РЕЗЮМЕ круглого столу «Культурна спадщина як фактор національної ідентичності та економічного розвитку»” в рамках економіко-гуманітарного форуму Ukrainian ID

“Охорона об’єктів культурної спадщини

є одним із пріоритетних завдань органів

державної влади та органів місцевого самоврядування”

(преамбула Закону України “Про охорону культурної спадщини”)

Культурна спадщина є гордістю розвинутих країн, а ставлення до неї показує цивілізованість держави. Крім гордості за свою країну, яку відчувають мешканці успішних історичних міст усього світу, вони реально відчувають економічні переваги дбайливого ставлення до історичного середовища у вигляді постійного розвитку туризму і пов’язаних з ним галузей економіки. Сталий розвиток багатьох міст світу заснований у великій мірі на успішній роботі величезної кількості громадян, зайнятих в цій сфері. Конкуренція історичних міст і боротьба за туристичні потоки стимулює органи місцевого самоврядування постійно вдосконалювати свою діяльність у сфері охорони культурної спадщини, розробляти комплексні програми та механізми для забезпечення кваліфікованого підвищення статусу історичних територій, ансамблів та збережених об’єктів культурної спадщини.

Зміст таких комплексних програми та механізми їх реалізації відповідно до вимог національного пам’яткоохоронного законодавства, міжнародно-правових актів і зобов’язань, взятих на себе державою Україна, в тому числі зобов’язань перед ЮНЕСКО, має бути пріоритетним для всіх суб’єктів – від органів державної влади і місцевого самоврядування – до кожного громадянина.

Міжнародний центр вивчення, збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM) опублікував інформацію про те, що 7 грудня 2017 року на Європейському культурному форумі в Мілані 2018 рік був офіційно оголошений Європейським Роком культурної спадщини (Україна не приєдналась до цієї ініціативи). У документах форуму сказано, що 2018 рік покликаний акцентувати увагу на багатстві культурної спадщини, її ролі у формуванні почуття загальної ідентичності і у майбутньому Європи. Крім того, культурна спадщина створює зростання і робочі місця в містах і регіонах і займає центральне місце в обмінах Європи з рештою світу. Близько 7,8 млн. робочих місць в ЄС пов’язані зі спадщиною (наприклад, в сфері туризму, виробництва та безпеки). У секторі культурної спадщини ЄС зайнято більше 300.000 чоловік, а 453 зареєстрованих об’єкта ЮНЕСКО роблять Європу регіоном, на який припадає майже половина світового списку всесвітньої спадщини.

Форум збігся з випуском нового огляду Європейської комісії по культурній спадщині та її ролі в сприйнятті європейців. Відповідно до проведеного у вересні-жовтні 2017 року і опублікованого в грудні 2017 року огляду, 8 з 10 європейців вважають, що культурна спадщина не тільки важлива для них особисто, а й для їх спільноти, регіону, країни і Європейського союзу в цілому. Переважна більшість громадян пишається культурною спадщиною, незалежно від того, розташована вона в своєму регіоні або країні, або в іншій європейській країні. Понад 7 з 10 європейців також згодні з тим, що культурна спадщина може поліпшити якість життя. Дослідження також показує, що 9 з 10 вважають, що культурна спадщина має викладатися в школах. Три чверті європейців вважають, що держави-члени ЄС повинні виділяти більше ресурсів для захисту культурної спадщини.

Те, що відбувається зараз по всій Україні з пам’ятками та об’єктами культурної спадщини, є безпрецедентним знищенням нашої історії, нашої ідентичності. Бо саме архітектура, її різноманітність стилів, та результати археологічних вишукувань є найбільш наочними ознаками переживання нашим суспільством тій чи іншої історичної епохи, є свідками, що можуть розповісти нам справжню історію України, її великих синів і дочок та народностей, що заселяють її.

Ми маємо розуміти – якщо ми хочемо, щоб до нас звертались з повагою, щоб в нашу країну, міста, інвестували гроші, ми, перш за все, маємо самі поважати себе та своє культурне надбання. Адже однією з головних ознак цивілізованості суспільства є його відношення до власної історико-культурної спадщини.

Причинами ситуації, що склалась, ми бачимо:

  • відсутність культурної та національної ідентичності суспільства і, як наслідок, відсутність зв’язку між поколіннями та відповідальності як за спадок минулого в сьогоденні так і за країну в цілому;
  • невігластво по відношенню до розуміння цінності, збереження та використання об’єктів історико-культурної спадщини, при чому – на всіх рівнях суспільства;
  • недосконалість існуючої нормативно-правової пам’яткоохоронної бази;
  • міжвідомчу розподіленість в системі охорони пам’яток (цілих 7 окремих міністерств на сьогодні регулюють питання в галузі охорони пам’яток);
  • повністю застарілу пам’яткоохоронну структуру, що не відповідає сучасним викликам та реальному стану речей;
  • повну безкарність злочинів проти культурної спадщини;
  • відсутність підтримки з боку держави меценатів та інвесторів, що вкладаються в сферу збереження культурної спадщини.

Ми вважаємо, що для виправлення існуючої ситуації потрібні наступні дії:

  • Має відбуватися постійна навчальна робота – тренінги, семінари, курси, – з вивчення історії, традицій, культури України та її регіонів; з поясненням економічної складової можливості використання культурної спадщини; з елементами проектного менеджменту. Такі заходи мають проводити разом науковці, фахівці, громадські діячі та економісти.
  • Закон України «Про охорону культурної спадщини» потребує розробки механізмів та порядків роботи Закону. І це має стати одним із найближчих і найважливіших завдань для Кабінету Міністрів та профільного Міністерства. Бо ще з 2010 року Кабінет Міністрів не затвердив порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини, що, серед іншого, призвело до нашого сьогоднішнього стану, коли кожен читає і розуміє Закон таким чином, як вигідно саме йому, а не державі.

Крім того, ми маємо визнати, що знищення архітектурних, історичних, археологічних об’єктів – це результат роботи корупційних схем та взаємодії чиновників і фахівців. Якщо ми хочемо зсунути з мертвої точки роботу Закону та законодавчих, нормативних актів, присвячених питанню збереження культурної спадщини, ми маємо виключити всі «сіри зони», які є або прямим запрошенням до корупції, або завуальованою провокацією до неї.

  • Пропонуємо Міністерству культури створити на національному рівні робочу групу для розробки пакету реформ пам’яткоохоронної сфери України. Адже та модель, що залишилася нам як радянська спадщина, на сьогодні довела свою повну нездатність вирішувати питання збереження та використання історико-культурної спадщини, що є вагомим ресурсом для стабільного розвитку громад та держави в цілому.
  • На законодавчому рівні має бути затверджено порядок створення регіональних міжвідомчих комісій під керівництвом голів облдержадміністрації, до складу яких входять керівники СБУ, МВС та прокуратури, начальники профільних управлінь, представники громадських організацій – по факту скоєння злочинів проти пам’яток культурної спадщини.
  • В державі мають бути створені умови, сприятливі для меценатів та інвесторів. Ми наполягаємо на необхідності внесення змін до Податкового кодексу України, які будуть стимулювати та захищати інтереси законослухняних бізнесменів та меценатів, які або вкладають, або готові вкладати власні кошти в реставраційні роботи, що відповідають законодавству та виконуються висококласними фахівцями. Це може бути надання податкових пільг, податкових канікул, тощо.

Таким чином, запорукою позитивних змін у сфері охорони культурної спадщини України є наявність політичної волі перших осіб державної влади, місцевого самоврядування та об’єднані зусилля представників декількох сфер діяльності: науковців, фахівців-практиків, законотворців, правоохоронців та громадських діячів.

Вдосконалення базової документації за наявності політичної волі керівництва держави і органів місцевого самоврядування дозволить зберегти унікальну історико-культурну спадщину України для нинішнього та майбутнього поколінь, а також сприятиме розвитку туризму і пов’язаних з ним галузей економіки, що забезпечить сталий розвиток історичних міст.

Учасники -спікери круглого столу:

Володимир МЕЩЕРЯКОВ, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, кандидат архітектури, доцент, творча архітектурна майстерня М-СТУДІО (Одеса)

Наталія Миколаївна МОТИРЕВА, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, голова правління Одеської обласної організації ГО “УТОПІК”

Олена РОФЕ-БЕКЕТОВА, керівник БФ “Харків з тобою”. Ініціатор створення документального фільму “Зберегти не можна зберегти”. (Харків)

Олена ЖУКОВА, завідувачка кафедрою пам’яткознавства і музеєзнавства Харківської академії культури (Харків)

Томас БРУННЕР топ-менеджер, агро-інвестор та меценат проекту «Друг філармонії
Дніпра» (Дніпро)

Олена ТЕРЕЩЕНКО, громадська діячка, член Координаційної ради об’єднання громадських організацій «Київське Віче» (Київ)

Андрій ШЕЛЮГІН, екс-начальник управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради,  член Одеської обласної організації ГО “УТОПІК”

Дмитро ІВАНОВ, в.о.  керівник Благодійного літературно-мистецького фонду Володимира Затуливітра, очільник Канівського відділення«Національного екологічного центру України»

 «Національного екологічного центру України»


“НАША МЕТА – РОЗБЛОКУВАТИ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, РОЗПОЧАТИ МУЗЕЄФІКАЦІЮ ЗНАХІДОК НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ, А ТАКОЖ ПРИСВОЇТИ ДАНОМУ ОБ’ЄКТУ СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТКИ” – ЄВГЕН НИЩУК

У Києві, за участі представників Міністерства культури України, КМДА, пам’яткоохороннихгромадських об’єднань відбулась виїзна нарада, присвячена питанням  вирішення долі історичної пам’ятки –  ділянки прибережного міського кварталу Середньовічного Києва ХІ – ХІХ ст., розташованій на Поштовій площі у м. Києві, занесеної до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології місцевого значення наказом Міністерства культури України від 06.12.2016 № 1162.

image002

 «Об’єкт, на якому ми зараз знаходимося, було віднайдено кілька років тому, він надзвичайно цікавий та цінний з археологічної та історичної точки зору, адже ці знахідки датуються Х-ХІ століттям. Ці фрагменти вулиць стародавнього Києва є свідченням нашої прадавньої історії. Тому дуже важливо, щоб наші фахівці відкривали ці знахідки для України та всього світу», – зазначив Міністр культури Євген Нищук.

«Коли знахідку було відкрито, за ініціативи Мінкультури  їй було надано статус пам’ятки місцевого значення, але разом з тим, протягом тривалого часу навколо цього місця точилися певні дискусії щодо її  подальшої долі. Станом на сьогодні,  питання, пов’язані зі збереженням знахідок та розблокуванням археологічних робіт на Поштовій площі перебувають у сфері відповідальності органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації».

Міністр культури також зазначив, що  враховуючи важливість порушеного питання , а також значущість та зацікавленість у його вирішенні, як з боку фахового середовища, громадськості  так і  важливості на державному рівні даної знахідки, відомство очікує найшвидших дій з боку КМДА з метою збереження віднайденої  пам’ятки.

 «Міністерство культури з моменту виявлення пам’ятки підтримало ініціативу щодо надання цьому об’єкту статусу пам’ятки національного значення, більше того, рік тому ми надсилали до КМДА документ, щодо надання нам облікової документації та рішення консультативної ради КМДА відділу культурної спадщини, що в свою чергу  надало б нам можливість підготувати відповідні нормативно-правові акти для їх утвердження, зокрема, в цьому році ми надіслали лист повторно.», – повідомив  Євген Нищук.

Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак особливо наголосив на важливості історичної знахідки та її важливості  для збереження   культурного  надбання  країни та вивчення багатовікової історії України, відзначивши особливі артефакти віднайдені під час  розкопок, які є свідченням унікальності історії країни  для світової історії.

 Зі свого боку начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк підтвердив інформацію, що КМДА не подавало облікову документацію Міністерству культури України  щодо національного значення. Документація, що була направлена ще у 2017 році стосується статусу місцевого значення.

За підсумками виїзного засідання було досягнуто домовленості  вже 19 липня провести  нараду консультативної ради КМДА з метою оперативного розгляду Мінкультури відповідних матеріалів, передбачених нормативними приписами діючого законодавства.

 «Отримана документація надасть нам можливість врешті почати процес підготовки національного статусу, більше того, зробити розпорядження щодо ревізії  стану, який зараз склався, адже для нас важливо почати певні технічні роботи ще за теплої пори року. Тому надзвичайно важливо у серпні – вересні поновити роботи фахівців для перших антируйнівнихприродніх робіт», – говорить Міністр.

Нагадаємо, що  згадану пам’ятку виявлено в процесі археологічних розкопок у І-му кварталі 2015 року. Вона розташована в історичному середмісті м. Києва, під сучасною Поштовою площею, що обмежується береговою лінією Дніпра, між проїжджою частиною Володимирського узвозу та вул. Боричів узвіз. Межі об’єкту з південного сходу поки не виявлено. Глибина залягання археологічного об’єкта починається з  2,5-8 м.

За результатами археологічних досліджень, здійснених у 2014-2017 роках Державним підприємством “Центр археології Києва” Інституту археології НАН України під керівництвом Сагайдака Михайла Андрійовича, об’єкт складається з дерев’яного настилу дороги, що вела від берегової лінії до центральної частини міста, фрагментів дренажної системи XVIII ст., виявлено горизонти культурного шару XI-XIII ст., що залягають на глибині 5,5-8 м, рештки вуличної забудови XII ст., яка відокремлена лінією парканів з напівколод. Крім того, зафіксовано будівлю, виконану у зрубній техніці, під нею будівлю XI ст. виконану за каркасно-стовповою конструкцією, досліджено залишки майстерні склороба XIII ст.

Обліковою документацією на пам’ятку археології її історична цінність визначена наступним чином: “Об’єкт дає нову інформацію про розвиток містобудування у середньовічному Києві. Завдяки унікальній збереженості дерев’яної забудови XI-XIII ст. характерної для середньовічних міст Київської Русі є високоякісним джерелом для вивчення та реконструкції історичного минулого столиці Київської Русі.”

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=245387877


СПІЛЬНА ЗАЯВА МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ, МІЖНАРОДНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ПАМ’ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ (ІКОМОС), МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ (ІККРОМ) ЩОДО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ “ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ”, ЩО Є СКЛАДОВОЮ ОБ’ЄКТА “ІСТОРИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СТОЛИЦІ КРИМСЬКИХ ХАНІВ В МІСТІ БАХЧИСАРАЙ”, ЯКИЙ ВНЕСЕНИЙ ДО ПОПЕРЕДНЬОГО СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

Міністерство культури України, Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ),

висловлюючи тверду підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів,

усвідомлюючи історичну відповідальність перед нинішнім і прийдешніми поколіннями українців,

виходячи з положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972 року та Резолюції 2347, прийнятої Радою безпеки Організації Об’єднаних Націй у 2017 році,

стурбовані загрозою тотального знищення пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,

висловлюючи спільне прагнення щодо збереження та захисту пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,

заявляють:

Історичний простір міста Бахчисарай, що знаходиться на тимчасово окупованій території України в адміністративному центрі Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, являє собою унікальний міський ландшафт, що сформувався внаслідок розвитку культурних традицій кримськотатарського народу. Саме тут XIV-XVI століттях утворилася столиця Кримського ханства, яка слугувала центром політичного, духовного і культурного життя кримських татар та в центрі якої побудований Бахчисарайський ханський палац, котрий на сьогодні є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури та унікальним палацовим комплексом кола ближньосхідноїцивілізації для Європи, а також національною святинею кримськотатарського народу та національною пам’яткою України, що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», яка внесена до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Культурна спадщина, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, є національним багатством, невід’ємною складовою культурної спадщини України та охороняється міжнародним та національним законодавством.

Збереження національної та всесвітньої культурної спадщини є одним із найважливіших завдань України як незалежної держави, що закріплено в положеннях Основного Закону України – Конституції.

Відповідно до норм і принципів міжнародного права відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території, на весь період незаконної окупації, покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Ситуація, що склалася навколо пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, залишається предметом великої стурбованості України та кримськотатарського народу, особливо щодо стану її збереження, оскільки на пам’ятці ведуться масштабні будівельні роботи без дотримання реставраційних норм та правил, погоджених відповідно до законодавства України, вимог міжнародних норм.

Станом на сьогодні жодних звернень до України з боку Російської Федерації як держави-окупанта (яка, виходячи з положень статті 5 Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, повинна в тісній співпраці з Україною вживати необхідних заходів для збереження культурних цінностей, розташованих на тимчасово окупованій території України) стосовно отримання дозволу на проведення будь-яких робіт на пам’ятці не здійснювалось, що становить реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам’ятки та містить ознаки злочину.

Вищезазначене свідчить про цинічне порушення не лише суверенних прав нашої держави, а й положень таких міжнародних актів, як Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини                     від 16.11.1972 року та Резолюція 2347, прийнята Радою безпеки Організації Об’єднаних Націй у 2017 році.

Рішуче засуджуємо агресію Російської Федерації проти України, вимагаємо від Російської Федерації поважати територіальну цілісність і суверенітет України, повернутися до безумовного виконання своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права, зупинити будівельні роботи, що проводяться на пам’ятці національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та вжити необхідних заходів для отримання відповідних дозволів на проведення робіт на цій пам’ятці з дотриманням норм національного та міжнародного законодавства.

Наголошуємо на необхідності забезпечення моніторингу стану культурної спадщини на тимчасово окупованій території України.

Закликаємо Російську Федерацію негайно припинити міжнародні правопорушення.

Звертаємося до світової спільноти із закликом щодо об’єднання зусиль для захисту культурної спадщини України, розташованої на тимчасово окупованій території, включаючи її складову – спадщину кримськотатарського народу – пам’ятку національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і якому загрожує тотальне знищення.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245387779&cat_id=244913751


ВІТАЄМО ГОЛОВУ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ та ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ГО “УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ” БОГДАНА КОЖУШКА З ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ ВІД КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

33098173_1944710058907672_800620764838494208_nКабінет Міністрів України нагородив Кожушка Богдана Васильовича, Голову громадської ради при Міністерстві культури України та Заступника Голови ГО “УТОПІК”, грамотою за вагомий особистий внесок у справу збереження національної культурної спадщини, розвиток музейної справи, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.

Колектив ГО “УТОПІК” вітає Кожушка Богдана Васильовича з вищою Урядовою відзнакою!


Рада рекомендувала Кабміну створити музей на Поштовій площі у Києві

1528373046-9542Верховна Рада України ухвалила постанову «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у м. Києві» (№8541). Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 294 народних депутатів України. Постановою Кабінету міністрів рекомендовано вжити необхідних заходів для збереження об’єктів історико-культурної спадщини на Поштовій площі у Києві. Також уряд має занести об’єкт культурної спадщини «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій площі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією «Пам’ятки національного значення». Київській міській державній адміністрації рекомендовано вжити вичерпних заходів для інформування громадськості стосовно об’єктивного поточного стану щодо музеєфікації об’єкту культурної спадщини та широкого обговорення подальших кроків з метою зменшення соціальної напруги. З голосу народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Левченко вніс пропозицію до проекту постанови – рекомендувати заборонити будь-які будівельні роботи на території Поштової площі та прилеглих територіях, де були виявлені об’єкти історико-культурної спадщини, яку підтримав профільний комітет. Також ВР рекомендувала Кабміну створити Національний музей «Центр Середньовічного Міста» на території відкриття пам’ятки на Поштовій площі Києві. У пояснювальній записці до проекту постанови сказано, що розкопки на Поштовій площі велися з грудня 2014 по березень 2017 р. «Загальна площа розкопок, на яких відбувались археологічні дослідження, на сьогодні перевищує 2000 кв. м. Частину цієї площі – з виявленими дерев’яними парканами, настилами, рештками зрубів та інших споруд – з метою збереження законсервовано під шаром ґрунту. На площі 1300 кв. м розкопками розкрито верхи культурного шару ХІІ ст., попереду ще 4-6 м культурного шару, який необхідно дослідити», – зазначається у записці. Також зазначається, що колекція артефактів та багато знайдених під час розкопок нерухомих об’єктів становлять історичну цінність і науковий інтерес. У документі вказано, що будівництвом і подальшою долею підземного археологічного музею (створеного саме на Поштовій площі») має опікуватися державна влада. Як повідомляв УНІАН, на початку 2015 року під час будівельних робіт на Поштовій площі було виявлено частину вулиці часів Київської Русі та інші артефакти XI-XII століть. У липні 2016 року директор Департаменту культури КМДА Діана Попова заявила, що розкопки стародавнього міста на Поштовій площі продовжуватимуться і що проблем з фінансуванням робіт з консервації та збереження знахідок немає. Однак дослідження були призупинені в березні 2017 року. У грудні 2017 року заступник голови КМДА Олексій Резніков заявив, що через тиск ґрунту з усіх сторін, що виник через будівництво ТРЦ, є загроза подальшої безпечної експлуатації будівель навколо Поштової площі та метрополітену, тому археологічні та будівельні роботи призупинено. З 20 червня 2018 року на Поштовій площі триває безстрокова акція активістів з вимогою створити на місці розкопок музейний простір. Активісти цілодобово перебувають на площі і поширюють інформацію про виявлені археологами знахідки та ситуацію із забудовою території, адже проектом передбачено будівництво торговельного центру. 21 червня депутати Київради підтримали рішення щодо вжиття заходів зі збереження археологічних знахідок на Поштовій площі з метою створення музею, але відхилили пропозиції щодо розірвання інвестиційного договору із забудовником цієї території. Разом з тим активісти заявили, що не припинять акцію, доки не буде рішення про припинення угоди з забудовником Поштової площі. Вони вважають, що рішення Київради стосовно будівництва ТЦ є «відтягуванням часу», у документі немає чіткого формулювання, що на площі створять музей.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/10176149-rada-rekomenduvala-kabminu-stvoriti-muzey-na-poshtoviy-ploshchi-u-kiyevi.html


ДЕЛЕГАЦІЯ УКРАЇНИ БЕРЕ УЧАСТЬ У 42-ІЙ СЕСІЇ КОМІТЕТУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

image002 (2d)

Офіційна делегація України бере участь у 42-ій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка проходить з 24 червня по 4 липня у місті Манама (Королівство Бахрейн).

Під час засідання Комітету Всесвітньої спадщини було розглянуто стан збереження об’єктів всесвітньої спадщини, внесено нові об’єкти в Список Всесвітньої спадщини та обговорено низку інших питань пов’язаних з виконанням Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

Українська делегація провела перемовини з пані Рьосслер, директоркою Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з приводу культурної спадщини окупованого Криму, в результаті яких було отримано підтвердження готовності проведення моніторингу стану об’єктів всесвітньої спадщини, розташованих на тимчасово окупованій територіїКриму та фіксації порушень Російською Федерацією міжнародного законодавства в сфері охорони культурної спадщини, за умови забезпечення належного рівня безпеки під час перебування місії на тимчасово окупованій території.

Окрім пленарних засідань 42-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, представники української делегації провели ряд консультативних зустрічей з членами Комітету всесвітньої спадщини і дорадчими органами (ICOMOS таICCROM). За результатами консультацій експертами з охорони всесвітньої культурної спадщини було рекомендовано продовжити роботу з розширення об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська Лавра» за рахунок включення Андріївської й Кирилівської церков та корегування меж буферної зони об`єкта.

Також учасниками сесії та секретаріату Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було відзначено прогрес, досягнутий українською стороною у вдосконаленні нормативно-правової бази, шляхом законодавчого закріплення правового статусу об`єктів всесвітньої спадщини та регулювання відносин в цій сфері.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245385116&cat_id=244913751


Харківські активісти вимагають зупинити руйнування історичного центру

2 липня на сайті Харківської міської ради зареєстрували петицію з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста.

Автором петиції від імені ініціативної групи харків’ян #SaveKharkiv виступла керівник напряму “Культурні проекти” фонду “Харків із тобою” Олена Рофе-Бекетова, повідомляє Kharkiv Today.

“Останніми роками в центрі міста ведеться системне знищення історичної пам’яті: будинки, які складають неповторне архітектурне обличчя Харкова і зберігають у собі відбитки історії, доводяться до аварійного стану та руйнуються. Місто втрачає свою культурну, історичну унікальність та економічну привабливість і набуває вигляду неохайного провінційного містечка, кубла для бездомних”, — мовиться в петиції.

Щоб це зупинити, автор петиції висунула низку вимог:

–       зупинити руйнування і знесення будівель у межах історичних ареалів Харкова, які визначені проектом визначення меж історичних ареалів м. Харкова, розробленим УкрНДІпроектреставрація в 2007 році;

–       до кінця 2018 року міська влада повинна дати завдання профільним департаментам розробити й затвердити, а з 2019 року — впровадити в роботу програму зі збереження й використання культурної спадщини Харкова.

-       провести аудит власників і користувачів пам’ятників культурної спадщини, розташованих на території Харкова, наявності договорів між власниками і органами охорони культурної спадщини, а також виконання умов приватизації та охоронного договору.

-       Якщо таких угод немає, вимагати їх укладання. А також карати штрафами, якщо власник чи користувач ухиляється від укладання охоронних договорів і не виконує умови приватизації.

Влада міста повинна буде розглянути петицію, якщоза 90 днів її підпише п’ять тисяч осіб.

Як повідомлялося, на могилі учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

http://www.istpravda.com.ua/short/2018/07/3/152660/


У КИЄВІ РОЗПОЧАВ РОБОТУ ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ ЯРМАРОК ГРАНТІВ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

image002 (1)2 липня у НСК “Олімпійський” відбувається “Перший міжнародний ярмарок грантів у сфері культури”, організований Національним Бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні за підтримки Українського культурного фонду.

«Цього року розпочав повноцінну роботу Український культурний фонд, який охоплює величезний спектр напрямків підтримки мистецьких проектів, в основу діяльності якого закладено такі ж принципи, як і в європейських програмах, коли кожен гравець, кожен суб’єкт на культурному полі має чіткі правила представлення та  підтримки свого проекту», – говорить Євген Нищук.

«В Україні започатковані також інші культурні інституції нового типу – Український інститут книги, який опікується програмами читання, підтримкою видавництв та українських авторів, промоцією української книги закордоном. Мінкультури відкриває новий грантовий проект за тим же конкурсним принципом, в частині кінематографії з метою підтримку  українського контенту, як у кіновиробництві  повного метру, так  і телесеріалів. Також існує багато планів щодо створення нових інституцій, зокрема,  щодо музейної галузі та  театрального мистецтва. Роботи ще багато, але важливо, що ми переходимо на нову координацію мислення і роботи всередині країни. Для всіх будуть однакові правила гри – для державних інституцій, для громадського та приватного секторів».

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245384805&cat_id=244913751


МІНКУЛЬТУРИ ТА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ УКЛАЛИ МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО З МЕТОЮ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

image002

27 червня  у залі засідання Президії НАН України відбулось підписанняМеморандуму про співробітництво між Міністерством культури України та Національноюакадемією наук України з метою удосконалення державного управління стосовно облікуоб’єктів культурної спадщини, контролю за їх збереженням і використанням, здійснюванимна сучасному інформаційному рівні.

Президент Національної академії наук України Борис Патон наголосив,  що Академіяактивно співпрацює з Мінкультури з широкого кола питань культурного розвиткусуспільства. Зокрема, в рамках підготовки та  вшанування  визначних культурних діячівУкраїни, розробці Концепції державної мовної політики тощо. «На сучасному етапі необхідно посилити взаємодію між Мінкультури і академією у частиніпроблем дослідження і охорони культурної спадщини, розвитку державної культурної ідеї»,- зазначив Борис  Євгенович Патон.

Міністр культури України Євген Нищук висловив переконання, що співпраця з такою потужною  науковою установою  як НАН України, створить всі необхідні умови дляреалізації реформ та новітніх ідей, зокрема, в частині збереження та розвитку об’єктівкультурної спадщини. «Цей Меморандум дасть можливість не поодиноко, а системно підходити до вирішення цілого спектру питань  і напрямків, які дотичні до галузі культури, у тісній співпраці зделегованими від НАН України фахівцями», –  говорить Євген Нищук.

Меморандум визначає пріоритетні напрямки співпраці між сторонами.  Зокрема, цеудосконалення державного управління стосовно обліку об’єктів культурної спадщини, контролю за їх збереженням і використанням, здійснюваним на сучасному інформаційномурівні; сприяння дослідженням зі збереження, охорони, відновлення та використаннякультурної спадщини; створення спільної редакційної колегії та робочої групи длякоординації робіт з розроблення Атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина» на якісному науковому та інформаційному рівні та забезпечення вільногодоступу до інформації про культурну спадщину, історію й культуру України як важливоїчастини світової цивілізації.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245384522

 

 


ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ СХВАЛЕНО ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО КУЛЬТУРУ” (ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ”)”

19 червня Верховною Радою України за основу та в цілому схвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України  «Про культуру» (щодо визначення поняття «креативні індустрії»)».

Законом пропонується дати правове визначення терміну «креативні індустрії», створити умови для охорони, заохочення, підтримки культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку; уніфікувати види економічної діяльності, які створюють творчий продукт та послуги і потребують належних форм державної підтримки.

Законодавче визначення терміну «креативні індустрії» дозволить розпочати нормотворчу роботу в сфері стимулювання комерціалізації інноваційної творчої діяльності, що базується на розмаїтті форм культурного самовираження, індивідуальній творчості, навичках, таланті. Крім того, це сприятиме подальшому поглибленню імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року та виконанню Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245378766&cat_id=244913751


ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ВНЕСЛА ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОНУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ” З МЕТОЮ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ВНЕСЕНИХ ДО СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

19 червня  Верховна Рада  України  схвалила в другому читанні та в цілому  Закон України про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) (№ 1553 Д). За відповідне рішення проголосувало 232 народних депутата.

Згаданий Закон доопрацьований після першого читання фахівцями Міністерства культури України, експертами  ICOMOS, групою народних депутатів та за участі провідних науковців та практиків у сфері охорони культурної спадщини.

Його метою  є врегулювання питання охорони об’єктів культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, шляхом визначення поняття об’єкта  всесвітньої спадщини,  буферної зони;  особливостей охорони об’єктів всесвітньої спадщини, його правового статусу.

Окрім того, Законом врегульовується питання управління об’єктами всесвітньої спадщини, постійного моніторингу стану охорони об’єкта всесвітньої спадщини, створення наглядових рад  та питання необхідності інформування Комітету всесвітньої спадщини у разі планування здійснення містобудівних перетворень

 Прийняття Закону на сьогодні є вкрай важливим та необхідним, оскільки він сприяє гармонізації національного законодавства у відповідності до норм міжнародного законодавства в сфері охорони культурної спадщини шляхом введення базових визначень та положень Конвенції про охорону культурної та природної спадщини.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245378741&cat_id=244913751


Звіт щодо другого експертного семінару з проектування дієздатної галузі збереження нерухомого культурного надбання в Україні який відбувся 31 травня 2018 року

Шановні колеги!

Хочемо поділитись з вами результатами Другого експертного семінару з проектування моделі дієздатної галузі збереження культурного надбання України, який був проведений спільними зусиллями нашої Лабораторії та Інституту архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ 31 травня 2018 року в Будинку Архітектора на вул. Б.Грінченка,7 в м.Києві.

Нагадаємо, що:

МЕТА серії семінарів:

Ø опрацювати сучасну дієву модель діяльності зі збереження культурного надбання в Україні у контексті загальносвітових тенденцій шляхом визначення її основних елементів (форм) та введення спадщини в актуальні ситуації сьогодення;

Ø опрацювати механізми інтегрування цих форм з державними, громадськими та приватними структурами, забезпечених законодавством, гнучкою податковою політикою, прийомами і способами організації діяльності зі збереження надбання на засадах економічного регулювання.

ПРОВІДНІ ЗАВДАННЯ для серії семінарів :

Ø обмін пропозиціями щодо формування дієвої моделі галузі;

Ø окреслення процесів, які визначають суть сфери збереження культурного надбання;

Ø визначення суб’єктів сфери і особливостей взаємодії між ними, прав та зобов’язань тощо;

Ø напрацювання дієздатних в існуючому правовому полі алгоритмів діяльності галузі, системи вертикалі підпорядкування та горизонтальних зв’язків місцевих рівнів;

Ø формування попереднього переліку необхідних законопроектів, норм, порядків та інших підзаконних актів.

Спільно прийнятим та узгодженим підходом для розв’язання завдань став принцип «правової гільйотини» тобто ігнорування наявного стану недосконалості законодавчої бази, нежиттєздатності існуючої системи.

Керівними принципами роботи над моделлю обрано верховенство цінності культурного надбання, раціональність процесів та процедур, безумовну необхідність актуалізації культурного надбання в сталому розвитку середовища населених місць.

Відразу маємо відзначити, що зустріч 31 травня виявилась продуктивною і завдяки активній взаємодії учасників обох семінарів на другій зустрічі розпочалося безпосереднє опрацювання первинної сітки процесів, які визначають суть сфери збереження культурного надбання та визначення суб’єктів сфери і особливостей взаємодії між ними.

Оскільки стрижнем життєдіяльності галузі є Державний реєстр пам’яток та процеси пов’язані з його наповненням, встановленням статусу та реалізацією визначених Реєстром статусів пам’яток, то саме цим процесам і пов’язаним з ними процедурам та визначенню їхніх учасників була присвячена робота на семінарі. Під час Другого семінару детально опрацьовано алгоритми та пов’язані з ними процедури щодо публічності в процесах:

Ø пропозиції (виявлення) об’єкту культурного надбання та реєстрації запиту на розгляд щодо надання статусу;

Ø прийняття рішення щодо подальших дій з об’єктом;

Ø встановлення статусу пам’ятки;

Ø реалізація статусу

Ø зміни статусу

Ø визначення відповідальних сторін та учасників;

Ø запропонована принципова схема фінансування процесів;

Ø принципово визначене у процесах пов’язаних з Реєстром місце формування, наповнення та формати реалізації державних (муніципальних) фінансових програм та способи і роль інших джерел фінансування.

Пов’язаними результатами двох зустрічей також є розпочате формування глосарію, переліку алгоритмів (що потребують розробки методології), процедур (які потребують розробки юстованих порядків), підґрунтя кваліфікаційних вимог для виконавців процесів пов’язаних зі збереженням культурного надбання (дослідження, реєстрація, управління, проектування, виробництво тощо).

Дякуємо за активну співпрацю на семінарі колегам з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Національного заповідника «Софія Київська», Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста».

Відеозапис другого експертного семінару з проектування моделі галузі збереження культурного надбання України

За результатами семінару заплановано наступну зустріч на 14 червня 2018 року. Третій експертний семінар розпочне свою роботу о 14.00.

Колеги, долучайтесь!

http://heritagetime.com.ua/report_seminar


5 червня 2018 року відбулось засідання Вченої ради Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

IMG_20180605_110558

IMG_20180605_110915

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

  1. Доповідь Піори В.І. на тему науково технічної роботи «Стандартизація метаданих та обміну даними в контексті створення електронного інформаційного ресурсу об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей».  Доповідач: Піора В.І.
  2. Наукова доповідь Марченко Ірини Ярополківни «Розвиток методів і засобів консервації пам’яток станкового живопису в художніх музеях України в 20-70 рр. ХХ ст.». Науковий керівник к. мистецтвознавства, доцент Тимченко Тетяна Ростиславівна. Доповідач: Марченко М.Я.
  3. Наукова доповідь Никоненка Дмитра Дмитровича «Городища Нижнього Подніпров’я як об’єкти музеєфікації та охорони культурної спадщини». Науковий керівник д.і.н, провідний науковий співробітник Надія Оксентіївна Гаврилюк. Доповідач: Никонеко Д.Д.
  4. Звіт про роботу ХІІІ Всеукраїнської наукової конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи», м.  Київ, 23-26 травня 2018 р. Доповідач: Л.О. Гріффен, В.О. Константинов.
  5. Звіт про роботу ХIІV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сіверщина в історії України», 30 травня  –  1 червня  2018 р. у м. Глухів. Доповідач:Титова О.М., В.О. Константинов.
  6. Звіт про роботу ХІV Міжнародної наукової конференції «Церква – наука – суспільство: питання взаємодії», м. Київ, 29 травня – 2 червня 2018 р. Доповідач:О.М.Титова, Н.М. Сенченко.
  7. Різне.

Голова Вченої Ради Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук                  О. М. Титова

Учений секретар Центру пам’яткознавства, кандидат історичних наук А.О. Горькова

 


13178866_1701632506773941_1327933253080431837_nВітаємо аспірантку Центру пам’якознавства НАН України і УТОПІК Ольгу Грабовську  з всесвітньою нагородою  –  золотою та срібною медалями світової першості по середньовічному бою “Битва націй”.

 Співробітники Центру


30 травня – 01 червня 2018 р. відбулась Сімнадцята всеукраїнська науково-практична конференція «СІВЕРЩИНА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ» у Національному заповіднику «Глухів». Організатори: НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ГЛУХІВ», ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Тематичні напрями роботи конференції:

– археологічні дослідження на території Сіверщини;

– землі Сіверщини києворуської доби та ранньомодерного часу;

– Сіверщина в добу Гетьманщини;

– історико-культурний розвиток Сіверщини у ХІХ – на початку ХХІ ст.;

– розвиток музейної та пам’яткоохоронної справи в Україні;

– проблеми збереження культурної спадщини у заповідниках.

До початку роботи конференції  виданий черговий збірник наукових праць «Сіверщина в історії України», включений ДАК МОН України до «Переліку наукових фахових видань України» з історичних наук.

34266534_638998366436311_7470687099872608256_n


Фестиваль етнокультури та народних промислів «СІВЕР-ЕТНО-ФЕСТ»

http://nz-hlukhiv.com.ua/novini/festival-etnokulturi-ta-narodnih-promisliv-siver-etno-fest.html


З 29 травня по 2 червня 2018 р. проведено шістнадцяту Міжнародну наукову конференцію “Церква – наука – суспільство: питання взаємодії” 

33943804_636512310018250_1565157636817551360_n


“Затверджую”

Голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

                                            М.І.Бур’янова

21.05.  2018 р

ПОЛОЖЕННЯ

про Всеукраїнський огляд  творчих робіт

«Збережемо  спадщину – збережемо Україну»

 (Третій  тур)

1. Загальні положення

1.1. Всеукраїнський огляд творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну»  (далі – Огляд) спрямований на залучення дітей, підлітків та студентство до участі у виявленні в регіонах, де вони проживають, забутих пам’яток історії та культури, заохочення їх до вивчення історії, походження, до охорони та популяризації пам’яток.

  1. Цілі та завдання Огляду

 2.1.Виховання у дітей та молоді  історичної пам’яті, формування почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та інших народів, що проживають на території України та за її межами.

2.2. Моральне та естетичне виховання молоді.

2.3. Виявлення творчих можливостей дітей та молоді у відображенні своїх почуттів, вражень від знайомства із знайденими забутими пам’ятками історії та культури, з історією та легендами, пов’язаними з ними, у вигляді описів, нарисів, малюнків, віршів тощо.

 3.Учасники Огляду

 3.1. В Огляді  можуть брати участь діти та молодь до 18 років.

4.  Вимоги до творчих робіт

4.1. Джерелом  для створення творчих робіт виступають відомі, невідомі або маловідомі широкому загалу пам’ятки історії та культури України, які розташовані в регіонах проживання учасників чи поблизу них.

4.2. На  Огляд приймаються роботи, виконані тільки особисто учасником. Один учасник має право заявити до участі не більше 2-х  робіт.

4.3. Творча  робота супроводжується етикеткою, що містить наступну інформацію: назва пам’ятки, розміри, техніка виконання, номінація; прізвище, ім’я та вік (дата народження автора); назва школи, району,  області. Етикетка надійно прикріплюється до лицьової сторони роботи.

4.4. Розміри творів:

- Скульптури – висота та ширина не більше 50 см .;

- Малюнки, вишивки, панно не менше А-4.

5. Термін та умови проведення Огляду.

5.1. Огляд  проводиться  з 01 червня по 19 грудня 2018 року за наступними номінаціями:

– Опис: місце знаходження, ознаки пам’ятки, її розміри, чому присвячена пам’ятка, її історія, походження;

– Нарис: невеликий твір художньо-публіцистичного жанру, в якому зображено дійсні факти, пов’язані з пам’яткою;

– Вірші, присвячені подіям, пов’язаним з пам’яткою;

– Малюнок пам’ятки (розмір не менше А-4);

– Переказ легенди, що пов’язана з пам’яткою (якщо вона є);

– Художня вишивка, яка відображає пам’ятку;

– Казка, створена дитиною, на тему пам’ятки;

– Скульптура малих форм з глини, соломи, вербового прута, текстилю, дерева;

5.2. Огляд проводиться у три етапи:

I етап – представлення робіт в електронному вигляді. Особи, які бажають взяти участь в Огляді, надсилають Заявку, фото пам’ятки та своїх творчих робіт (об’ємні роботи – в декількох ракурсах, площинні – в одному ракурсі) на ел.адресу: Товариства: ukrtopik1966@gmail.com до 1 жовтня 2018 р.

II етап – відбірковий (1 по 10 жовтня 2018 р.) – члени Оргкомітету відбирають роботи за представленими матеріалами для участі в Огляді. Автори робіт сповіщаються про результати відбору по електронній пошті не пізніше 20 жовтня 2018року.

До 10 листопада 2018 року учасники, що пройшли на II етап Огляду, надсилають оригінали творчих робіт поштою або особисто на адресу: 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19, ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»; Нова Пошта, відділення №31. Отримувач і консультант -Мазур Людмила Олександрівна, моб.тел. 067-269-65-03; 066-006-70-84.

III етап – заключний, з 10 листопада до 19 грудня 2018 р. оформлюється  виставка представлених творчих робіт у виставковій залі Галереї «Печерська» ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19.

Підведення підсумків Огляду, відкриття виставки та нагородження учасників  – 19 грудня  2018 р.(середа) о 12 годині.

5.3. Списки учасників Огляду розміщуються на офіційному сайті Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: http://pamjatky.org.ua/?page_id=420

 5.4. Учасники Огляду, які пройшли ІІ-й відбірковий етап, оголошуються номінантами та нагороджуються Дипломами, які вручаються на відкритті виставки творчих робіт. Вчителі, чиї учні отримали Дипломи, нагороджуються Подякою. Тим, які не змогли приїхати, Дипломи та Подяки надсилаються Новою поштою за місцем проживання (учасник Огляду повідомляє номер відділення Нової пошти та її адресу; прізвище, ім’я, по-батькові та телефон одержувача).

5.5. Всі права на роботи, надіслані на Огляд, переходять до організаторів Огляду. Роботи не підлягають поверненню авторам і згодом використовуються в експозиційній, видавничій та благодійній діяльності.

6.Прикінцеві положення

6.1. Витрати, пов’язані з виконанням та надсиланням робіт, з отриманням Дипломів та Подяк, з проїздом на відкриття виставки  здійснюються за кошт учасників або меценатів.

*********

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Третій Всеукраїнський огляд  творчих робіт

«Збережемо  спадщину – збережемо Україну»

 Всеукраїнський огляд  творчих робіт «Забуті пам’ятки історії та культури України» продовжує за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України свою ходу і в 2018 році під назвою «Збережемо  спадщину – збережемо Україну».

Огляд буде проведено з 01 червня  по 19 грудня 2018р. Він спрямований на залучення дітей, підлітків та студентів до цікавої пошукової роботи.

Сподіваємось, що учасники Огляду надішлють такі описи, нариси, легенди, малюнки своїх знахідок величної спадщини України, які припали їм до душі, що  залишать незабутні враження у відвідувачів виставки цих робіт.

Запрошуємо  молодь до 18 років взяти участь у проведенні Третього Всеукраїнського огляду творчих робіт «Збережемо спадщину – збережемо Україну».

На  Огляд приймаються роботи, виконані тільки особисто учасником. Один учасник має право заявити до участі не більше 2-х  робіт.

Творча  робота супроводжується етикеткою, що містить наступну інформацію: назва пам’ятки, розміри, техніка виконання, номінація; прізвище, ім’я та вік (дата народження автора); назва школи, району,  області. Етикетка надійно прикріплюється до лицьової сторони роботи.

    Розміри творів:

- Скульптури – висота та ширина не більше 50 см .;

- Малюнки, вишивки, панно не менше А-4.

Огляд  проводиться  з 01 червня по 19 грудня 2018 року за наступними номінаціями:

– Опис: місце знаходження, ознаки пам’ятки, її розміри, чому присвячена пам’ятка, її історія, походження;

– Нарис: невеликий твір художньо-публіцистичного жанру, в якому зображено дійсні факти, пов’язані з пам’яткою;

– Вірші, присвячені подіям, пов’язаним з пам’яткою;

– Малюнок пам’ятки (розмір не менше А-4);

– Переказ легенди, що пов’язана з пам’яткою (якщо вона є);

– Художня вишивка, яка відображає пам’ятку;

– Казка, створена дитиною, на тему пам’ятки;

– Скульптура малих форм з глини, соломи, вербового прута, текстилю, дерева;

Огляд проводиться у три етапи:

I етап – представлення робіт в електронному вигляді. Особи, які бажають взяти участь в Огляді, надсилають Заявку, фото пам’ятки та своїх творчих робіт (об’ємні роботи – в декількох ракурсах, площинні – в одному ракурсі) на ел.адресу: Товариства: ukrtopik1966@gmail.com до 1 жовтня 2018 р.

II етап – відбірковий (1 по 10 жовтня 2018 р.) – члени Оргкомітету відбирають роботи за представленими матеріалами для участі в Огляді. Автори робіт сповіщаються про результати відбору по електронній пошті не пізніше 20 жовтня 2018року.

До 10 листопада 2018 року учасники, що пройшли на II етап Огляду, надсилають оригінали творчих робіт поштою або особисто на адресу: 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19, ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»; Нова Пошта, відділення №31. Отримувач і консультант -Мазур Людмила Олександрівна, моб.тел. 067-269-65-03; 066-006-70-84.

III етап – заключний, з 10 листопада до 19 грудня 2018 р. оформлюється  виставка представлених творчих робіт у виставковій залі Галереї «Печерська» ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19.

Підведення підсумків Огляду, відкриття виставки та нагородження учасників  – 19 грудня  2018 р.(середа) о 12 годині.

Списки учасників Огляду розміщуються на офіційному сайті Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: http://pamjatky.org.ua/?page_id=420

Учасники Огляду, які пройшли ІІ-й відбірковий етап, оголошуються номінантами та нагороджуються Дипломами, які вручаються на відкритті виставки творчих робіт. Вчителі, чиї учні отримали Дипломи, нагороджуються Подякою. Тим, які не змогли приїхати, Дипломи та Подяки надсилаються Новою поштою за місцем проживання (учасник Огляду повідомляє номер відділення Нової пошти та її адресу; прізвище, ім’я, по-батькові та телефон одержувача).

Всі права на роботи, надіслані на Огляд, переходять до організаторів Огляду. Роботи не підлягають поверненню авторам і згодом використовуються в експозиційній, видавничій та благодійній діяльності.

Витрати, пов’язані з виконанням та надсиланням робіт, з отриманням Дипломів та Подяк, з проїздом на відкриття виставки  здійснюються за кошт учасників або меценатів.

Додаток:  Форма Заявки на участь у Третьому Всеукраїнському огляді творчих робіт «Збережемо спадщину – збережемо Україну» на 1 стор.

Голова ГО «УТОПІК», кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури У країни   

М.І. Бур’янова

********

Заявка на участь у Третьому Всеукраїнському огляді  творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну»

 


Шановні колеги! 

Ваш досвід є дуже важливим і необхідним в ситуації, коли треба подолати стан руйнації галузі в Україні та вийти на сучасний європейський рівень пам’яткоохоронної діяльності!

Національна спілка архітекторів України (НСАУ), Інститут архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ, Громадська лабораторія «Час Надбання»ГО «Громада Андріївський Узвіз»Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК

запрошують вас до участі у серії Експертних семінарів з проектування дієздатної галузі збереження нерухомого культурного надбання в Україні.

МЕТА:

Ø  опрацювати сучасну дієву модель діяльності зі збереження культурного надбання в Україні у контексті загальносвітових тенденцій шляхом визначення її основних елементів (форм) та введення спадщини в актуальні ситуації сьогодення;

Ø  опрацювати механізми інтегрування цих форм з державними, громадськими та приватними структурами, забезпечених законодавством, гнучкою податковою політикою, прийомами і способами організації діяльності зі збереження надбання на засадах економічного регулювання.

ПРОВІДНІ ЗАВДАННЯ для серії семінарів ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ УКРАЇНИ: 

Ø  Ø  обмін пропозиціями щодо формування дієвої моделі галузі;

Ø  Ø  окреслення процесів, які визначають суть сфери збереження культурного надбання;

Ø  Ø  визначення суб’єктів сфери і особливостей взаємодії між ними, прав та зобов’язань тощо;

Ø  Ø  напрацювання дієздатних в існуючому правовому полі алгоритмів діяльності галузі, системи вертикалі підпорядкування та горизонтальних зв’язків місцевих рівнів;

Ø  Ø  формування попереднього переліку необхідних законопроектів, норм, порядків та інших підзаконних актів. 

Звіт щодо результатів Першого експертного семінару, проведеного 18 травня 2018 року:http://heritagetime.com.ua/zvit_seminar

Безпосередні завдання для опрацювання та надання пропозицій на Другому експертному семінарі:

1.Актуальність диференційного підходу в системі заходів зі збереження пам’яток за видами (на приклад, особливості збереження пам’яток історії у порівнянні з пам’ятками містобудування, архітектури, ландшафту). Суть предмету охорони.

2.Ефективна процедура наповнення Державного реєстру.

3.Експертна оцінка та грошова оцінка пам’ятки. Особливості страхування.

4. Поняття «територія пам’ятки» в системі формування та використання земель історико-культурного призначення та містобудівній практиці.

5.Пропозиції з подолання недоліків процедур з визначення (розробки) та затвердження науково-проектної документації з визначення історичних ареалів, історико-архітектурних опорних планів та зон охорони пам’яток та їхня роль в сучасній містобудівній практиці. (За наявності надати коментарі до законопроекту 6403, посилання на який розміщено на https://facebook.com/story.php?story_fbid=1861026354199118&id=1810710752564012)

6.Суб’єкти діяльності й особливості взаємодії між ними, права, зобов’язання тощо.

7. Система управління діяльністю зі збереження культурного надбання (рівні: національний, регіональний та місцевий).

8. Формати участі експертів та громадськості у процесах прийняття рішень зі збереження культурного надбання.

9. Фінансування робіт: організація робочих процесів, формати отримання фінансування.

10. Організація системи підготовки професійних кадрів у галузі збереження культурного надбання.

11.   Глосарій

ФОРМАТ: Експертний семінар, тобто колективна робота експертів над визначеним завданням: спроектувати дієву сучасну модель діяльності зі збереження культурної спадщини в Україні.

Цей формат принципово відрізняється від інших, приміром, від наукової конференції. Всі учасники Експертного семінару працюють в режимі офлайн на рівних на досягнення спільного результату. Внесок кожного є дуже важливим, оскільки дає змогу отримати повноцінний, придатний до реалізації результат.

До участі в семінарі запрошуються фахівці, котрі мають досвід організації й проведення досліджень, науково-проектних робіт, реставраційної діяльності, управління в пам’яткоохоронній сфері, громадської діяльності у сфері збереження культурного надбання.

Другий експертний семінар розпочнеться

31 травня 2018 р. об 11.00

у Білій залі Будинку Архітектора (м. Київ, вул. Б.Грінченка,7)

Тривалість роботи (орієнтовно) до 16.00

Контактна особа з організаційних питань:

Ольга Анатоліївна Рутковська

тел.096-571-80-97050-220-19-21


24-26 травня 2018 р. в м. Конотопі відбулась ХІІІ-та Всеукраїнська науково-практична конференція «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи»

IMG_3942

Одразу після Всесвітнього дня музеїв – 18 травня –пройшла ХІІІ-та Всеукраїнська науково-практична конференція «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи». Форум був організований Центром пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, Відділом культури і туризму Конотопської міської ради, Асоціацією працівників музеїв технічного профілю, Академією інженерних наук України, Державним політехнічним музеєм пр и НТУУ (КПІ).

IMG_20180529_140723

У мальовничому зеленому куточку Сумщини – місті Конотопі – 24-26 травня зібралися близько 50-ти представників майже тридцяти музейних, наукових та пам’яткоохоронних установ України. Музеєзнавці обговорили актуальні питання музейної справи. Географія учасників була достатньо широкою – Київ, Миколаїв, Львів, Конотоп, Харків, Полтава, Черкаси, Житомир, Чернігів, Переяслав, Запоріжжя. Програма конференції була досить насиченою, за результатами конференції видано збірник наукових доповідей.

IMG_3955 IMG_3968 IMG_3970IMG_3977 IMG_3984 IMG_3989 IMG_3990 IMG_4013 IMG_4014 IMG_4018

 

IMG_20180525_124243IMG_20180525_130515

Голова асоціації працівників музеїв технічного профілю, провідний науковий співробітник Центру

Л.О.Гріффен