Наказом Міністерства культури України від 12.12.2018 № 1092 затверджено зміни до Порядку обліку музейних предметів в електронній формі». Наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 січня 2019 року за № 15/32986.

Затвердженими змінами спрощуються умови для створення та ведення інформаційної системи електронного обліку в музеї. Зокрема, скасовується вимога про те, що інформація в інформаційній системі музею повинна оброблятися із застосуванням комплексної системи захисту інформації  з підтвердженою відповідністю (КСЗІ). Також  врегульовано механізм  надання  музею унікального п’ятизначного коду, який є складовою частиною  унікального ідентифікаційного номера, що присвоюється  кожному музейному предмету при першій реєстрації в інформаційній системі музею. Унормовано порядок обліку музейних предметів в електронній формі відповідно до етапів обліку (вводяться нові додатки 5,6,7 до Порядку обліку музейних предметів в електронній формі).

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України»  № 8 від 29 січня 2019 року  та  внесення до Єдиного Державного реєстру нормативних актів.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245454137&cat_id=244913751

В ефірі телеканалу Еспресо Ольга Рутковська – мистецтвознавець, представник України в міжнародній пам’ятково-охоронній організації ІКОМОС, член Головної ради ГО “УТОПІК”; Віталій Білецький – член ініціативної групи Музей На Поштовій, засновник ГО “Громада Андріївський Узвіз”, член Головної ради ГО “УТОПІК”. Тема розмови: Збереження археологічної знахідки на Подолі.

http://pamjatky.org.ua/?p=15087

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури  щиро і сердечно вітає вас і дирекцію Національного музею народної архітектури та побуту України зі славним 50-річним ювілеєм  одного із найкращих  народних музеїв нашої держави та славетних скансенів світової культурної спадщини.

Ми пишаємось здобутками Музею, як ті, що мають безпосереднє відношення до його створення.

Невеликий екскурс в історію, яка свідчить, що в кожній сфері суспільного життя є люди, котрі за будь-яких пануючих систем чи режимів чесно робили і роблять свою справу не оглядаючись  на кон’юктуру моменту, на зміни політичних векторів, бо працюють на Державу, на народ і їм не потрібно перебудовуватися чи випрошувати індульгенції у нової влади.

Таких людей визначний український поет Борис Олійник називав Добротворцями. Саме вони – Добротворці, в середині 60-х років XX ст. переймалися створенням найпотужнішої і найавторитетнішої громадської організації країни – Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, створеного в 1966 році. До його заснування причетний справжній цвіт української нації. Досить сказати, що у витоків Товариства стояли видатні державні діячі, вчені, етнографи, архітектори, археологи, історики  –  Тронько П.Т., Толочко П.П., Брайчевський М.Ю., Гончар І.М., Логвин Г.Н.; відомі українські письменники Максим Рильський, Микола Бажан, Олесь Гончар, Павло Загребельний; талановиті артисти і художники  Наталія Ужвій, Гнат Юра, Платон Майборода, Андрій Штогаренко, Михайло Дерегус та багато інших.

Ідея створення Музею архітектури та побуту належить Троньку Петру Тимофійовичу, який тоді був заступником Голови Ради Міністрів  і за розподілом обов’язків опікувався також і сферою охорони історико-культурної спадщини та очолював новостворене Товариство.

На виконання постанови Ради Міністрів України  від 6 лютого 1969року №105  Виконком Київської міської ради депутатів трудящих Рішенням №824 від 27 травня 1969 року відвів земельну ділянку для будівництва першої черги музею в с.Пирогові в Московському районі м.Києва.

З усіх кінців України звозилися до Києва унікальні садиби, окремі будівлі, церкви, вітряні млини, вироби народних майстрів.

Будівництво самого Музею здійснювалося  Спеціальним будівельно-реставраційним управлінням – структурною одиницею Товариства, Будівництво, всі роботи з відбору, обстеження, закупівлі, проведення  проектних робіт та встановлення архітектурних експозицій Музею фінансувалося  Товариством за власний кошт.

В серпні 1976року будівництво першої черги Музею Товариством було завершено і Рада Міністрів України Постановою від 10.09.1976 року №440  «Про завершення будівництва Музею в с.Пирогів» визначила порядок будівництва другої черги Музею. Для цього Рішенням Виконкому Київради від 21.04.1988року №383 Товариству було відведено земельну ділянку площею 35 га і запропоновано відселити з ділянки відводу громадян в кількості 92 родини с.Пирогів.

З 1988 року по 1991 рік за рахунок коштів Товариства було відселено 38 родин із 19 будинків.

Таким чином, будівництво першої черги Музею та інші витрати, пов’язані з підготовчими роботами, з будівництвом другої черги Музею, Товариство профінансувало за рахунок власних коштів в сумі понад 50 млн.крб.

Бюджет Товариства формувався  за рахунок членських внесків. Якщо на день I-го Зїзду в Товаристві було 9 млн. осіб, то на кінець 80-х років XXст. в ньому нараховувалося  понад 20 млн. індивідуальних і колективних членів, які платили внески, що давало можливість не тільки далі будувати Музей, але й утримувати дирекцію Музею.

З 1992 року по 2003 рік у зв’язку із змінами соціально-економічних умов у державі  на утримання Музею Товариству було надане  фінансування з державного бюджету. У 2003 році фінансування Музею з держбюджету відповідно до Бюджетного кодексу України було припинено у зв’язку з тим, що Музей належав до громадської організації.

Після того, як всі спроби забезпечити фінансування не дали результатів, Товариство змушене  було звернутися з пропозицією до Кабінету Міністрів України передати Музей у відання НАН України без зміни форми власності. Це сталося у липні 2004 року, пізніше Музей був переданий Міністерству культури в сферу управління.

Такий короткий огляд втілення в життя наймасштабнішого проекту, здійсненого Українським товариством охорони пам’яток історії та культури в минулі десятиліття, результатом якого стало створення Національного музею народної архітектури та побуту України, на площі 150 га з встановленими понад 300 архітектурними об’єктами і фондами, де зберігаються близько 80 тис. експонатів.

Вважаємо за необхідне в день славного 50-річчя від імені всіх памяткоохоронців низько вклонитися працівникам  – корифеям Музею, які ще серед нас і продовжують дбати про його славу. Це – Лідія Орел, Світлана Щербань, Надія Зяблюк, Раїса Свирида, Сергій Верговський, Тамара Василенко, Віра Максим та й багато інших. Вони багато зробили і роблять  для того, щоб Музей в Пирогові  став рідним для кожного українця.

Новій дирекції Музею побажаємо бути гідними послідовниками творців Музею і успіхів у щоденній роботі.

Голова Товариства, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова

29 січня 2019 р. о 16-00 відбулось засідання Колегії Головної ради ГО “УТОІПК”, за таким порядком денним:
1.Про стан збереження пам’яток культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Доповідав: член Колегії Товариства Кролевець Сергій Павлович
2.Про загрозу руйнації давніх підземель на вул. Соборній у м. Вінниці. Доповідав: член Колегії Товариства Давиденко Галина Віталіївна
3.Про план роботи організацій Товариства на 2019 рік.
Доповідала: заступник Голови Товариства Титова Олена Миколаївна
За результатами обговорення Колегія прийняла ряд важливих постанов, які будуть оприлюднені найближчим часом.

Науково-дослідний центр “Часи козацькі”

ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (ГО «УТОПІК»)

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

Історико-культурна асоціація “Україна – Туреччина”

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

XХVІІІ Міжнародна науково-практична конференція

Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні

21–22 березня 2019 р.

Конференція присвячується підсумкам досліджень пам’яток козацької доби в Україні за останні роки, плануванню робіт на 2019 рік. Будуть працювати секції:

— пам’яток археології та музейних пам’яток;

— писемних джерел та історіографії;

— історії та краєзнавства козацької доби;

— тюркологічних досліджень.

Планується видати збірку матеріалів конференції. Для публікації матеріалів доповіді необхідно надати електронну версію на носії (під час реєстрації) або надіслати її на e-mail виключно на цю адресу: ukrtopik@gmail.com із поміткою “для 28 козацької конференції”.

Вимоги до оформлення матеріалів:

• Доповідь виконана в текстовому редакторі Word з розширенням *.doc; шрифт Times New Roman, кегль 10, інтервал 1, поля 2,0 см з усіх боків, абзацний відступ – 0,5 см обсягом до 5–6 сторінок формату А4. На першій сторінці у правому верхньому кутку – ім’я, прізвище автора (шрифт жирний: Оксана Черних), у дужках (назва міста: Київ), посада, вчене звання: директор, кандидат історичних наук. Назву статті друкувати по центру звичайними літерами (шрифт жирний: Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні).
• Літературу і джерела слід наводити у квадратних дужках з їх наскрізною нумерацією після тексту статті (напр.: [3, 25], де перша цифра – номер джерела у списку; друга – сторінка. Література оформлюється відповідно до вимог ДАК України.
• Таблиці та малюнки (ілюстрації, графіки, схеми тощо: 1–5 шт.) окремим файлом кожна, на тому ж або окремому носії; розширення не менше 200 dpi, їх розміри не повинні перевищувати ½ сторінки та представлені окремо у форматі *.jpeg або *.tiff. Не допускаються схеми та малюнки у вигляді малюнків MS Word. (кожна ілюстрація має бути обов’язково підписана та позначена в тексті) (список ілюстрацій – окремим файлом!)

• Нумерацію сторінок не ставити !!!

Можлива участь у роботі конференції без публікації матеріалів – за заявленою темою доповіді чи повідомлення.

Учасники конференції сплачують організаційний внесок 50 грн., який включає організаційні витрати на проведення конференції, видання програми. Друк статті у збірнику складає 100 грн. (у вартість входить: редагування статті; електронна версія збірки у форматі .pdf). Організаційний комітет повідомляє про можливість придбання збірки конференції в паперовому форматі, вартість якої складає 250 грн. (до суми входить: редагування статті; друк статті; електронна версія книги у форматі .pdf; 1 авторський примірник збірника у паперовому вигляді). Оплату можна здійснити під час реєстрації або надсилайте на  р/р, який знаходиться у прикріпленому файлі.

Увага!

Матеріали, виконані не за вказаними вимогами,  друкуватися не будуть!!!

Конференція відбудеться 21–22 березня 2019 р. в приміщенні ГО УТОПІК (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп.19). Проїзд: від залізничного вокзалу “Київ-Пасажирський” (ст. метро “Вокзальна”) до ст. метро “Арсенальна”, далі — автобусом №24 або тролейбусом №38 (3 зупинки) до зупинки “Церква Спаса на Берестові»; від Київського центрального автовокзалу – маршрутним таксі №470 до тієї ж зупинки. Початок засідань: 21.03.2019 – о 12.00 год., 22.03.2019 – о 9.00 год.

Для складання програми засідань просимо повідомити тему Вашого виступу до 1 березня 2019 р.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок сторони, що їх відряджає, або за власний рахунок учасників конференції.

Телефон / факс для довідок: 280-78-79.

e-mail: ukrtopik@gmail.com                                                                    ОРГКОМІТЕТ

Громадська організація

«УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК

ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ»

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

м. Київ                                                                                                        № 7                                                                               06 грудня 2018 р.

Про підсумки  Третього Всеукраїнського

Огляду творчих робіт «Збережемо  спадщину –

збережемо Україну».

З робіт, представлених на Третій Всеукраїнський огляд  творчих робіт, який проходив  за підтримки Міністерства культури України та Міністерства освіти і науки України у 2018році  під гаслом «Збережемо  спадщину – збережемо Україну», Оргкомітет  відібрав 150 робіт, виконаних 134 учнями. Найбільш активними в цьому році були навчальні заклади Дніпропетровської області (28 робіт), Донецької області (40 робіт), Рівненської (16 робіт), Тернопільська (22 роботи).

З метою підведення підсумків Огляду

       Н А К А З У Ю :

1. Затвердити Список учасників Огляду, чиї роботи пройшли 1-й та 2-й відбірковий етапи (Додається).
2. Відібрані роботи включити в експозицію Виставки робіт, представлених на Огляд
3. Підведення підсумків Огляду, відкриття Виставки робіт, представлених на Огляд та відзначення учасників Огляду нагородами Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України:   Дипломами (учнів) та Подяками (вчителів) провести згідно термінів, установлених Положенням про Огляд, 19 грудня 2018р. о 12-00.
4. Відмітити, що цей Огляд ще раз підтвердив доцільність таких заходів, викликав зацікавленість дітей та підлітків у виявленні в регіонах, де вони проживають, пам’яток історії та культури, вивчення традицій та звичаїв українського народу. Ними були створені цікаві екскурси в історію свого краю, написані малюнки та нариси, складені вірші, наведені легенди, що пов’язані із забутими пам’ятками, представлені роботи з кераміки. Такі Огляди сприяють вихованню у молоді історичної пам’яті, формуванню почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та інших народів, що проживають на території України.

5. Ознайомити Міністерство культури України (Управління охорони культурної спадщини) та Міністерство освіти і науки України з результатами Третього Всеукраїнського Огляду творчих робіт «Збережемо спадщину – збережемо Україну».

                       Голова Товариства М.І.Бур’янова

З повагою,

колектив  ГО “УТОПІК” і Центр пам‘яткознавства

НАН України

Шановні колеги! 

Щиро вітаємо Вас з 

Новим 2019 роком та Різдвом Христовим!

Бажаємо Вам і Вашим родинам здоров’я, щастя та благополуччя.

Нехай весь прийдешній рік буде сповнений приємних подій,

радісних зустрічей, нових відкриттів і тільки чудового настрою.

Нехай новини будуть хорошими, знайомства приємними, справи вдалими, а неприємності дрібними. А Ваш дім буде повний друзів, любові, посмішок і тепла! Все задумане здійсниться, здоров’я не підведе, а близькі завжди будуть поруч!

Всього найкращого у Новому році!

Веселих Різдвяних свят!

З повагою,

колектив  ГО “УТОПІК” і Центр пам‘яткознавства

НАН України

20 грудня 2018 року відбувся Пленум Головної ради Громадської організації “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури”. На Пленумі були присутні представники з 10 відокремлених структурних підрозділів організації, понад 70 науковців, пам’яткознавців, музеєзнавців, краєзнавців, істориків, аматорів  тощо.

Відповідно до порядку денного було представлено  інформацію про роботу Головної ради Громадської організації «Українське  товариство охорони пам’яток історії та культури» протягом 2017-2018 рр. Головою Товариства Бур’яновою  Мариною Іванівною. Заслухано доповідь члена Колегії Головної ради  ГО«УТОПІК Кота Сергія Івановича «Звід пам’яток історії та культури та наукові завдання ГО «УТОПІК» з обліку пам’яток культурної спадщини». Затверджено проект змін і доповнень до Статуту ГО «УТОПІК».

14 грудня, в культурному житті Новгорода-Сіверського відбулась визначна подія. З нагоди 350-ї річниці обрання гетьманом Лівобережної України Демяна Ігнатовича проведено ряд урочистих заходів.

На території Спасо-Преображенського монастиря відкрито памятний знак. З урочистою подією присутніх привітав міський голова Олег Бондаренко, директор Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника “Слово о полку Ігоревім” Олена Матюк, депутат міської ради Віталій Рожок.

Братією монастиря в Петро-Павлівській церкві відслужено поминальний молебен.
В експозиції музею-заповідника встановлено інформаційний стенд, який розповідає про визначні події в житті гетьмана.
Далі, у конференц-залі готелю “Слов’янський” відбулось засідання Круглого стілу, у якому взяли участь колеги з Національного заповідника «Глухів» на чолі з генеральним директором Іриною Мошик, Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» на чолі з генеральним директором Наталією Ребровою, модератором засідання виступив
кандидат історичних наук, професор, директор Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, голова Правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Коваленко.
З доповідями виступили:
Авдієнко Ніна Петрівна – завідуюча краєзнавчим відділом Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім»
Бунак Олена Вікторівна – старший науковий співробітник відділу давньоруської літератури Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» .
Мамалага Віталій Вікторович – старший науковий співробітник відділу історії Гетьманства Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» .
Черненко Олена Євгеніївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка
Кедун Іван Станіславович – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ніжинського державного університету ім.М.Гоголя.
Токарєв Сергій Анатолійович – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка.
Ясновська Людмила Василівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.
Зозуля Сергій Юрійович – старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК; науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
Коваленко Юрій Олександрович – завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника “Глухів”.
Як результат плідної співпраці, у рамках Круглого столу, відбулось підписання Договору про гуманітарне співробітництво і партнерство між Новгород-Сіверським історико-культурним музеєм-заповідником «Слово о полку Ігоревім» і Навчально-науковим інститутом історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

http://www.ns-slovo.org.ua/statti/325-do-350-ji-richnitsi-obrannya-getmanom-livoberezhnoji-ukrajini-dem-yana-ignatovicha

Сьогодні в стінах Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відбулось нагородження учасників Всеукраїнського огляду творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну»! Всеукраїнський огляд спрямований на залучення дітей, підлітків та студентства до участі у виявленні в регіонах, де вони проживають, забутих пам’яток історії та культури, заохочення їх до вивчення історії, походження, до охорони та популяризації пам’яток.  Всеукраїнський огляд  творчих робіт «Забуті пам’ятки історії та культури України» відбувся за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України. В огляді взяли участь 132 учасники з різних регіонів України.

6 грудня 2018 р. в рамках заходів по відзначенню Дня Збройних Сил України у Національному заповіднику «Глухів» відкрито виставку «З історії стрілецької зброї». Її експозиція розгорнулась у пам’ятці історії та архітектури національного значення «Київська брама Глухівських міських укріплень», яка є символом героїчного минулого нашого міста, адже саме з боку Київських воріт взимку 1663–1664 рр. відбувся основний штурм Глухівської фортеці на чолі з польським королем Яном Казимиром. Глухів вистояв…

Автором ідеї виставки і її оформлення є колишній співробітник Заповідника, непересічна особистість – Микола Жарніков. За словами колекціонера, все розпочиналося з інтересу до теми, збору експонатів, які згодом він навчився сам реставрувати. Його особисте захоплення з часом матеріалізувалося у музейні вітрини, подані за хронологічним та географічним принципами. Відвідувачі виставки матимуть чудову нагоду познайомитися з розвитком зброї від доісторичних часів до початку Другої світової війни. Експозиція побудована так, щоб не тільки поринути у світ матеріальних артефактів, а й відстежити еволюцію людської думки в пошуку нових інженерних винаходів.

На презентації виставки були присутні почесні гості, музейники, науковці Глухова та інших міст України, представники мас-медіа, ветерани АТО, студентська та учнівська молодь, небайдужі глухівчани. З вітальними словами виступили директор Національного заповідника «Глухів» Ірина Мошик, автор ідеї виставки Микола Жарніков, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і УТОПІК Сергій Зозуля, директор Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі Сергій Тупік, колишній генеральний директор Національного заповідника «Глухів» Сергій Слєсарєв, учасник теперішньої російсько-української війни Сергій Міщенко.

Колектив Заповідника щиро дякує всім, хто доклав своїх зусиль для того, щоб місто отримало ще один об’єкт екскурсійного показу, сприяв візуалізації історії у новій виставці: директору ТОВ «Велес» О.А. Кучеру, депутату міської ради С.О. Буйкову, підприємцю С.М. Клісову, художнику-реставратору Олександру Маслюку, і, звичайно, своїм науковцям, які плідно попрацювали над створенням експозиції.

http://nz-hlukhiv.com.ua/novini/vidkrito-novu-vistavku.html

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК на Загальних зборах відділення історії, філософії та права НАН України. За урочистою програмою: привітальне слово, інформативні доповіді та нагороди

7  грудня 2018 року в Національному академічному театрі опери та балету України імені Т.Г. Шевченка відбулася  ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 100-річчю НАН України.

У  святкових заходах взяли участь Президент України Петро Порошенко, члени Уряду,   представники вітчизняної та зарубіжної наукової громадськості, почесні  гості, представники дипломатичного корпусу.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245440885&cat_id=244913751

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї в середу відкрилася унікальна виставка старовинної та незвичайної цегли “Another brick in the wall”, пише ukrinform.ua.

“Впродовж останніх років працівниками музею з допомогою колег-науковців та краєзнавців було зібрано кілька сотень зразків старовинної та незвичної цегли з території Вінниччини. Ми обстежили багато руїн та підвалів, заглиблювались в землю і лазили через паркани, навіть створили власну міні-цегельню. Результатом досліджень і стала виставка “Another brick in the wall”, – розповідає завідувач науково-дослідницького сектору археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

Експозиція є унікальною – це перша виставка цегли як об’єкта цікавості краєзнавців і музейників. Найстаріший експонат виготовлено у XVI столітті, колись він був частиною архітектурного храмового комплексу “Мури” у Вінниці.

Виставку розмістили в Академічній залі Вінницького обласного краєзнавчого музею. Діятиме до середини лютого наступного року.

https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2354086-u-vinnici-vidkrilasa-vistavka-starovinnoi-ta-nezvicajnoi-cegli.html

За результатами ХІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань поверненнята реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок  Другої світовоївійни культурних цінностей, який тривав 27-28 листопада у Києві, сторонами було підписано  Протокол. Документ підписали співголови Змішаної українсько-німецької комісії- перший заступник Міністра культури України Світлані Фоменко та  Посол з особливихдоручень Федерального міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Янсен. Протоколом було засвідчено конструктивну співпрацю обох сторін у питанні повернення та реституції культурних цінностей. Ключовим питанням культурної співпраці Україна  Німеччина завжди був і залишається переговорний процес стосовно повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війникультурних цінностей. Зокрема, в Протоколі зафіксовані наміри сторін продовжувати фахові контакти й обмінінформацією щодо ідентифікації та досліджень переміщених внаслідок війни культурнихцінностей, а також поглибити тісний контакт на експертному рівні та обміну  досвідом міжукраїнськими та німецькими фахівцями. Очікується, що ХІІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок  Другої світової війникультурних цінностей відбудеться восени 2019 року в Німеччині.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245438982&cat_id=244913751

З 23 по 25 листопада 2018 року у м. Ніжин на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя проходив І Всеукраїнський археологічний з’їзд, повідомляє Інститут археології.

На з’їзді були присутні 166 фахівців, (що становить близько половини всього археологічного фаху нашої країни), які проголосили та заслухали близько 150 доповідей на засіданнях 8-ми секцій. Напрямки археологічної діяльності в Україні – це багатовекторна сфера, в якій виокремлюється як суто науковий, так і науково-прикладний, науково-популярний, освітній, музейний та інші напрямки. Всі вони є важливими та взаємопов’язаними складовими, якими не можна нехтувати, виходячи із реалій сучасного життя.

Робота з’їзду проходила у форматі тематичних секцій та круглих столів:

Археологічна інформація (створення, обробка, аналіз, візуалізація, використання)
Історія науки
Археологія кам’яної доби
Археологія енеоліту — бронзового віку
Племена раннього залізного віку і античний світ Північного Причорномор’я
Археологія ранніх слов’ян
Археологія Давньої Русі, пізнього середньовіччя та нового часу
Київ і східний світ

Ознайомитись з тезами доповідей можна за посиланням.
В археологічному з’їзді, зокрема, взяли участь наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», викладачі Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

На підставі заслуханих доповідей, роботи круглого столу, обговорень у кулуарах з’їзду можна виокремити наступні напрямки, на яких мають бути зосереджені зусилля спільноти:

– визначення загальної стратегії наукових і науково-прикладних досліджень за умови створення тактичних підходів щодо кожного конкретного наукового напрямку;
– подальше накопичення і впорядкування джерельної бази всіх культурно-хронологічних періодів археології України, створення інтерактивних баз даних для підготовки на її основі фундаментальних узагальнюючих праць;
– вивчення та реконструкція на широкому історичному тлі ключових проблем давньої історії України як дописемної так і писемної – питань культурогенезу, етногенезу, стародавньої економіки, політичного процесу тощо;
– системне опрацювання накопичених колекцій артефактів, створення баз даних з метою введення цих матеріалів до наукового обігу, оскільки вітчизняна археологічна наука володіє значною кількістю еталонних для світової археології колекцій;
– необхідність відновлення теоретичного напрямку, який є підґрунтям для моделювання ходу історико-археологічного та загалом історико-культурного процесу;
– серед найактуальніших завдань, що відповідає викликам часу, є вивчення слов’янської прабатьківщини і формування найперших слов’янських племінних, етнокультурних і державних утворень, послідовного утворення найдавнішої літописної «Руської Землі», а потім – української держави; системне дослідження пам’яток козацької доби та пам’яток епохи модерну;
– розвиток актуальних напрямків ландшафтної та експериментальної археології, створення науково-обгрунтованих реконструкцій жител, одягу, реконструкцій ремісничої діяльності тощо;
– популяризація досягнень археології суспільству шляхом читання лекцій, створення виставок, проведення екскурсій, створення наукового підґрунтя для туристичних путівників, маршрутів тощо;
– збереження і передача знань майбутнім поколінням українських археологів є найважливішою коротко- і довгостроковою перспективою нашого фаху в цілому;
– сприяння створенню та впорядкуванню нових музейних експозицій, виставок, створення археологічних заповідників різного рівня підпорядкування;
– проведення аналізів здобутого археологічного матеріалу методами природничих наук; впровадження сучасних методів геоінформаційних досліджень, які дозволяють дослідникам на сучасному рівні вирішувати комплекс наукових питань, пов’язаних з виявленням, фіксацією, дослідженням, реконструкціями, збереженням та моніторингом археологічних пам’яток;
– створення проблемно орієнтованих автоматизованих баз даних; використання методів неінвазивних досліджень; створення цифрової облікової документації у вигляді геоінформаційних паспортів на кожну пам’ятку;
– постійний моніторинг стану пам’яток археології; створення археологічних карт відповідно до окремих культурно-хронологічних періодів;
– системний розвиток підводної археологічної спадщини в зоні річок та морській акваторії України;
– тісна співпраці з мас-медіа, широке висвітлення досягнень вітчизняної археологічної науки в пресі; а також наполеглива співпраця з органами законодавчої і місцевої виконавчої влади з питань охорони і збереження національної археологічної спадщини.

Учасники з’їзду за результатами роботи прийняли резолюцію 

https://oldchernihiv.com/i-vseukrayinskyj-arheologichnyj-z-yizd-vidbuvsya-u-nizhyni/