У КИЄВІ ОБГОВОРИЛИ ПРОБЛЕМАТИКУ ПОВЕРНЕННЯ ТА РЕСТИТУЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Фахові дискусії та обговорення складних аспектів законодавчого врегулювання питання повернення і реституції культурних цінностей відбулися під час круглого столу, організованого Міністерством культури України. Учасниками заходу стало близько 50 науковців, юристів, експертів, посадових осіб та громадських діячів.

Як наголосила заступник Міністра культури Тамара Мазур, існуюча проблема незаконного обігу культурних цінностей та їх повернення країнам походження, в першу чергу Україні, є надзвичайно актуальною для України і вимагає вироблення єдиного спільного алгоритму дій різних зацікавлених органів та сторін цього процесу. Так, на сьогодні існує потреба удосконалення законодавчої бази України, зокрема, в частині повернення і реституції культурних цінностей країнам їх походження, у тому числі культурних цінностей, незаконно вивезених під час Другої Світової війни, з урахуванням нових практичних вимог на основі міжнародного законодавства, а також встановлення чіткого порядку дій сторін при поверненні в Україну культурних цінностей.

«Розуміння та усвідомлення ступеню та масштабів втрат культурних цінностей України сприяє налагодженню конструктивного діалогу та здійсненню раціональних кроків у процесі повернення культурних цінностей, а отже збереженню національних культурних цінностей як вияву колективної пам’яті народу, що зафіксовані в матеріальному культурному спадку», – говорить Тамара Мазур.

image002

Учасники круглого столу наголосили на надзвичайній актуальності й належній увазі з боку держави до окресленого питання, розглянули та обговорили наявні проблеми повернення та реституції культурних цінностей, наголосили на необхідності удосконалення діючого законодавства.

У рамках зустрічі також розглядались конкретні приклади незаконного обігу культурних цінностей України, що нині перебувають за межами країни, та можливі шляхи повернення цих культурних цінностей.

image008

В умовах розвитку сучасного суспільства питання повернення в Україну культурних цінностей, що перебувають на території інших держав, є комплексним, складним та вимагає ґрунтовного вивчення, належного фінансування галузі, відповідного науково-методичного, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення.

Окрему увагу під час круглого столу було приділено питанню професійної підготовки фахівців у сфері повернення ї реституції культурних цінностей, у тому числі впровадження фахової освіти для студентів мистецьких вузів.

Також під час круглого столу відбулась презентація книги Дмитра Коваля «В ім’я мистецтва. Міжнародно-правовий контекстуальний аналіз захисту культурних цінностей у зв’язку зі збройним конфліктом» та передача видання автором Міністерству культури.

За підсумками засідання круглого столу учасниками зібрання напрацьовані рекомендації в частині врегулювання питання повернення і реституції культурних цінностей, де було підкреслено важливість розробки протоколу дій (рекомендацій) для установ культури у випадках виявлення культурних цінностей, незаконно вивезених з України, та їх повернення; необхідність залучення фахівців у галузі міжнародного права, вчених, працівників музеїв, бібліотек, архівів до роботи над законопроектом щодо повернення культурних цінностей та надання відповідних практичних рекомендацій; активізації міжгалузевої співпраці та налагодження державно-приватного партнерства у галузі повернення в Україну культурних цінностей; просування в інформаційному просторі матеріалів щодо зниклих культурних цінностей України.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245314885&cat_id=244913751


13 ГРУДНЯ ВІДБУДЕТЬСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ “СКЛАДНІ АСПЕКТИ ПОВЕРНЕННЯ ТА РЕСТИТУЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ І ЗАКОНОДАВЧІ МЕХАНІЗМИ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ”

13 грудня (середа) о 10.00 у конференц-залі Національного музею Тараса Шевченка (м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 12) відбудеться круглий стіл на тему «Складні аспекти повернення та реституції культурних цінностей і законодавчі механізми цього процесу».

Захід організований Міністерством культури України з метою забезпечення фахової дискусії і обговорення складних аспектів законодавчого врегулювання питання повернення і реституції культурних цінностей на сучасному етапі та визначення практичних кроків і взаємодії усіх заінтересованих сторін цього процесу.

Проблема незаконного обігу культурних цінностей та їх повернення країнам походження, в т.ч. повернення незаконно переміщених культурних цінностей в Україну, є актуальною і вимагає вироблення єдиного алгоритму дій різних зацікавлених органів.

Сьогодні існує потреба удосконалення законодавства України в частині повернення і реституції культурних цінностей країнам їх походження, у тому числі культурних цінностей, незаконно вивезених під час Другої Світової війни, з урахуванням норм міжнародного законодавства та з метою встановлення чіткого порядку дій сторін при поверненні чи реституції культурних цінностей.
Повернення та реституція культурних цінностей як один із визначальних напрямів державної політики цивілізованого суспільства постійно перебуває у полі світової уваги політиків, дипломатів, науковців, оскільки від розуміння його сутнісних проявів, усвідомлення ступеню та масштабів втрат культурних цінностей залежить можливість налагодження конструктивного діалогу та вживання раціональних кроків щодо управління процесом повернення культурних цінностей з метою збереження національних культурних цінностей як вияву колективної пам’яті народу, зафіксованої в матеріальному культурному спадку.
Питання сучасного стану справ у царині повернення та реституції культурних цінностей є складним і важливим.
На круглому столі обговорюватиметься широке коло питань, пов’язаних з дослідженням питання повернення і реституції культурних цінностей країнам їх походження, створенням ефективного правового регулювання цього процесу та контролем за переміщенням культурних цінностей.
До участі у круглому столі запрошені науковці, юристи, експерти, посадові особи та громадські діячі.

Організатор: Міністерство культури України
Місце проведення: Національний музей Тараса Шевченка, конференц-зал (м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 12)
Час проведення: 10.00 – 16.00
Контактна особа: Пахлова Світлана Євгенівна, тел. 272-48-07.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245312606&cat_id=244913751


Пожежа в Києві: ледь не згоріла унікальна пам’ятка архітектури

У Києві спалахнула пожежа на другому поверсі нежитлового будинку-пам’ятки архітектури, що по вулиці Ільїнській, 5/14.

Про це повідомляє dtp.kiev.ua.

Обійшлося без постраждалих. На місці працювали екіпажі ДСНС, патрульної поліції і швидкої допомоги.

Причини загоряння будівлі з’ясовуються. Вулицю Волоську через пожежу довелось тимчасово перекрити.

За даними Інформаційного зведеного переліку об’єктів культурної спадщини Подільського району станом на 1.05.2017, будинок житловий 1874-1875 рр. за адресою вул. Ільїнська 5/14 є пам’яткою архітектури і має охоронний номер №623-Кв, повідомляє «Сегодня».

Зелена цегляна будівля перебуває на балансі ЗАТ «УкрСАТ». Будівля обгороджена зеленим парканом, проте деяке скло розбите. За даними Подільської РДА, будинок перебуває в аварійно-небезпечному стані. У пропозиціях РДА – повернути будівлю до комунальної власності.

http://vgolos.com.ua/news/pozhezha_v_kyievi_led_ne_zgorila_unikalna_pamyatka_arhitektury_foto_video_293732.html


Чернелицький замок на Прикарпатті планують зробити туристичною родзинкою

news-image: Чернелицький замок на Прикарпатті планують зробити туристичною родзинкою
Чернелицький замок – це один зі 100 чудесних замків, фортець та палаців України. Нині він являє собою руїни замку ХVІІ ст., розташовані в смт. Чернелиця Івано-Франківської області.

Чернелицький замок був збудований в 1659 р. брацлавським воєводою, новим власником м. Чернелиця, володарем Клевані та Жукова, польським магнатом русинського (українського) походження Михайлом Юрієм (Міхал Єжи) Чарторийським. До наших часів в гарному стані дійшла вказана вежа та фрагменти замкового муру.

Саме ці руїни можуть стати туристичною цікавинкою того краю. Таку ідею висловив у соцмережі новий директор Дністровський регіональний ландшафтний парк Михайло Ковтун.

Перед тим, як вкотре відвідати руїни Чернелицького замку ХVІІ ст., але вже в якості директора Дністровського РЛП, завданням якого є також збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів на території парку, я ознайомився з багатьма матеріалами, крім загальнодоступної інформації на електронних ресурсах, провів зустрічі та телефонні бесіди з багатьма науковцями та фахівцями. І, тепер, точно знаю, як вдихнути в ці руїни життя – відкрити його для туристів”, - написав Ковтун.

Також директор парку надіється на розуміння, підтримку, сприяння та роботу всіх небайдужих, адже це нелегка і довготривала справа.

http://www.blitz.if.ua/news/chernelyckyy-zamok-na-prykarpatti-planuyut-zrobyty-turystychnoyu-rodzynkoyu.html


6,5 ТЫСЯЧИ ИНТЕРНЕТ-ПОЛЬЗОВАТЕЛЕЙ СКИНУЛИСЬ ДЕНЬГАМИ И КУПИЛИ ЗАМОК ВО ФРАНЦИИ

9d585905d0315811c722c58f1f3ab13a (1)

Люди профинансировали реставрацию памятника.

Шесть с половиной тысяч интернет-пользователей из 45 стран мира собрали 500 тысяч евро на покупку замка Шато Мот-Шанденье на западе Франции.

Теперь каждый благотворитель может называться владельцем королевской недвижимости, пишет Daily Mail. Покупку совершили 1 декабря с помощью сайта Dartagnans.fr, который работает над сохранением культурного наследия.

“Два месяца назад мы начали сумасшедшие сборы. Любовь к наследию победила – и прекрасное будущее только начинается”, – написал в Facebook организатор благотворительных сборов.

Шато Мот-Шанденье был построен в XIII веке возле города Ле Труа-Мутье. Он окружен старым парком и рвом с водой. Все это производит впечатление, будто замок стоит посреди озера.

На судьбу здания пришлось немало испытаний: в Средневековье ее дважды занимали англичане, замок полностью разрушили во время Французской революции, а после тщательного восстановления его сильно повредил пожар в 1930-х годах. Но теперь архитектурная достопримечательность получит еще один шанс на жизнь благодаря тысячам интернет-пользователей.

Новоиспеченные владельцы смогут наведываться в замок, как к себе домой, контролировать и участвовать в реставрации.

Напомним, и среди украинских памятников архитектуры есть немало атмосферных дворцов и средневековых замков, которые хорошо сохранились. Значительная часть старинной застройки располагается в западных регионах. Однако во всех областях

10 заброшенных дворцов и замков Украины, которые могут исчезнуть навсегда
есть важные памятники архитектуры, которые исчезают на глазах.

https://ru.tsn.ua/tourism/6-5-tysyachi-internet-polzovateley-skinulis-dengami-i-kupili-zamok-vo-francii-1056325.html


Презентація наукових видань у Роменському краєзнавчому музеї

Натисніть, щоб збільшити зображення foto3.JPGfoto3У Роменському краєзнавчому музеї – філії Державного історико-культурного заповідника «Посулля» відбулася презентація наукових видань:

– монографії завідувача Історичного відділу Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Н.М. Дмитренко «Провінційні музеї Лівобережної України (1920–1930-ті роки)» (Ніжин, 2016), один із розділів котрої присвячений історії музейної справи в м. Ромни означеного періоду;

– колективної монографії «Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини» (Київ, 2017, виданої під грифом Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, за загальною редакцією керівника даного відділення С.Ю. Зозулі. В монографії всебічно висвітлено діяльність, передусім пам’яткоохоронну, історико-культурних заповідників Чернігівської та Сумської областей упродовж останніх 50 років. Наукові видання дотичні до історії древнього Ромену, діяльності Державного історико-культурного заповідника «Посулля».

Науковці Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського ознайомилися з музейними закладами заповідника.


ПІШОВ З ЖИТТЯ ЗНАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВЧЕНИЙ-ЕТНОГРАФ, ВІДОМИЙ ВОЛОНТЕР ОЛЕКСІЙ ДОЛЯ

114588

На 53 році життя від тяжкої хвороби пішов  з життя Олексій Леонтійович Доля – відомий етнограф, заслужений працівник культури, безмежно закоханий у народне мистецтво рідної країни.

Все своє життя Олексій Доля присвятив вивченню фольклорного різнобарв’я різних куточків України, був постійним учасником та організатором етнографічних експедицій. Зібрав тисячі унікальних експонатів, є автором цілої низки науково-популярних статей, присвячених різним аспектам музейної справи та розвитку етнографічної науки в Україні.  Впродовж десяти років презентував виставки по всім регіонам  зі свого проекту  «Українська традиційна іграшка та лялька».

«Головне – щоб людина творила з душею», – говорив Олексій Доля, тому всі його творчі доробки надзвичайно світлі, добрі, сповненні любові  та відкритості.

З початком  тяжких випробувань для України – був волонтером, який найбільше своїх сил і днів віддавав  психологічній і медичній реабілітації бійців. Став номінантом“Волонтерської премії -2017” від Євромайдан SOS.

У листопаді 2017 р. в Михайлівському Золотоверхому монастирі прийняв чернецтво із іменем Нестор.

Міністерство культури України висловлює глибокі співчуття рідним, близьким, друзям та всій  українській громаді з непоправною втратою – смертю світлої особистості Олексія Долі.

Вічна йому пам’ять….

Відспівування Олексія Леонтійовича Долі  (монаха Нестора) проходитиме у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва, поховання – на чернечому цвинтарі у с. Мощун:

5 грудня (вівторок) – 14:00 перевезення тіла до Михайлівського собору з цілонічнимчитаттям псалтиря;

6 грудня (середа):

8:00 – заупокійна Божественна Літургія;

9:40 – відспівування за чернечим чином;

11:00 – виїзд з монастиря до чернечого кладовища у с. Мощун.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245310375&cat_id=244913751


Інформаційне повідомлення

6 грудня 2017 року в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику буде проведена науково-практична конференція «Україна – на шляху до Незалежності».

Ключові теми конференції:

  1. Українська державність: основні етапи розвитку.
  2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
  3. Національно-визвольна революція українського народу середини ХVІІ століття.
  4. Україна у складі Російської імперії.
  5. Українська революція 1917 – 1921 років.
  6. Україна у складі СРСР: економічні та політичні експерименти, національно-патріотичний рух.
  7. Україна та українці в Другій світовій війні.
  8. Україна – незалежна європейська держава: досягнення, проблеми, перспективи.
  9. Українське суспільство в умовах російсько-української гібридної війни.
  10. Історія Корсунщини в контексті історії України.
  11. Архівні, музейні та бібліотечні установи України як осередки національної пам’яті.

Запрошуємо взяти участь у роботі конференції фахівців, зацікавлених в обговоренні тем, які на ній розглядатимуться.

Робочі мови конференції – українська, англійська.

Матеріали конференції будуть видані окремою збіркою. Оргкомітет до 25 листопада 2017 року приймає заявки на участь у роботі конференції. Тексти наукових повідомлень на електронних носіях прийматимуться до та під час роботи конференції.

Вимоги до оформлення наукового повідомлення: обсяг – не більше 10 сторінок тексту, формат А4. Електронний варіант повідомлення подається у форматі DOC, редактор Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5, поля 2 см. Фотографії та інші ілюстративні матеріали подаються окремим файлом у форматі jpg або tiff, розміром не менше 10 см х 15 см.

Повідомлення повинно мати наступну вихідну інформацію: ім’я та прізвище автора, назва міста (вирівнювання по правому краю). Через один рядок – назва повідомлення (по центру, великими літерами, шрифт жирний). Через один рядок після назви – основний текст (вирівнювання по ширині, абзац 1 см). Посилання (кегль 12, інтервал 1) – через один рядок після основного тексту. Джерела та література вказуються в порядку згадування в тексті та оформляються згідно ДСТУ 8302:2015. Індекс посилань у тексті подається в квадратних дужках цифрами (наприклад: [3, с. 29], перша цифра – номер джерела в списку, друга – сторінка або сторінки), посилання на декілька джерел розділяються крапкою з комою. Лапки в тексті використовуються за зразком: «лапки».

Заявки та наукові повідомлення просимо надсилати на адресу: Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, вулиця Острів Коцюбинського, 4, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, Україна, 19400, e-mail: lidiya.ovsiencko@ukr.net

Контактні телефони: тел./факс (04735) 2-04-55, тел. (04735) 2-03-20, моб. тел. 0671407573 Овсієнко Лідія Григорівна.

Проїзд, харчування та проживання за рахунок учасників конференції.

Оргкомітет


Копія Листа-звернення учасників Міжнародної наукової конференції у Львові стосовно намірів наших “владоможців” у черговий раз “відбудувати” Успенський собор ХІІ ст. у княжому Галичі

001 Усп Собор

 

002 Усп Собор

003 Усп Собор


Суд окончательно вернул Киеву больше 100 га земли в Пирогово

Высший хозяйственный суд Украины 15 ноября оставил без изменений решение судов первой и апелляционной инстанций, которые признали незаконным выделение 102 га земли  в зоне охраняемого ландшафта Национального музея архитектуры и быта Украины в Пирогово.

Таким образом, суд удовлетворил иск Генеральной прокуратуры к Киевскому горсовету, ОКЖК “Педагог” и другим ответчикам о признании недействительными решений, договора аренды, государственных актов и свидетельств, и отсутствии прав коммерческих структур на указанные земельные участки, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу ГПУ.

Согласно сообщению, на территории Киева была реализована схема незаконного присвоения земли, расположенной в пределах исторического ареала города, зоны охраняемого ландшафта Национального музея архитектуры и быта Украины.

С этой целью создавались жилищно-строительные кооперативы, в том числе обслуживающий кооператив жилищного кооператива (ОКЖК) “Педагог”, которые в силу закона имели право бесплатно получить в собственность земельные участки для строительства жилья и обеспечения им членов кооператива.

В то же время установлено, что упомянутый кооператив создан с нарушением требований законодательства, поскольку его основатели не нуждались в улучшении жилищных условий и не планировали их улучшать за счет строительства дома

“Несмотря на указанные требования законодательства, в 2007 году Киевским городским советом безвозмездно предоставлены в собственность этого кооператива земельные участки историко-культурного назначения общей площадью более 102 га стоимостью почти 266 млн грн, которые в соответствии с требованиями ст. 83 Земельного кодекса Украины не могут передаваться в частную собственность”, – напомнили в ГПУ.

https://biz.censor.net.ua/events/3036139/sud_okonchatelno_vernul_kievu_bolshe_100_ga_zemli_v_pirogovo


«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці «Вічність у пензлі»

«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці під назвою «Вічність у пензлі», що відкрилась 16 листопада у Чернігівському колегіумі. Роботи художників минулого століття зображають пам’ятки архітектури Сіверщини. Багато з цих пам’яток, на жаль, тепер можна побачити лише на полотнах.

Багатство Чернігівського краю — це багато в чому пам’ятки історії та архітектури. Утім, час, люди і погодні умови часто нещадні до них, особливо якщо йдеться про архітектурні пам’ятки. Зберегти цю красу, хай навіть на полотнах, намагались чернігівські художники «Вічністю в пензлі» — виставка їх робіт відкрилась у Чернігівському колегіумі.

Юрій Соболь, генеральний директор архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Ці художники творили у 50-х роках минулого століття, а тому багато з того, що вони зарисували, на превеликий жаль, не збереглося: пам’ятки архітектури, палаци, церкви…»

До виставки долучились представники обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури. Зокрема, вони надали роботи видатного аквареліста Леоніда Могучова. Картини цього художника – справжній урок історії, або ж навіть посібник для реконструкції, адже зображають пам’ятки архітектури у реальному (на той час) їх вигляді.

Віктор Величко, член обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури: «Роботи, які тут представлені, доносять і красу і руйнування. Зокрема, ось руїни Чернігівської духовної консисторії. Зараз ця пам’ятка у ще гіршому стані»

Виставка є одним із заключних заходів до відзначення п’ятдесятиліття «Чернігова стародавнього». Неофіційно її називають «Чернігів, який ми втрачаємо» — багато споруд, які тут зображені, уже втрачено.

Наталія Шумська, співробітник обласного художнього музею: «Наш Чернігів, це одни із найстаріших пам’яток культури, архітектури, і наші нащадки мають знати, який був Чернігів у минулому, щоб робити його кращим у майбутньому».

За інформацією Філії Національної телекомпанії України «Чернігівська регіональна дирекція».

https://www.youtube.com/watch?v=PhbOWZOAhIQ
https://oldchernihiv.com/chernigiv-yakyj-my-vtrachayemo-na-vystavtsi-vichnist-u-penzli/

Туалети на місці кабінету Грушевського: чим може завершитися псевдо-“реставрація” Київського будинку вчителя

Я не можу зрозуміти, чому саме в рік, коли Україна відзначає 100-річчя Української революції 1917-1921 років комусь дуже припекло зірвати будь-які відзначення такої неймовірно важливої для нашої національної історичної пам’яті дати саме у цьому історичному будинку, де, власне, і розпочинався наш шлях до Незалежності у ХХ столітті.

Спитаєте – що, знову “зрада”? Відповім – я аж ніяк не належу до панікерів. Але факти вперто вибудовуються у логічну лінію.

Навесні–влітку цього року на різних державних рівнях обговорювалася чудова ідея – провести урочисте засідання сучасного українського парламенту Верховної Ради України, присвячене 100-річчю створення Української Центральної Ради – в історичному приміщенні, де саме й працював цей перший український парламент, один із найбільших символів Української революції 1917-1921 роках.

Але тоді на усіх нагнали страху – мовляв, Будинок учителя є в критичному й небезпечному фізичному стані, й існує загроза, що на голови людям у залі впаде дах. І таки переконали наших урядовців не проводити це пам’ятне засідання в колишньому будинку Центральної Ради.

Але дах так і не впав! Більше того, у серпні цього року в ніби “аварійному” Будинку вчителя відбулися зйомки чергової частини серіалу “Слуга народу” за участю “Кварталу-95″! Протягом чотирьох днів тут були сотні людей, тонни техніки! За гроші, звісно.

От і виходить: проводити урочисте засідання Верховної Ради України не можна, бо будинок аварійний. А зйомки “Квартал-95″ – можна, і ніякої небезпеки для людей це не становить!

Більше того, в середині листопада цього року в великій залі Будинку вчителя заплановано проведення конференції одного з найбільших київських університетів! І все нормально з безпекою?!

Як це пояснити з позицій здорового глузду?!

Тепер знову відбувається хвиля нагнітання обстановки й чиниться тиск на суспільну думку щодо “аварійності” Будинку вчителя і його негайного закриття для відвідування, в тому числі й екстреного вивезення звідти експозиції Музею Української революції 1917–1921 років.

У тому числі з’являються якісь акти незрозумілих з точки зору фахових експертиз організацій про ніби катастрофічний стан будинку колишньої Центральної Ради. Чому раптом знову така істерика?

Усе дуже просто – Україна є на порозі відзначення 100-річчя вікопомних Третього Універсалу Української Центральної ради – державно-правового акту, що проголосив створення Української Народної Республіки (прийнятий 7 (20 за н. с.) листопада 1917 р.) та Четвертого Універсалу Української Центральної ради, яким було проголошено незалежність УНР від Росії (прийнятий 9 (22) січня 1918 р.).

І виглядає, що комусь дуже вже залежить, щоб саме в ювілейні річниці цих доленосних рішень Центральної Ради Будинок учителя був повністю виключений з пам’ятних заходів!

Та верхом брутальної насмішки над українською національною пам’яттю має стати заплановане проектом псевдо-“реставрації” Будинку вчителя – колишнього будинку Центральної Ради розміщення туалетів (“вбиралень”, за документами розробників) на тому самому місці, де в часи УЦР розташовувався кабінет голови УЦР Михайла Грушевського!

І доказом цьому є фрагмент плану проведення реконструкції внутрішніх приміщень Будинку вчителя, виставленого публічно і перезнятого 7 листопада цього року. І на плані чітко видно, що впритул до сучасної кімнати Музею Української революції 1917–1921 років планується розмістити “вбиральню”.

Фрагмент плану проведення реконструкції внутрішніх приміщень Будинку вчителя

Але за історичними і сучасними планами, це – кімнати! І за даними експертів, – саме в цих кімнатах розташовувалися кабінети голови Центральної Ради Михайла Грушевського та голови першого українського уряду Генерального секретаріату Володимира Винниченка!

Зокрема, кабінет М. Грушевського був на 2 поверсі – зараз це к. 202, а кабінет В. Винниченка – к. 201. Сучасна експозиція музею Української революції 1917–1921 років – к. 203.

Тож може статися нечуване блюзнірство!

Нагадаю, що указом Президента України від 22 січня 2016 року “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років” доручено забезпечити “дальший розвиток Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України, зокрема щодо розширення сучасної експозиції та можливого відтворення меморіальних кабінетів Голови Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)”.

Це питання внесено до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р “Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року.

Зокрема, там зазначається: “5) розширення сучасної експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України та відтворення меморіальних кабінетів Голови Української Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)”.

Відповідальними визначено Мінкультури, Київська міська держадміністрація, Укрдержархів, Український інститут національної пам’яті, НАН України (за згодою).

 План 2 поверху Педагогічного музею 1910 року. Для збільшення натисніть тут.

Виникає логічне запитання: а де всі ці відповідальні організації зараз, коли навколо Будинку вчителя відбуваються незрозумілі і скандальні процеси?

Я офіційно стверджую, що жоден проект так званої “реставрації” Будинку вчителя як пам’ятки культури національного значення не погоджений в установленому порядку. Зокрема, він має пройти експертизу в Міністерстві культури України і в тому числі – через обговорення на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури.

Відомо, що жорсткого контролю за станом і долею пам’ятки, публічного обговорення проекту реставрації та експертизи врахування у ньому усіх наявних історико-архітектурних та історичних даних вимагає спільне рішення колегії Правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури України та Київської міської організації УТОПІК.

Початок будь-яких робіт на пам’ятці національно значення, а тим більше такій як будинок Центральної Ради в Києві, може відбуватися лише після повної процедури всіх необхідних погоджень.

Усе інше – дії, які підпадають під кримінальну відповідальність. І я вже закликаю Генеральну прокуратуру України втрутитися в ситуацію й доручити Прокуратурі міста Києва видати відповідні приписи щодо припинення будь-яких робіт по Будинку вчителя до завершення процедури погоджень проекту реставрації, поки ще не є пізно!

І треба зробити все можливе, щоб провести в історичній будівлі відповідні урочистості на державному рівні з нагоди 100-ліття Третього та Четвертого Універсалів Української Центральної Ради!

Сергій Кот

Кандидат історичних наук, фахівець з питань повернення та реституції культурних цінностей


ГОСТИНЫЙ ДВОР И КОНТРАКТОВАЯ ПЛОЩАДЬ: ВМЕСТО СОЗИДАНИЯ – НЕПРОФЕССИОНАЛИЗМ И КОРРУПЦИЯ

Контрактовая площадь – одно из древнейших уникальных мест, с которых начинался Киев. Проект здания Гостиного двора в центре площади был разработан для Киева главным архитектором Санкт- Петербурга Луиджи Руска  примерно в 1806 г., а полностью реализован – украинским архитектором – реставратором Валентиной Шевченко почти через 180 лет – в конце ХХ в. Это редкий случай в истории архитектуры. Площадь и Гостиный двор украинским законодательством признаны памятниками архитектуры и градостроительства. И от этого не уйти.

Во второй половине ХХ в. киевская и центральная (Госстрой Украины) власти совместно с архитекторами планировали превратить площадь с Гостиным двором в туристический центр столицы и успели многое сделать в этом направлении. В.Шевченко была разработана концепция воссоздания площади на исторической основе, которая последовательно осуществлялась.
Сегодня, когда Гостиный двор уже почти 4 года стоит в руинах, а площадь реконструируется по проекту, выбранному жюри из четырех человек закрытого блиц-конкурса, проведенного бывшим главным архитектором Киева С.Целовальником летом 2015 г., я хочу напомнить о необходимости профессионального подхода к проблеме возращения Контрактовой площади ее исторической сути.

ЧТО БЫЛО ЗАДУМАНО СОВЕТСКИМИ АРХИТЕКТОРАМИ, УЧЕНЫМИ И ОБЩЕСТВЕННОСТЬЮ?

В 1976 г. Украинским научно-исследовательским и производственным управлением по заказу властей был разработан проект реконструкции площади на исторической основе (арх. В.Шевченко). Он был одобрен общественностью, получил положительные рецензии доктора искусствоведения Г.Логвина, доктора архитектуры Ю.Асеева, доктора исторических наук К.Стецюка, согласован ученым советом Госстроя Украины, утвержден исполкомом.

На протяжении многих лет по этому проекту были воссозданы Гостиный двор, фонтан «Самсон» с ротондой, церковь Богородицы Пирогощей, колокольня Греческого монастыря, отреставрирован Староакадемический корпус Киево-Могилянской академии, Контрактовый дом. В 1991 г. после обретения Украиной независимости проект перестали финансировать, невыполненными остались работы по восстановлению Магистрата, завершению ансамбля общественного центра Уильяма Гесте и благоустройству площади.
Уже в наше время, летом 2009 г. киевская власть вернулась к идеям, заложенным в проекте В.Шевченко.  К концу 2009 г. институтом «УкрНИИпроектреставрация» была разработана концепция реставрации, ремонта застройки, реконструкции территории, инженерных сетей и благоустройства территории Андреевского спуска, ул. Сагайдачного и Контрактовой площади. Концепцией предусматривалось воссоздание здания Магистрата и комплекса У.Гесте (около 20 тыс. кв. м площади), частью которого является здание Контрактового дома (то, что успели построить в 1815-17 гг.). На разработку этого проекта были потрачены значительные средства из киевского бюджета.

В 2010 г. архитектором Ю.Лосицким был разработан эскизный проект комплекса У.Гесте (с использованием сохранившихся чертежей автора проекта – архитектора Гесте), который был одобрен коллегией Украинского общества охраны памятников истории и архитектуры.

Валентина Петровна Шевченко рассказывала мне о планах возвращения площади ее исторической основы и ауры. Мечтала о том, что рядом с Киево-Могилянской академией появится памятник Галшке Гулевичивне (1577-1642 гг.).  Эта выдающаяся личность 15 октября 1615 г., подарив собственный двор с землей и всем добром монастырю и школе для детей как шляхты, так и из народа, положила начало созданию Киевской братской школы, на основе которой потом была создана Академия. Гулевичивну поддержали киевляне, выдающиеся ученые и деятели культуры того времени. Со временем Киево-Могилянская академия стала центром просвещения, культуры и христианского благочестия, приобрела международное значение.
Еще об одном памятнике на Контрактовой площади говорила Валентина Петровна – архитектору Ивану Григоровичу-Барскому (1713 – 1785 гг.), профессиональная деятельность которого была тесно связана с Подолом. И похоронен он был рядом с церковью Богородицы Пирогощей на Контрактовой площади. Его произведения, которые существуют и сегодня на Подоле: ротонда с фонтаном «Самсон» на Контрактовой площади (воссозданная по проекту В.Шевченко), Покровская церковь, церковь Николы Набережного, корпус Бурсы для учеников Академии и др.

РЕКВИЕМ ПО КОНТРАКТОВОЙ ПЛОЩАДИ

Осенью 2017 г. древнюю Контрактовую площадь, превращенную киевской властью за годы независимости в хаотичную и неприглядную автостоянку с комплексом малых сооружений из разных материалов, начали активно прихорашивать. Проведенный летом 2015 г. наспех в течение недели бывшим главным архитектором Киева С.Целовальником закрытый блиц-конкурс на реконструкцию Контрактовой площади неожиданно дал результаты. Другие проекты, над которыми годами (с 1976г.) трудились опытные архитекторы – реставраторы, изучавшие историю площади и осторожно ее формировавшие, сегодня в расчет не берутся. Многолетний опыт профессионалов чиновникам ни к чему.
На Контрактовой площади убрали киоски и палаточное кафе, поменяли покрытие и посадили деревья. Осуществляется проект, получивший первое место в закрытом блиц-конкурсе «Студии ландшафтной архитектуры Максима Коцюбы» – «Киевская гостиная». Максим Коцюба не имеет специального образования, он окончил Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (аграрный менеджмент). Но в наше время такие мелочи как образование не имеют значения. Наверное, знает, какие деревья и где нужно высаживать. Думаю, он никогда не видел и не вникал в проект В.Шевченко.
Как писала газета «День» в 2015 г. проекты (их было всего 14) оценивали главный архитектор Киева Сергей Целовальник, директор Департамента культуры КГГА Диана Попова, преподаватель Киево-Могилянской академии и культуролог Владислава Осьмак, представительница сообщества «Подоляночка» Ольга Закревская. Правда, в статье был назван другой автор проекта. Но, какая разница?  Сегодня журнал «Хмарочос» называет автором проекта М.Коцюбу.  Историческая площадь превращается в заурядный сквер, каких много может быть в новых районах Киева.
И еще: у меня нет сомнений (такова уж киевская власть!), что на реконструкцию площади чиновников подвигла коммерческая составляющая проекта. От владельцев старых киосков избавились, теперь новые коммерческие сооружения (для своих) будут потихоньку вписываться в пространство площади. У меня также есть большие сомнения в том, что будет создаваться подземный археологический музей (т.н. «Серце Русі»). Два археологических музея (на Почтовой и Контрактовой площадях) – это перебор для чиновников. Быстрее всего, это место зарезервировано под подземный паркинг с учетом завершения реконструкции Гостиного двора под торговый центр ПАО «Укрреставрация», которое терпеливо (4 года) ждет свой звездный час, имея со времен Януковича коррупционные связи во всех структурах нынешней власти – Фонде госимущества, Верховной раде, КГГА и судах.

РЕШЕНИЕ СОВЕТА МИНКУЛЬТУРЫ ПРОИГНОРИРОВАЛИ

Я уже писала о том, что с инициативами и решениями Научно-методического совета (НМС) Минкультуры никто из чиновников не считается. Но в 2015 г. у членов совета еще была надежда на изменение ситуации к лучшему. Совет жил под впечатлением от его реорганизации в 2014 г. (первый приход Е.Нищука на должность министра) – он имел право проявлять инициативу (сегодня – уже нет).
На решение жюри блиц-конкурса по реконструкции Контрактовой площади НМС отреагировал 23 июня 2015 г.
Были приняты решения:
По Гостиному двору:
– для исключения варианта продолжения реконструкции здания под торговый центр (ТЦ)  рекомендовать Министерству культуры отменить согласование проекта реконструкции и приспособления Гостиного двора под торговый центр (автор проекта – А.Миргородский) и рассмотреть его на заседании НМС на предмет соответствия законодательству Украины по охране культурного наследия.
По блиц-конкурсу:
– учитывая, что Контрактовая площадь является памятником градостроительства и архитектуры (Приказ министра культуры №1566 от 21 декабря 2012 г., охр. №947-Кв), уникальным градостроительным и архитектурно-пространственным комплексом, который определяет историческое лицо Подола, рассмотреть предложенный по результатам блиц-конкурса проект благоустройства Контрактовой площади на заседании Научно-методического совета Минкультуры. (Специалисты хотели увидеть проект! – авт.)
Члены Научно-методического совета обратились к КГГА
По Гостиному двору:
– аннулировать договор аренды с ПАО «Укрреставрация» на земельный участок, на котором расположен памятник архитектуры и градостроительства Гостиный двор в соответствии с решением Киевсовета от 3 июля 2014 г.;
– обеспечить проведение до начала осенне-зимнего периода на здании неотложных консервационных работ в соответствии с разработанным проектом;
– организовать поиск инвестора для реставрации Гостиного двора и его приспособления в соответствии с требованиями сохранения памятника архитектуры.
По Контрактовой площади:
– не давать разрешение на начало рабочего проектирования благоустройства Контрактовой площади по результатам конкурса до рассмотрения его концепции НМС и разработке соответствующих рекомендаций;
– при проведении работ по благоустройству Контрактовой площади принять за основу решения проекта регенерации Контрактовой площади на исторической основе, утвержденного в установленном порядке в 1976г., чтобы сохранить преемственность проведения таких работ (автор проекта – архитектор В.Шевченко).
На решение совета не последовало реакции как руководства министерства, так и Департамента культуры КГГА. Это лишний раз подтверждает, что Научно-методическому совету Минкультуры отведена роль органа, используемого как бесплатная рабочая сила при рассмотрении Историко-архитектурных опорных планов исторических городов Украины и для прикрытия действий чиновников (в этом случае специально поставленный председатель совета занимается манипуляциями в пользу застройщиков). Всерьез к деятельности совета никто не относится, а инициативой пренебрегают.

ГОСТИНЫЙ ДВОР

Уже во время проведения конкурса у общественности возникал вопрос: как можно заниматься благоустройством площади, имея в ее центре огражденные забором руины центрального сооружения – Гостиного двора. Но чиновников это не волновало и сейчас не волнует. Хотя в августе этого года киевский градоначальник сделал заявление о том, что столичная власть намерена вернуть в коммунальную собственность Гостиный двор и привести его в надлежащий вид. Но это решение Киевсовет принял еще в 2014 г. Было и намерение разместить в здании Музей истории Киева. Скоро отметим четырехлетие этих намерений власти.
Гостиный двор – боль и надежда киевлян. Я думаю, что никто из участников выступления против превращения Гостиного двора в ТЦ, не забыл события конца мая (День Киева) 2012 г. – кровавого «разгрома» протестующих «Беркутом» 18 февраля 2013 г. Я хочу напомнить об этом. Как-то все быстро забылось. Но ПАО «Укрреставрация» до сих пор в здании.
В ФБ был выставлен ролик на эту тему.

Почти 4 года Гостиный двор брошен на разрушение. В декабре 2015 г. Фонд госимущества, в чьей собственности находится здание, обещал разорвать договор аренды с ПАО «Укрреставрация». Уже 2 года не получается. Арендатор всеми способами тянет время, суды способствуют этому, используя малейшие «зацепки». Способствуют и чиновники всех уровней и депутаты, связанные дружескими (а возможно, и коррупционными) связями с реконструктором. Иначе этот вялотекущий процесс нельзя объяснить.

В мае текущего года я написала статью «Гостиный двор в Киеве превращают в руину: суд требует доказательств»  Достаточно посмотреть на состояние здания, чтобы понять, что оно разрушается. Тем более, что специалистами от профессиональной общественности было дано заключение. Какие нужны доказательства? Но судья Хозяйственного суда г. Киева  К.Головина в конце сентября 2016 г. решила иначе – она отказала ФГИ в разрыве договора аренды с ПАО «Укрреставрация». В декабре 2016 г. Киевским апелляционным судом было принято решение о проведении судебной строительно-технической экспертизы КНИИСЭ (Киевский научно-исследовательский институт судебной экспертизы) и приостановлено рассмотрение дела до получения результатов экспертизы. В конце апреля 2017 г. Киевским апелляционным судом получено ходатайство эксперта КНИИСЭ о предоставлении материалов, необходимых для проведения экспертизы. Рассмотрение ходатайства было назначено на 10 мая.
Месяц назад я отправила запрос в КНИИСЭ. Полученный оттуда ответ  немного озадачил – оказывается, никому нельзя знать о том, как проходит экспертиза, на каком она этапе и когда завершится. Что именно суд должен был передать экспертам, но долго придерживал? Речь ведь идет об экспертизе состояния конструкций здания. Или о чем-то другом? Насколько я поняла, мне ответили в порядке исключения. Весь процесс и его результаты – большая тайна. 

Недавно я позвонила исполнителю ответа на запрос. Он пообещал, что окончательные результаты, возможно, будут к концу этого года.

Пройдет еще одна зима без консервации конструкций Гостиного двора. Похоже, что у ПАО «Укрреставрация» и его пособников из всех органов власти получается разрушить здание или вынудить чиновников создать условия для завершения реконструкции Гостиного двора под ТЦ.
ПАО «Укрреставрация» не теряет надежд построить торговый центр. Об этом свидетельствует его реклама в издании «Комментарии» в июле 2017 г. Много чего обещает… и пишет неправду. В 2011 г. Гостиный двор находился в хорошем состоянии и нуждался только в частичной реставрации и ремонте, а не глобальной перестройке с надстройкой, застройкой внутреннего двора и полным остеклением галерей, созданием дополнительного глубокого подвала над линией метро, что увеличивало его общую площадь в 3 раза и требовало создания паркинга на 390 машин. Все вместе полностью разрушало исторической образ здания и делало невозможным реконструкцию древней площади на исторической основе.
Что же ожидает Контрактовую площадь и Гостиный двор в ближайшие годы при нынешней власти?!

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”


ICOM ВИСЛОВИВ ПІДТРИМКУ ЗУСИЛЛЯМ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ АР КРИМ

 

На численні звернення Міністерства культури України до ІСОМ  щодо порушень РФ  норм міжнародного та українського законодавства на тимчасово окупованій території АР Крим, Міжнародна рада музеїв поінформувала, що з огляду на міжнародний контекстICOM в даний час співпрацює з означеного питання з міжурядовими організаціями, такими як ЮНЕСКО, стосовно потенційного порушення зазначених положень міжнародних конвенцій.«Більш того, відповідно до етичних стандартів професійної діяльності ми працюємо з нашими партнерськими організаціями, серед яких Blue Shield (“Блакитний щит”), ICOMOS, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ та інші, щоб оцінити ситуацію та визначити можливість прийняття спільного рішення, оскільки це є основною причиною для занепокоєння спільноти всесвітньої спадщини.

ICOM та її партнери використовують усі можливості для наголошення на необхідності дотримання норм міжнародного права та міжнародних стандартів щодо збереження культурної спадщини як у мирний час, так і під час військових дій. ICOM рішуче закликає всі сторони утриматися від будь-яких навмисних дій щодо музеїв та археологічних пам’яток, які можуть завдати прямої чи опосередкованої шкоди культурним цінностям, що знаходяться в Криму, і безповоротної втрати відомостей про походження культурних цінностей.

Кожний музей та музейний співробітник повинен поважати Кодекс професійної етики ICOM, затверджений Рекомендацією ЮНЕСКО щодо сприяння та захисту музеїв і музейних колекцій, їхнього різноманіття та ролі у суспільстві 2015 року. Вона була одноголосно погоджена всіма країнами-членами ЮНЕСКО» –  йдеться в листі ICOM.

 

Міжнародна рада музеїв також рекомендує музеям у всьому світі не приймати виставкові експонати від установ, розташованих в Криму, до тих пір, поки не буде вирішено правовий статус регіону.

«За будь-яких обставин, ICOM рішуче наполягає на необхідності поважати незалежність музеїв та цілісність музейних колекцій. Я користуюся цією можливістю, щоб ще раз висловити підтримку з боку ICOM зусиллям України щодо захисту культурної спадщини в рамках чинного національного і міжнародного права та відповідно до етичних норм і практичних інструментів, розроблених ICOM, таких як Кодекс професійної етики ICOM та Червоні списки культурних об’єктів, що знаходяться в небезпеці» – говориться в листі за підписом Президента Міжнародного комітету ради музеїв.


Музей монументальної пропаганди СРСР: першим буде пам’ятник Щорсу

630_360_1510069964-6352Київ спільно з Міністерством культури та Інститутом національної пам’яті збирає монументи часів тоталітаризму в музеї під відкритим небом. Першим експонатом буде київський пам’ятник Миколі Щорсу.

Про це повідомляє прес-служба Київради.

“Ставлячи амбітну ціль створити у Києві місце, яке увійде в топ-10 пам’яток столиці, впродовж півроку команда працювала над візією та підходами до реалізації цього важливого освітнього проекту. На сьогодні ми маємо майданчик та концепцію, що може бути реалізована за підтримки ширшої коаліції партнерів”, – розповів ініціатор проекту, заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Прокопів.

Для того, щоб перемістити у новостворюваний у Києві музей під відкритим небом знакові зразки комуністичної монументальної пропаганди, необхідною є співпраця між місцевими громадами, музейниками та державною владою. До такого висновку прийшли ініціатори проекту в процесі роботи над концепцією Музею монументальної пропаганди СРСР.

За словами керівника проекту Максим Бахматова, “концепція музею розроблялася командою проекту за участі провідного міжнародного експерта з музейної справи Міхаеля Фера, і сьогодні ми передаємо наші напрацювання Київській міській раді, Міністерству культури та Інституту національної пам’яті для продовження роботи”.

Як міністр культури Євген Нищук, долучаючись партнером у створенні Музею монументальної пропаганди СРСР, Мінкультури “вбачає можливість реалізувати завдання зі збереження пам’яток мистецтва радянської доби та водночас виконати вимоги декомунізації з очищення громадського простору від тоталітарних символів. Ці високі цілі музею, гадаю, варті того, щоб інституція в майбутньому розраховувала на статус національної”.

Міністерство культури сприятиме музею у залученні до експозиції об’єктів зі всієї території України.

“Очікується, що перший експонат надасть громада міста Києва. Це буде пам’ятник Миколі Щорсу, щодо переміщення якого вже розроблені відповідні проекти демонтажу та монтажу на території музею”, – сказав Прокопів.

Читайте також: Український культурний фонд “поселиться” у Мистецькому Арсеналі

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пояснив, що “ідея створення такого роду музейних установ належить європейським спільнотам, котрі пройшли подібний до нашого шлях долання наслідків тоталітарного минулого. Парк Грутас в Литві та Парк Мементо в Угорщині мають насамперед освітню місію. Але Україна в цьому ряду може запропонувати глибше розуміння тоталітарної пропаганди”.

Відтак Інститут національної пам’яті готовий розпочати консультації щодо концепції музею в рамках Європейської платформи пам’яті та сумління, учасники якої мають вагомий досвід у цій сфері.

Як відомо, з травня 2017 року в Києві розпочалося створення Музею монументальної пропаганди СРСР. Він створюється на території Національного комплексу “Експоцентр України”. Це — проект-дослідження, мета якого — сприяти осмисленню суспільством радянського минулого через збереження, документацію та вивчення об’єктів пропагандистського мистецтва комуністичного режиму на території України.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2339505-muzej-monumentalnoi-propagandi-srsr-persim-bude-pamatnik-sorsu.html


Нове дослідження про досягнення та актуальні проблеми українського прикладного пам’яткознавства і музеєзнавства презентували 26 жовтня 2017 р. у Бібліотеці Заболотного (dnabb.org) автори Олена Титова і Сергій Зозуля.

IMG_20171026_182754_BURST7 (1)IMG_20171026_185824_BURST4IMG_20171026_190135_BURST4

https://www.facebook.com/dnabb.org/


У КИЄВІ РЕСТАВРУЮТЬ ПЕРЛИНУ АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ’ЯТОК МІСТА “БУДИНОК ЗІ ЗМІЯМИ ТА КАШТАНАМИ”

image002

Сьогодні, 26 жовтня у приміщенні пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний номер316-Кв) – «Будинок зі зміями та каштанами», відбувся захід під час якого повідомили про рішення компанії B&H film distribution виступити меценатом та інвестором проекту реставрації.
До участі у прес-заході були запрошені заступник Міністра культури України Тамара Мазур, представники фахового управління Київської міської влади, архітектор і куратори проекту реставрації, а також представники громадських організацій, які опікуються пам’яткоохоронною діяльністю міста.

Генеральний директор компанії B&H film distribution Богдан Батрух подякував усім присутнім за висловлене бажання налагодження ефективного діалогу, як з боку Міністерства культури України і Київської міської влади, так і представників громадських об’єднань міста, думка яких є важливою для ухвалення таких важливих рішень щодо реставрації, відновлення та збереження архітектурних пам’яток столиці.
«Рішення – чи буде відреставрований «Будинок зі зміями та каштанами», – буде залежати від усіх присутніх», – наголосив під час свого виступу Богдан Батрух.

«Я вивчав багато інформації про цю пам’ятку, ходив цією вулицею, бачив цей будинок і він викликав у мене сильні емоції та захват, а також бажання повернути його до життя, віднайти та відновити його унікальну красу».

Він також повідомив, що це його перший досвід, пов’язаний з пам’ятками архітектури та об’єктами культурної спадщини, що знаходяться під охороною держави, тому передбачають чітко окреслені умови відновлювального процесу даної будівлі: «Будинок є пам’яткою архітектури, це означає що держава має до нього чітко сформовані вимоги щодо проведення реставраційних робіт – фасаду, внутрішньої ліпнини, конструкції будинку, елементів декору».

Богдан Батрух представив передпроектні ескізи, у тому числі запропоновану кольорову гаму, варіанти покриття підлоги, стелі, скла, покрівлі тощо.
«Ми хочемо і можемо це зробити, в Україні є багато митців, яким це абсолютно під силу буде це зробити. Для цього ми маємо чітко розуміти, чого від нас очікують. Переговорні процеси з Міністерством культури та міською владою активно тривають, але в Україні дуже розвинена громадська діяльність, і думка громадських організацій з пам’яткоохоронних питань для нас є дуже важливою. Тому ми відкриті та готові до діалогу на всіх етапах реалізації проекту реставрації», – додав він.

Заступник Міністра культури України Тамара Мазур поділилася проведеним обсягом робіт щодо підготовки проекту реставрації «Будинку зі зміями та каштанами» та зазначила, що цей проект – один із прикладів здійснення правильної інвестиції в Україні.

«Сьогоднішня прес-конференція – один з прикладів, коли говорячи про архітектуру Києва, ми говоримо не про руйнацію і втрату пам’яток, а навпаки – про інвестиції у відновлення нашої історії. На щастя, нашого мецената не злякав обсяг роботи, а надто – він зі щирим серцем намагається відновити все прекрасне, що є в цій будівлі. На даний момент вже було зроблено фотофіксацію ліпнини і внутрішніх інтер’єрів, зроблено дописи про відновлення декору та використання спеціальних технологій. Проводиться дійсно ґрунтовна і якісна наукова робота. Це прилад правильних інвестицій в нашій державі, правильний підхід до розуміння нашої спадщини та історії», – сказала Тамара Мазур.

Вероніка Лисенкова, головний архітектор та куратор проекту реставрації повідомила про стан будинку та зазначила, що на даний момент у будинку проводяться попередні комплексні наукові дослідження.

«Проект можна охарактеризувати, як ремонтно-реставраційний. На даному етапі ми досліджуємо та збираємо інформацію про будинок, у подальшому ж продовжимо реставраційні роботи з максимальним відновленням того, що було втрачене», – сказала Вероніка Лисенкова.

Свою думку про реставраційні роботи «Будинку зі зміями та каштанами» висловили також присутні представники громадськості.
«Збереження цієї пам’ятки – це велика відповідальність перед майбутніми поколіннями, тож ми будемо уважно слідкувати за процесом її відновлення. Я думаю, що «B&H film distribution» увійде в історію, як компанія, яка врятувала перлину старовинного Києва», – сказала одна із учасниць заходу.

Під час заходу також відбулася ознайомча екскурсія локацією у супроводі куратора проекту.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245296616&cat_id=244913751


До 150-річчя від дня народження видатного Українця, археолога, мистецтвознавця, етнолога, архівіста, музейника, пам’яткознавця, громадського діяча Миколи Федотовича Біляшівського

bilyash5ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури” та Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК відзначаючи разом з усією українською громадою 150-річчя від дня народження видатного Українця, археолога, мистецтвознавця, етнолога, архівіста, музейника, пам’яткознавця, громадського діяча Миколи Федотовича Біляшівського, уклінно вклоняються його славетним справам і шляхетним звершенням.

 Микола Федотович зробив значний внесок у розвиток музейної справи, вивчення, збереження та охорону пам`яток культурної спадщини. Він був одним із фундаторів та директором Київського міського художньо-промислового музею (нині Національний художній музей України), колекції якого лягли в основу зібрань Національного музею українського народно-декоративного мистецтва, Національного музею історії України, Національного музею Т.Г. Шевченка. Сприяв формуванню в Києві російської Картинної галереї, музею західного та східного мистецтва.
Завдяки йому врятовано від знищення коштовні мистецькі колекції київських меценатів Терещенків, Ханенків. Велику роботу провів Микола Федотович щодо будівництва та організації роботи Полтавського,  Чернігівського, інших музеїв, а також відкриття відділів українського мистецтва та етнографії як в українських музеях, так і в Москві та Петербурзі. Був фундатором  історико-краєзнавчого музею Волині в місті Городок Рівненської області. Микола Федотович включав до своїх обов’язків організацію виставок, поїздки в експедиції, участь у роботі численних товариств, листування з багатьма вченими і діячами культури.

Величезний доробок Миколи Федотовича у вивченні та інтерпретації пам’яток археології України – досліджував  ранньослов’янські могильники на Волині, дюнні стоянки вздовж Дніпра, пам’ятки первісності, давньоруського часу на горі Кисилівка, Верхня Юрковиця у Києві, на Княжій горі у Каневі, трипільської культури поблизу села Колодисте на Уманщині та села Борисівка на Київщині. Оприлюднював та популяризував археологічну спадщину в якості члена редакції журналу «Киевская старина», головного редактора додатку до нього «Археологическая летопись Южной России».

М.Ф.Біляшівський – один із засновників Київського товариства охорони пам`яток старовини та мистецтва. Засновник та керівник Київського кустарного товариства. Був депутатом першої Державної думи Росії, в якій став одним із ініціаторів створення “Українського клубу”; членом Центральної Ради; комісаром з охорони пам`яток Київської губернії, керівником відділу музеїв і охорони пам`яток Генерального секретаріату, дійсним членом Комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини при народному комісаріаті освіти УРСР. Працював у Кабінеті українського мистецтва, Етнографічній комісії АН УРСР, Етнографічному товаристві України тощо. Був обраний почесним членом Української академії мистецтв, одним із перших дійсних членів кафедри археології Академії наук УРСР.

Микола Федотович розробляв засади державної системи охорони культурної спадщини, ставши автором проекту першого закону України про охорону пам`яток історії, культури і мистецтва, склав програму створення національних і регіональних музеїв, музейної реформи в Україні на наукових засадах. Обстежив та провів фотофіксацію пам`яток багатьох регіонів, брав участь у роботі комісії по виданню альбомів українських старожитностей, віддав багато зусиль для збереження архітектурних пам’яток. Брав активну участь в організації дренажних робіт навколо Андріївської церкви, створив комісію у справах дослідження та реставрації Софіївського та Військово – Микільського соборів, обстежував пам`ятки культової архітектури Києва.

Життя та діяльність Миколи Федотовича Біляшівського є правдивим прикладом самовідданого служіння Батьківщині, відданості обраній справі. Теоретичні і практичні досягнення М.Ф.Біляшівського необхідні для нинішніх громадян України і прийдешніх поколінь.

Голова ГО «Українського товариства пам’яткознавства охорони пам’яток історії та культури», кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України 

Бур’янова М.І.    

Директор Центру НАН України і УТОПІК, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України

Титова О.М.

 


РЕКОМЕНДАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЙНОГО ФОРУМУ

3–5 липня 2017 р. у м. Переяславі-Хмельницькому відбувся Всеукраїнський музейний форум, присвячений 1110-річчю міста. Його організаторами виступили Переяслав-Хмельницька міська рада, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. У Переяславі-Хмельницькому зібралися понад 150 музейників, науковців, освітян, мистецтвознавців та представників органів державної влади. Учасники Форуму обговорили актуальні питання розвитку музейної галузі в Україні. Вони відзначили високий рівень організації та проведення Форуму, підтримали ініціативу міського голови міста Тараса Костіна щодо проведення Всеукраїнського музейного форуму кожних два роки. Учасники Форуму наголосили на зростаючій суспільній місії музеїв, їх ролі у збереженні національного культурного надбання, відродженні історичної пам’яті українського народу, формуванні суспільної свідомості.

Під час обговорень були вироблені наступні рекомендації органам державної влади щодо ефективного розвитку музейної галузі:

  1. Звернутися до Міністерства культури України про необхідність розробити і затвердити Державну цільову програму розвитку музеїв України на 10 років, в якій передбачити:

1.1. фінансову стратегію розвитку музейної галузі;

1.2. мораторій на закриття музеїв та виселення їх з приміщень, в яких вони перебувають, закріплення за музеями земельних ділянок і територій, на яких музеї знаходяться;

1.3. підняття престижу професії музейного працівника, встановивши (окрім національних державних музеїв) доплати до посадових окладів у розмірі 50% –  як це вирішено в державі для працівників бібліотек України;

1.4. баланс оплати праці працівників державних і комунальних національних музеїв, поширивши на комунальні національні музеї встановлення додаткового коефіцієнту підвищення посадових окладів, які застосовуються для державних національних музеїв;

1.5. удосконалення номенклатури через затвердження типового штатного розпису музеїв усіх форм власності та налагодження системи підвищення кваліфікації працівників музеїв на базі Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв;

1.6. В рамках законів про декомунізацію здійснювати переформатування музейних експозицій з тематики Другої світової війни з урахуванням збереження фондів вказаного періоду; на державному рівні вирішити питання захисту і збереження пам’яток фортифікаційних споруд України.

  1. Підтримати ініціативу Асоціації музеїв космонавтики України про надання Музею космонавтики ім. С. П. Корольова (м. Житомир) статусу Національного як базового музею космонавтики України.
  2. Створити Всеукраїнський науково-дослідний музеєзнавчий центр для координації діяльності музейних закладів різного підпорядкування, освітніх установ та громадських організацій, розробки і реалізації музейних проектів.
  3. Організувати при Міністерстві культури України Центр управління Музейним фондом України для створення Державного реєстру національного культурного надбання, контролю за порядком обліку Музейного фонду України, його охороною і збереженням.
  4. Звернутись до Міністерства культури України, Верховної Ради України та профільного комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності з пропозицією обговорити з фахівцями музейної справи та внести зміни до чинної Інструкції з музейно-фондової роботи, затвердженої у вересні 2016 року.
  5. Створити національний інформаційно-комунікаційний центр для комп’ютеризації та автоматизації обліку музейних експонатів, оцифрування найбільш цінних пам’яток культури і мистецтва, формування Музейної інтернет-мережі України із загальною базою даних культурного надбання країни, Національної інтерактивної карти музеїв України, використання та запровадження новітніх технологій у музейній роботі, інформування міжнародної спільноти про культурні надбання України. Розробити та впровадити національні стандарти із обліку та збереження Музейного фонду України (електронного реєстру).
  6. Порушити перед Міністерством освіти і науки України питання про підпорядкування музеїв у вищих навчальних закладах відомчому Міністерству.
  7. Вважати надмірними існуючі тенденції розважально-комерційної переорієнтації музеїв, перетворення їх на беззмістовні торговельно-розважальні заклади – поряд із відсутністю достатнього державного фінансування для дотримання музеями належного змістовного рівня виконання своїх основних функцій.

ЮНЕСКО ПРОДОВЖИТЬ МОНІТОРИНГ СИТУАЦІЇ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ АР КРИМ

Заступник Міністра культури України Тамара Мазур бере участь у роботі 202-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО, яка відбувається у Парижі (Французька Республіка). У рамках  цієї сесії вчергове розглядалося питання ситуації в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Зокрема, щодо  численних грубих порушень прав українців та кримських татар у галузі освіти, культури, забезпечення свободи ЗМІ та безпеки журналістів, проведення руйнівної політики окупаційної влади щодо пам’яток культурної спадщини всесвітнього значення.

За результатами розгляду доповіді Генерального директора ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» Комісія з питань програми та зовнішніх зносин ухвалила рішення продовжити моніторинг ситуації в окупованій АР Крим (Україна).

Згідно з прийнятим рішенням Генеральний директор ЮНЕСКО має представити чергову доповідь зі згаданого питання на 204-й сесії Виконавчої ради у квітні 2018 року.

Нагадаємо, Мінкультури неодноразово інформувало ЮНЕСКО про численні порушення окупаційною владою чинного законодавства України та міжнародних норм в питаннях захисту культурних цінностей та культурної спадщини на території АР Крим та закликало запровадити механізми прямого моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245289562&cat_id=244913751