Экс-директор Софии Киевской Елена Сердюк хочет назад в будущее

Сердюк-Олена-300x232Мы живем в уникальном государстве. Чиновники из сферы охраны культурного наследия, уволенные по разным (в том числе, коррупционным) причинам с «доходных» мест, годами судятся с властью за свое возвращение на былые должности.

Придумывают причины, нанимают дорогих адвокатов, выстраивают «особые отношения» с судьями, и отделаться от них бывает очень сложно. Они не понимают, что их время безвозвратно ушло. Время имеет свойство уходить. Все меняется.

И только в очень редких случаях – и то, за какие-то особые заслуги или по крайней необходимости – чиновника возвращают на его былое место.

Перед моими глазами стоит счастливый Руслан Кухаренко, который примерно год – два назад на заседании консультационного совета в Управлении охраны культурного наследия КГГА объявил, что решением суда он восстановлен в должности начальника управления. Он «пострадал» от самого Хорошковского, защищая особняк архитектора Казанского от сноса! Благородная цель не была достигнута – победил Хорошковский (кстати, где он теперь?). Ну и где теперь Руслан Иванович? Пишет мемуары, рисует картины? Его время (время архитектора Бабушкина), если и не совсем еще ушло (небоскребы в центре Киева еще будут пытаться втиснуть), но… уходит. Новых небоскребов не будет. И новых «Воздвиженок» тоже не будет – урочище Гончары-Кожемяки уже застроили и тоже незаконно и безобразно. Остается дальше уродовать Подол, но новая киевская власть с этим справится сама, ей не нужны старые чиновники (со шлейфом связей), она опирается на «своих».

Недавно узнала, что бывший руководитель Департамента охраны культурного наследия при Минкультуры А.Винграновский и его заместитель В.Вечерский продолжают судиться за возвращение на свои должности. Но, помилуйте, был проведен аудит служебной деятельности по инициативе министра Е.Нищука в первый его приход на должность (Нищук – 1), который показал злоупотребления служебным положением и др. Что, этот аудит уже не действителен? С 1 мая 2016 г. вступил в действие Закон Украины «О государственной службе», согласно которому для назначения чиновников на высокие должности необходимо проводить конкурсы. Но какой конкурс смогут пройти эти два специалиста? Первый – без специального образования, второй – профессионал, но известный «комбинатор».

И еще одна существенная преграда, после возвращения на должность Е.Нищук (Нищук – 2, который значительно отличается от Нищука -1) уже назначил на должность начальника Управления охраны культурного наследия человека, подобного А.Винграновскому (без специального образования и опыта работы). Не станет же он менять «своего» Епифанова на чужого Винграновского. Но, думаю и надеюсь, что и перед Нищуком-2 станет задача выполнения закона о госслужбе – проведение конкурса.

Активно пробует вернуться на свою должность и бывший гендиректор заповедника «София Киевская» Е.Сердюк. Она судится с Минкультуры. В марте 2015 г. ее уволил министр культуры В.Кириленко (который пришел после Нищука-1). Конкретно о причинах будет ниже.

Но в целом, после падения ограждающей стены комплекса сооружений «София Киевская»проведения расследования деятельности Сердюк в заповеднике, отклонения Научно-методическим советом Минкультуры Историко-архитектурного опорного плана г.Киева, разработанного под ее руководством за 1, 6 млн грн НИИ памятникоохранных исследований, который она возглавляла до прихода на должность гендиректора заповедника «София Киевская», о каком возвращении может идти речь и почему вдруг (за какие заслуги)?

Стена-София

Последнее деяние Елены Михайловны: возглавляя киевскую организацию Украинского общества охраны памятников истории и культуры (УООПИК) вместе с В.Вечерским и др. коллегами (а может быть, и без них) было одобрено Историко-градостроительное обоснование застройки территории Сенного рынка, разработанное созданной Е.Сердюк организацией. В этом случае есть явное пренебрежение конфликтом интересов, а возможно, играют свою роль и другие интересы.

Не хватает фантазии придумать, о чем идут споры в судах: верните меня, я другая, я исправлюсь?

Уже год не прекращаются бессмысленные судебные споры. За что уволили?

Е.Сердюк действует умело – как-то так, что судьи ее понимают. Первым судом, к которому сразу после увольнения обратилась Е. Сердюк, ее исковые требования были удовлетворены: «Решением Шевченковского районного суда г. Киева от 30.06.2015 г. исковые требования Е.Сердюк удовлетворены – признано приказ Министра культуры Украины от 17.03.2015 г.. № 203/0 / 17-15 «Об освобождении Сердюк Е.М.» – незаконным; восстановление истца на работе в должности Генерального директора Национального заповедника «София Киевская» с 17.03.2015 г .; взыскано из Национального заповедника «София Киевская» в пользу истца заработок за время вынужденного прогула с 17.03.2015 г.. по 30.06.2015 г.. в размере 6 139,20 грн.».

Министерство не осталось в долгу – подало апелляцию. И дальше пошло…. Последнее заседание суда должно состояться 29 июня 2016 г.

Я не специалист в судебных спорах, я просто опишу, за что, на мой взгляд, была уволена Елена Михайловна, хотя жителям столицы и так все понятно: 18 октября 2014 г. рухнула ограждающая комплекс сооружений «София Киевская» стена (это скандал!). А когда киевляне пришли посмотреть на руину, то увидели на территории огромное количество разного мусора, которое им удалось убрать лишь в несколько «заходов».

В первый раз 25 октября вывезли 2 трактора и 1 большой “Камаз” мусора. Затем было сделано еще 7 подобных рейсов, поскольку мусора на территории заповедника оказалось очень много. Мне кажется, что для увольнения гендиректора уже достаточно причин. Но иначе думают судьи. Они изучают правовые документы. И тут уже не до того, чтобы просто руководствоваться здравым смыслом.

В июне 2012 г. между Еленой Сердюк и Министерством культуры Украины был заключен Контракт, на основании которого она была принята на должность генерального директора Национального заповедника «София Киевская» сроком на 5 лет с 15.06.2012 г.. по 14.06.2017 г..

Контракт содержит множество пунктов, среди которых: не допускать незаконного расходования средств, контролировать сохранность имущества, соблюдать нормы законодательства. Контракт может быть расторгнут по инициативе работодателя (Минкультуры) в случае ОДНОКРАТНОГО грубого нарушения руководителем законодательства или обязанностей, предусмотренных контрактом, в результате которого для Заповедника наступили значительные негативные последствия (понесены убытки и т.д.). Такое случилось.

Падение ограждающей стены ХХ века, примыкающей к оборонительной стене XVIII в. комплекса сооружений «Софии Киевской» на территории национального заповедника «София Киевская»18 октября 2014г. со стороны ул. Стрелецкой, произошло вследствие незаконной прокладки теплотрассы к Браме Заборовского. Нужно помнить, что территория заповедника Национального значения, памятника ЮНЕСКО уникальная, поэтому требуется соблюдение множества особых правил!

разрушенная-стена1-1

Незаконность работ была подтверждена результатами проведенного министерством внепланового внутреннего аудита.

Было установлено, что правила не были соблюдены, поэтому произошло обрушение, проявились и другие негативные последствия. Адвокатами были собраны все доказывающие незаконность проведения работ документы. Например, допуск ООО «Киев-Люкс» к выполнению работ по прокладке теплотрассы был проведен без положительного вывода госэкспертизы и без согласования Минкультуры и др. организациями. Были также обнаружены служебные подлоги.

В судебных разбирательствах ведутся споры о том, насколько значительны ОДНОКРАТНЫЕ негативные последствия (обрушение стены – сущий пустяк!), и стоило ли за это увольнять ценного сотрудника – гендиректора (или просто простить и наказать, например, выговором – это мое допущение). Но в процессе проведения аудита были выявлены и другие нарушения.
В соответствии с Контрактом гендиректор обязан выполнение научно-исследовательской, культурно-просветительской и др. деятельности заповедника. Однако директором не была обеспечена государственная аттестации заповедника как научного учреждения.
Дирекцией заповедника были предоставлены для бесплатного пользования помещения в заповеднике Общественной Ассоциации «Український Бурштиновий Світ» (недополучено около 167 тыс грн.) и Общественной организации ««Столичні ініціативи» (недополучено около 62,6 тыс грн.).

В соответствии с контрактом, гендиректор обязана придерживаться норм законодательства, совершенствовать методы управления, условий коллективного договора и др., однако Е.Сердюк принимала на работу в заповедник специалистов на основании временных трудовых договоров. Это также является нарушением для некоторых групп работников.

В январе этого года в «Ні корупціі» вышла статья «Заповедник София Киевская» и коррупция вокруг него», в которой нынешний директор заповедника Неля Куковальская на вопрос: что Вам досталось от бывшего гендиректора, рассказала много важного. Меня особенно поразило два эпизода из этого рассказа.

По поводу падения стены: «В прошлом году упал большой участок ограждающий заповедник стены. Как потом оказалось, вплотную к ней была проложена теплотрасса для отопления помещений Брамы Заборовского.
В свое время мы сделали систему отопления, используя электрический котел, понимая, что проводить теплотрассу по ценнейшей археологической территории недопустимо. Эту систему отопления после нас успешно испортили из-за отсутствия профессионального обслуживания и эксплуатации. Нужно было просто починить систему. Прокладка теплотрассы, да еще без согласованного и утвержденного проекта, была большой ошибкой. Во время проведения работ по восстановлению упавшего забора мы ее раскрыли и увидели, что работы были выполнены небрежно, с грубейшим нарушением технологии проведения таких работ. Трубы проложены в лотках разной конфигурации вплотную к стене и сверху засыпаны.
Строители прошли по остаткам памятника XI в., варварски было разрушено 10 захоронений. На эти работы было потрачено 250 тыс. грн. бюджетных денег (90 тыс грн. – это были завышения, которые вернули после проведения аудита). На самом деле нужно было потратить всего около 40 тыс. грн на ремонт электроотопления и замену автоматики, что мы в ближайшем будущем и сделаем. После этого теплотрассу придется заглушить».

По поводу технического состояния сооружений комплекса: «В основном памятники находятся в стабильном состоянии, за исключением Бурсы, корпуса №10, Консистории и некоторых других. Существует проблема крыш и возникла она не сегодня, а очень давно. Состоит она в том, что на многих памятниках заповедника уклон крыш такой, который не позволяет свободно сходить снегу зимой. В свое время мы сделали электроподогрев, который решал эту проблему. У нас были также специалисты, которые следили за состоянием крыш, они также вовремя сметали снег. Поменять профиль крыш нельзя – это памятники. Однако госпожа Е.Сердюк собиралась менять профиль крыш, но затем отказалась от этой идеи – кто-то объяснил. Вы помните, что зима с 2012 на 2013 гг. была очень снежной. Но руководство заповедника не понимало, что с этим делать. Были замочены стены на втором этаже собора до такой степени, что они до сих пор не пришли в норму, и отреставрировать живопись собора, которая находится на втором этаже, пока невозможно».

Возможно, что судьи, которые ведут это дело (о возвращении Е.Сердюк на должность гендиректора заповедника «София Киевская»), не киевляне, а инопланетяне, которые никогда не приходили в Софийский собор или Киево-Печерскую лавру, и им безразлично все, что происходит в нашем городе.

Но нам не безразлично. На 29 июня этого года назначено очередное слушание по этому такому очевидному «безумному» делу.

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”


“ВІДРЕМОНТОВАНІ ДОРОГИ СТВОРЯТЬ СПРИЯТЛИВИЙ КЛІМАТ ДЛЯ ПРОМОЦІЇ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ” – ЄВГЕН НИЩУК

image002Міністр культури України Євген Нищук  розглядає  вирішення питання  ремонту доріг і під’їздів до  історичних , пам’ятних  місць, в тому числі  до музеїв та заповідників, одним із важливих завдань для промоції української культури та  створення сприятливого туристичного клімату.

«Окрім ремонту та будівництва основних доріг, варто зважати і на стан під’їздів до культурних пам’яток в усіх регіонах України», – сказав Міністр культури України Євген Нищук під час обговорення  стану доріг і необхідності здійснення їх ремонту на засіданні Уряду.

Завтра, я з робочим візитом планую відвідати Полтавську область, та мене вже попередили, що на певному етапі, варто залишати транспорт і кілька кілометрів йти пішки. А це під’їзди до Національного музею-заповіднику в Опішному – фактично єдиного центру   унікального  українського гончарства».

За словами Міністра, зараз вкрай необхідно в контексті  загальноукраїнського вирішення питання з ремонтом доріг, скласти карту найбільш проблемних під’їздів до історичних місць, а зрештою і усіх музеїв, замків та заповідників, та надати їх Державному агентству автомобільних доріг України (“Укравтодор”) для більш оперативного вирішення цих інфраструктурних проблем.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245108284&cat_id=244913751


ПРИ МІНКУЛЬТУРИ СТВОРЕНО РАДУ З ПИТАНЬ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

При Міністерстві культури України створено Раду з питань культурно-мистецької освіти, яка є постійно діючим колегіальним органом з питань перспектив і напрямків розвитку та змісту культурно-мистецької освіти (наказом Мінкультури від 04.05.2016 № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 754/28884 затверджено Положення про Раду).

Основними завданнями Ради є участь у розробці стратегії розвитку освіти у сфері культури і мистецтв, підготовка пропозицій щодо дієвих систем внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості культурно-мистецької освіти, визначення проблемних питань розвитку культурно-мистецької освіти всіх рівнів та формування пропозицій щодо їх вирішення.

Міністерство культури формує склад Ради, до якої увійдуть профільний заступник Міністра культури України, представники Національної академії мистецтв України (за згодою), керівники або інші представники закладів освіти сфери культури (за згодою), представники Ради молодих вчених при Міністерстві культури України.

Перше засідання Ради з питань культурно-мистецької освіти Міністерства культури України планується провести у вересні 2016 року.

У зв’язку з утворенням Ради з питань культурно-мистецької освіти Міністерства культури України втратили чинність наказ Міністерства культури і туризму України від 27.10.2005 № 771 «Про затвердження Положення про ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів культури і мистецтв України» та наказ Міністерства культури України від 29.02.2012 № 160 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську раду директорів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245108017&cat_id=244913751


Ограждающий коррупционную стройку забор разобрали. Что дальше?

Скандальная стройка в буферной зоне Софии Киевской на ул. Гончара, 17-23 продолжает будоражить умы киевлян. 20 июня был выходной, но тем не менее, вокруг стройки кипела работа: строительная техника демонтировала ограждающий стройку бетонный забор, который занимал почти всю пешеходную часть узкой улицы.

23

14 июня на очередном заседании Временной контрольной комиссии Киевсовета (ВКК) заместитель Кличко Алексей Резников заявил, что если застройщик сам не останавливает строительство, киевская власть демонтирует забор вокруг стройки и арестует строительные материалы, находящиеся на площадке строительства. Несколько дней после заседания комиссии ждали, что предпримет застройщик. Строительство не остановилось. И затем 20 июня обещание чиновника было выполнено!

24

Неизбалованные выполнением обещаний властью, киевляне праздновали победу над врагом – застройщиком и благодарили в ФБ Резникова. Появилась надежда на изменение ситуации с незаконным строительством. Но я бы не спешила хвалить нашу власть – она могла остановить строительство таким же образом два года назад, и тогда сегодня не пришлось бы сносить лишние этажи. Сейчас самым острым станет вопрос, насколько понижать высоту? Громыхающее Фреско София на сегодняшний день уже набрало около 35, 5 м. Уже ознакомившийся с памятникоохранным законодательством советник Кличко Дмитрий Белоцерковец утверждает, что понижать нужно до 27 м. ЮНЕСКО же требует, чтобы новые здания не превышали высоты расположенных рядом старых домов.

Старый дом, примыкающий к незаконному строению слева, имеет 4 этажа, высота дома до карниза приблизительно 22 м. Значит, понизить скандальный дом необходимо до такой же высоты карниза. Такого же мнения и украинские специалисты. Историко-градостроительного обоснования (ИГО) строительства на этом участке улицы Гончара, которое было разработано еще до проектирования (как и положено), вдруг исчезло, как у застройщика, который утверждал, что там указана высота дома до 41 м, так и в Управлении охраны культурного наследия. И даже у научного руководителя разработки ИГО – известного архитектора – градостроителя В.Сопилки не сохранился экземпляр.

Дело давнее, ИГО разрабатывалось в 2005- 2006 гг. еще при начальнике Главного управления культуры, искусств и охраны памятников КГГА А.Быструшкине и тогда (был такой период) – начальнике отдела (управления) по охране культурного наследия Р.Кухаренко. Сегодня никто не может вспомнить, кто и что тогда подписывал.

Сам же В.Сопилка утверждает, что в том документе, который он подписал, и подал руководству на рассмотрение, не была указана высота дома до 41 м. Он утверждает, что в документе было написано, что высота нового здания в этом месте не должна превышать высоты существующих старых домов. Об этом он написал в заявлении на имя председателя Временной контрольной комиссии Киевсовета (ВКК) О.Балицкой.

Кроме подписанного заявления, дополнения к заявлению, и в связи с тем, что ИГО утеряно, Валерий Васильевич прислал мне свой взгляд на то, какими могут быть новые дома вокруг ансамбля София Киевская. Ниже приведен текст.

В.Сопілка: мій погляд на забудову навколо ансамблю Софії Київської

“Допустимі габарити нової будівлі для включення її в забудову зони особливо суворої охорони визначають за багатьма просторовими характеристиками.
На стадії збору та обробки інформації в межах території історичної забудови слід починати від виявлення та аналізу характеристик архітектурно-містобудівної композиції:

статичних та рухомих точок, осей та зон зорового сприймання історико-містобудівного середовища в межах території особливо суворої охорони відповідно до режимів її використання та проведення будівельних робіт на її території;

– відношення об’єму нової будівлі до об’ємів пам’яток архітектури та фонових історичних будівель;

– пропорційного відношення лінійних та площинних елементів об’єкту будівництва та елементів середовища – висоти головного фасаду до ширини вулиці;

– пластичного вирішення фасадів та ступінь його сумісності з архітектурними стилями забудови навколо заповідника та безпосередньо прилеглих кварталів (у межах гармонійності та дисонансу).

Відповідно до вище наведених пунктів аналізу нами було виявлено наступні характеристики.

Вид з нерухомої точки характеризує об’єкт лише з одного боку. Із статичних положень зорове сприйняття не дає цілісного враження про історичну унікальність довкілля пам’ятки. Тому об’єктом охорони виступає містобудівна композиція – розвинута просторова структура, що цілісно сприймається лише при огляді з багатьох сторін в процесі руху – при пересуванні людини в забудові від однієї зони споглядання до іншої.

Зараз нова будівля в кілька разів перевищує довжину історичних будівель, характерних для вул. Олеся Гончара. Зважаючи на надмірну протяжність для забезпечення вписування в забудову, фасад потребує ділення вертикальними елементами з архітектурним вираженням частин відповідно до парцеляції.

Згідно з принципом відповідності висот сучасних будівель і фонових, головний фасад не повинен сягати вище рівня верхнього карнизу найближчих історичних будівель – прилеглого №25 і №14, що стоїть навпроти. Із практики забудови видно, що, наприклад, вирівнювання забудови під карниз забезпечило організуючу висоту у фронті забудови і збагатило виразність вулиці Хрещатика від Майдану Незалежності до Європейської площі. Протилежним є забудова курдонеру на вул. Садовій, де надмірна висота головного фасаду, який нависає над нешироким проїздом; перетворила цю в минулому сонячну вулицю у глибокий затемнений каньйон.

Роль пам’яток в ансамблі відчувається при співставленні висот з навколишніми будівлями. І ця виразність зберігається лише при недоторканності існуючих співвідношень. Все сприймається у порівнянні. На прикладі невдалої будівельної діяльності навколо Софійської площі в цьому переконало наступне явище: архітекторами простежена залежність – чим більше наростає число поверхів, тим більше втрачається провідна роль пам’ятки всесвітнього значення Софії Київської.

Щодо режиму забудови слід виходити від принципу включення нової будівлі в межах позначок історичної забудови, що склалась навколо Софії Київської. Нова будівля не повинна була перевищувати по верхньому карнизу найближчі історичні будівлі – прилеглі №25 і №14, що стоять навпроти. Будівля Охматдит, що не належить до історичних об’єктів, не відповідає масштабу свого оточення, є негативним явищем і не може бути взірцем для подальшого наслідування при споруджені нових об’єктів.

Саме в такому плані влітку 2015 року для буферної зони Софії Київської та Києво-Печерської Лаври були офіційно встановлені вимоги ЮНЕСКО, що стали підтвердженням такого підходу. Масштаб нових об’єктів задає історична забудова.

В межах буферної зони, особливо у кварталах, прилеглих до заповідника, важливо зберегти характер історичного оточення, існуючу пропорцію вільних від забудови просторів і мас будівель, не допускати надмірного ущільнення забудови території будівлями за рахунок озеленених ділянок, скверів та територій дитячих майданчиків.

Допущене перевищення висоти до певного часу не викликало стурбованості. Про нас згадали, коли виникли сумніви в прийнятності рішення завершеного об’єкту”.

Будет ли проведено расследование злоупотреблений чиновников?

Как будет решаться вопрос сноса лишних этажей, мы увидим в ближайшее время.

Но, кроме самой стройки, власти следовало бы заняться расследованиями многолетних нарушений законодательства чиновниками. Многие из тех, кто подписывал согласования проекта, и сегодня работают или являются консультантами власти. О многочисленных судебных разбирательствах с участием чиновников от киевской власти (и даже с участием главы госгорадминистрации А.Попова), и без их участия, говорить бессмысленно. Большинство решений судов были неправедными.

17 июня в ФБ Ирина Никифорова написала: еще одна фальсификация выявилась в бесконечном ряду поддельных “согласований”, которые дали возможность вырасти монстру на Гончара 17-23. Сколько лет мы говорили и писали об этом!
Незаконно продленное еще в 2008 г. разрешение на строительство, “положительное заключение Госэкспертизы”, выданное в марте 2008 г. на бланке и с печатью организации, ликвидированной за 2 месяца до этого (!), и разрешительные документы без подписей, печатей и исходящих данных, и сфальсифицированные общественные слушания, и много чего другого. Теперь выясняется, что Историко-градостроительное обоснование – основной документ, на основании которого застройщик получил согласования и начал строительство 10-этажного здания, – тоже подделка! И никто ничего не может сделать?! И никто не понесет ответственности за все содеянное?!

Можно ли сегодня считать, что приходит момент истины для всех участников этой многолетней истории, и действительно ли снесут верхние этажи, покажет ближайшее время.

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”

http://nikorupciji.org/2016/06/23/ohrazhdayuschyj-korruptsyonnuyu-strojku-zabor-razobraly-chto-dalshe/


Строительство многоэтажки угрожает близлежащим домам

В центре Киева разгорелся строительный конфликт. Жители домов на пересечении улиц Обсерваторной и Бульварно-Кудрявской заметили в своем дворе бурную деятельность. Как оказалось, здесь планируется строительства многоэтажного жилого дома, а сейчас ведутся подготовительные работы.


До 50-річчя Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Головам (заступникам голів)

обласних (міських) організацій Товариства

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури разом із Всеукраїнською культурно-освітньою асоціацією Гуманної Педагогіки, Подільським культурно-просвітницьким центром ім. М.К.Реріха, Реріхівським культурно-просвітницьким центром, Подільським молодіжним об’єднанням «У майбутнє через культуру» з 15 травня по 15 грудня 2016 року проводить Всеукраїнський огляд творчих робіт «Забуті пам’ятки історії та культури України».

Огляд спрямований на залучення дітей та молоді до участі у виявленні в регіонах, де вони проживають, забутих або маловідомих пам’яток історії та культури, заохочення молоді до вивчення їх історії, походження, до охорони, реставрації та популяризації пам’яток; має за мету виховання у підростаючого покоління історичної пам’яті, формування почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та інших народів, що проживають на території України та за її межами.

Підсумки Огляду – виставка творчих робіт будуть підведені 19 грудня 2016 року в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури.

За підсумками Огляду будуть розглянуті можливості та розроблені пропозиції щодо взяття знайдених забутих пам’яток на державний облік; будуть розроблятися проекти цільових комплексних програм, концепцій та рекомендацій щодо їх збереження і використання та інш.

Прошу провести відповідну роботу по залученню дітей та підлітків ваших регіонів до участі у Всеукраїнському огляді творчих робіт «Забуті пам’ятки історії та культури України».

Про результати прошу повідомити.

 Додатки:

1. Положення про Всеукраїнський огляд творчих робіт«Забуті пам’ятки   історії та культури України» на 3-х стор.

2.  Заявка на участь у Всеукраїнському огляді творчих робіт «Забуті пам’ятки  історії та культури України» на 1 стор.

Голова Товариства,

кандидат історичних наук,                                     

Заслужений працівник культури України                          М.І.Бур’янова

 

Для завантаження додатків натисніть на файл.

1. Положення про Всеукраїнський огляд творчих робіт«Забуті пам’ятки   історії та культури України» на 3-х стор.

2.  Заявка на участь у Всеукраїнському огляді творчих робіт «Забуті пам’ятки  історії та культури України» на 1 стор

3. Інформаційний лист


Українське товариство охорони пам’яток історії та культури

Всеукраїнська культурно-освітня асоціація Гуманної Педагогіки

Подільський культурно-просвітницький центр імені М.К.Реріха

Подільське молодіжне об’єднання «У майбутнє через культуру»

Реріхівський культурно-просвітницький центр

Всеукраїнський огляд  творчих робіт

«Забуті пам’ятки історії та культури України» 

З 15 травня до 19 грудня 2016р. за сприяння Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України  відбудеться Всеукраїнський огляд творчих робіт «Забуті пам’ятки історії та культури України» (далі – Огляд), спрямований на залучення дітей та підлітків до участі у виявленні в регіонах, де вони проживають, забутих або маловідомих пам’яток історії та культури, заохочення їх до вивчення історії, походження, до охорони та популяризації пам’яток; на виховання у дітей та підлітків історичної пам’яті, формування почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та інших народів, що проживають на території України та за її межами.

1.Учасники Огляду

1.1. в Огляді можуть взяти участь діти та підлітки до 16 років.

 2.Номінації

  • Опис: місце знаходженя , ознакипам’ятки, її розміри, чому присвячена пам’ятка, її історія, походження;
  • Нарис: невеликий твір художньо-публіцистичного жанру, в якому зображено дійсні факти, пов’язані з пам’яткою;
  • Вірші, присвячені подіям, пов’язаних з пам’яткою;
  • Малюнок пам’ятки (розмір не менше А-4);
  • Переказ легенди, що пов’язана з пам’яткою (якщо вона є);
  • Художня вишивка, яка відображає пам’ятку ;
  • Казка, створена дитиною, на тему пам’ятки;
  • Скульптура пам’ятки з глини, соломи, вербового прута, текстилю, дерева;
  • тощо.

  3.Вимоги до творчих робіт

3.1. Джерелом  для створення творчих робіт виступають забуті,  невідомі або маловідомі широкому загалу пам’ятки історії та культури України, які розташовані в регіонах проживання учасників чи поблизу них.

3.2. На  Огляд приймаються роботи, виконані тільки особисто учасником. Один учасник має право заявити до участі не більше 2-х  робіт.

 3.3. Творча  робота супроводжується написом на звороті або етикеткою, що містить наступну інформацію: назва пам’ятки, розміри, техніка виконання, номінація; прізвище, ім’я та вік (дата народження автора); назва школи, району,  області. Етикетка надійно прикріплюється до лицьовій сторони роботи.

3.4. Розміри творів:

– Скульптури: висота та ширина не більше 50 см;

– Малюнки, вишивки, панно не менше А-4.

4.Огляд проводиться у три етапи:

I етап – представлення робіт в електронному вигляді. Особи, які бажають взяти участь в Огляді, надсилають фото пам’ятки та своїх творчих робіт (об’ємні роботи – в декількох ракурсах, площинні – в одному ракурсі) з оформленою заявкою (Додаток №2) на ел.адресу: Kult_center@ukr.net до 15 жовтня 2016р.

II етап – відбірковий (1 по 15 жовтня 2016 р.) – члени Оргкомітету відбирають роботи за представленими фотографіями для участі в Огляді. Автори робіт сповіщаються про результати відбору по електронній пошті не пізніше 15 жовтня 2016року;

До 15 листопада 2016 року учасники, що пройшли на II етап Огляду, надсилають фото пам’ятки розміром 20 х 30 см та оригінали творчих робіт поштою або особисто на адресу: 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури.

III етап – заключний, з 15 листопада до 15 грудня 2016 р. оформлюється  виставка представлених творчих робіт у виставковому залі Галереї «Печерська» Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19. відкриття виставки – 19 листопада 2016 р.

4.1. Списки учасників Огляду та фото представлених творчих робіт  розміщуються на офіційному сайті Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: http://pamjatky.org.ua/?page_id=420

6.4.Учасники Огляду, які пройшли ІІ-й відбірковий етап, оголошуються номінантами та нагороджуються Дипломами, які вручаються учасникам Огляду на відкритті виставки творчих робіт. Тим, які не змогли приїхати, Дипломи надсилаються за місцем проживання.

4.2. За підсумками Огляду Оргкомітет розглядає можливості та розробляє пропозиції щодо популяризації маловідомих пам’яток, втілених у творчих роботах; сприяє взяттю нововиявлених пам’яток на державний облік; розробляє проекти цільових комплексних програм, концепцій та рекомендацій щодо їх збереження і використання; надсилає свої пропозиції до відповідних компетентних органів; організовує шефство підприємств, установ, організацій над цими пам’ятками історії та культури з метою забезпечення їх схоронності та благоустрою прилеглої до них території.

4.3. Всі права на роботи, надіслані на Огляд, переходять до організаторів Огляду. Роботи не підлягають поверненню авторам і згодом використовуються в експозиційній, видавничій та благодійній діяльності.


Луценко хочет решительно разобраться с деятельностью градостроительного департамента КГГА

cg8dTVJL

Народный депутат Игорь Луценко требует от мэра Киева Виталия Кличко служебного расследования фактов систематического нарушения градостроительного и природоохранного законодательства со стороны должностных лиц КГГА с целью привлечения виновных к ответственности.

Об этом KV стало известно из депутатского обращения от 31 мая 2016, зарегистрированного в КГГА 10.06.2016 за № 18427.

В своем обращении нардеп просит:

  • Провести служебную проверку по вопросам злоупотреблений и систематических нарушений требований градостроительного и земельного законодательства со стороны должностных лиц Департамента градостроительства и архитектуры КГГА, материалы которой направить в правоохранительные органы для внесения сведений в Единый реестр досудебных расследований и открытия уголовного производства.
  • Должностных лиц, виновных в принятии незаконных решений, совершении действий или уличенных в бездействии привлечь к дисциплинарной, административной или уголовной ответственности.

Игорь Луценко отмечает, что в последнее время на территории Киева землеотводы осуществляется вопреки требованиям действующего Генерального плана Киева до 2020 года. В связи с этим, по его словам, возникла критическая ситуация и возросла социальная напряженность среди киевлян.

Подписывайтесь на новости «КиевVласть»

В частности, возмущение вызывает незаконная и уплотнительная застройка земель, на которых размещены объекты природно-заповедного фонда, охраняемые объекты Всемирного культурного наследия, зоны охраны памятников архитектуры и градостроительства, скверы, ботанические сады, парки, лесопарки, рекреационные зоны, городские леса, пригородная зеленая зона, зеленые насаждения придомовых территорий, урочища с крутыми склонами, берегоукрепительные участки и водоохранные зоны, острова и склоны Днепра и др.

Читайте: План зонирования центра Киева никуда не годится

Депутат акцентирует внимание на том, что принятие решений Киевсоветом вопреки требованиям Генерального плана становится возможным в условиях согласования документации по землеустройству Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА.

Читайте:  В буферной зоне Лавры снова хотят строить офисный центр

Отдельным примером нарушений требований земельного и градостроительного законодательства народный депутат приводит отвод на протяжении 2006 – 2014 годов  более 1000 земельных участков на территории села Быковня в Деснянском районе Киева для строительства и обслуживания жилых домов.

Согласно письму Департамента градостроительства и архитектуры КГГА от 27.11.2015 № 16784/0/01 / 27-15, в соответствии с действующим Генеральным планом Киева, указанная территория относится к территории лесов и лесопарков, что также подтверждается письмом Государственной инспекции сельского хозяйства в г. Киеве от 13.05.2016 № 01- 11/942.

Читайте: Бондаренко уговорил Киевсовет вынести приговор Быковнянскому лесу   

Напомним, Генеральный план развития Киева и проект планирования его пригородной зоны на период до 2020 года был разработан ГП “Институт Генерального плана г. Киева” АО “Киевпроект” и утвержден решением Киевского городского совета от 28.03.2002 № 370/1804.

В соответствии со статьей 17 закона “О регулировании градостроительной деятельности”, генеральный план населенного пункта является основным видом градостроительной документации на местном уровне, предназначенной для обоснования долгосрочной стратегии планирования и застройки территории населенного пункта.

Согласно требованиям статей 118, 123, 186-1 Земельного кодекса, отвод (предоставление) земельных участков должен соответствовать решениям и требованиям Генерального плана населенного пункта.

http://kievvlast.com.ua/news/lucenko_hochet_reshitelno_razobratsja_s_dejatelnostju_gradostroitelnogo_departamenta_kgga40285.html


НСАУ: будівля на вул. Гончара, 17-23 повинна відповідати вимогам ЮНЕСКО

Гончара-17-23-768x512Національна спілка архітекторів України (НСАУ) наполягає на негайному припиненні всіх будівельних робіт на вул.Гончара, 17-23 у Києві та приведенні зовнішнього вигляду новобудови у відповідність до стандартів ЮНЕСКО. Така вимога міститься у зверненні НСАУ до голови Тимчасової контрольної комісії (ТКК) Київради, депутата Ольги Балицької. 

Автори листа нагадують, що забудовник обіцяв призупинити всі роботи на тому будмайданчику на час розгляду комісією конфлікту між забудовником та київською громадськістю, але не виконав своєї обіцянки, проігнорувавши рішення ТКК від 16 та 27 травня цього року.

У зверненні архітекторів йдеться про те, що Україна, ратифікувавши у 1988 році Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини,  взяла на себе цілу низку зобов’язань. В тому документі серед іншого  сказано про те, що зведення нових споруд у буферних зонах об’єктів, занесених до Переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, повинно підпорядковуватися вимогам фахівців ЮНЕСКО.  Головна вимога у даному випадку – нові будівлі не повинні перевищувати рівень історичної забудови. 

Відтак, спорудження 25-метрових 8-9-поверхових будівель безпосередньо біля Софії Київської, як і на більшості ділянок Верхнього міста на схилах Дніпра, є абсолютно неприпустимим. 

Архітектори нагадують, що на 39-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були сформульовані вимоги до новобудов в історичному центрі Києва. Головна серед них – зменшити  висоту нових будівель у буферній зоні, які дисонують з довколишніми традиційними спорудами, загрожують збереженню чи негативно впливають на цінність охоронюваних об’єктів і не відповідають вимогам ЮНЕСКО.  “Зменшити шляхом знесення до рівня сусідніх історичних будівель вже зведених поверхів новобудов”, – сказано у вимогах міжнародної організації.

Комітет всесвітньої спадщини планує обговорити стан збереження Софії та Лаври на 40-й сесії, яка відбудеться  у Стамбулі 10-20 липня.

Як повідомляв “Ні корупції!”, скандальний забудовник з вулиці Гончара, 17-23 намагається відновити будівництво двох поверхів – поставлена опалубка і проведені всі підготовчі роботи – у  буферній зоні Софії Київської.

http://nikorupciji.org/2016/06/14/nsau-budivlya-na-vul-honchara-17-23-povynna-vidpovidaty-vymoham-yunesko/


Призвание – хранить красоту

1

6 червня 2016 року виповнилося 70 років видатному архітектору, досліднику та захиснику культурної спадщини України, голові Одеської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Мотиревій Наталії Миколаївні.

Головна рада Товариства, Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК щиро вітають шанованого фахівцями і громад кістю ювілярку.

Бажаємо Наталії Миколаївні здоров’я, творчої наснаги, здобутків і перемог у пам’яткоохоронній звитязі.

Многіє літа!

********

Один из эпизодов исследования судьбы церквей Французского бульвара в Одессе связан с событиями тридцатилетней давности.

Когда территория бывшей образцовой богадельни Г.Г. Маразли в комплексе с церковью Св. Николая и Ариадны была передана ВЦ КП «Орбита», его руководство отвело здание бывшей аптеки богадельни под большую вычислительную машину, а в церкви были размещены стройматериалы, используемые для реконструкции вычислительного центра. Как рассказал директор кооператива «Орбита», однажды как снег на голову явился к ним тогдашний мэр Одессы Валентин Симоненко и стал допытываться, на каком основании они перестраивают церковь. Когда же увидел, что храм используется под склад и ему ничего не угрожает, то разрешил продолжить реконструкцию других зданий, но попросил сопровождавшую его чиновницу заняться церковью персонально.

Валентин Константинович оказался на месте весьма кстати, так как некоторые горячие головы в кооперативе уже вынашивали планы по сносу церкви и постройке нового современного здания вычислительного центра.

Мэр душой болел за город. Эту любовь ему привил наставник по альпинизму, краевед А.В. Блещунов, собравший коллекцию предметов искусства и подаривший ее городу. Вокруг себя В.К. Симоненко собирал таких же страстных фанатов сохранения незабываемого облика Одессы. Деятельность была поставлена на такую широкую ногу, что защитные таблички «памятник архитектуры» ежемесячно получали десятки сооружений. Главного соратника в благородном деле Валентин Константинович нашел в Киеве. Им стала Наталия Николаевна Мотырева.

Член-корреспондент Академии архитектуры Украины Игорь Михай­лович Безчастнов так вспоминал то время: «Если обратить внимание на историю архитектуры Одессы восьмидесятых годов прошлого века, на ее бурное восстановительное строительство, когда рука об руку трудились маститые архитекторы и молодые, талантливые, неутомимые, преданные городу специалисты, нельзя было не увидеть среди них молодую, красивую талантливую женщину-архитектора Наталию Николаевну Мотыреву. Она курировала Одессу, работая в Киеве в «Укрпроектреставрации».  Трудолюбивого, способного профессионала В. Симоненко пригласил непосредственно в город. Так началась активная работа Наталии Николаевны по восстановлению особо ценных сооружений города – Воронцовского дворца, кирхи, комплекса привокзальных зданий – совместно с другим талантливым  архитектором В. Пилявским. Вклад их в восстановление многих зданий и сооружений трудно переоценить».

Симоненко стал инициатором передачи всех культовых сооружений религиозным конфессиям. Потомок митрополита Наталия Николаевна, в тот момент еще и депутат, принимала активное участие в этом процессе. Первой переданной церковью стал храм Казанской иконы Божьей Матери, что у Пересыпского моста.

Дата приказа облисполкома о причислении очередному списку сооружений статуса памятника архитектуры, в числе которых была и церковь Св. Николая и Ариадны, – 11 августа 1987 года. Это ровно 85 лет с момента освящения церкви – 11 августа 1902 года. Мы спросили у Наталии Николаевны:

– Это Вы так специально подгадали к юбилею церкви с охранной грамотой?

– Нет, – ответила она. – Мы тогда еще не знали точную дату освящения. Просто торопились как могли. Видимо, Господь так управил!

До приезда Наталии Николаевны в Одессу у нас насчитывалось только 68 памятников архитектуры, и поэтому город не входил в список исторических городов страны. Мотырева первая в Советском Союзе провела такую масштабную инвентаризацию памятников архитектуры – с обследованием 8000 сооружений, и в генплане Одессы 1989 года появился историко-архитектурный опорный план, в который были включены Спасо-Преображенский собор, памятник основателям Одессы, и многие другие, что потом позволило восстановить ряд их на прежних местах. В результате Одесса была включена в список исторических городов. Стараниями Наталии Николаевны в 1994 году был создан историко-архитектурный заповедник «Старая Одесса», в хозяйство которого было передано 915 памятников истории культуры. Заповеднику предоставили статус местного госоргана охраны памятников. Но, к сожалению, в 1995 году из-за конфликта городских и областных властей постановлением КМУ он был ликвидирован – это тоже было впервые в истории.

Вчера Наталии Николаевне Моты­ревой исполнилось 70 лет. В ее яркой биографии – выявление и постановка под охрану государства свыше тысячи памятников архитектуры в Нежине, Прилуках, Чернигове и Одессе. Она до сих пор продолжает трудиться на благо Одесщины председателем правления Одесской областной организации Украинского общества охраны памятников истории и культуры, в консультативном совете управления охраны объектов культурного наследия облгосадминистрации и историко-топонимической комиссии города.

Редакция газеты «Одесские известия» сердечно поздравляет юбиляра и желает долгих творческих лет и побед на пути сохранения неповторимого облика нашего любимого города.

Автор:
Віталій Сочалов
Выпуск:
Одеські Вісті 07.06.2016
http://izvestiya.odessa.ua/uk/2016/06/07/prizvanie-hranit-krasotu

“ПОВЕРНЕННЯ МУЗЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ – ГАРНИЙ ПРИКЛАД КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ” – ЄВГЕН НИЩУК

image002 (2)У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків презентували 17 картин з колекції музею Кастельвеккіо у Вероні.

Ці твори було викрадено зловмисниками у листопаді 2015 р. та нещодавно знайдено і врятовано українськими прикордонники в Одеській області, при підготовці до переправи їх на територію Молдови.

За словами Міністра культури України Євгена Нищука, італійські фахівці були приємно вражені професіоналізмом українців, які здійснили експертизу та забезпечили збереження полотен.

“Сьогоднішня подія, повернення музейних цінностей — гарний приклад культурноїдипломатії”, — сказав Євген Нищук. “Це надзвичайно важливо, що окрім професійної співпраці, коли йде злагоджена робота правоохоронних органів наших країн, прикордонників, працюють разом музейники, коли експертиза та навіть експонування картин відбувається у специфічний спосіб – як ви можете помітити – під нахилом, для більшого збереження. А надто, коли спільно з італійською стороною нам вдалося організувати цю виставку у столиці і ці надзвичайні полотна зможе побачити і український глядач”.

image004

Серед картин є зокрема візитівка музею Кастельвеккйо – «Портрет хлопчика із дитячим малюнком», а також картини – “Мадонна з перепелицею” Пізанелло, “Каяття СвятогоІєроніма” Якопо Белліні, полотна Якопо та Доменіко Тінторетто, а також “Портрет дами з квітами смілки” Пітера Пауля Рубенса та “Портрет Джіроламо Помпеї” Джованні Беніні.

ВиставкаВрятовані скарби Італії” ще більше зміцнить відносини між Україною таІталією – сказав Надзвичайний і Повноважний посол Італії в Україні ФабріціоРомано. Культурна цінність цієї виставка ініціативи є однією з найбільших за весь час існування взаємних відносин обох держав”.

А мер Верони Флавіо Тосі, на знак подяки Україні, оголосив, що всі українські громадяни до кінця 2016 року зможуть відвідувати музеї Верони безкоштовно.

Виставка “Врятовані скарби Італії” буде відкрита для відвідувачів у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві до 22 червня.

Фото зі сторінки Національного музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245105518&cat_id=244913751


ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК МІНІСТРА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ СВІТЛАНА ФОМЕНКО БЕРЕ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КОМІТЕТУ РАДИ ЄВРОПИ З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ, СПАДЩИНИ ТА ЛАНДШАФТУ

image002 (1)Сьогодні у місті Страсбург (Французька Республіка) розпочало свою роботу п’яте засідання Комітету Ради Європи з питань культури, спадщини та ландшафту (CDCPP), яке триватиме 13-15 червня 2016 року.

Участь у засіданні  від української сторони бере Перший заступник Міністра культури України Світлана Фоменко.

 Під час першого дня роботи засідання розглядалися результати засідання новоствореного Комітету Ради Європи з питань правопорушень, пов’язаних з культурною власністю. Під час цього засідання розпочато розроблення  проекту нової Конвенції про правопорушення, пов’язані з культурною власністю. Проект розробляється Комітетом Ради Європи з питань правопорушень, пов’язаних з культурною власністю, у тісній співпраці з Комітетом з питань культури, спадщини та ландшафту та Європейським Комітетом з питань злочинності.

Під час свого виступу Світлана Фоменко привернула увагу членів Комітету до систематичного порушення міжнародних конвенцій з боку Російської Федерації, яка окупувала частину території України, а також до нелегального переміщення культурних цінностей з окупованих територій.

Під час дискусії Перший заступник Міністра культури України також висловила занепокоєння тим фактом, що наразі країна-окупант не несе прямої відповідальності за порушення міжнародних конвенцій у сфері культурної спадщини.

Позиція Комітету з питань культури, спадщини та ландшафту з цього питання полягає у дотриманні норм міжнародного права в усіх аспектах та діяльності у рамках правового поля, а  також у фіксуванні усіх правопорушень, які відбуваються на окупованих територіях.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245105360&cat_id=244913751


У КИЄВІ ВІДБУЛАСЯ МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ “МУЗЕЇ ТА РЕСТАВРАЦІЯ У КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ”

image002У Національному Києво-Печерському історико-культурному  заповіднику завершила роботу двохденна міжнародна науково-практична конференція «Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності».

Протягом двох днів учасники та гості наукового форуму обговорювали сучасний стан збереження культурної спадщини в музейних і приватних колекціях, забезпечення реставрації пам’яток та розвиток реставрації у контексті музеєзнавства.

В рамках конференції працювали «Музеєзнавча» та «Реставраційна» секції. Загалом доповіді та повідомлення представили більше шестидесяти учасників – працівники науково-дослідних інститутів, музейних установ, реставраційних центрів, вищих навчальних закладів, аспіранти та здобувачі, студенти з різних куточків України: Львова, Дніпра, Одеси, Луцька, Черкас, Переяслава-Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Канева та ін. А також іноземні гості – фахівці з Італії, Чехії, Литви, Естонії, Азербайджану та Білорусі.

Особливу цікавість та жваві дискусії у присутніх викликали доповіді: «Вивчення і відновлення “Палацу Великих князів Литовських” у Вільнюсі як символ державності»Гінтаутаса Стрішка з Національного музею «Палац Великих князів Литовських» (м. Вільнюс, Литва), «Державний історико-культурний заповідник «Кешікчидаг» в контексті пріоритетних напрямів державного управління у сфері охорони культурної спадщини в Азербайджані» Мурсагулієва Муси та Насіблі Юніс з Державного історико-культурного заповідника «Кешікчідаг» (м. Акстафа, Азербайджан), «Трапезна палата Києво-Печерської лаври. Етапи відродження» старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Бартош Алли та художника-реставратора монументального живопису І категорії Видубицького монастиря МарампольськоїВалентини, «Репрезентація історії в музеях України як напрям наукових досліджень» докторанта Київського національного університету культури і мистецтв Руденка Сергія, «Маневицький човен: перспективи дослідження, збереження, музеєфікації» директораМаневицького краєзнавчого музею Хомича Петра, «Формування візуального мислення у студентських проектах на базі ЧОХМ» кандидата філософських наук, доцента Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького та старшого наукового співробітника Черкаського обласного художнього музею Пушонкової Оксани, «Досвід застосування методів світлової мікроскопії при дослідження тонкодисперсних об’єктів – пігментів та наповнювачів пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва «Стрічка поховальна» з колекції НКПІКЗ» Асаулової Олени та Шевченко Наталії з Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Учасники конференції оглянули експозицію виставки «Відроджені скарби Києво-Печерської лаври», під час якої була презентована доповідь ученого секретаря Заповідника Горської Н.Д. «Соціологія музею сьогодні (на прикладі Національного Ки
єво-Печерського історико-культурного заповідника)».

На конференції розглядався стан законодавчого забезпечення збереження пам’яток історії та культури Музейного фонду України, реалізації національної музейної політики, діяльність музеїв, особливості збереження пам’яток, підготовку професійних кадрів реставраторів та експертів, проблеми фундаментальних і прикладних наукових досліджень та практики реставрації культурної спадщини.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245105331&cat_id=244913751


МУЗЕЙ У ПИРОГОВІ ЗАПРОШУЄ 18 ЧЕРВНЯ НА ТРАДИЦІЙНЕ ЛАТВІЙСЬКЕ СВЯТО – ЯНІВ ДЕНЬ

18 червня о 15.00 в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться святкування традиційного латвійського свята для всієї родини – Янів день. Захід організовано за підтримки Посольства Латвії в Україні.

У програмі заходу для відвідувачів музею підготовлено концерт за участі танцювального колективу з Латвії “Dārta”, Лайми Янсоне, віртуозної виконавці музики на народному інстременті кокле та Олафса Оконовса, проекції якого доповнюють програму Лайми Янсоне, латвійської рок групи “Green Novice” та українського фольк-гурту “Правиця”.
Також гості музею зможуть взяти участь у майстер-класах від різноманітних ремісників (ковальство, гончарство, ляльки-мотанки, бісероплетіння та ін.), продегустувати латвійське пиво, сир та хліб.
Свято буде відбуватись під відкритим небом.
Янів день або Ліго в Латвії святкують в ніч з 23 на 24 червня за давніми традиціями предків. В найдовший день року та найкоротшу ніч латиші виїжджають за місто, плетуть вінки, співають, танцюють та веселяться до самого ранку. До традицій святкування Янова дня в Латвії всі жителі відносяться з великою пошаною. Вважається, що трави зібрані в цю ніч мають цілющу силу. В Янів день латиші прикрашають свої домівки гіллям дерев, квітами та травами, щоб відлякувати злі сили. А однією з найвідоміших традицій в цю ніч – стрибання через вогнище, що дозволяє очистити душу й тіло від всього лишнього.

Латвійське свято Янів день, день літнього сонцестояння, тісно переплітється своїм змістом та традиціями із українським святом Івана Купала. Тому під час святкування проведемо паралелі між нашими культурами.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245105129&cat_id=244913751


Результати проведення ХІІ Всеукраїнської наукової конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи»

DSC_0142

З 2 по 4 червня проходила ХІІ Всеукраїнська наукова конференція «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи».

Конференція проходила у стінах Національного історико-культурного музею «Київська фортеця». Серед запрошених 5 докторів наук та близько 15 кандидатів. Всього заслухано  45 доповідей.

На науковому форумі обговорювали широкий спектр питань:

– Технічні музеї і їх експозиції;

–  Функціонування технічних музеїв;

– Проблеми вивчення та збереження пам’яток;

DSC_0236

Організатори наукової конференції:

– Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК;

–  Національний історико-культурний музей «Київська фортеця»

– Асоціація працівників музеїв технічного профілю

– Академія інженерних наук України;

– Державний політехнічний музей НТУУ (КПІ);


Усадьбу Сикорского в Киеве выставили на продажу за 50 млн гривен

Cикор_В Киеве выставили на продажу памятник архитектуры ХХ века – усадьбу Сикорского. Соответствующее объявление появилось на одном из сайтов недвижимости. Исторический дом на Ярославом Валу,13-б оценивают в более чем 50 млн гривен.

Об этом KV стало известно из сообщения 44.ua. Отметим, что вышеуказанный трехэтажный дом был построен по заказу врача-психиатра Ивана Алексеевича Сикорского. Ученый Иван Сикорский организовал в этом доме больницу, где вел частный прием. Его сын, Игорь Сикорский, уже в 20-летнем возрасте именно здесь, на задворках родительской усадьбы, сконструировал свой первый вертолет. Напомним, в конце 2015 года Дом Сикорского в Киеве вернули Министерству обороны.

Как сообщала KV, дом Сикорского ранее передали в аренду непонятной организации, сейчас наркоманы и бомжи разрушают имение авиаконструктора.

Справка KV. Дом семьи Сикорских расположен в Киеве на улице Ярославов Вал, 15б. Здание было построено в 1903 году на деньги отца будущего авиаконструктора – известного врача-психиатра Ивана Сикорского. Часть квартир в доме сдавалась в аренду госслужащим и офицерам, в другой части жила семья Сикорских. В этом доме Игорь Сикорский, в то время – студент КПИ, в 1908-1911 годах построил свои первые два простейших вертолета. Ранее величественное здание, где проживала семья всемирно известного авиаконструктора Игоря Сикорского, сегодня зияет пустотой оконных проемов с остатками роскошной лепнины.

http://kievvlast.com.ua/news/usadbu_sikorskogo_v_kieve_vistavili_na_prodazhu_za_50_mln_griven40142.html


УКРАЇНА ПРИЄДНАЛАСЯ ДО ГРУПИ ТРЕНЕРІВ МІЖНАРОДНОЇ ПРОГРАМИ “ПЕРША ДОПОМОГА КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ У ЧАС КРИЗИ”

мін_культ

У місті Вашингтон триває чотиритижнева міжнародна програма «Перша допомога культурній спадщині у час кризи», зорганізована ІККРОМ та Смітсонівським Інститутом за підтримки низки партнерів. Цей тренінг, який минулого року проводився у Нідерландах, є відповіддю на зростаючі потреби спільнот у забезпеченні ефективного і своєчасного реагування на кризову ситуацію і драматичне руйнування культурного надбання. Саме тому його девізом є заклик «Культура не може чекати!».
Учасниками тренінгу стали 20 представників із Сирії, Нігерії, Іраку, Італії, Сейшил, ОАЕ, Канади, Шрі Ланки, США, Катар, Нової Зеландії, Чилі, Норвегії, Зімбабве, Індії, Грузії, Малаві та Швейцарії, які за допомогою понад 30 тренерів з усіх континентів вивчатимуть і відпрацьовуватимуть економічно ефективні стратегії зниження ризику та готовності до надзвичайних ситуацій у сфері культурної спадщини.

мін-куль_2
Цього року до команди тренерів запрошено Ігоря Пошивайла, директора Національного музею Революції Гідності, за ініціативи якого впродовж останніх двох років проведено семінари з музейної безпеки у містах Запоріжжі, Києві, Опішному та Львові та виготовлено науково-методичний матеріал. Ці навчальні заходи, що відбулися за партнерства із Управлінням музейної справи Міністерства культури України та Українського центру культурних досліджень за підтримки Посольства США в Україні та Фонду Принца Клауса (Нідерланди), спрямовані на поширення на національному та регіональному рівнях теоретичних знань і міжнародного практичного досвіду для застосування профілактичних заходів у надзвичайних ситуаціях, створення альянсу партнерських організацій і мережі активістів-рятувальників культури, здатних фахово реагувати на виклики та загрози культурній спадщині в умовах комплексної кризи.
У січні 2016 року Україна приєдналася до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ) і стала його 135-м членом. Співпраця з цією міжурядовою організацією, що має штаб-квартиру в Римі, сприятиме дієвішому збереженню культурної спадщини України шляхом обміну досвідом і навчанню українських фахівців у галузі охорони і збереження культурної спадщини, підвищить рівень реставраційних підприємств та інститутів.

http://mincult.kmu.gov.ua/


Нищук взялся за реформу сельских клубов

клубВ Минкульте хотят выбрать три-пять пилотных сел и там запустить новую стратегию в работу

В Минкульте определились с приоритетными направлениями работы. Одним из основных глава ведомства Евгений Нищук назвал обновление и “перезапуск” сельских и городских клубов и домов культуры. По словам министра, большинство из них — в критическом состоянии.

“Мы хотим, приняв во внимание мнение общественности на местах, выбрать три-пять пилотных сел и там запустить стратегию в работу. Есть наработки архитекторов, которые разработали ангары из металлоконструкций и стекла, из которых легко можно сделать многофункциональное культурное учреждение, — рассказал министр “Сегодня”. — Там будет место и для библиотеки, и для сцены, и для кружков. При этом не нужно будет постоянно выделять деньги на капитальные ремонты”. По словам Нищука, проект будут реализовывать в рамках децентрализации, на которую выделены средства, в том числе и европейских грантов. Кроме того, планируют привлечь для этого и средства местных бюджетов. Во сколько обойдется вся реформа, пока не подсчитали.

Среди других приоритетов Минкульта — создание Украинского фонда культуры и электронного бюро реестра культурных ценностей.

http://www.segodnya.ua/ukraine/nishchuk-vzyalsya-za-reformu-selskih-klubov-720452.html

 


Про церковну археологію Лівобережної України говорили на науковій конференції в Чернігові

конф

З 25 травня по 3 червня проходила Чотирнадцята Міжнародна наукова конференція присвячена пам’яті митрополита Євгенія (Болховітінова) «Церква — наука — суспільство: питання взаємодії».

На науковому форумі обговорювали широкий спектр питань:

– Актуальні питання історії Церкви;

– Міжконфесійні відносини: історико-правовий аспект;

– Історіографічні, джерелознавчі та археографічні проблеми дослідження історії Церкви;

– Археологічні дослідження пам’яток церковної старовини;

– Проблеми вивчення та збереження християнських пам’яток;

– Особистість і Церква: історико-біографічні розвідки.

Конференція проходила у кількох містах: Києві, Вишгороді (Київська область), Чернігові, Острі (Чернігівська область).

Представницькою була і робота секції «Церковна археологія Лівобережної України», яка проходила в Чернігові 2 червня. Її засідання відбулося у Навчально-науковому інституті історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського.

Зокрема з доповідями виступили:

– Олександр Бондар, науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.Тарновського «Костел Св. Олександра в Чернігові перебудови ХХ ст.»;

– Ігор Кондратьєв, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка —«Метричні книги церков Любеча: інформаційний потенціал джерела»;

– Данило Рига, молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — «До питання про скасування Новгород-Сіверської єпархії у 1797 році»;

– Олена Черненко, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка —«Дослідження Петропавлівської церкви з Трапезною на території Єлецького Свято-Успенського монастиря в Чернігові»;

– Святослав Подлевський, старший лаборант Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» —«Поминальний надпис з апсиди Успенського собору»;

– Ярослав Бакуменко, аспірант Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка — «Чудо в історії Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря»;

– Олена Черняхівська, начальник видавничого відділу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника — «Видавнича діяльність Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в 2015-2016 рр.»;

– Володимир Руденок, завідувач відділу наукових досліджень печер та памяток археології, Тетяна Новик, старший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — «Печери Чернігова у науковій спадщині істориків-краєзнавців ХVІІІ — на початку ХІХ ст.».

У заключний день Міжнародної наукової конференції «Церква-наука-суспільство: питання взаємодії» відбувся виїзний круглий стіл «Археологічні дослідження та реставрація архітектурних пам’яток києво-руської доби», який проходив в стародавньому містечку Острі. Дослідники  не лише заслухали доповіді, а також завітали в Остерський краєзнавчий музей та оглянули церкву Святого Михаїла — т.зв «Юр’єву божницю».

Науковці прийняли резолюцію, у якій висловлюється занепокоєння станом цього давнього храму і міститься заклик до державних органів докласти всіх необхідних зусиль для її збереження.

Організатори наукової конференції:

– Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник;

– Центр археології Києва інституту археології НАН України;

– Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК;

– Центральний державний історичний архів України, м. Київ;

– Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка;

– Лабораторія гуманітарних міждисциплінарних студій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані;

– Київська духовна академія і семінарія української православної церкви;

– Товариство дослідників християнських старожитностей центральної та східної Європи.

Фото Людмили Ясновської, Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка.

http://oldchernihiv.com/

 


Пишите, пишите, рассказывайте… Но слушает ли Васька?

Премьер-министр В.Гройсман призвал журналистов всегда оставаться на страже правды. Пусть жизнь постоянно дает интересные сюжеты! — пожелал он. (От себя добавлю, что в нашей стране не иссякают интересные сюжеты, особенно на тему коррупции.). Министр юстиции П. Петренко призвал журналистов сохранять независимость взглядов и пообещал оказывать правовую поддержку (нужно учесть!). Градоначальник Киева Кличко в своем поздравлении заявил, что власть открыта для СМИ, и призвал журналистов вместе бороться с негативными явлениями. (Так, как он борется, лучше не надо).

Я искала в интернете поздравление от министра культуры Е.Нищука, к которому недавно обращалась как журналист и член Научно-методического совета возглавляемого им министерства по охране культурного наследия, но так и не нашла. Хотя, замечу, журналисты играют важную роль в поддержке его, Нищука, деятельности. Например, сайт «Левый берег» 30 мая опубликовал пространное интервью с ним Сони Кошкиной и Дарьи Бадьер «Євген Нищук: «Хотілося б, щоб Український фонд культури працював під патронатом Марини Порошенко». В этом интервью сохранение культурного наследия не попало в приоритеты. Но я поняла, чем именно теперь постоянно занят Нищук.

Свобода слова есть, но реакции власти нет

15 мая, а затем 23 мая в «Ні корупціі» были опубликованы две мои статьи: «Кому доверят сохранять культурное наследие при министре Нищуке» и «Как министерство культуры нарушило Закон Украины о госслужбе». Речь шла о назначении на должность начальника Управления охраны культурного наследия юриста по профессии, бывшего сотрудника КП «Киевтранспарксервис»(!) Александра Епифанова, который никогда ранее не работал в сфере сохранения наследия и не имеет специального профессионального образования. Это было сделано грубо, нагло, с нарушением законодательства, без проведения конкурса.
Второй статьи могло бы не быть, если бы Е.Нищук отреагировал на первую статью (ему ее переслали), и объявил бы конкурс на эту должность или хотя бы сообщил о таком намерении. С кем не бывает? Но после выхода 23 мая второй статьи (ее доставка также была обеспечена, но министр, возможно, был занят подготовкой интервью «Левому берегу»), 25 мая заместитель министра Виктория Мазур представила нового начальника управления Научно-методическому совету Минкультуры. Так как рассказать о послужном списке и заслугах было нечего, она просто назвала его фамилию и имя отчество. Как говорится: прошу любить и жаловать. На вопрос члена совета, директора заповедника «София Киевская» Н.Куковальской: как Вы решились пойти на эту должность, новый начальник ответил, что просто решил попробовать. Больше вопросов не было.

Я хочу объяснить такую реакцию членов совета. Почему совет не обратился к министру с требованием провести конкурс на эту должность? Все хорошо помнят, как на должность начальника управления (тогда – Департамента) был назначен А.Винграновский – инженер-авиатор по профессии, бывший председатель Фонда братьев Кличко. Это был просто «смотрящий» от Партии регионов, в задачу которого входило ставить подписи под нужными инвесторам от ПР согласованиями Историко-градостроительных обоснований строительства и проектами. Для этого не нужен профессионал. Документы готовил «профессионал» В.Вечерский, а Научно-методический совет министерства был ручным. Последствия работы этого тандема хорошо знают киевляне, поэтому и настояли в первый приход Е.Нищука на должность министра на том, чтобы эти два чиновника были уволены.

Второй приход Е.Нищука на должность и это его кадровое назначение (назначение Епифанова) вызывает недоверие так же, как и деятельность нынешнего правительства в целом – коррупция не преодолена. Члены совета – это высококвалифицированные специалисты, которым по долгу службы или работы придется иногда иметь дело с самим министром или новым начальником управления. Вступать в конфронтацию с тем или другим означает ввязываться в неравный спор. Кстати, в работе совета учитывается возможный конфликт интересов: тот член совета, работа которого рассматривается, не имеет права голосовать по этому вопросу. Что еще сдерживает протест членов совета назначению Епифанова на должность? Есть информация о том, что планируется изменить состав совета (вероятно, на более удобный – управляемый). Во всем этом просматривается реванш старой власти, а вместе с ним – возвращение к коррупционным схемам. Противостоять этому сложно.

Мне как члену совета тяжело наблюдать этот процесс, так как наш совет в своем нынешнем составе – это принципиально новый общественный орган, ставший за полтора года работы самостоятельным и независимым, способным при содействии некоррумпированного руководства минкульта многое изменить в сфере сохранения наследия, которое пребывает в состоянии кризиса. Повсеместно в Украине не занимаются реставрацией памятников архитектуры – они приходят в упадок. В Киеве же их не только не реставрируют, но умышленно разрушают, сносят или реконструируют до неузнаваемости.

Комитет Верховной Рады взялся за расследование

2 июня мне позвонил помощник депутата ВР Олега Барны Василий Марчишак, который заинтересовался фактами, изложенными в статье от 23 мая этого года. А 6 июня мне пришло письмо от помощницы депутата Егора Соболева Анастасии Поценчук, которую также заинтересовала эта же публикация. Напомню, что в ВР работает Комитет по вопросам предотвращения и противодействия коррупции, который возглавляет Егор Соболев. В этом комитете есть подкомитет, который следит за тем, насколько чиновники выполняют требования законодательства Украины. Этот подкомитет возглавляет Олег Барна. Оба помощника депутатов уже объединили усилия по расследованию фактов, изложенных в статье, и обещали привлечь к нему первого заместителя председателя Комитета ВР по вопросам культуры и духовности Ирину Подоляк. О ходе и результатах расследования они будут сообщать мне, а я – вам.

Я очень рада отклику на мою публикацию депутатов ВР. Это вселяет надежду на положительные перемены хотя бы в этом, принципиально важном деле для Украины. Но, пользуясь случаем, хочу напомнить депутатам о двух других делах, на мой взгляд, не мене важных и касающихся всей Украины, о которых я постоянно пишу, и которые являются «болезненными» для киевской общественности уже много лет, но не решаются киевской и центральной властью – они их игнорируют.

Янукович и сегодня в Киеве – в Гостином дворе

Гостиный-двор-2-300x225

Статья под названием «Янукович и сегодня в Киеве – в Гостином дворе» вышла на сайте «Ні корупції!» ровно год назад (8 июня 2015 г.). В ней в хронологическом порядке перечислены все события, которые произошли с памятником архитектуры, начиная с 2011 г.. Это: исключение Н.Азаровым здания из списка памятников, народное движение против превращения здания в полностью остекленный и надстроенный торговый центр, длившееся много месяцев и закончившееся кровопролитием с Беркутом в феврале 2013 г., и судебным запретом на проведение протестных акций.

После событий Революции достоинства избранный киевлянами мэром города Виталий Кличко забрал у инвестора земельный участок под зданием. Само же здание находится в собственности у Фонда госимущества. Строительство прекратилось – остались руины, которые никак не могут поделить между собой «наследники» Януковича. Здание стоит без крыши и отмосток. Под него затекает вода, которая собирается в котловане, расположенном над линией метро. КП «Киевский метрополитен» уже два года предупреждает киевскую власть о возможности аварии, но та ничего не делает для консервации конструкции Гостиного двора, откачки воды и засыпки котлована.

17 декабря 2015 г. Киевское отделение Фонда государственного имущества (ФГИ) на заседании специально созданной комиссии приняло решение разорвать договор аренды Гостиного двора с ПАО Укрреставрация (наследник Януковича).
Комиссия была создана после того, как на имя председателя ФГИ был направлен депутатский запрос от Игоря Луценко (глава подкомитета ВР по взаимодействию с общественностью Комитета ВР по вопросам предотвращения и противодействия коррупции) с требованием спасти от разрушения здание. Эта комиссия также была призвана решить дальнейшую судьбу памятника архитектуры Гостиный двор на Контрактовой площади в Киеве. Прошло полгода, но до сих пор договор аренды не расторгнут, и состояние здания ухудшается.

Только 29 марта ФГИ подал судебный иск о расторжении договора аренды. На сегодняшний день нет никакой информации о состоянии дела. Создается впечатление о сговоре между наследниками Януковича и ФГИ, которым выгодно довести здание до полного разрушения и построить на его месте новое. Кличко самоустранился от решения проблемы Гостиного двора. Игорь Луценко, делайте что-нибудь! Напишите еще один запрос ФГИ, если это как-то их заставляет двигаться.

В центре самой древней площади столицы Украины Киева – Контрактовой – стоит памятник архитектуры – руина, которой никто из высшего руководства страны (в том числе и министр культуры) не интересуется. Как будете проводить Евровидение 2017, господа Нищук и Кличко? Перекроете Андреевский спуск и Подол, никого туда пускать не будете, а дальше продолжите обслуживать наследников Януковича?

Стройка на ул. Гончара в Киеве не соответствует требованиям ЮНЕСКО
Общественность Киева устала в одиночку (без поддержки депутатского корпуса) бороться с коррупционерами от власти – чиновниками и судьями. Уже много лет ведется борьба против строительства дома на ул. Гончара, 17-23. Об этом я написала в статье «Коррупционному строительному скандалу на ул. Гончара, 17-23 уже 10 лет».

Речь идет о невыполнении Украиной международных конвенций по сохранению культурного наследия и рекомендаций ЮНЕСКО по конкретному объекту, который угрожает комплексу сооружений «София Киевская» разрушением. Инвестору – застройщику удается все годы, пока идет строительство, находить общий язык с чиновниками (градоначальниками, в том числе) и судьями. Интересы Украины как государства никого не волнуют. Господин Нищук, для которого культурное наследие не в приоритетах – им занимается его заместитель Мазур, уверена, даже не знает о такой проблеме. Знает Кличко, обещает вмешаться, но, боюсь, делать этого не будет – он любит, холит и нежит застройщиков.

День журналиста прошел. Честные журналисты стараются делать для страны все, что могут. Власти нужно научиться читать то, о чем они пишут и говорят, и главное – реагировать. Пока надежды на это мало. Но я надеюсь на Комитет противодействия коррупции.

Ирина Карманова, член Научно-методического совета Минкультуры, для “Ні корупції!”