IMG_20180524_16513324 травня 2018 року відбувалась зустріч представників мережі «VIA REGIA –Культурний шлях Ради Європи» та членів Громадської організацій «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури». Під час зустрічі обговорили ряд актуальних питань на тему охорони та збереження культурної спадщини України, а також інших країн Європи.  Іноземні гості ознайомились з основними напрямами діяльності ГО «УТОПІК», здобутками та перспективними планами організації. Представили інформацію про діяльність сучасної мережі VIA REGIA, яка на сьогодні разом із підрозділами нараховує понад 150 членів в Україні, Польщі, Німеччині та Франції.

IMG_20180525_001011 IMG_20180524_165155 IMG_20180524_165207


РЕЗОЛЮЦІЯ за результатами Круглого столу «Проблеми збереження пам’яток в урбанізованому середовищі» (стіл №2 «Буферні зони. Софійська площа») м. Київ 29.03.2018

images (9)Учасники круглого столу – представники Заповідників, проектних, науково-дослідних, громадських організації, виконавчих органів та органів місцевого самоврядування – за результатами обговорення «Проб недостатньо забезпеченим, включаючи законодавче закріплення статусу буферної зони, плану управління. Серед заходів із збереження історико-культурної спадщини: учасники круглого столу визначили: Інженерно-технічні:

1. Проведення постійного комплексного моніторингу технічного стану пам’яток. a. Дослідження існуючих автентичних матеріалів на пам’ятках на міцність, динамічні характеристики та розміри відшаровування тиньку за допомогою сучасних неруйнівних методів. Створення динамічних паспортів на пам’ятки. b. Удосконалення моніторингу шумового і вібраційного навантажень на пам’ятки із застосуванням сучасного обладнання.

2. Відновлення гідрогеологічної мережі свердловин (особливо в гідрогеологічні охоронній зоні Заповідника) для моніторингу гідрогеологічної ситуації.

3. Створення єдиного координаційного центру по геотехнічних проблемах в місті, який міг би здійснювати у тому числі гідрогеологічний моніторинг по мережі свердловин на території буферної зони з метою попередження негативного техногенного впливу на пам’ятки.

4. Необхідність здійснення реконструкції Софійській площі з урахуванням наукових досліджень ДУ «Науковий Центр аерокосмічних досліджень землі інституту геологічних наук НАН України» щодо техногенного впливу на пам’ятку великої площі існуючого мощення (утворення «острова тепла»).

Містобудівні:

1. Затвердження у відповідності до чинного законодавства Генерального плану міста Києва, та його складової – історико-архітектурного опорного плану.

2. Проведення комплексної оцінки впливу на архітектурну спадщину, включаючи розроблення візуальних 3D моделей, усіх потенційних проектів, з метою забезпечення аналізу й уникнення їх впливу на об’єкт і його візуальну цілісність. (Рекомендації ЮНЕСКО, Звіт моніторингової місії, 2017)

3. Накладення офіційної заборони на усі раніше видані й заплановані нові дозволи на будівництво в охоронній зоні об’єкту та в межах прилеглої до нього території, до того як Центр всесвітньої спадщини та дорадчі органи ознайомляться з оцінкою їх впливу на об’єкт (Рекомендації ЮНЕСКО, Звіт моніторингової місії, 2017).

4. Розроблення та затвердження на загальнодержавному та муніципальному рівні відповідних нормативно-правових актів з метою попередження неприйнятних містобудівних перетворень та будь-яких потенційних загроз визначній універсальній цінності об’єкту. 5. Розроблення проекту регенерації забудови охоронних зон з урахуванням пам’яткоохоронних обмежень та забезпеченням збереження традиційного характеру середовища.

6. Здійснення контролю за містобудівної діяльністю з метою попередження порушень пам’яткоохоронних вимог в охоронних (буферних) зонах.

7. Залучення потенціалу міської громади щодо контролю порушень у сфері містобудування шляхом надання інформації за допомогою сучасних технологій (мобільні додатки, електронний портал тощо).

8. Посилення відповідальності забудовників за порушення пам’ятко- охоронних вимог в охоронних зонах пам’яток.

Для здійснення вищезазначених заходів учасники круглого столу вважають необхідним:

1. Міністерству культури України: визначити правовий статус Плану управління об’єктами Всесвітньої спадщини, включаючи забезпечення його обов’язкової реалізації відповідальними особами на всіх рівнях.

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва і житлово- комунального господарства України:за провадити жорсткі регулятивні норм з метою недопущення зведення висотних будівель в межах охоронних зон пам’яток а також дотримання параметрів висотності будівель, що підлягають реконструкції.

3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі («Український науково-дослідний і учбовий центр проблем стандартизації, сертифікації і якості» (УКРНІУЦ): удосконалити нормативну базу щодо допустимого шумового і вібраційного навантаження на пам’ятки).

4. Київській міській державній адміністрації: накласти офіційну заборону на усі раніше видані й заплановані нові дозволи на будівництво в охоронній зоні об’єкту та в межах прилеглої до нього території, до того як Центр всесвітньої спадщини та дорадчі органи ознайомляться з оцінкою їх впливу на об’єкт (Рекомендації ЮНЕСКО, Звіт моніторингової місії, 2017); обмежити проведення масових заходів на Софійській площі. Відповідно з рішенням Київської міської ради від 24.06.1999 р. № 317/418 дозволяти лише загальнодержавного та загальноміського характеру в супроводі класичної або духовної музики. Всі музичні заходи з використанням звукопідсилювальної апаратури заборонити та перенести в інші місця дислокації;  відновити гідрогеологічну мережу свердловин центральної частини міста;  створити координаційний центр при КМДА по геотехнічних проблемах в місті, на прикладі КП «СУППР».  затвердити Генеральний план та історико-архітектурний опорний план міста у найближчі терміни;  посилити контроль з боку відповідальних органів по забудові і реконструкції будівель та споруд в охоронних зонах.  провести міжнародний конкурс на розроблення проекту реконструкції Софійської площі.

5. Патрульній поліції у м. Києві. Департаменту патрульної поліції:  посилити контроль за виконанням нормативних актів, що регулюють рух дорожнього транспорту в історичному центрі м. Києва (зокрема, щодо несанкціонованого паркування на Софійській площі, нехтування обмежувальними дорожніми знаками тощо).

6. Національному заповіднику «Софія Київська: Звернутись до Міністерства культури України щодо: передбачення у державному бюджеті 2018- 2019 років видатків для проведення досліджень та створення системи комплексного моніторингу (у т.ч. контролю шумо – вібро- та теплонавантаження) будівель і території Заповідника та його охоронної (буферної) зони з впровадженням супутникових технологій; необхідності поставити в пріоритети міністерства на найближчі роки питання фінансування дослідних та технічних заходів для забезпечення належного мікробіологічного стану у Софійському соборі. Крім цього учасники круглого столу домовились продовжити співпрацю з вищезазначених питань. З метою доведення результатів проведення круглого столу до широкого загалу, його учасникам пропонується оприлюднити інформацію про хід проведення заходу та текст резолюції на своїх офіційних веб-сайтах та сторінках у соцмережах.


Вічна пам’ять Глібу Юрійовичу Івакіну

22 травня 2018 р., на 72-му році життя відійшов у вічність видатний український археолог, доктор історичних наук, професор, член–кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Гліб Юрійович Івакін

Gleb Ivakin

 

Колектив ГО “УТОПІК” і Центру пам’яткознавства НАНУ висловлює щире співчуття родині і близьким Гліба Юрійовича.
Вічна пам’ять!


21-25 ТРАВНЯ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ МУЗЕЙНОЇ ГАЛУЗІ ВІДБУДЕТЬСЯ СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

З 21 по 25 травня у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться семінар-практикум на тему «Актуальні питання організації та проведення державної експертизи культурних цінностей (предметів декоративно-ужиткового мистецтва)», організований Міністерством культури України.

Для участі в семінарі-практикумі запрошені працівників музейної галузі, яким надано право проведення державної експертизи культурних цінностей.

Під час проведення семінару-практикуму планується охопити широке коло проблем проведення державної експертизи культурних цінностей та ознайомити її учасників з роботою музейних закладів м. Києва, яким надано право проведення державної експертизи культурних цінностей (предметів декоративно-ужиткового мистецтва).

Семінар-практикум розпочне свою роботу 21 травня о 10.30 під головуванням заступника Міністра культури України Тамари Мазур.

Контактна особа Відділі з питань переміщення культурних цінностей – Шман Світлана (телефон: 272-48-02).

 http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245368423&cat_id=244913751


пррр1


IMG_20180517_124334 (1)17 травня 2018 року в Центрі пам’яткознавства НАН України і УТОПІК відбулось урочисте засідання Вченої ради Центру. Було обговорено ряд актуальних питань на тему дослідження, охорони та збереження культурної спадщини України, зокрема прозвучала наука доповідь здобувача Центру Литвиненка Ярослава Володимировича «Інтер’єри Ближніх та Дальніх печер Києво-Печерської лаври, як об’єкти культурної спадщини України».

Було презентовано результати  видавничої діяльності Центру. IMG_20180517_111157У 2018 р. Центром пам’яткознавства НАН України і УТОПІК вже опубліковано понад 10 наукових видань за історичною, пам’яткоохоронною та музеєзнавчою тематикою. Центр пам’яткознавства видав і взяв участь у виданні монографій, довідників, тематичних збірників (колективних наукових праць), збірників наукових праць, бібліографічних посібників, журналів, газет обсягом 215,03 друкованих аркушів.IMG_20180517_111143

Значна увага приділяється організації та проведенню наукових конференцій, зокрема щорічних, яких Центр організував і вже провів у 2018 році – 4, проведено кілька круглих столів та панельних дискусій на пам’яткознавчу тематику.


Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Ул. Сагайдачного, 41

Здание на ул. Сагайдачного, 41 располагается частично на самой улице, частично – на Контрактовой площади – оно полукругом огибает место встречи двух пространств. На противоположной стороне улицы располагается полукруглый ресторан «Пузата хата», а напротив – сквер с памятником Гетману Петру Сагайдачному и далее руины многострадального Гостиного двора.

1 августа 2017г. ПАО «Поділ», назвавшее себя одним из собственников дома на ул. Сагайдачного,41 провело разведку боем, направив письмо Управлению охраны культурного наследия Департамента культуры КГГА с сомнениями по поводу того, является ли здание памятником архитектуры? Люди, занимающиеся торговлей и предоставлением услуг, засомневались.

30 августа 2017 г. в адрес ПАО «Поділ» был направлен однозначный ответ, подписанный начальником Управления А.Никоряком: да, является, и приведены пояснения, почему. Казалось бы, инцидент исчерпан. Но не тут – то было. Переписка продолжается до сил пор, и дело дошло до судебных разбирательств. Привлечение суда в спорах между собственниками памятников архитектуры и специалистами, которые разрабатывают необходимую документацию и, пройдя через все законные инстанции (а это не просто!), заносят объект в Госреестр, дело не новое. Доходит до абсурда. Так, решением суда знаменитый «Замок Барона» на ул. Ярославов вал, 1 был объявлен не памятником архитектуры!

Надеюсь, в этом случае такого не произойдет. Собственник (арендатор) памятника архитектуры, кем бы он ни был, согласно ЗУ «Об охране культурного наследия» обязан подписать охранный договор с уполномоченными на это местными или государственными службами и выполнять все требования этого договора. И точка. При этом не сомневаться: памятник – не памятник – это не его сфера деятельности. Если охранный договор не был заключен, за это собственник должен быть наказан, хотя такого прецедента еще не было. В Киеве более 3500 памятников архитектуры. Я не удивлюсь, если охранные договора подписало менее 10% собственников, так как отсутствует служба, которая бы контролировала этот процесс. Управление охраны культурного наследия КГГА этим не занимается (см. ниже). Тогда, что и как она охраняет?!

Вместо заключения договора и выполнения его условий, собственники (арендаторы) памятника архитектуры, спокойно живут, некоторые ждут, когда памятник сам разрушиться (проходят 10-летия!), и освободит место под ностройку, другие (как в нашем случае) – хотят более эффективно использовать место расположения здания – памятника. Они нанимают юристов и «специалистов», которые пытаются доказать, что памятник архитектуры не является таковым, а значит его можно надстроить, реконструировать. И идут в атаку на чиновников. А те воспринимают это очень серьезно и начинают оправдываться (если они до этого не договорились вместе «угробить» памятник). Судя по всему, по дому № 41 – не договорились, но… все еще может быть. В такой стране живем.

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Расположение дома на ул. Сагайдачного, 41 (обведен красной линией) на карте. Это центральная часть ГИАЗ «Древний Киев»

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Вид на Контрактовую площадь сверху. В центре – полуразрушенный Гостиный двор, вверху слева ул. Сагайдачного, № 41 – угловое здание справа

Теперь о самом здании, которое торговцы хотят лишить статуса памятника. Вот что известно из документации, подготовленной специалистами ГИАЗ «Древний Киев» при разработке учетной документации. «Жилой дом с магазинами» был построен одноэтажным в 1820-1821 гг. в стиле классицизм. В 1837, 1840 гг. был надстроен второй этаж и сделаны пристройки со стороны ул. Сагайдачного и Контрактовой площади по проекту известного киевского архитектора Людвика Станзани, который с 1833 по 1847 гг. был главным архитектором Киева. В 1986-1990 гг. здание было реставрировано с элементами реконструкции и приспособлением под современные нужды по проекту известного киевского архитектора – реставратора Валентины Шевченко (автора реставрации Контрактового дома, воссоздания Гостиного двора, Трапезной Михайловского монастыря и др. объектов.( – авт).

Валентина Петровна сумела, использовав существующие конструкции, приспособить часть здания под гастроном с уникальным интерьером и стеклянным фонарем, обеспечив естественное освещение помещения. Подобное трудно найти в Киеве. Подходя к зданию невозможно предположить об этом – небольшая дверь с надписью «СЕЛЬПО», а внутри! Судя по всему, хозяева хотят все это уничтожить и построить нечто громыхающее по своему вкусу. Иначе, зачем лишать памятник архитектуры его статуса?

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Вид на дом на ул. Сагайдачного, 41 со стороны Контрактовой площади

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Дом на ул. Сагайдачного, 41

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Интерьеры гастронома в доме на ул. Сагайдачного, 41

Я попросила заведующую Отделом изучения памятников ГИАЗ «Древний Киев» Марину Виноградову – специалиста высокого уровня, дать мне подробную справку о доме на ул. Сагайдачного, 41. См. ниже.

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Как охраняют памятники архитектуры в Киеве?

В марте 2018 г. собственники здания продолжили «давить» на чиновников своими сомнениями. Дошло до того, что ПАТ «Поділ» в заявлении в суд привело результаты строительно-технического обследования дома по ул. Сагайдачного, 41 некого ООО «Центр судебных экспертиз «Альтернатива». «Альтернатива» утверждает, что при реставрации нарушена аутентичность конструкций здания за счет создания помещения гастронома со световым фонарем (помещение, которым собственники пользуются уже много лет). Кстати, Центр «Альтернатива» в интернете обвиняют в том, что он не имеет четкого профиля (занимается экспертизой «чего изволите»). Но чиновники КГГА трудятся над ответом. И я вполне допускаю, что найдется суд, который сможет принять решение о том, что памятник архитектуры более не памятник. И это страшно.

На мой информационный запрос в Департамент культуры КГГА о том, кто и на каких основаниях  является владельцем здания – памятника архитектуры (выкупил, арендует у киевской общины и как давно?),  был ли оформлен охранный договор, я получила ответ (см. ниже), что знание об этом  не входит в компетенцию Управления охраны культурного наследия,  собственник не обращался в Управление о заключении охранного договора (поэтому его и нет).  Господин Никоряк подтвердил, что охранный договор отсутствует, а кто является собственником памятника архитектуры, их не интересует (не обязаны знать). Это к тому, что и как охраняет Управление охраны культурного наследия?

Хочу напомнить начальнику Управления охраны культурного наследия, что еще 11.10.2017 г. постоянная комиссия Киевсовета по вопросам культуры  при рассмотрении хода дел по реализации петиции «Унеможливити знищення історичних памяток в місті Києві» https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=13,  дала  его подразделению ряд поручений:

2. органу охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати на адресу Комісії, та автору петиції:

- аналіз шляхів доведення пам’яток міста Києва до руйнації до 06.11.2017;

- інформацію про об’єкти культурної спадщини міста Києва комунальної форми власності, по яких охоронні договори не укладені ( на адресу Комісії);(а що відносно пам’ятників архітектури Києва, які перебувають у приватній власності, їх не треба охороняти? – авт.)

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

На мой запрос ответил и Департамент коммунальной собственности КГГА (см. ниже). Заместитель директора Департамента не помнит того времени, когда все киевские дома принадлежали киевской общине (очень молод, наверное). Историю продажи дома киевской властью (когда и за сколько) он не знает – нет таких данных. Заключение охранных договоров не входит в компетенцию Департамента. Хотя, ведь все так просто: заключаешь договор купли – продажи (аренды), и в нем, если речь идет о памятнике архитектуры, учитывается необходимость заключения охранного договора. Если нет охранного договора с Управлением охраны культурного наследия, договор купли – продажи не заключается. Почему два подразделения КГГА до сих пор между собой не договорились? Вероятно, чиновникам подходит такая ситуацию неразберихи… или туго соображают? Поэтому огромное количество киевских памятников архитектуры имеют жалкий вид, а то и стоят настоящие руины, до которых никому нет дела.

Будем наблюдать, удастся ли собственникам дома на ул. Сайгайдачного, 41, вывести его из Госреестра.

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Но есть надежда

26  марта 2018 г. группой депутатов Верховной Рады (Н.Княжицким, И.Луценко, Д.Белоцерковцем) были внесены изменения в некоторые законы Украины по вопросам усовершенствования системы охраны культурного наследия (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини» №8202).http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH6BU00A.html   Хотелось бы, чтобы закон был принят. Но  вполне возможно сопротивление со стороны депутатов, чиновников, застройщиков, собственников памятников. Удастся ли его преодолеть, покажет время.

Авторы рассмотрели многие вопросы, в том числе связанные с собственниками памятников архитектуры: заключение – не заключение охранных договоров, доведение памятников до разрушения и ответственности за свои действия (или бездействие).

Хочу обратить внимание на пункты, связанные с наказанием за не заключение охранных договоров на памятники архитектуры (объекты культурного наследия) и разрушение памятников.

«умисне не укладення у встановлені законодавством строки власником (орендарем, користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини охоронного договору або порушення передбаченого охоронним договором режиму використання пам’ятки, щойно виявленого об’єкту культурної спадщини,

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб, і для посадових осіб – від ста п’ятдесяти до трьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

недодержання вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини”, невиконання приписів відповідного органу охорони культурної спадщини та (або) вимог, передбачених охоронними договорами, а також доведення об’єктів культурної спадщини до стану руйнації, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території,

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб, а для посадових осіб у розмірі від двохста до п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

проведення будь-яких робіт на пам’ятці, щойно виявленому об’єкті культурної спадщини, їх території, охоронюваній археологічній території, охоронних зонах, історичних ареалах населених місць без погодження та дозволів відповідного органу охорони культурної спадщини, передбачених Законом України “Про охорону культурної спадщини”, або з відхиленням від них,

тягне за собою накладення штрафу, і для посадових осіб – у розмірі від п’яти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на фізичних осіб, у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

http://savekyiv.info/articles/sobstvenniki-pamyatnika-arkhitektury-na-ul-sagaydachnogo-41-v-kieve-khotyat-vyvesti-ego-iz-gosreestra-zachem


Знайомимо із передбаченими заходами на ТРАВЕНЬ 2018 р.

1111131886560_1850300988604988_6999956906114547712_nДо 9 травня з 12.00 до 18.00 в галереї “Печерська” працює виставка “Андріївський узвіз. Історичне місто. Повернення в майбутнє”, створена за ініціативи ГО “Громада Андріївський Узвіз” (самостійне ознайомлення з експозицією можливе в галереї з 9 до 20 травня). На ній вашій увазі представлені копії історичних фото Андріївського узвозу, сучасні мистецькі роботи Анастасия Григорьева, Вика Суханова (Viktoria Sukhanova) та зібрання видань Книжный клуб Булгакова, Издательство ВАРТО, присвячені нашому Історичному Місту.

18 травня відбудеться перший захід з серії Експертних семінарів з проектування дієздатної галузі збереження нерухомого культурного надбання в Україні.
Захід організовано за ініціативи Національної спілки архітекторів України (НСАУ), Інституту архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ, Громадської лабораторії “Час Надбання”, ГО «Громада Андріївський Узвіз», Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК.
До участі запрошуються фахівці, котрі мають досвід організації й проведення досліджень, науково-проектних робіт, реставраційної діяльності, управління в пам’яткоохоронній сфері, юридичної та фінансово-економічної практики в галузі, громадської діяльності у сфері збереження культурного надбання.
Семінар триватиме в Будинку Архітектора, в Білій залі з 11.00 до 17.00. Довідки з організаційних питань за
тел.096-571-80-97, 050-220-19-21
Реєстрація участі за посиланням: https://docs.google.com/…/1TjfnJIgiNaVbr8C9vu5Ax2CQJLD…/edit

24 травня на черговому засіданні Дискусійного клубу відбудеться річний звіт діяльності та презентація проектів ГО “Громада Андріївський Узвіз”. Запрошуємо всіх зацікавлених!
Засідання клубу почнеться о в галереї “Печерська” о 17.00,
реєстрація з 16.30.

Будьте з нами!
Слідкуйте будь ласка за анонсами!

https://www.facebook.com/heritagetime/


Громадська лабораторія “Час Надбання”

Друзі, колеги, готуючись до парламентських слухань 18 квітня 2018 рю, ми з вами обговорювали доцільність проведення окремих зустрічей присвячених моделюванню дієздатної галузі збереження культурного надбання.
Отже, у нас з вами є така можливість, починаємо 18 травня 2018 р. об 11.00!

Таку ініціативу вже розцінили і підтримали:
Національна спілка архітекторів України (НСАУ),
Інститут архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ,
ГО «Громада Андріївський Узвіз»,
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури,
Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК.

Пропонуємо долучитись до серії Експертних семінарів з проектування дієздатної галузі збереження нерухомого культурного надбання в Україні.
Головна мета семінарів: спроектувати сучасну дієздатну галузь збереження культурної спадщини в Україні й представити її на державний законодавчий рівень.
Провідні завдання: обмін пропозиціями щодо формування дієвої моделі галузі; окреслення процесів, які визначають суть сфери збереження культурної спадщини; визначення суб’єктів сфери і особливостей взаємодії між ними, прав та зобов’язань тощо;
напрацювання дієздатних в існуючому правовому полі алгоритмів діяльності галузі, системи вертикалі підпорядкування та горизонтальних зв’язків місцевих рівнів, формування попереднього переліку необхідних законопроектів, норм, порядків та інших підзаконних актів.

До участі в семінарі запрошуються фахівці, котрі мають досвід організації й проведення досліджень, науково-проектних робіт, реставраційної діяльності, управління в пам’яткоохоронній сфері, громадської діяльності у сфері збереження культурного надбання.
Шановні колеги! Ваш досвід є дуже важливим і необхідним в ситуації, коли треба подолати стан руйнації галузі в Україні та вийти на сучасний європейський рівень пам’яткоохоронної діяльності.

Перший Експертний семінар розпочнеться
18 травня 2018 р. об 11.00
у Білій залі Будинку Архітектора (м. Київ, вул. Б.Грінченка,7)
Тривалість роботи (орієнтовно) до 17.00
Контактна особа з організаційних питань:
Ольга Рутковська тел.096-571-80-97, 050-220-19-21
Реєстрація участі за посиланням: https://docs.google.com/…/1TjfnJIgiNaVbr8C9vu5Ax2CQJLD…/edit

Попередня інформація для підготовки до участі в семінарі:
Підсумковий інформаційний матеріал за результатами парламентських слухань, що відбулись 18 квітня 2018 р. у Верховній Раді України:
«У Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» (відео)
http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/157307.html

Довідкова інформація останнього опублікованого звіту Рахункової палати України:
«Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури України на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках, здійснення заходів з охорони, паспортизації, інвентаризації та реставрації пам’яток культурної спадщини» (від 24 листопада 2015 року)
http://document.ua/pro-rezultati-auditu-efektivnosti-vikori…

https://www.facebook.com/heritagetime/posts/1851944578440629


  Шановні колеги, друзі, співробітники, однодумці, всі, хто стоїть на позиції  охорони та збереження культурної спадщини!

1Вітаємо з нашим професійним Святом – Днем пам’яток історії та культури! Всім широко відомі здобутки нашої Батьківщини у царині збереження та охорони культурної спадщини, в яких є і наша частка. Будемо й надалі продовжувати цю святу справу, вишукувати  методи, підходи, можливості цієї сфері. І нехай наша повсякденна праця, пошуки і знахідки будуть сприяти  подальшому духовному піднесенню та культурному розвитку нашого народу,  зростанню його  самосвідомості. Зичимо всім міцного здоров’я, наснаги, непоборної цілеспрямованості, мужності,  успіхів у професійній діяльності, благополуччя і добробуту родинам!

Голова Товариства, 

кандидат історичних наук, 

Заслужений працівник культури України                        М.І. Бур’янова


Історичний ландшафт київських гір і Дніпра. Як захистити?

12 апреля 2018 г. в 17:0020:00

Друзі, колеги!
За підтримки Товариства охорони пам’яток історії та культури України, Центра пам’яткознавства НАНУ, UKRMEDIA, ГО “Спадщина предків”
наш Дискусійний клуб проведе засідання, присвячене проблемі збереження унікальної ландшафтної пам’ятки «Історичний ландшафт київських гір та долини р.Дніпро», яка сьогодні відіграє вирішальне значення під час виборювання киянами своїх прав на рекреаційні території на берегах Дніпра і пагорбах нашого міста.
Що таке ландшафтна пам’ятка і в чому її роль для збереження історичного міста?
Які вимоги законодавства для збереження та розвитку таких об’єктів культурної спадщини?
Не менш важливими для дискусії є обговорення особливостей сучасної практики захисту прав киян на ландшафтну пам’ятку, професійних підходів до збереження історичного ландшафту в сучасному місті.
До дискусії нами запрошені правники управління охорони культурної спадщини Департаменту культури, експерти пам’яткознавства, фахівці з ландшафтної архітектури, геологічних досліджень, археології, арбористики.
Мета дискусії висвітлити специфіку практики збереження історичних ландшафтів та спільне напрацювання актуальних завдань для взаємодії.
Запрошуються до участі громадські організації, що спеціалізуються на проблемах екології та збереження ландшафтів, представники ЗМІ, всі зацікавлені!
Вхід вільний.
Початок реєстрації о 16.30.
Контактні телефони для довідок: 0662501012, 0965718097.

https://www.facebook.com/events/815726108625009/?active_tab=about


Результати підготовки до парламентських слухань 18.04.2018 Громадської Лабараторії “Час Надбання”

5ac8e6c8555dd70977bc22e7

Ми вдячні всім хто долучився до наших засідань з обговорення проблематики пам’яткоохоронної галузі та законодавчих, адміністративних, процедурних, нормативних, фінансових прогалин практики збереження культурного надбання за період від останнього Дня Уряду у листопаді 2005 року до сьогодення.

Організовані та проведені нашою Лабораторією, за ініціативи та підтримки Товариства охорони пам’яток історії та культури України, Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК і забезпечення ГО “Громада Андріївський Узвіз”,UKRMEDIA, ГО «Спадщина предків», дві панельні дискусії «Рік Культурної Спадщини в Європі до уваги Українського Парламенту», що відбулися у Галереї «Печерській» 29 березня та 5 квітня 2018 р., дозволили сформувати об’єктивні рекомендації Товариству охорони пам’яток історії та культури України для доповіді на Парламентських слуханнях 18 квітня 2018 року та розставити необхідні акценти.
На першому засіданні 29 березня в обговоренні взяли участь представники громадських організацій та професійних об’єднань:

  • Товариства охорони пам’яток історії та культури України
  • Центру пам’яткознавства Національної Академії Наук та УТОПІК
  • Національного комітету ІКОМОС України
  • Академії будівництва України
  • Громадської ради при Мінкультури
  • ГО «Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування»
  • ГО «Всеукраїнське “Київське Віче”
  • ГО «Відродження «КИЄВОПОДІЛ»
  • ГО Київський міський центр УТОПІК
  • ГО «Старий Поділ»
  • МБФ «Культурна спадщина меценатів Брацлавщини»

Участь у засіданні Дискусійного клубу взяли також представники організацій: Український державний інститут культурної спадщини, Разом проти корупції, ГО”Жінки майбутнього”, Озеро Качине

З врахуванням всіх думок та пропозицій було сформовано головні тези та пропозиції доповіді Товариства:

  1. З метою створення нової, дієвої системи збереження нерухомої культурної спадщини, необхідне її реформування. Для цього вкрай необхідно виокремити Національну агенцію з питань культурного надбання (далі – Національна агенція), з покладанням функції формування та реалізації політики в сфері збереження та охорони культурної спадщини, яка має бути підпорядкована Кабінету Міністрів України.
  2. Підпорядкувати створеній Національній агенції державні інституції у сфері реставрації та збереження культурної спадщини Мінрегіону. Національна агенція повинна виконувати функції замовника на реставрацію пам’яток архітектури, для чого у її складі створюється служба замовника.
  3. Доручити Національній агенції розробку та впровадження електронної системи Державного реєстру нерухомої культурної спадщини із публічним доступом до цієї бази даних із наданням місцевим органам охорони культурної спадщини повноважень щодо внесення до нього інформації про попередню реєстрацію об’єктів нерухомої культурної спадщини для подальшого розгляду та прийняття рішення про занесення до Державного реєстру нерухомої культурної спадщини.
  4. Національній агенції необхідно розробити та впровадити Єдиний державний реєстр спеціалістів, установ та організацій, що виконують роботи на об’єктах нерухомої культурної спадщини, з метою вдосконалення системи моніторингу їх діяльності та збереження нерухомої культурної спадщини. Розробити та ввести в дію Положення про сертифікацію фахівців в галузі реставрації.
  5. Внести законодавчу ініціативу щодо сприяння та заохочення інвестування у збереження нерухомої культурної спадщини шляхом формування прозорої системи для спонсорських та меценатських внесків.
  6. Визначити кримінальну відповідальність за знищення традиційного характеру середовища шляхом внесення відповідних доповнень до Кримінального кодексу України.
  7. Забезпечити підготовку та затвердження регіональних програм «Збереження культурного надбання – перспективний напрямок соціально-економічного розвитку регіону».
  8. Прийняти Закон України «Про мораторій на виконання робіт на нерухомій культурній спадщині недержавними установами та організаціями» на період впровадження реформи в сфері нерухомої культурної спадщини, що дозволить досягти оптимального результату при виконанні реформи та забезпечить збереження нерухомої культурної спадщини на території країни. Строк мораторію за попереднім розрахунком становить 8 років, що відповідає програмним заходам реалізації реформи сфери збереження нерухомої культурної спадщини..
  9. У зв’язку з майбутньою приватизацією сільськогосподарських земель передбачити у законодавчій базі археологічну експертизу земель. Що підлягають приватизації. Запровадити систему оцінки та експертизи земельних ділянок, де знаходяться пам’ятки (об’єкти археологічної спадщини). З цією метою необхідно розробити і запровадити у практику пам’яткоохоронної діяльності Археологічну карту України, з визначенням територій і зон охорони пам’яток України.
  10. Організувати та систематизувати взаємодію центрального органу управління з професійною громадськістю, особливо ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», щодо громадського контролю та популяризації надбання у процесі реформування сфери збереження нерухомої культурної спадщини.

В обговоренні під час другої панельної дискусії 5 квітня взяли участь запрошені представники Управління охорони пам’яток Міністерства культури України, Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини Департаменту культури Києва, Національного комітету ІКОМОС України.
До висвітлення широкого спектру проблематики та формування пропозицій активно долучились представники громадських організацій та державних і комунальних інститутцій:

  • Громадської ради при Київській міській державній адміністрації
  • БФ «Дім Сікорського»
  • Національного історико-архітектурного музею «Київська Фортеця»
  • Київської обласної організації УТОПІК
  • ГО «Захист культурної спадщини Києва»
  • ГО «Відродження «КИЄВОПОДІЛ»
  • ГО «Жінки майбутнього»
  • Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України.

Дискусія розгорнулась навколо поданих на розгляд парламенту законопроектів у сфері збереження культурного надбання та підсилення відповідальності за свідоме руйнування пам’яток та нещодавно ухвалених підзаконних актів:

  • «Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) від 22.12.2014 №1553
  • «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 22.02.2018 №8050
  • «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини» від 26.03.2018 № 8202
  • Прийнятої Постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» від 21 лютого 2018 р. N 92

Дискусія розгорнулась і навколо пропозицій виконавчої директорки НК ІКОМОС України О.М.Сердюк щодо вдосконалення системи охорони культурної спадщини та необхідних діях в наступних напрямках:

  1. Сформувати у системі органів виконавчої влади єдиний орган, із вертикально-інтегрованою структурою з відповідними структурними підрозділами на рівні обласних та районних адміністрацій, на які покласти реалізацію всіх повноважень Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, передбачених законом, забезпечивши його належною системою наукових, науково-проектних та реставраційних організацій;
  2. Визначити органи управління об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
  3. Розробити Національну стратегію збереження та розвитку культурної спадщини України;
  4. Вдосконалити законодавчу базу, що зокрема має передбачати розробку методики оцінки економічного і соціального потенціалу об’єктів культурної спадщини і використання згаданого потенціалу при складанні стратегічних планів розвитку відповідних міст і регіонів;
    1. Розробити нормативи фінансування діяльності національного закладу та Типового положення про наглядові ради національних заповідників;
    2. Внести зміни та доповнення до Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, щодо обліку об’єктів, а також об’єктів Всесвітньої спадщини.
    3. Внести зміни та доповнення до Закону України «Про державний бюджет України», шляхом збільшення програм за якими фінансується культурна спадщина, в тому числі виділення фінансування об’єктів Всесвітньої спадщини – за окремою програмою
    4. Розробити порядок розроблення плану організації території історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території, а також порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам’яток; форму електронного паспорта та електронну базу паспортів об’єктів культурної спадщини Мінкультури;
  5. Внести зміни та доповнення до Постанови Кабінету міністрів України від 18 квітня 2012 р. № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій», стосовно окремих структурних підрозділів в сфері охорони культурної спадщини;
  6. Оптимізувати систему обліку і контролю за станом використання, збереження і реставрації пам’яток – впровадити програмну розробку «База даних пам’яток культурної спадщини в Україні»;
  7. Вдосконалити систему фінансування, шляхом перегляду існуючого «Бюджету споживання» і реформувати бюджетну програму «Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам’яток архітектури, культури та світової спадщини ЮНЕСКО»;
  8. Вжити заходів щодо удосконалення структури (чисельності працівників) для забезпечення виконання повноважень у сфері охорони культурної спадщини.

Насамкінець дискусії директорка Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України О.А.Пламеницька долучилась до обговорення проблематики галузі та поділилась інформацію про кризовий стан, в якому з 2017 року перебуває підвідомчий міністерству інститут та звернулась з проханням до громадськості щодо підтримки інституції.

В ході зустрічі нами було анонсовано про ініціативу НСАУ та Лабораторії щодо організацію та проведення Експертного семінару з проектування нової системи збереження культурного надбання України, який запланований на 18 травня 2018 р. в Будинку архітектора на вул.Бориса Грінченка, 7.

Пропонуємо фахівцям та експертам долучатись до роботи семінару.


veli1


11209510_1837899216511832_2295940916197524286_n

Друзі!
Завтра 5 квітня 2018 р. о 17.00 в Галереї “Печерська” розпочне свою роботу друге засідання нашого дискусійного клубу, присвячене напрацюванню рекомендацій до доповідей на Парламентських слуханнях 18 квітня 2018 року «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні».
Пропонуємо всім зацікавленим ознайомитись з попереднім презентаційним матеріалом підготовленим лабораторією для цієї зустрічі.

29683472_1837900179845069_8770289993795730713_n 29683925_1837899896511764_2445664044155654_n 29790720_1837900366511717_4932201493525265752_n

 https://www.facebook.com/heritagetime/posts/1837901059844981

 

 

 

 

 

 


Колегія Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури від 27 березня 2018 року.

29594869_438559246590336_5552207802490782786_n

29594795_438559233257004_6268160865110403807_n 29542537_438559166590344_262292303748562048_n

https://www.facebook.com/groups/kmoutopik/


Рік Культурної Спадщини до уваги українського парламенту. Захід відбудеться 29 березня і 5 квітня 2018 року

27 квітня 2017 року Європейський парламент прийняв рішення відзначити 2018 рік, як рік Культурної Спадщини в Європі. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури звернулось до парламенту України з пропозицією присвятити окремі слухання ситуації в царині збереження культурного надбання нашої країни.
8 лютого 2018 Верховною Радою України прийнята постанова № 2290-VIII «Про проведення 18 квітня 2018 року парламентських слухань на тему: “Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні”.
Мета нашої дискусійної панелі обмін думками щодо реального стану пам’яткоохоронної галузі, вироблення пропозицій для представлення консолідованої думки фахового, експертного середовища та громадських об’єднань, що пррацюють в цій царині, для представлення під час слухань.
Для напрацювання рекомендацій Товариству у підготовці до парламентських слухань на панельні дискусії запрошено до участі представників органів управління галуззю охорони культурної спадщини, науково-дослідних установ, професійних та громадських об’єднань, з метою висвітлення окремих аспектів теми парламентських слухань, зокрема запрошені в якості спікерів:


Бур’янова М. – Голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»
Єпіфанов О. – Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України
Титова О. – директор Центру пам’яткознавства НАН України, заступник голови ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»
Юрченко С. – архітектор, член Національної спілки архітекторів України та ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»
Сердюк О. – історик, кн.і.н., виконавчий директор Національного комітету ІКОМОС України, Голова Київської організації ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»
Маніфасова Т. – мистецтвознавець, реставратор, екс-керівник ДП Всеукраїнський науково-методичний дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини Мінрегіону України (1995-2017 рр.)
Духовичний Г. – архітектор, віце-президент Київської організації Національної спілки архітекторів України.
Кот С. – історик, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини Інституту історії НАНУ
Груздо С. – архітектор, в.о. Генерального директора Київського науково-методичного центру охорони, використання, реставрації пам’яток історії та культури м. Києва


Оганізатори ГО «Громада Андріївський Узвіз» та ГО «Спадщина предків». Модератор О. Рутковська (конт.тел.0965718097)
Засідання Дискусійного клубу Громадської лабораторії «Час: Надбання» відкриються 29 березня та 5 квітня 2018 р. о 17.00 в приміщенні «Галереї Печерської» (на вул.Лаврській,9, корп.19, ІІ-й поверх).

https://www.facebook.com/events/1848187615479352/


ХХVІІ Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні»

IMG_20180321_122827

21 – 22 березня 2018 року у приміщенні ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» проходить ХХVІІ Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні», організована 6 науковими установами та громадськими організаціями (Науково-дослідним центром «Часи козацькі», Центром пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, Інститутом археології НАН України, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Історико-культурною асоціацією «Україна-Туреччина»).

IMG_20180321_122635

У щорічному зібранні науковців, викладачів вишів, музейників, краєзнавців з різних регіонів України (майже 30 насленених  місць), Білорусі, Туреччини, Азербаржану обговорюють найактуальніші питання вивчення, збереження, популяризації, музеєфікації, актуалізації через включення до туристичних маршрутів нерухомих і рухомих об’єктів доби українського козацтва.

IMG_20180321_122738До програми конференції включено понад 100 доповідей і повідомлень стосовно різних проблем дослідження матеріальних і нематеріальних пам’яток післямонгольського періоду, ранньо-модерного часу (від ХІІІ до кінця ХVІІІ століття).

У двох пленарних і чотирьох секційних засіданнях розглядаються питання походження українського козацтва, окремих подій його славної історії, різних аспектів життя та діяльності представників козацької старшини, нові знахідки з археологічних досліджень та у музейних колекціях, відкриття науковців у процесі опрацювання писемних джерел.

IMG_20180321_123121Підводяться підсумки досліджень науковців, а також окреслюються перспективи вивчення, упорядкування і використання пам’яток козацької доби. За результатами роботи конференції готується видання 27-ї збірки матеріалів.

Засідання буде супроводжується показом нових археологічних знахідок, художніх творів і видань з козакознавчої тематики організацій-учасників.

Оргкомітет конференції


XХVІІ Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні»

21–22 березня 2018 року в приміщенні ГО «Українське товариство охорони памяток історії та культури» проходитиме XХVІІ Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні».

Конференція присвячується підсумкам досліджень пам’яток козацької доби в Україні за останні роки, плануванню робіт на 2018 рік.

Будуть працювати наступні секції:

 — пам’яток археології та музейних

      пам’яток;

 — писемних джерел та історіографії;

 — історії та краєзнавства козацької доби;

 — тюркологічних досліджень.

Планується видати збірку матеріалів конференції.

Початок засідань: 21.03.2018 – о 12.00 год.,

                           22.03.2018 – о 9.00 год.

ОРГКОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ


Запрошуємо на виставку Наталії Бондаренко “Драматургія живопису”

IMG_20180320_145540


РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР “КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК РЕСУРС РОЗВИТКУ. МОЖЛИВОСТІ В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОГРАМ”

12 квітня 2018 року у Харкові відбудеться міжнародний семінар «Культурна спадщина як ресурс розвитку. Можливості в рамках європейських програм», ініційований Міністерством культури України в рамках Року охорони культурної спадщини.

Метою семінару є презентація програм, ініціатив та проектів Європейського Союзу та Ради Європи, таких як План дій Фаро, Дні європейської спадщини, Культурні маршрути Ради Європи тощо, спрямованих на поширення обізнаності про культурну спадщину як важливий ресурс розвитку регіонів та як основу соціальної згуртованості місцевих громад.

Для участі у семінарі запрошені представники Європейського Союзу, Секретаріату Ради Європи, групи організаторів Європейського року культурної спадщини 2018, Європейського інституту культурних маршрутів та координатори європейських програм. У рамках заходу також передбачається представлення кращих європейських та вітчизняних практик.

Зареєструватись можна за посиланням  до 1 квітня 2018 року.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245348294&cat_id=244913751