3 жовтня 2019 р. о 11.00

в залі засідань Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (2 поверх) відбувся захист дисертації

 

МУРАВСЬКОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ

«Музеї закладів вищої освіти Західної України у контексті історичного розвитку (ХІХ – поч. ХХІ ст.)»,

поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю

26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство.

 

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Гріффен Леонід Олександрович.

Офіційні опоненти:

Маньковська Руслана Вікторівна, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України;

Рижева Надія Олександрівна, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та археології Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського;

Вербицька Поліна Василівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка».

IMG-8add2ded5c2b5ea1d4e9407c8c7b6969-V IMG-c57cad46fc5f5aae2025eadddd6504f1-V IMG-0b7d61151c9a227c84556645b5219496-V


Наукова конференція «Спеціальні історичні дисципліни в контексті «речового» та «візуального» поворотів європейської гуманітаристики»

IMG-9d6bd7e9a6da3abca883c002964bd8dc-V4 жовтня 2019 року відбулась наукова конференція, присвячена сучасному стану та імовірним перспективам/проблемам розвитку спеціальних історичних дисциплін.

Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Інститут археології НАН України, Центральний державний історичний архів України, Центр пам’яткознавства НАН України та Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Центральний державний кінофотофоно архів України імені Г.С. Пшеничного, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей історії України.

Сучасний стан та імовірні перспективи/проблеми розвитку спеціальних історичних дисциплін вимагають спеціального обговорення. Пропонована науковій спільноті тема конференції «Спеціальні історичні дисципліни в контексті «речового» та «візуального» поворотів» передбачає обговорення як теоретико-методологічних, так і практичних проблем, з якими стикаються фахівці зі спеціальних історичних дисциплін, особливо у звʼязку зі зростанням дослідницького інтересу до матеріальних та візуальних джерел у контексті так званих «речового» та «візуального» поворотів в європейській гуманітаристиці.

Програма


Вітаємо новий склад членів Спеціалізованої вченої ради Д.38.134.01 та майбутнього доктора історичних наук за спеціальністю 26.00.05. – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. Бажаємо плідної співпраці!

IMG_20190910_17165610 вересня 2019 р. о 14.00

в залі засідань Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (2 поверх) відбуся захист першої докторської дисертації

 Дисертант

МАШТАЛІР  ВАДИМ  ВІТАЛІЙОВИЧ

на тему:

«Військово-історичне музейництво в Україні: передумови, становлення та розвиток

(кінець ХІХ – початок XXI століть)»,

поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю

26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство.

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Гріффен Леонід Олександрович.

Офіційні опоненти:

Даниленко Віктор Михайлович, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України другої половини XX століття Інституту історії України Національної академії наук України;

Пустовалов Сергій Жанович, доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв;

Фурман Ігор Іванович, доктор історичних наук, доцент, начальник кафедри історії війн і воєнного мистецтва Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

 


Сівер-Етно-Фест – 2019

6 вересня 2019 року Національний заповідник «Глухів» спільно з Центром пам’яткознавства Національної академії наук України та Українським товариством охорони пам’яток історії і культури провели Другий фестиваль етнокультури та народних промислів «Сівер-Етно-Фест – 2019». Взагалі ідея проведення фестивалю на українсько-російському прикордонні, з метою підтримки та пропагування національної нематеріальної культурної спадщини, нележить керівнику Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК Сергію Зозулі.

  

  

Цьогоріч на «Сівер-Етно-Фесті» були представлені етнолокації українських промислів та автентичних ремесел, а саме: гончарство, ковальство, лозоплетіння, різьбярство, ткацтво, килимарство, малярство, витинанка, вишивка та ін. Відвідувачі та шанувальники народних традицій мали можливість отримати майстер-класи із помелу борошна на відновлених автентичних кам’яних жорнах і випіканням традиційного хліба; майстер-класи для дорослих і дітей із гончарства, ковальства; майстер-клас із прасування рубелем та прання праниками; ознайомитися із особливістю зважування вагами XIX ст.; із давніми традиціями бджолярства; технологією національної кухні народів, що населяли територію історичної Чернігово-Сіверщини. Були також організовані виставки-продажі робіт майстрів народних ремесел.

  

У «Сівер-Етно-Фест – 2019» взяли участь професійні та аматорські фольклорні вокальні та танцювальні колективи із Глухова та Глухівського району, Путивля, Шостки, Ямполя, Кролевця, Конотопа, Сум, Батурина, Ніжина й Ніжинщини; Макіївки, Мрина та Плоского Носівського району Чернігівської області, Києва тощо.

  

Одним із найбільш пам’ятних для учасників та гостей фестивалю став зірковий виступ на сцені Заповідника Народного артиста України, знаного кобзаря, лідера музичного гурту «Хорея козацька» – Тараса Компаніченка (м. Київ).

  

Організатори та співорганізатори «Сівер-Етно-Фест – 2019» дякують усім, хто своєю участю й особистим вкладом продемонстрував любов до Сіверщини, до міста Глухова, до автентичних українських традицій. Чекаємо на вас у 2020 році у Глухові на Третьому фестивалі «Сівер-Етно-Фест – 2020»!

  

https://nz-hlukhiv.com.ua/novini/siver-etno-fest-2019-2.html


«СіверЕтноФест-2019» на українсько-російському прикордонні

2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_01 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_02 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_032019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_072019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_06 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_05

Минулого року Національний заповідник «Глухів» спільно з Центром пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії і культури у 2018 р. започаткували проведення фестивалю етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест», який покликаний підтримувати та пропагувати національну нематеріальну культурну спадщину. Фестиваль проходив на території пам’ятки історії та архітектури «Садибний будинок Кочубеїв» у м. Глухові, яка у цей день перетворилася на живий майданчик, де проводилися майстер-класи і виставки-продажі робіт майстрів народних промислів і ремесел, виступи аматорських і професійних вокальних колективів і сольних виконавців, пізнавально-розважальні заходи, дегустація страв національної кухні, приготовленої працівниками Національного заповідника «Глухів».

6 вересня 2019 року відбудеться II Глухівський фестиваль етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест – 2019».

Формат Фестивалю передбачає:

  • етнолокації та проведення майстрами історичної Чернігово-Сіверщини майстер-класів народних автентичних промислів: гончарства, ковальства, лозоплетіння, різьбярства, ткацтва, килимарства, малярства, витинанки, вишивки тощо;
  • представлення традицій вітчизняного бджолярства;
  • демонстрацію технологій національної кухні народів, що населяють територію історичної Чернігово-Сіверщини;
  • організацію виставок-продажів робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;
  • виступи просто неба творчих вокальних і танцювальних колективів та сольних виконавців.

Цього року плануються окремі локації з ковальського мистецтва, ткацтва, гончарства, різьбярів по дереву; справжньою родзинкою стане демонстраційний майстер-клас із помелу борошна на відновлених автентичних кам’яних жорнах і випікання традиційного хліба від Національного-історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (м. Батурин).

Також до виступів вокальних етноколективів і сольних виконавців додадуться виступи танцювальних етноколективів; хедлайнером виконавської частини фестивалю буде знаменитий кобзар, лідер музичного гурту «Хорея козацька», народний артист України Тарас Компаніченко (м. Київ).

Загалом, очікуються учасники фестивалю із Глухова та Глухівського району, Путивля, Шостки, Ямполя, Кролевця, Конотопа, Сум, Батурина, Ніжина й Ніжинщини; Макіївки, Мрина та Плоского Носівського району, Чернігова, Києва тощо.

Тож, Національний заповідник «Глухів» і Центр пам’яткознавства НАН і УТОПІК запрошує всіх поціновувачів національної автентики, шанувальників народних традицій, етномистецтва загалом до давнього Глухова – колишньої столиці України-Гетьманщини. В нинішніх умовах військового протистояння на сході України, окупації частини нашої держави Російською Федерацією, етнофестиваль в українському Глухові покликаний зберігати та популяризувати на північно-східному українсько-російському прикордонні національну нематеріальну культурну спадщину, сприяти формуванню загальнонаціональної ідентичності, вчити знати й любити Україну.

Офіційне відкриття Фестивалю о 10-й ранку 6 вересня 2019 р. на території Музею археології Національного заповідника «Глухів» (територія пам’ятки архітектури «Садибний будинок Кочубеїв») (м. Глухів Сумської обл., вул. Т. Шевченка, 30, Національний заповідник «Глухів»; маршрутка від автостанції – № 6, зупинка «Національний заповідник «Глухів» або пішки (1 квартал, біля 300 м) від Глухівського міського краєзнавчого музею – зупинка міжміського автобусу на вимогу біля музею).

Заявки на участь у фестивалі подаються до оргкомітету за тел. +380-5444-23557 (Жукова Світлана Петрівна), +380-66-7854333 (Савицька Людмила Іванівна), або на е-mail: dikz@ukr.net

Офіційний веб-сайт Національного заповідника «Глухів»: https://nz-hlukhiv.com.ua


ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ ВНЕСЕНО 12 ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 12 об’єктів культурної спадщини національного значення

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 12 об’єктів культурної спадщини за категорією національного значення. Відповідну постанову схвалено на засіданні Уряду 21 серпня.

А саме, це: 4 об’єкта культурної спадщини  Дніпропетровської області –   Будинок громадського зібрання(1912 рік, м. Дніпро,вул. Воскресенська, 6), Будинок міської управи (1903 рік, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 47), Будинок земської лікарні (1837-1845  роки, м. Дніпро, пл. Соборна, 14), Вознесенська церква (1824 рік, с. Семенівка Криничанського району); 6 об’єктів  у  Львівській області –  Будинок канцелярії Галицького сейму (1907 – 1909 роки, м. Львів, вул. Листопадового чину, 5а), Адміністративний будинок (1886 – 1887 роки, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16),Будівля Галицького сейму (1877 – 1881 роки, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 9), Каплиця св. Параскеви  (1739 – 1741 роки, с. ПідкаміньБродівськогорайону), Монумент (XVII століття, с. Новий Милятин Буського району), Каплиця Богоявлення Господнього(1600 рік,1762 рік, с. Новий Став Кам’янка-Бузького району); Палац (об’єм фасадної будівлі) у місті Одеса (1829-1830 роки, середина ХІХ століття, 1949 – 1953 роки,Приморський бульвар, 9) та Житловий будинок «Слово» у місті Харкові (1926-1929 роки, 1930 – 1996 роки, вул. Культури, 9).

«У 2017 році, після довготривалого блокування, Міністерству культури вдалося відновити наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток, і за цей час до нього було внесено сотні  пам’яток за категорією як національного, так і місцевого значення. Завдяки цьому унікальні об’єкти були врятовані від руйнації або непрофесійної,  вандальної реконструкції. Ми молода держава, але з тисячолітньою історією, і ті пам’ятки,  які в нас є,  дають нам великі сенси та усвідомлення  свого славного історичного  коріння, саме тому дуже важливо зберегти цю культурну спадщину для наших нащадків» , – наголосив Міністр культури України  Євген Нищук.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245506385&cat_id=244913751


IMG_0856Kолектив ГО «Українське товариство охорони пам’яток та культури» та Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК з глибоким сумом сприйняв скорботну звістку про раптову передчасну смерть нашого колеги, голови Донецької обласної організації ГО «УТОПІК», завідувача Бахмутського відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, відомого археолога, музеєзнавця, краєзнавця Сергія Йосиповича Татаринова.

Висока професійна майстерність Сергія Йосиповича, його життєва мудрість, організаторський талант назавжди лишаться у вдячній пам’яті українських істориків та пам’ятокзнавців високими зразками для наслідування.

Висловлюємо щирі, глибокі співчуття рідним і близьким.

Бібліографія та біблографічний покажчик наукових та науково-популярних праць Татаринова Сергія Йосиповича


У КИЄВІ ВІДКРИВСЯ ПЕРШИЙ В УКРАЇНІ ІННОВАЦІЙНИЙ МУЗЕЙ “СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ”

У Києві відкрився перший в Україні інноваційний музей історії, де минуле поєднується з сучасними технологіями. Тут представлені п’ять епох: стародавня історія (від трипільців до слов’ян); історія Русі (від княгині Ольги до короля Данила Романовича); козацька доба (від засновника традицій Запорізької Січі Байди Вишневецького до гетьмана Івана Мазепи); відродження нації і боротьба за незалежність (від УНР до героїчної оборони України в російсько-українській війні); сучасна Україна (відомі сучасники).

«Я дуже радий, що в Україні з’являються нові музеї. Цей унікальний сучасний музей, завдяки новим формам, використанню новітніх технологій дає можливість кожному відвідувачу повернутися в ту чи іншу історичну епоху. Через мультимедійні засоби кожен може відчути себе причетним до важливих історичних подій та національних героїв України, пережити незабутні емоції», – говорить Міністр культури України Євген Нищук.

До уваги відвідувачів – 100 фігур видатних українців. Над кожною фігурою працювала ціла команда вчених, скульпторів, костюмерів, дизайнерів, перукарів, візажистів, та професійних зброярів.

У музейному просторі розміщено 25 сюжетних композицій, де кожну інсталяцію супроводжує інтерактивний аудіо та відео контент, запахи, пристрої віртуальної реальності, що дає відвідувачу відчути атмосферу епохи, в якій він перебуває. Зовнішній вигляд історичних постатей, їхній вік та одяг відповідають тому часу, коли відбувалась подія, показана в сюжеті, або тому періоду, коли вони були на піку своєї слави чи в період найбільшого піднесення.

Музей також обладнаний дитячий простором – у кожній експозиції є контент, що цікаво читається та легко запам’ятовується дітьми, у кожному сюжеті museumSelfie та 24 діорамами в форматі 3D.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245502962&cat_id=244913751


Результати проведення Другого Всеукраїнського Музейного Форуму

3-5 липня 2019 року в місті Переяслав-Хмельницький в Україні відбувся Другий Всеукраїнський Музейний Форум, на якому обговорювались актуальні питання розвитку музейної справи в нашій країні. Форум організований Переяслав-Хмельницькою міською радою разом з Центром пам’яткознавства НАН України і УТОПІК та рядом інших організацій на ознаменування 1112-ї річниці міста на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди».

На форум з’їхалося близько 120-ти музейників, науковців, освітян, мистецтвознавців,  представники органів державної влади. На урочистому відкритті заходу, яке відбулося в актовому залі Переяслав-Хмельницького державного університету імені Григорія Сковороди присутніх привітав проректор університету з науково-педагогічної роботи, кандидат педагогічних наук, доцент Валерій Троценко, заступник міського голови Валентина Губенко, заступник директора Центру пам’яткознавства, доктор технічних наук, професор Леонід Гріффен.

Захопливу виставку своїх робіт презентували батько Дацюк Вадим Броніславович разом із сином Віктором. Проект стосується човникових рейдів стратегічної авіації союзників по антигітлерівській коаліції в 1944 році, що ввійшли в історію під назвою “Операція “Френтік”. Загальний підхід до створення композиції – ” Від архівних фото – до сюжетів діарам”.

ІІ Всеукраїнський музейний форум тривав три дні. В перерві між секційними засіданнями музейники з інших міст мали змогу побувати в найпопулярніших музеях Переяслава (а їх, на хвильку, в місті аж 24! Й ще планується відкриття нових).   Неймовірний музей Т. Шевченка, музей кобзарства, музей трипільської культури – це далеко неповний перелік музейної скарбниці Переяслава, що її змогли побачити музейники. Найбільш відважні навіть мали змогу зіграти на музичних інструментах в музеї кобзарства та загадати бажання, кинувши монетку в таємне місце музею археології Переяслава. Фінального дня форуму музейники відвідали переяславський скансен, на території якого розміщуються зразки жител, храмів та предметів матеріальної культури Середньої Наддніпрянщини з часів первісної людини й до поч. ХХ століття.

ІІ Всеукраїнський музейний форум став місцем, де музейники зі всієї України отримали спробу найти шляхи вирішення низки проблем, що стоять на шляху збереження та популяризації пам’яток минулого. Форум не був би можливим без енергійності і наполегливості корифеїв музеєзнавства і пам’яткознавства Гріффена Леоніда Олександровича, Константинова Володимира Олександровича та міської ради м. Переяслава-Хмельницького.

Першого дня форуму також відбулась цікава екскурсія-ознайомлення з творчими доробками учасників Всеукраїнського пленеру 2019 року “Червень у Переяславі”.

Близько 60 дітей міста взяли участь у майстер-класах, організованих науковцями НІЕЗ “Переяслав” та учасниками форуму.

21-300x19915-300x22512-300x2258-300x225DSC_0122-1-300x199 DSC_0128-300x199

 


Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК

Інститут досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва НАНУ

ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»

Академія інженерних наук України

Академія наук вищої освіти України

Асоціація працівників музеїв технічного профілю

Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ»

Музей історії ПрАТ «НКМЗ»

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ №1

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь в роботі 18-ої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки», присвяченій 85-річчю ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод». Конференція відбудеться 26-28 вересня 2019 р. в м. Краматорську.
Розпорядок роботи конференції:
26 вересня. 9-00 – 12-00 Заїзд учасників і поселення. 11-00 – 12-00 Реєстрація учасників. 12-00 – 13-00 Екскурсія по заводу. 13-00 – 14-00 Обід. 14-00 – 17-00 Відкриття конференції. Пленарне засідання. 17-30 – 19-30 Товариська зустріч.
27 вересня. 9-00 – 12-30 Екскурсія в Святогірську Лавру. 12-30 – 13-30 Обід. Повернення до Краматорська. 14-00 – 17-00 Секційні засідання.
28 вересня. 9-00 – 12-00 Підведення підсумків. 12-00 – 15-00 Екскурсія по музеях міста. З 15-00 Від’їзд учасників.
Для своєчасного формування програми конференції і завчасного видання її матеріалів заявку на участь (форма заявки додається, ім’я файлу, напр., «Петренко. Заявка») і текст доповіді (три сторінки в редакторі Word кегель 14 через 1 інтервал, ім’я файлу, напр., «Петренко») просимо надати в Оргкомітет не пізніше 30 червня 2018 року за адресою lagrif@i.ua. Просимо не використовувати спеціальне форматування.
Запрошення на конференцію буде надіслано після отримання заявки.
Телефони для довідок: 066-800-18-83; 067-407-65-76.

З повагою

Голова Оргкомітету,
Заслужений діяч науки
і техніки України,
д.т.н., професор Гріффен Л.О.

Заявка
на участь в 18-ій Всеукраїнській конференції
«Актуальні питання історії науки і техніки»
26-28 вересня 2019 р. в м. Краматорську

1. П.І.П.

2. Вчене звання, ступінь

3. Посада

4. Місце роботи

5. Адреса

6. Телефон, факс

7. E-mail

8. Тема доповіді

9. Потреба в житлі (так, ні)


Всеукраїнська науково-практична конференція «Усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького: історія, міфи, сучасний стан»

2KonfBohdanHmeln2019

8 липня 2019 року за участю провідних істориків, археологів, теологів, геофізиків, етнологів та музеєзнавців України відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького історія, міфи, сучасний стан». Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут археології НАН України, Православна Церква України, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Громадська організація «Фонд Великий Льох», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

 


Резолюція Круглого столу, присвяченого темі «Розвиток урочищ Китаєво, Болгарське, Самбурки з погляду громади, її інтересів та перспективи розвитку міста»

Громадська організація

Спадщина КИТАЄВА

Тел. +380 050 854 36 46                     korbuddecor@gmail.com

Ми, учасники круглого столу, усвідомлюючи важливість збереження культурної, історичної, природної спадщини, якими є вищеозначені урочища. А також занепокоєні тим, що на даний час відсутня чітка державна політика щодо збереження і розвитку даної території, 

Дійшли висновків:

  1. Прискорити розробку, погодження та затвердження облікової документації на об’єкти (городище, курганні могильники, печери, а також територію посаду площею 35 га, Свято-Троїцький монастир).
  1. Ініціювати створення Робочої комісії для розроблення Програми сталого розвитку урочищ Китаєво, Болгарське, Самбурки на основі та з урахуванням історико-культурного, природного потенціалу територій та інтересів громади.

  1. Звернутись з клопотанням проти забудови до вищеозначених урочищ, поки Комісія не підготує висновки і не будуть проведені громадські обговорення.

  1. Провести загальні збори місцевих громад щодо створення Асоціації громадських організацій і об’єднань самоврядування Голосіївського району з подальшим розширенням членів.

  1. Підготувати клопотання у вигляді Додатку про сприяння римсько-католицькій громаді Києва у вирішенні справи щодо відродження храму-костьолу св. Миколая у м. Києві.

  1. Кожному з представників присутніх організацій надати свої пропозиції, а також призначити своїх представників для Робочої комісії згідно з п.2 в якості Додатків до 20.07.19р.

Прийнято 20 червня 2019 року

Учасники круглого столу:

  1. Настасенко О.Г – голова Голосіївської РДА

  1. Поживанов М.А – громадський діяч.

  1. Миколаєнко Ю.І – керівник міського штабу ПП «Сила і честь».

  1. Прокопів В.В – заступник міського голови, секретар КМР, депутат Київради VII–VIII скликань.

  1. Парцхаладзе Л.Р – заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ.

  1. Полуйко В.Ю – заступник міністра екології та природних ресурсів.

7.Мальований А.М – начальник управління екології та природних ресурсів.

8.Епіфанов О.В – начальник управління охорони культурної спадщини.

  1. Никоряк О.Д – директор Департаменту охорони культурної спадщини.

  1. Чабай В.П – директор Інституту археології НАН України.

11.Олейник О.П – віце-президент Національної спілки архітекторів.

  1. Муха В.В – голова Комісії КМР з питань культури, туризму та інформаційної політики.

  1. Міщенко О.Г – голова Комісії КМР з питань містобудування, архітектури і землекористування.

  1. Свістунов О.В – директор Департаменту містобудування і архітектури.

  1. Бур’янова М.А – голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури.

  1. Ізотов А.О – керівник відділу регіональних досліджень архітектурної та містобудівної спадщини та розвитку історичних територій «УкрНДІпроектреставрація».

  1. Чорнобров О.Ю – в.о. директора НПП «Голосіївський».

  1. Фролов А.О– голова КМЦ Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

  1. Дюжев С.А – архітектор, розробник Генплану 2020.

  1. Сердюк О.М – директор ГС «КМО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури».

  1. Погребинський М.П – кореспондент в газеті «Сільські вісті» та Всеукраїнський журнал «Корупціонер в Україні», голова ГО «Екозагін».

  1. Хрутьба А.А – еколог.

  1. Могильний Г.- громадський діяч.

24 .Дегтярук В.І – голова ОСН «Вуличний комітет «Вулиця Ягідна (Самбурки)»

  1. Дерипапа В.В –голова ГО «Китаєве».

  1. Сєров О.В –археолог.

  1. Корженевський С.В – голова ГО «Спадщина Китаєво»

Коментарі і додатки від учасників круглого столу.

 Додаток 1

Коментарі, археологічний аспект:

Китаївське давньоруське місто являє собою досить складну поселенську структуру. Городище займає поверхню та відроги китаївської гори з ділянками пласких верхівок, оточеної з півночі та північного заходу та заходу улоговиною Китаївського струмка, з півдня та південного заходу – глибокими ярами, а зі сходу долиною р. Дніпро. Дослідники ототожнюють городище з містом Пересічен, яке згадується у літописі під 1154 та 1161 р. З півдня та південного заходу від городища знаходяться дві курганні групи поховань, які являли собою некрополь цього давньоруського міста. На початку ХVІІІ ст. навпроти городища на іншому березі струмка виникає Свято-Троїцька Китаївська пустинь, печери якої розташовані на схилі городища з його західного боку. Інша група печер знаходиться в ур. Виноградному за 0,65 км на південний захід від городища.

         Біля підніжжя городища на протилежному лівому березі струмка (зараз його перетворено на каскад ставків, що впадає у Дніпро), розташоване селище-посад. У 1960–70-х рр. експедицією Інституту археології під керівництвом І.І. Мовчана тут було закладено розвідкові шурфи, які дали можливість визначити наявність культурного шару давньоруського часу. Встановлено, що на значній площі селища-посаду товщина культурного шару сягає близько 50 см. Археологічні розвідки 2017 р. на північному-заході та заході від городища підтвердили думку про те, що саме тут розташовувався неукріплений посад давньоруського Пересічена. Досліджено залишки житлових та господарських споруд, зібрано велику колекцію артефактів давньоруського часу, в тому числі хрест-енколпіон та молівдовул. Встановлено чіткі межі розповсюдження культурного шару на поселенні.

З археологічної точки зору, вказаний посад разом з городищем та курганними могильниками є складовою частиною великого археологічного комплексу, пов’язаного с функціонуванням давньоруського міста Пересічен.

Необхідне скласти відповідну облікову документацію, яка окрім пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» (постанова КМУ № 928 від 03.09.2009, охоронний № 260026-Н), буде включати всі археологічні пам’ятки Китаївського археологічного комплексу (городище, два курганних могильника, поселення, печерні комплекси тощо). Для цього необхідно провести масштабні археологічні розвідки по всій території, зазначеній в резолюції.

 


Градостроительное преступление: как «осваивают» деньги на строительстве мемориала Голодоморов в Киеве

Сегодня активно ведется строительство второй очереди Мемориала памяти жертв голодоморов в Парке Славы рядом с Киево-Печерской лаврой (первая очередь – Свеча памяти — там же). Специалистов и киевлян удивляет многое: нарушение законодательства об охране культурного наследия – склоны Днепра, историческая местность (охраняемая ЗУ зона); строительство ведется в буферной зоне Киево – Печерской лавры (охраняемая ЮНЕСКО зона), инженерная геология участка строительства (слабые оползнеопасные водонасыщенные грунты) и, конечно, стоимость строительства – около 1, 4 млрд грн.

Площадь сооружения 15086 кв. метров. Стоимость 1 кв. метра общей площади подземного трехэтажного здания составляет около 92,8 тыс грн. (в элитных клубных домах в центре Киева – 3,5 – 4 тыс. грн). Еще один вопрос: насколько было необходимо разворачивать дорогостоящее строительство при огромном количестве плохо обеспеченных людей в стране? Кому нужно это строительство? Создается впечатление о циничном «освоении» чиновниками денег из госбюджета.

Три этажа под землей – так будет выглядеть Мемориал жертвам голодоморов на поверхности. Для того, чтобы не раздражать ЮНЕСКО сверху крыша покрывается дерном. Вид со стороны Свечи памяти.

Задумывая строительство второй очереди Мемориала памяти жертв голодоморов, автор проекта архитектор Миргородкий вначале 2017 года сообщал о сумме 500 млн грн, но высказывал мысль о возможном увеличении стоимости из-за строительства на склонах.  21 ноября 2017 года премьер-министр Украины Владимир Гройсман в эфире телеканала «Прямой» сообщил, что стоимость второй очереди Мемориала памяти жертв голодомора обойдется в 700 миллионов гривен. В декабре 2018 г. Кабмин увеличил финансирование строительства до 1 млрд 183 млн грн. Еще 175, 5 млн было выделено на реконструкцию «Свечи памяти» (первая очередь мемориала). Сегодня уже известна сумма в 1 млрд 400 млн грн. Думаю, что это не конец.

СТРОИТЕЛЬСТВО «СВЕЧИ ПАМЯТИ» — ОПЫТ НИЧЕМУ НЕ НАУЧИЛ

Строительство Свечи памяти (первой очереди строительства Мемориала) с обширным подземным помещением (т.н. «склепом») для демонстрации фильмов сопровождалось коррупционными скандалами: в 2008 г. (начало строительства) было обнаружено повышение стоимости строительных работ и операций с бюджетными средствами на сумму 3 млн. грн.  В конце ноября 2011 г. «Обозреватель» опубликовал статью «Мемориал жертвам голодомора: ни дня без скандала».
Статья все о том же: о значительном превышении сметы, о хищениях государственных средств.
Счетная палата Украины заявила, что на строительство памятника было потрачено в 5 раз больше средств, нежели это предусматривалось проектной документацией и запланированными бюджетными ассигнованиями. Кроме воровства, увеличению стоимости строительства способствовали очень сложные геологические условия – слабые обводненные оползнеопасные грунты. Строить тяжелые массивные сооружения на склонах нельзя! Это очень дорого и опасно.

Предостережения об опасности оправдались. Сегодня Свеча памяти и подземное помещение под ней находятся в аварийном состоянии. Стены пропитаны влагой, на них развился грибок, людям находиться в помещениях нельзя. Так что выделение 175,5 млн грн на реконструкцию оправдано – другого способа сохранить памятник нет.

Свое мнение о месте строительства второй очереди Мемориала высказал в 2009 году ученый — гидрогеолог Института геологии НАН Украины Вадим Рыбин: «Особую опасность представляет участок, расположенный ниже по склону, на котором планируют возвести здание музея (вторая очередь Мемориала – авт.)  Он находится в т. н. оползневом цирке. При этом собираются вырубить удерживающие склон деревья. Я уверен, что даже комплекс гидрогеологических сооружений не сможет остановить оползневый процесс. Строить что-либо на этих склонах категорически нельзя — это чревато серьезными последствиями.
Однако все же в случае строительства здания музея на склоне ниже Свечи его придется капитально укреплять, а такие работы вполне могут потянуть на миллиард гривен без каких-либо гарантий того, что ступени лестницы не поплывут сразу же, и здание простоит долго. Правильнее было бы выбрать для сооружения музея другую, не такую сложную в оползневом отношении площадку».

Рыбин назвал предполагаемую сумму затрат только на укрепление склонов, без гарантий устойчивости склонов и самого здания при курсе доллара к гривне 7.7 — почти 130 млн долларов. Сегодня, при курсе доллара 26.1 суммы в 1 млрд 400 млн грн (54 млн долларов) явно не хватит на то, чтобы удержать здание в оползнеопасном цирке. Сегодня понятно: если мемориал построят, то затем ежегодно начнут выделять деньги из госбюджета на укрепление того, что построили.

После выхода в свет в октябре 2016 г. Постановления Кабмина № 754  о начале подготовительных работ к строительству второй очереди мемориала, киевская власть быстро откликнулась выделением Киевсоветом 22 ноября 2016 года  огромного по размерам (4,42 га) земельного участка для его строительства.

В пояснительной записке были перечислены все охранные статусы участка, но на это никто не обратил внимания. Детальный план территории отсутствовал.

Депутаты проголосовали «за».

ОТВЕТ ЮНЕСКО НЕ ОДНОЗНАЧНЫЙ

Отведенную ему роль сыграло и Министерство культуры. В ЮНЕСКО была направлена информация о планировании строительства рядом с Киево-Печерской лаврой второй очереди мемориала. Министр Нищук сообщил прессе о том, что все условия экспертов министерством выполнены. Я попросила Минкультуры прислать мне текст ответа ЮНЕСКО.

Представители ЮНЕСКО постоянно напоминают Киеву, что в охранной зоне памятника мирового наследия — Киево-Печерской лавры не следует строить сооружения, нарушающие хрупкое равновесие днепровских склонов и «конкурирующие» с сооружениями лавры в панораме города. В проекте Миргородского здание «утоплено» в ложбине, а крыша покрывается дерном – не конкурирует. Но что будет со склонами?!

Я не знаю, что именно (какие документы, чертежи) послал министр культуры в ЮНЕСКО, но ответ на послание не такой однозначный, как это представлено Нищуком. В разделе «Оценка и комментарии» текста ответа отмечается, что масштаб поданной документации не дает возможности ИКОМОС (Международный совет по сохранению памятников и достопримечательных мест) полностью и детально оценить архитектурное качество запланированного строительства (использование конструкций, материалов, систему обслуживания зеленых насаждений и др.). Было бы целесообразно иметь изображения фасадов зданий (значит, их нет – авт.) и что очень важно, вид сверху — крышу следует рассматривать как пятый фасад. Далее указывается, что наличие подземных сооружений может привести к необходимости строительства специальных объектов (труб, вытяжек и др.). Как они будут выглядеть, не ясно. В заключительной части выводов, ИКОМОС предлагает Украине до реализации проекта предоставить ИКОМОС дополнительные чертежи и технико-экономические расчеты, а местным органам власти уделить особое внимание, как самому проекту, так и его реализации. К сожалению, в документе ничего не сказано о «хрупком равновесии днепровских склонов». Но у меня есть сомнения в правильности и полноте присланного перевода.
Наши чиновники восприняли ответ ИКОМОС как одобрение и быстренько взялись за дело. Но киевские склоны могут разрушить это сооружение, как и «склеп» Свечи памяти.

НЕМНОГО ОБ ИСТОРИЧЕСКОМ ЗНАЧЕНИИ ТЕРРИТОРИИ ПАРКА СЛАВЫ

Территория Парка Славы – это место расположения древнего села Берестове, в котором располагалась загородная резиденция Князя Владимира. Историки сообщают, что князь жил в двухэтажном каменном доме. Впоследствии здесь располагались резиденции и усыпальницы многих киевских князей, в том числе основателя г. Москвы Юрия Долгорукого. Каменная Спасо-Преображенская церковь была построена в конце XI – начале XII столетия. Сегодня она называется Церковь Спаса на Берестове. Церковь — выдающееся произведение киевской архитектурно-строительной школы времен Руси и один из пяти древнейших храмов Киева.

Вся территория Парка Славы должна оставаться охраняемой ЗУ и неприкосновенной. Но, для чиновников, не ценящих историю, это место является ценным ресурсом для самопиара и «освоения» денег.

Строительство второй очереди Мемориала ведется полных ходом, но ничего не слышно об археологических раскопках. Если они были, то неужели археологи ничего не нашли?!

«Освоение» денег из бюджета (местного и государственного) на строительстве различного рода сооружений часто практикуется в Украине и является чудовищным проявлением коррупции государственных и местных органов власти.

Примером масштабного «освоения» денег госбюджета является строительство автомобильно-железнодорожного «Моста Кирпы», когда в 2004 г. под выборы для Януковича было открыто финансирование и строительство по проекту, не прошедшему госэкспертизу, что привело к возведению 7 аварийных опор. Строился (и ремонтировался) мост около 9 лет. Периодически открывался премьер-министром Азаровым. Мост до сих пор не принят госкомиссией в эксплуатацию. Стоимость его фантастическая – около 11 млрд грн (примерно 1 млрд евро), при этом его невозможно нормально эксплуатировать. Максимум, что может по нему передвигаться – это иногда 5 вагонов электрички на медленном ходу и легковые автомобили. Вопрос был всеми правительствами «замят». Журналист Денис Казанский сравнил стоимость строительства уникального Виадука Мийо во Франции, проложенного через долину реки Тарн и «Моста Кирпы». Виадук Мийо стоит 400 млн евро.

Строительство Подольско-Воскресенского моста в Киеве из этой же серии. Оно ведется уже много лет. Периодически выделяются деньги, которые «пропадают».

Недавний пример – строительство ускоренными темпами веломоста Кличко между двумя старинными парками – Владимирской горкой и Крещатым киевскими чиновниками и застройщиками из городского бюджета за 470 млн грн. Сейчас госэкспертиза пытается выяснить, откуда взялась такая сумма? В 2017 году, говоря о строительстве веломоста, чиновники сообщали о стоимости строительства в 70 – 80 млн грн. Мост не введен в эксплуатацию, но уже открыт для посетителей. Внизу на склонах под мостом остались не убранными части железобетонных конструкций с открытой арматурой. Разрушается лестница, ведущая к памятнику Крещения Руси (Магдебургскому праву).

Интересно, откуда возьмутся огромные средства на строительство (на медицину, образование, зарплаты бюджетникам и пенсии их нет), и что дальше ждет проект строительства второй очереди Музея Голодомора, который собираются открыть примерно через год – к 85 годовщине трагических событий? Поживем – увидим. Интересно будет потом прочесть выводы Счетной палаты. Жаль живописные склоны – изуродуют же. И все «для освоения» средств.

Ирина Карманова

https://dengi.informator.ua/2019/06/25/gradostroitelnoe-prestuplenie-kak-osvaivayut-dengi-na-stroitelstve-memoriala-golodomorov-v-kieve/ fbclid=IwAR16AcQFq_9jje49tJ5IWALU9fMzRJVIPlQ_j7ZaVr1nDZ-4OP2uYE1bfZs


Все про Київ, давній і сучасний: картинки з виставки

29 травня 2019 року у приміщенні Музею книги і друкарства України відкрилася виставка  “Язик до Києва доведе…Спалахи часу”  ,  яка висвітлює знакові події міста Києва з  найдавніших часів до сьогодення.

Київ – одне з найстаріших міст світу, творіння великої плеяди зодчих.

Величні храми Києва, а також видатні пам’ятки архітектури та знакові події, пов’язані  з ними, представлені на виставці багатьма  світлинами та роботами відомих  художників. Так, заслуговує на увагу відвідувачів гравюра народного художника України В.Лопати  “В’їзд Б.Хмельницького в Київ 1648 року через древні Золоті ворота”.

Про Київ, його прадавню історію згадано у віках багато. Початок виставки зустрічає відвідувачів великим банером з висловом  Оноре де Бальзака з нарису “Лист про Київ” (1847 р.): “Київ- столиця України – святе місто…Заснований раніше Москви…Побувавши у католицькому Римі, я гаряче бажав побачити Рим православний. Петербург –  місто-дитя, Москва – доросла людина, а Київ –старець, чий вік вічність.”

Структурно виставка розміщена на обмеженому просторі і складається з окремих розділів за хронологічним принципом, що відображають найбільш вражаючі віхи життя міста. Це – Київ X-XIII ст.; Київ козацької доби; Київ –губернське місто; Київ у вирі революцій 1917-1920 рр.; Київ “соціалістичний”; Київ 1941-1943 рр. та деякі замальовки про київські  мости, історію міського транспорту, пам’ятники, театри, музеї.

Серед експонатів виставки відвідувачам, на нашу думку, буде цікаво ознайомитись з мапою Києва X-XIII ст.(реконструкція 1972 р.), яка є по суті графічною моделлю стародавнього Києва, а також з  унікальними рідкісними виданнями XVI-XXст. До них, зокрема, належать: “Тератургима” ченця Києво-Печерської лаври Атанасія Кальнофойського (1638 р., перевидана у 2013 р.), де вперше була надрукована гравюра із схематичним планом Києва та Києво- Печерського монастиря.

До світових каталогів особливо цінних і рідкісних видань занесено “Києво-Печерський патерик” (1661 р.), який є першим друкованим виданням церковно-слов’янською мовою. Своєрідною енциклопедією тогочасного життя є “Требник” Петра Могили (1646 р.). Чільне місце в експозиції належить книзі Павла Щербича “Право міське магдебургське” (1581 р.). Вказане право було надане Києву 1497 року  і скасовано царським указом 1834 року.

На виставці  вперше експонується  раритетне видання дослідника історії м.Києва Максима Берлінського “Короткий опис Києва.” Автор вперше визначив та систематизував відомості з історичної топографії міста. На роботу М.Берлінського  посилались найвідоміші дослідники історії  Києва – Микола Закревський, Михайло Максимович та інші.

Зацікавити відвідувачів виставки можуть  часописи і газети, що видавались у Києві в XIX ст., зокрема, перша українська газета «Киевские губернские ведомости”  (1853 р.) , літературний альманах “Киевлянин» (1840 р.).

Експонується низка альбомів з краєвидами Києва кінця XIX – початку XX ст., виданих в друкарнях С.Кульженка,  акціонерного товариства Гранберга     (Стокгольм, 1913 р.), календарі початку XX ст., поштові листівки з видами Києва кінця XIX – XX ст.

Добі національно-визвольних змагань в експозиції присвячено низка  видань про керівників УНР, зокрема,  до 140-річчя від дня народження Симона Петлюри.

Київ 1941-1943 рр. відображений в замальовках живого свідка цих подій  відомого художника Георгія Малакова.

Серед експонатів сучасного Києва слід відзначити Національний атлас України, в якому надрукований Акт  проголошення незалежності України, а також монографію Дмитра Степовика “Володимирський собор”(2018 р.).

На виставці оригінально використані елементи декору: фриз, що прикрашає стіни зали зі збільшеними світлинами видів Києва початку XX ст., козацький одяг,  туалетний столик зі старовиною світлиною, шкатулкою, підсвічником.

Окрасою відкриття виставки був чудовий концерт (з цікавою розповіддю) народного артиста України Тараса Компаніченка та виступ відомого вченого зі світовим ім’ям Дмитра Степовика, який зазначив, що  виставка – це своєрідна ода нашій дорогій столиці – Києву, ода в фотографіях і документах.

Організатори виставки Хамаза Л.А, Зюзіна Д.І.

 


На місці усипальниці родини Скоропадських створено заповідник “Державотворці Сіверщини”

На Сумщині відтепер буде функціонувати державний історико-культурний заповідник “Державотворці Сіверщини”.

Постанову про створення заповідника, до якого увійшов комплекс пам’яток архітектури cела Гамаліївка та міста Шостки Сумської області, з віднесенням його до сфери управління Мінкультури, ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України напередодні, повідомляє прес-служба Сумської обласної державної адміністрації на офіційному сайті.

“Заповідник стане туристичною перлиною Сумщини та історико-культурним брендом Шосткинщини”, – зазначив, коментуючи це рішення, міський голова Шостки Микола Нога.

В свою чергу начальник відділу промоції та туризму Сумської ОДА Юрій Гладенко висловив переконання, що створення цього заповідника дасть змогу розширити на території Сумщини локацію заповідних зон, вартих уваги і збереження свого первісного стану, та привабити до них як вітчизняних, так й іноземних туристів.

Архітектурний комплекс усипальниці родини Скоропадських – Гамаліївський монастир – та інші пам’ятки архітектури, про які йдеться, мають колосальне історичне значення для України. Гамаліївський Харлампіївський монастир – пам’ятка архітектури національного значення. Це один із останніх монастирів-фортець, побудованих в Україні. Тут розміщено усипальницю двох гілок родини Скоропадських. Це єдине захоронення гетьманів в Україні.

Враховуючи виняткове історичне значення цінності усипальниці гетьманської родини Скоропадських – комплексу пам’яток архітектури національного значення «Ансамбль Гамаліївського монастиря» в с. Гамаліївка Шосткинського району та пам’яток архітектури м. Шостка було ухвалене рішення внести їх до сфери управління міністерства культури. Попереду нас чекає багато кропіткої та цікавої роботи – розробка плану організації території та ідейної концепції заповіднику, реставрація історичних об’єктів, проведення археологічних досліджень на території Гамаліївського монастиря. Глибоко переконаний: наш заповідник стане туристичною перлиною Сумщини та історико-культурним брендом Шосткинщини, пише The Sumy Post.

https://day.kyiv.ua/uk/news/200619-na-misci-usypalnyci-rodyny-skoropadskyh-stvoreno-zapovidnyk-derzhavotvorci-sivershchyny


Повноліття «Сіверщини в історії України»

   

Упродовж трьох днів, з 29 по 31 травня 2019 р., у Національному заповіднику «Глухів» було велелюдно. На чергову вісімнадцяту науково-практичну конференцію «Сіверщина в історії України» з’їхалися науковці, пам’яткознавці, музейники з 11 областей України (Львівська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська, Харківська, Січеславська, Одеська) і закордонні учасники (Канада (м. Торонто, Росія (м. Москва, м. Брянськ), які поділилися результатами власних історичних досліджень, обговорили проблеми охорони та збереження об’єктів культурної спадщини в історико-культурних заповідниках і історичних населених місцях, обмінялися думками з актуальних питань розвитку музейної справи.

   

Традиційно до початку роботи конференції був виданий однойменний збірник наукових праць (№ 12), включений до переліку фахових видань з історичних наук. Цього року він став ще більш об’ємним і змістовним: у ньому опублікували свої дослідження 7 докторів наук, 40 кандидатів наук, 67 працівників музейних установ та історико-культурних заповідників, аспірантів і краєзнавців. До збірника увійшло 105 авторських робіт, які стануть у нагоді всім, хто цікавиться проблемами регіональної історії та пам’яткознавства.

   

Вітали учасників наукового зібрання генеральний директор Заповідника Ірина Мошик, керуюча справами виконавчого комітету Глухівської міської ради Олена Гаврильченко, директор Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» Олена Матюк, директор Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі Сергій Тупик. Перед відкриттям пленарного засідання Сергієм Зозулею, старшим науковим співробітником відділу історичного пам’яткознавства, керівником Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури було презентовано наукове видання, яке щойно вийшло з-під друкарського верстата – «Архів ранньомодерної Української держави» – Т. 2: Документи Ніжинського полкового суду 1736–1747 (Серія: Документи полкових та сотенних судів і канцерярій) (упорядник Іван Синяк).

   

Першу частину пленарного засідання, присвячену пам’яткоохоронним і пам’яткознавчим питанням, відкрила доповідь кандидата архітектури Віктора Вечерського, у якій був зроблений акцент на проблему комплексного збереження нерухомих пам’яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища в історичних містах України і на наявність такого професійного інструментарію пам’яткоохоронців, як науково-проектної документації (історико-архітектурних опорних планів, визначення меж і режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам’яток). Наступні виступи Анни Звіряки, Олександра Романченка, Ольги Вечерської, протоієрея Олександра Чурочкіна стосувалися різних аспектів збереження культових пам’яток і містобудівної спадщини. А далі слово мали історики, джерелознавці, архівісти, музейники, які упродовж двох днів ділилися з колегами своїми науковими здобутками. Важко відзначити, який із напрямків роботи конференції був представлений краще, адже за кожним дослідженням її учасників стоїть і власна біографія, і здобутки колективів, які вони представляли.

  

Культурна програма також виявилася насиченою: екскурсія Глуховом, огляд експозицій постійно діючих виставок Національного заповідника «Глухів» («Миттєвості великої війни», «З історії стрілецької зброї»), відвідування Спасо-Преображенського собору і Городка у м. Путивлі, екскурсія до Спадщанського лісу і його музейного комплексу.

   

31 травня були підведені підсумки роботи 18-ї конференції «Сіверщина в історії України», яка, за словами її учасників, цього року отримала своє повноліття. Днями проведення наступної 19-ї конференції визначені 27–29 травня 2020 р.

https://nz-hlukhiv.com.ua/novini/povnolittya-sivershhini-v-istoriyi-ukrayini.html


XVII Міжнародна наукова конференція “Церква – наука – суспільство: питання взаємодії”

61365892_880037148999097_2917479006800445440_n

НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ, м. КИЇВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА ім. О. М. ЛАЗАРЕВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ” ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК “ПЕРЕЯСЛАВ”

УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТА ПРИРОДНИЧИХ НАУК ІМ. ЯНА ДЛУГОША В ЧЕНСТОХОВІ

ЛАБОРАТОРІЯ ГУМАНІТАРНИХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ СТУДІЙ УНІВЕРСИТЕТУ ім. АДАМА МІЦКЕВИЧА В ПОЗНАНІ

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ДОСЛІДНИКІВ ХРИСТИЯНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

XVII Міжнародна наукова конференція “Церква – наука – суспільство: питання взаємодії” присвячується пам’яті митрополита Євгенія (Болховітінова)

Питання до розгляду:

1. Актуальні питання історії Церкви;

2. Історіографічні, джерелознавчі та археографічні проблеми дослідження історії Церкви;

3. Особистість і Церква: історико-біографічні розвідки;

4. Археологічні дослідження пам’яток церковної старовини;

5. Проблеми вивчення та збереження християнських пам’яток;

6. Міжконфесійні відносини: історико-правовий аспект.

Конференція триватиме з 28 травня по 1 червня 2019 року.

Графік роботи та місце проведення засідань (секцій):28 травня:

  • пленарне засідання;
  • робота секцій “Християнська церква в Європі від Раннього Середньовіччя до Нового часу: інтердисциплінарні дослідження” та “Християнська церква ХІХ – початку ХХІ ст.: джерела, історія та історіографія”;

Місце проведення: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

  • 29 травня:
  • робота секції “Дослідження та збереження християнських пам’яток мазепинського бароко: теорія і практика”;

Місце проведення: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

1400–1800 – робота Круглого столу “Вклади і вкладники в релігійній культурі ранньомодерної України”;

Місце проведення: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

  • 30 травня:

1030–1600– робота виїзної секції “Християнські храми Подніпров’я: історія, археологія, архітектура”;

Місце проведення: Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”.

  • 31 травня:

1100–1500– робота секції “Іван Мазепа і його доба в джерелах”;

Місце проведення: ЦДІАК України.

  • 1 червня:

1100–1600 – робота виїзної секції “Церковна археологія Лівобережної України”.

61279286_754910358240509_6436500198091915264_n 61720617_880609192275226_8054354072859312128_o


28 травня 2019 року відбулось засідання Колегії Головної ради Товариства

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

  1. Про заплановані розкопки всередині пам’ятки архітектури XVII ст. – Іллінської церкви в с. Суботові Черкаської області.

Доповів: член Колегії Товариства ЮРЧЕНКО Сергій Борисович

  1. Про створення відокремленого підрозділу «Харківський міський центр захисту історико-культурної спадщини Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» без статусу юридичної особи та Голову відокремленого підрозділу «Харківський міський центр захисту історико-культурної спадщини Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури».

Доповів: Голова Товариства  БУР’ЯНОВА Марія Іванівна

  1. Про внесення змін до статуту підприємства об’єднання громадян «Науково-дослідний інститут історії архітектури та містобудування» Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Доповів: член Колегії Товариства ЮРЧЕНКО Сергій Борисович

  1. Інформація про Постанову Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні».

Доповів: заступник Голови Товариства ТИТОВА Олена Миколаївна

5. Про стан збереження пам’яток у Шевченківському національному заповіднику.

Доповів: член Колегії Товариства  ЛІХОВИЙ Ігор Дмитрович 


Прийміть сердечні вітання з професійним святом — Міжнародним днем музеїв!

Без названияМузеї та заповідники України здійснюють благородну і водночас відповідальну місію, спрямовану на дбайливе збереження та популяризацію унікальних духовних надбань нашого народу, його історико-культурних реліквій.

Високо цінуємо вашу повсякденну працю та творчі зусилля, що сприяють реалізації державної політики у галузі культури. Примноження самобутнього спадку минувшини, забезпечення широкого доступу до безцінних музейних колекцій, збагачення духовних основ суспільства — ось складові Вашої професійної діяльності. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя і добра, нових здобутків в ім’я України.

Колектив ГО “УТОПІК” і Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК


ПРЕС-РЕЛІЗ

Відкритий семінар в рамках Всеукраїнського фестивалю науки

АРХЕОЛОГІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА У ЗОНАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

16 травня, 14:00,

Археологічний музей Інституту археології НАН України (вул. Б. Хмельницького, 15) Організатори: ВГО “Спілка археологів України” та Інститут археології НАН України Інформаційна підтримка: Секція археології і давнього мистецтва ІСОМ України.

Поняття “гуманітарна катастрофа” щодо зон ведення бойових дій та окупованих територій насамперед асоціюється з трагічними поворотами людських доль. Це цілком закономірно, адже життя та здоров’я кожної людини є найвищими гуманістичними цінностями. Однак гуманітарні втрати в “гарячих точках” мають й інші виміри. Зокрема чималої шкоди завдається культурній спадщині, причому в значній кількості випадків йдеться про невідновлювані втрати.

Цей бік гуманітарної ситуації в окупованому Криму та зоні бойових дій на Донбасі практично позбавлений уваги медіа. Постійно “на слуху” хіба що перебіг судової справи щодо “скіфського золота”, арештованого у Нідерландах через претензії Росії на частину матеріалів виставки, що зберігалася у кримських музеях. Насправді ж, проблемних питань у зазначених регіонах набагато більше. Що відбувається з культурною, зокрема, археологічною спадщиною України в зоні бойових дій та на окупованих територіях сьогодні? Чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини?

Відповіді на ці та інші питання у своїх доповідях нададуть ключові спікери семінару:

Ельміра Аблялімова, екс-генеральний директор Бахчисарайського державного історикокультурного заповідника, координатор проектів Кримського інституту стратегічних досліджень – Порушення міжнародного гуманітарного права щодо захисту культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму: пошук міжнародно-правових шляхів/

Сергій Теліженко (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ)

Сем Харді (PhD в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) – Ситуація з археологічною спадщиною в зоні проведення бойових дій (Луганська область) Сем Харді (Ph. D в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) – На лінії вогню: культурна спадщина в гибрідній війні – окупація, руйнація, торгівля, шпигунство та пропаганда.

Вячеслав Баранов (науковий співробітник Інституту археології НАНУ) – Кримська археологія в умовах окупації.

Олександр Малишев (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАНУ) – Міжнародне право і «закривавлені старожитності»: новітні виклики та перспективи

Модератор: Яків Гершкович, Голова Спілки археологів України, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України.

Спеціальні запрошення також направлені до Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерства інформаційної політики України, Комітету з питань культури та духовності Верховної Ради України, Державної прикордонної служби України.

Вхід вільний.

Контакти: Яків Гершкович 093 648 38 36. Акредитація ЗМІ: yagershko@ukr.net Археологічний музей ІА НАН України: 044 235 62 86