РЕКОМЕНДАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЙНОГО ФОРУМУ

3–5 липня 2017 р. у м. Переяславі-Хмельницькому відбувся Всеукраїнський музейний форум, присвячений 1110-річчю міста. Його організаторами виступили Переяслав-Хмельницька міська рада, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. У Переяславі-Хмельницькому зібралися понад 150 музейників, науковців, освітян, мистецтвознавців та представників органів державної влади. Учасники Форуму обговорили актуальні питання розвитку музейної галузі в Україні. Вони відзначили високий рівень організації та проведення Форуму, підтримали ініціативу міського голови міста Тараса Костіна щодо проведення Всеукраїнського музейного форуму кожних два роки. Учасники Форуму наголосили на зростаючій суспільній місії музеїв, їх ролі у збереженні національного культурного надбання, відродженні історичної пам’яті українського народу, формуванні суспільної свідомості.

Під час обговорень були вироблені наступні рекомендації органам державної влади щодо ефективного розвитку музейної галузі:

  1. Звернутися до Міністерства культури України про необхідність розробити і затвердити Державну цільову програму розвитку музеїв України на 10 років, в якій передбачити:

1.1. фінансову стратегію розвитку музейної галузі;

1.2. мораторій на закриття музеїв та виселення їх з приміщень, в яких вони перебувають, закріплення за музеями земельних ділянок і територій, на яких музеї знаходяться;

1.3. підняття престижу професії музейного працівника, встановивши (окрім національних державних музеїв) доплати до посадових окладів у розмірі 50% –  як це вирішено в державі для працівників бібліотек України;

1.4. баланс оплати праці працівників державних і комунальних національних музеїв, поширивши на комунальні національні музеї встановлення додаткового коефіцієнту підвищення посадових окладів, які застосовуються для державних національних музеїв;

1.5. удосконалення номенклатури через затвердження типового штатного розпису музеїв усіх форм власності та налагодження системи підвищення кваліфікації працівників музеїв на базі Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв;

1.6. В рамках законів про декомунізацію здійснювати переформатування музейних експозицій з тематики Другої світової війни з урахуванням збереження фондів вказаного періоду; на державному рівні вирішити питання захисту і збереження пам’яток фортифікаційних споруд України.

  1. Підтримати ініціативу Асоціації музеїв космонавтики України про надання Музею космонавтики ім. С. П. Корольова (м. Житомир) статусу Національного як базового музею космонавтики України.
  2. Створити Всеукраїнський науково-дослідний музеєзнавчий центр для координації діяльності музейних закладів різного підпорядкування, освітніх установ та громадських організацій, розробки і реалізації музейних проектів.
  3. Організувати при Міністерстві культури України Центр управління Музейним фондом України для створення Державного реєстру національного культурного надбання, контролю за порядком обліку Музейного фонду України, його охороною і збереженням.
  4. Звернутись до Міністерства культури України, Верховної Ради України та профільного комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності з пропозицією обговорити з фахівцями музейної справи та внести зміни до чинної Інструкції з музейно-фондової роботи, затвердженої у вересні 2016 року.
  5. Створити національний інформаційно-комунікаційний центр для комп’ютеризації та автоматизації обліку музейних експонатів, оцифрування найбільш цінних пам’яток культури і мистецтва, формування Музейної інтернет-мережі України із загальною базою даних культурного надбання країни, Національної інтерактивної карти музеїв України, використання та запровадження новітніх технологій у музейній роботі, інформування міжнародної спільноти про культурні надбання України. Розробити та впровадити національні стандарти із обліку та збереження Музейного фонду України (електронного реєстру).
  6. Порушити перед Міністерством освіти і науки України питання про підпорядкування музеїв у вищих навчальних закладах відомчому Міністерству.
  7. Вважати надмірними існуючі тенденції розважально-комерційної переорієнтації музеїв, перетворення їх на беззмістовні торговельно-розважальні заклади – поряд із відсутністю достатнього державного фінансування для дотримання музеями належного змістовного рівня виконання своїх основних функцій.

ЮНЕСКО ПРОДОВЖИТЬ МОНІТОРИНГ СИТУАЦІЇ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ АР КРИМ

Заступник Міністра культури України Тамара Мазур бере участь у роботі 202-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО, яка відбувається у Парижі (Французька Республіка). У рамках  цієї сесії вчергове розглядалося питання ситуації в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Зокрема, щодо  численних грубих порушень прав українців та кримських татар у галузі освіти, культури, забезпечення свободи ЗМІ та безпеки журналістів, проведення руйнівної політики окупаційної влади щодо пам’яток культурної спадщини всесвітнього значення.

За результатами розгляду доповіді Генерального директора ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» Комісія з питань програми та зовнішніх зносин ухвалила рішення продовжити моніторинг ситуації в окупованій АР Крим (Україна).

Згідно з прийнятим рішенням Генеральний директор ЮНЕСКО має представити чергову доповідь зі згаданого питання на 204-й сесії Виконавчої ради у квітні 2018 року.

Нагадаємо, Мінкультури неодноразово інформувало ЮНЕСКО про численні порушення окупаційною владою чинного законодавства України та міжнародних норм в питаннях захисту культурних цінностей та культурної спадщини на території АР Крим та закликало запровадити механізми прямого моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245289562&cat_id=244913751

 


До 90-річчя від дня народження відомого пам’яткознавця Андрія Антоновича Карнабеда

14 жовтня виповнилося 90 років від дня народження Андрія Карнабеда, невтомного захисника старовини, архітектора і художника, одного із засновників фондових колекцій чернігівського архітектурно-історичного заповідника.

Нині його немає поряд з нами… Андрій Антонович помер 29 березня 2005 року, майже 12 років тому. Але, його памяткоохоронна діяльність і досі є прикладом для багатьох чернігівців. Про жертовність та любов до старовини Андрія Карнабіди згадують доволі часто.

На жаль, ще й досі його ім’я не увіковічено у вулицях стародавнього Чернігова. Немає і пам’ятної дошки, яка б нагадувала нам про добрі справи пам’яткоохоронця.

Але, його справу не забули колеги, друзі, дослідники. Зокрема, кілька років тому у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» започаткована наукова конференція «Карнабідівські читання». Вона покликана привернути увагу до пам’яткоохоронної та краєзнавчої діяльності на Чернігівщині у ХІХ — на поч. ХХІ століть, а також питань збереження старожитностей Чернігова, відновлення пам’яток архітектури та історії Чернігово-Сіверського краю.

У червні 2017 року за результатами читань надруковано збірник наукових праць «Карнабідівські читання». Це спільне видання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» та Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток та культури.

А зовсім недавно, 28 вересня, презентовано науково-популярне видання «Чернігівське узороччя: краса, що зникає». Проект створений за ініціативи Громадської організації «Чернігів європейський» та підтримки міжнародної організації Великобританії із культурних відносин та освіти «Британська Рада». Партнери видання: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Чернігівський обласний художній музей ім. Г. Галагана, Чернігівська дитяча художня школа, Музей історії Лісковиці.

Це своєрідний фотоальбом на зразок тих, що є у кожній родині, куди збирають кращі фотографії рідних та друзів. Тут є не лише світлини стареньких будиночків із дерев’яним різьбленням, а також вірші, малюнки, розповіді про мешканців осель, ілюстрований словник архітектурних термінів, а також статті про чарівне мереживо — красу, що зникає…

У книзі-фотоальбомі автори пишуть і про охоронця архітектурної спадщини міста Чернігова — Андрія Карнабіда.

Наступного тижня у приміщенні Колегіуму відкриється виставка «Архітектура Чернігівщини у творчості художників» приурочена до річниці народження Андрія Антоновича. Це спільний проект Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

https://oldchernihiv.com/pam-yatkoohoronna-diyalnist-andriya-karnabidy-ne-zabuta/


ill1


Міжнародна наукова конференція «Дослідження старожитностей Чернігово-Сіверського краю»

У рамках відзначення 50-річчя Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» 5-6 жовтня 2017 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Дослідження старожитностей Чернігово-Сіверського краю».

У конференції взяли участь дослідники з Києва, Мюнхена, Чернігова, Чигирина, Одеси, Чугуєва (Харківська область), Ніжина та Батурина.

Одною з головних тем було питання збереження пам’яток. Зокрема, цій проблемі приділила увагу науковців заступник директора з музейної справи Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Ірина Пироженко у доповіді «Проблеми збереження Замкової гори м. Києва — пам’ятки національного значення України».

Із цікавістю учасники конференції заслухали, зокрема, доповіді про історичні дослідження: «Пам’яткознавчі аспекти дослідження ансамблю Соборної площі в Ніжині» (Сергій Зозуля — старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури); «Документи з історії дослідження А. Праховим старожитностей Чернігова у фондах Національного заповідника «Софія Київська» (В’ячеслав Корнієнко — доктор історичних наук, старший науковий співробітник, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська»); «Чернігів та його фортеця у ХVI ст.» (Олександр Бондар — старший науковий співробітник  Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського); «Смерть Святослава Ярославича 1076 р.: внаслідок хвороби чи таємне вбивство?» (Олег Васюта — заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»).

Не менш цікавими були і доповіді, присвячені археологічним дослідженням: «До питання про хронологію використання цегли-пальчатки у мурованому будівництві Чернігова» (Олена Черненко — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка); «Дослідження В.П. Коваленка 1979 р. у районі Красного мосту» (Юрій Ситий — старший науковий співробітник Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка); «Оздоблення церков Антонієвих печер у ХІХ ст.» (Володимир Руденок — завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»).

Низка доповідачів розповіли про дослідження церковної історії, зокрема, Андрій Глухенький (молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Борисоглібський собор як кафедральний храм Чернігівської єпархії УАПЦ у 20-х роках ХХ ст.»Федір Юхно (аспірант кафедри історії України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка) — «Священик Седлер Петро Іванович та Радянська влада».

Мистецькому напрямку присвятили увагу науковці: Анатолій Адруг(кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка) — «Мистецтво Чернігова др. пол. ХVІІ ст.  поч. ХVІІІ ст.»; Сергій Павленко (шеф-редактор журналу «Сіверянський літопис») — «Імовірне зображення гетьмана І. Мазепи та його дружини на іконі «Деісус» з іконостасу Вознесенської церкви (смт. Березна Чернігівської області)»Алла Гаркуша  (завідувач науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Монументальний живопис першої чверті ХІХ ст. Спасо-Преображенського собору у Чернігові, як об’єкт досліджень і охорони».

 За результатами конференції «Дослідження старожитностей Чернігово-Сіверського краю» планується у 2018 році видати збірник наукових праць «Чернігівські старожитності».

Організатори Міжнародної наукової конференції: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток та культури.

Фото Сергія Чернякова, «Чернігів стародавній».


Відзначення 50-ої річниці від часу поновлення діяльності Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»

22089896_1514520501949113_5822103278646247066_n

ГО “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури” і  Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і УТОПІК вже протягом кількох років має честь співпрацювати з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця»: співробітники наших установ обопільно брали участь у наукових форумах, круглих столах, конференціях, організованих Вашим музеєм і нашими організаціями.

22042107_1514526031948560_157992118830297216_o

Віримо, що й надалі наша співпраця буде не менш продуктивною і взаємокорисною, спрямованою на укріплення позицій українського наукового пам’яткознавства, а також на вирішення практичних пам’яткоохоронних проблем.

Щиро вдячі за Ваше запрощення на урочисту подію, яка пройшла у теплій та дружній обстановці!

22008147_1514522291948934_7602520711034564903_n


Ухвала

Науково-практичної конференції «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів України»

6.10.2017 р.

Зважаючи на те, що Рада Безпеки ООН 24.03.2017 р. одностайно ухвалила Резолюцію 2347  про захист культурної спадщини, а Єврокомісія та ЮНЕСКО  оголосили 2018 рік роком  культурної спадщини, учасники науково-практичної конференції «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів України»  прийшли до наступного:

  • нація формується на основі природних та культурних ландшафтів;
  • сила і різноманіття ландшафтів – багатство нації;
  • нація повинна свої ландшафти знати і берегти.

Українські ландшафти, як об’єкти природної та культурної спадщини, українська нація і українська держава повинні мати узагальнене бачення проблеми втрати своїх ландшафтів і виробити спільний механізм їх комплексного вивчення, охорони та збереження.

Сьогодні в усьому світі існує проблема комплексного територіального  підходу щодо збереження культурної і природної спадщини, в тому числі і культурних ландшафтів. Свідченням тому є документи ЮНЕСКО щодо охорони всесвітньої культурної та природної спадщини (1972), Севільська конвенція з ландшафтів (1992), що підписані і ратифіковані Україною.

  Заслухавши наукові доповіді щодо розглянутої проблематики, учасники науково-практичної конференції наголошують на необхідності введення  поняття «культурний ландшафт», що відповідає сучасній європейській ідеології охорони культурної спадщини, як специфічної категорії культурної спадщини, до українського пам’яткоохоронного законодавства. Культурні ландшафти в цьому контексті потрібно розглядати як результат взаємодії між природою та людиною.

Учасники конференції, обговоривши нагальні проблеми вивчення та охорони культурних ландшафтів, виходять із наступними пропозиціями:

  1. Звернутися до Уряду України з проханням прийняти постанову щодо відновлення з 2018 р. Міжвідомчої Координаційної Ради з питань охорони культурної спадщини при Кабінеті Міністрів України.
  2. Просити Кабінет Міністрів України створити при Міжвідомчій Координаційній Раді групу (Міністерство культури України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Національна академія наук України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) з розробки Програми виявлення, ідентифікації, охорони та збереження культурних ландшафтів України як об’єктів національної спадщини.
  3. Просити Міністерство регіонального будівництва України долучити науковців та громадськість до розробки містобудівних базових нормативів та планувальних норм, а також до розробки містобудівної документації державного, регіонального та місцевого рівнів.
  4. Запропонувати Міністерству культури України, Міністерству екології та природних ресурсів України разом з громадськими організаціями провести протягом 2018 року комунікативні заходи (круглі столи, семінари, конференції) щодо розробки механізмів спільної охорони природної та культурної спадщини.
  5. Просити Інститут культурної спадщини Міністерства культури України (Пламенецька О.А.) разом з фахівцями УТОПІК розробити детальний план заповідної території в Китаєві Голосіївського району м.Києва (в тому числі з ур. Самбурки та Буряківщина) з метою створення на базі об’єктів культурної та природної спадщини культурного резервату як структурного підрозділу заповідника «Стародавній Київ» та затвердити на сесії Київської міської ради.
  6. Просити УТОПІК об’єднати зусилля пам’яткоохоронної громадськості щодо проведення парламентських слухань в сесійній залі Верховної ради України  з обговорення нової стратегії охорони природної та культурної спадщини України.
  7. Просити Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (Титова О.М.) включити до наукового плану роботи на 2018 рік тему: «Аналіз та моніторинг культурних ландшафтів України».
  8. Звернутися до Київської міської державної адміністрації з проханням вирішити питання щодо заборони скидати стічні води в струмок Стратівка на території пам’ятки-парку садово-паркового мистецтва жіночому Свято-Пантелеймонівському монастирю (м. Київ, вул. Лебедєва).
  9. Просити УТОПІК більш активно залучати до пам’яткоохоронної діяльності релігійні установи та організації. Вивчити питання щодо можливості відновлення діяльності Церковно-історичного товариства.
  10. Просити адміністрацію Чорнобильської зони разом з громадськістю вивчити питання щодо створення державної установи – «Чернобильський культурний та природний резерват», як складової біосферного радіаційного заповідника.
  11. Просити Міністерство екології та природних ресурсів України включити акваторію р. Нивка (права притока Ірпеня) до складу НПП «Голосіївський».

Прес-реліз

DSC_3374

6 жовтня 2017 року в  рамках акції, присвяченої збереженню об’єктів культурної та природної  спадщини  в міському урочищі Китаєве, в ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (УТОПІК) відбулась науково-практична конференція «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні».

Учасниками комунікативного заходу були представники  органів виконавчої влади, громадських організацій, музейних, бібліотечних установ, заповідників і національних парків, науково-дослідних  інститутів у сфері екології та культури.

DSC_3394

Метою конференції стало обговорення сучасних потреб і можливостей вивчення, охорони та збереження культурних ландшафтів в Україні.

У вступному слові Марина Бур’янова, голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», наголосила на унікальності культурного ландшафту в Китаєві і на необхідності його охорони та збереження для нащадків.

У доповіді «Культурні ландшафти як об’єкт культурної спадщини» начальник управління культури та релігій Київської облдержадміністрації, в.о. голови Київської  обласної організації УТОПІК Ігор Подолянець порушив  основні проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні, акцентував увагу на необхідності імплементації цього поняття в пам’яткоохоронне законодавство України, створення належної системи ідентифікації, обліку, паспортизації та збереження основних видів культурного ландшафту відповідно до європейських конвенцій, підписаних та ратифікованих Україною.

У доповідях Анни Звіряки (к. і. н., генеральний директор ПОГ «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України) та Валерії Ієвлевої (к. арх., старший науковий співробітник Інституту дизайну і ландшафтного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Мінкультури України) проаналізовано вітчизняний та міжнародний досвід охорони та використання   ландшафтних об’єктів культурної спадщини.

Генеральний директор Незалежного інтелектуального центру Сергій Корецький підкреслив, що одним з пріоритетних завдань, які стоять перед українською державою, є збереження національних ландшафтів. Реалізація цього статусу має відбуватися через постійно діючу програму «Національні ландшафти України», виконання якої належить до компетенції Кабінету Міністрів України, а контроль – до компетенції Ради національної безпеки України.

Голова Київської спілки Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олена Сердюк в презентації «Китаєве – Керняве: історичні долі та майбутнє» запропонувала модель створення на базі об’єктів культурної і природної спадщини в Китаєві культурного резервату за зразком музеєфікованих об’єктів давньої столиці Литви – Керняве, що позитивно було сприйнято учасниками конференції.

Старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Всеволод Івакін ознайомив присутніх із результатами розвідкових робіт на посаді Китаївського археологічного комплексу у 2017 році та необхідності його наукового дослідження на постійній основі.

Доповідь доктора географічних наук Юліана Тютюнника та кандидата біологічних наук  Раїси Матящук (відділ дендрології та паркознавства Інституту еволюційної екології НАН України) була присвячена проблемам охорони і збереження парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія», підкреслено загрозу її знищення.

Володимир Гнера (к.і.н., науковий співробітник Інституту археології НАН України) продемонстрував присутнім можливості фіксації стану пам’яток та оточуючого середовища за допомогою сучасних електронних пристроїв, що, безперечно, увійде до методичного арсеналу засобів сучасної пам’яткоохоронної роботи.

Насамкінець, Алла Бартош (старший науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника) у своїй доповіді  акцентувала увагу на таких елементах монастирського культурного ландшафту Києво-Печерської Лаври як малі форми архітектури, зокрема чавунного ливарства.

У ході роботи конференції було обговорено ряд питань: щодо можливості створення меморіального скансену в зоні відчудження, необхідності зближення позицій між екологами та спеціалістами у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, створення загальної платформи для обговорення спільних проблем, форми залучення представників релігійних  культів для участі у виробленні важливих рішень з охорони культурної та природної спадщини, вдосконалення законодавства в умовах проведення реформи децентралізації.

DSC_3357

За результатами роботи конференції підготовлено пропозиції щодо вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні, напрямів розвитку пам’яткоохоронної справи.

7 жовтня 2017 року учасники конференції відвідали урочище Китаєве, де вони ознайомились з пам’ятками археології (екскурсію проводив заступник голови Київської обласної організації УТОПІК Олег Сєров), історії (екскурсовод – член Спілки екскурсоводів Києва Олена Кухарська) та природи (заступник директора НПП «Голосіївський» Олег Годуна). Після екскурсії учасники конференції взяли участь у місцевому фестивалі «Китаївська фортеця», присвяченому збереженню  урочища і довкілля від забудови.

 Підготував Олег Сєров

 


СУДЬБА ПЕТИЦИИ О СОХРАНЕНИИ КИЕВСКИХ ПАМЯТНИКОВ И ИСТОРИЧЕСКОЙ СРЕДЫ

На сегодняшний момент существует 3 петиции от киевлян к Киевсовету и КГГА, касающиеся культурного наследия столицы, набравшие необходимое количество голосов (10000). Первая – «Унеможливлення знищення історичних памяток в Києві», инициированная Арсением Финбергом и опубликованная 8 октября 2015 г., набрала 10628 голосов. 
Вторая – «Повернути історичний вигляд Андріївського узвозу, який є загальним спадком всього українського народу. Знести новий фасад театру, та зобовязати повернути історичний вигляд будинку» была инициирована Виктором Назаренко, опубликована 29.11.2016 г., набрала 10416 голосов. 
Третья петиция – «Просимо врятувати безцінні історичні артефакти та археологічні розкопки на Поштовій площі», была инициирована Акимом Галимовым, опубликована 26.04.2017 г., набрала 13284 голосов. 

Нужно отметить, что голоса для петиций (даже крайне необходимых для Киева) собираются сложно. В этом процессе принимает участие большое количество неравнодушных к определенной проблеме горожан. Тем важнее власти правильно отреагировать на проявленную инициативу членов киевской общины, интересы которой она обязана представлять и защищать. Но на деле все происходит не так, как хотелось бы. В каждой ссылке на петицию внизу есть тексты с реакцией власти (мэра). Это хорошо – не нужно долго искать. Но информация запаздывает, не отвечает на прямые вопросы, а то и обрывается на событии двухгодичной давности (первая петиция). Чиновникам не мешало бы по петициям работать тщательнее, быстрее и доводить дело до логического завершения. Сегодня речь пойдет о первой петиции.

Что происходит с памятниками архитектуры и исторической средой?

Петиция 1. На первую петицию о сохранении памятников архитектуры В.Кличко ответил лично 18 апреля 2016 г. – через полгода с момента ее вступления в силу (см. ссылку на петицию). В тексте было много обещаний, в частности, создать отдельный Департамент охраны культурного наследия КГГА. Это очень важно, так как специализированное Управление охраны культурного наследия входит в состав Департамента культуры, возглавляется непрофессионалом в этой области – и.о. А.Никоряком, и все решения по этому управлению подписываются также непрофессионалом – руководителем Департамента культуры Д.Поповой.

По петиции 1 реакция власти на нее формально (в тексте петиции) завершилась 7 декабря 2015 протоколом о создании некой Рабочей группы. Как выполнялись обещания, данные мэром, в петиции уже 2 года сообщений нет. Нужно сказать, что в то время еще были надежды на результативность деятельности Рабочих групп. Позже выяснилось, что составы Рабочих групп подбираются таким образом, чтобы большинство составляли чиновники, поэтому все решения заранее предопределены – в пользу киевской власти (так, как она это понимала). Сегодня можно сказать, что Департамент по охране культурного наследия не создан, а значит, структура этого подразделения не реформирована, и эффективность его работы сомнительна. Чем занималась 2 года Рабочая группа неизвестно.
Но 20 декабря 2016 г. (год назад и черед год после подписания петиции) в СМИ появилась информация о том, что Киевсоветом принято решение создать единую информационную базу памятников культурного наследия. База должна содержать данные о форме собственности и техническом состоянии памятников. Также там будут указаны охранные договоры, которые заключались с владельцем, разрешения на размещение рекламных средств на памятниках, сведения об имеющихся судебных спорах о нарушении законодательства по вопросам охраны культурного наследия.

Кроме того, будут публиковаться данные о мерах реконструкции и музеефикации памятника, где обязательно будут указаны полный перечень мероприятий и даты выполнения работ. Администратором базы будет Управление информационно-коммуникационных систем и защиты информации аппарата исполнительного органа Киевсовета (КГГА).
В июле 2017 г. появилась информация о том, что был проведен конкурс на создание программного модуля «Информационная база памятников культурного наследия города Киева», на внедрение которого отводится 105 рабочих дней.

После этого, уже в сентябре 2017 г. Департамент культуры проведет совещание по созданию и функционирования такой базы.  Не слишком ли долго (2 года после выхода петиции!) рассматривается проблема создания единого реестра?! Пока все это имеет вид обещаний. Между тем памятники архитектуры Киева (всего их около 3500), примерно о 100 из них – самых красивых и полуразрушенных, СМИ пишут постоянно. Но они продолжают оставаться бесхозными и разрушаются дальше.

Усадьбы Мурашко и Сикорского: когда восстановят и кто ответит за разрушение?

Судьба двух памятников архитектуры, истории и культуры – усадьбы украинского художника с мировым именем А.Мурашко (ул. М.Житомирская, 14, 14 а) и семьи (родительский дом) выдающегося авиконструктора с мировым именем И.Сикорского (ул. Ярославов вал, 15 б) складывалась и продолжает складываться очень сложно. Обе усадьбы доведены властью до крайней степени разрушения. А ведь КПИ сегодня называется: Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»! Когда дойдет очередь так отметить заслуги Александра Мурашко (1875-1919)? Художественная школа (или институт) им. Александра Мурашко в здании усадьбы!
Их разрушали, потому что они расположены в центре столицы – в лакомых местах для застройщиков и обслуживающих их чиновников. Что только не делалось, чтобы снести эти здания! Пожары стали обычным делом. Но строили эти дома качественно, надолго, и окончательно их уничтожить так и не удалось. Еще очень мешали протесты киевлян.
Усадьба А.Мурашко. Власть заигрывала с горожанами. Многие годы чиновники сообщали, что выделены деньги на реставрацию, однако их почему-то не успевали «освоить» до конца года, и они «пропадали». Все надеялись, что дома рухнут. В ноябре 2013 г. в «Ні корупції» вышла статья «Усадьбу художника Мурашко планомерно доводят до разрушения». В ней я привожу текст разговора с тогда и.о. начальника Управления охраны культурного наследия КГГА Я.Дихтярем (ныне – главным архитектором НЗ «Киево-Печерская лавра», видимо, назначен за особые заслуги) о судьбе усадьбы. Ее суть: деньги выделили, но «освоить» нет возможности.
В этом году в очередной раз появилась информация о выделении средств и продолжении начатых в прошлом году работ по консервации конструкций. 29 августа этого года заместитель Кличко Анна Старостенко сообщила изданию «Сегодня», что на усадьбе в этом году были проведены незначительные работы по консервации здания (а в прошлом году что, еще незначительнее?). На них ушло 418 тыс грн.(!). В этом году всего выделено 4,8 млн грн, был объявлен конкурс на выбор подрядчика, но он провалился, объявили второй конкурс, но нет гарантии, что он состоится, а впереди холода, дожди и снег. Похоже, что планы «освоить деньги» к 15 декабря могут не осуществиться. Неужели все-таки дождутся, когда окончательно дома рухнут сами?! Там по соседству на М.Житомирской, 12, еще один дом-памятник архитектуры разрушается. Недавно отвалилось бетонное ограждение балкона – могла быть беда. А что с ним?
И еще один вопрос: кто тот собственник, который довел все эти здания до разрушения, чтобы сегодня, за счет средств налогоплательшиков чиновники могли «играться» деньгами, выделяемыми на их восстановление?! Почему никому не приходит в голову мысль взыскать хотя бы часть денег с разрушителя? Или разрушали вместе?

Усадьба И.Сикорского. Об этом трехэтажном доме во дворе на ул.Ярославов вал, 15 б, тоже давно и много писалось в прессе. Там, во дворе, недалеко от этого исторического дома уже построена огромная элитная высотка. Хотели построить еще одну на месте дома Сикорского. Тихий двор в центре – можно хорошо заработать. В апреле 2013 г. в «Ні корупції» вышла статья «Усадьба Сикорского погибает – с этой властью диалог невозможен» . Прошло 4,5 года. Не думаю, что кому-то стало стыдно, просто сегодня украинская власть у всех на виду. Игорь Сикорский (1889 -1972) – гордость США, а родился в Киеве.
22 июня 2016 г. Военной прокуратурой был, наконец, возвращен в госсобственность дом авиаконструктора Игоря Сикорского.  Прокуратура сообщает, что в течение 15 (!) лет арендатором – «Международным благотворительным фондом «Музей истории воздухоплавания и авиации им. И.Сикорского», не проводились ремонтные работы, дом содержался с нарушением санитарных норм и правил противопожарной безопасности, что привело к аварийному состоянию. В связи с этим договор аренды расторгнут. Дом как был, так и остался на балансе у Министерства обороны Украины (он сдавался в аренду). А где наказание, компенсация за причиненный ущерб госимуществу от арендатора?! Или надеялись, что разрушить и снести дом получится вместе? Что это было?!
29 сентября этого года издание «Сегодня» опубликовало статью «Дом Сикорского в Киеве станет музеем» В ней сообщается, что Минобороны Украины создало в Киеве, наконец, общественный музейный совет, в состав которого вошли известные ученые. Деньги на создание музея есть, но возможно и привлечение меценатов (много лет назад американцы предлагали восстановить здание за свой счет!). Есть уже и предпроектные разработки. О принятии Минобороны такого решения написал и журнал «Хмарочос»  . Ну что ж, возможно, через 5-6 лет киевляне и гости столицы смогут посетить Музей Игоря Сикорского.

Приоритеты киевского мэра

Я попробовала найти ответ на вопрос: как относится Виталий Кличко к сохранению (реставрации) киевских памятников архитектуры и исторической среды. Судя по делам – не очень он их ценит и любит. Просмотрев публикации, выставленные на личном сайте киевского мэра за несколько предыдущих месяцев, я поняла, что в число его приоритетов это не входит.
Но мало того, он утверждает, что киевская власть не имеет возможности влиять на строительные процессы в Киеве (в том числе – на историческую среду).

Комментируя скандальную ситуацию вокруг высокоплотной высотной застройки территории бывшего Сенного рынка (историческая территория на границе буферной зоны Софии Киевской), Кличко признает, что «юридически столичная власть не имеет способов ограничить высотность» – ее определяют Минрегионстрой и Минкультуры (!). Но как такое может быть? В КГГА есть Департамент градостроительства и архитектуры, который выдает технические условия и ограничения по застройке, есть градсовет, есть Управление охраны культурного наследия. Чем занимаются эти структуры?! Кто управляет Киевом? Если все так печально, то Кличко можно только посочувствовать – он не имеет возможности выполнять свои обязанности.

В то же время замминистра культуры Т.Мазур, подписывая Историко-градостроительное обоснование (высотность и плотность этой застройки), объясняет, что она это делает, так как всецело доверяет Департаменту градостроительства и архитектуры КГГА, который должен хорошо разбираться в градостроительных вопросах (сама она – юрист), а он – согласовал проект. Это хаос и безумие! Или откровенная ложь и … коррупция.
А в приоритетах В.Кличко, по-прежнему – снос МАФов (длится уже 3,5 года), создание различных элементов благоустройства – скверов, парков, спортивных площадок, мостов и мостиков и, что очень обнадеживает – строительство коллектора (действительно, очень важно!).
Нашла материал о реконструкции и благоустройстве парка Владимирская горка. Насколько срочно это было необходимо делать? Думаю, можно было бы и подождать, а направить деньги на реставрацию одного из памятников архитектуры, находящегося в бедственном состоянии. Могу утверждать, что общественного обсуждения проекта не было.

Хотя в 2006 г. проект Ю.Лосицкого не воспринимался однозначно профессиональной общественностью. Знаю, что киевский ученый – гидрогеолог В.Рыбин был категорически против устройства на территории парка водных сооружений (бассейнов, фонтанов), так как парк расположен на очень слабых обводненных грунтах – во многих местах идут просадки, и утечки воды очень опасны (а они есть всегда). Опасно также сильно прореживать растительность на склонах, так как она их удерживает от сползания. Что сегодня происходит за забором, ограждающим парк, никому не известно. В ФБ видела фото новой разметки аллей, при реализации которой нужно спилить ряд деревьев. Там растут замечательные старые деревья. Не хочу даже допускать мысли об их уничтожении.

Еще в планах В.Кличко построить мостик между Владимирской горкой и парком «Хрещатий» (арка «Дружбы народов) по швейцарскому проекту  Есть планы заменить фуникулер на более современный. Насколько эти стройки (перестройки) сегодня важны для Киева?
Одинокой публикацией о памятниках архитектуры неожиданно явилось объявление мэра в августе 2017 г. о его желании перевести из госсобственности в киевскую коммунальную собственность здание Гостиного двора на Контрактовой площади, отреставрировать его и открыть в нем Музей истории Киева.
Такое решение было принято Киевсоветом еще в 2014 г. Было бы замечательно его осуществить, но для этого нужно хоть что-нибудь делать, кроме устройства пешеходной зоны на Контрактовой площади и сквера за 3 млн. грн!
На этом я пока завершаю разговор о выполнении киевской властью задач, поставленных петицией «Унеможливлення знищення історичних памяток в Києві».

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”


Презентація часопису «Пам’ятки України» відбудеться в Художньому музеї м. Луцька

02474_resizedВ середу, 4 жовтня о 15:00 в Художньому музеї м. Луцька відбудеться презентація часопису «Пам’ятки України», який присвячений Українській Волинській державі XIV – XV століть.

В акції візьме участь Дмитро Чобіт, письменник, історик, видавець, публіцист, краєзнавець (м. Київ). До дискусій на цікаву і маловідому для багатьох тематику із вітчизняної історії запрошуються історики, краєзнавці, культурологи, студентська молодь.

http://prostir.museum/ua/post/39810


Театр на Подолі ввели в експлуатацію – ДАБІ

0def3d9-teatr-285Держархбудінспекція України прийняла в експлуатацію скандальну будівлю Театру на Подолі.

Про це “Українській правді” повідомили у прес-службі ДАБІ.

“Сьогодні комісія ДАБІ прийняла рішення, про прийняття об’єкта будівлі Театру на Подолі в експлуатацію”, – сказали у прес-службі.

Співрозмовник видання відзначила, що 27 вересня до ДАБІ прийшов позитивний висновок Української державної будівельної експертизи щодо цієї будівлі, 28 вересня туди виїжджав інспектор ДАБІ.

Як відомо, 26 вересня прес-служба корпорації Roshen повідомила, що проектна документація з реконструкції Театру на Подолі отримала позитивний висновок Української державної будівельної експертизи.

Восени 2016 року киян обурив фасад нової будівлі Київського драматичного театру, зведеного на Андріївському узвозі.

“Українській правді” стало відомо, що Архітектурно-містобудівна рада, яка розглядала проект, зробила зауваження і попросила архітектора Олега Дроздова врахувати їх. Після цього Дроздов повинен був надати проект на розгляд ради для затвердження, але він не з’явився.

Реконструювали театр коштом кондитерської корпорації “Рошен”. Компанія виділила 165 мільйонів гривень.

29 листопада 2016 року фасад нової будівлі театру відкрили.

Архітектор нової будівлі київського академічного театру на Подолі Олег Дроздов стверджує, що не отримував конструктивних пропозицій щодо змін у фасаді театру.

Водночас головний архітектор Києва Олександр Свистунов заявив, що щодо нової будівлі театру будуть громадські обговорення.

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що без врахування думки фахівців і громадськості щодо зовнішнього вигляду будівлі, театр на Подолі не буде зданий в експлуатацію.

У грудні столична влада пообіцяла провести незалежну технічну експертизущодо можливих порушень містобудівного, пам’яткоохоронного законодавства, авторських прав при реконструкції будівлі Театру на Подолі до квітня 2017 року.

27 грудня відбулося перше публічне обговорення Театру на Подолі.

28 грудня 2016 року петиція на сайті Київради з вимогою демонтувати фасад нової будівлі Театру на Подолі набрала необхідні для розгляду 10 тисяч голосів.

29 грудня 2016 року Київрада повідомила, що прийняла до розгляду петицію щодо знесення нового фасаду театру на Андріївському узвозі.

У березні при Департаменті містобудування та архітектури КМДА створили робочу групу, яка займеться врегулюванням ситуації довкола Театру на Подолі.

9 квітня довкола скандального Театру на Подолі прибрали будівельний паркан.

20 квітня стало відомо, що архітектор Герман Волга разом з іншими архітекторами-киянами розробив альтернативний проект будівлі Театру на Подолі.

У вересні на сайті петицій до Київради зареєстрували вимогу ввести скандальну будівлю Театру на Подолі в експлуатацію. Наразі вона зібрала 4,6 тисячі підписів.

Ірина Балачук, Українська правда


Семинар “Энергетическая реновация (термомодернизация) памятников культурного наследия в г. Одесса”.

121 сентября 2017 года в здании Одесского городского совета прошел семинар “Энергетическая реновация (термомодернизация) памятников культурного наследия в г. Одесса”, который проводится в рамках проекта GIZ “Создание энергетических агентств в Украине” Одесским муниципальным энергетическим агентством (КП “АПРО”). В сессионном зале Одесского городского совета доктор Карл-Хайнц Далем из инженерного бюро города Роденбах презентовал передовой европейский опыт термомодернизации зданий, являющихся объектами культурного наследия.

3Одесса один из первых городов Украины, где обратили внимание на эту проблему, она требует очень детального изучения, так как при производстве работ необходимо сохранять аутентичность архитектурных памятников. Это приоритетная задача которая стоит при реконструкцией зданий, что зачастую идет в разрезе с повышением уровня энергоэффективности.

Практическая часть прошла в центре энергоэффективных технологии Одесского национального политехнического университета, где на практик  е немецкими специалистами было продемонстрирован инновационный процесс внутреннего утепления стен.

О5пыт Германии показывает, что для исторических зданий предпочтительным является внутренняя теплоизоляция с применением капиллярно-активных материалов, которые предотвращают появления грибка и конденсата.

4Выбор материалов для изоляции нужно проводить только на основе расчетов и с учетом технических характеристик здания. Презентованная технология, а так же используемые материалы пока не имеют аналогов в Украине.

Т2аким образом, задача повышения энергоэффективности в исторических зданиях сводится к сложному теплотехническому расчету который учитывает тепло-влажностный режим эксплуатации здания, что позволит сохранить аутентичность здания с использованием правильно подобранных изоляционных материалов.

Оживленные беседы и обмен мнениями создали на семинаре творческую атмосферу, которая станет основой для дальнейшего сотрудничества в области энергетической модернизации памятников архитектуры и объектов культурного наследия.


Прес-реліз. Презентація колективної монографії «Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини»

 

Афіша_презентація Монографії

26 жовтня 2017 р. о 18:30 у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбудеться презентація колективної монографії «Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини».

Про видання:

Колектив авторів монографії: Буренко В. М., Жукова С. П., Заліський О. С., Заліський С. В., Зозуля С. Ю., Кербут Т. В., Кіяшко Л. Г., Коваленко О. Б., Малик Є. І., Непотенко І. В., Руденок В. Я., Сторчака Н. І., Титова О. М., Тупик С. В., Федорченко А. А.

У колективній монографії висвітлюється історія й основні напрями діяльності історико-культурних заповідників, що знаходяться на території Чернігово-Сіверщини: Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі, Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (м. Батурин), Національного заповідника «Глухів» та Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч».

Монографія створена за принципом «самі про себе» – розділи й відповідні частини переліку пам’яток культурної спадщини та списку рекомендованої літератури написані безпосередньо співробітниками того історико-культурного заповідника, про який ідеться. Перевагою такого підходу є гарна обізнаність авторів зі специфікою діяльності свого закладу, краще за стороннього дослідника розуміння проблем діяльності окремого заповідника, можливість ширше використовувати під час написання розділу як фондові матеріали, так і документи із поточного архіву.

Видання розраховане як для науковців, дослідників українського пам’яткознавства та музеєзнавства, так і для широкого кола читачів, що цікавляться вітчизняною історією та старожитностями.

У презентаціївізьмуть участь:

Титова Олена Миколаївна – директор Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, дійсний член УНК ICOMOS, Заслужений працівник культури України

Зозуля Сергій Юрійович – старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

Філюк Олег Васильович – видавець, історик, музеєзнавець.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Контактні особи: Світлана Кирій, Людмила Рабчевська
тел.: 456-01-72,  e-mail: socio_dnabb@ukr.net

Місце і час проведення: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного

м. Київ, просп. Перемоги, 50  

26жовтня 2017 р.

18:30  


Національний музей історії України може сповзти у прірву

21768487_1708241119188159_5701485845756209595_nНаціональний музей історії України, що на вул. Володимирській, 2, може сповзти в провалля. Зараз будівля на межі руйнування.

Про це йдеться в листі керівництва музею на адресу Київради, написав депутат міськради Олександр Пабат в Facebook.

Будівля є пам’яткою архітектури. Споруджена на стикові Андріївської та Старокиївської гір у 1937-39 роках. Ця ділянка – зсувонебезпечна.

“За результатами дослідження стану схилу та фундаментів і самої споруди, існує загроза руйнування пам’ятки архітектури та, відповідно, загроза збереженню музейної колекції”, – йдеться в листі.

Загрозу зсуву схилу підтверджує науково-технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування на існуючих пагорбах навколо музею.

Керівництво музею просить міську владу укріпити схил, відремонтувати комунікації та дренажну систему.

“План протизсувних робіт на 2017-й прописаний у програмі економічного і соціального розвитку Києва. Він передбачав роботи на 12-ти зсувонебезпечних локаціях столиці. Але адреси Національного музею історії України у плані на цей рік немає”, – написав Пабат.

111_n 11111_n 1111111_n


Свято Хліба 2017


ДНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ 2017

У вересні 2017року  українські заповідники, музеї та національні парки приєднуються до ініціатив Ради Європи та Європейської комісії  «Днів європейської спадщини» (EHDs), які цьогоріч об’єднанні  єдиною тематикою “Спадщина і природа: простір можливостей». Особливу увагу буде приділяється важливості природної спадщини та навколишньому середовищу. Протягом місяця  в пам’ятних та історичних місцях України триватимуть тематичні заходи та екскурсії.

«Тема цього року Спадщина і природа: простір можливостей» спонукає громадян краще придивитися до світу навколо нас, цінувати його красу, шукати натхнення та знаходити нові цінності природи. Це чудова можливість допомогти людям зрозуміти, як культура людини формує навколишнє середовище, та як природні процеси змінюють культуру», – прокоментував цю подію  Тібор Наврачіч, Комісар ЄС з питань освіти, культури, молоді та спорту.

Довідково

Дні європейської культури (EHDs) (http://www.europeanheritagedays.com/) – спільна ініціатива Ради Європи та Європейської комісії – найпопулярніші культурні заходи, що спільно проводяться різними країнами Європи. Загальноєвропейський характер подій сприяє об’єднанню громадян в європейському вимірі та акцентує увагу на цінності культурної спадщини в 50 державах, що підписали Європейську культурну конвенцію. Щорічно з кінця серпня до початку жовтня організовується понад 70 000 заходів, що допомагають підвищити рівень обізнаності про спільну спадщину Європи та постійну потребу в її захисті, а також створювати спільну культурну спадщину, сприяти інтеграції та сприяти креативності та уяві.

Більше інформації за посиланнями:

European Heritage Days Portal: www.europeanheritagedays.com

Council of Europe: http://www.coe.int/en/web/portal/european-heritage-days

European Commission: https://ec.europa.eu/programmes/creative-europe/actions/heritage-days_en

Facebook: www.facebook.com/EHDays

Twitter: @JEP_EHD #EHDs

Instagram: @europeanheritagedays #EHDs #JEP


Некролог

OM_ (1)

Громадська організація “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури” глибоко сумує з приводу смерті українського вченого – кандидата історичних наук, професора з музеології Юрія Андрійовича Омельченка.

Вчений народився 16 червня 1937 р. у Києві. У 1963 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Відтоді упродовж майже 40 років його науково-педагогічна діяльність була так чи інакше пов’язана з кафедрою археології та музеєзнавства цього закладу. У цей період він водночас працював спершу учителем історії у фізико-математичній школі-інтернаті при КДУ та лаборантом на історичному факультеті (1963 – 1966 рр.); потім – науковим співробітником науково-методичного відділу Державного історичного музею УРСР (далі – ДІМ) та старшим науковим співробітником відділу музеєзнавства Міністерства культури УРСР (1967 – 1972 рр.). Саме тоді він ініціював створення у складі науково-методичного відділу ДІМ спеціального підрозділу (пізніше – відділ охорони пам’яток), що здійснював обстеження, облік і паспортизацію пам’яток історії та культури, розробляв нормативні документи.

OM_ (2)

У 1972 р. Ю. А. Омельченко очолив один із відділів Києво-Печерського історико-культурного заповідника (нині – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерська), а через 5 років – сектор шкільних та педагогічних музеїв Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

На другу половину 1960-х – початок 1970-х рр. припадають дослідження вченого маловідомих сторінок з історії музейництва України першої половини ХХ ст. Результатом проведених вишукувань стала підготовлена кандидатська дисертація «Історія музейного будівництва в Україні 1917 – 1932 рр. (на матеріалах музеїв історичного та краєзнавчого профілів»), яка успішно захищена ним у 1972 р.

OM_ (3)

У 1970 – 1980-х рр. вчений приділяв увагу висвітленню історії музейної справи у роки Великої Вітчизняної війни, проблемам збереження пам’ятних місць, пов’язаних з тими подіями, а також організації відповідних експозицій.

Юрій Андрійович на початку 1990-х років підтримав ініціативу академіка НАН України, директора інститута проблем міцності НАН України Г. С. Писаренка зі створення у Києві Політехнічного музею.

У 1977 р. Ю. А. Омельченко при НДІ педагогіки УРСР створив експозицію «Розвиток народної освіти і педагогічної науки в УРСР» (1917 – 1977 рр.), пересувні виставки до 90-річчя А. С. Макаренка, 60-річчя В. О. Сухомлинського, VI з’їзду Педагогічного товариства УРСР та педагогічної виставки, присвяченої IV з’їзду вчителів УРСР (1977 р.). Це стало основою створення ним у 1977 р. як самостійної установи педагогічного музею України при НДІ педагогіки УРСР, перша експозиція якого булла відкрита 1986 р.

З 1990-х рр. вчений поглиблює дослідження з теорії музеології.

ВсOM_ (4)ім, хто слухав лекції Юрія Андрійовича, він запам’ятається як чудовий педагог. Окрім Київського національного університету імені Тараса Шевченка він викладав у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія», Київському національному університеті культури і мистецтв, Київському славістичному університеті, Київському інституті соціальних зв’язків ім Святої княгині Ольги та Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Також Ю. А. Омельченко керував виробничою практикою студентів на базі музеїв Києва, Ленінграду (нині – Санкт-Петербург) та Москви, а також проводив екскурсії по музеям різного профілю. Він читав наступні спецкурси з музеології: «Музеєзнавство», «Основи музеєзнавства», «Музеєзнавство та пам’яткоохоронна діяльність», «Етнографічне музеєзнавство», «Історичний досвід, сучасна теорія і практика музейної справи», «Музейна справа», «Зміст та методика науково-фондової роботи музеїв», «Система обліку та наукової обробки музейних фондів, її понятійний апарат», «Методика експозиційної роботи музеїв», «Організація виставкової діяльності», «Методика науково-просвітньої роботи музеїв», «Методика музейної роботи у школі», «Екскурсійна справа», «Музейне джерелознавство». Також викладав курси «Теорія та історія культури», «Краєзнавство», «Слов’яно-Руська археологія». По всім цим дисциплінам Ю. А. Омельченком підготовлені відповідні програми, деякі з них можна розглядати як невеликі посібники та конспекти лекцій .

Учні Юрія Андрійовича продовжують його справу. Серед них: Л. А. Гайда, Л. О. Данилова, Н. М. Будзинська, Н. Ф. Писаренко, Л. Г. Самойленко, О. В. Харченко.

Дослідження Ю. А. Омельченка у галузі музеології знайшли визнання не тільки в Україні, але і в інших державах Європи. Вчений першим у вітчизняній науці заклав підвалини теорії музеології та її структурних елементів. Його творчий доробок складає 200 праць – монографії, наукові статті, навчальні програми для вищих навчальних закладів, методичні розробки з музеєзнавства, краєзнавства, пам’яткознавства, слов’яно-руської археології.

Головна Рада ГО “УТОПІК”


Відкритий лист до Міністерства культури України

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (далі  – Товариство)  з  80-х років знаходиться в одному з корпусів (корпус №19) на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (далі – Заповідник).

Впродовж тривалого перебування на території Заповідника ми мали можливість, як ніхто інший, безпосередньо спостерігати за діяльністю багатьох його керівників і можемо не заангажовано оцінити їхню роботу. Нам добре відомі пам’яткоохоронні, музейні та інші проблеми Заповідника. Ми не один раз пропонували, як керівництву Держави, так і директорам Заповідника реальні та конкретні шляхи їх вирішення. На жаль, в більшості випадків нас не почули. Вважаємо, що саме тому нинішня ситуація із знищенням історичного середовища новими забудовами на території пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стала неконтрольованою і була предметом розгляду на трьох останніх сесіях Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Товариство протягом двох останніх років приймало з цього приводу ряд Постанов Колегії Головної ради ГО «УТОПІК», які належним чином були надіслані до Мінкультури та Заповідника.

На сьогодні не на жарт розгорілися пристрасті довкола проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Заповідника. Нас надзвичайно хвилює подальша доля Заповідника, забезпечення його успішної діяльності, відновлення злагодженої співпраці між нашими інституціями. На нашу думку, в проведення конкурсу втрутилася політична складова, яка, до того ж, почала домінувати. Водночас, основне пріоритетне завдання Заповідника – збереження і охорона культурних цінностей, організація доступу для ознайомлення з ними  широких верств населення, як першочергова професійна вимога до майбутнього керівника Заповідника – відійшло на задній план.

Ситуація ускладнилася  недолугістю  окремих норм Закону України «Про культуру», в першу чергу тих, які  регулюють участь громадських організацій у формуванні конкурсної комісії для реалізації процедури конкурсного добору на посаду керівника закладу культури. Саме через це до участі в жеребкуванні було допущено понад 50 громадських організацій, більше половини від яких були не профільними для напрямків діяльності Заповідника. Нам стало відомо, що в  Комітеті з питань культури і духовності ВР України в найближчий час очікується розгляд законопроекту №  6768 від 19.07.2017 щодо вдосконалення конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури, який передбачає внесення суттєвих змін до існуючих статей 211 – 215 згаданого вище Закону. Сподіваємося, що після прийняття законопроекту, суперечливі моменти конкурсу буде усунуто.

Підтримуємо не просте рішення Міністерства культури України щодо призначення на посаду виконуючого обов’язки генерального директора Заповідника особу, яка не бере участі в конкурсі на заміщення вакантної посади.  Це повинно посприяти об’єктивному проведенню конкурсу і забезпечити перемогу найдостойнішому кандидатові.

Голова ГО «УТОПІК», кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова


Мінкультури шукає порядних людей, що обиратимуть Наглядову раду Українського культурного фонду

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Український культурний фонд» на Міністерство культури України покладено завдання щодо обрання до складу Наглядової ради Фонду представників закладів культури та громадських об’єднань шляхом проведення рейтингового інтернет-голосування у порядку, встановленим Законом та Положенням про Український культурний фонд.

У голосуванні щодо обрання до складу Наглядової ради Фонду працівників закладів культури мають право брати участь виключно заклади культури незалежно від форми власності, які зареєстровані в установленому порядку і провадять діяльність на території України.

У голосуванні щодо обрання до складу Наглядової ради Фонду представників громадських об’єднань мають право брати участь виключно громадські об’єднання у сфері культури, які зареєстровані в установленому порядку і провадять діяльність на території України.

З 11 по 24 вересня 2017 року

Міністерство культури України проводить реєстрацію осіб, уповноважених закладами культури та громадськими об’єднаннями у сфері культури на право здійснення голосування. 

Для участі в процедурі рейтингового інтернет-голосування з обрання відповідної частини складу Наглядової ради Фонду заклади культури та громадські об’єднання у сфері культури на адресу електронної пошти ucf@mincult.gov.uaнадсилають наступні документи:

1) копія документа від закладу культури або громадського об’єднання у сфері культури, що підтверджує повноваження особи на здійснення голосування (із зазначенням реквізитів електронного цифрового підпису особи, уповноваженої на голосування), підписана електронним цифровим підписом керівника (зразок додається);

2) копія виписки з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій та (або) витяг із Статуту (Положення) закладу культури або громадського об’єднання щодо цілей і завдань його діяльності, засвідчені в установленому порядку, що підтверджує повноваження особи на здійснення голосування, підписана  електронним цифровим підписом керівника;

3) сертифікати електронного цифрового підпису особи, уповноваженої на голосування;

4) згода особи, уповноваженої на здійснення голосування, на обробку та оприлюднення персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”, підписана електронним цифровим підписом особи, уповноваженої на голосування (зразок додається).

Вищезазначені документи подаються у форматі pdf. Кожен файл має бути вкладеним в лист окремо. Не приймаються до розгляду файли-архіви (ZIP, RAR тощо).

Відповідальність за достовірність поданих документів та інформації несуть заклади культури та громадські об’єднання у сфері культури.

Часом подання документів вважається час фактичного отримання листа Мінкультури.

У відповідь на надісланий від закладів культури та громадських об’єднань у сфері культури пакет документів Мінкультури надає підтвердження про його отримання та реєстрацію особи, уповноваженої на голосування, електронним листом впродовж 3-х робочих днів.

Повідомлення Мінкультури відправляється на адресу, з якої надіслані документи, із зазначенням дати та часу отримання пакету документів.

Довідково. Відповідно до Указу Президента України від 25 травня 2017 року № 133 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовано санкції до поштових сервісів, зокрема, «Яндекс», «Яндекс. Україна», «Mail.ru», «Mail.uа» Мінкультури не прийматиме заявки із зазначених сервісів.

Порядок розгляду поданих документів та підстави для відмови визначаються згідно з Положенням «Про Український культурний фонд» та чинним законодавством.

По завершенню реєстрації осіб, уповноважених на голосування, Мінкультури проведе рейтингове інтернет-голосування щодо обрання відповідної частини складу Наглядової ради Фонду.

Під час участі в рейтинговому інтернет-голосуванні заклад культури чи громадське об’єднання у сфері культури може проголосувати не більше як за дві кандидатури.

Для опрацювання результатів інтернет-голосування Мінкультури утворює лічильну комісію у складі трьох осіб та затверджує її персональний склад відповідним наказом.

Лічильна комісія опрацьовує електронний протокол інтернет-голосування протягом 3-7 днів та оприлюднює його результати на офіційному веб-сайті Мінкультури.

Довідки за телефоном -234-63-88
/головний спеціаліст відділу візуального мистецтва Управління сценічного і візуального мистецтва Бєлоусова Ніна Леонідівна

начальник відділу візуального мистецтва Управління сценічного і візуального мистецтва Крутоголов Євгенія Михайлівна/

Зразок згоди на обробку персональних даних та Рішення про делегування повноважень – на веб-сайті Міністерства культури України

http://prostir.museum/ua/post/39731


Інтерв’ю з головою ГО «УТОПІК» Бур’яновою Мариною Іванівною на телеканалі «Київ», програма « У центрі уваги» від 05.09.2017 року

Скандал навколо виборів ген директора Національного заповідника Києво-Печерська Лавра. Спілка архітекторів, Спілка художників, Товариство охорони пам’яток історії та культури заявляють про порушення Мінкультом законодавства про вибори керівника закладу культури. У центрі Києва у пам’ятки архітектури обвалився балкон. Йдеться про садибу українського художника Олександра Мурашка. Будинок є національною архітектурною пам’яткою, він був побудований в 1913 році, охороняється державою, а його пошкодження карається законом.