ВІТАННЯ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!

З днем незалежності 2016

Від колективу Центру пам‘яткознавства НАН України і УТОПІК та Українського товариства охорони пам‘яток історії та культури сердечно вітаємо вас зі святом — Днем незалежності України!

Ця визначна дата навіки увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Від усієї душі зичимо вам, вашим рідним та колегам міцного здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, подальших успіхів в усіх справах і починаннях заради процвітання незалежної України, добробуту її народу.

Бажаємо, щоб ваша важлива праця на благо рідної Батьківщини та українського народу завжди була плідною та натхненою і дарувала вам лише радість та задоволення.

Голова Товариства Бур’янова М.І.

та

Колектив Центру пам‘яткознавства НАН України і УТОПІК


ЮНЕСКО беспокоится – власть и застройщики выжидают. Чего?

10-20 июля прошла 40 сессия ЮНЕСКО в Стамбуле. Киевским чиновникам удалось в очередной раз отбиться от назойливых экспертов – Украину не внесли в «черный список» стран – нарушителей правил и требований по сохранению всемирного наследия – «Софии Киевской» и Киево-Печерской лавры. И нужно отметить, что чиновники старались, как могли. Но долго так продолжаться не может. Осенью Киев опять посетит мониторинговая миссия ЮНЕСКО. И что опять увидят эксперты?

СТРОЙКА НА УЛ. ГОНЧАРА, 17-23

Гончара_1

Речь вновь пойдет о строительстве огромного, не соразмерного исторической застройке, элитного дома под названием Фреско София (!) в охранной зоне Национального заповедника «София Киевская».

Два месяца назад (14 июня) заместитель В.Кличко Алексей Резников заявил, что если застройщик сам не остановит строительство, киевская власть демонтирует забор вокруг стройки и арестует строительные материалы, находящиеся на площадке строительства. Строительство не остановилось. 20 июня забор снесли. Об этом важном событии шла речь в статье«Ограждающий коррупционную стройку забор разобрали. Что дальше?» на сайте «Ні корупції!».  Застройщик через некоторое время соорудил новый забор из подручных материалов, но строительство не возобновил.

Остановка строительства явилась результатом работы Временной контрольной комиссии Киевсовета (ВКК), в состав которой вошли депутаты Киевсовета и представители общественности. Комиссия заседала не один раз и разобралась во всех деталях событий, сопровождавших эту 10-летнюю стройку, которая много раз то останавливалась, то возобновлялась и по которой прошло множество судебных разбирательств.

В последней остановке стройки сыграла свою роль предстоящая сессия ЮНЕСКО, на которой мог быть в очередной раз поставлен вопрос о внесении Украины в «черный список» стран, находящихся под угрозой исключения объектов из Всемирного наследия ЮНЕСКО.

После остановки строительства по инициативе В.Кличко Государственная архитектурно-строительная инспекция совместно с Департаментом городского благоустройства провела проверку документации на строительство по ул. Гончара, 17-23, которая выявила множество нарушений. Было аннулировано разрешение на строительство. 8 июля (накануне открытия сессии ЮНЕСКО) появилось сообщение об этом.

40-я сессия ЮНЕСКО в этом году прошла в Стамбуле с 10 по 20 июля. В ее работе приняла участие и группа представителей от Украины, в составе которой находился и А.Резников. После возвращения из Стамбула он сообщил «ЕСПРЕСО», что вопрос строительства элитного дома на ул. Гончара, 17-23 (внесение изменений в проект в соответствии с требованиями ЮНЕСКО), продолжает оставаться актуальным для ЮНЕСКО. Осенью в Киев приедет мониторинговая комиссия, которая будет проверять все застройки в буферной зоне объекта “Киев: Собор Святой Софии и прилегающие монастырские сооружения, Киево-Печерская Лавра”. Если нарушения не будут устранены, то на 41 сессии, которая состоится в следующем году, будет вновь поднят вопрос о включении Украины в список стран, которые находятся под угрозой попадания в «черный список». Благодаря усилиям группы украинских представителей, этот вопрос был временно снят с повестки дня сессии.

14 июля (в разгар работы 40 сессии ЮНЕСКО) на сессии Киевсовета было принято решение, которое обязало застройщика по ул. Гончара, 17-23 (ООО «Инвестиционно-строительная группа») в месячный срок привести здание в соответствие с требованиями ЮНЕСКО (не выше прилегающей застройки – 25 м и парцелляцией фасада, соответствующей окружающей домам). Это означает, что снести необходимо минимум 2 этажа, и с фасадом нужно что-то делать. Если застройщик этого не сделает, Киевсовет расторгнет договор аренды земли, и владелец объекта лишится возможности ввести его в эксплуатацию.

УМЕНЬШАТЬ ВЫСОТУ ЗДАНИЯ НА УЛ. ГОНЧАРА ЗАСТРОЙЩИК НЕ СОБИРАЕТСЯ, БУДЕТ СУДИТЬСЯ. ОПЯТЬ?

Прошел месяц, строительство объекта не ведется, но и требования киевской власти застройщиком не выполняются. Мало того, он развил бурную деятельность по отбеливанию своей репутации, используя сайт «КиевВласть», на котором заявляет, что сносить этажи не намерен, и планирует завершить это строительство с теми безобразиями, за которые проект критикуют эксперты ЮНЕСКО.

На сайте «КиевВласть» вышло также большое интервью с застройщиком, в котором было много неправдивой информации, например, о том, что Украинское общество охраны памятников истории и культуры (УООПИК) согласовало проект. Да, был момент, когда глава Киевской организации УООПИК Л.Афанасьева согласовала проект, но затем этот вопрос рассматривался на коллегии УООПИК, на котором я присутствовала. Проект был категорически отвергнут, а Л. Афанасьевой сделано порицание, о чем был составлен протокол и направлен в КГГА.

Представитель застройщика также утверждал, что ЮНЕСКО поддерживает строительство этого дома, ссылаясь на давнее заключение одного из российских экспертов. Заключение было, однако ЮНЕСКО не приняло его во внимание как непрофессиональное. И т.д. Учитывая то, что мониторинговая миссия ЮНЕСКО приедет в Киев этой осенью, киевской власти и ВВК следовало бы срочно продолжить свою работу и потребовать от застройщика разработать проектные предложения с учетом понижения высоты здания и возможностей изменения парцелляции фасада. На мой взгляд, застройщик должен быть заинтересован в решении этой задачи, а власть – настойчива в своих требованиях. Судебные разбирательства, в которые застройщик собирается опять втянуть все структуры власти и активистов, ни к чему не приведут. Это уже было много раз. Правда, с судебной реформой еще не все в порядке!

СТРОЙКИ НА ТЕРРИТОРИИ И В БУФЕРНОЙ ЗОНЕ КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ ЛАВРЫ

В своем интервью «ЕСПРЕСО» 14 июля А.Резников обратил внимание на то, что ЮНЕСКО также очень беспокоит строительство на территории и в буферной зоне Киево-Печерской лавры. Он упомянул безобразный небоскреб на Кловском спуске, 7а, на который «ложится» панорама Лавры. Снести верхние этажи этого здания – сложная задача, хотя, при современных технологиях, решить ее возможно.

Дом-монстр._2jpg

Но в буферной зоне Лавры есть другие объекты, которые могут навредить памятнику и попасть в панораму со стороны Днепра. Некоторые уже строятся, другие – планируется построить.

Хочу обратить внимание на 2 объекта: на ул. Лаврской, 6 и на ул. Лейпцигской, 13. На ул. Лаврской, 6 может появиться высотный гостинично-офисный центр с подземным паркингом (кстати, общественность уже обращалась в КГГА и Минкультуры по поводу этого объекта), на ул. Лейпцигской, 13 – жилой комплекс.

Стройка-возле-Дальних-пещер_3

На самой территории Нижней Лавры рядом с дальними пещерами также ведется новое строительство УПЦ МП, что чревато разрушением пещер.

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”

 


Дискусія «Декомунізація в Україні: між законом і реальністю»

декомУ понеділок, 22 серпня, о 15:00 в Українському кризовому медіа-центрі (Український Дім на Європейській площі, вул. Хрещатик, 2) відбудеться дискусія на тему «Декомунізація в Україні: між законом і реальністю».

Мета дискусії:
– обговорення у колі фахівців поточної практики впровадження «законів про декомунізацію»
– знаходження можливих способів правового врегулювання конкретних кейсів
– розгляд демонтажу барельєфів на фасаді Українського дому.

Запрошуємо до розмови фахівців – держслужбовців, пам’яткоохоронців, мистецтвознавців, правовиків, містян та ЗМІ.

УЧАСНИКИ:
Юрій Стельмащук – директор ДП Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»
Аліса Ложкіна – мистецтвознавець, головний редактор журналу ART Ukraine, заступник генерального директора Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Музейний Арсенал»
Назар Білик – скульптор, онук Валентина Борисенка, автора барельєфів на Українському домі
Олена Мокроусова – головний фахівець Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій
Ганна Бондар – в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради
Іван Іванущак – представник Державного управління справами
Сергій Груздо – начальник Управління охорони культурної спадщини Київської міської ради
Михайло Кальницький – історик, києвознавець
Михайло Копил – головний спеціаліст управління охорони нерухомої культурної спадщини Міністерства культури України
Модератор – Владислава Осьмак, керівник Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Ініціатори дискусії: Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру, Центр урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія»

https://www.facebook.com/events/287471581631825/


У МІНКУЛЬТУРИ РОГЛЯНУЛИ ПИТАННЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ КАРИЛЬЙОНУ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ “СОФІЯ КИЇВСЬКА”

1Міністр культури України Євген Нищук провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Нідерланди в України Кейсом Кломпенхаувером. Під час розмови розглядалося питання щодо ініціативи спільного проекту по реконструкції карильйону у Національному заповіднику “Софія Київська”. Кейс Кломпенхаувер висловив готовність сприяти створенню спеціального комітету у Нідерландах для пошуку меценатів та проведення інформаційної кампанії щодо культурної близькості двох країн. Також був розглянутий намір організувати візит до Києва експертів з Нідерландів для обговорення технічних деталей реалізації проекту у Національному заповіднику. Зі свого боку Євген Нищук підтвердив зацікавленість у реалізації такого проекту та готовність надати всебічне сприяння, зокрема у частині оформлення дозвільних та супровідних документів.
“Активна співпраця України з європейськими державами а надто у контексті мистецтва – є тим важливим напрямком культурної дипломатії, який у нинішній складний для України час, може слугувати важливим об’єднавчим фактором – сказав Міністр. Реконструкція карильйону у Софії – нашій святині в самому серці Києва – захід знаковий та символічний. Передзвін, що лунатиме з Софії, після проведення робіт, певен, стане справжньою окрасою міста, надихатиме та захоплюватиме як українців, так і численних туристів”.

Також під час розмови Міністр наголосив, про цікавість у контексті підготовки України до пісенного конкурсу Євробачення залучення досвіду Нідерландів у будівництві та обладнанні концертних залів та проведення масштабних творчих заходів із великою кількістю гостей з усієї Європи.

Довідково: Карильйон (фр. carillon — «дзвін в усі дзвони») — ударний музичний інструмент, що являє собою набір точно налагоджених дзвонів керованих спеціальною паличковою клавіатурою, яка називається «фламандською педаллю». Назва інструменту походить від латинського quadrillion – набір з чотирьох (дзвонів). Нині, за статутом Всесвітньої федерації карильйону, кількість дзвонів у карильйоні має бути не меншою ніж 23. Виключення стосовно кількості дзвонів можливе лише для інструментів, створених до 1940 року. Такі інструменти вважаються «історичними карильйонами». Великий внесок у розвиток світового карильйонного мистецтва зробила нідерландська фабрика «Петіт енд Фрітсен» і особисто її останній власник Франк Фрітсен.

Найпершим в Україні є збудований 2001 року карильйон Михайлівського Золотоверхого собору. Карильйон на Софійській дзвіниці було встановлено у 2008 р.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245124150&cat_id=244913751


Головам (заступникам голів) 

обласних (міських) організацій Товариства

Шановні колеги!

Нині в організаціях Товариства триває звітно-виборча кампанія. Активісти Товариства підводять підсумки пам’яткоохоронної діяльності не тільки за останні 5 років з моменту проведення Х з’їзду, а і за всі 50 років славної історії нашої всеукраїнської громадської організації. Триває складний і відповідальний процес, який вимагає єднання, згуртування та дотримання чіткої громадянської позиції.

Принагідно повідомляє про недружню по відношенню до Товариства діяльність Київської міської організації, яку очолює член Головної ради і Колегії Товариства Сердюк Олена Михайлівна.

Після усунення з посади директора заповідника «Софія Київська» у 2015 році за недоліки у роботі(події, пов’язані з руйнуванням частини стіни Заповідника) вона впродовж 1,5 років веде судові тяжби з Міністерством культури України за відновлення на посаді і ніде не працює.

За час обрання її головою Київської міської організації Товариства у 2012 році зацікавилась громадською роботою лише після звільнення з «Софії».

Але вся діяльність Сердюк О.М. і нинішнього активу організації (переважна більшість членів ради Колегії, обраних на попередній звітно-виборчій конференції, давно відійшла від неї) почала спрямовуватись на боротьбу з Головною радою і Товариством загалом. Після невдалої спроби посісти місце Голови Товариства або хоча б заступника (на черговому пленумі Товариства у грудні 2015 р при голосуванні її підтримали лише четверо членів Головної ради) невелика група маловідомих активістів на чолі з нею заснували цілий ряд нових організацій, метою яких задекларована пам’яткоохоронна діяльність. Одна з них – ГС «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» створена як двійник Товариства і без згоди і навіть без відома Головної ради, зареєстрована за юридичною адресою самого Товариства (вул. Лаврська, 9, корпус 19).

Метою так званої ГС «КМО УТОПІК» є діяльність, спрямована на підрив авторитету Товариства, позбавлення його права користування  приміщеннями 19-го корпусу, залучення на свій бік його обласних організацій.

У зв’язку з цим Головна рада застерігає від можливих контактів і перемовин з Сердюк О.М. Колегія Головної ради від 30 червня 2016 р. дала належну оцінку її провокаційної діяльності і засудила її. Ми переконані, що так само «подвижницьку» роботу Сердюк О.М. оцінить і наступний з’ізд Товариства.

З повагою

Голова Товариства,

кандидат історичних наук,

заслужений працівник культури України                         М.І.Бур’янова 


У ЦЕНТРАЛЬНОМУ БУДИНКУ ХУДОЖНИКА ВІДКРИЄТЬСЯ МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ ДО 25 РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

12 серпня о 15.00  у виставкових залах Центрального будинку художника НСХУ (м. Київ, вул. Січових Стрільців,1-5 ) відбудеться відкриття  масштабного мистецького проекту – виставки до 25 річниці Незалежності України , яка представить  творчі здобутки сучасних українських художників з усіх регіонів України.

До цьогорічної експозиції увійшло понад 400 творів живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва.  Виставка продемонструє  розмаїття художньої стилістики, образно-пластичних уподобань авторів, характерні творчі риси як окремих мистецьких осередків так і кожного автора.

Виставка діятиме з 12 по 28 серпня.


Миколаївська церква з села Городище

Stitched Panorama9 серпня 2016 року у Головній раді Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (далі – УТОПІК) відбулося спільне засідання Науково-методичних рад Національного музею народної архітектури та побуту України (НМНАП) та УТОПІК з порядком денним «Про музеєфікацію  церкви з с. Городище Менського району Чернігівської області.

Миколаївська церква з села Городище має статус пам’ятки архітектури національного значення і є одним із яскравих зразків дерев’яного культового зодчества.

Микол. церква

Історична довідка

У південній частині старовинного села Городище, яке в давні часи згадувалося як невелике містечко, розташована двоярусна дерев’яна церква. Ця давня архітектурна споруда є домінантною села, а також найстарішою і яскравішою пам’яткою народної архітектури Чернігівського краю.

Церква, збудована в 1763 році. За типом плану церква тризрубна, триверха, складається з чотирикутного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та шестигранного вівтаря і належить до небагатьох типових споруд XVIII – поч. XIX ст., які збереглися на Лівобережній Україні.

У 1888 році церква була капітально відреставрована зі значними змінами в архітектурі. З трьох сторін з’явилися високі притвори, а західну частину увінчали високою багатоярусною дзвіницею, яка не збереглася до нашого часу. Також відбулися зміни бабинця. Було вилучено частину західної стіни, прибрані деякі вікна. Гранований сферичний купол став на заміну бароковим ярусним верхівкам.

Сучасне зовнішнє оформлення її верхів (заломів, бань,ліхтарів) відбиває смаки єпархіальних архітекторів другої половини XIX ст. і значно відходить від первісного вигляду пам’ятки. Проте основи композиції мас все ж збереглися.  Бабинець всередині зберіг план і основні форми зрубу стін і верху, але в 80-х рр. XIX ст. до бабинця з заходу добудували приділ, в західній грані бабинця вирізали великий просвіт. Подвійні вікна в південній і північній гранях бабинця збереглися.

Центр церкви, завдяки гранчастості зрубу стін, виглядає стрункішим за бабинець, доволі просторим. В південній і північній гранях зрубу стін трійчасті вікна зараз зашито, а під ними прорізано просвіти до прибудованих рукавів.

Мик._церкваВ інтер’єрі первісний вигляд церкви зберігся значно краще, ніж зовні, і в основних частинах доніс форми 60-х років XVIII ст. непорушно

У тридцятих роках ХХ сторіччя церкву було закрито, внаслідок чого була знесена дзвіниця. Протягом усього радянського часу святиню використовували як колгоспне зерносховище.

У цій церкві 20 років працював священиком Федір Омелянович Кістяківський – родоначальник цілої плеяди видатних українських учених, що відомі по всьому світу.

Багато років церква не використовується за призначенням, що негативно впливає на стан її збереження. З 1990-х років фахівці НМНАП піднімали питання щодо переміщення цієї споруди до Музею. У минулому році у селі провели опитування щодо долі церкви. Майже всі мешканці погодилися з перенесенням її до НМНАП. Знайшовся спонсор, який готовий профінансувати всі необхідні етапи процесу. Громада Музею отримала всі відповідні погодження. Автор проекту музеєфікації Миколаївської церкви відомий історик архітектури, реставратор Юрченко С.Б.

На засіданні відбулася фахова дискусія щодо місця розміщення церкви на території НМНАП та вигляду, в якому її варто відновити – чи у первісному вигляді на момент спорудження у 1763 році, чи з добудовами ХІХ ст., тобто сучасному стані, в якому вона отримала статус національної пам’ятки. Більшість з виступаючих (загалом виступили Ю.Бойко, І.Паньків, С.Юрченко, С.Верговський, Н. Зозуля, В.Вовченко, М.Біляшівський, Б.Кожушко, О.Титова та інші), посилаючись на світові концепції, вітчизняне законодавство та практику, міркування історичної значущості підтримала проект, запропонований автором-розробником Юрченком – відбудувати Миколаївську церкву у вигляді на момент перенесення, тобто з добудовами ХІХ ст.

Бачимо позитивний поодинокий приклад фахового збереження дерев’яного культового зодчества.

Бюро Колегії Головної ради УТОПІК  


МІНКУЛЬТУРИ РОЗПОЧИНАЄ ПРИЙОМ ПРОПОЗИЦІЙ ДЛЯ ВІДБОРУ УКРАЇНОМОВНИХ КНИГ ДЛЯ ПОПОВНЕННЯ ФОНДІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Міністерство культури України розпочинає прийом пропозицій від суб’єктів видавничої справи щодо відбору україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек.

«Понад усе зараз ми прагнемо змінити філософію поповнення бібліотечних фондів, зокрема в питанні закупівлі книжок державою. Фонди мають наповнюватися актуальною та цікавою літературою, яка відповідає запитам читачів» – прокоментував початок відбору україномовних книг для публічних бібліотек Міністр культури України Євген Нищук.

До розгляду приймаються пропозиції щодо відбору книг (у тому числі для дітей та юнацтва), виданих протягом 2014 – 2016 років, і які за цільовим призначенням належать до науково-популярних, довідкових, літературно-художніх чи громадсько-політичних.

У 2016 році визначено пріоритетними:
сучасну українську літературу;
кращі зразки світової літератури в українському перекладі;
літературу національно-патріотичного спрямування, що популяризує ідеї зміцнення української державності.

Пропозиції приймаються від суб’єктів видавничої справи, внесених до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ( далі – Видавці).

Видавці до Міністерства культури України подають:
лист-подання на ім’я Міністра культури України, підписаний повноважним представником;
перелік україномовних книг, що пропонуються для поповнення фондів публічних бібліотек, за формою згідно з додатком;
розрахунок ціни пропозиції (ціна повинна включати вартість україномовних книг та вартість витрат на доставку україномовних книг до обласних центрів (у тому числі до Донецької та Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій) та міста Києва), засвідчений підписом повноважного представника та печаткою Видавця;
по одному примірнику кожної україномовної книги, яка пропонується для Відбору.
Крім цього, надаються завірені в установленому порядку копії:
документів, що підтверджують наявність у Видавця виключних майнових прав інтелектуальної власності на твори, запропоновані для Відбору;
свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції;
статуту Видавця – юридичної особи;
документів, що підтверджують повноваження представника Видавця.

Пропозиції подаються Видавцями особисто або надсилаються поштою з 15 по 29 серпня (включно) 2016 року.

Просимо звернути увагу, що:
до розгляду не приймаються пропозиції щодо відбору книг, які були видані за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;
пропозиції, подані з порушенням встановлених строків та вимог, не розглядаються;
відповідно до нормативних документів, які регулюють питання придбання україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек, середня вартість одного примірника видань (з доставкою до споживачів) не повинна перевищувати 80 грн.

Поштова адреса:
01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, Міністерство культури України.

Прийом документів здійснює:
Відділ бібліотек управління соціокультурного розвитку регіонів Міністерства культури України.
Контактний телефон: 234-15-61.


Найбільшу на Лівобережжі партію скіфського золота виявлено на Полтавщині.

original (1)Під час розкопок скіфського кургану в Більському городищі (Котелевський район Полтавської області) археологи знайшли 30 золотих виробів. Це найбільша знахідка золота скіфського періоду на Лівобережній Україні.

Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на “Полтавщину”, розкопки проводили співробітники музею археології та етнографії Харківського національного університету ім. Каразіна разом із представниками заповідника “Більськ”.

original (2)У похованні скіфського вельможі знайшли близько 30 золотих виробів, серед яких бляшка із зображенням гірського козла, бляшка з квітами на жіночий одяг, підвіска, голка.

Також археологи знайшли бронзове вістря стріли пелопонеського типу, цілий глиняний посуд і великі уламки ліпного посуду. Знайшли зуб людини, який відправлять на ДНК-дослідження, щоб встановити стать людини, її вік, походження. Знахідки археологи датують VII століттям до н.е.

Археологи достеменно не можуть встановити, хто саме був похований у кургані. Його пограбували ще в давні часи.

Вчені припускають, що в кургані поховані двоє людей. Однозначно, там лежала жінка, тому що бляшки з квітами характерні для жіночих поховань.

originalЯк розповів директор заповідника “Більськ” Ігор Корост, у Більського городища цього року – 110-річний ювілей – від початку археологічних розкопок. За його словами, за увесь цей період не знайшли стільки золотих виробів, скільки в дослідженому кургані.

Крім того, вперше на Лівобережній Україні знайдено бляшки жаботинського типу. Вони належали першим людям, які перебиралися з правого берега Дніпра на лівий. До цього вважалося, що у них було мало золота, але недавні знахідки спростовують це.

Знахідки покищо зберігатимуться в музеї археології і етнографії Харківського національного університету ім. Каразіна.

http://ua.censor.net.ua/news/399758/nayibilshu_na_livoberejji_partiyu_skifskogo_zolota_vyyavleno_na_poltavschyni_fotoreportajvideo


Круглий стіл на тему “Громадянське суспільство за прозорі конкурсні процедури у сфері культури” відбудеться в Києві

Культ_14 серпня 2016 року у приміщенні Українського кризового медіа-центру (вул. Хрещатик, 2) відбудеться круглий стіл на тему “Громадянське суспільство за прозорі конкурсні процедури у сфері культури”.

Нещодавні події, пов’язані з проведенням конкурсу на заміщення вакантних посад керівників державних культурних установ країни, особливо керівника Мистецького Арсеналу, показали недосконалість законодавства, застосування брудних технологій та необхідність активної участі та посилення контролю за перебігом проведення конкурсів з боку громадськості. Напередодні проведення трьох конкурсів, в тому числі на заміщення вакантної посади директора Національного художнього музею України (НХМУ), запрошуємо фахівців, небайдужих до культури громадських активістів та представників ЗМІ до роботи круглого столу.

Теми для обговорення:

  • Чи працює сьогодні Закон про конкурси в культурі?
  • Як формуються конкурсні комісії?
  • Чи забезпечуються законодавчо встановлені незалежність та незаангажованість членів конкурсної комісії?
  • Яким чином може впливати громадськість на конкурсні процедури та формування культурного поля країни?
  • Необхідність впровадження системи контролю за виконанням обраного кандидата своїх передвиборчих обіцянок.

 Запрошені спікери:
1. Віктор Гріза, заслужений працівник культури, кандидат історичних наук,  голова правління ГО «ВО «Креативна Україна;
2. Наталія Заболотна, громадський діяч, засновник журналу ART- UKRAINE;
3. Євген Карась, громадський діяч, галерист, експерт, куратор;
4. Костянтин Кожемяка, видавець, президент БО «Фонд культурних ініціатив ARTHUSS»;
5. Іван Козленко, генеральний директор Національного центру Олександра Довженка;
6. Олена Матвієнко, продюсер;
7. Владислав Піоро, Голова Правління Українського центру розвитку музейної справи;
8. Олена Салата, експерт “Реанімаційного пакету реформ”
9. Віктор Сидоренко, віце-президент Національної Академії Мистецтв України, директор Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, кандидат мистецтвознавства, професор

Модератор: Катерина Смаглій, директорка київського офісу Інституту Кеннана


Постійну експозицію, присвячену Анні Київській, відкрили в “Софії Київській”

Соф_

У затишному горішньому приміщенні Брами Заборовського на території Національного заповідника “Софія Київська”, до якого треба підніматися стрімкими крученими сходами, розгорнуто постійну експозицію, присвячену Анні Київській, дочці Ярослава Мудрого і дружині французького короля Генріха І.

Тепер всі охочі – діти і дорослі – можуть послухати розповідь про київський та французький періоди життя Анни, про побут та звичаї тих давніх часів.

http://prostir.museum/ua/post/37713


У МІНКУЛЬТУРИ ОБГОВОРИЛИ МОЖЛИВОСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПІВПРАЦІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ПОРТУГАЛІЄЮ

Мінкульт_Про це під час скайп-конференції Міністр культури України Євген Нищук поспілкувався з представниками української громадськості у Португалії.
“Нам необхідно враховувати та використовувати усі існуючі технічні можливості для комунікації. – сказав Міністр.
Португалія – одна з тих країн, де українська спільнота є значною та надзвичайно активною. Переконаний, спільно ми зможемо опрацювати багато оригінальних творчих іде. І така активність сприятиме ще більш тісній співпраці між нашими країнами.”
Зустріч була організована за підтримки посольства України у м. Лісабон. У розмові взяли участь третій секретар Посольства України в Португалії Вікторія Кузнєцова; Голова Спілки українців Португалії (м. Лісабон) Павло Садоха; професор Нового Лісабонського університету, Голова Асоціації «Український Дім» (м. Лісабон) Валентина Василенко; представниця Спільноти української молоді в Португалії (м. Порту) Тетяна Франчук; керівник КОЦ ім. Т.Шевченка (м. Фару) Наталія Дмитрук та інші.
До розмови також долучилися начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Ірина Страшненко та директор департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш.
В свою чергу Посол України в Португалії Інна Огнівець зазначила , що українська громада в Португалії, і саме Посольство готове активно долучатися до співпраці. Зокрема, наголосила на необхідності показувати на півдні Європи сучасне українське музичне мистецтво, літературу та живопис, а також велику необхідність, а надто в час підготовки до відзначення 25 річниці Незалежності України, демонструвати документальне кіно про істині сторінки української історії.
Протягом розмови були обговорені питання співпраці між двома країнами, налагодження комунікацій, планування в майбутньому днів культури України в Португалії та цілого ряду мистецьких заходів. Також було піднято питання роботи спільної міжурядової комісії з культурно-гуманітарного співробітництва між країнами у галузі культури освіти науки, мови.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245118886&cat_id=244913751


У МІНКУЛЬТУРИ ВІДБУЛОСЯ ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ НОВОГО СКЛАДУ

ГоловнаЗа участі Міністра культури України Євгена Нищука та керівництва відомства відбулося перше засідання Громадської ради при Мінкультури, сформованої на установчих зборах 7 липня цього року.
«Події, які відбулися в 2014 році, і ті події, які, зараз, відбуваються на Сході нашої країни спричиняють загострення відчуття справедливості в людей і підвищеного градусу спостереження за органами державної влади, тому створюючи і оновлюючи тепер Громадську раду, в мене був заклик до Ініціативної групи, якій я дякую, за проведену роботу, в тому, щоб це була не фіктивне громадське зібрання, а дієвий механізм впливу на формування державної культурної політики», – зазначив під час свого виступу Міністр культури Євген Нищук.
«Головна рада_1Є дуже важливим, щоб ми запустили роботу, напрацьовували конкретні рішення, конкретні закони, що важливо для нашої спільної справи.Тому наголошую, ви повноцінні колеги нашої діяльності. Тому щиро запрошую вас до спільної роботи!»
Під час першого засідання розглядалася ціла низка організаційних питань, серед них обрання голови та заступників Громадської ради, визначення відповідального секретаря та порядок формування інституту експертів Громадської ради, складання плану роботи до кінця року тощо.
Більшістю голосів головою Громадської ради при Міністерстві культури України обрано Богдана Кожушко (Українське товариство охорони пам’яток історії та культури), заступниками – Олена Стебельська (ГО «Арт-Креатив») та Салман Садаєв (ВГО «Діаспора чеченського народу»).
Нагадаємо, що 7 липня відбулися установчі збори по формуванню Громадської ради при Мінкультури під час яких, шляхом рейтингового голосування, було сформовано новий склад Громадської ради у кількості 35 осіб та чотири комісії, які охоплюють найважливіші напрямки діяльності відомства.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245118693&cat_id=244913751


Директора Музею історії міста Києва обрали на конкурсі

Дир_муз25 липня 2016 року в Департаменті культури КМДА відбулось засідання конкурсної комісії з обрання генерального директора Музею історії міста Києва. На цю посаду претендували 3 кандидатки: Лариса Булавіна, Аїда Джангірова та Тетяна Костенко. Переможцем конкурсу, отримавши 5 голосів від 8 присутніх членів комісії, стала Булавіна Лариса Ігорівна, що очолює музей з 2012 року.

Разом з цим, як зазначив у коментарі один з членів комісії: “Конкурс на мене склав сумне враження. Сумне враження, тому що роль, місце і значення Музею історії Києва в житті нашої держави одне з чільних. На жаль, підготовлені проекти і відповіді говорять про відсутність найголовнішого: концептуального бачення, ідей і нового підходу до створення музею історії міста, яке має півторатисячолітню історію, яке відіграє і відігравало одну з визначальних ролей і в історії Європи, і в історії всього світу. Тобто Київ на культурній мапі світу, на жаль, тут не представлено… З Музею історії Києва, який я ще пам`ятаю у Кловському палаці, з експозиціями, виставками, опрацюванням фондів, музей все нижче і нижче падає, йде по похилій…”.

До складу Конкурсної комісії входили:
– Вакуленко Юрій, генеральний директор Київського національного музею російського мистецтва;
– Мухіна – Мрига Тетяна, начальник Відділу з питань роботи музеїв та бібліотек Департаменту культури КМДА);
– Шуляк Микола, заступник директора Департаменту культури КМДА), голова комісії;
– Джугастрянська Юлія, ГО “Культурна асамблея”;
– Насирова Олена, директор видавництва “Варто”;
– Нікіфорова Ірина, член Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників (була відсутня);
– Поживанов Олександр, секретар постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики;
– Савчук Юрій, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;
– Юнін Олександр, генеральний директор Музею-майстерні І. Кавалерідзе;
– Вікторія Свіщова, секретар Комісії (без права голосу).

Переможець конкурсу, Лариса Булавіна (1955 р.н.), – економіст за освітою, в Музеї історії міста Києва працює з 2008 року; з 2012 – генеральний директор. До музею працювала завідуючою магазином, в державних компаніях “Укрм`ясомолторг”, “Головм`ясопром”, майстром ЖЕКу, заступником директора та головним бухгалтером “Київського зоопарку”, а також спеціалістом управління громадського контролю закупівель продукції харчової промисловості в “Тендерній палаті України”. Рекомендаційні листи Ларисі Булавіній надали ГО “Всеукраїнська асоціація музеїв і заповідників”, ГО “Культурна асамблея”, Київський зоопарк та ДП “Український дім”. Зокрема, у рекомендаційному листі директор Зоопарку Кирило Трантін нагадав, що у 2001 році на конференції Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів Лариса Булавіна “отримала для Київського зоологічного парку перше місце у світі за рекламу для дітей – приз у вигляді смарагдового глобусу та диплом”.

Як зазначила в мотиваційному листі Лариса Булавіна, вона “досконало знає музейну справу, щоденно вирішує питання діяльності музею і має стратегічне бачення його подальшого розвитку”. Серед задекларованих напрямків роботи на найближчі 5 років Лариса Булавіна окреслила:
– перекриття даху Музею історії окупації Києва, відділу Музею історії Києва;
– забезпечення працівників музею компютерами (оголошено тендер на закупівлю 17 одиниць);
– виділити площу під серверну кімнату;
– створення електронного каталогу основного фонду музею;
– розширення експозиційної площі музею за рахунок передачі на баланс музею “Гостинного Двору”;
– отримання статусу “Національний” для Музею історії Києва – “для підвищення заробітної плати нашим працівникам;
– розвиток кавярні, сувенірної крамниці та створення банкетної зали в музеї;
– перейменування Музею історії міста Києва в “Музей Києва”, “Музей життя Києва”, “Центр історії і культури Києва”;
– проведення конкурсу на кращий слоган і логотип музею;
– започаткування загальноміської рекламної кампанії музеїв;
– створення Фонду розвитку Музею історії Києва;
– заснування і отримання на баланс нової філії – Музею Сікорського.

http://prostir.museum/ua/post/37693


Памятники надо спасать! Киевляне начали действовать

Киевляне начали действоватьВ последнее время появилось много статей о полуразрушенных архитектурных памятниках Киева. Количество таких памятников поражает воображение – десятилетиями власть не занималась проблемой сохранения наследия, интересы чиновников вращались вокруг нового высотного строительства в центре города. Правда, иногда уделялось внимание и реконструкции (надстройке) памятников, причем это делалось с большим размахом – надстройка от 4 до 6 этажей, реконструкция – до неузнаваемости оригинала. Неравнодушные киевляне начали объединяться и исследовать проблему. Лучше поздно, чем никогда.

волоська-2-19-1

ПЕТИЦИЯ И ЕЕ ПОСЛЕДСТВИЯ

Началось с инициативы киевоведа, экскурсовода А.Финберга. 8 октября 2015 г. он опубликовал петицию «Унеможливлення

знищення історичних памяток у Києві». Петиция набрала 10 628 голосов при необходимых 10000.

31 марта в «Украинской правде» вышла статья «Архітектурна спадщина Києва: чи можна вирішити проблему в один клік?», в которой рассказывалось о дискуссии «Архитектурное наследие Киева. Поиск оптимального решения» между заинтересованной в сохранении наследия общественностью Киева («Стратиграфия», «Доступ до Правди» и др. активисты) и чиновниками от КГГА.

Участники дискуссии отметили, что количество киевских памятников, находящихся в аварийном состоянии, достигло 80% от их общего числа.

Автор петиции А.Финберг сообщил, что в настоящее время он вместе с волонтерами создает проект по фиксации разрушений в памятниках архитектуры в режиме «скорой помощи».

Руководитель Управления охраны культурного наследия Департамента культуры КГГА С.Груздо сообщил, что статистики о собственниках и состоянии памятников в в управлении НЕТ. И.о. на то время директора Департамента градостроительства и архитектуры А.Бондарь считает, что необходимо вести постоянный мониторинг выполнения положений нового (когда он будет принят!) Историко-архитектурного опорного плана Киева. Был поднят вопрос о необходимости создания Департамента по сохранению культурного наследия и специального Фонда для реставрации памятников. В целом дискуссия выявила множество проблем в сохранении наследия и наметила планы по позитивным сдвигам.

Дискуссия

Киевсовет отреагировал на петицию (и, видимо, на дискуссию) 18 апреля 2016 г. На сайте петиции появился ответ, подписанный В.Кличко, в котором избранный киевлянами глава Киевсовета дал распоряжение создать в составе Комиссии по вопросам культуры, туризма и информационной политики рабочую группу, в состав которой вошло много чиновников из разных Департаментов КГГА, представители от Управления охраны культурного наследия и заповедников Минкультуры, общественности и автор петиции А.Финберг.

В.Кличко пообещал изучить вопросы:

– утверждения положения об общественных инспекторах с возможностью привлечения волонтеров;

– создания целевого фонда финансирования сохранения культурного наследия, который бы пополнялся за счет штрафов от ненадлежащего использования объектов наследия и платежей за пользование объектами и землями;

– создания службы ведения мониторинга выполнения положений Историко-архитектурного опорного плана и городского реестра объектов культурного наследия, наделив ее полномочиями и обеспечив финансирование;

– создания официального муниципального сайта, на котором бы освещались проблемы сохранения культурного наследия;

– создания публичной базы данных инвентаризации объектов культурного наследия.

Был также поставлен вопрос о возвращении в структуру КГГА Департамента (бывшего Управления) охраны культурного наследия. Напомню, в конце 2014г. Управление охраны культурного наследия было ликвидировано как самостоятельная единица и «влито» в Департамент культуры КГГА, что, безусловно, сказалось на эффективности и так, не очень успешной, его работы.

О ходе работы мэр пообещал информировать общественность.

20 июля комиссия Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития поддержала создание единой информационной базы памятников культурного наследия Киева. Следующий шаг – поддержка этого решения Киевсоветом.

Есть намерения создать информационную базу для 3500 памятников столицы. Предполагается, что любой человек в онлайн режиме сможет узнать о памятниках все: от формы собственности до технического состояния. Депутаты обещают, что база будет содержать информацию о собственниках, фотографии памятников, информацию об имеющихся судебных спорах, о возможностях реставрации или реконструкции. Они считают, что такой веб-ресурс сделает невозможными в Киеве ситуации, когда в исторических зданиях ведутся незаконно строительные работы (как в доме на ул. Б.Хмельницкого, 12-14, которые приведи к человеческим жертвам). Администратором базы должно стать Управление информационно-коммуникационных систем и защиты информации аппарата КГГА.

СОСТОЯНИЕ ПАМЯТНИКОВ УЖАСАЮЩЕЕ

Июнь и июль в Киеве стали месяцами больших «открытий» в области сохранения наследия. Общественная организация «Доступ до Правди» опубликовала свои расследования состояния памятников архитектуры Киева. Была сделана попытка найти собственников и разобраться в действиях государственных органов власти. То, о чем многие годы молчала власть, неожиданно вышло на поверхность. Было опубликовано 5 расследований:

1.Обережно! Аварійні будинки
2.Аварійні будинки 2. У Голосіївському районі ремонту не буде
3.Аварійні будинки Андріївського узвозу
4.Власники аварійного Подолу: Прогнімак, Калетник, Жебрівська, Табачник…
5.Аварійні будинки Подолу

Наиболее удручающее впечатление произвели публикации о самой древней части Киева – Подоле. Все, что написано – правда. Эту правду киевляне видят ежедневно и уже ее не замечают – притерпелись. Эта полуразрушенная «правда» ко всему еще обвешана уродливой рекламой.

Это территория заповедника «Древний Киев», которая должна была бы стать туристической жемчужиной Киева, но до нее никому нет дела. Киевляне заставили чиновников обратить внимание на высотность нового дома на ул. Нижний вал, 27-29.

нижний-вал-27

Кличко обратил внимание, но пока ничего не делается для сноса незаконных этажей. Вот и все достижения.

Уже два года на Контрактовой площади стоят руины Гостиного двора. Приходят мысли, что власть (возможно, и сам Кличко) заинтересована в том, чтобы здание разрушилось полностью.

В июле программа «Схемы» (совместный проект Радио Свобода и телеканала «UA:Перший») провела свои расследования состояния памятников архитектуры Киева.

ОПЫТ «СПАСЕНИЯ» ПАМЯТНИКА

ул.-Мазепы-11

«Доступ до Правды» провел свое расследование состояния памятника архитектуры на ул. Мазепы, 11. Этот 4-этажный красивый доходный дом с окнами в полуподвале, построен в 1910 г. Он принадлежал Никольскому военному собору, разрушенному большевиками. С 2011 г. здание принадлежало «Дельта – банку», был заключен охранный договор, но он не выполнялся. Управление охраны культурного наследия КГГА на протяжении пяти лет периодически напоминало собственнику о его обязанностях по реставрации дома, но собственник не реагировал. Здание пока в удовлетворительном состоянии, но нуждается в срочной реставрации.

Проекта реставрации дома не было, но был проект реконструкции (автор – А.Пашенько), в котором реставрировался только фасад, все остальное перестраивалось, а со двора пристраивался большой (выше дома) стеклянный объем. Здание планировали реконструировать под офис.

Это здание не было доведено до крайней степени разрушения, но 5 лет собственнику прощалось все. На самом деле, если собственник нарушает условия договора (там должны быть указаны сроки выполнения обязательств), здание должно быть немедленно выставлено на аукцион. Это проблема всех памятников архитектуры Киева.

В настоящее время крайне важно не ждать, когда КГГА составит реестр из 3500 памятников, а срочно принимать решение по каждому памятнику, собственник которого уже довел его до разрушения или вообще не известен (а памятник разрушается).

Дом-памятник-продажа-Вывески от собственников на полуразрушенных домах «продается» не должны останавливать процесс возвращения их в коммунальную собственность с последующей продажей.

Нужно использовать опыт Европейских стран, в которых памятники архитектуры могут продать за символическую цену при условии, что собственник его отреставрирует. Есть также методы взаимодействия с жителями старых зданий т.н. фоновой застройки, когда государство помогает им привести дом в надлежащее состояние. Есть много разумных приемов сохранения памятников и облика исторического города. Этим нужно заниматься. И Департамент сохранения культурного наследия должен быть реорганизован и служить этим целям.

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”

http://nikorupciji.org/2016/07/28/pamyatnyky-nado-spasat-kyevlyane-nachaly-dejstvovat/


40-А СЕСІЯ КОМІТЕТУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО. РЕЗУЛЬТАТИ

ЮНЕСКО

З 10 по 17 липня 2016 року у Стамбулі тривала 40-а Сесія Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка достроково, замість запланованого 20 липня, припинила свою роботу на підставі проколів ООН з питань безпеки, що були введені в дію у зв`язку зі спробою державного перевороту в Республіці Туреччина. Для розгляду решти питань 40-а Сесія відновить свою роботу у жовтні цього року в Парижі.

Основним результатом роботи Комітету стало внесення до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який тепер налічує 1052 пам`ятки у 165 країнах світу, 21 нового об`єкта (12 культурних, 6 природних та 3 змішаних).

Культурні об’єкти:
· Верф Нельсона в Антигуа і пов’язані з нею археологічні об’єкти (Антигуа і Барбуда);
· Архітектурна спадщина Ле Корбюзьє: видатний внесок в модернізм (Німеччина, Аргентина, Бельгія, Франція, Індія, Японія, Швейцарія);
· Стечки – середньовічні надгробки (Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Сербія);
· Комплекс Пампулья в стилі модернізму (Бразилія);
· Культурний ландшафт наскального мистецтва Цзоцзян Хуашань (Китай);
· Археологічний комплекс Філіппи (Греція);
· Археологічний об’єкт Наланда Махавіхара (університет Наланда) в Наланде (штат Біхар, Індія);
· Перський кяриз (Ісламська Республіка Іран);
· Нан-Мадол: релігійно-культовий центр Східної Мікронезії (Мікронезія);
· Дольмени Антекери (Іспанія);
· Археологічний об’єкт Ані (Туреччина);
· Комплекс печери Горама (Сполучене Королівство Великої Британії).

Природні об’єкти:
· Містейкен Пойнт (Канада);
· Шеньнунцзя в провінції Хубей (Китай);
· Пустеля Лут (Ісламська республіка Іран);
· Західний Тянь-Шань (Казахстан, Киргизстан, Узбекистан);
· Архіпелаг Ревілья-Хіхедо (Мексика);
· Національні морські заповідники «Санганеб» і «Бухта Дунгонаб – острів Мековар» (Судан).

Змішані (природно-культурні) об’єкти:
· Природно-культурний ландшафт гірського плато Еннеді (Чад);
· Національний парк Канченджанга (Індія);
· Месопотамські болота на півдні Іраку: центр біорізноманіття та реліктові ландшафти міст Месопотамії (Ірак).

Комітет також провів аналіз стану збереження 155 об’єктів. П’ять лівійських об’єктів, один об’єкт, представлений Узбекистаном, і один – Малі були включені до Списку Всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Нан-Мадол: релігійно-культовий центр Східної Мікронезії (Мікронезія) був включений одночасно до Списку Всесвітньої спадщини і в Список Всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Історичні пам’ятки Мцхета (Грузія) були виключені зі Списку Всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

 

ЮНЕСКО ЗАЛИШАЄ СОФІЮ КИЇВСЬКУ І КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКУ ЛАВРУ У СПИСКУ ОБ’ЄКТІВ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ

ЛавраЧерез забудову на вул. Гончара і Кловському узвозі об’єкти хотіли внести до списку тих, що “під загрозою”

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) прийняла рішення залишити Софію Київську та Києво-Печерську лавру у списку об’єктів Всесвітньої спадщини. Про це у четвер, 14 липня, повідомив заступник голови КМДА Олексій Резніков, який перебував у складі української делегації на 40-й сесії ЮНЕСКО у Стамбулі, повідомляє УНІАН.

За словами Резнікова, ці два об’єкти збиралися внести до переліку таких, що перебувають під загрозою. Українська делегація отримала попередження, однак зуміла відстояти своє місце у списку Всесвітньої спадщини.

Він додав, що питання будівництва на вул. Гончара, 17-23, й досі є актуальним для ЮНЕСКО: “Восени до Києва приїде моніторингова комісія, яка перевірятиме всі забудови в буферній зоні. Якщо порушення не будуть усунені, то на 41-й сесії, що відбудеться наступного року, буде знову підняте питання про включення зазначених об’єктів до списку тих, що під загрозою”.

Заступник голови КМДА також зазначив, що була дискусія щодо будівлі на Кловському узвозі, яка порушує лінію горизонту Лаври. “Ми пояснили, що Кловський узвіз не в буферній зоні, хоча ми визнаємо, що ця будівля спотворює горизонт”, – сказав Резніков.

В результаті, 14 липня Київрада зобов’язала забудовника, ТОВ “Інвестиційно-будівельна група”, в місячний термін знизити висотність комплексу, що будується на вул. Гончара, 17-23, в охоронній зоні пам’ятки архітектури “Софія Київська”, до рівня не вище 25 метрів над поверхнею землі.

Нагадаємо, у грудні торік стало відомо, що дзвіниця Софії Київської похилилась на 12,5 сантиметрів і продовжує рух на кілька міліметрів щороку. А у вересні того ж року у заповіднику провалився ґрунт і неподалік історичних будівель утворилася триметрова вирва.

http://www.5.ua/kultura/yunesko-zalyshaie-sofiiu-kyivsku-i-kyievopechersku-lavru-u-spysku-obiektiv-vsesvitnoi-spadshchyny-120025.html

 


Шановний Володимире Олександровичу!

IMG_7555

Всьому колективові Центру пам’яткознавства, всім, хто пройшов з Вами нелегкими професійними дорогами, надзвичайно приємно привітати Вас із 75-річчям! 

Насамперед хочеться побажати Вам міцного багатирського здоров’я, молодечого запалу, міцності духу і наснаги для здійснення всього задуманого на довгі-довгі роки. Всі, кому протягом минулих років доводилося працювати пліч-о-пліч з Вами, завжди з приємністю згадують моменти як ділового, так і простого людського спілкування.

Вимогливість як керівника, вміння чітко ставити завдання, вказуючи найоптимальніші шляхи їх вирішення і, водночас, здатність розуміти колег, їхні потреби й проблеми – ось що завжди відрізняло Вас від багатьох інших людей, наділених владою і відповідними повноваженнями.

Тож цього святкового дня ще раз вітаємо Вас із ювілеєм, зичимо всіляких гараздів, міцного здоров’я, особистого щастя, родинного затишку і благополуччя!

Центр пам’яткознавства та

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури


Розпочалася реставрація ікон з фондів ДІКЗ “Межибіж”

OLYMPUS DIGITAL CAMERAНа реставраційну майстерню на кілька днів перетворився один із залів Меджибізькоі фортеці. Фахівці Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України приїхали до Меджибожа, щоб оглянути та піддати фіксації колекцію ікон з фондів Державного історико-культурного заповідника.

Через певний час до експозиції повернуться старовинні ікони, зокрема образ “Ісус Цар Слави”, який відомий багатьом відвідувачам. Часто доводиться чути про неї від давніх відвідувачів: “А де зараз та ікона, яка дивиться на тебе, де б ти не стояв?” Цей та інші образи відчули на собі руйнівний вплив часу, і були переміщені з експозиції до фондосховища…

Зараз група фахівців під керівництвом Тараса Отковича у Меджибожі здійснює перший етап робіт – закріплення. Це врятує цінні твори від подальшої руйнації та дозволить в подальшому транспортувати їх до реставраційних майстерень.

http://prostir.museum/ua/post/37662


УРЯД ЗАТВЕРДИВ ПЛАН ЗАХОДІВ ІЗ ВІДЗНАЧЕННЯ У 2016 РОЦІ ДНЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ – УКРАЇНИ

Кабінет Міністрів України утворив Організаційний комітет і затвердив план заходів із відзначення у 2016 році Дня хрещення Київської Русі – України. Відповідне розпорядження було схвалене на засіданні Уряду 22 липня 2016 р.

Згідно з рішенням Уряду, співголовам Організаційного комітету – Віце-прем’єр-міністру України відповідно до функціональних повноважень та заступнику Глави Адміністрації Президента України відповідно до функціональних повноважень – надається право затвердити його персональний склад та вносити у разі потреби до нього зміни.

До складу Оргкомітету увійшли Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністр культури, Міністр освіти і науки, Міністр молоді та спорту, Міністр фінансів, Міністр внутрішніх справ, Міністр інфраструктури, Голова СБУ (за згодою), представники Міністерства закордонних справ, Міністерства інформаційної політики, Голова Київської міськдержадміністрації, Голова Держкомтелерадіо, представник Української православної церкви (за згодою), Української православної церкви Київського патріархату (за згодою), Української греко-католицької церкви (за згодою), Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (за згодою).
Відповідно до Плану заходів, у Києві та інших населених пунктах 28 липня будуть проведені урочистості із відзначення Дня хрещення Київської Русі – України за участю представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських об’єднань, релігійних організацій, а також за участі представників зарубіжних релігійних центрів.

У навчальних закладах планується проведення лекцій, бесід, тематичних заходів, а також національно-патріотичних заходів для молоді, присвячених відзначенню Дня хрещення Київської Русі – України.

Крім того, Уряд доручив Мінкультури, Міністерству фінансів, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Київські та Львівські облдержадміністрації впродовж 2016 – 2020 років провести роботи з ліквідації аварійного стану, реставрації та реабілітації комплексу споруд Національного заповідника «Софія Київська» у місті Києві та Собору святого Юра у місті Львові.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245116237&cat_id=244913751


Покинута спадщина Києва

В центрі української столиці нерідко можна натрапити на покинуті та занедбані будинки – архітектурні, історичні та культурні пам’ятки. В них ніхто не живе – вони повільно, але невпинно руйнуються. Часто їхні недобросовісні власники, які колись отримали за безцінь будинок під реконструкцію, доводять його до руйнації та просто зносять, отримуючи врешті під забудову шмат землі у центрі міста. Кому ж належить занедбана українська архітектурна спадщина?

Це дослідили «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

 

http://nikorupciji.org/2016/07/19/pokynuta-spadschyna-kyjeva/