20 лютого 2018 р. відбулось засідання Колегії  Головної ради ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

Порядок денний

  1. Про створення Центру історії української державності в Київському міському Будинку учителя.

Доповідали: Олена Василівна Спицька,Сергій Іванович Кот, Олена Михайлівна Сердюк.

  1. Про обґрунтування створення історико-культурного заповідника на базі комплексу пам’яток Гамаліївського монастиря у м. Шостка Сумської області.

Доповідав: член Колегії Товариства Юрченко Сергій Борисович

  1. Про внесення змін до статуту Науково-дослідного інституту історії, архітектури та містобудування ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури».

Доповідав: член Колегії Товариства Юрченко Сергій Борисович

  1. Різне.

IMG_20180220_161022 IMG_20180220_161028IMG_20180220_161017


УРЯД СКАСУВАВ НЕОБХІДНІСТЬ РОЗРОБКИ ТА ПОГОДЖЕННЯ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ (ІМО)

Спрощено процедуру розроблення та погодження науково-проектної документації на будівництво в історичних населених місцях.  Відповідний проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» схвалено на засіданні Уряду  21 лютого.

 Згаданим проектом скасовано необхідність розробки ІМО в тих історично населених місцях, де в установленому порядку розроблені та затверджені історико-архітектурніопорні плани. А з 1 січня 2019 року інститут ІМО ліквідовується взагалі. Вся проектна документація на нове будівництво і історично населених місцях має розроблятися виключно відповідно до історик-архітектурних опорних планів.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245338316&cat_id=244913751


УРЯД ІНІЦІЮВАТИМЕ ПЕРЕД ПАРЛАМЕНТОМ ПОСИЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ В СФЕРІ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Уряд на своєму засіданні 21 лютого схвалив проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини в сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

У згаданому проекті Закону пропонується посилення відповідальності за злочини, визначені статтею 298 Кримінального кодексу України, зокрема,  за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини, за умисне доведення об’єкта культурної спадщини до руйнування чи знищення власником об’єкта культурної спадщини або уповноваженим ним органом, у володінні, користування чи управлінні якої знаходяться об’єкти  запропоновано криміналізувати діяння за умисне доведення до руйнування чи знищення пам’ятки, включеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єкта культурної спадщини під час  стану війни, у разі збройної агресії проти України або на окупованій  території.

Прийняття  цього законопроекту дозволить посилити  відповідальність за злочини в сфері охорони культурної спадщини, а також виконати міжнародні зобов’язання які Україна взяла на себе відповідно до міжнародних договорів.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245338292&cat_id=244913751


Шановні колеги!  

 Громадська лабораторія «ЧАС НАДБАННЯ»

ЗА ПІДТРИМКИ 

Українського товариства охорони пам’яток

історії та культури

Центру пам’яткознавства НАНУ

UKRMEDIA

Пропонуємо вам долучитись до інтерактивного семінару :

“МОНЕТИЗАЦІЯ КУЛЬТУРИ – ШЛЯХ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ”: хто дає і чому? де шукати і що обіцяти? як взяти та не заборгувати?”

Друзі, ми раді повідомити вам, що за підтримки Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Центру пам’яткознавства НАНУ та медійної платформи Укрмедіа 24.02.2018 р. в галереї “Печерська” (Київ, вул. Лаврська, 9, корп.19, 2-й поверх) о 12.00 розпочнеться авторський інтерактивний семінар з вказаної актуальної проблематики.

Отже, запрошуємо всіх зацікавлених до участі в семінарі:

“МОНЕТИЗАЦІЯ КУЛЬТУРИ – ШЛЯХ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ”: хто дає і чому? де шукати і що обіцяти? як взяти та не заборгувати?”

Відповіді на ці та інші питання дає Гріза Віктор Анатолійович, заслужений працівник культури, кандидат історичних наук, керівник проекту Дому-музею Ігоря Сікорського.

До обміну думками та напрацюваннями запрошуються представники галузі культурного менеджменту та пам’яткоохоронної справи, студенти кафедр теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, кафедри туризму та рекреації Київського національного торговельно-економічного університету та всі бажаючі.
Радо вітається активне долучення до обміну думками та досвідом!

Реєстрація розпочинається о 11.45
Тривалість семінару до 14.00.
Вхід вільний.

За довідками звертатись звертатись за тел.:
+38(050)220-19-21; +38(067)985-72-02

Матеріали роботи Громадської лабораторії «Час Надбання» ви знайдете за посиланням: www.facebook.com/heritagetime/www.facebook.com/heritagetime


Привітання з ювілеєм!!!

Tolochko_Kult_01_06

Шановний Петре Петровичу!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого Дня народження!

Зичимо Вам міцного здоров’я, особистого щастя, злагоди та чудового настрою, родинного затишку та сімейного добробуту.
Нехай завжди Вас супроводжує вдача, постійно зігріває тепло людської вдячності, а будні і свята наповнюються радістю, світлом та любов’ю рідних та близьких.
Вічної молодості Вашій душі та доброти серцю, здійснення всіх Ваших планів та сподівань!

 З повагою

колектив ГО “УТОПІК” і Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК


 ДРУГА ДИСКУСІЯ. ПРОСТІР ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ.

27858295_1814581448843609_8879144473172184459_nПосилання на відео https://www.facebook.com/heritagetime/videos/1816152292019858/?hc_ref=ARTFhNccL9vTzMv4UfCWbVDxcvcxcyZQf3Zs1YVstUKCJymB5jO2W4-N6ZjYnIO1olE


У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ОБВАЛИЛАСЯ ЧАСТИНА МУРУ СТАРОЇ ФОРТЕЦІ

fortressУ середу, 14 лютого, у Кам’янці-Подільському стався частковий обвал муру Старої фортеці. Про це в коментарі Vdalo.info повідомив директор Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Олександр Заремба. За його словами, близько двох тижнів тому через перепади температур, вологість та інші фактори було виявлено вірогідність пошкодження муру на північно-західному боці Північного бастіону фортеці. «Ми звернулися за рекомендацією до профільних фахівців для обстеження аварійної ділянки. Їхній приїзд очікувався у Кам’янець-Подільський орієнтовно на 15-16 лютого.  Наразі руху транспорту поблизу місця обвалу перекритий, адже ймовірність подальшого руйнування не виключається», – заявив Заремба. За його словами, після приїзду профільних фахівців можна буде говорити про масштаби завданої шкоди та терміни реконструкції. Міський голова Михайло Сімашевич також підтвердив факт обвалу. «На жаль, маємо прикру новину – сьогодні обвалилася лицьова кладка стіни північного бастіону Старої фортеці. Причина – в замоканні стіни та її замерзанні-розмерзанні впродовж тривалого часу. Працівники музею вже провели первинне обстеження об’єкту, чекатимемо на експертне. Обов’язковий крок після цього – протиаварійні, ремонтно-реставраційні роботи», – заявив мер Кам’янця.

Джерело: https://vdalo.info/u-kamyantsi-podilskomu-obvalilasya-chastina-muru-staroyi-fortetsi/


До власників пам’яток архітектури, котрі неналежним чином за ними доглядають, місто буде вживати всіх можливих законних заходів. Ми будемо наполягати на тому, щоб повертати такі об’єкти у комунальну власність. Дуже скоро ми побачимо в залі пленарних засідань відповідний проект рішення.

https://www.facebook.com/volodymyr.prokopiv.52/videos/10209490876703517/?id=100004980275191

 


Рада проведе слухання щодо охорони культурної спадщини

Рада проведе слухання щодо охорони культурної спадщини

У Верховній Раді 18 квітня відбудуться слухання щодо стану, проблем і перспектив охорони культурної спадщини. За це рішення проголосували 232 депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначається у пояснювальній записці до проекту постанови, особлива актуальність парламентських слухань на цю тему зумовлена тим, що відповідно до рішення Європейського парламенту 2018 рік проголошено Роком культурної спадщини в Європі.

«З урахуванням європейського напрямку розвитку нашої держави та розуміючи проблемність питання охорони культурної спадщини ЮНЕСКО, Міністерство культури України та уряд уже підготували та подали на розгляд Президента України пакет документів щодо проголошення 2018 року Роком культурної спадщини в Україні», – зазначають автори проекту.

Читайте також: Марина Порошенко продемонструвала свій диплом мистецтвознавця

Уряд до 1 березня має підготувати і подати до Верховної Ради необхідні інформаційно-аналітичні матеріали з зазначеного питання та відповідні пропозиції до рекомендацій парламентських слухань, визначити доповідача.

Як повідомлялось, 19 січня учасники засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО вирішили вжити додаткових заходів з метою мобілізації міжнародних зусиль задля збереження Ханського палацу в Бахчисараї. Учасники засідання наголосили, що “реставраційні роботи” на території пам’ятки, які проводить окупаційна влада, становлять реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам’ятки, включеної до Попереднього списку для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 2003 році.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2399339-rada-provede-sluhanna-sodo-ohoroni-kulturnoi-spadsini.html


“СВИСТ” КИЕВСКОЙ АДМИНИСТРАЦИИ

О главных градостроительно – архитектурном и сохраняющем культурное наследие подразделениях киевской городской администрации я знаю достаточно много, так как наблюдаю за их деятельностью минимум 10 лет. Иногда чиновники и сами откровенно высказывались о предназначении этих подразделений и о «недоразумениях, там происходящих. Когда-то бывший (2005-2008 гг.) заместитель главного архитектора Киева Эдуард Лещенко на заседании Строительного клуба на вопрос о планах Главного управления градостроительства, архитектуры и дизайна (так ранее назывался нынешний Департамент градостроительства и архитектуры) КГГА с горечью ответил, что планов нет – управление по распоряжению свыше просто обслуживает застройщиков.

Начальник Управления охраны культурного наследия Р.Кухаренко в 2005 г. был исключен из членов Национального союза архитекторов Украины за искажение памятников архитектуры при их реставрации (реконструкции) – тоже обслуживал, правда, творчески. После него, так же творчески обслуживал застройщиков Я.Дихтярь.
Все трудности с подбором кадров для этих подразделений КГГА связаны с тем, что одаренные, порядочные специалисты не хотят туда идти (наперед знают, что их там ожидает), а предпочитают заниматься проектированием не «спорных» объектов в своих мастерских. Сегодня можно с уверенностью сказать: с тех пор ничто не изменилось.
В последнем «Положении о Департаменте градостроительства и архитектуры» (2014 г.) прямо написано, что директор Департамента «несе персональну відповідальність перед Київським міським головою за виконання покладених на Департамент завдань» (п.10).  Есть и посредник – заместитель В. Кличко А.Спасибко. Т.е. шаг влево, шаг вправо – не допускаются – только с позволения А.Спасибко – В.Кличко. Но Спасибко – Кличко – это ответственность за застройщиков. В то же время за охрану культурного наследия отвечает другой заместитель Кличко – А.Резников. Но столица имеет обширную историческую часть, и главный архитектор Киева должен ее видеть и уделять ей внимание.
В «Положении» (п.14) «для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування при Департаменті утворюється архітектурно-містобудівна рада», однако никакой информации о ее деятельности на сайте Департамента нет. И началось это с 2011 г., когда в ЗУ «О регулировании градостроительной деятельности» был внесен двусмысленный текст в ст. 20. См. ниже.
Если совсем коротко о ст.20: вначале идет пространный текст о необходимости создания архитектурно-градостроительных советов и их задачах, но п. 5 решительно перечеркивает все достижения этого текста: «Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об’єктів за зверненням замовників таких проектів (а якщо не замовлять? – авт.). Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва». Воспользовавшись этим пунктом, предыдущий главный архитектор Киева С.Целовальник перестал публиковать протоколы рассмотрения киевских проектов, что продолжает делать и нынешний главный архитектор Киева А.Свистунов. А зачем, если с мнением экспертов можно не считаться? Почему никто не инициирует внесение изменений в такой закон? Так удобней беспредельничать?
Киевская община с 2011 г. не знает, что именно и где строится в Киеве? Узнает, когда рубят деревья и приезжает строительная техника. Детальные планы территорий, которые начали разрабатывать в соответствии с этим же законом только с 1 января 2015 г. киевская власть разными способами умудряется не показывать киевлянам, хотя общественные слушания являются обязательным условием их согласования. Скандалов с ДПТ множество.
Стаття 20. Архітектурно-містобудівні ради
1. Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
2. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
3. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.
{Абзац перший частини третьої статті 20 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012}
У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.
{Абзац другий частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проекту містобудівної документації такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.
4. Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам’яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.
5. Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об’єктів за зверненням замовників таких проектів.
Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва.

РИС. Фрагмент ЗУ «О градостроительной деятельности», 2011 г.

В Киеве есть главный архитектор? Информационный запрос

О киевском главном архитекторе А.Свистунове в городе почти ничего не слышно – не ездит на объекты, нигде не выступает. Его предшественник С. Целовальник, например, заглядывал в заборную щелочку на Андреевском спуске, когда Р.Ахметов (его фирма) разрушила там 2 дома. Этот – нет. Хотя на Андреевском спуске, 14 сейчас идет незаконная стройка 8-этажной гостиницы. Возможно, шеф Свистунова – Кличко приказал не высовываться?! Вот сам Кличко везде и виден и слышен. Говорит много, но мало правды.
Я решила провести эксперимент – послать информационный запрос в Департамент градостроительства и архитектуры о судьбе Театра на Подоле, о планах по поводу горевших недавно в центре Киева памятников архитектуры: доме, бывшей гостинице «КАНЭ» на углу улиц Крещатика и Б.Хмельницкого (киевляне подозревают, что его снесут и построят высотку, подобную Универмагу), и бывшего доходного дома на ул. Б.Хмельницкого, 12-14 (тоже есть проект высотной застройки). Тогда я еще не знала, что 8 февраля будет гореть и дом на ул. Владимирской, 20/21, напротив Колокольни Софийского собора.  Для этого места также есть проект высокого массивного здания. Еще меня интересовал вопрос согласования проекта вело-пешеходного моста над Владимирским спуском (стройка незаконна – это место связано с Крещением Руси и охраняется законом! Весь ландшафт Киевских гор является охраняемой законом территорией). Ниже приведен текст запроса. Запрос по этим объектам писала потому, что все они являются «больными», раздражающими точками для киевлян.

Загальний опис інформації, вид, назва, реквізити чи зміст документа (якщо відомо) Прошу надати інформацію:-       Коли буде вирішене  питання щодо зміни зовнішнього вигляду Театру на Подолі, який спотворює  пам’ятку містобудування – Андріївський узвіз? Які  і коли будуть проведені заходи  для цього?  Майже рік створена міським головою В.Кличком Робоча група працювала над «Висновками, пропозиціями та рекомендаціями…». Вони були передані  В.Кличку 5 грудня 2017 р. і опубліковані на сайті Департаменту https://kga.gov.ua/teatr-na-podoli,

      але досі (пройшло майже 2 місяці!) реакції Департаменту містобудування та           архітектури на цю працю немає. Між тим, у  тому, що трапилось, є велика вина саме Департаменту, який не слідкував за проходженням проектної документації (повторного розгляду містобудівною радою проекту архітектора Дроздова не було) і схоже, що і саме будівництво відбувалося безконтрольно. Суспільство дуже занепокоєне байдужістю київської влади до вирішення цього питання. http://nikorupciji.org/2017/12/28/teatr-na-andreevskom-spuske-rabochaya-hruppa-podvela-ytohy/ 

 

–       Влітку сталася велика пожежа на верхніх поверхах  пам’ятника  архітектури, розташованому на розі вулиць Хрещатик і Б.Хмельницького (колишній готель «КАНЕ», 1874 р.), а 20 січня така ж велика пожежа трапилась на іншому пам’ятнику архітектури в центрі столиці – багатоповерховому будинку на вул. Б.Хмельницького, 12-14.

Питання: які існують плани по реставрації (реконструкції) або знесенню цих пам’ятників? Бо Київ переповнений напівзруйнованими пам’ятниками архітектури і це його не прикрашає. Чи розглядалися варіанти проектів реставрації (реконструкції), або зносу та будівництву нових споруд на місці пам’ятників? Коли саме розглядалися чи плануються до розгляду? Чи планується обговорення проектів з професіоналами і громадою міста і коли?

–       Чи прийняте кінцеве рішення щодо будівництва вело-пішохідного мосту від Володимирської гірки до Арки дружби народів, над Володимирським узвозом по проекту архітектора А.Миргородського? Чи є погодження Історико-містобудівного обґрунтування Мінкультури?  Чи було проведено обговорення цього проекту з професійною громадськістю і  киянами? Якщо планується, то коли?

Ниже приведен ответ, подписанный первым заместителем директора Департамента А.Яструбенко.

 

О чем ответ?

Театр на Подоле

Несмотря на то, что отчет Рабочей группы «висит»  на сайте Департамента градостроительства и архитектуры», Департамент от него открещивается – Рабочая группа создана по распоряжению В.Кличко и ему же должна отчитываться. Надо полагать, по мнению Департамента, именно Кличко должен принимать решение о том, что делать дальше, а не Департамент. Но от Кличко распоряжение не поступало. Поэтому никаких инициатив от Департамента по поводу проведения конкурса на изменение агрессивного фасада здания нет.
Если же говорить о роли в проектировании театра самого Департамента, то он и здесь ни при чем. Да, архитектурно-градостроительный совет рекомендовал улучшить внешний вид театра и предупредил о том, что общественности он может не понравиться, но согласно ЗУ «О регулировании градостроительной деятельности», проектировщик и заказчик имели право проигнорировать эти замечания. Что и сделали. Здесь можно было бы возразить: ведь по Положению о Департаменте, он обязан осуществлять мониторинг строительства, особенно на исторических территориях. Андреевский спуск является памятником градостроительства, и диссонирующие сооружения не должны на нем появляться. Но об этом, понятно почему, ни слова.

Дом на ул. Б.Хмельницкого, 12-14

Департамент сообщает, что в феврале 2016г. утвердил реставрационное задание на разработку научно-проектной документации на проведение ремонтно-реставрационных работ на доме по ул. Б.Хмельницкого, 12-14, которое было согласовано Департаментом культуры в декабре 2015 г.(?!!!). В задании запланировано проведение исключительно консервации конструкций и реставрации дома, а также укрепление фундаментов. Набор слов не понятен: может быть, консервация конструкций, укрепление фундаментов как предварительные работы перед реставрацией здания. Далее идет ссылка на Департамент культуры – памятник архитектуры – это его заботы. Интересно, видит ли главный архитектор Киева, что происходит вокруг его офиса, и вообще, видит ли он исторический Киев или только ДПТ, которые являются сейчас главными «игрушками» чиновников с застройщиками?
Совершенно неожиданно для меня, на запрос к Свистунову ответил также Департамент культуры. После исторической справки (дом был построен в 1884 г., затем расширен и достроен в 1910 г., памятник архитектуры) пишется, что в июле 2016 г. (отселен был в 2004 г.!) между ОСББ (есть сведения, что незаконным) и Департаментом был заключен охранный договор. Дом признан аварийным, и в июне 2017 г. Департамент дал разрешение на выполнение консервации, реставрации и т.д. (см. выше текст от Департамента Свистунова). Затем 20 января на доме произошел масштабный пожар. На этом рассказ заканчивается.
Дом был отселен в 2004 г., и с тех пор ни одной из структур КГГА его состояние не контролировалось. Как такое может быть? Дом расположен на центральной улице напротив театра Русской драмы, но… им никто не занимается более 10 лет! Это преступление. Что будут делать дальше с этим домом, ответа я не получила. Поражает бездействие и равнодушие к выполнению своих обязанностей всех структур КГГА. Хочу напомнить: 4 года киевским мэром и градоначальником является В.Кличко. Дом расположен недалеко от КГГА. Но мысли мэра далеки от этого места: ему нравится заниматься благоустройством города.

Дом на углу улиц Крещатик и Б.Хмельницкого (ул. Крещатик 40/1)

Департамент градостроительства и архитектуры пишет, что вопрос дальнейшей судьбы дома будут решать КГГА (Департамент культуры) и Минкультуры. Департамент культуры пишет, что это памятник архитектуры и истории. Собственник – ООО «АБ Инвестиции и развитие». В феврале 2007 г. между собственником и Главным управлением охраны культурного наследия был заключен охранный договор. Уже много лет стоит пустым, фасады закрыты баннерами. Было разработано много вариантов (в том числе высотных) проектов для этого места. Киевляне хотят только его реставрации, возможно, с небольшой надстройкой, чтобы сохранить его первоначальный образ.
И вот, наконец, в июне 2017 г. на доме случился масштабный пожар. Департамент культуры пишет о том, что после пожара были привлечены НИИСК (для обследования конструкций) и мастерская архитектора Ю.Лосицкого для проведения обмеров и разработки предпроектных предложений по реставрации (2 варианта).

Вело-пешеходный мост над Владимирским спуском.

На этот вопрос Департамент градостроительства и архитектуры ответил однозначно: распоряжением КГГА от 27.02.2017 г. (в начале 2017г.!) заказчиком строительства назначено КП «Инженерный центр». Департамент ни при чем.
Более пространно ответил Департамент культуры. 1 февраля 2018 г. на заседании Консультационного совета было рассмотрено и одобрено Историко-градостроительное обоснование «Строительство мостового пешеходно-велосипедного перехода между парками «Крещатый» и «Владимирская горка». Теперь дело за Минкультуры.
Я знаю об этом заседании. На него приехал агитировать за принятие ИГО сам Кличко. Кто же откажет самому главному начальнику?! Тем не менее, против этого строительства выступили вице-президент Киевской организации НСАУ Г.Духовичный, историк Киева М.Кальницкий, от общественности – О.Козловская и А.Станков. Я тоже против этого строительства. Аргументы в статье «Строительство веломоста через Владимирский спуск изуродует склоны и может вызвать оползни»  До реализации уже принятой властьюКонцепции развития велосипедной инфраструктуры в исторической части Киева очень далеко – мешает загруженность автотранспортом и загрязненный, очень вредный для здоровья горожан воздух в Киеве.  Это же, кстати, отмечается и в самой Концепции. Почему не обойтись пешеходным недорогим мостиком между парками в районе Филармонии? А деньги направить на реставрацию памятников архитектуры.

Какие напрашиваются выводы? Мысли киевского головы далеки от руин центральной исторической части города и реставрации памятников архитектуры. Очень редко он о них вспоминает – 2-3 раза в год, но ничего не делает. В этом году – 2 февраля вспомнил.
Если говорить о градостроительных задачах, то сегодня для Кличко на первом месте строительство массивного железобетонного вело-пешеходного моста, стоимостью 80 млн. грн. между двумя камерными старинными парками, затем строительство канатной дороги через Днепр, флагшток почти на 50 миллионов. Ну и конечно, организация активной работы над ДПТ для застройщиков. Мысли подчиненных чиновников, понятно, совпадают с мыслями руководителя.
Из ответов на запрос я поняла, что процесс разрушения памятников архитектуры будет продолжаться, Театр на Подоле оставят таким, как есть, а мост над Владимирским спуском таки построят, и будет он «громыхать» в панораме Киева со стороны Днепра. Велосипедисты по нему ездить не будут (в историческом центре велосипедистов нет). Это будет память о времени правления Киевом В. Кличко.

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”


Шановні друзі, кияни!

27750415_1815302092104878_5193760578842975048_nДискусійний клуб Громадської лабораторії «ЧАС НАДБАННЯ», за підтримки Українського товариства охорони пам’яток історії та культури України, Центру пам’яткознавства НАНУ, Платформи розвитку журналістики Укрмедіа та Науково-практичного центру реконструкції історичного середовища, запрошує на ДРУГУ панельну дискусію «МОНЕТИЗАЦІЯ, ЯК СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» з циклу «Культурна спадщина. Повернення в майбутнє».
Засідання Дискусійного клубу відкривається 15 лютого 2018 р. о 17.00 в приміщенні «Галереї Печерської» (на вул.Лаврській,9, корп.19, ІІ-й поверх).

Прикладом для дискусійного розгляду обрано ПРОСТІР ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ – стародавню припортову вітальню Столиці.
Ми вважаємо, що вже давно варто публічно обговорити пріоритети і потреби що очікуються суспільством від стародавньої площі. Важливо звернутись і до витоків ідеї реконструкції та оцінити наявні результати її реалізації. Варто приділити окрему увагу ієрархії цінностей, які містить цей простір для сьогодення та майбутнього. Витоки значення та можливостей Поштової площі зосереджені, звичайно, у минулому.

Основні питання, заплановані до розгляду під час панельної дискусії:

• Які бар’єри сьогодні існують для монетизації культурного надбання та його ефективного використання?

• Яка роль відводиться площі у стратегії розвитку міста?

• Які існують перешкоди використання сучасних ефективних практик у створенні вітчизняних туристичних продуктів середовища площі?

До участі у дискусії передбачено запросити керівництво управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України, Департаменту охорони культурної спадщини, Департаменту містобудування та архітектури, депутатів Київради, Комісії Громадського бюджету, Центру археології м. Києва НАНУ, представників інших зацікавлених сторін, громадських об’єднань, які опікуються питанням музеєфікації пам’ятки археології.

Реєстрація розпочинається о 16.45
Тривалість засідання до 19.30.
Вхід вільний.

За довідками звертатись звертатись за тел.:
+38(050)220-19-21; +38(067)985-72-02

Частина 1. 09.02.2018. Перша панельна дискусія «МОНЕТИЗАЦІЯ, ЯК СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ»

https://youtu.be/R2iSbxLAodE

https://www.facebook.com/heritagetime/posts/1814051328896621

 

 

 


Круглий стіл урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» «Збереження культурної спадщини: корупційні ризики та шляхи їх подолання»

Український кризовий медіа-центр,

м. Київ, вул. Хрещатик, 2, 15 лютого 2018, 11.00-12.30

Необхідність духовного та національного відродження пов’язана з визначенням ролі держави, органів місцевого самоврядування, громадських організацій у збереженні та охороні культурної спадщини нашої країни. Проте сьогодні маємо багато проблем у реалізації стратегії державного управління щодо охорони, збереження, відродження та розповсюдження історико-культурних надбань.

Під час круглого столу пропонується обговорити корупційні ризики в державному регулюванні охорони культурної спадщини, зокрема:

  • відсутність чіткої процедури та прозорості видачі органами охорони культурної спадщини дозвільних документів;
  • перспективи скасування історико-містобудівних обґрунтувань (ІМО) як фактору «підміни» історико-архітектурних опорних планів;
  • недоліки та корупційні ризики існуючого реєстру культурних пам’яток (набір файлів word). Відсутність електронної бази даних нерухомих пам’яток культурної спадщини;
  • відсутність чіткого регулювання повноважень між центральними та місцевими органами охорони культурної спадщини.

А також, визначити подальші напрямки спільної роботи, побудувати ефективну подальшу співпрацю.

10.45 – 11.00

Реєстрація учасників, кава

11.00 – 11.10 Вітальне слово організаторів. Інформація щодо заходу урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», спрямованого на усунення корупційних ризиків у сфері збереження культурної спадщиниОксана Величко, координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»
11.10 – 11.20 Плани Міністерства культури щодо змін до законодавства про охорону культурної спадщини. Перспективи оновлення ключового профільного закону.Тамара Мазур, заступник Міністра культури України
11.20 – 11.30 Необхідність удосконалення чинного законодавства про охорону культурної спадщини, у тому числі з метою уникнення корупційних ризиківМикола Княжицький, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності
11.30 – 11.40 Чому забудовуються пам’ятки культури у м. Києві. Що треба зробити, аби зберегти культурну спадщину столиці.Олександр Никоряк, заступник директора Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, керівник управління охорони культурної спадщини
11.40 – 12.50 Роль ІМО та історико-архітектурних опорних планів у сфері містобудуванняМихайло Серебряков, проектний менеджер-керівник нормопроектувального департаменту урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»
11.50 – 12.20 Обговорення за участі експертів 

Олена Титова, заступник Голови ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

Ольга Рутковська, ГО «Андріївський узвіз», член Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ЕКОМОС)

Микола Яковина, голова Міжнародної організації «Блакитний щит»

Олександр Малишев, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім.Корецького

12.20 – 12.30  РезюмеМодератор: Олеся Архипська, проектний менеджер урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»

Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!». Окремі думки, висловлені під час заходу та у матеріалах, є відповідальністю організаторів і не обов’язково відображають погляди Агентства USAID або Уряду США.

Проект «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» —п’ятирічна ініціатива USAID, яка має на меті допомогти Україні у зменшенні рівня корупції та підвищенні підзвітності та прозорості управління. Проект спрямований на розширення повноважень ключових урядових інституцій у боротьбі з корупцією, побудові громадської підтримки та участі в антикорупційних зусиллях та зменшенні толерантності громадян до корупції.


Ніжинці можуть згадати свою молодість, відвідавши музей «Homo sovieticus»

1 лютого у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулося відкриття музею “Homo sovieticus”.

Homo soveticus – критична або іронічна назва радянської людини. Неологізм складається з латинського homo (людина) і латинізованого епітета «советский – радянський». Вираз популяризований письменником А. Зінов’євим в книзі «Гомо советикус» .

Радянська епоха минула, але її вплив на долі людей важко переоцінити. Тому викладацький колектив Ніжинського державного університету вирішив створити музей  з радянською тематикою. Як зазначають самі ініціатори, музей створений для ознайомленні і пам’яті про нелегкі часи, а не з туги за ними. Натхненники проекту: доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Євген Луняк, кандидати історичних наук, доценти кафедри історії України Євгенія Страшко та Максим Потапенко; професор, завідувач кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу Григорій Самойленко; декан філологічного факультету, кандидат педагогічних наук Олександр Забарний та директор музейного комплексу Анна Парубець.

14-768x861

                  Зазирнути за лаштунки

Журналісти сайту «Нежатин» прийшли до початку офіційного відкриття, що дало змогу зробити  невеликий      екскурс в минуле разом з завідувачем кафедри історії України Луняком Євгеном. Зокрема він звернув увагу на такі «знайомі до болю» кожному радянському громадянину речі, як бабінний магнітофон, касетний відеомагнітофон, ватяний дід мороз і чорно-білий телевізор, для якого не вистачає лише плоскогубців, щоб переключати канали. Інтимного життя в СРСР не було , а методи контрацепції були. Таку знахідку можна було побачити в інсталяції присвяченій студентській кімнаті в гуртожитку, прямісінько в шухлядці тумби лежав невеличкий прямокутничок радянського виробництва. Також в кімнаті студента тихенько на поличці стояв  кубок Ніжинського державного педагогічного інституту за змагання з легкої атлетики 1951 року, вийшовши з нашого рідного університету(тоді інституту) він повернувся до рідної домівки. Євген Луняк також вніс свою краплю в наповнення колекції музейної кімнати.

18-768x512

За словами одного з ініціаторів проекту Максима Потапенка музей спочатку був звичайною архівно-музейною практикою, в ході якої студенти вчаться підбирати і опрацьовувати експонати. До створення радянської атмосфери приєдналися не лише студенти, але й викладачі та техперсонал   університету: «Близько шести років ми збирали матеріал і готувалися до відкриття музею. Сумнозвісні події на сході зробили оприлюднення матеріалів музею в минулі роки досить недоречними, і тому лише зараз ми презентуємо наші надбання. Головна ідея кожної інсталяції, це не стільки побут, скільки людина, яка вийшла з кімнати, але в будь який момент може повернутися.  Це наша історія і нікуди від неї не подінешся.»

34-e1517560257341-768x415

 Декілька важливих слів

Ректор університету Олександр Самойленко зазначив: «Це не зовсім традиційний музей, це перш за все науковий простір, який спрямований на освітній процес. На базі музейної кімнати будуть проходити заняття для студентів, які будуть вивчати різнопланові сторінки української історії.»

28-768x512

Серед присутніх був секретар Ніжинської міської ради Валерій Салогуб, який наголосив: «Дивлячись на музейну кімнату, спостерігається в першу чергу науковий підхід, ретельність з якою підібрані експонати. Годинник, який зараз висить позаду мене на стіні нагадує мені шкільні роки, саме такий висів в нашій школі і відраховував час на уроки і перерви. У тих роках, які сьогодні представлені, є і великі досягнення, і великі втрати, які ми не маємо права забувати. Студенти, що не знають тих років,  мають змогу поринути у минуле, відчути і побачити його!»

                                     Живі манекени

Несподіванкою для всіх присутніх були танцюючі експозиції музею. Студенти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя переодягнулися в костюми минулої епохи і відтворили невеличкі події, яскраві моменти життя. Танцювали та читали творчі доробки,  співали під акомпанемент гітари. Це створило неперевершену атмосферу, справжню машину часу, яка перенесла всіх присутніх у минуле країни, якої вже немає на карті.

http://www.nezhatin.com.ua/news/%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%8E-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82/


Фільм про Ніжин вже в мережі

Цієї неділі о 16.30  телеканал ZIK показав новий фільму про музей під відкритим небом — колоритне місто Ніжин з циклу «7 чудес України: історичні міста та містечка». Тепер ви можете переглянути фільм ТУТ.

Ви дізнаєтесь, де в місті побував Пабло Пікасо, чому Ніжина називають «серцем Гетьманщини» та яку страву обов’язково потрібно спробувати.

За сумою результатів Інтернет-голосування та анкетування експертів Оргкомітет визначив такі міста-переможці в акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» (ЗА АБЕТКОЮ):

Бердянськ (Запорізька обл.)
Біла Церква (Київська обл.)
Галич (Івано-Франківська обл.)
Диканька (Полтавська обл.)
Канів (Черкаська обл.)
Ніжин (Чернігівська обл.)
Хуст (Закарпатська обл.)

Крім того, Оргкомітетом було визначено три спецномінації для міст, що мають значний туристичний потенціал і зацікавленість місцевої громади у розвитку своїх населених пунктів. Спецномінаціями відзначено:

Бердичів (Житомирська обл.)
Жовква (Львівська обл.)
Теребовля (Тернопільська обл.)

Нагадаємо, акція «7 чудес України: історичні міста та містечка» стартувала у березні 2016 року. 1 червня серед усіх заявок на участь від представників місцевих громад, громадських організацій, туристичних компаній, вищих навчальних закладів тощо Оргкомітет відібрав 21 фіналіста, які протягом літа-осені мали можливість презентувати для журналістів та громадськості свої міста, щоб позмагатися за звання переможця.

Паралельно з презентаційними прес-турами відбувалося Інтернет-голосування на офіційному сайті акції www.7chudes.in.ua та анкетування експертів.

Церемонія нагородження відбулася у Великій лаврській дзвіниці 9 листопада 2016 р.

Нагадаємо, за результатами різних етапів всеукраїнської акції «7 чудес України» вже відзнято 40 пізнавальних фільмів, які можна переглянути онлайн і завантажити на офіційному сайті акції –

www.7chudes.in.ua.


МІНКУЛЬТУРИ ІНФОРМУЄ ЩОДО НЕЗАКОННОГО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Міністерством культури України прийнято рішення про невідкладне вжиття заходів по усуненню перешкод щодо користування земельною ділянкою, яка надана Національному музею історії України у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель музею на вул. Володимирській, 2 у Шевченківському районі м. Києва, зокрема, шляхом пред’явлення відповідних судових позовів.

Незаконна забудова – мала архітектурна форма – знаходиться на земельній ділянці особливо цінних територій та призводить по  пошкодження об’єктів культурної спадщини – пам’ятки національного значення на території охоронної (буферної зони) об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра» місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментом Десятинної церкви (Церкви Успіння Пресвятої Богородиці) від V-IX століття. Згадане питання знаходиться на постійному контролі Міністерства культури України.

Щодо незаконного розміщення на території Національного музею  історії України тимчасової споруди, інформуємо наступне.

Земельна ділянка, на якій, станом на сьогодні, незаконно розміщено Малу архітектурну форму (МАФ), право власності на яку, згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.1012, належить Релігійній громаді УПЦ, Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці належить НМІУ на праві постійного користування згідно акту від 30.06.1999 року,  ІІ КВ №004141.

Єдиним законним користувачем земельної ділянки станом на сьогодні є Національний музей  історії України. Законні права НМІУ, як землекористувача, порушено протиправними діями релігійної громади УПЦ.

Відповідно до п. а) ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов’язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до п.2.1 Статуту, НМІУ є юридичною особою, а відповідно до п.2.6 Статуту Музей має право бути позивачем у суді.

Зважаючи на наведене, за результатами засідання, проведеного 1 лютого 2018 року міжфракційним депутатським об’єднанням «За Київ» спільно з підкомітетом з питань взаємодії з громадянським суспільством комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, на тему: «Незаконна забудова на території Національного музею історії України», Мінкультури в межах повноважень, визначених чинним законодавством, надано окреме доручення директору НМІУ Т.Сосновськійневідкладно вжити заходів по усуненню перешкод щодо користування земельною ділянкою, яка надана Національному музею історії України у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель музею на вул. Володимирській, 2 у Шевченківському районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 29 жовтня 1998 року № 22/123 (Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ № 004141), зокрема, шляхом пред’явлення відповідних судових позовів.

Разом з тим, Мінкультури прийме участь у розгляді справи та повторно надішле до правоохоронних органів звернення, спрямовані на захист пам’ятки національного значення «Місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментом Десятинної церкви (Церкви Успіння Пресвятої Богородиці) від V-IX століття, IX-XIII століття», між вулицями Володимирська, Велика Житомирська та схилами Старокиївської гори (охоронний номер 260010-Н).

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245332291&cat_id=244913751


«МОНЕТИЗАЦІЯ, ЯК СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ»

Громадська лабораторія «ЧАС НАДБАННЯ»

 ЗА ПІДТРИМКИ: 

Українського товариства охорони пам’яток

історії та культури України

Центру пам’яткознавства НАНУ

UKRMEDIA

Шановні колеги! 

Пропонуємо вам долучитись до першої панельної дискусії «МОНЕТИЗАЦІЯ, ЯК СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ» з циклу «Культурна спадщина. Повернення в майбутнє»

Дискусійний клуб Громадської лабораторії «ЧАС НАДБАННЯ» розпочинає цикл дискусій присвячений формуванню підґрунтя для зростання соціальної, сучасної економічної та суспільної важливості та актуальності українського культурного надбання, для подолання умов штучного обмеження можливостей його функціонування у вітчизняному просторі.

Засідання Дискусійного клубу Громадської лабораторії «Час: Надбання» відкривається 9 лютого 2018 р. о 18.00 в приміщенні «Печерської галереї» (на вул.Лаврській,9, корп.19, ІІ-й поверх).

Основні питання, заплановані до розгляду під час панельної дискусії:

  • Які бар’єри сьогодні існують для монетизації культурного надбання та його ефективного використання ?
  • Вплив та ризик  приватних інвестицій у питанні використання нерухомої культурної спадщини?
  • Які умови повинні бути створені на державному рівні  для мотивації та залучення приватних інвестицій в об’єкти нерухомої культурної спадщини?
  • В якій мірі існує суспільний запит на монетизацію культурної спадщини?
  • Що потрібно для того, щоб культурне надбання приносило прибуток?

 В якості прикладу для обговорення обрано простір Софійської площі – вітальні величної пам’ятки ЮНЕСКО Софії Київської

УЧАСТЬ У ПАНЕЛЬНІЙ ДИСКУСІЇ ЗАПРОПОНОВАНА:

Бурьяновій Марині  – кандидату історичних наук, Заслуженому працівнику культури України, голові Українського товариства охорони пам’яток історії та культури України

Гусовському Сергію – бізнесмену, депутату Київської міської ради, голові фракції об’єднання  “Самопоміч” (м.Київ)

Єпіфанову Олександру – керівнику управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України

Куковальській Нелі – Заслуженому працівнику культури України, Генеральному директору Національного заповідника “Софія Київська”

Поповій Діані – директору Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради

Титовій Олені – керівнику Центру пам’яткознавства НАНУ

Фінбергу Арсєнію – засновнику бізнес-проекту “Інтересний Київ”,  співзасновнику об’єднання “Волонтерська Сотня”

ПЛАН ЗАХОДУ

  Складова частина заходу Доповідач
17.30 18.00 Реєстрація
18.00 18.10 Вступне слово.

Стислий опис проекту.

Представлення учасників.

Бур’янова М.І.

Білецький В.В.

Рутковська О.А.

18.10 19.00 Виступи запрошених. Доповідь до 15-20 хв
19.00 20.00 Обговорення. Виступ до 5 хв
20.00 20.15 Підведення підсумків. Формулювання завдань для наступних практик.

 


01 лютого 2018 р. відбулось засідання ГО «Українське товариства охорони пам’яток історії та культури»,  Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць  (ICOMOS), за участю Управління охорони культурної спадщини КМДА

Порядок денний 

  1. Нормативна база та термінологічне визначення – магістр права Козак С.А.;
  1. Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра. Охорона та використання – кандидат історичних наук Звіряка А.І.;
  1. Режими утримання пам’яток ландшафту та містобудування; визначення предмету охорони – кандидат архітектури Вечерський В.В.
  1. Надання статусу об’єкту всесвітньої спадщини – пам’ятці містобудування «Вулиця Хрещатик» – кандидат архітектури Олійник О.П.
  1. Охорона та збереження історичного пейзажу – кандидат технічних наук Апостолова-Сосса А.О.

27459070_411865309259730_4167995606103258511_n27655203_411865315926396_8426513182886072428_n

 

 


У Києві створять «Пушкінський квартал»

54795-1_largeЧастину історичних будівель у центрі Києва планують занести до реєстру пам’яток під назвою «Пушкінський квартал».

Таке рішення ухвалили 31 січня на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, повідомляється в прес-службі КМДА, передає «Слово і Діло».

«Таким чином, у Києві може з’явитися ще один комплексний пам’ятник містобудування – «Пушкінський квартал», – наголошується в повідомленні.

Йдеться про територію в межах вулиць Пушкінської, Великої Васильківської та бульвару Шевченка.

«Саме там зосереджена унікальна колекція пам’яток історії та архітектури 19-початку 20 століття, в тому числі пов’язаних зі створенням УНР, які складають унікальний історичний ландшафт», – підкреслили в КМДА.

Зокрема, до реєстру увійде «Садиба Михельсона» на вулиці Пушкінській і житловий будинок Спілки художників України на вулиці Великій Васильківській, 12, де мешкали скульптор і драматург Іван Кавалерідзе, живописці Тетяна Яблонська та Валентин Литвиненко.

Виділені кошти будуть витрачені на розробку необхідної документації.

«Із загальної кількості споруд у межах кварталу, а їх загалом 36, до об’єктів нерухомої культурної спадщини можна віднести 29. Тому міська влада має намір виділити кошти на розробку науково-облікової документації, щоб включити «Пушкінський квартал» до державного реєстру нерухомих пам’яток України», – зазначив голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Странніков.

Цю ініціативу підтримали Міністерство культури України та ГО “Українське товариство охорони пам’яток історії і культури”.

Раніше Кабмін розширив список пам’яток національного значення.

Нагадаємо також, в Україні запустять перший онлайн-реєстр порятунку об’єктів культурної спадщини.

https://www.slovoidilo.ua/2018/01/31/novyna/suspilstvo/kyyevi-stvoryat-pushkinskyj-kvartal


Фундаменти Успенського собору у Крилосі законсервують за сучасними технологіями

Національний заповідник “Давній Галич” уклав угоду про музеєфікацію, консервацію фундаментів Успенського собору ХІІ ст. і реставрацію каплиці Св. Василія Великого XVI ст. у с. Крилос (княжий Галич) із Національним університетом “Львівська політехніка”.

Підписання угоди відбулося в Українському католицькому університеті, Львів. Документ передбачає проведення комплексних наукових студій, зокрема верифікаційних археологічних досліджень пам’яток.
Ці заходи здійснюватимуться під науковим керівництвом професора Миколи Бевзапри співпраці археолога Юрія Лукомського та архітектора Василя Петрика, інформує сайт НЗ “Давній Галич”.
“Кінцевою метою проекту, – зазначив генеральний директор заповідника Володимир Костишин, – є консервація та музеєфікація фундаменту Успенського собору із максимальним залученням сучасних технологій, що не тільки забезпечить збереження пам’ятки національного значення для прийдешніх поколінь, але й приверне увагу паломників і туристів до найвизначнішої християнської святині середньовічного Галича”.
Науково-проектна документація щодо музеєфікації та консервації фундаментів Успенського собору ХІІ ст. і реставрації каплиці вже розроблена.
Учасники Міжнародної наукової конференції, фахівці з археології, архітектури, мистецтвознавства та історії виступили із заявою, в якій такий проект назвали “категорично неприпустимим”.
https://kurs.if.ua/news/fundamenty_uspenskogo_soboru_u_krylosi_zakonservuyut_za_suchasnymy_tehnologiyamy_62569.html

Прес-реліз

6 лютого 2018 р. о 17:00 у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбудеться  слайд-лекція Дмитра Малакова «Архітектура в акварелях Георгія Малакова» з нагоди 90-річчя від дня народження українського художника-графіка Георгія Малакова.

Про лектора: Дмитро Малаков, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького, автор багатьох видань про Київ та про непересічних особистостей, серед яких, насамперед, – видатні архітектори, чий творчий доробок пов’язаний із прадавнім містом Києвом.

 Про захід:

Георгій Васильович Малаков (10.02.1928–14.06.1979), киянин, Заслужений художник України, фахову освіту художника-графіка отримав у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка та в Київському державному художньому інституті (нині – НАОМА).

Працював у станковій та книжковій графіці у техніці малюнку пером, акварелі, лінориту. Автор серій ліногравюр, присвячених Києву часів Другої світової війни, європейському середньовіччю, романтиці мариністики. Особливою популярністю користувалися книжки, ілюстровані Г. Малаковим, що виходили в Україні друком у 50-70 роках минулого століття.

Серед акварелей художника особливе місце посідає тема пам’яток архітектури. Це – краєвиди рідних київських Липок, мальовничі куточки Києво-Печерської лаври, старовинний Львів, Жовква, будівлі авторства чеського архітектора Іржі Стібрала у Немирові, містечкова забудова Тульчина. Деяких споруд вже немає в натурі.

Спеціально дібраний для лекції в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного ілюстративний ряд, датований 1941–1958 роками, демонструється вперше.

Життю і творчості Г. Малакова присвячено монографії, альбоми, каталоги, спогади. Його роботи зберігаються в художніх та історичних музеях України і за кордоном, а також у приватних збірках. Видання про Георгія Васильовича із фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного будуть представленні на заході.