27.04.2017 р. Засіданні Колегії Головної Ради ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

27 квітня 2017 року на виїзному засіданні Колегії Головної Ради ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» розглянуто питання про стан охорони археологічного комплексу «Китаєве» в Голосіївському районі м. Києва з урахуванням сучасної містобудівної та пам’яткоохоронної ситуації. Колегія Головної Ради ГО «УТОПІК» відзначає  реально існуючу загрозу його знищення, що суперечить інтересам громади міста Києва та  збереженню національного культурного надбання, наукової та культурної інформації, яку містять пам’ятки археології, зокрема зосереджені в урочищі «Китаєве».З метою охорони та збереження культурної та природної спадщини в урочищі «Китаєве», яка знаходиться  під загрозою в разі реалізації проекту забудови вздовж вул. Китаївської та Ягідної в Голосіївському районі м. Києва, Колегія Головної Ради Товариства підготувала ряд Постанов на офіційних звернень до державних органів.

IMG_9295 IMG_9300 IMG_9305 IMG_9313 IMG_9325 IMG_9328 IMG_9332 IMG_9333 IMG_9336
IMG_9341IMG_9358

IMG_9357IMG_9339 IMG_9360


РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПАМ’ЯТКООХОРОННОЇ ТОЛОКИ «ДОГЛЯНУТА  СПАДЩИНА»

У 2017 році Громадська організація «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (далі – ГО «УТОПІК») започаткувала Всеукраїнську пам’яткоохоронну Толоку «Доглянута  спадщина». Метою даного проекту є підвищення уваги до  стану справ щодо захисту і збереження культурної спадщини в України. Датою проведення Першої  Толоки обрано 13 квітня 2017 року. Для проведення Толоки було запропоновано обрати  важливі об’єкти: об’єкти, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; замки, фортеці, старі млини, кам’яниці щойно виявлені пам’ятки  історії та культури; будівлі, що мають історичну цінність; цвинтарі, поховання воїнів, що загинули під час Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів, учасників АТО; природно-ландшафтні заповідники, меморіальні сквери тощо.

На сьогодні Головна Рада ГО «УТОПІК» отримала звіти від  14-ти областей України, представників державних та громадських організацій, установ управлінського, екологічного та пам’яткоохоронного напряму, виборних та інших органів територіальних громад,  органів управління освіти і освітніх установ, суб’єктів туристичної діяльності та інших зацікавлених установ та осіб, що під керівництвом місцевих осередків ГО «УТОПІК», відомих пам’яткознавців, краєзнавців, істориків провели Всеукраїнську пам’яткоохоронну Толоку «Доглянута  спадщина». Тому, з великою гордістю, можемо повідомити про результати плідної роботи наших співробітників, захисників історико-культурної спадщини кожного окремого села, міста, регіону і України в цілому.

Чернігівська область. Найбільш активно робота проходила у Чернігівській області. 13 квітня 2017 р. у м. Чернігові проведена робота по впорядкуванню бездоглядних старовинних могил на території об’єкту історії місцевого значення – Петропавлівського кладовища – комплексу пам’яток 1801–1968 рр.

Для проведення Першої Толоки  у  селищі міського типу Сосниця Сосницького району  було вибрано Сосницький селищний парк, де розміщений  Меморіал  Слави.

3 (1)

У м. Семенівка, Семенівского району робота проводилась на території пам’ятки історії періоду Другої Світової війни у лісопарку «Берізки» – братської могили мирних жителів Семенівки. Для проведення Толоки м. Козелець Чернігівської області обрано найдавніший із збережених донині архітектурний комплекс садиби Дараганів у Покорщині, що є пам’яткою архітектури національного значення.

В селах Новгород-Сіверського району були впорядковані цвинтарі, місця поховань воїнів, що загинули під час Другої світової війни, воїнів АТО. Дігтярівською та Троїцькою сільськими радами були організовані прибирання пам’яток архітектури Покровської та Троїцької церков. Проведено роботи на території пам’ятки археології  «Городище Замок» (дитинець літописного м. Новгорода-Сіверського, 1078–1079р.).

У м. Ічні,  Ічнянського району із нагоди Толоки здійснено наступні заходи, зокрема, упорядковано: могилу офіцера Каптиліна М.В. на «Ковалівському кладовищі»; могилу українського поета та художника Коваля Г.П.; поодинокі могили радянських воїнів на кладовищі по вул.Воскресінській ; Братську могилу радянських воїнів, які загинули при звільненні міста у вересні 1943 р.; могилу Героя Радянського Союзу Максиміхіна Б.М.(1911–1981рр.); могили, меморіали, пам’ятники  захисникам  Вітчизни в роки  Другої Світової війни на території населених пунктів району.

У смт. Варва Варвинського району для проведення Толоки обрано об’єкт – «Алею Слави» в парку вічної Слави, де знаходиться Обеліск Слави воїнів, що загинули під час Другої світової війни та пам’ятні знаки воїнам-інтернаціоналістам, учасникам Чорнобильської катастрофи, учасникам АТО, а також пам’ятний Хрест жертвам голодомору 1932–1933 років.

У м. Батурин під час проведення першої Толоки здійснено заходи з благоустрою   територій пам’яток   періоду Другої світової війни, а саме: братських могил, пам’ятних знаків на честь загиблих земляків, учасників АТО. Робота з благоустрою проведена на об’єктах національного значення, які перебувають на балансі НІКЗ «Гетьманська столиця» в м. Батурин.

У м. Бобровиця Бобровицького району у рамках проведення Толоки: упорядковано пам’ятні знаки та місця поховання воїнів, що загинули під час Другої світової війни та громадян, які загинули, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність під час проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях; прибрано прибережну зону відпочинку р. Бистриця та міський парк, на території якого знаходиться історична будівля – маєток Катеринича.

IMG_4637_500x375

У селі Дідівці Прилуцького району об’єктом для проведення Толоки було обрано садибу видатного українського історика Миколи Костомарова. Учасниками Толоки здійснено прибирання та очистка паркової зони садиби, висаджено дерева на території садиби.

DSC_0978

У Ніжинському районі проводились роботи по благоустрою території  Братської могили 6 радянських воїнів, що загинули при звільненні села Черняхівка Ніжинського району у вересні  1943 року, яка знаходиться на околиці лісу.

Херсонська область. Активно проявила себе Херсонська область. Зокрема, Херсонська обласна організація ГО «УТОПІК» повідомила, що пам’яткоохооронні роботи проведено на пам’ятці історії національного значення «Пам’ятник суспільному діячеві і лікареві Джону Говарду».

17759844_1509787469045004_1236163837256563955_n

У підсумках Новокаховського відокремленого підрозділу ГО «УТОПІК» висвітлено роботу на двох об’єктах у м. Нова Каховка: адмінбудинок по вул. Героїв України, 18  – декоративне оформлення фасадів; 17799013_1229655087153955_5121741069350854987_nжитловий будинок по вул. Пушкіна, 7 – декоративне оформлення фасадів та благоустрій біля пам’ятного знаку загиблому воїну АТО. Обидва  об’єкта розташовані на туристичному та екскурсійних маршрутів «Шедеври півдня України – кам’яні вишиванки Нової Каховки».

Сумська область. Варто, також, зазначити про значний вклад Сумської обласної організації ГО «УТОПІК», що по результатам проведення Всеукраїнської пам’яткоохоронної Толоки «Доглянута спадщина» провела роботи на  28 похованнях воїнів, які загинули під час Другої світової війни (м.м. Суми, Конотоп, Лебедин, Шостка, Білопільський, Лебединський, Недригайлівський, Сумський райони), 6 поховань воїнів-інтернаціоналістів (м.м. Суми, Охтирка, Путивльський, Середино-Будський, Ямпільский райони), 10 поховань учасників АТО (м.м. Глухів, Ромни, Буринський, Великописарівський, Глухівський райони).

Sub_9 IMG_0406

Одеська область. Відмітимо пам’яткоохоронну роботу в Одеській області. З нагоди проведення Толоки, Управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради спільно з Одеською обласною організацією ГО «УТОПІК» та громадськими інспекторами провели Першу Толоку у м.Одесі на території Центрального парку культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Миколаївська область. 13 квітня 2017 року активістами МОО УТОПІК було обстежено могилу Почесного члена Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Почесного громадянина міста Миколаєва, учасника Великої Вітчизняної війни, письменника Божаткіна Михайла Івановича, пам’ятник на якій був встановлений на замовлення МОО УТОПІК із залученням благодійних коштів.

Неоціненний вклад в розвиток та охорону культурної спадщини здійснено у наступних областях:

Кіровоградська область. За ініціативою Кіровоградського обласного художнього музею і ради Кіровоградської обласної організації ГО «УТОПІК» об’єктом для Толоки обрано будівлю Кіровоградського обласного художнього музею, яка  являється пам’яткою архітектури місцевого значення (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна,60).

Житомирська область. Житомирська обласна організація ГО «УТОПІК», також, не залишилась осторонь Толоки. Було організовано впорядкування поховань відомих житомирян (родини Свадковських, родини Бєльських, відомого житомирського художника Олександра Канцерова, губернського поштмейстера Семена Шаржинського) на Вільському православному кладовищі Житомира. Другий тур Толоки проведено на місцевості біля оглядового майданчика на Замковій горі.

Волинська область. В с.Прилуцьке упорядковано Ківерцівські руїни маєтку польської письменниці, актриси, драматурга Габріелі Запольської.

Вінницька область. Вінницька обласна організація ГО «УТОПІК» обрала об’єктом для робіт Замкову гору м. Вінниці (район «Старе Місто»).

Полтавська область.  У Чорнухах,  Полтавської області, Толока проведена на прилеглих територіях навколо Кургану козацької слави та Пам’ятного знаку у дубовій алеї висадженій до 250-річчя від дня народження Г.Сковороди. Ці два об’єкти були створені за ініціативою та зусиллями Чорнухинської ГО «УТОПІК».

Тернопілська область. У Тернопільській області під час Толоки впорядковано територію пам’ятки археології – могильник черняхівської культури в Чернелеві-Руському Тернопільського району.

Запорізька  область.  Об’єктом проведення Толоки обрано – садибу Попова — відому пам’ятку архітектури 2-ї половини XIX ст., палацово-парковий ансамбль у Запорізькій області, нині Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова».

Київська область. Білоцерківська районна організація ГО «УТОПІК» першу Толоку  провела в  селі Мазепинці. В усіх  селах району проведені толоки по упорядкуванню територій на кладовищах, біля пам’ятників, Братських могил, меморіальних комплексів, пам’яток архітектури, зокрема, майже закінчився кап.ремонт церкви «Жон мироносиць», пам’ятки архітектури національного значення в с. Сорокотяги. Продовження.


Легенди Вишгородщини

28 квітня 2017 року об 12:00 годині в малому залі адмінбудинку Вишгородської районної ради (м.Вишгоррод, пл.Шевченка, 1) відбудеться презентація соціально-культурного  проекту (літературно-краєзнавчого конкурсу)  “Легенди Вишгородщини”

лег вишг

Основною метою проекту є  створення учасниками проекту банку даних літературних творчих робіт про історію рідного краю, окремих його об’єктів.

Завданнями літературо-краєзнавчого конкурсу є

- сприяння національно-патріотичному вихованню учнів шляхом підвищення їх поінформованості про рідний край, його історичну та культурну спадщину;

- підтримка творчо обдарованої молоді, підвищення рівня особистісного культурного розвитку населення всіх вікових категорій;

-   заохочення учнів, студентів до участі у краєзнавчій пошуковій роботі;

- розвиток системи взаємодії населення, передачі життєвого та історичного досвіду  молоді від  старшого покоління;

Ініціатором конкурсу  являється  ВГО “Молода країна “;

Організатори: Громадська рада при Вишгородській районній державній адміністрації. Відділ культури, національностей та релігій Вишгородської районної  державної адміністрації. Вишгородський історико-культурний заповідник. Вишгородський районний територіальний центр соціального обслуговування. Відділ освіти Вишгородської районної державної адміністрації.

Ідеологічною метою  проекту є залучення учнів і студентської молоді до краєзнавчо-пошукової роботи, при цьому проект не містить вікових чи інших обмежуючих критеріїв до учасників.

Планується проведення проекту кількома етапами в період з травня по жовтень 2017 року.

Під час проведення літературно-краєзнавчого конкурсу заплановано проведення ряду заходів, як то майстер класи, екскурсії, бібліографічні огляди, публічні читання ,  зустрічі з науковцями та інші події.

По завершенню Проекту творчі роботи учасників публікуються у веб-збірнику «Легенди Вишгородщини», презентація якого здійснюється під час святкового фінального заходу. Переможці конкурсу отримують грошові винагороди. Автори кращих творів – отримують подарунки та сертифікати.

Хід і підсумки проекту висвітлюються в засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах організаторів.

  Координатори проекту :

  Наталія Руденко – 0500390777

  Ірина Пилипенко – 0969514718

 


КЛИЧКО НАМЕРЕН РАЗОБРАТЬСЯ С КОРРУПЦИОННОЙ СТРОЙКОЙ НА ТЕРРИТОРИИ СЕННОГО РЫНКА?

Стройка-на-9-апреля-2017-г.-768x576Полтора года общественность столицы вела неравную борьбу с киевскими чиновниками всех уровней и застройщиками – инвесторами территории Сенного рынка. И те и другие оставались непреклонными, утверждая, что высокоплотный высотный жилой массивчик (ЖК «Ярославов градъ») на 2 га площади в стиле заурядного спального района вписывается в исторический центр столицы и соответствует законодательству (в том числе по охране культурного наследия), градостроительным и строительным нормам.

И вот, наконец, киевский градоначальник не выдержал натиска и решил заняться этой проблемой.

Последней каплей, переполнившей стакан, явились акции протеста (серия музыкальных митингов, начиная с 17 марта 2017 г.) под КГГА и рядом с Кабмином «Культура против хамства». ХАМСТВО в градостроительстве здесь ключевое слово. Музыка подействовала – Кличко «проснулся». Насколько эффективным будет пробуждение, покажет время.

Хочется назвать имена наиболее активных киевлян: от ГО «Барви життя» – Л.Гончаренко, А.Станков, в последнее время к ним присоединились энергичные Ю.Никитина, А.Векслярский, от Киевсовета – О.Балицкая. Есть много и других, поддерживающих их членов нашей общины (мы ведь двигаемся, по словам правительства, к самоуправлению!).

7 апреля на сайте КГГА появилось сообщение о том, что городская власть по инициативе общественности провела встречу (3 апреля) с представителями застройщика территории бывшего Сенного рынка (пришел и Кличко), которые пообещали на протяжении недели предоставить информацию о наличии разрешительных документов на строительство.
Надеюсь, обещание выполнят, хотя в нормальном (не коррумпированном) государстве это все равно, что сделать себе «харакири» – такое множество нарушений законодательства (в том числе по охране наследия), строительных и градостроительных норм и правил в документах по этой стройке.

«Спасение» для застройщика может прийти только от чиновников, которые готовили эти документы и являются соучастниками процесса, поэтому будут продолжать отчаянно «обосновывать» все, что написали (согласовали).

Особое место в предоставленных документах должны занять те, которые связаны с многолетними махинациями по дележу будущей прибыли (участков застройки разными претендентами на свой куш от «добычи»). Этот детективный процесс уже не раз освещали СМИ и активисты протестного движения в ФБ, которые подали не один иск на застройщика в прокуратуру. Суды идут и сегодня.

Не очень доверяя власти, один из противников существующего варианта застройки территории бывшего Сенного рынка П.Троян 10 апреля создал Петицию, в которой перечислены основные причины протеста киевлян против стройки. Это высокоплотная высотная застройка на территории почти 2 га в стиле «спального района» в историческом центре столицы рядом с границей буферной зоны памятника всемирного значения «София Киевская», производящая удручающее визуальное впечатление на жителей района. Вокруг стройки располагается историческая застройка с множеством ценных памятников архитектуры, которые не выдержат (и уже не выдерживают) такого «соседа» и начнут разрушаться (что является обычным делом в Киеве, когда рядом со 100-летними домами строят современные на сваях, примеров множество. – авт.). Застройка ухудшит и без того критическую транспортную ситуацию в этом районе. Инженерная инфраструктура (электро – водо – и теплоснабжение) микрорайона не приспособлены для такого количества дополнительных зданий и жителей – расходы на ее обновление могут лечь на плечи всех горожан.

Ист.-центр-Киева-львовская-площадь-768x576
На рисунке – фрагмент из нового Историко-архитектурного опорного плана г. Киева. В центре показаны контуры бывшего Сенного рынка. Розовой линией отмечена граница буферной зоны заповедника «София Киевская». Черным цветом показаны существующие диссонирующие здания. Красный, оранжевый цвет – памятники архитектуры, коричневый – памятники истории, зеленый цвет – ценная историческая застройка, значительные соружения. Практически все окружающие стройку здания имеют свою ценность.

Каждый путь начинается с первого шага. Первый шаг в принятии градостроительного решения в Киеве делает Департамент градостроительства и архитектуры КГГА, который выдает проектировщику Градостроительные условия и ограничения по застройке земельного участка (ГУ).

Последние как минимум 13 лет выданные этой структурой градостроительные условия писались под конкретные проекты, которые на тот момент устраивали застройщика – ничего общего эти ГУ не имели с Генпланом Киева, утвержденным в 2002 г. и получившим за качество разработки госпремию. Отсюда огромное количество, более 3500 (!) правок, внесенных в Генплан (это признают чиновники), и потребность в разработке нового генплана, который бы «похоронил» эти нарушения.

Нарушение положений Генплана – это разрушение всех градостроительных городских структур и перспектив развития города. На это руководство Киева шло сознательно во имя получения огромных взяток (были разработаны тарифы за услуги!) от застройщиков, которые как бы покрывали «риски» чиновников и депутатов Киевсовета, связанные с нарушением градостроительных норм и правил.

Как показало время, за «риски» никто не наказан (не станут же наказывать сами себя!), коррупция продолжается.
Суммы взяток чиновникам и депутатам застройщики-инвесторы закладывали в стоимость квартир, что их очень раздражало. В марте 2014 г. Конфедерация строителей Украины (КСУ) приняла решение публично выразить недоверие службам и чиновникам, которые попали в «черный список» на основании более 100 обращений в КСУ касаемо коррумпированных чиновников и коррупционных схем в строительной отрасли Украины. В число чиновников-взяточников попали киевские чиновники: от Минкультуры – А.Винграновский, В.Вечерский, от Департамента градостроительства и архитектуры КГГА – А.Вавриш и А.Чорний.

Вавриш до сих пор является очень влиятельным человеком в кулуарах КГГА (!). Президент КСУ Л.Парцхаладзе тогда подчеркнул, «что в результате проведенной работы КСУ не просто подозревает вышеуказанных чиновников во взяточничестве, а считает их причастными к разработке целой схемы коррупционных «тарифов». Именно для того, чтобы эти люди в будущем не заняли какие-нибудь посты, и озвучивают их имена».

В другой публикации того же времени КСУ отмечает, что сумма взяток в строительной отрасли только с объектов жилищного строительства составила около 8 млрд грн (это за 2013 г.). Если взять и нежилые объекты, то сумма может составить до 20 млрд грн в год. По Киеву получение необходимых согласований строителям обходится до 155 долларов за кв. метр площади здания или сооружения (для покупателя стоимость увеличивается на 15-20%).

С тех пор КСУ больше не касалось темы коррупции среди чиновников – видимо, пришлось смириться с этим злом, да и сами застройщики не идеальны.

Обвиняемые КСУ в коррупции чиновники ушли, но на их места пришли другие такие же – доходные места не пустуют. Ситуация с градостроительством в столице не только не меняется, но даже усугубляется.

Функциональное назначение территории Сенного рынка по Генплану Киева – общественные здания и частично – среднеэтажное жилье.

Здание Сенного рынка в свое время было построено для того, чтобы киевляне могли пользоваться свежей продукцией от сельских жителей, привозивших ее в город (имелось удобное сообщение с вокзалом), оно заменило старый, исторически сложившийся Сенной базар на Львовской площади. Здание имело интересную архитектуру и никогда не было аварийным – просто требовало ремонта. Этот рынок был популярен. Но кому-то (дело было при А.Омельченко) пришло в голову, что на этом месте можно заработать.

Я хорошо помню момент, когда УООПИК (Украинское общество охраны памятников истории и культуры) были срочно разработаны все документы для внесения Сенного рынка в перечень памятников местного значения, и это было сделано. Однако чиновники позже в угоду застройщикам исключили его из списка памятников. В 2005 г. Сенной рынок был варварски разрушен.

15 августа 2007 г. на градсовете рассматривался созданный архитектором А.Пашенько проект застройки территории бывшего Сенного рынка, который был одобрен. Проектом предусматривалось строительство торгово-офисного комплекса – 7-15 этажей. Протяженное и из-за этого массивное и малопривлекательное 21-этажное здание имело всего 214 квартир. Во всех подземных паркингах планировалось разместить 770 (!) автомобилей. В состав центра вошли помещения физкультурно-оздоровительного комплекса, киноконцертного зала на 300 мест, ресторана на 100 мест, а также зона отдыха, детские и хозяйственные площадки. Как бы там ни было, но это был общественный центр. На мой взгляд, 21-этажный дом там не к месту. Но хотя бы было о чем говорить.

Последние ГУ были выданы 13 марта 2013 г., подписаны главой Департамента С.Целовальником под проект, в котором приоритет отдается жилью. Обратите внимание на «Функциональное назначение земельного участка» (п. 9): В соответствии с Генеральным планом города, утвержденным Киевсоветом 28.03.2002 г. №370/1804, земельный участок по своему назначению относится к территории ОБЩЕСТВЕННЫХ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ, ЧАСТИЧНО – СРЕДНЕЭТАЖНОЙ ЖИЛОЙ ЗАСТРОЙКИ. Все остальное в тексте противоречит этому утверждению. В ГУ превалирует жилая застройка с подземным паркингом. Количество квартир – 635. Этажность: 5,6,8,9,11,12,17,22. Сегодня в строящемся ЖК «Ярославов градъ» более 800 квартир.
На стр. 3 указана максимальная плотность населения для жилой застройки – 450 чел. /га (нужно еще учесть, что это исторический центр, а не спальный район!). На самом деле плотность застройки значительно выше. Максимальное количество находящихся там людей не должно превышать 891 чел. Но тогда на 1 человека приходится 60,6 кв. метров жилья. А в офисах сколько людей и в других строениях? Сколько машин будет в паркинге? Как-то не складывается. На 450 чел/га не тянет – людей будет значительно больше.

Еще в ГУ дается указание придерживаться существующего законодательства по охране культурного наследия. Ссылки даются на старые, но действующие до сих пор документы, в которых максимальная высота зданий на исторических территориях ограничена 27 метрами – это до 9 этажей, хотя для этого места многовато.

Однако в таблице приведены высоты домов в 11,12,17 и 22 этажа! Я не буду детально анализировать ГУ, приведенные на 9 страницах. Хочу только отметить, что ЖК «Ярославов градъ», который сегодня строится днем и ночью (так утверждают жители домов, расположенных рядом) имеет совершенно другие (значительно превышающие), чем приведенные в ГУ, показатели по высотности и плотности застройки. В нем предусмотрены (то, что я насчитала с фотографий макетов): протяженный 9-этажный жилой массив с вкраплением 6-этажной секции, протяженный 17-этажный массив, 3 дома по 22 этажа, один – 12 эт., квартир в домах примерно 814, общая площадь комплекса – 113,116 тыс кв. метров (по данным  замминистра культуры Т.Мазур Историко-градостроительного обоснования (ИГО). Напоминаю: в ГУ от 2013 г. общая площадь комплекса составляла 84,55 тыс кв. метров.

Из письма-ответа нынешнего директора Департамента А.Свистунова на запрос активиста Общественного объединения «БАРВИ ЖИТТЯ» А.Станкова, датированного 15 ноября 2016 г. (когда строительство ЖК «Ярославов градъ» уже велось ударными темпами), видно, что в конце мая 2015 г. в ГУ были внесены дополнения. Какие – киевлянам не известно. Департамент, начиная с 2011 г. не выставляет на сайте протоколы рассмотрения проектов на градсовете. Т.е. чиновники, нанятые городской общиной, скрывают от нее свои разработки и планы. Возможно, в дополнениях к ГУ от 2013 г. указаны новые показатели объекта строительства.

Отвечая на прямой вопрос: что же строится на территории бывшего Сенного рынка, господин Свистунов размышляет о чем угодно, но прямого ответа не дает. Хотя кое-что удалось «выловить» из противоречивого формально написанного текста.

Первое: подтверждение того, что земельный участок по функциональному назначению относится к территории ОБЩЕСТВЕННЫХ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ С ЧАСТИЧНОЙ СРЕДНЕЭТАЖНОЙ ЖИЛОЙ ЗАСТРОКОЙ. Но строят же высокоплотное высотное жилье! Он что, не знает об этом? Дальше по тексту становится понятно, что не знает. «Утвержденная проектная документация в градостроительном кадастре отсутствует», – повествует он. По поводу того, нужно или нет информировать население о планах застройки, в одном месте он рекомендует делать это застройщику, в другом месте пишет, что Департамент не должен этого делать согласно законодательству 2011 г., которым прописано, что отдельные проекты не подлежат общественному обсуждению, а лишь Детальные планы территорий (ДПТ). Но с 1.01.2015 г. запрещено проектировать отдельные объекты в городских структурах – только в составе ДПТ. Тогда, где ДПТ? Сейчас 2017 г.

КТО и как защищает культурное наследие?

Департамент градостроительства и архитектуры КГГА дает в ГУ ссылки на документы, защищающие культурное наследие, но функции защитника (охранника) выполняет Минкультуры Украины. Оно обязано рассматривать Историко-градостроительные обоснования (ИГО) на объекты строительства в историческом центре и давать свои выводы, учитывая потребности общества в сохранении культурного наследия. Однако в большинстве случаев чиновники учитывают потребности застройщиков, которые оплачивают разработку ИГО. Так сложилось, что разработчиками ИГО вначале упоминаются действующие законодательные акты по охране наследия, но выводы, ввиду того, что рядом уже построено нечто высотное, делаются однозначные – высотные здания в историческом центре строить можно, или мешающий высотному строительству памятник уже не памятник и его можно снести.

В настоящее время одобрением таких ИГО вместо А.Винграновского и В.Вечерского, занимаются поставленные год назад министром культуры Е.Нищуком «охранять» наследие два молодых юриста по образованию, ранее ничем таким не занимавшихся – замминистра Т.Мазур, начальник управления А.Епифанов и чиновник с большим стажем «охраны» – Я.Дихтярь. О том, как они охраняют, «Ні корупції!» писал не раз. Сохраняют они памятники и историческую среду так, что все вокруг разрушается. Здесь выводы напрашиваются сами: давно пора провести конкурс на эти должности в соответствии с принятым 1 мая 2016 г. ЗУ «О государственной службе». Но министр Нищук не спешит – чем-то эти «специалисты» его устраивают.

ИГО по застройке территории Сенного рынка было подписано Мазур и Епифановым без рассмотрения его Научно-методическим советом (исх. письмо №465/10/61-16 от 06.06.2016 г.).

Активную поддержку в этом своем действии они получили от Елены Сердюк, которая в разные времена занимала достаточно высокие должности в сфере охраны культурного наследия. Вот, что о ней известно.

Елена Михайловна Сердюк – кандидат исторических наук, музейный работник. Заслуженный работник культуры Украины. Работала директором Киевского научно-методического центра по охране, реставрации и использовании памятников в составе Управления охраны культурного наследия КГГА. Возглавляла Институт памятникоохранных исследований Минкультуры. Работала генеральным директором Национального заповедника «София Киевская» (июнь 2012 — 19 января 2015). Член НСХУ. Член наблюдательного совета Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника. Член ICOMOS UKRAINE.
Тема диссертации — «Исторические особенности формирования жилья Киева второй половины ХIХ — начала ХХ в. и современные принципы его охраны».

Казалось бы, человек должен знать и любить Киев. Но после увольнения из НЗ «София Киевская» она создает организацию, которая начинает разрабатывать ИГО (среди них – ИГО по застройке территории бывшего Сенного рынка), и, будучи председателем Киевской организации УООПИК – Украинское общество охраны памятников истории и культуры (КО УООПИК), одобряет его от имени этой организации, чем способствует принятию этого ИГО Минкультуры. Ниже приведено письмо-согласование ИГО КО УООПИК строительства жилого комплекса с высотностью 7-23 этажа, общей площадью 106,178 тыс. кв. метров. В нем приведены новые (по сравнению с ГУ от 2013 г.) цифры по этажности и площади комплекса. Активистам и журналистам, выступающим против стройки, известна еще одна цифра общей площади комплекса – 113,116 тыс. кв. метров. Последняя, судя по всему, является правдивой – ЖК «Ярославов градъ» огромен.

Сердюк-1-576x1024 Сердюк2-576x1024 Сердюк-2
Как тут не порадоваться за юристов Т.Мазур и А.Епифанова, подписавших ИГО?! Им помог направить ИГО в нужное для застройщика русло член НСХУ (Национального союза художников Украины), ИКОМОС, бывший гендиректор заповедника «София Киевская»!!!

Редакция сайта «Ні корупції!» в связи со значительным общественным резонансом, вызванным высокоплотной высотной жилой застройкой территории бывшего Сенного рынка, расположенной в историческом центре Киева, обратилась к президенту Национального союза архитекторов Украины В.Гусакову.

“ПРЕЗИДЕНТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ АРХІТЕКТОРІВ УКРАЇНИ
В.ГУСАКОВУ

Шановний пане Президенте!
Члени київської громади та ЗМІ більше року намагаються привернути увагу київської та центральної влади до проблеми щільної забудови території колишнього Сінного ринку висотними житловими будинками. Територія розташована в історичному центрі Києва. Відомо, що згідно з чинним Генпланом Києва до 2020 р., це місце за функціональним призначенням віднесене до категорії громадських будівель та споруд, частково – для середньоповерхової житлової забудови.
Просимо надати професійний висновок щодо можливості щільної висотної забудови в цьому місці. Наскільки проект ЖК «Ярославів град» відповідає містобудівним і пам’яткоохоронним нормам? Дякуємо за співпрацю”.

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”

http://nikorupciji.org/2017/04/21/klychko-nameren-razobratsya-s-korruptsyonnoj-strojkoj-na-terrytoryy-sennoho-ryinka/


18 квітня 2017 року відбулись Шості Всеукраїнські Зарембівські
наукові читання “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми
та тенденції”, присвячені 70-річчю  від дня народження доктора історичних наук Сергія Захаровича Заремби у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» (м. Київ, вул. Госпітальна, 24а). Представлено 20 наукових доповідей на різну пам’яткознавчу і музеєзнавчу проблематику із 40 заявлених.

ПРОГРАМА

IMG_9226
IMG_9228 IMG_9235 IMG_9238 IMG_9253 IMG_9260 IMG_9264 IMG_9271 IMG_9276


Шановні колеги!

1

Від усієї душі вітаємо Вас з професійним святом – Міжнародним днем пам’яток і визначних місць!

Ви робите велику і важливу справу для наших сучасників і  нащадків. Ваша повсякденна робота, наукові та творчі досягнення у справі збереження національних святинь сприяють духовному піднесенню української нації, зростанню її самосвідомості, а це, у свою чергу, збільшує міжнародний авторитет нашої країни.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя, успіхів у професійній діяльності та добробуту Вашим родинам!

ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК


Вітаємо ювіляра!

Нещодавно Галина Степанівна Марчук – багаторічний голова Волинської обласної організації ГО «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури» відзначила свій ювілей.

Галина Марчук краєзнавством та охороною культурної спадщини, займається понад 30 років. Делегат багатьох Всеукраїнських форумів та Конгресів. Брала участь у різних краєзнавчих та історичних вікторинах, конференціях, археологічних експедиціях.

 З 1994 р. працювала заступником голови, а з 2012 р. обрана головою Волинського відділення Товариства по зв’язках з українцями за межами України «Україна-світ», брала активну участь у Народному Русі, у відродженні товариства «Просвіта» (була референтом) та Союзу Українок  у Луцьку.

 У 1998 році Г.Марчук обрана головою Волинської обласної організації ГО «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури» (далі – Товариство). Займається вивченням історії волинського краю, проводить значну пам’яткоохоронну роботу. З 1999 року Г.Марчук обрана членом Головної Ради Товариства була делегатом VІІІ-ІХ-Х-ХІ-го з’їздів Товариства.

Професійну діяльність у галузі охорони культурної спадщини Г.Марчук розпочала у 1986 році, коли стала працювати науковим співробітником Луцького Державного історико-культурного заповідника. Брала участь у створені виставки дзвонів у Луцькому замку. Була ініціатором проведення фестивалів дзвонового мистецтва «Благовіст Волині» та фестивалю духовної пісні «Великодні передзвони».

Для популяризації дзвонового мистецтва створила при Товаристві Науково-методичний центр дзвонового мистецтва, який займається вивченням ливарництва та дослідженням історії дзвонів, дзвонового мистецтва та його популяризації. Є учасником та лауреатом багатьох фестивалів дзвонового мистецтва України, Росії, Польщі. Проводить значну роботу із каталогізації дзвонів Волині.

Широкого резонансу в пресі України та Канади набула організована Галиною Марчук в 2012 році Міжнародна  виставка сувенірних дзвоників «Спадок віків», що була писвячена Луцькому замку, який зайняв І-е місце в акції «7 Чудес України». На виставці було представлено понад  200 дзвоників з 22 країн світу із приватних колекцій колекціонерів України, Росії, Канади. Видано каталог та буклет виставки.

Основна діяльність Г.Марчук в Товаристві направлена на збереження історико-культурної спадщини Волині, що становить культурну цінність України.

З метою відродження та популяризації народного мистецтва Г. С. Марчук підготувала і провела понад 30-ти тематичних виставок багатьох майстрів Волині, як в області так і в Україні. Серед них виставки членів Волинської організації Товариства: «Історія України у вишиваному портреті» майстра вишивки Юрія Савки, «Пам’ятки сакральної архітектури» майстра соломопластики Валентини Галкіної, «Обереги моєї душі» майстра вишиваних ікон Олександра Шума та багато інших.

Галина Степанівна провела ряд культурно-мистецьких заходів і літературно-біографічних портретів: краєзнавця, релігійного діяча –вихідця з Волині Митрополита Західноєвропейського та Парижського Анатолія Дублянського (перевидала його книгу з 1932 р. «Луцьк. Історичний нарис»), готує до друку його біографію, дослідила життя та творчість науковця та краєзнавця Волині архітектора Леоніда Маслова, видала про нього книгу «Одне надійне життя», зробила переклад з чеської мови праці «волинського чеха» Йосефа Вацлава Томан-Томанека з Чехії  «Чехи на Волині». Видала його книгу українською мовою «Квіти гніву». В співавторстві із своїм заступником Майданець Іраїдою видала книгу «Постаті жидичинської архимандрії».

Г.Марчук має понад 50 публікацій в пресі та наукових збірниках конференцій. З популяризацією культурної спадщини виступає на радіо та обласному телебаченні. За  її участі створено телефільми :  «І належить Вам прибути…» (про з’їзд монархів у 1429 році в Луцьку) та «Дзвону чин» про дзвонове мистецтво Волині.

Для популяризації історичної та документальної спадщини населення та молоді області Г.Марчук спільно з Жидичинським Миколаївським монастирем УПЦ КП започаткувала краєзнавчий семінар «Миколаївські читання» присвячені пам’яті Луцького князя Миколи Святоші та Святому чудотворцю Миколаю Мирлікійському. За підтримки польського Консула в Луцьку та Литовського Посла в Україні було проведено 3 конференції «З’їзд європейських монархів в Луцьку 1429 року». А також проведено 3 конференції «Дзвони в історії та культурі народів світу» та «Церковна і народна дерев’яна архітектура». Матеріали усіх конференцій видані в науково-краєзнавчих збірниках.

При Волинській організації Товариства Марина Степанівна заснувала обласну премію ім. архітектора Леоніда Маслова та мистецьку премію ім. отця-доктора Дмитра Блажейовського, які присуджуються науковцям, краєзнавцям та активним членам Товариства за вагомий внесок у галузі охорони культурної спадщини.

За свою діяльність у сфері культури та охорони культурної спадщини Г.Марчук  нагороджена численними грамотами та подяками від органів міської та обласної влади та різних громадських організацій. А також в 2010 р. отримала звання полковника, а в 2011- генерал-осавула Волинської Січі Війська Запорозького (голова Жіночої ради).

В 2010 р. отримала народну нагороду: орден «Іван Сірко» 3-го ступеню.

Зачимо Галині Степанівні міцного здоров’я! Творчої наснаги, здобутків, перемог у збереженні і захисті культурної спадщини Україні!

ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

 


maxresdefault_1


5


Міжнародний науково-практичний семінар “Цифрові технології в музейній справі” відбудеться в Києві

kaponir_resized27 квітня 2017 року на базі Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» в КИєві відбудеться Міжнародний науково-практичний семінар “Цифрові технології в музейній справі” з серії заходів “Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація”.

На семінарі обговорюватимуться питання цифрової трансформації музеїв, презентуватимуться рішення щодо цифрової паспортизації, онлайнової репрезентації фонду, створення цифрового музею.

Інформаційний лист http://demo.dcvisu.com/…/Seminar-DH-Kyiv_Fortes-2017-u-Info…
Онлайнова реєстрація https://docs.google.com/…/1FAIpQLSfVRV_BRIkOW-k1L6…/viewform

Зголошення приймаються до 24 квітня 2017року.

Контактні особи від оргкомітету:
Баркова Ольга Валентинівна, тел. +38 (096) 6435420
В’ялець Андрій Васильович, тел. +38(099) 9835805

http://prostir.museum/ua/post/39143

 


ВІДБУЛОСЯ ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ ОНОВЛЕНОГО СКЛАДУ МУЗЕЙНОЇ РАДИ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

image002 (1)За участі  Міністра культури України Євгена Нищука відбулося перше засідання оновленого складу Музейної ради при Мінкультури. Нагадаємо,  що Музейна рада попереднього скликання  при Мінкультури  припинила  свою діяльність в травні 2016 року.

Відкриваючи засідання, Міністр культури  Євген Нищук відзначив важливість відновлення діяльності Музейної ради та  оновлення  підходів до  формування  її  складу з урахуванням регіональної різноманітності та представництва музеїв – національних, державних, комунальних, створених при підприємствах, в установах , організаціях і навчальних закладів усіх форм власності, у тому числі  приватної форми власності, заповідників, галерей, громадських об’єднань, аналітичних та науково-методичних центрів відповідного фахового спрямування.

«Я сподіваюся, що це буде одна з найпродуктивніших та найдієвіших Музейних рад, зокрема я сподіваюся на вашу ефективну співпрацю з Міністерством, яка дасть позитивний  результат для функціонування  музейної галузі країни. Сьогодні ми маємо обговорити деталі впроваджених нововведень та нову організацію діяльності Музейної ради. Є багато практичних питань, які ми маємо вирішити в найближчий час. Я абсолютно готовий дослухатися до вас, адже існують певні напрямки в роботі, де неможливо обійтись без фахових порад. Тож я готовий та відкритий для практичного діалогу», – сказав Євген Нищук.

Також Міністр культури розповів, що  за період паузи в роботі Ради  Мінкультури розробило нове Положення про Музейну раду, де закладено нові принципи обрання членів до її складу.

«Можна багато говорити про розвиток музейної справи, про зміни, але коли ми не маємо інформації про частину державного музейного фонду – дуже важко розвивати музейну справу без належної бази. Коли держава не має комплексного розуміння того, що ж з саме вона має захищати. Зокрема, секретар Музейної ради обирається з членів Музейної ради, задля кращої комунікації між ними», – додав Євген Нищук.

Колишній голова Музейної ради, громадський діяч у галузі музейної справи, голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро під час свого виступу  зазначив, що дійсно, були періоди, коли Міністерство культури та Музейна рада один одному були не потрібні, зокрема попередній склад ради витрачав багато сил на боротьбу з Мінкультури, задля того, щоб довести, що дієва комунікація потрібна.

 «Комунікація дійсно потрібна, і я надзвичайно радий, що керівництво Міністерства готове нас слухати. Проте хочу застерегти, що разом з цим на Музейну раду лягає величезна відповідальність готувати не просто емоційні заяви та розмірковування, а проекти важливих рішень. З досвіду голови Музейної ради хотів би запевнити всіх, що будь-яка пропозиція подана до плану роботи має бути в з проектами рішень, задля плідної співпраці», – сказав Владислав Піоро.

Під час засідання Музейної ради розглядалася низка  організаційних питань щодо її функціонування, а саме:  обрання голови, заступника голови та секретаря Ради. Так, за рішенням членів Музейної ради, Головою оновленого складу Ради обрано  – Василя Рожка,  заступника голови Львівської обласної організації «Тустань»; заступником Голови –  Леся Гасиджак, перший заступник генерального  директора Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», начальник  інформаційно-аналітичного відділу ГО«Український центр розвитку музейної справи»; секретарем – Юлія Зіновіїва, учений секретар Національного художнього музею України.Новообраний голова Музейної ради  Василь Рожко, висловив сподівання, що Музейна рада працюватиме за принципами  прозорості, чіткості, з налагодженою комунікацією та налаштованою на ефективну співпрацю.

«Новий склад музейної ради заряджений конструктивом та позитивом. Я сподіваюсь, що наша позиція буде формуватися на цьому позитиві. Також я вважаю за потрібне – наші професійні судження артикулювати і транслювати зовні, задля музейників, які слідкують за тим, що робить Мінкультури», – сказав Василь Рожко

Під час засідання Музейної ради також були підняті актуальні питання розвитку музейної справи, зокрема питання правового врегулювання діяльності музеїв, створення Інституту Музею, нового Положення про Музейну раду та покращення комунікації між Мінкультури та членами Музейної ради.

Музейна рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Міністерстві культури України, утвореним з метою визначення пріоритетних напрямів формування та реалізації національної музейної політики. Основними завданнями Ради  є сприяння у забезпеченні комунікації Мінкультури з представниками професійної громадськості; моніторинг ефективності чинного законодавства щодо музейної справи та суміжних питань; надання Мінкультури рекомендацій та пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері музейної справи. Членами Музейної ради при Мінкультури нового скликання є 17 фахівців музейної справи України.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245223667&cat_id=244913751


МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ПРАЦЮЄ НАД УНОРМУВАННЯМ ПОРЯДКУ ВИДАЧІ ДОЗВОЛІВ НА ПРОВЕДЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК ТА РОЗКОПОК

image004Про це повідомила  заступник Міністра культури Тамара Мазур під час дискусії на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі  де представники  археологічного середовища закидали Міністерству культури  саботування  здійснення  археологічних  досліджень.

«Мінкультури  активно займається цим питанням і працює над  унормуванням видачі дозволів археологічних розвідок  та  розкопок, оскільки дане питання є вкрай серйозним. Питання видачі даних дозволів чітко регулюється відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316, яка передбачає  певний порядок видачі дозволу на проведення археологічних розвідок, розкопок,  підстави для відмови у видачі таких дозволів та  порядок оскарження відмов. Цей документ також передбачає  чіткий перелік вимог до оформлення заяв на отримання  дозволів на проведення археологічних розвідок  та  розкопок. Існуюча законодавча система у цьому питанні можливо недосконала та не відповідає  сучасним викликам, однак ми маємо виконувати вимоги нормативних актів, а непорозуміння вирішувати шляхом внесення змін до законодавства та удосконалювати  законодавчі акти України, що передбачають надання цих послуг спільними зусиллями, а не безпідставними звинуваченнями», – розповіла Тамара Мазур.

Заступник Міністра культури  також повідомила, що  дійсно, на даний час виникла певна проблема, пов’язана з видачею дозволів на проведення археологічних розвідок  та  розкопок, але вона не пов’язана, ні в якому разі, з саботажем археологічних досліджень з боку  Міністерства культури. Оскільки більшість із надісланих заяв на отримання дозволів не відповідають вимогам діючого законодавства та не надають необхідної та повної інформації  для їх погодження.

«Дійсно, ми затримали надання відповідей, але затримка виникла через те, що відомство перебувало в дискусії з Інститутом археології та його структурними інституціями. Розуміючи серйозність справи ми розраховували на те, що документи будуть доопрацьовані належним чином. Ті заявники, які усунули недоліки – дозволи отримали, тому зараз ми говоримо не про 110 прострочених дозволів, а про набагато меншу кількість», – сказала Тамара Мазур.

Вона також звернула увагу на існуючу практику оформлення звітів про проведення  археологічних досліджень, які надаються Інститутом археології. «Відповідно до положень визначено, що порядок оформлення звіту про виконані роботи, відповідно до дозволу на проведення археологічних розвідок, розкопок,  встановлюється Інститутом археології та затверджується Мінкультури. Саме Інститут археології мав затвердити такий порядок оформлення звіту і передати до Міністерства, аби ми своїм  наказом його затвердили. Проте до цього часу це не було зроблено», – інформувала Тамара Мазур.

У дискусії  також взяли участь – Віктор Чабай, директор Інституту археології Національної академії наук України; Юрій Болтрик, завідувач відділу Польовий комітет Інституту археології Національної академії наук України; Євген Синиця, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету ім. Т.Шевченка; Антон Корвін-Піотровський, директор Охоронної археологічної служби України та Олег Осаульчук, директор Рятівної археологічної служби.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245224277&cat_id=244913751


У МІНКУЛЬТУРИ ОБГОВОРИЛИ СТАН ВИКОНАННЯ ПРОТОКОЛУ ХІ ЗАСІДАННЯ ЗМІШАНОЇ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ПОВЕРНЕННЯ ТА РЕСТИТУЦІЇ ВТРАЧЕНИХ ТА НЕЗАКОННО ПЕРЕМІЩЕНИХ ПІД ЧАС ТА ВНАСЛІДОК ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

image002Перший заступник Міністра культури України Світлани Фоменко провела зустріч із Послом з особливих доручень та головою німецької частини Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей Міхаелєм Янсеном.Під час зустрічі обговорювалися  та погоджувалися  певні пункти виконання  Протоколу ХІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей. Зокрема,  розглядалась пропозиція німецької сторони про культурні цінності, що можуть бути передані Україні найближчим часом , а саме  – виданої у 1708 році царем Петром Першим грамоти про призначення Київського митрополита, а також  фото з Софійського собору, які зберігалися в ньому до Другої світової війни.Окрім того, була проведена конструктивна розмова щодо розв’язання  архівних питань, цікавих для обох сторін,  а також обговорення робочого візиту до Бундесархіву.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245223281&cat_id=244913751


До широкої громадськості Глухова

Написати цей лист нас покликало звернення десятьох представників громадськості міста до Громадської ради Міністерства культури України з приводу (цитуємо) «категоричного заперечення проти кандидатури Савицького О.Д. на посаду генерального директора НЗ «Глухів». Ми згодні з тим, що в демократичній державі і влада, і суспільство мають дослухатися до громадської думки. Але і представники громадських організацій, підтримуючи певну позицію, мають чітко розуміти наслідки своїх дій, відповідати за кожне підписане слово.
Хочеться віддати належне авторові цього звернення, адже зрозуміло, що його писала одна людина, добре обізнана з основними завданнями, визначеними статутною діяльністю заповідника, а підписували його ті, хто краєм вуха чув про заповідник, хто не має жодного відношення до галузі культури. Справа в тому, що риторика представників громадськості зачіпає не тільки ділові і професійні якості нашого керівника, а й ставить під сумнів результати роботи всього колективу. Директор – це представницька фігура, яка здійснює керівництво закладом і несе відповідальність за його фінансово-господарську та виробничу діяльність, а виконання всіх напрямків роботи у сфері охорони пам’яток культурної спадщини, науково-дослідної, культурно-просвітницької, експозиційної, інформаційно-видавничої роботи забезпечують керівники структурних підрозділів і безпосередні виконавці. І з легкої руки наших громадських діячів працівники заповідника, які поклали на вівтар служіння українській культурі, пам’яткоохоронній і музейній справі багато років своєї професійної діяльності, різко стали «конформістами і пристосуванцями».
А хтось задумався про те, чому керівника, якому у листі навісили ярлик «анти-
українського елемента, що ставить під сумнів українську державність як історичний фактор», підтримують усі без виключення працівники закладу? Тому, хто буває в нашому колективі і знайомий з його корпоративним духом, не треба нічого пояснювати. У заповіднику працюють люди з різними політичними уподобаннями, але це ніколи не ставало на заваді головного завдання – просувати якісний науковий і музейний продукт, завдяки якому створюється позитивний імідж міста не тільки на загальнонаціональному, а й світовому рівні. Таку оцінку нашій діяльності можуть наразі дати кілька десятків провідних вітчизняних музеїв та історико-культурних заповідників, і вона буде базуватися не на особистих стосунках, а на тих позитивних зрушеннях, які щорічно ми презентуємо перед своїми колегами. Те ж саме можуть сказати крає-
знавці, любителі глухівської історії, звичайні городяни, які постійно відвідують наші заходи, на яких ми намагаємось не повторюватись і кожного разу знаходити щось цікаве, створюючи атмосферу тієї історичної епохи, якій присвячується дійство.
Творчість неможливо втиснути в адміністративні лещата. Наш керівник це зрозумів і став створювати всі необхідні умови для розвитку цієї творчості. І колектив його підтримав. Авторитаризм, тотальна недовіра, відверта брехня і залякування ще ніколи не йшли на користь справі, а нам все це намагаються нав’язати, втягуючи у політичні чвари, створюючи штучно навколо керівництва заповідника надзвичайну подію державного масштабу.
Ми визнаємо свою помилку у тому, що маючи власну газету і інтернет-ресурс, які, до речі, створені і обслуговуються суто працівниками заповідника, недостатньо інформували громадськість про свої проблеми, досягнення і плани на майбутнє. Виправляючи цю ситуацію, запрошуємо всіх у вівторок 4 квітня 2017 р. до нашого закладу на день відкритих дверей. Усі бажаючі матимуть змогу познайомитись з результатами роботи заповідника за останні роки, безкоштовно відвідати музей археології і виставки. Особливо раді будемо бачити на зустрічі з колективом «щиро обурених представників громадськості міста» Р.В. Павленка, І.О. Маринченка, С.М. Хлоня, Д.С. Федченка, Ю.Л. Негребу, Т.П. Александренко, В.А. Троценка, О.К. Понирка, І.Б. Гайдук, Н.І. Глущенко і М.В. Захарченка. Дамо відповіді на всі проблемні питання, у тому числі, хто все ж таки дав дозвіл на будівництво у сквері Шевченка двох павільйонів та кафе навпроти Трьох-Анастасіївського собору. Впевнені, що отримана інформація і щире спілкуватися підуть на користь як громадськості, так і нашому трудовому колективу.

Колектив Національного заповідника «Глухів»
(всього 25 підписів)


ВИШИТА МОЛИТВА ДУХУ

афіша сашиУже впродовж багатьох років Волинська обласна організація  УТОПІК співпрацює з районним краєзнавчим музеєм м. Костопіль на  Рівненщині. Нами було спільно проведено багато виставок членів культурно-мистецької секції нашого Товариства. Костопільчани завжди радо зустрічають наших майстрів: вишивальників, художників, гончарів та ін. І ось, гарного весняного дня ми знову мали нагоду завітати до сусідів.

23 березня у костопільському районному краєзнавчому музеї відбулося урочисте відкриття персональної виставки волинського майстра-вишивальника, члена нашого товариства – Олександра Антоновича Шума «Вишита молитва духу». На відкритті виставки виступили заступник голови Костопільської райдержадміністрації Оксани Кіптель, голова Волинської обласної організації товариства охорони пам’яток історії та культури Галина Марчук, секретар товариства, к.і.н. Оксана Сущук, вихованці районного будинку школярів та юнацтва – фольклорний ансамбль «Ладовиця» (керівник Оксана Красун).

учасники виставки
Присутні на виставці костопільчани, студенти та викладачі медколеджу були щиро здивовані, що виявляється вишиванням – цим ніби суто жіночим художнім ремеслом, може займатися чоловік. Руки, які звикли до столярської справи, можуть тоненькою голкою мережити на полотні барвисті візерунки.

Олександр Шум родом з Любомльського району, але вже довгий час мешкає в Луцьку. Митець-вишивальник розповів, що  першою серйозною роботою в дитинстві була модна в ті часи накидка на телевізор, а вже потім  майстерності вишивання навчала мама. Навчання в технічному училищі та служба в армії на деякий час перервали це захоплення. І тільки у зрілому віці Олександр Антонович взявся знову за голку, з якою не розлучається уже впродовж 15 років. В основному майстер вишиває ікони, хоча зараз переходить до відтворення класичних мистецьких шедеврів. Свого часу його благословив на справу, нині покійний, отець-доктор Дмитро Блажейовський – відомий творець вишитих ікон й засновник Музею вишиваних ікон у Львові.  Олександр Шум вважає отця Дмитра своїм духовним наставником, взірцем майстерності. Свої перші роботи він вишивав  саме за ескізами Блажейовського.

«Лише людина багата духовно може творити справжні шедеври мистецтва, які випромінюють світло благодаті, лікують людські душі. Саме таку можливість – доторкнутися серцем до прекрасного, відчути душевну насолоду і радість буття подарував нам сьогодні майстер» так сказав на відкритті  виставки  директор  районного музею – Анатолій Вакулка.

ікони

І справді, вишиті ікони та картини волинянина неймовірної краси!

Голова ВОО УТОПІК Галина Марчук

На фото: Анатолій Вакулка –директор музею,

                  Олександр Шум  – майстер вишивки,

                  Юрій Кузнюк – заступник голови районної ради,

                  Галина Марчук – голова ВОО УТОПІК


Шановні колеги, друзі!

Велика загроза культурній спадщині, турбота про яку нас всіх об’єднує – воєнний конфлікт на Сході України.
Рада безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН) у п’ятницю, 24 березня, ухвалила резолюцію про захист об’єктів культурної спадщини, яким загрожують збройні конфлікти.
Метою резолюції, однією зі співавторів якої є Україна, є підвищення ефективності міжнародних зусиль щодо запобігання і протидії знищенню або контрабанді культурних цінностей в умовах збройних конфліктів.
Резолюція засуджує незаконне знищення культурної спадщини, а також викрадення і незаконне вивезення культурних цінностей з територій збройних конфліктів. У ній підтверджується, що такі дії можуть бути розцінені як воєнні злочини, і особи, які вчинили їх, можуть постати перед судом.
Рада Безпеки ООН закликала країни-члени вжити заходів, щоб уникнути незаконного обігу культурних цінностей і співпрацювати з правоохоронцями та судами за підтримки Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).
З цією ж метою рекомендується документувати всі культурні цінності і переміщати їх в безпечні зони на територіях збройних конфліктів.
Генеральна директорка ЮНЕСКО Ірина Бокова назвала ухвалення резолюції “історичним”, наголосивши, що вона засвідчує “визнання важливості культурної спадщини для миру та безпеки”.
Давайте згуртуємся і внесемо потрібні для збереження нашого культурного надбання положення резолюції до ЗУ «Про охорону культурної спадщини», поправки до якого зараз розглядаються в Комітетах ВР.

Голова ГО “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури”
М. І. Бур’янова


Преc-центр: Історичні пам’ятки України: реальний стан об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО


ХХVІ Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні»

IMG_20170321_142540_HDR21 – 22 березня 2017 року у приміщенні ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» відбудеться ХХVІ Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні», організована 7 науковими та учбовими установами, громадськими організаціями (Науково-дослідним центром «Часи козацькі», Центром пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, Інститутом археології НАН України, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Історико-культурною асоціацією «Україна-Туреччина», Уманським державним педагогічним університетом ім. Павла Тичини). У щорічному зібранні науковців, викладачів вишів, музейників, краєзнавців з різних регіонів України (понад 30 міст), Молдови, Туреччини, Польщі обговорять найактуальніші питання вивчення, збереження, популяризації, музеєфікації, актуалізації через включення до туристичних маршрутів нерухомих і рухомих об’єктів доби українського козацтва.

IMG_20170321_141149_HDRДо програми конференції включено понад 120 доповідей і повідомлень стосовно різних проблем дослідження матеріальних і нематеріальних пам’яток післямонгольського періоду, ранньо-модерного часу (від ХІІІ до кінця ХVІІІ століття).

У двох пленарних і чотирьох секційних засіданнях будуть обговорені питання походження українського козацтва, окремих подій його славної історії, різних аспектів життя та діяльності представників козацької старшини, нові знахідки з археологічних досліджень та у музейних колекціях, відкриття науковців у процесі опрацювання писемних джерел.

IMG_20170321_141948_HDRБудуть підведені не тільки підсумки досліджень науковців, а й окреслені перспективи вивчення, упорядкування і використання пам’яток козацької доби. За результатами роботи конференції готується видання 26-ї збірки матеріалів.

IMG_20170321_140724_HDRЗасідання буде супроводжуватися показом нових археологічних знахідок, художніх творів і видань з козакознавчої тематики організацій-учасників.

Оргкомітет конференції


Ревалоризацію архітектурних ансамблів та археологічної спадщини Пліснеська і Підгірців обговорять у Львові

Безумовно, унікальною перлиною Львівщини є культурний ландшафт села Підгірці Бродівського району, що розкинулося на пагорбному пасмові Вороняки. Адже продовж віків у неповторній спадщині села, в місцевих пам’ятках  культури, археології та архітектури VІІ — поч. ХХ століть тут зафіксована історія та мистецько-архітектурна спадщина  не лише України, а також Австрії та Польщі.

Проте сьогодення вимагає пошуку ефективних засобів та шляхів реалізації Програми проведення науково-проектних та реставраційних робіт на  чисельних об’єктах культурної спадщини у цій унікальній  історичній місцевості. Йдеться,   про реалізацію проекту «Ревалоризація архітектурних ансамблів та археологічної спадщини Пліснеська в с. Підгірці». Саме це  й стало спонукальною причиною проведення  представницької Міжнародної науково-практичної конференції, що пройде незабаром у формі  «круглого столу» у НУ «Львівська політехніка».

Учасниками ж конференції будуть: керівники Львівської облдержадміністрації та обласної ради, директор Національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тарас Возняк, президент ІКОМОС України Микола Гайда,  поважні гості з Австрії — професор Марина Доерінг-Вільямс (Технічний університет  Відня), доктор Антон Кранер (Університет Інсбрука), архітектор-інженер Герхард Гаузер (Інсбрук), доктор Андреас Венінгер (директор ОЕАД в Україні). А модеруватимуть захід очільники та науковці Національного університету «Львівська політехніка»  — директор  Інституту архітектури професор Богдан Черкес, професор  Микола Бевз, багатолітня дослідниця підгорецької спадщини доцент Ореста Ремешило-Рибчинська, доценти Ігор Бокало та Олег Рибчинський і директор громадської організації «Шолом-Підгірці» Ігор Кавич.

У ході «круглого столу»  учасники обговорять низку питань. Йдеться, насамперед про Програму ревалоризації, тобто переоцінення та переосмислення пам’яток в с. Підгірці, доопрацювання генерального плану розвитку території села  із врахуванням положень розробленої програми та з нанесенням охоронних зон пам’яток та ландшафту. Окремою ж темою стане відновлення унікальної дерев’яної церкви св. Михайла, котра, на жаль, згоріла 18 травня 2006 року. На щастя,  львівські політехніки зберегли її обмірні креслення, виконані ще в 2003 році за участю українських та австрійських студентів під керівництвом викладачів Інститутів архітектури Львова та Відня. Відтак, вперше тут буде представлено проект відтворення згорілої церкви, виконаної харківським студентом під керівництвом фахівців Інститутів архітектури Львівської політехніки та Харківського Національного університету архітектури та будівництва. Експозиція також буде доповнена матеріалами експедицій в заповідник «Стародавній Пліснеськ» за участю фахівців та студентів Львівського національного університету ім. Івана Франка.

 Ігор Галущак

Львів

http://prostir.museum/ua/post/39019

 


Семінар-інтенсив для музейників “Музейна комунікація” відбудеться в Києві

16388341_10155329894119162_5626076276820036726_n_resized

Як музею успішно комунікувати з аудиторією? Чому журналісти не відкривають ваші прес-релізи? Нащо вести Інстаграм? З чим їсти музейний фандрайзинг? Відповіді на ці та інші найболючіші питання будемо шукати з командою справжніх профі:
Про створення коммунікаційної стратегії розповість Александр Тодорчук (Sasha Todorchuk) – партнер і креативний директор піар-агенції Gres Todorchuk PR, ініціатор створення організації UAnimals, покликаної досягти заборони використання тварин у цирках України.

Александра Ковальчук (Alexandra Kovalchuk), співзасновниця БФ «Маніфест Миру», куратор «Museum For Change», волонтерка та громадська активістка, співзасновниця благодійного фонду «Друзі Музею», поділиться практичним досвідом музейного фандрайзингу з юридичними аспектами та оформленням документів та розповість про те, як вони разом з «Museum For Change» заробили 1 000 000 грн для музею.

Oksana Pavlenko, головний редактор і засновниця сайту thedevochki, розкриє таємниці продуктивної співпраці з журналістами.

Даша Андреева (Дарья Андреева), SMM-фахівець, автор блогу WishDO, на майстер-класі пояснить, як використовувати Instagram для формування образу музею та залучення нової цільової аудиторії.

Участь у семінарі безкоштовна.
Реєстрація обов’язкова: https://goo.gl/Yw8VNv
Кількість місць обмежена! Шановні колеги, через великий запит ми скорочуємо запис до 1-ї людини з музею.
Контактна особа: Оля Носко (Olya Nosko)

http://prostir.museum/ua/post/39013