18 Кві 2019

  Шановні колеги, друзі, співробітники, однодумці, всі, хто стоїть на позиції  охорони та збереження культурної спадщини!

1

Сердечно вітаємо усіх працівників пам’яткоохоронної сфери з професійним святом – Днем пам’яток історії та культури України та Міжнародним днем пам’яток і визначних місць!

                   Унікальні культурні надбання, які тисячі років створювалися на території України попередніми поколіннями, є невід’ємною складовою спадщини всього людства.

                   Саме тому збереження та охорона  культурної спадщини, підтримка музейної справи і реставраційних робіт є одним з пріоритетів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури;  в цій загальнодержавній справі є і наша чимала частка.
Щиро дякуємо всім за величезну роботу по вивченню, захисту і популяризації культурної спадщини народу України. Це надзвичайно важлива для країни місія, яку ви з честю виконуєте.
Бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, натхнення і професійних успіхів.

Голова Товариства, кандидат історичних наук,

Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова


18 Кві 2019

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА

Національної Академії наук України і 

Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Національний історико-архітектурний музей

 «КИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ»

 

СЬОМІ ВСЕУКРАЇНСЬКІ
ЗАРЕМБІВСЬКІ
НАУКОВІ ЧИТАННЯ

 “УКРАЇНСЬКЕ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ”

 17 квітня 2019 року

 м. Київ

57338726_2246612862085431_4844557646272921600_o 57457027_2246619898751394_9112388836385619968_o 57484714_2246613012085416_6233099463305461760_o 57485145_2246614892085228_752573420964675584_o 57538064_2246613178752066_7458083475392823296_o

 


12 Кві 2019

11 квітня 2019 р. у Центрі пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відбулись захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05. – Музеєзнавство. Пам’яткознавство:

  • об 11-00 год. Литвиненко Я.В. Інтер’єри Ближніх і Дальніх печер Києво-Печерської лаври як об’єкти культурної спадщини України;
  • о 13-00 год. Харковенко Р.В. Формування та систематизація процесу державного обліку пам’яток культурної спадщини в Україні (1991 – 2017).
На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди сидят, экран и в помещении
На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди сидят и в помещенииНа данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди сидят, экран и в помещенииНа данном изображении может находиться: 2 человека, люди сидят, стол и в помещении

Кто отвечает за аферу с «веломостом + ТРЦ» на днепровских склонах в Киеве

31 Бер 2019

22 марта сайт КГГА опубликовал заявление Виталия Кличко телеканалу «Киев» о том, что никаких требований от ЮНЕСКО о прекращении работ по возведению пешеходного моста на склонах КГГА не получала. Мэр все время на связи с ЮНЕСКО. Строительство будет продолжаться.

Напоминаю — 15 марта прошло заседание подкомитета ВР по борьбе с коррупцией, на котором рассматривались проблемы разрушения Днепровских склонов в Киеве.

На заседании вице-президент НСАУ Дыховичный сообщил, что под предлогом строительства веломоста планируется строительство 7-этажного ТРЦ под площадью с Аркой дружбы народов. В связи с этим была существенно увеличена высота моста (железобетонные опоры  огромны – до 35 м!). Это видно и на иллюстрации к проекту архитектора Миргородского. Ранее, на других иллюстрациях ТРЦ или не было или он был плохо виден. Таким образом, стало известно, что киевская власть планирует снести холм под видовой площадкой с Аркой дружбы народов.

На сайте КГГА градоначальник ссылается  на экспертный вывод за подписью Елены Сердюк —  исполнительного директора Украинского национального комитета (УНК) ИКОМОС,  в котором утверждается, что  строительство веломоста на днепровских склонах не повлияет на универсальную ценность памятника Всемирного значения ЮНЕСКО – «Киев: Собор Святой Софии и прилегающие монастырские строения, Киево-Печерская Лавра». Интересно, есть ли землеотвод под строительство ТРЦ, и кому? Нам это не ясно, документов власть не показывает.

Международный совет по сохранению памятников и достопримечательных мест (ИКОМОС) — международная организация, деятельность которой посвящена сохранению и охране культурно-исторических мест по всему миру. ИКОМОС основан в 1965 году. Совет осуществляет оценку объектов, предлагаемых к включению в Список всемирного наследия ООН. Национальные комитеты — это сеть представительских организаций ИКОМОС, созданных в странах-членах ЮНЕСКО. Они объединяют в себе целые организации и отдельные лица для сбора, оценки и распространения информации по принципам консервации, методики и политики. Сейчас существует более 110 Национальных комитетов. УНК ИКОМОС был зарегистрирован 11.07.1994 г.

На сайте КГГА Виталию Кличко вторит его заместитель Александр Спасибко: строительные работы отвечают действующему законодательству, все разрешительные документы подписаны. Опять – таки речь идет о веломосте для туристических целей, и ни слова о 7-этажном ТРЦ. В этом сообщении Спасибко 20 марта была ссылка на экспертные выводы Елены Сердюк. Сегодня ее уже нет – убрали.

Главный посыл этих выступлений и экспертных выводов Сердюк – строительство ведется вне границ памятника Всемирного значения, поэтому – все можно. А как быть с законодательством Украины по охране наследия, на которое также ссылается Елена Сердюк – его можно не учитывать?

Текст, подписанный Сердюк, не выглядит убедительным. Прежде всего, дата, указанная на титульном листе — 28.02.2010 г. Далее в нем упоминаются 2018-2019 годы. Нет протокола заседания Экспертного совета. Похоже, что его не существует. Я открыла сайт УНК ИКОМОС. Он не работает с 2010 г. Возникает вопрос: есть ли в Украине УНК ИКОМОС или властные структуры привлекают отдельных его членов для написания экспертных заключений, когда им это нужно? Потом возникают скандалы с ЮНЕСКО с угрозами исключения украинских объектов из Списка всемирного наследия.

Идем дальше по содержанию экспертного вывода. Напоминаю: задача УНК ИКОМОС заботиться не только о памятниках, вошедших в Список ЮНЕСКО, но и о сохранении достопримечательных мест. Пожалуй, самым важным достопримечательным местом Киева является место Крещения Руси. Это то самое место, где собираются строить «веломост с ТРЦ», где на Владимирской горке стоит памятник Св.Владимиру, а ниже (на территории парка «Крещатый») – памятник Крещению Руси (он же памятник Магдебургскому праву). По крутому склону к нему ведет лестница.  Все эти объекты являются памятниками национального значения. Об этом пишет и Сердюк в своем экспертном заключении. Что и где располагается в плане смотреть тут.

Так выглядит сегодня достопримечательное место Киева, связанное с Крещением Руси. Пока бешенными темпами строят опоры для «веломоста», но в глубине под смотровой площадкой с Аркой дружбы народов снесут холм (см. в левом верхнем углу) и встроят 7-этажный ТРЦ. Лестница, которую несколько лет назад обновили точно «поплывет» вниз. Удерживать склоны нечему – деревья уничтожили.

Ниже приведены выдержки из Экспертного заключения, подписанного Сердюк.

Елена Михайловна Сердюк – человек известный в сфере охраны памятников, и хорошо понимающий, что к чему. Институтом памятникоохранных исследований Минкультуры, которым руководила Сердюк, был разработан документ «Охранная буферная зона объекта № 527 «Киев: Собор Святой Софии с прилегающими монастырскими сооружениями, Киево-Печерская Лавра», утвержденный Минкультуры 5.07.2011 г. № 511/0/16-11. Эта охранная зона, в плане напоминающая телефонную трубку, включила в себя охранные зоны Киево-Печерской Лавры и Софии Киевской, которые соединили между собой приднепровскими склонами. Ее существование хоть в какой-то мере сдерживало киевских чиновников от выдачи разрешений на строительство на склонах. Правда, не спасло Парковую дорогу под Мариинским дворцом от строительства вертолетной площадки для Януковича. Документ, однако, не был направлен в ЮНЕСКО и не обрел законной силы для этой организации.

В феврале 2017 г. на пресс-конференции замминистра культуры Мазур было объявлено о разделении одной общей охранной зоны на две. При этом Я. Дихтярь, который возглавлял тогда Научно-методический совет по охране культурного наследия Минкультуры, говорил на заседаниях совета о необходимости разработки отдельного документа для защиты склонов (я была членом совета, и сама это слышала), что до сих пор не сделано.

На пресс-конференции  Е.Сердюк высказала следующую мысль: объединение двух зон в одну было сделано с целью защиты Киевского ландшафта и акцентирования роли Лавры в формировании сакрального пейзажа. Защита монастырского ландшафта  была одним из требований ЮНЕСКО к Украине. И ЮНЕСКО приветствовало это объединение, что было отмечено на одной из сессий.

В то время как Виталий Кличко утверждает, что ничего не знает об отношении ЮНЕСКО к его любимой стройке – информации у КГГА нет, Минкультуры сообщило на заседании 15 марта этого года о том, что такая информация в КГГА существует и еще 11 февраля 2019 г. в адрес администрации было направлено письмо о том, что Комитет Всемирного Наследия ЮНЕСКО требует остановить стройку. Кроме того, Минкультуры в настоящее время по рекомендации 42 сессии Комитета Всемирного Наследия ЮНЕСКО готовит документацию по увеличению размеров охранных (буферных) зон объектов ЮНЕСКО. Полный текст письма тут.

Итак, подводим итоги деятельности Минкультуры в сохранении сакральной достопримечательности г. Киева – парков «Владимирская горка» и «Крещатый», Лестницы к памятнику Крещения Руси (Магдебургскому праву)  и древних живописных зеленых холмов.

25 января 2018 года введен в действие Закон Украины, в котором есть требования по отношению к памятникам культурного наследия, внесенных в Список всемирного наследия ЮНЕСКО. В статье 37-2 указано о необходимости информирования Комитета всемирного наследия об изменениях в объектах наследия, а также сообщений о выполнении рекомендаций Комитета (это отмечается в письме Т. Мазур в КГГА).

15 августа 2018 года (после ввода в действие вышеупомянутого Закона Украины) без информирования ЮНЕСКО Научно-методический совет (НМС) Минкультуры рассматривает и одобряет «Историко-градостроительное обоснование (ИГО) создания объектов инженерно-транспортной структуры – канатная дорога с объектами общественного назначения по маршруту: Арка дружбы народов, Почтовая площадь, Труханов остров» (протокол 129, есть на сайте Минкультуры). Одобрил – это означает, Минкультуры дает разрешение на строительство. Автор ИГО — член совета, искусствовед Шулешко. Что кроется под названием, киевлянам не известно – документация с общественностью не обсуждается – не принято. О строительстве под видовой площадкой с Аркой дружбы народов 7-этажного ТРЦ ни слова. Что означает «объекты общественного назначения»  не понятно.

Заседания НМС по одобрению строительства только веломоста я не нашла. Одобрения (разрешения на строительство) давались без консультации с ЮНЕСКО. Есть информация о том, что Минкультуры все-таки обратилось к ЮНЕСКО за консультацией и 8 октября 2018 года получило отрицательный отзыв о планируемом строительстве, но лишь 11 февраля 2019 года письмом в КГГА проинформировало киевскую администрацию о необходимости остановки строительства. Ниже приведен фрагмент протокола №129 от 15 августа 2018 года рассмотрения вышеназванного объекта Научно-методическим советом Минкультуры. На заседании совета присутствовал Виталий Кличко. Такого не должно быть – это давление на членов совета.

Требования, изложенные в письме Минкультуры нужно выполнить. В письме Т.Мазур говорится, что КП «Инженерный центр» КГГА письмом от 25 июля 2018 г.  сообщило Комитету Всемирного наследия  ЮНЕСКО о намерениях строительства веломоста. Ответ был отрицательным, но они решили «рискнуть», и масштабное строительство началось.

Ниже приведен фрагмент из письма Т. Мазур КГГА от 11 февраля 2019 г.

Ирина Карманова


28 Бер 2019

Шановна Оксано!

Представлений Вами у 2018 році на Всеукраїнський огляд творчих робіт “Збережемо спадщину – збережемо Україну” макет Свято-Георгіївського храму, побудованого в 1910 – 1914 роках на Козацьких Могилах, отримав схвальні відгуки членів Оргкомітету, Комісії по підведенню підсумків Огляду та відвідувачів виставки робіт, що надійшли на Огляд.

Новый документ 2019-03-26 14.34.28_2

IMG_20190321_135307_HDR


24 Бер 2019

21– 22 березня 2019 року у приміщенні ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» відбулась ХХVІII Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні», організована науковими та учбовими установами, громадськими організаціями (Науково-дослідним центром «Часи козацькі», Центром пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, Інститутом археології НАН України, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури). У щорічному зібранні науковців, викладачів вишів, музейників, краєзнавців з різних регіонів України обговорено найактуальніші питання вивчення, збереження, популяризації, музеєфікації, актуалізації через включення до туристичних маршрутів нерухомих і рухомих об’єктів доби українського козацтва.
До програми конференції включено понад 100 доповідей і повідомлень стосовно різних проблем дослідження матеріальних і нематеріальних пам’яток післямонгольського періоду, ранньо-модерного часу (від ХІІІ до кінця ХVІІІ століття).

У двох пленарних і чотирьох секційних засіданнях обговорені питання походження українського козацтва, окремих подій його славної історії, різних аспектів життя та діяльності представників козацької старшини, нові знахідки з археологічних досліджень та у музейних колекціях, відкриття науковців у процесі опрацювання писемних джерел.
Підведені не тільки підсумки досліджень науковців, а й окреслені перспективи вивчення, упорядкування і використання пам’яток козацької доби. За результатами роботи конференції готується видання 28-ї збірки матеріалів.

На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди сидят и в помещении
На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди сидят и в помещенииНа данном изображении может находиться: 2 человека, в том числе Анастасия Горькова, люди улыбаются, люди сидят, стол, офис, экран и в помещении
На данном изображении может находиться: 1 человек, стоит и в помещении
На данном изображении может находиться: 2 человека, люди сидят и в помещении

Зачем Кличко строит гигантский веломост между двумя старинными парками Киева

18 Бер 2019

История строительства веломоста началась почти 2 года назад. В июне 2017 года, В.Кличко презентовал разработанную КГГА концепцию развития прибрежных территорий Киева. Речь шла о правобережье с его зелеными склонами, и днепровских островах. К этому времени также начала активно продвигаться идея развития в Киеве велосипедного передвижения (как в Европе!), хотя загрязненность воздуха в городе очень высокая. В рейтинге 2016 г. авторитетного международного исследования Quality of Living Survey, которое ежегодно оценивает города мира по 39 экологическим показателям, Киев занимает 176-е место из 230. На сегодняшний день показатели могли только ухудшиться.

Авторами концепции стали очень популярный у киевской администрации архитектор  А. Миргородский (автор проекта моста) и, начальник Департамента градостроительства и архитектуры КГГА архитектор А. Свистунов —  ученик известного (много безобразно «наследившего» в Киеве) бывшего главного архитектора С.Бабушкина. Возможно, есть еще кто-то. Городской бюджет в то время был почти пуст, поэтому киевляне не придали большого значения этой работе. Да их особо и не привлекали к ее обсуждению. Но прошло немного времени – и деньги появились. В Киеве многие мечты  чиновников (и инвесторов — застройщиков), даже самые безумные, обычно сбываются. И одной из них – строительству веломоста было дана возможность «расцвести»  в полной мере. Минкультуры поддержало КГГА (а как же иначе!). Так как речь шла о строительстве на охраняемых законом территориях, «специалистами» для министерства было подготовлено Историко-градостроительное обоснование.  Не представляю себе,  каким образом можно было обосновать целесообразность этого строительства при нарушении закона?  Ниже приведена выдержка из реестра памятников Киева.

Оба парка: Владимирская горка и Крещатый  имеют охранные статусы. Парк «Владимирская горка» (1839-1840 гг.) является памятником садово-паркового искусства государственного значения (решение принято в 1990 г.). Парк «Крещатый» (1748-1882 гг.) – парк садово-паркового искусства местного значения (решение принято в 1972 г.).

Парки расположены на территории центрального исторического ареала и зоны охраняемого ландшафта Киева. В границах зоны охраняемого ландшафта запрещается проведение земляных, строительных работ без разрешения государственных органов охраны культурного наследия,  не разрешается любое строительство, которое негативно влияет на характер ландшафта. Разработка проектов должна осуществляться исключительно на конкурсной основе. (В данном случае конкурс не проводился. – авт.) При проектировании необходимо предусмотреть сохранение растительности, меры по укреплению береговых территорий, склонов яров, сноса дисгармонирующих объектов, которые уродуют исторический ландшафт. К сожалению, сегодня – замминистра культуры Т. Мазур и ее подчиненный – А.Епифанов, оба без специального образования, согласовывают нарушения охранного законодательства. Примеров можно привести множество.

Черной «линейкой» обозначена лестница к памятнику Крещения Руси (1802 г.), он же — Колонна Магдебургскому праву, контуры моста очерчены черной линией, волнистые линии – это склоны. Справа внизу – контуры площадки с Аркой дружбы народов.

Как видно на картах – оба парка расположены на охраняемом законом ландшафте киевских гор, причем в очень особенном месте, связанным с Крещением Руси. В парке «Владимирская горка» стоит памятник Св.Владимиру. На территории парка «Хрещатий» (знаковое название!) расположена лестница, которую несколько лет назад отремонтировали,  ведущая к памятнику Крещению Руси. Эта территория неприкосновенна! Но чиновники решили иначе.

Веломост —   огромное инженерное сооружение длиной 222 м, которое повиснет над Владимирским спуском, пройдет над лестницей к памятнику Крещения Руси, а затем свернет к площадке с Аркой дружбы народов в парке «Крещатый». Несколько лет назад я видела картинку с легким мостиком с Владимирской горки к парку на противоположной стороне. Мостик «приземлялся» с левой стороны от здания Филармонии. Эта идея мне нравилась – пешеходный мостик, почему бы и нет?

Директор НТЦ «Будівельна експертиза», профессор Н. Ярмоленко предостерегал В. Кличко против уплотнения застройки Киева и строительства веломоста, но напрасно. Чиновничий «караван» идет вперед, и создает пустыню на месте роскошных зеленых киевских гор. Проблемой еще являются слабые лессовые грунты склонов (везде в Киеве на Правом берегу Днепра), которые проседают (и ползут) при малейшем намокании. Ландшафт очень хрупкий и его равновесие держится, в основном, за счет деревьев и грамотно построенных, но тоже хрупких и старых, дренажных систем. Об этом пишет и Н.Ярмоленко. Огромные железобетонные опоры моста с уничтожением вокруг них деревьев будут способствовать  возникновению оползней. Пострадает, конечно, и лестница, ведущая к памятнику Крещения Руси. Но масштабно ведущиеся сегодня работы по строительству моста уже сказываются на состоянии склона до Почтовой площади и на сооружениях, стоящих на ней.

Бывший главный архитектор (1987 -1992гг.) Киева Н. Жариков тоже пытался остановить процесс строительства моста (не законно, и не время для такого масштабного строительства на склонах!) и предлагал сделать хотя бы более воздушными его конструкции. Сегодня такого рода сооружения возводят на металлических опорах. Но ему передали, что, возможно, А.Миргородский облицует железобетонные опоры зеркалами (чтобы не так бросались в глаза). На этом разговор был окончен.

Следует сказать о стоимости строительства. В 2017 г. на строительство моста в 2018 г. было запланировано потратить 70 млн. грн. В настоящее время, аргументируя тем, что необходимо кроме моста строить укрепляющие горы сооружения (а это – бетонирование гор), стоимость строительства возросла до 400 млн. грн. (!).

ЧТО ЕЩЕ, КРОМЕ МОСТА

Как становится сейчас понятным,  веломост – это повод… для строительства на первом этапе нескольких подземных уровней под площадкой с Аркой дружбы народов в Крещатом парке, конечно, для торговли. Затем есть намерения построить канатную дорогу вначале на Почтовую площадь (там планируется построить большое сооружение,  видимо,  для торговли) и дальше – через Днепр и т.д. (и, конечно, там на каждой станции что-то для торговли).  Торговые сооружения – это наше ВСЕ, и чиновники стараются впихнуть их в любое пространство.

В.Кличко считает необходимым создавать в Киеве развлекательную инфраструктуру! Но… не просто и не только  развлекуху. В своей статье «Мосты и канатные дороги в тренде» Ольга Рутковская обращает внимание на планирование строительства многоэтажной станции для канатной дороги рядом с  Почтовой площадью и существование  давнего проекта застройки набережной. Похоже на то, что старая идея жива и начала воплощаться нынешней властью.

РЕАЛЬНОСТЬ

Ниже приведены фотографии процесса строительства опор и конструкций веломоста. Фотографии предоставлены Виталием Белецким. Он является членом коллегии Украинского общества охраны памятников истории и культуры (УООПИК), одним из основателей ГО «Громада Андріївський узвіз», активным членом «Инициативной группы «Музей на Почтовой площади».

ПОКРЫТИЕ ПОЧТОВОЙ ПЛОЩАДИ РАСКАЛЫВАЕТСЯ, ЕСТЬ ТРЕЩИНЫ – ЭТО КАТАСТРОФА

По информации В.Белецкого уже 3 месяца, несмотря на вроде бы относительно неблизкое расстояние от строительства веломоста, члены «Инициативной группы «Музей на Почтовой площади» наблюдают разрушительные процессы на самой Почтовой площади. Ниже приведены фотографии.

В свое время известный киевский ученый – гидрогеолог Вадим Федорович Рыбин предостерегал: Почтовая площадь располагается в поймах двух древних рек – Почайны и Днепра, ее ограждает гора, с которой стекают грунтовые  и поверхностные воды, при строительстве метро нужно было создавать дренажные системы, пропускающие воды в Днепр. Такие системы необходимо было создавать при застройке подножий склонов Владимирской горки. За системами необходимо постоянно следить, иначе площадь будет находиться в «болоте». Сегодня киевская власть создала угрозу «болота» на месте археологических раскопок и уникальных находок на Почтовой площади.

И вообще с хрупкими склонами нужно обращаться осторожно. Если их начать застраивать, беспокоить, это чревато превращением склонов в «лунную поверхность», т.е. в безжизненный железобетонный массив, возможно, покрытый искусственных дерном на сетке.

Мы этого хотим?! Господин Кличко, АУ!

Ирина Карманова

https://dengi.informator.ua/2019/03/13/zachem-klichko-stroit-gigantskij-velomost-mezhdu-dvumya-starinnymi-parkami-kieva/?fbclid=IwAR18zKhbuBm6OnK0_2555mKFkB0ugnnc36-OxchvP_NscfhtAH6Kppx_wCU


Міфічний заповідник “Стародавній Київ”. Або що це і як з цим бути.

18 Бер 2019

Ми чи не щодня стикаємось з тим, що на території середмістя Києва на очах відвалюються шматки карнизів та ліпнини з фасадів об’єктів культурної спадщини, ми є свідками тихого згасання, існування на межі зникнення десятків пам’яток архітектури, руйнування історичних комплексів та садиб Андріївського узвозу, на вулицях Петра Сагайдачного, Борисоглібській, Притисько-Микільській, Хорива та на багатьох інших.

Але ж замислимось, мова йде про унікальну територію!

Садиба на вул.Хорива, 2. 2018 р.

Флорівський монастир – комплекс пам’яток національного значення. Один з корпусів по вул.Притисько-Микільській. 2018 р.Сьогодні мало хто знає що більшість Старого Подолу від Поштової площі і до Верхнього та Нижнього Валу, урочища Гончари та Кожум’яки, Місто Володимира, пагорби Замкова, Дитинка, Уздіхальниця та схили північної частини Старокиївського плато з 1987 р. і до тепер мають статус території Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” (далі – Заповідник), а за своїм призначенням ця територія є історико-культурними землями. І має використовуватись для чітко визначених функцій та за особливим регламентом.

Для початку поділюсь передісторією виникнення особливого статусу для цієї території.

З матеріалів дослідження по Поштовій площі І.В.Шулешко. 2016 р.По суті, створення заповідника на згаданій території стало результатом великої дослідницької роботи розпочатої у 1960-1970-х рр.

Все почалось з часів затвердження Генерального плану м. Києва (1966 р.) та Проекту детального планування Подолу, коли історична територія району отримала нове призначення – культурно-просвітницька та туристична територія, функціонал якої розраховувася на 1,5-2 млн. відвідувачів щороку.

Звичайно всім визначенням передували натурні та історико-архівні дослідження території Старого Подолу. Ініціатором і замовником історико-культурної інвентаризації споруд Подолу виступило Українське товариство охорони пам’яток історії та культури. Замовлення на дослідження забудови було доручене Українському спеціальному науково-проектному виробничому управлінню Держбуду УРСР (з 1981 р. інститут “Укрпроектреставрація”).

Результатом стало обґрунтування особливого статусу архітектурних заповідників для комплексів забудови Контрактової площі, Києво-Могилянської академії, вул. Покровської, Флорівського монастиря та ін.

В цей же період розроблялась концепція проекту парку-музею «Стародавній Київ». Авторами ідеї стали архітектори А.Мілецький, М.Холостенко та археологи П.Толочко і М.Брайчевський. Результатом детального обгрунтування історичної та археологічної цінності стало визначення згаданими науковцями території Історико-археологічного та архітектурного парку-музею «Стародавній Київ». Парк охопив «Місто Володимира», схили Старокиївського плато в районі Пейзажної алеї, пагорби Дитинку та Замкову, стародавній Копирів кінець, урочища Гончари та Кожум’яки, Андріївський узвіз.

Межі та режими використання всіх цих унікальних територій та інших історико-культурних заповідників і зон охорони пам’яток історії та культури м. Києва було затверджено рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920. (З деякими коригуваннями статус та регламент використання цих територій підтверджено розпорядженням КМДА від 17.05.2002 №979).

Власне, створення історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” як установи у 1987 році об’єднало результати та резюмувало величезну теоретичну та практичну дослідницьку роботу 1970-х років і мало практичну мету не лише дослідження та збереження унікального культурного надбання, а і реабілітацію пам’яток архітектурної спадщини та виявлення потужного туристичного потенціалу.

В програмі його діяльності передбачалась реалізація сформованої ще у концепції парку-музею «Стародавній Київ» ідеї унікального простору з комплексним туристичним продуктом на Гончарах-Кожум’яках та Андріївському узвозі. Передбачалась організація ремісничих майстерень, художніх галерей та сувенірних салонів, створення постійно діючого культурно-громадського центру з розлогою упорядкованою рекреаційною територією прилеглих пагорбів.

Також одним із завдань новоствореного Заповідника стало завершення реалізації проекту регенерації Контрактової площі 1977 р., що передбачав:

  • відбудову церкви Богородиці Пирогощі (12 ст.), Магістрату (17-18 ст.ст.), фонтану «Самсон» (18 ст.);
  • завершення проектів архітекторів ХІХ ст. В.Гесте – громадський центр та
  • двоповерховий варіант Гостинного двору Л.Руска;
  • благоустрій Контрактової площі.

Фото Дмитра Воронова 1983 р.

Новостворений Заповідник в кінці 1980-х років включив 113 пам’яток культурної спадщини та 150 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини і серед них пам’ятки містобудування – комплекси споруд: Братського монастиря, Іллінської церкви, Свято-Флорівського монастиря, церкви Миколи Набережного, Покровської та Притисько-Микільської церков, храми і келії Покровського монастиря на Бехтерівському провулку, пам’ятники князю Володимиру, Магдебурзькому праву, поетові Г.Сковороді та багато ін.

Прикметною особливістю території Заповідника були потужні археологічні шари до 10-12 метрів глибини.

Заповідник створювався для збереження архітектурної спадщини в двох напрямках:

  1. Збереження традиційного історичного середовища в живій структурі міста.
  2. Збереження нерухомих пам’яток як локальних об’єктів середовища.

Успішну діяльність в цих напрямках забезпечували підрозділи заповідника з дослідницької, фондової, музейно-виставкової, науково-реставраційної, просвітницької діяльності. Однак у 1997 році, «з метою підвищення ефективності діяльності та об’єднання зусиль окремих організацій у забезпеченні режиму охорони історико-культурної спадщини міста», Київською міською державною адміністрацією було визнано за доцільне злиття ДІАЗ «Стародавній Київ» і Центру державного обліку, зі створенням на їх основі установи, яка могла б забезпечувати пам’яткоохоронну роботу та контролювати реставраційно-будівельні заходи в історичній забудові на всій території міста». Так розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1421 від 15.09.1997 р. був створений Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій. Сфера інтересів нової установи поширилась на всю територію міста з усім різноманіттям нерухомої культурної спадщини. Заповідник продовжив існувати у вигляді штатного підрозділу Центру.

Водночас чинне положення, затверджене рішенням Київради від 24.12.2009 за №905/2975, визначає Київський науково-методичний центр як наукову, культурно-просвітницьку, науково-методичну установу, призначену для дослідження і накопичення даних про культурну спадщину, її збереження, використання в процесі розкриття, відновлення та примноження історичного і культурного потенціалу.

Хоча п.4 вказаного положення передбачає і організацію робіт з використання, утримання та контролю за об’єктами культурної спадщини, але лише тих що закріплені за центром в оперативному управлінні, тобто переважно об’єктів Заповідника. В цьому ж п.4 вказано про забезпечення нагляду за станом забудови та облаштуванням на території заповідника. Однак, що вийшло на практиці із заповідником.

За двадцять років одним з результатів облікової роботи Центру стало суттєве збільшення кількості пам’яток та об’єктів культурної спадщини – понад 380 об’єктів.

Однак, за весь період з часу свого створення, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» так і не отримав а ні генерального плану розвитку, а ні плану організації території. А останні двадцять років його територія не має належної опіки та захисту. Девелоперскі забаганки призвели до повної деградації урочищ Гончари та Кожум’яки та вулиці Воздвиженської, до нищення річкового фасаду території Заповідника по вул.Набережно-Хрещатицькій та інших остаточних втрат. Про стан пам’яток архітектури на території Старого Подолу та схилів Старокиївського плато може судити кожен з вас самостійно.

З основних кричущих проблем породжених “зареформованістю” оперативних функцій Заповідника можна відзначити також відсутність детального режиму використання території та системного моніторингу змін та намірів власників, орендарів, користувачів та результатів їхньої діяльності. Не існує програми взаємодії з власниками щодо ремонтно-реставраційних та реабілітаційних робіт на пам’ятках. Є лише поодинокі випадки сумлінного виконання власниками свого обов’язку по відношенню до пам’ятки. Київським науково-методичним центром за весь період існування не сформовано жодної пропозиції щодо співфінансування та співпраці з управління культурним надбанням, як це передбачає Закон України “Про державно-приватне партнерство”.

Крім того, вже два десятиліття не здійснюються аналіз, менеджмент та взаємодія в туристичній сфері та не існує програмування розвитку її інфраструктури на території Заповідника. Не створені інформаційний супровід та пропозиція туристичних продуктів. Не опрацьоване питання соціальної реклами цінностей культурного надбання території Заповідника.

На мою думку виправити ситуацію що склалась ще можливо.

Для цього вже у 2017 році було порушене питання відновлення повноцінної діяльності Заповідника. Однак, в цьому відношенні був створений лише перший крок на виконання п.6 ст.33 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у співпраці з керівництвом відділу – Заповідника у квітні 2017 року було сформоване Завдання на розроблення науково-проектної документації «План організації території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та його охоронної зони». Однак, сама ідея ініціювання процесу відродження Заповідника та розробки Плану організації його території у 2017 р. стикнулась зі спротивом керівництва Київського науково-методичного центру і частини депутатського корпусу Київради. Тим не менш, ми виносили це питання і на профільну комісію Київради і сформулювали у висновках “славнозвісної” робочої групи по врегулювання ситуації по театру на Подолі.

Зрештою, в оновлену міську фінансову програму “Охорона та збереження культурної спадщини м.Києва на 2019-2021 роки” розробка Плану організації території Заповідника все ж таки закладена.

Абсолютно переконана що «План організації території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та його охоронної зони» необхідно розробити як повноцінний, а головне, дієвий програмний документ, який дасть можливість відродити діяльність самостійної установи та врегулювати всі прогалини, що сьогодні спричиняють невиправні та нищівні наслідки цільності середовища та містобудівної ролі тих унікальних комплексів пам’яток, що сформували неповторність території Заповідника.

Структуроване бачення методів збереження безумовної цінності потенціалу Заповідника та необхідної програми дій з розробки Плану організації території оприлюднене 14 грудня 2018 року на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Культурна спадщина і сталий розвиток”.

Наукова цікавість самої розробки з методичної точки зору зумовлена відсутностю підзаконних актів та порядків розробки такої документації, як план організації території заповідника. Саме ж формування завдання та складу необхідної документації в 2017 році відбувалось з розуміння особливостей значення та використання території та сукупності зосередженого на ній культурного надбання та вимог п.6.ст.33 галузевого закону щодо заповідних територій. Ми певні що результатом має бути розробка яка дасть можливість забезпечення виконання низки принципових і важливих завдань:

  • відродження юридичної установи;
  • уточнення меж Заповідника;
  • розробки функціонального зонування та детальної градації режимів використання його території,
  • визначення меж його охоронної зони та розробка детальної градації режимів її використання;
  • формування програма робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту і пристосування об’єктів культурної спадщини Заповідника;
  • формування пропозицій системного державно-приватного партнерства у збереженні культурної спадщини;
  • створення системи інформаційного ознакування та пішохідно-транспортного супроводу відвідувачів;
  • пропозицій щодо розвитку туристичної інфраструктури;
  • формування туристичних продуктів та мережевого обслуговування;
  • розробка системи заходів з популяризації, презентації, соціальної реклами його об’єктів та середовища;
  • стратегія розвитку Заповідника.

Починатись все має з ретельної інвентаризації культурної спадщини, її стану та потреб, аналізу базового потенціалу туристичного ресурсу, удосконалення та розширення експозиційної діяльності, програмування популяризаційної компанії щодо цінностей культурного надбання та історичного середовища Заповідника.

Правила та режими використання всієї території повинні тримати градацію та детальну диференціацію в залежності від збереженості комплексів культурного надбання.

Осередки майже незмінної історичної тканини Стародавнього Подолу повинні отримати найжорсткіший режим використання із застосуванням максимальних обмежень з перетворення історичного середовища та повноцінної консерваційної практики на пам’ятках. Це в першу чергу стосується пам’яток містобудування та комплексів пам’яток, які отримали заповідний статус ще у 1979 р. і на щастя до тепер зберігають всі свої історично сформовані характеристики.

Звичайно, самій розробці має передувати серія публічних професійних дискусій щодо правової, містобудівної, пам’яткоохоронної, туристичної специфіки відродження унікальної території “Стародавній Київ”.

Ольга Рутковська

https://site.ua/olga.rutkovska/18517/


ОГОЛОШЕННЯ ЩОДО ДОБОРУ КАНДИДАТУР ВІД ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ ДО СКЛАДУ КОНКУРСНОЇ КОМІСІЇ З КОНКУРСНОГО ДОБОРУ НА ПОСАДУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ

06 Бер 2019

Відповідно до Закону України «Про культуру» Міністерство культури України наказом від  04.03.2019 р. № 179/0/17-19 оголосило конкурс на посаду генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України (далі — Музей).

Керуючись частинами 3 і 6 статті 213 Закону України «Про культуру» Міністерство культури України розпочинає прийом пропозицій від громадських організацій у сфері культури відповідного функціонального спрямування щодо кандидатур для включення до складу конкурсної комісії з  конкурсного добору на посаду генерального директора Музею.

Членами конкурсної комісії можуть бути:

-                    незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування;

-                     члени професійних, творчих спілок, об’єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону;

-                    члени міжнародних об’єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.

Членом конкурсної комісії не може бути особа, яка:

-                    за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;

-                     має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або  не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

-                    є близькою особою або членом сім’ї учасника конкурсу чи органу управління;

-                    є членом трудового колективу Музею, на посаду керівника якого проводиться конкурс.

Відбір кандидатур для включення до складу конкурсної комісії від громадських організацій здійснюється шляхом жеребкування.

Для участі у жеребкуванні громадська організація подає до Мінкультури по 19.03.2019 року включно в письмовому вигляді та електронною поштою(murytenko25@gmail.com):

лист у довільній формі, підписаний керівником громадської організації, із зазначенням трьох кандидатур, які рекомендуються для включення до складу конкурсної комісії.

До листа додаються заява та анкета, за формами, що додаються.

Подані пропозиції розглядаються Мінкультури з 20 березня 2019 року по 21 березня 2019 року.

Жеребкування буде проведено в приміщенні Міністерства культури України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, каб. 102) 22.03.2019 року.

Телефон для довідок: (044) 234-39-93, відповідальна особа – Мирутенко Марія Іванівна, адреса електронної пошти: murytenko25@gmail.com                    (з позначкою «кандидатури до складу конкурсної комісії «Музей» (громадські організації»)).

Додатково інформуємо.

Відповідно до частин третьої і шостої статті 213 Закону України «Про культуру» та Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України, затвердженого наказом Мінкультури від 31.05.2016 № 380 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2016 за № 809/28939), кандидатури до складу конкурсної комісії подають громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначено Законом України «Про громадські об’єднання», згідно із яким громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до частини дев’ятої статті 9 Закону України «Про громадські об’єднання» дії від імені незареєстрованого громадського об’єднання, крім дій, пов’язаних з реєстрацією такого об’єднання, забороняються.

З огляду на викладене та з метою підтвердження функціонального спрямування громадської організації та її державної реєстрації, просимо подати засвідчені належним чином копії затвердженого в установленому порядку статуту громадської організації та документа про державну реєстрацію.

З текстом Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України, затвердженого наказом Міністерства культури України   від 31 травня 2016 року № 380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України                 3 червня 2016 року за  №809/28939 можливо ознайомитись тут.

http://195.78.68.75/mcu/control/uk/publish/article?art_id=245464545&cat_id=244950183


ІСТОРІЯ ПОВЕРНЕННЯ МЕЧА ВІКІНГА, МАЄ СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ДЕМОНСТРУЄ ВАЖЛИВИЙ ІСТОРИЧНИЙ ПЛАСТ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ” – ЄВГЕН НИЩУК

06 Бер 2019

image002

Сьогодні, 5 березня у Будинку митрополита Національного заповідника “Софія Київська”, відбулася урочиста церемонія передачі Комунальному закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» унікального артефакту – Меча каролінгського типу, кінця Х-го століття, вилученого у контрабандистів, під час спільної операції українськими та естонськими правоохоронцями.
Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів наголосив, що сьогоднішня подія є гарною нагодою звернутися до великої проблематика щодо охорони археологічної спадщини та законодавчого врегулювання чорної археології, які знищують важливий історичний пласт культурної спадщини України.

Міністр культури України Євген Нищук нагадав присутнім про історію повернення цього артефакту в Україну. Так, 1 березня 2016 р. естонські митники виявили в одній з вантажівок на кордоні Естонії з Росією меч епохи вікінгів. Меч було повернуто на територію України та передано на реставрацію до Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

«Історія повернення цього унікального артефакту має символічне значення та тісно переплітається з поверненням в цей період ще двох історичних знахідок – скіфського меча, знайденого під Слов’янськом та «Меча Святослава», знайденого на Хортиці. Ці три мечі, віднайдені на Сході, Півдні та Заході нашої країни – символізують нашу твердість та єдність у боротьбі за незалежність України», – говорить Євген Нищук.

«Ці артефакти стануть родзинкою експозиції в будь-якому часі та привернуть увагу не тільки фахового середовища, а й широкого кола відвідувачів у той чи інший музей, сприятимуть розвиткові внутрішнього туризму, викликатимуть цікавість і до місцевості, і до регіону, і до України в цілому».

Меч урочисто було передано директору Комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» (Львів-Винники) Ігорю Тимцю. За його словами, вже незабаром, 11 березня, ця унікальна знахідка буде експонуватися разом з іншими раритетами музею на виставці «Врятовані скарби України».

Відомий художник реставратор, завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів Національного науково-дослідного реставраційного центру України Віктор Голуб, значними зусиллями якого Меч було повернуто до експозиційного життя, наголосив на унікальності артефакту, який немає подібного аналогу в світі.

«Цей меч є дуже оригінальним взірцем – масивне руків’я, оздоблене косими та прямими хрестами, особлива композиція. Під час консервативно-реставраційних заходів, у тому числі і розкриття та збереження інкрустації, відкрилося срібне оздоблення, в подальшому, в одному із хрестів знайдено інкрустації міді з часточками позолоти. Оздоблення та символіка даного меча – позолочені хрести, які є символом сонця, які з’єднані між собою всередині іншими ланцюгом – символом влади, свідчать про те, що він міг належати військовій еліті, а характерні втрати срібної інкрустації, деталей декору – що його використовували протягом тривалого часу, можливо, передавали в спадок як реліквію», – розповідає Віктор Голуб.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245464455&cat_id=244913751


Обговорення Глухівських статей Дем’яна Ігнатовича

22 Лют 2019

15 лютого 2019 р. у Національному заповіднику «Глухів» було велелюдно. На круглий стіл, присвячений 350-й річниці обрання гетьманом Лівобережної України Дем’яна Ігнатовича і підписання Глухівських статей, зібралися провідні фахівці у сфері сучасної української академічної історіографії та суспільно-політичної історії, наукові співробітники історико-культурних заповідників, учителі історії загальноосвітніх шкіл, студенти Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка і Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Захід відбувся за сприяння Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Центрального державного історичного архіву України м. Києва, Глухівського міського краєзнавчого музею.

Програма круглого столу була складена таким чином, щоб присутні змогли з’ясувати не тільки політичні передумови підписання Глухівських статей і їх значення у врегулюванні стосунків між Гетьманщиною і Московією, а й розібратися у наслідках цього договору. Як зауважив доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актових джерел Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко, для того, щоб бути об’єктивним, треба відкинути всі нашарування, що відклалися у цьому питанні за радянську добу і подивитися на цю подію очима сучасників Дем’яна Ігнатовича.

   

Аналіз Глухівських статей, зроблений доцентом кафедри історії, правознавства та методики навчання ГНПУ ім. О. Довженка Валерієм Бєлашовим, поклав початок науковому дискурсу, який тривав упродовж двох годин на одному подиху. Доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України, професор Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Євген Луняк зробив акцент на передумовах підписання статей, а коментарі Віктора Брехуненка, як і знайомство з його книжками «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст.», «Війна за свідомість. Російські міфи про Україну та її минуле», що органічно уплелися в контекст обговорюваного питання, все розставили по своїх місцях.

   

Свої наукові напрацювання на круглому столі представили і співробітники Заповідника. Перш за все, присутні змогли ознайомитись з електронною версією списку Глухівських статей (зробленого, очевидно, вже у ХVІІІ ст.), замовленою у Центральному державному історичному архіві України (м. Київ). А головне – Юрій Коваленко, завідувач науково-дослідного відділу, вивчаючи топографію Глухова ранньомодерної доби, не тільки установив точне місце підписання Глухівських статей, а й зрежисував історичну реконструкцію цієї події, чим не тільки здивував учасників круглого столу, а й логічно його завершив.

   

Значення Глухівських статей 1669 року ще не до кінця з’ясоване і поціноване сучасною історичною наукою. Їх обговорення проходило упродовж 4-х днів – найдовше, у порівняльному хронометражі всіх рад, після Хмельницького і до Скоропадського. Підготовка до підписання Глухівських статей тривала 5 місяців. Незважаючи на затятість сторін у веденні перемовин та їх складність, українській дипломатії вдалося одержати певну перемогу. Умови співіснування Гетьманщини і Московії покращилися, а українська держава проіснувала ще майже 100 років.

http://nz-hlukhiv.com.ua/novini/obgovorennya-gluhivskih-statej-dem-yana-ignatovicha.html


21 Лют 2019

52104941_2668820279797703_9065142095890612224_o

16 лютого 2019 року в рамках проекту «Всеукраїнський конкурс на кращу ідею Історико-культурного, туристичного центру «Річкова брама тисячолітнього Києва» на Поштовій площі Національний заповідник «Софія Київська» відвідала група дітей родин учасників АТО, які на одному із етапів конкурсу виграли подарункові квитки на екскурсію до Заповідника. Подарункові квитки безпосередньо перед екскурсією дітям вручив Міністр культури Євген Нищук.


Дорогі друзі!

21 Лют 2019

Ви маєте шанс побачити виставку унікальних музичних інструментів «Вернісаж гармонії», яка відкрилася 14 лютого 2019 року
у галереї «Печерська» у приміщені ГО “Українське товарсивто охорони пам’яток історії та культури” (вул. Лаврська, 9, корп. 19)
до 50-річчя заснування Національного музею народної архітектури та побуту України.
Давні експонати музейної колекції розкривають яскраві сторінки історії музичної культури українського народу.
На виставці відвідувачі познайомляться з клавішними та автоматично запрограмованими музичними інструментами кінця ХІХ – середини ХХ ст., які експонуватимуться вперше. Серед представлених музичних інструментів: клавішні: роялі, фісгармонії, концертино, бандонеон, гармоні, цимбали, баяни; автоматично запрограмовані: шарманки, піаноли, концерто, грамофони, патефони. Унікальною можливістю для відвідувачів стане шанс почути звучання більшості інструментів.
Виставка розрахована на широке коло відвідувачів різного віку, фахівців та дослідників музичних галузей, усіх зацікавлених історією та культурою України.

Виставка працюватиме до 14.03.2019 р.
Графік роботи: пн.. – сб. з 11:00 до 18:00, вихідний день – неділя

51709385_2042980862424070_2297173411568287744_n 51861041_2312848745421333_3528013512779497472_n 51973045_2042982502423906_9125343810665054208_n 51987107_2312848945421313_2284379919469248512_n 52134314_2312848895421318_3153903311334146048_n 52281293_2312848688754672_7970901337879609344_n


МІНКУЛЬТУРИ ЗАТВЕРДЖЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ОБЛІКУ МУЗЕЙНИХ ПРЕДМЕТІВ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ

11 Лют 2019

Наказом Міністерства культури України від 12.12.2018 № 1092 затверджено зміни до Порядку обліку музейних предметів в електронній формі». Наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 січня 2019 року за № 15/32986.

Затвердженими змінами спрощуються умови для створення та ведення інформаційної системи електронного обліку в музеї. Зокрема, скасовується вимога про те, що інформація в інформаційній системі музею повинна оброблятися із застосуванням комплексної системи захисту інформації  з підтвердженою відповідністю (КСЗІ). Також  врегульовано механізм  надання  музею унікального п’ятизначного коду, який є складовою частиною  унікального ідентифікаційного номера, що присвоюється  кожному музейному предмету при першій реєстрації в інформаційній системі музею. Унормовано порядок обліку музейних предметів в електронній формі відповідно до етапів обліку (вводяться нові додатки 5,6,7 до Порядку обліку музейних предметів в електронній формі).

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України»  № 8 від 29 січня 2019 року  та  внесення до Єдиного Державного реєстру нормативних актів.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245454137&cat_id=244913751


08 Лют 2019

В ефірі телеканалу Еспресо Ольга Рутковська – мистецтвознавець, представник України в міжнародній пам’ятково-охоронній організації ІКОМОС, член Головної ради ГО “УТОПІК”; Віталій Білецький – член ініціативної групи Музей На Поштовій, засновник ГО “Громада Андріївський Узвіз”, член Головної ради ГО “УТОПІК”. Тема розмови: Збереження археологічної знахідки на Подолі.

http://pamjatky.org.ua/?p=15087


Шановні пам’яткоохоронці України!

06 Лют 2019

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури  щиро і сердечно вітає вас і дирекцію Національного музею народної архітектури та побуту України зі славним 50-річним ювілеєм  одного із найкращих  народних музеїв нашої держави та славетних скансенів світової культурної спадщини.

Ми пишаємось здобутками Музею, як ті, що мають безпосереднє відношення до його створення.

Невеликий екскурс в історію, яка свідчить, що в кожній сфері суспільного життя є люди, котрі за будь-яких пануючих систем чи режимів чесно робили і роблять свою справу не оглядаючись  на кон’юктуру моменту, на зміни політичних векторів, бо працюють на Державу, на народ і їм не потрібно перебудовуватися чи випрошувати індульгенції у нової влади.

Таких людей визначний український поет Борис Олійник називав Добротворцями. Саме вони – Добротворці, в середині 60-х років XX ст. переймалися створенням найпотужнішої і найавторитетнішої громадської організації країни – Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, створеного в 1966 році. До його заснування причетний справжній цвіт української нації. Досить сказати, що у витоків Товариства стояли видатні державні діячі, вчені, етнографи, архітектори, археологи, історики  –  Тронько П.Т., Толочко П.П., Брайчевський М.Ю., Гончар І.М., Логвин Г.Н.; відомі українські письменники Максим Рильський, Микола Бажан, Олесь Гончар, Павло Загребельний; талановиті артисти і художники  Наталія Ужвій, Гнат Юра, Платон Майборода, Андрій Штогаренко, Михайло Дерегус та багато інших.

Ідея створення Музею архітектури та побуту належить Троньку Петру Тимофійовичу, який тоді був заступником Голови Ради Міністрів  і за розподілом обов’язків опікувався також і сферою охорони історико-культурної спадщини та очолював новостворене Товариство.

На виконання постанови Ради Міністрів України  від 6 лютого 1969року №105  Виконком Київської міської ради депутатів трудящих Рішенням №824 від 27 травня 1969 року відвів земельну ділянку для будівництва першої черги музею в с.Пирогові в Московському районі м.Києва.

З усіх кінців України звозилися до Києва унікальні садиби, окремі будівлі, церкви, вітряні млини, вироби народних майстрів.

Будівництво самого Музею здійснювалося  Спеціальним будівельно-реставраційним управлінням – структурною одиницею Товариства, Будівництво, всі роботи з відбору, обстеження, закупівлі, проведення  проектних робіт та встановлення архітектурних експозицій Музею фінансувалося  Товариством за власний кошт.

В серпні 1976року будівництво першої черги Музею Товариством було завершено і Рада Міністрів України Постановою від 10.09.1976 року №440  «Про завершення будівництва Музею в с.Пирогів» визначила порядок будівництва другої черги Музею. Для цього Рішенням Виконкому Київради від 21.04.1988року №383 Товариству було відведено земельну ділянку площею 35 га і запропоновано відселити з ділянки відводу громадян в кількості 92 родини с.Пирогів.

З 1988 року по 1991 рік за рахунок коштів Товариства було відселено 38 родин із 19 будинків.

Таким чином, будівництво першої черги Музею та інші витрати, пов’язані з підготовчими роботами, з будівництвом другої черги Музею, Товариство профінансувало за рахунок власних коштів в сумі понад 50 млн.крб.

Бюджет Товариства формувався  за рахунок членських внесків. Якщо на день I-го Зїзду в Товаристві було 9 млн. осіб, то на кінець 80-х років XXст. в ньому нараховувалося  понад 20 млн. індивідуальних і колективних членів, які платили внески, що давало можливість не тільки далі будувати Музей, але й утримувати дирекцію Музею.

З 1992 року по 2003 рік у зв’язку із змінами соціально-економічних умов у державі  на утримання Музею Товариству було надане  фінансування з державного бюджету. У 2003 році фінансування Музею з держбюджету відповідно до Бюджетного кодексу України було припинено у зв’язку з тим, що Музей належав до громадської організації.

Після того, як всі спроби забезпечити фінансування не дали результатів, Товариство змушене  було звернутися з пропозицією до Кабінету Міністрів України передати Музей у відання НАН України без зміни форми власності. Це сталося у липні 2004 року, пізніше Музей був переданий Міністерству культури в сферу управління.

Такий короткий огляд втілення в життя наймасштабнішого проекту, здійсненого Українським товариством охорони пам’яток історії та культури в минулі десятиліття, результатом якого стало створення Національного музею народної архітектури та побуту України, на площі 150 га з встановленими понад 300 архітектурними об’єктами і фондами, де зберігаються близько 80 тис. експонатів.

Вважаємо за необхідне в день славного 50-річчя від імені всіх памяткоохоронців низько вклонитися працівникам  – корифеям Музею, які ще серед нас і продовжують дбати про його славу. Це – Лідія Орел, Світлана Щербань, Надія Зяблюк, Раїса Свирида, Сергій Верговський, Тамара Василенко, Віра Максим та й багато інших. Вони багато зробили і роблять  для того, щоб Музей в Пирогові  став рідним для кожного українця.

Новій дирекції Музею побажаємо бути гідними послідовниками творців Музею і успіхів у щоденній роботі.

Голова Товариства, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова


30 Січ 2019

29 січня 2019 р. о 16-00 відбулось засідання Колегії Головної ради ГО “УТОІПК”, за таким порядком денним:
1.Про стан збереження пам’яток культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Доповідав: член Колегії Товариства Кролевець Сергій Павлович
2.Про загрозу руйнації давніх підземель на вул. Соборній у м. Вінниці. Доповідав: член Колегії Товариства Давиденко Галина Віталіївна
3.Про план роботи організацій Товариства на 2019 рік.
Доповідала: заступник Голови Товариства Титова Олена Миколаївна
За результатами обговорення Колегія прийняла ряд важливих постанов, які будуть оприлюднені найближчим часом.

IMG-d716248ddf24f9ee43acb4dc306bec2f-V
IMG-09289c30a73b61bfa41adc0dfa0de64e-V

 51251512_2050531921689881_2703550237724639232_n50810168_2050531978356542_3038526299191640064_n 51161267_2050531925023214_4694051486731075584_nIMG-ba43828fbe51acca44e5777009fd6b89-V51190458_2050531905023216_1031501885795729408_n


19 Січ 2019

Науково-дослідний центр “Часи козацькі”

ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (ГО «УТОПІК»)

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

Історико-культурна асоціація “Україна – Туреччина”

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

XХVІІІ Міжнародна науково-практична конференція

Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні

21–22 березня 2019 р.

Конференція присвячується підсумкам досліджень пам’яток козацької доби в Україні за останні роки, плануванню робіт на 2019 рік. Будуть працювати секції:

— пам’яток археології та музейних пам’яток;

— писемних джерел та історіографії;

— історії та краєзнавства козацької доби;

— тюркологічних досліджень.

Планується видати збірку матеріалів конференції. Для публікації матеріалів доповіді необхідно надати електронну версію на носії (під час реєстрації) або надіслати її на e-mail виключно на цю адресу: ukrtopik@gmail.com із поміткою “для 28 козацької конференції”.

 

Вимоги до оформлення матеріалів:

  • Доповідь виконана в текстовому редакторі Word з розширенням *.doc; шрифт Times New Roman, кегль 10, інтервал 1, поля 2,0 см з усіх боків, абзацний відступ – 0,5 см обсягом до 5–6 сторінок формату А4. На першій сторінці у правому верхньому кутку – ім’я, прізвище автора (шрифт жирний: Оксана Черних), у дужках (назва міста: Київ), посада, вчене звання: директор, кандидат історичних наук. Назву статті друкувати по центру звичайними літерами (шрифт жирний: Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні).
  • Літературу і джерела слід наводити у квадратних дужках з їх наскрізною нумерацією після тексту статті (напр.: [3, 25], де перша цифра – номер джерела у списку; друга – сторінка. Література оформлюється відповідно до вимог ДАК України.
  • Таблиці та малюнки (ілюстрації, графіки, схеми тощо: 1–5 шт.) окремим файлом кожна, на тому ж або окремому носії; розширення не менше 200 dpi, їх розміри не повинні перевищувати ½ сторінки та представлені окремо у форматі *.jpeg або *.tiff. Не допускаються схеми та малюнки у вигляді малюнків MS Word. (кожна ілюстрація має бути обов’язково підписана та позначена в тексті) (список ілюстрацій – окремим файлом!)
  • Нумерацію сторінок не ставити !!!

Можлива участь у роботі конференції без публікації матеріалів – за заявленою темою доповіді чи повідомлення.

Учасники конференції сплачують організаційний внесок 50 грн., який включає організаційні витрати на проведення конференції, видання програми. Друк статті у збірнику складає 100 грн. (у вартість входить: редагування статті; електронна версія збірки у форматі .pdf). Організаційний комітет повідомляє про можливість придбання збірки конференції в паперовому форматі, вартість якої складає 250 грн. (до суми входить: редагування статті; друк статті; електронна версія книги у форматі .pdf; 1 авторський примірник збірника у паперовому вигляді). Оплату можна здійснити під час реєстрації або надсилайте на  р/р, який знаходиться у прикріпленому файлі.

Увага!

Матеріали, виконані не за вказаними вимогами,  друкуватися не будуть!!!

Конференція відбудеться 21–22 березня 2019 р. в приміщенні ГО УТОПІК (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп.19). Проїзд: від залізничного вокзалу “Київ-Пасажирський” (ст. метро “Вокзальна”) до ст. метро “Арсенальна”, далі — автобусом №24 або тролейбусом №38 (3 зупинки) до зупинки “Церква Спаса на Берестові»; від Київського центрального автовокзалу – маршрутним таксі №470 до тієї ж зупинки. Початок засідань: 21.03.2019 – о 12.00 год., 22.03.2019 – о 9.00 год.

Для складання програми засідань просимо повідомити тему Вашого виступу до 1 березня 2019 р.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок сторони, що їх відряджає, або за власний рахунок учасників конференції.

 

Телефон / факс для довідок: 280-78-79.

e-mail: ukrtopik@gmail.com                                                                    ОРГКОМІТЕТ


Третій  Всеукраїнський огляд творчих робіт дітей та юнацтва «Збережемо  спадщину – збережемо Україну» Список учасників – переможців двох етапів

19 Січ 2019
 № п/п Прізвище, ім’я, по-батькові автора роботи Освітній заклад

 

 Прізвище, ім’я, по батькові керівника
Вінницька обл. 
1 Волошин Віталій, 15 років  Професійний ліцей сфери послуг м.Хмільник Волошина Алла Миколіївна; Юхименко Тетяна Геннадіївна
2 Гусь Марина, 17 років Професійний ліцей сфери послуг м.Хмільник Доценко Олександра Іванівна 
3 Дерев’янко Інна, 15 років  Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості Гандзій Олександра Володимирівна
4 Івашко Олександр. 16 років  Професійний ліцей сфери послуг м.Хмільник Волошина Алла Миколіївна
5 Карловський Єгор,17 років  Державний ПТЗ «Козятинське міжрегіональне вище професійно- технічне училище залізничного транспорту» Іванова Олена Геннадіївна 
Дніпропетровська обл. 
6 Блуденко Поліна, 5років  КДНЗ  №21 «Казка» Дощенко Інна Олександрівна 
7 

8

 

9

 

10

 

11

 Біла Тетяна, 12 років 

Ліпова Анастасія, 12 років

 

Нетіс Марія,11 років.

 

Пархоменко Ольга,14 років

 

Терещенко Уляна, 11 років

 Криворізька міська музична школа № 3 Любас Маріанна Анатоліївна 
12 Бурлака Анна, 14 років Криворізька педагогічна гімназія, гурток «Палітра» Янчевська Інна Владиславівна

 
13 Бормінський Максим,11 років Криворізька загальноосвітня школа № 103 Яцишина Оксана Володимирівна
14 Вовк  Майя, 12 років  Криворізька ЗОШ №75  Шакула Оксана Володимирівна 
15 Водоп’ян  Ірина, 17 років НВК-академічний ліцей №15 Василіженко Анна Юріївна 
16 Дрьомова Елизавета, 12 років  КЗ «СЗШ №5 ім.Г.Романової» Кам`янської міської ради Горяінова  Світлана Вікторівна 
17 Єрмошенко Анна, 15 років  Криворізька ЗОШ №66 Бойко Світлана Миколаївна 
18 Єфремова Дар’я, 9 років Зеленобалківський НВК Дерхо Віктор Вікторович
 19 Косенко Лоліта, 15 років  НВК №24, м. Кам’янське Ісак Тетяна Вікторівна 
20 Куксенко Артем, 10 років  НВК №15, м.Камянське Василіженко Анна Юріївна 
21 Кулаженко Даниїл, 14 років Криворізька ЗОШ №90 Кулаженко Олена Анатоліївна
22  Куниця Анжела, 15 років Криворізька педагогічна гімназія Янчевська Інна Владиславівна 
23 

24

 

25

 Кичанова Тетяна, 13 років 

Сазанська Анна, 9 років

 

Троценко Дарія, 16 років

 

 Станція юних техніків Тернівського району, м.Кривий Ріг Литвинчук Ольга Михайлівна 
26 Левченко Кристина, 14 років  СЗШ №5 ім.Г.Романової»,  м.Кам`янське Горяінова  Світлана Вікторівна 
27 Прокопюк Вероніка, 14 років СЗШ №6,  м.Камянське Федіна Олена Володимирівна 
  28 Рубанова Марія, 15 років  КЗШ №15  ім. М. Решетняка, м. Кривий Ріг Венгерак Тамара Олексіївна
29 Синяговська Аліна, 13 років  Криворізька ЗОШ №90 Кулаженко Олена Анатоліївна
30 Філін Микита, 15 років  НВК №70 м.Дніпро
31 Печінкіна Маргарита, 15 років НВК №70 м.Дніпро Наказіна Надія Іванівна 
32 Шепілова Вікторія, 16 років КЗШ №15  ім. М. Решетняка, м. Кривий Ріг Коломоєць Тетяна Вікторівна
Донецька обл. 
33 

34

 Дубікова Кристіна, 6 років 

Дриг Володимир, 6 років

 
Водянська ЗОШ №11, смт Водянське

 

 Лагойко Тетяна Валентинівна
35 

36

 Зоненко Богдан, 15 років 

Зоненко Тарас, 11 років

 Привільська ЗОШ Зоненко Галина Вікторівна 
37 Іванова Ангеліна,  15 років Авдіївська ЗОШ Щербініна Олена Володимирівна

 
38 

39

 Козачко Нікіта, 15 років 

Гусакова Анна,14 років

 Привільська ЗОШ Зоненко Галина Вікторівна
 

40

 

41

 

42

 

43

 

44

 

45

 

46

 

47

 

 

48

 

 

49

 

50

 

51

 

 

52

 

53

 Захаріна Валерія, 15 років

 

Злобіна Євгенія, 15 років

 

Киященко Єва, 16 років

 

Ковзель Анастасія,17 років

 

Косолап Тая, 16 років

 

Кулік Анастасія, 14 років

 

Лагно Уляна, 11 років

 

Полоник Руслана, 14 років

 

Симашова Анастасія, 14 років

 

Скицька Анна, 16 років

 

Фомічова Лілія, 10 років

 

Чуріканова Катерина, 14 років

 

Юрченко Єгор, 12 років

 

Юхимець Рената, 10 років

 

 Краматорська художня школа Новікова Ірина Олександрівна

 

Рой Тетяна Володимирівна

 

Каминіна Марина Сергіївна

 

Андрієнко Алліта Віталіївна

 
54 Кукла Євген, 16 років  Бахмутська ЗОШ №18
55 

56

 Оніщук Марія, 11 роківМисик Аліна, 10 років Водянська ЗОШ №11, смт Водянськ Хижко Анастасія Ігорівна 
57 

58

 Лисенко Поліна, 15 років 

Кузнецова Юлія, 13 років

 Привільська ЗОШ Зоненко Галина Вікторівна 
59

 

60

 Пазюра Поліна, 11 років

 

Рибальченко Дар’я,

11 років

 Новодмитрівський НВК,м.Костянтинівка Тимофеєва Ія Павлівна
61 Пожидаєва Олександра,6 років

 

 Водянська ЗОШ №11,смт Водянськ Пожидаєва Юлія Григорівна
62 Саприкін Віктор, 15 років Білозерський освітньо-культурний центр Добропільської міської ради  Лєпілєна Лілія Чеславівна
63 Скицька Софія, 15 років  Лиманська ЗОШ № 5 Шеїн Юлія Леонідівна
64 Тендітна  Поліна, 12 років  Лиманська ЗОШ № 3  Щербина Олена Олександрівна 
65 Тімченко Софія, 10 років Золотопрудська ЗОШ Момот Надія Миколаївна 
66 Шнурко Давид, 11 років Привільська ЗОШ Шнурко Юлія Олександрівна 
67 

68

 Шнурко  Софія, 14 років 

Полуніна Юлія, 14 років

 

 Привільська ЗОШ Зоненко Галина Вікторівна 
69 Штаненко Давид, 5 років Водянська ЗОШ №11 м.Добропілля Лагойко Тетяна Валентинівна 
70 Юхновець Кароліна, 16 років Лиманський міський Центр позашкільної роботи Мацегора Вікторія Юріївна 
71 Юрченко Дмитро, 12 років Маріупольська гімназія № 2  Клєр Ірина Георгіївна 
             Житомирська обл.
72 Васильєв Олександр, 11років

 

 Садківська ЗОШ Фірфіцька Галина Вікторівна
73 

74

 

75

 Ковбасюк Діана, 10 років 

Ніколаєва Діана, 12 років

 

Рясіченко Марія, 10 років

 

 Андрушівська школа мистецтв Чупринська Леся Вікторівна
Ів-Франківська  обл. 
76 Прокопишин Ангеліна, 12 років  Солотвинський НВК 

 

 Гут-Прокопишин Вікторія Сергіївна
77 Босечко Діана, 16 років Бортнікивський НВК Гарасимів Любов Василівна
78 Гаврилюк Олександр, 16 років Надвірнянська районна станція юних техніків Гаврилюк Ігор Миколайович
79 Іванчук Олег, 13 років Надвірнянська ЗОШ №3 Гаврилюк Мар’яна Володимирівна
80 Мартинюк  Ірина, 15 років Пнівська ЗОШ Приймак Надія Дмитрівна
81 Николюк  Богдан, 15 років Гвіздської ЗОШ Бойко Катерина Миколаївна
82 Паньків Юлія, 15 років  Надвірнянський фізико-математичний ліцей Волошинович Алла Володимирівна
83 Солтицька Софія, 15 років Пнівська ЗОШ Верета Сергій Михайлович
84 Філіпчук Остап, 13 років.  ЗОШ№4,м.Коломия Скільська Галина Іванівна
Рівненська обл. 
85 Антикало Вікторія, 12 років  Карпилівська ЗОШ Гучок Ніна Петрівна
86 Бабак Оксана, 11 років  Крупецький центр дитячої та юнацької творчості «Креатив» Бабак Богдана Богданівна
87 Борак Аліна, 13 років  Привільненська ЗОШ

Довжик Тетяна Василівна

 
88 Вус Мирослава, 12 років Карпилівська ЗОШ Усач Катерина Іванівна 
89 Бричка  Вікторія,   10 років  Карпилівська ЗОШ Бугайчук Валентина Миколаївна
90 Гордійчук Віктор, 14 років  Котівська ЗОШ Гордійчук Оксана Леонтіївна
91 Гучок Настя,  9 років Карпилівська ЗОШ Бугайчук Валентина Миколаївна
92 Кулакевич Карина, 13 років Рокітнівський НВК Маринич Марія Михайлівна 
93 Лощиць Іван, 15 років  Глиннівський НВК Скаковець Іван Петрович
94 Лукьянчук Вікторія, 14 років Карпилівська ЗОШ Осипчук  Ірина Сергіївна 
95 Малащук Катерина, 14 років  Котівська ЗОШ Малащук Людмила Степанівна
96 Минько Ірина, 15  років Зарічненська ЗОШ Полюхович Інна Іванівна
97 Матюшок Ірина, 11 років Крупецький центр дитячої та юнацької творчості «Креатив» Прокопчук Неля Федорівна
98 Прокопович Катерина, 11років Рокитнівський НВК Прокопович Лариса Василівна 
99 Тимчук Катерина, 14 років Котівська ЗОШ Трофімчук  Надія Іванівна 
100 Шевчук Вікторія, 11 років  Карпилівська ЗОШ Стецько Світлана Василівна
             Сумська обл. 
101 Мельник Дмитро, 14 років  Роменська міська Мала академія наук учнівської молоді Шульга Юлія Геннадіївна 
Тернопільська обл. 
102 Богоніс Марія-Діана Андріївна НВК «ЗОШ-гімназія» м.Копичинці Миколаєнко Тетяна Василівна
103 Гойда Наталія, 14 років  Бучацький ліцей Михайлів Ганна Степанівна
104 Клизуб  Ірина, 15років НВК «ЗОШ-гімназія» м.Копичинці Липка Оксана Романівна
105 Кравець Христина,13 років НВК «ЗОШ-гімназія» м.Копичинці Кравець Леся Ярославівна
106 Липка Віталіна, 11років НВК «ЗОШ-гімназія» м.Копичинці Липка Оксана Романівна
107 Лопатнюк Олександра, 11 років. Гусятинський районний центр дитячої та юнацької творчості Нестерович Світлана Богданівна
108 Ляхович Ірина, 11 років Школа НВК «Кременецька ЗОШ №5-ДНЗ» Марченко Алла Василівна 
109 

110

 Назаркевич Оксана, 12 років 

Шовдра Ірина, 9 років

 Гусятинський районний центр дитячої та юнацької творчості, гурток «Юнкор»  Нестерович Світлана Богданівна
Харківська обл.
111 

112

 

113

 Адамчук Ілля, 11 років 

Адамчук Поліна. 10 років

 

Баранова Єлізавета, 17 років

 КЗ «ЦДЮТ», м.Харків Подрєзова Олена Степанівна 
Херсонська обл.
114 Щегельський Валентин, 11 років. Михайлівська ЗОШ Василенко Вікторія Василівна
 Чернігівська обл.
115 Гарус Маргарита, 14  років  Ріпкинська гімназія ім..Софії Русової Костенок Ірина Михайлівна
116 Ананенко  Дар’я, 13 років  ННВК № 16 «Престиж», м.Ніжин Риженко Лариса Вікторівна
117

 

118

 Василенко Юлія,  11 років

 

Лахно Катерина, 13 років

 ННВК № 16 «Престиж», м.Ніжин Лісогор Ніна Миколаївна 
119 Душина Софія Новгород-Сіверський РМК
120

 

121

 Павлюченко Мирослава, 13 років 

Ревенчук Єгор, 12  років

 

 Ніжинська ЗОШ №2 Курочка Тетяна Володимирівна

 
122 Хоменко Вікторія, 14 років  Носівська міська гімназія Хоменко Ніна Миколаївна (Вчитель Іржавецького НВК ) 
Чернівецька обл.
123 Батовська Софія,  12  років.  Хотинська гімназія, 7-Б клас Бейчук Інна Вікторівна
124 Верміяш Анна, 13 років Мигівський НВК Клапійчук Олександра Володимирівна 
125 Жога Уляна, 15 років. Вижницька гімназія Черкач Наталя Іллівна 
126 Мунтян Ксенія, 9 років МПДЮ Бойчук Наталія Романівна 
127 Никоряк Святослава  Чернівецька ЗОШ №38 Жук Тетяна Борисівна 
128 Постулатій Самуїл, 14 років Черленівська ЗОШ Скакун Алла Леонідівна 
129 

130

 Том’юк  Христина, 13 років 

Яремчук Олександр 14 років

 

 Буковинський центр мистецтв Жебчук Анастасія Вікторівна 
131 Стражир Крістіна, 15 років1. Мигівський НВК Клим Зіна Танасіївна
132 Хрупало Івасилина, 11 років Київська спецшкола №85 Порешна Оксана Станіславівна
133 Каримов Кирило, 14 років Київської школи №132 Пірс Алла Пантелеймонівна

 
134 Каримова  Поліна, 15 років Український гуманітарний ліцей Київського національного університету ім.Тараса Шевченка Головай Ірина Андріївна

 


19 Січ 2019

Громадська організація

«УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК

ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ»

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

 

 

м. Київ                                                                                                        № 7                                                                               06 грудня 2018 р.

 

Про підсумки  Третього Всеукраїнського

Огляду творчих робіт «Збережемо  спадщину –

збережемо Україну».

З робіт, представлених на Третій Всеукраїнський огляд  творчих робіт, який проходив  за підтримки Міністерства культури України та Міністерства освіти і науки України у 2018році  під гаслом «Збережемо  спадщину – збережемо Україну», Оргкомітет  відібрав 150 робіт, виконаних 134 учнями. Найбільш активними в цьому році були навчальні заклади Дніпропетровської області (28 робіт), Донецької області (40 робіт), Рівненської (16 робіт), Тернопільська (22 роботи).

З метою підведення підсумків Огляду

       Н А К А З У Ю :

  1. Затвердити Список учасників Огляду, чиї роботи пройшли 1-й та 2-й відбірковий етапи (Додається).
  2. Відібрані роботи включити в експозицію Виставки робіт, представлених на Огляд
  3. Підведення підсумків Огляду, відкриття Виставки робіт, представлених на Огляд та відзначення учасників Огляду нагородами Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України:   Дипломами (учнів) та Подяками (вчителів) провести згідно термінів, установлених Положенням про Огляд, 19 грудня 2018р. о 12-00.
  4. Відмітити, що цей Огляд ще раз підтвердив доцільність таких заходів, викликав зацікавленість дітей та підлітків у виявленні в регіонах, де вони проживають, пам’яток історії та культури, вивчення традицій та звичаїв українського народу. Ними були створені цікаві екскурси в історію свого краю, написані малюнки та нариси, складені вірші, наведені легенди, що пов’язані із забутими пам’ятками, представлені роботи з кераміки. Такі Огляди сприяють вихованню у молоді історичної пам’яті, формуванню почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та інших народів, що проживають на території України.
  1. Ознайомити Міністерство культури України (Управління охорони культурної спадщини) та Міністерство освіти і науки України з результатами Третього Всеукраїнського Огляду творчих робіт «Збережемо спадщину – збережемо Україну».

                       Голова Товариства М.І.Бур’янова