Поздоровлення та привітання З Новим роком!

Дай Боже Вам любові і тепла,

Добра в сім’ї і затишку в оселі,

Щоб щастя світла музика текла

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Хай здійснює бажання рік Новий,

З чудовим святом, радості і мрій

Ми щиро і сердечно Вас вітаєм!

banner_18_ua


ДЕЯКІ ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ГОЛОВНОЇ РАДИ ГО «УТОПІК» У 2017 РОЦІ

І. ІНІЦІАТИВИ до ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ:

  1. Ініціювали проведення у 2018 році Парламентських слухань щодо стану, проблем і перспектив охорони культурної спадщини в Україні на підтримку рішення Європейського парламенту щодо оголошення 2018 року Роком культурної спадщини в Європі.
  2. Активісти Товариства постійно беруть участь у засіданнях різних рівнів з обговорення змін і доповнень до Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідних нормативно-правових актів, в першу чергу стосовно Історико-містобудівельного обґрунтування.
  3. Голова Товариства Бур’янова М.І. брала участь у засіданні Комітету з питань культури і духовності на тему «Про збереження об’єктів культурної спадщини під час реалізації інвестиційного проекту будівництва на Поштовій площі у місті Києві» – 08.11.2017 р.
  4. Ініціювали до Комітету з питань правової політики та правосуддя пришвидшення розгляду проекту Закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо позовної давності)» – стосовно фактів незаконного відчуження об‘єктів права власності Українського народу, у тому числі земельних ділянок, які входять до земель природного чи історико-культурного значення.

ІІ. СПІВПРАЦЯ з МІНІСТЕРСТВОМ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ:

  1. Члени Бюро Колегії Товариства, члени Головної ради входять до:
  • Громадської ради – Кожушко Б.В. (голова), Нікіфорова І.А.;
  • Науково-методичної ради з проблем охорони культурної спадщини – Діхтяр Я.Я. (голова), Куковальська Н.М., Титова О.М.;
  • Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України – Титова О.М. (голова), Горькова А.О. та інші. Проведено експертизу майже 1000 пакетів облікових документів;
  • Науково-експертної комісії – Титова О.М.
  • Члени Колегії, активісти Товариства брали участь у конкурсних комісіях з обрання директорів установ Товариства: Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника; Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»; Національного заповідника «Глухів» – 2 рази; Національної філармонії України – 3 рази. Ініціювали листом до Міністерства готовність взяти участь у журі Міжнародного конкурсу створення Меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.

ІІІ. ПАМ’ЯТКООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ – ВИСТУПИ на ЗАХИСТ ПАМ’ЯТОК у КИЄВІ та РЕГІОНАХ:

По Києву:

  1. Стосовно ситуації на території Нижньої Лаври в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику:
  • створено Робочу групу (поновлена рішенням Бюро Колегії ГО «УТОПІК» від 18.05.2017р.) з вивчення ситуації щодо незаконного будівництва на території  Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
  • 06.2017року проведено перше виїзне засідання Робочої групи для вивчення ситуації з будівництвом на території Заповідника.
  • прийнято Постанову «Про результати діяльності Робочої групи з вивчення ситуації щодо незаконного будівництва на території Заповідника».
  • Привернення уваги громадськості до проблем незаконного будівництва, участь у програмі «Схеми».
  • Листи до дирекції Заповідника, Міністерства культури України з вимогою зупинити незаконне будівництво на території об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
  • Питання постійно на контролі.
  1. Низка заходів зі збереження та популяризації археологічного комплексу в урочищі «Китаєво»:
  • 04.2017 р. виїзне засідання Колегії Головної ради ГО «УТОПІК» «Про заходи щодо охорони та збереження археологічного комплексу «Китаєве» в Голосіївському районі м. Києва».
  • Створено Робочу групу з питання «Про заходи щодо охорони та збереження археологічного комплексу «Китаєве» .
  • Прийнято постанову «Про заходи щодо охорони та збереження археологічного комплексу «Китаєве».
  • 10.2017 р. проведено науково-практичну конференцію «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні».
  • 10.2017 р. О.В. Сєровим організовано екскурсію по урочищу Китаєве. Взяли участь в організації та проведенні місцевого фестивалю «Китаївська фортеця», присвяченого збереженню  урочища і довкілля від забудови.
  • Листи до Департаменту містобудування та архітектури КМДА, Департаменту культури КМДА, Інституту археології НАНУ, Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації.
  • Участь М.І. Бур’янової у прес-конференції «Громадськість вимагає в Мінкультури та мера Києва припинити незаконну забудову у місцевості «Китаєве».
  1. Питання охорони комплексу пам’яток Національного Музею народної архітектури та побуту України (Пирогове):
  • Листи до Міністерства культури України.
  • Участь М.І. Бур’янової у прес-конференції «Знищення ландшафту Національного музею «Пирогове».
  • 07.17 р. участь у акціях протесту щодо забудови охоронної зони комплексу пам’яток Пирогово, після якої депутати Київради відхилили передачу під багатоповерхову забудову 10 га поля, яке становить охоронну зону Музею в Пирогово та НПП «Голосіївський».
  1. Заходи по Будинку Педагогічного музею з Музеєм Української революції:
  • 08.2017 р. проведено виїзде розширене спільне засідання Колегії Головної ради ГО «УТОПІК» та Колегії Ради Громадської спілки  «КМО УТОПІК» «Проблеми збереження та використання Будинку Центральної Ради (Будинку педагогічного музею, пам’ятки архітектури та історії національного значення)».
  • Прийнято спільну Постанову «Щодо Будинку педагогічного музею, пам’ятки архітектури та історії національного значення».
  • Листи до Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України.
  1. Участь представників Товариства у Робочий групі для врегулювання ситуації, що склалася навколо реконструкції будівель Київського драматичного театру на Подолі по Андріївському узвозу, 20 а, б – утворена Київською міською держадміністрацією.
  2. Питання збереження окремих споруд і комплексів:
  • «Садиби Міхельсона» та кварталу по вул. Пушкінській – Великій Васильківській;
  • «Садиби Мурашка»;
  • Замкової гори – Андріївського узвозу;
  • Покровського жіночого монастиря;
  • Споруд Київської фортеці, зокрема Башти №5 по вул. Рибальській, 22;
  • Дачної забудови початку ХХ ст. по вул. Львівській, 80;
  • Будинку по вул. Січових Стрільців, 91;
  • Порушення законодавства на будівництві по вул. Івана Павла ІІ – Л.Первомайського;
  • Проблеми з пам’ятником Суворову на території училища ім. Богуна, а також Герою Радянського Союзу Кудряшову В.І. на території училища залізничників.

Інші регіони:

Волинська обл.:

  • Збереження зразків народної архітектури у Музеї історії господарства Волині – скансен;
  • Проти скорочення території Державного історико-культурного заповідника у Луцьку;

Дніпропетровська обл.:

  • м. Дніпро – збереження комплексу будівель лікарні «Червоного хреста» по вул. Короленка, 22;
  • історичної забудови по вул. Сергія Єфремова, 22, 23, 24;
  • м. Покров – створення археолого-палеонтологічного музею у місті;
  • встановлення меморіальної дошки на честь видатного українського археолога Мозолевського Б.М.;

 Київська обл.:

  • Про статус Городища у Мирчанській с/р Бородянського району;

Луганська обл.:

  • Про створення меморіалу на честь учасників АТО у с. Чмирівка Старобільського району;

Львівська обл.:

  • м. Львів – проти намірів будівництва в історичному ареалі по вул. В.Чорновола, 45Б;
  • Про збереження і подальше використання Костелу Всіх Святих (арх. Б.Меретин, ск. І.Пінзель) у с. Годовиця Пустомитівського району;

Миколаївська обл.:

  • Участь членів Головної ради Товариства у 5 громадських слуханнях стосовно збереження пам’яток археології та історичного ландшафту Буго-Гардівської паланки;

Сумська обл.:

  • м. Суми – збереження Воскресенської церкви 1702 р.;
  • Про збереження і використання комплексу Гамаліївського монастиря з похованнями Скоропадських в с. Гамаліївка Шосткинського району ( з приводу відселення Шосткинської виправної колонії №66);

Черкаська обл.:

  • Про загрозу знищення історичного ландшафту навколо Шевченківського національного заповідника в Каневі;

Чернігівська обл.:

  • м. Чернігів – щодо підтримки ідеї домінування історичного середмістя Чернігова до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
  • м. Ніжин – щодо статусу пам’ятки комплексу споруд магазинів за адресою: вул. Московська, 1 (внесено за поданням Товариство у 2012 р.).
  1. Внесено до Мінкультури пропозиції щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України:

 по м.Києву: 1)Церква Покровського монастиря і корпус келій; 2)Флігель по вул. Пушкінській, 20б; 3)Дачний будинок по просп. Перемоги, 130/1;

по м.Одесі: 1)«Гігантські (Потьомкінські) сходи з підпірними стінами.

ІV. СТВОРЕННЯ НОВИХ ВІДОКРЕМЛЕНИХ ОСЕРЕДКІВ ТОВАРИСТВА:

  1. Новопсковська районна організація;
  2. Київський міський центр;
  3. Київська обласна організація 

V. ВСЕУКРАЇНСЬКА ПАМ’ЯТКООХОРОННА ТОЛОКА – До ДНЯ ПАМ’ЯТОК і ПАМ’ЯТНИХ МІСЦЬ

Толока показала високі результати у пам’яткоохоронній роботі у містах: Чернігові, Львові, Одесі, Тернополі, Харкові, Луцьку, Вінниці, Івано-Франківську, Житомирі,  Кропивницькому, Миколаєві, Сумах, Херсоні, Апостолівському районі Дніпропетровської області, Чорнухинському районі Полтавської області.

 Взяли участь організації Товариства  в 15 регіонах.

VI. МІЖНАРОДНІ, ВСЕУКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ТА НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ КОНФЕРЕНЦІЇ, КРУГЛІ СТОЛИ, ФОРУМИ

  1. 26-та Міжнародна конференція «Нові Дослідження пам’яток козацької доби в Україні»;
  2. Шості Всеукраїнські Зарембівські читання;
  3. Перший Всеукраїнський музейний форум;
  4. Науково-практична конференція «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні»;
  5. П’ятнадцята міжнародна наукова конференція «Церква – наука – суспільство: питання взаємодії».

VII. ДРУГИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОГЛЯДУ ТВОРЧИХ РОБІТ «ЗАБУТІ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ»

Результати своїх пошуків та творчого натхнення на розгляд журі запропонували молоді дослідники з тринадцяти областей України і міста Києва. Найбільш активною були – Донецька, Полтавська, Харківська області (Вінницька – 8, Донецька – 12, Житомирська – 5, Закарпатська – 7, Запорізька – 6, Київська – 6, Кіровоградська – 4, Луганська – 6, Полтавська – 13, Харківська – 7, Одеська – 1, Черкаська – 12, Чернівецька – 3 та місто Київ – 2).

Всього в Огляді взяли участь 92 учасника, кожен із своїм унікальним витвором мистецтва, нарисом або віршом.

VІII. ДІЯЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ ТОВАРИСТВА:

  1. Проведено понад 10 художніх виставок;
  2. Знято художньо-документальний фільм про Народного артиста В.Дальського;
  3. Організовано ряд спільних заходів з організацією «Спадщина предків».

ІХ. ДІЯЛЬНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:

  1. Апостолівської районної у Дніпропетровській області – впорядкування пам’яток козацької доби у районі, зокрема історичних поховань на козацьких кладовищах;
  2. Бахмутської районної у Донецькій області – популяризація культурної спадщини краю через публікацію книг краєзнавчого характеру;
  3. Вінницької обласної – підготовка статей до Зводу пам’яток історії та культури по Вінницькій області;
  4. Волинської обласної – організація фестивалю та конференції дзвонарного мистецтва; участь у двох міжнародних конференціях із дзвонарного мистецтва (Польща, Білорусь); підготовка і видання монографії та збірки із дзвонарного мистецтва;
  5. Житомирської обласної – заходи із вивчення, збереження і популяризації пам’яток культурної спадщини області;
  6. Київської обласної – обстеження пам’яток культурної спадщини області; підготовка і проведення заходів із збереження і популяризації археологічного комплексу «Китаєво» у Києві;
  7. Одеської обласної – участь у дорадчих органах при місцевих органах охорони культурної спадщини; підготовка облікових документів на пам’ятки культурної спадщини; підготовка і видання книг із серії «Уходящая Одесса» (кн. 4-я – авт. Арутюнова И.В., Шерстобитов В.В.);
  8. Новокаховської міськрайонної у Херсонській області – заходи із збереження історичного середмістя Нової Каховки – пам’яток архітектури, містобудування, монументального мистецтва;
  9. Тернопільської обласної – заходи із вивчення, збереження і популяризації пам’яток культурної спадщини області;
  10. Харківської обласної – заходи із збереження і популяризації пам’яток культурної спадщини області;
  11. Чернігівської обласної та міської – участь у дорадчих органах при місцевих органах охорони культурної спадщини; організація та проведення кількох науково-практичних конференцій, виставок, зокрема присвячених А.Карнабеду, В.Могучову;
  12. Чорнухинської районної у Полтавській області – заходи із збереження меморіальної садиби Г.Сковороди, пам’яток архітектури у стилі українського модерну.

Х. ПІДТРИМКА РІЗНИХ ІНІЦІАТИВ:

  • Відновлення видання журналу «Пам’ятки України: національна культурна спадщина” (спільно з 9 установами та організаціями);
  • Щодо державних нагород активістам Товариства з нагоди ювілеїв – Івакіна Г.Ю., Кожушка Б.В.;
  • Подання на Премію ім. Катерини Білокур художниці-керамістки Томашевської В.І.;

Участь в ювілейних урочистостях з нагоди:

  1. 50-річчя заснування Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»;
  2. 50-річчя заснування Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського;
  3. 40-річчя Національного музею «Київська фортеця»;
  4. 150-річчя від дня народження видатного вченого і громадського діяча Біляшівського М.Ф.

 


У МІНКУЛЬТУРИ ПІД ЧАС ЕКСПЕРТНОЇ ЗУСТРІЧІ ОБГОВОРИЛИ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО МУЗЕЇ ТА МУЗЕЙНУ СПРАВУ”

У Міністерстві культури відбувся круглий стіл за участі представників музейної спільноти з метою обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» та проекту наказу Міністерства культури України «Про внесення змін до Інструкції з організації обліку музейних предметів.

Зокрема, під час зустрічі обговорювалися запропоновані зміни до Закону України «Про музеї та музейну справу», а саме:  уточнення терміну «музей» та приведення його у відповідність до чинного законодавства, конкретизація терміну «музейний предмет», врегулювання на рівні Закону права власності держави на музейні предмети державної частини Музейного фонду України, а також порядку формування Державного реєстру національного культурного надбання.

Учасники зібрання розглянули питання врегулювання на рівні Закону електронного обліку музейних предметів, цифрового реєстру музеїв і закладів музейного типу України та надання адміністративної послуги щодо погодження передачі музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, що належать до державної частини Музейного фонду України, на тимчасове перебування їх за кордоном для експонування на виставках, реставрації або проведення наукової експертизи тощо.

Після  обговоренння порушених питань, учасники круглого столу  висловили  низку зауважень та пропозицій, які будуть враховані під час доопрацювання згаданихнормативних актів та запропоновані для обговорення широкому загалу  музейної спільноти.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245318220&cat_id=244913751

 


Підсумки Другого Всеукраїнського огляду творчих робіт «Забуті пам’ятки історії та культури України».

IMG_0660Шановні гості, номінанти, їх керівники! Ми раді вітати Вас в «Українському товаристві охоронипам’яток історії та культури». У 2017 році наше Товариство  продовжило чудову традицію – проведення Всеукраїнського огляду творчих робіт «Забуті пам’ятки історії та культури України».  У 2017 році проходить Другий Огляд, який розрахований на дітей шкільного віку та студентство. Почався конкурс 19 червня і сьогодні – 19 грудня підведення результатів конкурсу, відкриття виставки дитячих робіт, що представлені зі всіх регіонів України.

IMG_0683Результати своїх пошуків та творчого натхнення на розгляд журі запропонували молоді дослідники з тринадцяти областей України і міста Києва. Найбільш активною були – Донецька, Полтавська, Харківська області (Вінницька – 8, Донецька – 12, Житомирська – 5, Закарпатська – 7, Запорізька – 6, Київська – 6, Кіровоградська – 4, Луганська – 6, Полтавська – 13, Харківська – 7, Одеська – 1, Черкаська – 12, Чернівецька – 3 та місто Київ – 2).

IMG_0647Всього в Огляді взяли участь 92 учасника, кожен із своїм унікальним витвором мистецтва, нарисом або віршом. Роботи розглядалися у кількох номінаціях: малюнок, опис, нарис. Та траплялися й вірші, і публіцистика, проекти, а також картини, створені в техніці бісерної вишивки або випалювання, і навіть скульптурне моделювання. До робіт додавалися презентації. Найбільше представлено роботи у номінаціях: малюнок пам’ятки – 24 малюнків, фото пам’ятки – 11, легенди про пам’ятки та описи пам’яток, як національного так і місцевого значення – 11, вірші – 6.

Відмітимо також, що активно долучилися до творчої роботи керівники учнівських робіт: як вчителі історії, так і викладачі культурології, образотворчого мистецтва, суспільних дисциплін, зарубіжної літератури. Серед педагогів, що взялися допомагати молоді з цікавим, проте досить нелегким завданням описати та змалювати пам’ятки, є і заступники директорів, і керівники художніх гуртків, і вчителі-організатори, зокрема Харківського вищого коледжу мистецтв, Полтавської гімн.№21, Лубенської ЗОШ №10, ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», Краматорської худ. школи та інші.

IMG_0641

Таким чином, українські школярі мали змогу привернути увагу до регіональних пам’яток, що потребують збереження, продемонструвавши власні таланти, фантазію і творчі підходи. Кожна робота по-своєму цікава та унікальна, кожна свідчить про талант і творчу індивідуальність юного автора. Малюнки: Ша́ргородський за́мок, Дворянський маєток родини В.Коршун (Краматорськ), Житомирська обласна філармонія ім.Святослава Ріхтера, Дерев’яна церква с.Колодне, Спасо-Преображенський Мгарський монастир, Садиба Ольги Кобилянської. Вірші: «Хотинська фортеця», «Казка  про турецький стовп». Фотоматеріали: Замок Терещенків  у  с. Дениші, Каплиця Свейковських в місті Тетієві, Палац Тошковича Маєток і дендропарк Олександра Абази та інші.

Сьогодні ми бачимо, що експонатами стали не тільки роботи, пов’язані із зображальним мистецтвом. Відвідувачі можуть прочитати представлені тут нариси про пам’ятки, їх описи, присвячені визначним місцям вірші, казки, оповіді, легенди. Все це створює особливу атмосферу причетності до історичних подій та близького знайомства з пам’ятками, змальованими у пропонованих матеріалах. Роботи наших юних пам’яткознавців виконують основну свою функцію – пробуджують суспільну цікавість до багатої історії України, де поряд зі значними та усім відомими подіями не меншу вагу мають події локальні, мало кому відомі. Те ж саме можна сказати і про пам’ятки – досліджуючи та популяризуючи усім знайомі та затребувані серед туристів, не варто забувати про ті, які чекають свого часу бути поміченими та оціненими – і, на жаль, через свій стан та людську байдужість можуть не дочекатися. Тому Українське товариство охорони пам’яток історії та культури намагається докласти зусиль, щоб ці пам’ятки культурної спадщини були збережені для майбутніх поколінь.


У КИЄВІ ОБГОВОРИЛИ ПРОБЛЕМАТИКУ ПОВЕРНЕННЯ ТА РЕСТИТУЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Фахові дискусії та обговорення складних аспектів законодавчого врегулювання питання повернення і реституції культурних цінностей відбулися під час круглого столу, організованого Міністерством культури України. Учасниками заходу стало близько 50 науковців, юристів, експертів, посадових осіб та громадських діячів.

Як наголосила заступник Міністра культури Тамара Мазур, існуюча проблема незаконного обігу культурних цінностей та їх повернення країнам походження, в першу чергу Україні, є надзвичайно актуальною для України і вимагає вироблення єдиного спільного алгоритму дій різних зацікавлених органів та сторін цього процесу. Так, на сьогодні існує потреба удосконалення законодавчої бази України, зокрема, в частині повернення і реституції культурних цінностей країнам їх походження, у тому числі культурних цінностей, незаконно вивезених під час Другої Світової війни, з урахуванням нових практичних вимог на основі міжнародного законодавства, а також встановлення чіткого порядку дій сторін при поверненні в Україну культурних цінностей.

«Розуміння та усвідомлення ступеню та масштабів втрат культурних цінностей України сприяє налагодженню конструктивного діалогу та здійсненню раціональних кроків у процесі повернення культурних цінностей, а отже збереженню національних культурних цінностей як вияву колективної пам’яті народу, що зафіксовані в матеріальному культурному спадку», – говорить Тамара Мазур.

image002

Учасники круглого столу наголосили на надзвичайній актуальності й належній увазі з боку держави до окресленого питання, розглянули та обговорили наявні проблеми повернення та реституції культурних цінностей, наголосили на необхідності удосконалення діючого законодавства.

У рамках зустрічі також розглядались конкретні приклади незаконного обігу культурних цінностей України, що нині перебувають за межами країни, та можливі шляхи повернення цих культурних цінностей.

image008

В умовах розвитку сучасного суспільства питання повернення в Україну культурних цінностей, що перебувають на території інших держав, є комплексним, складним та вимагає ґрунтовного вивчення, належного фінансування галузі, відповідного науково-методичного, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення.

Окрему увагу під час круглого столу було приділено питанню професійної підготовки фахівців у сфері повернення ї реституції культурних цінностей, у тому числі впровадження фахової освіти для студентів мистецьких вузів.

Також під час круглого столу відбулась презентація книги Дмитра Коваля «В ім’я мистецтва. Міжнародно-правовий контекстуальний аналіз захисту культурних цінностей у зв’язку зі збройним конфліктом» та передача видання автором Міністерству культури.

За підсумками засідання круглого столу учасниками зібрання напрацьовані рекомендації в частині врегулювання питання повернення і реституції культурних цінностей, де було підкреслено важливість розробки протоколу дій (рекомендацій) для установ культури у випадках виявлення культурних цінностей, незаконно вивезених з України, та їх повернення; необхідність залучення фахівців у галузі міжнародного права, вчених, працівників музеїв, бібліотек, архівів до роботи над законопроектом щодо повернення культурних цінностей та надання відповідних практичних рекомендацій; активізації міжгалузевої співпраці та налагодження державно-приватного партнерства у галузі повернення в Україну культурних цінностей; просування в інформаційному просторі матеріалів щодо зниклих культурних цінностей України.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245314885&cat_id=244913751


13 ГРУДНЯ ВІДБУДЕТЬСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ “СКЛАДНІ АСПЕКТИ ПОВЕРНЕННЯ ТА РЕСТИТУЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ І ЗАКОНОДАВЧІ МЕХАНІЗМИ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ”

13 грудня (середа) о 10.00 у конференц-залі Національного музею Тараса Шевченка (м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 12) відбудеться круглий стіл на тему «Складні аспекти повернення та реституції культурних цінностей і законодавчі механізми цього процесу».

Захід організований Міністерством культури України з метою забезпечення фахової дискусії і обговорення складних аспектів законодавчого врегулювання питання повернення і реституції культурних цінностей на сучасному етапі та визначення практичних кроків і взаємодії усіх заінтересованих сторін цього процесу.

Проблема незаконного обігу культурних цінностей та їх повернення країнам походження, в т.ч. повернення незаконно переміщених культурних цінностей в Україну, є актуальною і вимагає вироблення єдиного алгоритму дій різних зацікавлених органів.

Сьогодні існує потреба удосконалення законодавства України в частині повернення і реституції культурних цінностей країнам їх походження, у тому числі культурних цінностей, незаконно вивезених під час Другої Світової війни, з урахуванням норм міжнародного законодавства та з метою встановлення чіткого порядку дій сторін при поверненні чи реституції культурних цінностей.
Повернення та реституція культурних цінностей як один із визначальних напрямів державної політики цивілізованого суспільства постійно перебуває у полі світової уваги політиків, дипломатів, науковців, оскільки від розуміння його сутнісних проявів, усвідомлення ступеню та масштабів втрат культурних цінностей залежить можливість налагодження конструктивного діалогу та вживання раціональних кроків щодо управління процесом повернення культурних цінностей з метою збереження національних культурних цінностей як вияву колективної пам’яті народу, зафіксованої в матеріальному культурному спадку.
Питання сучасного стану справ у царині повернення та реституції культурних цінностей є складним і важливим.
На круглому столі обговорюватиметься широке коло питань, пов’язаних з дослідженням питання повернення і реституції культурних цінностей країнам їх походження, створенням ефективного правового регулювання цього процесу та контролем за переміщенням культурних цінностей.
До участі у круглому столі запрошені науковці, юристи, експерти, посадові особи та громадські діячі.

Організатор: Міністерство культури України
Місце проведення: Національний музей Тараса Шевченка, конференц-зал (м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 12)
Час проведення: 10.00 – 16.00
Контактна особа: Пахлова Світлана Євгенівна, тел. 272-48-07.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245312606&cat_id=244913751


Пожежа в Києві: ледь не згоріла унікальна пам’ятка архітектури

У Києві спалахнула пожежа на другому поверсі нежитлового будинку-пам’ятки архітектури, що по вулиці Ільїнській, 5/14.

Про це повідомляє dtp.kiev.ua.

Обійшлося без постраждалих. На місці працювали екіпажі ДСНС, патрульної поліції і швидкої допомоги.

Причини загоряння будівлі з’ясовуються. Вулицю Волоську через пожежу довелось тимчасово перекрити.

За даними Інформаційного зведеного переліку об’єктів культурної спадщини Подільського району станом на 1.05.2017, будинок житловий 1874-1875 рр. за адресою вул. Ільїнська 5/14 є пам’яткою архітектури і має охоронний номер №623-Кв, повідомляє «Сегодня».

Зелена цегляна будівля перебуває на балансі ЗАТ «УкрСАТ». Будівля обгороджена зеленим парканом, проте деяке скло розбите. За даними Подільської РДА, будинок перебуває в аварійно-небезпечному стані. У пропозиціях РДА – повернути будівлю до комунальної власності.

http://vgolos.com.ua/news/pozhezha_v_kyievi_led_ne_zgorila_unikalna_pamyatka_arhitektury_foto_video_293732.html


Чернелицький замок на Прикарпатті планують зробити туристичною родзинкою

news-image: Чернелицький замок на Прикарпатті планують зробити туристичною родзинкою
Чернелицький замок – це один зі 100 чудесних замків, фортець та палаців України. Нині він являє собою руїни замку ХVІІ ст., розташовані в смт. Чернелиця Івано-Франківської області.

Чернелицький замок був збудований в 1659 р. брацлавським воєводою, новим власником м. Чернелиця, володарем Клевані та Жукова, польським магнатом русинського (українського) походження Михайлом Юрієм (Міхал Єжи) Чарторийським. До наших часів в гарному стані дійшла вказана вежа та фрагменти замкового муру.

Саме ці руїни можуть стати туристичною цікавинкою того краю. Таку ідею висловив у соцмережі новий директор Дністровський регіональний ландшафтний парк Михайло Ковтун.

Перед тим, як вкотре відвідати руїни Чернелицького замку ХVІІ ст., але вже в якості директора Дністровського РЛП, завданням якого є також збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів на території парку, я ознайомився з багатьма матеріалами, крім загальнодоступної інформації на електронних ресурсах, провів зустрічі та телефонні бесіди з багатьма науковцями та фахівцями. І, тепер, точно знаю, як вдихнути в ці руїни життя – відкрити його для туристів”, - написав Ковтун.

Також директор парку надіється на розуміння, підтримку, сприяння та роботу всіх небайдужих, адже це нелегка і довготривала справа.

http://www.blitz.if.ua/news/chernelyckyy-zamok-na-prykarpatti-planuyut-zrobyty-turystychnoyu-rodzynkoyu.html


6,5 ТЫСЯЧИ ИНТЕРНЕТ-ПОЛЬЗОВАТЕЛЕЙ СКИНУЛИСЬ ДЕНЬГАМИ И КУПИЛИ ЗАМОК ВО ФРАНЦИИ

9d585905d0315811c722c58f1f3ab13a (1)

Люди профинансировали реставрацию памятника.

Шесть с половиной тысяч интернет-пользователей из 45 стран мира собрали 500 тысяч евро на покупку замка Шато Мот-Шанденье на западе Франции.

Теперь каждый благотворитель может называться владельцем королевской недвижимости, пишет Daily Mail. Покупку совершили 1 декабря с помощью сайта Dartagnans.fr, который работает над сохранением культурного наследия.

“Два месяца назад мы начали сумасшедшие сборы. Любовь к наследию победила – и прекрасное будущее только начинается”, – написал в Facebook организатор благотворительных сборов.

Шато Мот-Шанденье был построен в XIII веке возле города Ле Труа-Мутье. Он окружен старым парком и рвом с водой. Все это производит впечатление, будто замок стоит посреди озера.

На судьбу здания пришлось немало испытаний: в Средневековье ее дважды занимали англичане, замок полностью разрушили во время Французской революции, а после тщательного восстановления его сильно повредил пожар в 1930-х годах. Но теперь архитектурная достопримечательность получит еще один шанс на жизнь благодаря тысячам интернет-пользователей.

Новоиспеченные владельцы смогут наведываться в замок, как к себе домой, контролировать и участвовать в реставрации.

Напомним, и среди украинских памятников архитектуры есть немало атмосферных дворцов и средневековых замков, которые хорошо сохранились. Значительная часть старинной застройки располагается в западных регионах. Однако во всех областях

10 заброшенных дворцов и замков Украины, которые могут исчезнуть навсегда
есть важные памятники архитектуры, которые исчезают на глазах.

https://ru.tsn.ua/tourism/6-5-tysyachi-internet-polzovateley-skinulis-dengami-i-kupili-zamok-vo-francii-1056325.html


Презентація наукових видань у Роменському краєзнавчому музеї

Натисніть, щоб збільшити зображення foto3.JPGfoto3У Роменському краєзнавчому музеї – філії Державного історико-культурного заповідника «Посулля» відбулася презентація наукових видань:

– монографії завідувача Історичного відділу Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Н.М. Дмитренко «Провінційні музеї Лівобережної України (1920–1930-ті роки)» (Ніжин, 2016), один із розділів котрої присвячений історії музейної справи в м. Ромни означеного періоду;

– колективної монографії «Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини» (Київ, 2017, виданої під грифом Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, за загальною редакцією керівника даного відділення С.Ю. Зозулі. В монографії всебічно висвітлено діяльність, передусім пам’яткоохоронну, історико-культурних заповідників Чернігівської та Сумської областей упродовж останніх 50 років. Наукові видання дотичні до історії древнього Ромену, діяльності Державного історико-культурного заповідника «Посулля».

Науковці Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського ознайомилися з музейними закладами заповідника.


ПІШОВ З ЖИТТЯ ЗНАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВЧЕНИЙ-ЕТНОГРАФ, ВІДОМИЙ ВОЛОНТЕР ОЛЕКСІЙ ДОЛЯ

114588

На 53 році життя від тяжкої хвороби пішов  з життя Олексій Леонтійович Доля – відомий етнограф, заслужений працівник культури, безмежно закоханий у народне мистецтво рідної країни.

Все своє життя Олексій Доля присвятив вивченню фольклорного різнобарв’я різних куточків України, був постійним учасником та організатором етнографічних експедицій. Зібрав тисячі унікальних експонатів, є автором цілої низки науково-популярних статей, присвячених різним аспектам музейної справи та розвитку етнографічної науки в Україні.  Впродовж десяти років презентував виставки по всім регіонам  зі свого проекту  «Українська традиційна іграшка та лялька».

«Головне – щоб людина творила з душею», – говорив Олексій Доля, тому всі його творчі доробки надзвичайно світлі, добрі, сповненні любові  та відкритості.

З початком  тяжких випробувань для України – був волонтером, який найбільше своїх сил і днів віддавав  психологічній і медичній реабілітації бійців. Став номінантом“Волонтерської премії -2017” від Євромайдан SOS.

У листопаді 2017 р. в Михайлівському Золотоверхому монастирі прийняв чернецтво із іменем Нестор.

Міністерство культури України висловлює глибокі співчуття рідним, близьким, друзям та всій  українській громаді з непоправною втратою – смертю світлої особистості Олексія Долі.

Вічна йому пам’ять….

Відспівування Олексія Леонтійовича Долі  (монаха Нестора) проходитиме у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва, поховання – на чернечому цвинтарі у с. Мощун:

5 грудня (вівторок) – 14:00 перевезення тіла до Михайлівського собору з цілонічнимчитаттям псалтиря;

6 грудня (середа):

8:00 – заупокійна Божественна Літургія;

9:40 – відспівування за чернечим чином;

11:00 – виїзд з монастиря до чернечого кладовища у с. Мощун.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245310375&cat_id=244913751


Інформаційне повідомлення

6 грудня 2017 року в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику буде проведена науково-практична конференція «Україна – на шляху до Незалежності».

Ключові теми конференції:

  1. Українська державність: основні етапи розвитку.
  2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
  3. Національно-визвольна революція українського народу середини ХVІІ століття.
  4. Україна у складі Російської імперії.
  5. Українська революція 1917 – 1921 років.
  6. Україна у складі СРСР: економічні та політичні експерименти, національно-патріотичний рух.
  7. Україна та українці в Другій світовій війні.
  8. Україна – незалежна європейська держава: досягнення, проблеми, перспективи.
  9. Українське суспільство в умовах російсько-української гібридної війни.
  10. Історія Корсунщини в контексті історії України.
  11. Архівні, музейні та бібліотечні установи України як осередки національної пам’яті.

Запрошуємо взяти участь у роботі конференції фахівців, зацікавлених в обговоренні тем, які на ній розглядатимуться.

Робочі мови конференції – українська, англійська.

Матеріали конференції будуть видані окремою збіркою. Оргкомітет до 25 листопада 2017 року приймає заявки на участь у роботі конференції. Тексти наукових повідомлень на електронних носіях прийматимуться до та під час роботи конференції.

Вимоги до оформлення наукового повідомлення: обсяг – не більше 10 сторінок тексту, формат А4. Електронний варіант повідомлення подається у форматі DOC, редактор Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5, поля 2 см. Фотографії та інші ілюстративні матеріали подаються окремим файлом у форматі jpg або tiff, розміром не менше 10 см х 15 см.

Повідомлення повинно мати наступну вихідну інформацію: ім’я та прізвище автора, назва міста (вирівнювання по правому краю). Через один рядок – назва повідомлення (по центру, великими літерами, шрифт жирний). Через один рядок після назви – основний текст (вирівнювання по ширині, абзац 1 см). Посилання (кегль 12, інтервал 1) – через один рядок після основного тексту. Джерела та література вказуються в порядку згадування в тексті та оформляються згідно ДСТУ 8302:2015. Індекс посилань у тексті подається в квадратних дужках цифрами (наприклад: [3, с. 29], перша цифра – номер джерела в списку, друга – сторінка або сторінки), посилання на декілька джерел розділяються крапкою з комою. Лапки в тексті використовуються за зразком: «лапки».

Заявки та наукові повідомлення просимо надсилати на адресу: Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, вулиця Острів Коцюбинського, 4, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, Україна, 19400, e-mail: lidiya.ovsiencko@ukr.net

Контактні телефони: тел./факс (04735) 2-04-55, тел. (04735) 2-03-20, моб. тел. 0671407573 Овсієнко Лідія Григорівна.

Проїзд, харчування та проживання за рахунок учасників конференції.

Оргкомітет


Копія Листа-звернення учасників Міжнародної наукової конференції у Львові стосовно намірів наших “владоможців” у черговий раз “відбудувати” Успенський собор ХІІ ст. у княжому Галичі

001 Усп Собор

 

002 Усп Собор

003 Усп Собор


Суд окончательно вернул Киеву больше 100 га земли в Пирогово

Высший хозяйственный суд Украины 15 ноября оставил без изменений решение судов первой и апелляционной инстанций, которые признали незаконным выделение 102 га земли  в зоне охраняемого ландшафта Национального музея архитектуры и быта Украины в Пирогово.

Таким образом, суд удовлетворил иск Генеральной прокуратуры к Киевскому горсовету, ОКЖК “Педагог” и другим ответчикам о признании недействительными решений, договора аренды, государственных актов и свидетельств, и отсутствии прав коммерческих структур на указанные земельные участки, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу ГПУ.

Согласно сообщению, на территории Киева была реализована схема незаконного присвоения земли, расположенной в пределах исторического ареала города, зоны охраняемого ландшафта Национального музея архитектуры и быта Украины.

С этой целью создавались жилищно-строительные кооперативы, в том числе обслуживающий кооператив жилищного кооператива (ОКЖК) “Педагог”, которые в силу закона имели право бесплатно получить в собственность земельные участки для строительства жилья и обеспечения им членов кооператива.

В то же время установлено, что упомянутый кооператив создан с нарушением требований законодательства, поскольку его основатели не нуждались в улучшении жилищных условий и не планировали их улучшать за счет строительства дома

“Несмотря на указанные требования законодательства, в 2007 году Киевским городским советом безвозмездно предоставлены в собственность этого кооператива земельные участки историко-культурного назначения общей площадью более 102 га стоимостью почти 266 млн грн, которые в соответствии с требованиями ст. 83 Земельного кодекса Украины не могут передаваться в частную собственность”, – напомнили в ГПУ.

https://biz.censor.net.ua/events/3036139/sud_okonchatelno_vernul_kievu_bolshe_100_ga_zemli_v_pirogovo


«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці «Вічність у пензлі»

«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці під назвою «Вічність у пензлі», що відкрилась 16 листопада у Чернігівському колегіумі. Роботи художників минулого століття зображають пам’ятки архітектури Сіверщини. Багато з цих пам’яток, на жаль, тепер можна побачити лише на полотнах.

Багатство Чернігівського краю — це багато в чому пам’ятки історії та архітектури. Утім, час, люди і погодні умови часто нещадні до них, особливо якщо йдеться про архітектурні пам’ятки. Зберегти цю красу, хай навіть на полотнах, намагались чернігівські художники «Вічністю в пензлі» — виставка їх робіт відкрилась у Чернігівському колегіумі.

Юрій Соболь, генеральний директор архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Ці художники творили у 50-х роках минулого століття, а тому багато з того, що вони зарисували, на превеликий жаль, не збереглося: пам’ятки архітектури, палаци, церкви…»

До виставки долучились представники обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури. Зокрема, вони надали роботи видатного аквареліста Леоніда Могучова. Картини цього художника – справжній урок історії, або ж навіть посібник для реконструкції, адже зображають пам’ятки архітектури у реальному (на той час) їх вигляді.

Віктор Величко, член обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури: «Роботи, які тут представлені, доносять і красу і руйнування. Зокрема, ось руїни Чернігівської духовної консисторії. Зараз ця пам’ятка у ще гіршому стані»

Виставка є одним із заключних заходів до відзначення п’ятдесятиліття «Чернігова стародавнього». Неофіційно її називають «Чернігів, який ми втрачаємо» — багато споруд, які тут зображені, уже втрачено.

Наталія Шумська, співробітник обласного художнього музею: «Наш Чернігів, це одни із найстаріших пам’яток культури, архітектури, і наші нащадки мають знати, який був Чернігів у минулому, щоб робити його кращим у майбутньому».

За інформацією Філії Національної телекомпанії України «Чернігівська регіональна дирекція».

https://www.youtube.com/watch?v=PhbOWZOAhIQ
https://oldchernihiv.com/chernigiv-yakyj-my-vtrachayemo-na-vystavtsi-vichnist-u-penzli/

Туалети на місці кабінету Грушевського: чим може завершитися псевдо-“реставрація” Київського будинку вчителя

Я не можу зрозуміти, чому саме в рік, коли Україна відзначає 100-річчя Української революції 1917-1921 років комусь дуже припекло зірвати будь-які відзначення такої неймовірно важливої для нашої національної історичної пам’яті дати саме у цьому історичному будинку, де, власне, і розпочинався наш шлях до Незалежності у ХХ столітті.

Спитаєте – що, знову “зрада”? Відповім – я аж ніяк не належу до панікерів. Але факти вперто вибудовуються у логічну лінію.

Навесні–влітку цього року на різних державних рівнях обговорювалася чудова ідея – провести урочисте засідання сучасного українського парламенту Верховної Ради України, присвячене 100-річчю створення Української Центральної Ради – в історичному приміщенні, де саме й працював цей перший український парламент, один із найбільших символів Української революції 1917-1921 роках.

Але тоді на усіх нагнали страху – мовляв, Будинок учителя є в критичному й небезпечному фізичному стані, й існує загроза, що на голови людям у залі впаде дах. І таки переконали наших урядовців не проводити це пам’ятне засідання в колишньому будинку Центральної Ради.

Але дах так і не впав! Більше того, у серпні цього року в ніби “аварійному” Будинку вчителя відбулися зйомки чергової частини серіалу “Слуга народу” за участю “Кварталу-95″! Протягом чотирьох днів тут були сотні людей, тонни техніки! За гроші, звісно.

От і виходить: проводити урочисте засідання Верховної Ради України не можна, бо будинок аварійний. А зйомки “Квартал-95″ – можна, і ніякої небезпеки для людей це не становить!

Більше того, в середині листопада цього року в великій залі Будинку вчителя заплановано проведення конференції одного з найбільших київських університетів! І все нормально з безпекою?!

Як це пояснити з позицій здорового глузду?!

Тепер знову відбувається хвиля нагнітання обстановки й чиниться тиск на суспільну думку щодо “аварійності” Будинку вчителя і його негайного закриття для відвідування, в тому числі й екстреного вивезення звідти експозиції Музею Української революції 1917–1921 років.

У тому числі з’являються якісь акти незрозумілих з точки зору фахових експертиз організацій про ніби катастрофічний стан будинку колишньої Центральної Ради. Чому раптом знову така істерика?

Усе дуже просто – Україна є на порозі відзначення 100-річчя вікопомних Третього Універсалу Української Центральної ради – державно-правового акту, що проголосив створення Української Народної Республіки (прийнятий 7 (20 за н. с.) листопада 1917 р.) та Четвертого Універсалу Української Центральної ради, яким було проголошено незалежність УНР від Росії (прийнятий 9 (22) січня 1918 р.).

І виглядає, що комусь дуже вже залежить, щоб саме в ювілейні річниці цих доленосних рішень Центральної Ради Будинок учителя був повністю виключений з пам’ятних заходів!

Та верхом брутальної насмішки над українською національною пам’яттю має стати заплановане проектом псевдо-“реставрації” Будинку вчителя – колишнього будинку Центральної Ради розміщення туалетів (“вбиралень”, за документами розробників) на тому самому місці, де в часи УЦР розташовувався кабінет голови УЦР Михайла Грушевського!

І доказом цьому є фрагмент плану проведення реконструкції внутрішніх приміщень Будинку вчителя, виставленого публічно і перезнятого 7 листопада цього року. І на плані чітко видно, що впритул до сучасної кімнати Музею Української революції 1917–1921 років планується розмістити “вбиральню”.

Фрагмент плану проведення реконструкції внутрішніх приміщень Будинку вчителя

Але за історичними і сучасними планами, це – кімнати! І за даними експертів, – саме в цих кімнатах розташовувалися кабінети голови Центральної Ради Михайла Грушевського та голови першого українського уряду Генерального секретаріату Володимира Винниченка!

Зокрема, кабінет М. Грушевського був на 2 поверсі – зараз це к. 202, а кабінет В. Винниченка – к. 201. Сучасна експозиція музею Української революції 1917–1921 років – к. 203.

Тож може статися нечуване блюзнірство!

Нагадаю, що указом Президента України від 22 січня 2016 року “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років” доручено забезпечити “дальший розвиток Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України, зокрема щодо розширення сучасної експозиції та можливого відтворення меморіальних кабінетів Голови Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)”.

Це питання внесено до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р “Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року.

Зокрема, там зазначається: “5) розширення сучасної експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України та відтворення меморіальних кабінетів Голови Української Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)”.

Відповідальними визначено Мінкультури, Київська міська держадміністрація, Укрдержархів, Український інститут національної пам’яті, НАН України (за згодою).

 План 2 поверху Педагогічного музею 1910 року. Для збільшення натисніть тут.

Виникає логічне запитання: а де всі ці відповідальні організації зараз, коли навколо Будинку вчителя відбуваються незрозумілі і скандальні процеси?

Я офіційно стверджую, що жоден проект так званої “реставрації” Будинку вчителя як пам’ятки культури національного значення не погоджений в установленому порядку. Зокрема, він має пройти експертизу в Міністерстві культури України і в тому числі – через обговорення на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури.

Відомо, що жорсткого контролю за станом і долею пам’ятки, публічного обговорення проекту реставрації та експертизи врахування у ньому усіх наявних історико-архітектурних та історичних даних вимагає спільне рішення колегії Правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури України та Київської міської організації УТОПІК.

Початок будь-яких робіт на пам’ятці національно значення, а тим більше такій як будинок Центральної Ради в Києві, може відбуватися лише після повної процедури всіх необхідних погоджень.

Усе інше – дії, які підпадають під кримінальну відповідальність. І я вже закликаю Генеральну прокуратуру України втрутитися в ситуацію й доручити Прокуратурі міста Києва видати відповідні приписи щодо припинення будь-яких робіт по Будинку вчителя до завершення процедури погоджень проекту реставрації, поки ще не є пізно!

І треба зробити все можливе, щоб провести в історичній будівлі відповідні урочистості на державному рівні з нагоди 100-ліття Третього та Четвертого Універсалів Української Центральної Ради!

Сергій Кот

Кандидат історичних наук, фахівець з питань повернення та реституції культурних цінностей


ГОСТИНЫЙ ДВОР И КОНТРАКТОВАЯ ПЛОЩАДЬ: ВМЕСТО СОЗИДАНИЯ – НЕПРОФЕССИОНАЛИЗМ И КОРРУПЦИЯ

Контрактовая площадь – одно из древнейших уникальных мест, с которых начинался Киев. Проект здания Гостиного двора в центре площади был разработан для Киева главным архитектором Санкт- Петербурга Луиджи Руска  примерно в 1806 г., а полностью реализован – украинским архитектором – реставратором Валентиной Шевченко почти через 180 лет – в конце ХХ в. Это редкий случай в истории архитектуры. Площадь и Гостиный двор украинским законодательством признаны памятниками архитектуры и градостроительства. И от этого не уйти.

Во второй половине ХХ в. киевская и центральная (Госстрой Украины) власти совместно с архитекторами планировали превратить площадь с Гостиным двором в туристический центр столицы и успели многое сделать в этом направлении. В.Шевченко была разработана концепция воссоздания площади на исторической основе, которая последовательно осуществлялась.
Сегодня, когда Гостиный двор уже почти 4 года стоит в руинах, а площадь реконструируется по проекту, выбранному жюри из четырех человек закрытого блиц-конкурса, проведенного бывшим главным архитектором Киева С.Целовальником летом 2015 г., я хочу напомнить о необходимости профессионального подхода к проблеме возращения Контрактовой площади ее исторической сути.

ЧТО БЫЛО ЗАДУМАНО СОВЕТСКИМИ АРХИТЕКТОРАМИ, УЧЕНЫМИ И ОБЩЕСТВЕННОСТЬЮ?

В 1976 г. Украинским научно-исследовательским и производственным управлением по заказу властей был разработан проект реконструкции площади на исторической основе (арх. В.Шевченко). Он был одобрен общественностью, получил положительные рецензии доктора искусствоведения Г.Логвина, доктора архитектуры Ю.Асеева, доктора исторических наук К.Стецюка, согласован ученым советом Госстроя Украины, утвержден исполкомом.

На протяжении многих лет по этому проекту были воссозданы Гостиный двор, фонтан «Самсон» с ротондой, церковь Богородицы Пирогощей, колокольня Греческого монастыря, отреставрирован Староакадемический корпус Киево-Могилянской академии, Контрактовый дом. В 1991 г. после обретения Украиной независимости проект перестали финансировать, невыполненными остались работы по восстановлению Магистрата, завершению ансамбля общественного центра Уильяма Гесте и благоустройству площади.
Уже в наше время, летом 2009 г. киевская власть вернулась к идеям, заложенным в проекте В.Шевченко.  К концу 2009 г. институтом «УкрНИИпроектреставрация» была разработана концепция реставрации, ремонта застройки, реконструкции территории, инженерных сетей и благоустройства территории Андреевского спуска, ул. Сагайдачного и Контрактовой площади. Концепцией предусматривалось воссоздание здания Магистрата и комплекса У.Гесте (около 20 тыс. кв. м площади), частью которого является здание Контрактового дома (то, что успели построить в 1815-17 гг.). На разработку этого проекта были потрачены значительные средства из киевского бюджета.

В 2010 г. архитектором Ю.Лосицким был разработан эскизный проект комплекса У.Гесте (с использованием сохранившихся чертежей автора проекта – архитектора Гесте), который был одобрен коллегией Украинского общества охраны памятников истории и архитектуры.

Валентина Петровна Шевченко рассказывала мне о планах возвращения площади ее исторической основы и ауры. Мечтала о том, что рядом с Киево-Могилянской академией появится памятник Галшке Гулевичивне (1577-1642 гг.).  Эта выдающаяся личность 15 октября 1615 г., подарив собственный двор с землей и всем добром монастырю и школе для детей как шляхты, так и из народа, положила начало созданию Киевской братской школы, на основе которой потом была создана Академия. Гулевичивну поддержали киевляне, выдающиеся ученые и деятели культуры того времени. Со временем Киево-Могилянская академия стала центром просвещения, культуры и христианского благочестия, приобрела международное значение.
Еще об одном памятнике на Контрактовой площади говорила Валентина Петровна – архитектору Ивану Григоровичу-Барскому (1713 – 1785 гг.), профессиональная деятельность которого была тесно связана с Подолом. И похоронен он был рядом с церковью Богородицы Пирогощей на Контрактовой площади. Его произведения, которые существуют и сегодня на Подоле: ротонда с фонтаном «Самсон» на Контрактовой площади (воссозданная по проекту В.Шевченко), Покровская церковь, церковь Николы Набережного, корпус Бурсы для учеников Академии и др.

РЕКВИЕМ ПО КОНТРАКТОВОЙ ПЛОЩАДИ

Осенью 2017 г. древнюю Контрактовую площадь, превращенную киевской властью за годы независимости в хаотичную и неприглядную автостоянку с комплексом малых сооружений из разных материалов, начали активно прихорашивать. Проведенный летом 2015 г. наспех в течение недели бывшим главным архитектором Киева С.Целовальником закрытый блиц-конкурс на реконструкцию Контрактовой площади неожиданно дал результаты. Другие проекты, над которыми годами (с 1976г.) трудились опытные архитекторы – реставраторы, изучавшие историю площади и осторожно ее формировавшие, сегодня в расчет не берутся. Многолетний опыт профессионалов чиновникам ни к чему.
На Контрактовой площади убрали киоски и палаточное кафе, поменяли покрытие и посадили деревья. Осуществляется проект, получивший первое место в закрытом блиц-конкурсе «Студии ландшафтной архитектуры Максима Коцюбы» – «Киевская гостиная». Максим Коцюба не имеет специального образования, он окончил Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (аграрный менеджмент). Но в наше время такие мелочи как образование не имеют значения. Наверное, знает, какие деревья и где нужно высаживать. Думаю, он никогда не видел и не вникал в проект В.Шевченко.
Как писала газета «День» в 2015 г. проекты (их было всего 14) оценивали главный архитектор Киева Сергей Целовальник, директор Департамента культуры КГГА Диана Попова, преподаватель Киево-Могилянской академии и культуролог Владислава Осьмак, представительница сообщества «Подоляночка» Ольга Закревская. Правда, в статье был назван другой автор проекта. Но, какая разница?  Сегодня журнал «Хмарочос» называет автором проекта М.Коцюбу.  Историческая площадь превращается в заурядный сквер, каких много может быть в новых районах Киева.
И еще: у меня нет сомнений (такова уж киевская власть!), что на реконструкцию площади чиновников подвигла коммерческая составляющая проекта. От владельцев старых киосков избавились, теперь новые коммерческие сооружения (для своих) будут потихоньку вписываться в пространство площади. У меня также есть большие сомнения в том, что будет создаваться подземный археологический музей (т.н. «Серце Русі»). Два археологических музея (на Почтовой и Контрактовой площадях) – это перебор для чиновников. Быстрее всего, это место зарезервировано под подземный паркинг с учетом завершения реконструкции Гостиного двора под торговый центр ПАО «Укрреставрация», которое терпеливо (4 года) ждет свой звездный час, имея со времен Януковича коррупционные связи во всех структурах нынешней власти – Фонде госимущества, Верховной раде, КГГА и судах.

РЕШЕНИЕ СОВЕТА МИНКУЛЬТУРЫ ПРОИГНОРИРОВАЛИ

Я уже писала о том, что с инициативами и решениями Научно-методического совета (НМС) Минкультуры никто из чиновников не считается. Но в 2015 г. у членов совета еще была надежда на изменение ситуации к лучшему. Совет жил под впечатлением от его реорганизации в 2014 г. (первый приход Е.Нищука на должность министра) – он имел право проявлять инициативу (сегодня – уже нет).
На решение жюри блиц-конкурса по реконструкции Контрактовой площади НМС отреагировал 23 июня 2015 г.
Были приняты решения:
По Гостиному двору:
– для исключения варианта продолжения реконструкции здания под торговый центр (ТЦ)  рекомендовать Министерству культуры отменить согласование проекта реконструкции и приспособления Гостиного двора под торговый центр (автор проекта – А.Миргородский) и рассмотреть его на заседании НМС на предмет соответствия законодательству Украины по охране культурного наследия.
По блиц-конкурсу:
– учитывая, что Контрактовая площадь является памятником градостроительства и архитектуры (Приказ министра культуры №1566 от 21 декабря 2012 г., охр. №947-Кв), уникальным градостроительным и архитектурно-пространственным комплексом, который определяет историческое лицо Подола, рассмотреть предложенный по результатам блиц-конкурса проект благоустройства Контрактовой площади на заседании Научно-методического совета Минкультуры. (Специалисты хотели увидеть проект! – авт.)
Члены Научно-методического совета обратились к КГГА
По Гостиному двору:
– аннулировать договор аренды с ПАО «Укрреставрация» на земельный участок, на котором расположен памятник архитектуры и градостроительства Гостиный двор в соответствии с решением Киевсовета от 3 июля 2014 г.;
– обеспечить проведение до начала осенне-зимнего периода на здании неотложных консервационных работ в соответствии с разработанным проектом;
– организовать поиск инвестора для реставрации Гостиного двора и его приспособления в соответствии с требованиями сохранения памятника архитектуры.
По Контрактовой площади:
– не давать разрешение на начало рабочего проектирования благоустройства Контрактовой площади по результатам конкурса до рассмотрения его концепции НМС и разработке соответствующих рекомендаций;
– при проведении работ по благоустройству Контрактовой площади принять за основу решения проекта регенерации Контрактовой площади на исторической основе, утвержденного в установленном порядке в 1976г., чтобы сохранить преемственность проведения таких работ (автор проекта – архитектор В.Шевченко).
На решение совета не последовало реакции как руководства министерства, так и Департамента культуры КГГА. Это лишний раз подтверждает, что Научно-методическому совету Минкультуры отведена роль органа, используемого как бесплатная рабочая сила при рассмотрении Историко-архитектурных опорных планов исторических городов Украины и для прикрытия действий чиновников (в этом случае специально поставленный председатель совета занимается манипуляциями в пользу застройщиков). Всерьез к деятельности совета никто не относится, а инициативой пренебрегают.

ГОСТИНЫЙ ДВОР

Уже во время проведения конкурса у общественности возникал вопрос: как можно заниматься благоустройством площади, имея в ее центре огражденные забором руины центрального сооружения – Гостиного двора. Но чиновников это не волновало и сейчас не волнует. Хотя в августе этого года киевский градоначальник сделал заявление о том, что столичная власть намерена вернуть в коммунальную собственность Гостиный двор и привести его в надлежащий вид. Но это решение Киевсовет принял еще в 2014 г. Было и намерение разместить в здании Музей истории Киева. Скоро отметим четырехлетие этих намерений власти.
Гостиный двор – боль и надежда киевлян. Я думаю, что никто из участников выступления против превращения Гостиного двора в ТЦ, не забыл события конца мая (День Киева) 2012 г. – кровавого «разгрома» протестующих «Беркутом» 18 февраля 2013 г. Я хочу напомнить об этом. Как-то все быстро забылось. Но ПАО «Укрреставрация» до сих пор в здании.
В ФБ был выставлен ролик на эту тему.

Почти 4 года Гостиный двор брошен на разрушение. В декабре 2015 г. Фонд госимущества, в чьей собственности находится здание, обещал разорвать договор аренды с ПАО «Укрреставрация». Уже 2 года не получается. Арендатор всеми способами тянет время, суды способствуют этому, используя малейшие «зацепки». Способствуют и чиновники всех уровней и депутаты, связанные дружескими (а возможно, и коррупционными) связями с реконструктором. Иначе этот вялотекущий процесс нельзя объяснить.

В мае текущего года я написала статью «Гостиный двор в Киеве превращают в руину: суд требует доказательств»  Достаточно посмотреть на состояние здания, чтобы понять, что оно разрушается. Тем более, что специалистами от профессиональной общественности было дано заключение. Какие нужны доказательства? Но судья Хозяйственного суда г. Киева  К.Головина в конце сентября 2016 г. решила иначе – она отказала ФГИ в разрыве договора аренды с ПАО «Укрреставрация». В декабре 2016 г. Киевским апелляционным судом было принято решение о проведении судебной строительно-технической экспертизы КНИИСЭ (Киевский научно-исследовательский институт судебной экспертизы) и приостановлено рассмотрение дела до получения результатов экспертизы. В конце апреля 2017 г. Киевским апелляционным судом получено ходатайство эксперта КНИИСЭ о предоставлении материалов, необходимых для проведения экспертизы. Рассмотрение ходатайства было назначено на 10 мая.
Месяц назад я отправила запрос в КНИИСЭ. Полученный оттуда ответ  немного озадачил – оказывается, никому нельзя знать о том, как проходит экспертиза, на каком она этапе и когда завершится. Что именно суд должен был передать экспертам, но долго придерживал? Речь ведь идет об экспертизе состояния конструкций здания. Или о чем-то другом? Насколько я поняла, мне ответили в порядке исключения. Весь процесс и его результаты – большая тайна. 

Недавно я позвонила исполнителю ответа на запрос. Он пообещал, что окончательные результаты, возможно, будут к концу этого года.

Пройдет еще одна зима без консервации конструкций Гостиного двора. Похоже, что у ПАО «Укрреставрация» и его пособников из всех органов власти получается разрушить здание или вынудить чиновников создать условия для завершения реконструкции Гостиного двора под ТЦ.
ПАО «Укрреставрация» не теряет надежд построить торговый центр. Об этом свидетельствует его реклама в издании «Комментарии» в июле 2017 г. Много чего обещает… и пишет неправду. В 2011 г. Гостиный двор находился в хорошем состоянии и нуждался только в частичной реставрации и ремонте, а не глобальной перестройке с надстройкой, застройкой внутреннего двора и полным остеклением галерей, созданием дополнительного глубокого подвала над линией метро, что увеличивало его общую площадь в 3 раза и требовало создания паркинга на 390 машин. Все вместе полностью разрушало исторической образ здания и делало невозможным реконструкцию древней площади на исторической основе.
Что же ожидает Контрактовую площадь и Гостиный двор в ближайшие годы при нынешней власти?!

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”


ICOM ВИСЛОВИВ ПІДТРИМКУ ЗУСИЛЛЯМ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ АР КРИМ

 

На численні звернення Міністерства культури України до ІСОМ  щодо порушень РФ  норм міжнародного та українського законодавства на тимчасово окупованій території АР Крим, Міжнародна рада музеїв поінформувала, що з огляду на міжнародний контекстICOM в даний час співпрацює з означеного питання з міжурядовими організаціями, такими як ЮНЕСКО, стосовно потенційного порушення зазначених положень міжнародних конвенцій.«Більш того, відповідно до етичних стандартів професійної діяльності ми працюємо з нашими партнерськими організаціями, серед яких Blue Shield (“Блакитний щит”), ICOMOS, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ та інші, щоб оцінити ситуацію та визначити можливість прийняття спільного рішення, оскільки це є основною причиною для занепокоєння спільноти всесвітньої спадщини.

ICOM та її партнери використовують усі можливості для наголошення на необхідності дотримання норм міжнародного права та міжнародних стандартів щодо збереження культурної спадщини як у мирний час, так і під час військових дій. ICOM рішуче закликає всі сторони утриматися від будь-яких навмисних дій щодо музеїв та археологічних пам’яток, які можуть завдати прямої чи опосередкованої шкоди культурним цінностям, що знаходяться в Криму, і безповоротної втрати відомостей про походження культурних цінностей.

Кожний музей та музейний співробітник повинен поважати Кодекс професійної етики ICOM, затверджений Рекомендацією ЮНЕСКО щодо сприяння та захисту музеїв і музейних колекцій, їхнього різноманіття та ролі у суспільстві 2015 року. Вона була одноголосно погоджена всіма країнами-членами ЮНЕСКО» –  йдеться в листі ICOM.

 

Міжнародна рада музеїв також рекомендує музеям у всьому світі не приймати виставкові експонати від установ, розташованих в Криму, до тих пір, поки не буде вирішено правовий статус регіону.

«За будь-яких обставин, ICOM рішуче наполягає на необхідності поважати незалежність музеїв та цілісність музейних колекцій. Я користуюся цією можливістю, щоб ще раз висловити підтримку з боку ICOM зусиллям України щодо захисту культурної спадщини в рамках чинного національного і міжнародного права та відповідно до етичних норм і практичних інструментів, розроблених ICOM, таких як Кодекс професійної етики ICOM та Червоні списки культурних об’єктів, що знаходяться в небезпеці» – говориться в листі за підписом Президента Міжнародного комітету ради музеїв.


Музей монументальної пропаганди СРСР: першим буде пам’ятник Щорсу

630_360_1510069964-6352Київ спільно з Міністерством культури та Інститутом національної пам’яті збирає монументи часів тоталітаризму в музеї під відкритим небом. Першим експонатом буде київський пам’ятник Миколі Щорсу.

Про це повідомляє прес-служба Київради.

“Ставлячи амбітну ціль створити у Києві місце, яке увійде в топ-10 пам’яток столиці, впродовж півроку команда працювала над візією та підходами до реалізації цього важливого освітнього проекту. На сьогодні ми маємо майданчик та концепцію, що може бути реалізована за підтримки ширшої коаліції партнерів”, – розповів ініціатор проекту, заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Прокопів.

Для того, щоб перемістити у новостворюваний у Києві музей під відкритим небом знакові зразки комуністичної монументальної пропаганди, необхідною є співпраця між місцевими громадами, музейниками та державною владою. До такого висновку прийшли ініціатори проекту в процесі роботи над концепцією Музею монументальної пропаганди СРСР.

За словами керівника проекту Максим Бахматова, “концепція музею розроблялася командою проекту за участі провідного міжнародного експерта з музейної справи Міхаеля Фера, і сьогодні ми передаємо наші напрацювання Київській міській раді, Міністерству культури та Інституту національної пам’яті для продовження роботи”.

Як міністр культури Євген Нищук, долучаючись партнером у створенні Музею монументальної пропаганди СРСР, Мінкультури “вбачає можливість реалізувати завдання зі збереження пам’яток мистецтва радянської доби та водночас виконати вимоги декомунізації з очищення громадського простору від тоталітарних символів. Ці високі цілі музею, гадаю, варті того, щоб інституція в майбутньому розраховувала на статус національної”.

Міністерство культури сприятиме музею у залученні до експозиції об’єктів зі всієї території України.

“Очікується, що перший експонат надасть громада міста Києва. Це буде пам’ятник Миколі Щорсу, щодо переміщення якого вже розроблені відповідні проекти демонтажу та монтажу на території музею”, – сказав Прокопів.

Читайте також: Український культурний фонд “поселиться” у Мистецькому Арсеналі

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пояснив, що “ідея створення такого роду музейних установ належить європейським спільнотам, котрі пройшли подібний до нашого шлях долання наслідків тоталітарного минулого. Парк Грутас в Литві та Парк Мементо в Угорщині мають насамперед освітню місію. Але Україна в цьому ряду може запропонувати глибше розуміння тоталітарної пропаганди”.

Відтак Інститут національної пам’яті готовий розпочати консультації щодо концепції музею в рамках Європейської платформи пам’яті та сумління, учасники якої мають вагомий досвід у цій сфері.

Як відомо, з травня 2017 року в Києві розпочалося створення Музею монументальної пропаганди СРСР. Він створюється на території Національного комплексу “Експоцентр України”. Це — проект-дослідження, мета якого — сприяти осмисленню суспільством радянського минулого через збереження, документацію та вивчення об’єктів пропагандистського мистецтва комуністичного режиму на території України.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2339505-muzej-monumentalnoi-propagandi-srsr-persim-bude-pamatnik-sorsu.html


Нове дослідження про досягнення та актуальні проблеми українського прикладного пам’яткознавства і музеєзнавства презентували 26 жовтня 2017 р. у Бібліотеці Заболотного (dnabb.org) автори Олена Титова і Сергій Зозуля.

IMG_20171026_182754_BURST7 (1)IMG_20171026_185824_BURST4IMG_20171026_190135_BURST4

https://www.facebook.com/dnabb.org/