Архів за Лютий 2017


У КИЄВІ ОБГОВОРИЛИ ВАРІАНТИ ПОЛІПШЕННЯ СИТУАЦІЇ ЗАБУДОВИ ІСТОРИЧНОГО ЦЕНТРУ СТОЛИЦІ

Заступник Міністра культури України Тамараimage006

Мазур взяла участь у спільному засіданні на тему «Історико-містобудівне обґрунтування: інструмент корупціонерів для нищення історичного центру», ініційоване Міжфракційним депутатським об’єднанням «За Київ», разом з підкомітетом з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції.
У засіданні взяли участь народні депутати України, представники Київської облдержадміністрації, КМДА, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та представники громадськості.

Тамара Мазур проінформувала присутніх щодо існуючих нюансів визначення історико-містобудівного обґрунтування, а також визначила межу повноважень Міністерства культури зокрема, у питанні погодження будівництва в історичному центрі міста Києва. При цьому, вона наголосила, що більша частина звинувачень, які останнім часом лунають на адресу Міністерства культури України, є абсолютно необґрунтованими та безпідставними і знаходять поза межами компетенції відомства.

«Якщо ми говоримо про охорону культурної спадщини, зокрема про погодження будівництва в історичному центрі Києва, ми керуємося положеннями Закону України «Про охорону культурної спадщини», нормативно-правовими актами, розробленими на підставі цього Закону, а також Положенням про Мінкультури, яке чітко визначає повноваження та механізм діяльності Мінкультури у конкретно визначеному випадку», – сказала Тамара Мазур.

Заступник Міністра культури наголосила, що історико-містобудівне обгрунтування є виключно науковою концепцією будівництва, яке не дає дозвіл на початок будівництва. Тамара Мазур також представила пропозиції Міністерства культури стосовно піднятих проблемних питань, пов’язаних з ІМО. Зокрема, поінформувала, що Мінкультури розроблено проект постанови КМУ, яким пропонується внести зміни в постанову Кабміну № 318, скасувавши необхідність розробки та затвердження ІМО в тих історичних місцях, де є затверджені в установленому порядку історико-архітектурні опорні плани.
«За своєю ідеєю ІМО мали б лягати в основу майбутніх історико-архітектурних опорних планів», – наголосила вона.
Нами так само пропонується встановити перехідний період від 3 до 5 років для завершення робіт з розробки та затвердження історико-архітектурних опорних планів там, де вони не розроблені до цього часу всупереч вимогам Закону. На перехідний період в таких історичних місцях буде розроблятися ІМО. Однак, по закінченню перехідного періоду, у разі відсутності історико-архітектурних опорних планів, будівництво буде взагалі заборонено».

Під час зустрічі також були розглянуті варіанти поліпшення ситуації забудови історичного центру Києва, а також налагодження співпраці між громадськістю та представниками центральних органів влади.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245193421&cat_id=244913751


ЗВІТ ПРО СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ ОБ’ЄКТУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ

І. Резюме звіту
ІІ. Відповідь на рішення Комітету всесвітньої спадщини
РІШЕННЯ: 40 СОМ 7В.61
Центр всесвітньої спадщини,
Розглянувши Документ WHC/16/40.COM/7B.Add,
Посилаючись на рішення 39 СОМ 7В.85, затверджене на його 39-ій сесії (м. Бонн, 2015 р.),
Також пригадуючи своє занепокоєння, яке щорічно виражалося, починаючи з 2008 року, з приводу критичного рівня містобудівного розвитку, досягнутого з моменту включення об’єкту до Списку, його кумулятивного впливу на визначну універсальну цінність об’єкту (ВУЦ) і потребу у нових інструментах для направлення процесу містобудівного розвитку у напрямку стійкого розвитку, що захищає атрибути визначної універсальної цінності (ВУЦ);
Також бере до уваги зусилля, докладені державою-учасницею, результатом яких стало знесення двох поверхів нового будинку у Десятинному провулку 3-5 в межах буферної зони однієї зі складових частин об’єкту, а саме Собору Святої Софії, і повторює своє прохання до держави-сторони зменшити негативний вплив висотної будівлі на Кловському узвозі, шляхом знесення вже побудованих поверхів до прийнятного масштабу;

a1

Єдиним актуальним (проблемним) питанням в буферній зоні архітектурного ансамблю Софії Київської залишається будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Олеся Гончара, 17-23. На сьогоднішній день будівництво призупинено і будь-які будівельні роботи не проводяться. Для врегулювання зазначеного питання Київська міська рада Рішенням від 21 квітня 2016 року №340/340 створила Тимчасову контрольну комісію Київської міської ради з питань вивчення та врегулювання будівництва і використання земельних ділянок на вул. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва, на разі ведеться робота щодо шляхів врегулювання зазначеного питання.
Із занепокоєнням зазначає існування Плану реабілітаційних заходів для монастирського господарського двору на Дальніх печерах Києво-Печерського заповідника, звертається до держави-учасниці з проханням негайно зупинити будь-які заплановані або розпочаті роботи з реконструкції/будівництва й також повторює державі-учасниці своє прохання надати Центру всесвітньої спадщини відповідну документацію, включаючи Оцінку впливу на спадщину (HIAs), відповідно до параграфу 172 Оперативних настанов, до того, як будь-яке остаточне рішення буде прийнято або будь-які роботи, пов’язані із проектами масштабного будівництва, буде розпочато на території об’єкту, в межах його буферної зони та оточення;
Згідно з даними історико-архівних досліджень на північному схилі Лаврського яру (територія господарчого двору на Дальніх печерах) протягом кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. існувала забудова – будівлі господарського призначення. Крім того, кілька будівель і споруд на цій території було зведено після передачі чернечій громаді комплексу Дальніх печер у 1988 р, тобто до внесення ансамблю Києво-Печерської лаври до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зсувонебезпечний стан схилу на території господарчого двору на Дальніх печерах зафіксовано у 2011 році Постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації. При цьому було зобов’язано чоловічий монастир – Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру, виконати необхідні дослідження та негайно вжити невідкладних заходів щодо недопущення розвитку на цій території зсувних процесів.
Зазначені роботи здійснювались, починаючи з 2011 року. У 2012 році відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» розроблено План організації території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (далі – План організації) (затверджено наказом Міністерства культури України у 2013 році). До Програми протизсувних заходів, яка є складовою Плану організації, зокрема, і включено заходи з реабілітації території господарчого двору.
Моніторингова місія ЮНЕСКО, візит якої здійснювався у 2013 році, була ознайомлена із розробленим Планом організації та з ходом виконанням реабілітаційних робіт в натурі. Місією не було висловлено занепокоєння щодо можливого негативного впливу на об’єкт культурної спадщини.
Протягом 2011-16 рр. на підставі відповідних науково-проектних та дозвільних документів здійснювалися заходи з інженерного захисту території господарчого двору на Дальніх печерах, а також виконувалися роботи з реабілітації підземних та надземних господарських і службових будівель і споруд для потреб чоловічого монастиря – Свято Успенської Києво-Печерської лаври. На сьогодні всі будівлено-монтажні роботи на території господарчого двору завершені.
План реабілітаційних заходів щодо монастирського господарського двору на території комплексу Дальніх печер було розроблено з метою запобігання розвитку зсувонебезпечних процесів й з урахуванням результатів історико-архітектурних, історико-містобудівних досліджень, а також інженерних, зокрема, геологічних та гідрогеологічних досліджень.
При цьому було проведено оцінку впливу цих об’єктів на прилегле особливо цінне історичне середовище та, зокрема, було визнано можливим зведення двоповерхової будівлі економічного корпусу на території господарського подвір’я.
При розробленні Плану реабілітації монастирського господарського двору було вирішено відтворити втрачену забудову, застосувавши при цьому традиційний для Києво-Печерської Лаври у ХVІІ-ХІХ ст. спосіб зведення монастирських будівель на складному рельєфі, при якому конструкції будівель були включені в систему інженерних протизсувних засобів.
Інформація щодо здійснення заходів з реабілітації господарського подвір’я з оцінкою впливу зазначених заходів на ВУЦ об’єкта була надана до ЦВС ЮНЕСКО в рамках щорічного звіту про стан збереження об’єкту за 2015 рік.
Виконання зазначених заходів у межах господарської зони Нижньої Лаври, переданої у встановленому порядку в користування чоловічому монастирю, відповідає Плану організації території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, затвердженому Міністерством культури України.
Реабілітаційні роботи виконуються з дотриманням вимог чинного національного законодавства та нормативно-правових актів.
Національний Києво-Печерський історико-культурний Заповідник готовий ознайомити представників реактивної моніторингової місії, приїзд якої очікується навесні 2017 року, з усіма матеріалами щодо Плану організації території Заповідника, зокрема у частині, що стосується реабілітаційних заходів на території монастирського господарського двору.
Крім того повідомляємо, що на прохання моніторингової місії ЮНЕСКО історико-містобудівне обгрунтування на реабілітацію Оленінського подвіря Києво-Печерської Лаври скасовано, будівництво на зазначеній території проводитись не буде.
Повторює своє серйозне занепокоєння з приводу існування довготривалих загроз для об’єкту, зокрема, брак належної правової охорони та планувальних механізмів, а також невирішеної проблеми із несанкціонованою забудовою в буферній зоні й в межах візуального оточення об’єкту, а також запланованих робіт з реконструкції на території об’єкту, які мають згубний вплив на його невід’ємні характерні особливості і можуть негативно вплинути на його ВУЦ;
У 2016 році Міністерством культури України підготовлено проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини»» та проект змін до інших національних законодавчих актів в частинах, що стосуються питань збереження національної історико-культурної спадщини, в тому числі і об’єктів, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На виконання Указу Президента України від 25.02.2008 № 157/2008 “Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва” та рішення Київської міської ради від 23.12.99 р. № 171/673 “Про організацію робіт з розробки Генерального плану м. Києва на новий розрахунковий період” завершуються роботи з розроблення нового Генерального плану розвитку міста Києва, який буде безстроковим.
Задля збереження домінуючої ролі архітектурних ансамблів собору Святої Софії та Києво-Печерської Лаври, їх історичного середовища при коригуванні Генерального плану міста Києва проведено коригування історико- архітектурного опорного плану м.Києва в рамках якого виконані такі: – наукові дослідження з вивчення, аналізу та класифікації нерухомих обєктів культурної спадщини за типами; – аналіз художніх особливостей культурної спадщини з визначенням збереженності традиційного характеру середовища, його ролі в архітектурно-просторовій композиції та ландшафті міста; – аналіз видового розкриття ансамблів з характерних точок їх сприйняття.
Охоронна (буферна) зона ансамблю споруд Києво-Печерської Лаври площею 107,744 га затверджена наказом Міністерства культури України від 29.11.2016 № 1118 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання території охоронної (буферної) зони архітектурного ансамлю Києво-Печерської лаври». Зазначеною документацією визначено межі охоронної (буферної) зони та режими її використання.
Режими використання охоронної (буферної) зони повинні враховуватись при підготовці вихідно-дозвільної документації на нове будівництво та реконструкцію об’єктів. Охоронна (буферна) зона ансамблю споруд Софійського собору та охоронна (буферна) зона ансамблю Києво-Печерської лаври поєднані територією пам’ятки ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму № 58/0/0/16-10 від 03.02.2010 р.) Наразі підготовлена вся документація для внесення цієї пам’ятки до реєстру пам’яток національного значення. Відповідно до ст. 150 та 151 Земельного кодексу України ця територія відноситься до особливо цінних земель, на її поширюються особливі умови використання. Згідно з ЗУ «Про охорону культурної спадщини», наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10, режим використання цієї території передбачає заборону нового будівництва, збереження розпланування, пам’яток та об’єктів культурної спадщини, елементів історичного упорядження, забезпечення сприятливого гідрологічного режиму, пожежної безпеки, захисту від динамічних навантажень тощо.
Межі та режими охоронних (буферних) зон включаються до містобудівної та землевпорядної документації м.Києва.
Задля унеможливлення будівництва та відведення земельних ділянок для містобудівних потреб без чітко визначених умов та обмежень, Київська міська рада прийняла рішення від 22.01.15 №24/889 «Про введення тимчасової заборони (мораторію) на будівництво та продаж земельних ділянок у межах охоронних (буферних) зон міста Києва», яке діє до затвердження скоригованого Генерального плану міста Києва та плану зонування центральної частини м. Києва.
Крім того, інформуємо, що на території Києво-Печерської лаври, що є складовою об’єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра» на сьогодні не заплановані роботи з реконструкції, які можуть мати згубний вплив на його невід’ємні характерні особливості і можуть негативно вплинути на його ВУЦ.
Також відзначає зусилля держави-сторони у розробленні Плану управління й просить завершити його розроблення за допомогою Центру всесвітньої спадщини і дорадчих органів, а також подати остаточну версію Плану управління до 1 грудня 2016 року;
Інформуємо, що оновлена версія Плану управління доопрацьована відповідно до рекомендацій Технічної оцінки ІКОМОС та передана до Центру всесвітньої спадщини у встановлений термін.
Також звертається з проханням до держави-сторони запросити спільну реактивну моніторингову місію Центру всесвітньої спадщини/ІКОМОС з метою оцінки актуального стану об’єкту, обговорення усіх гострих питань стосовно охорони історичного міського ландшафту міста Києва, включаючи посилення системи управління, надання допомоги у завершенні Плану управління з урахуванням рішень КВС й відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої спадщини;
Відповідно до попередніх домовленостей, приїзд реактивної моніторингової місії Центру всесвітньої спадщини/ІКОМОС з метою оцінки актуального стану об’єкту, очікується навесні 2017 року.
Крім того, просить державу-сторону надати до Центру всесвітньої спадщини до 1 лютого 2017 року оновлений звіт про стан збереження об’єкту й виконання вищезазначених рекомендацій для його розгляду Центром всесвітньої спадщини на 41-й сесії у 2017 році з наміром обговорення, у випадку підтвердження існування реальної чи потенційної загрози визначній універсальній цінності, можливе включення об’єкту до Списку всесвітньої спадщини під загрозою.
ІІІ. Інші актуальні питання щодо збереження, які можуть, на думку країни-учасниці, впливати на визначну універсальну цінність об’єкта
На території об’єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра» не проводилися роботи, які можуть впливати на визначну універсальну цінність об’єкта.
Разом з тим, з метою збереження нерухомої культурної спадщини на територіях Національного заповідника «Софія Київська» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника було проведено ряд ремонтних та ремонтно-реставраційних робіт.
Територія ансамблю Софійського собору (пам’ятки архітектури XI ст.) Проведені роботи по поточному ремонту та реставрації фасадів Будинку Митрополита та Корпусу № 2, також виконаний поточний ремонт покрівлі Будинку Митрополита та Пристінних келій. Мури (пам’ятка архітектури XVIII ст.)
Виконання робіт: Тривають роботи згідно затвердженого проекту «Ремонтно-реставраційні роботи по мурах Національного заповідника «Софія Київська» по вул. Володимирська, 24 у Шевченківському районі міста Києва». В повному обсязі проведені роботи на ділянках мурів з боку вулиці Стрілецької та Георгієвського провулку (від Брами Заборовського до вулиці Стрілецької).

b1 b2

Стан після проведення робіт. Мури з боку вулиці Стрілецької
Архітектурний ансамбль Києво-Печерської Лаври
Впродовж 2016 року на об’єктах Національного Києво-Печерського історико-культурного заовідника проведені натупні роботи:
Першочергові реставраційні та укріплювальні роботи монументального живопису в інтер’єрі пам’ятки архітектури «Церква над економічною брамою». Монументальний живопис, виконаний у 1905-1906 рр. в техніці олійного розпису, потребував виконання невідкладних консерваційно-реставраційних робіт. Відповідно до затвердженої у встановленому порядку технології їх виконання у 2016 році проведено укріплення та реставрацію частини живопису на ділянці площею бл. 20 м2 , а саме: – видалення профілактичної заклейки з поверхні живопису та відновлення зв’язку між живописом, ґрунтом та основою.
– Розшивка та шпарування конструктивної тріщини на склепінні галереї.
– Підведення реставраційної шпаклівки в місцях втрат живопису та тиньку.
– Видалення ущільненого поверхневого забруднення.
– Живописне відновлення в тон авторського монументального живопису.
– Покриття захисним шаром лаку.

c2c1

Здійснення заходів з водовідведення в районі ділянки над Ближніми печерами (т. зв «відгалуження Біснуватих»).
Постійною загрозою збереженню Ближніх печер є розповсюдження водоносного горизонту після тривалих рясних опадів або внаслідок швидкого танення великої кількості снігу майже по всій території Ближньопечерного саду.
Особливо потерпала від надмірного перезволоження ділянка Ближніх печер т. зв «відгалуження Біснуватих». Влітку 2016 року були проведені роботи з відведення ґрунтового потоку від території над «відгалуженням Біснуватих». З метою уточнення шляхів розповсюдження водоносного горизонту та надходження ґрунтової води були виконані інженерно-геологічні дослідження. На підставі даних вишукувань влаштовано однопроменевий дренаж, водовідведення з якого відбувається в існуючу зливоприймальну мережу. Здійснення зазначених заходів дозволить забезпечити збереження належного технічного стану «відгалуження Біснуватих», яке є складовою частиною комплексу Ближніх печер.
Наразі проводиться будівництво ІІ черги променевого дренажу, метою якого є відведення ґрунтового потоку від аварійних давньоруських ділянок печер (т.зв. Відгалужень Нестора та Меркурія). Вже виконано інженерно-геологічні вишукування, розпочались роботи з влаштування дренажу. Роботи планується завершити у квітні 2017 року.

Благоустрій території, що прилягає до Оборонного муру навколо Ближніх та Дальніх печер, з влаштуванням системи поверхового водовідведення.
Ділянка № 3 Оборонної стіни навколо Ближніх та Дальніх печер знаходиться на верхніх відмітках брівки Печерського плато, частково відіграє роль підпірної стіни. Пам’ятка потребувала проведення робіт з опорядження прилеглої території.
На початку листопада 2016 року виконано комплекс заходів, спрямованих на збереження Оборонної стіни навколо Дальніх та Ближніх печер, а саме: ремонт прилеглого замощення, системи поверхневого водовідведення вздовж західного фасаду стіни, ін’єктування наскрізних тріщин та закріплення лицьового цегляного мурування, благоустрій прилеглої території.

d1d2
Поточні ремонтні роботи на фасадах 11 пам’яток культурної спадщини Заповідника.
Щодо участі у конкурсах на отримання міжнародної грантової допомоги на реставрацію пам’яток НКПІКЗ.
З метою залучення позабюджетного фінансування на збереження пам’яток архітектури, враховуючи, що на значну частину об’єктів культурної спадщини розроблена, погоджена та затверджена у встановленому порядку науково-проектна документація, у 2016 році підготовлено пакети необхідних документів для отримання грантової підтримки від Посольського фонду США збереження культурної спадщини (AFCP) та Фонду всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на реставрацію Троїцької надбрамної церкви (XII ст., XVIII ст.), а також від Посольського фонду США збереження культурної спадщини (AFCP) для проведення реставраційно-конс ерваційних робіт та пристосування пам’ятки архітектури «Церква Спаса на Берестові» (XI ст., XVIII ст.).
Щодо регуляції вологісного режиму будівельних конструкцій церкви Спаса на Берестові. На початку вересня 2015 року в інтер’єрі церкви Спаса на Берестові було встановлено електронний прилад «Solumi – К 2000» італійської компанії «Solumi per Umidita’srl» для висушування її стін від наслідків систематичного перезволоження. Прилад генерує магнітні імпульси в радіусі 14 м, які перешкоджають надходженню вологи з ґрунту в стіни пам’ятки, внаслідок чого стіни повинні почати висихати, орієнтовно, через 4-5 місяців. Експертними спеціалістами від компанії, що надала обладнання, проводяться контрольні заміри вологості стін та аналіз відкладів солей всього терміну використання обладнання, надаються рекомендації щодо виявлення та усунення чинників перезволоження стін пам’ятки.
Контроль за використанням даного приладу проводиться співробітниками Заповідника та передбачає комплексний науковий підхід, який включає в себе: візуальні спостереження за змінами в несучих конструкціях пам’ятки, аналіз розповсюдження та складу сольових відкладів на поверхнях площин стін, контрольні заміри рівня вологості в них, повітря зовні та в інтер’єрі церкви, аналіз стану водовідведення та стану гідроізоляційного захисту склепінь, стін і підлоги для встановлення основних чинників замокання стін пам’ятки та розроблення найбільш ефективних засобів для її збереження.
IV. Відповідно до параграфу 172 Оперативних настанов опишіть масштабні реставраційні проекти, зміни та/або нові будівельні проекти, які можуть бути реалізовані на території об’єкту, буферної зони або в інших зонах, де такі містобудівні перетворення можуть вплинути на визначну універсальну цінність об’єкту, включаючи його автентичність та цілісність.
Національний заповідник «Софія Київська» інформує про проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт на Андріївській церкві (пам’ятка архітектури XVIII ст.), яка розташована в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська Лавра» і знаходиться в Tentative List. Зазначені роботи не вплинули на визначну універсальну цінність об’єкта.

e1e2
Андріївська церква (пам’ятка архітектури XVIII ст.)
Виконання робіт:
– завершено архітектурно-декоративне освітлення;
– влаштовано трасу зовнішнього електропостачання Андріївської церкви;
– знаходяться на завершальній стадії роботи з підсипки схилу ґрунтом до проектних відміток та укладання дерну на пагорбі;
– завершені ремонтно-реставраційні роботи на фасадах церкви;
– завершені ремонтно-реставраційні роботи центральних металевих сходів;
– тривають роботи з влаштування входу в підпапертне приміщення та відновлення фрагменту огорожі території з влаштуванням хвіртки;
– в поточному році заплановано реставраційні роботи в інтер’єрі церкви.
Додатково повідомляємо про проведення Громадською організацією «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» благоустрою прилеглої території до трасування фундаментів Десятинної церкви (Х ст.).

Буферна зона Ансамблю споруд Софії Київської з позначенням території Десятинної церкви
Щодо реконструкції магістральної системи водовідвідної мережі на території архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври (територія Нижньої Лаври).
Протягом останніх років вкрай негативний вплив на зміну природних умов ґрунтів та, як наслідок, на стан будівель і споруд Нижньої Лаври та Гостинного двору, що мають статус пам’яток культурної спадщини, спричиняє незадовільний стан системи магістральних інженерних водоносних комунікацій, які проходить транзитом по території Нижньої Лаври та належать до комунальної власності міста Києва.
Внаслідок перевантаженості вказаної системи водовідведення неодноразово виникали ситуації, коли під час рясних злив потоки води з прилеглих міських територій з гідродинамічним тиском розтікались по території Гостинного двору та Нижньої Лаври, стікаючи по схилах та розмиваючи ґрунт. Від затоплення поверхневими водами постійно потерпають Ближні та Дальні печери, а також численні наземні будівлі згаданих Гостинного двору та Нижньої Лаври.
Зважаючи на постійну загрозу руйнації унікальних пам’яток світового значення та з метою збереження архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври, Київська міська державна адміністрація у 2017 році планує здійснити заходи щодо винесення міської магістральної водов
ідвідної мережі за межі території Заповідника.
V. Публічний доступ до звіту про стан збереження
(Примітка: цей звіт буде завантажено для публічного доступу в інформаційну систему Центру всесвітньої спадщини. Якщо країна-учасниця має заперечення проти того, щоб звіт був розміщений повністю, для публічного доступу буде відкрита лише одна сторінка резюме).
VI. Підпис відповідального органа

ДОКУМЕНТИ:
Звіт про стан збереження об’єкту всесвітньої спадщини
“Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра (Україна)” (C 527 bis)

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245193769&cat_id=244913751


«Лавра» проти Лаври

Біля пам’ятки ЮНЕСКО можуть з’явитись висотні «сусіди». Що треба робити, щоб уникнути будівництва?

Оселя з вікнами на дзвіницю Києво-Печерської лаври — вже не мрія, а реальність. Буквально через дорогу від пам’ятки ЮНЕСКО, на вулиці Лаврській, 16, планується будівництво житлового комплексу «Лавра». Це територія колишньої взуттєвої фабрики «Київ». На її місці можуть з’явитися будинки висотою від восьми до 11 поверхів, це близько 40 метрів заввишки, тоді як допустима висота для історичної зони Києва — 25 метрів.

Про недопустимість такого сусідства мали б заявляти насамперед Міністерство культури та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Однак там мовчать. «День» у запиті уточнив у Міністерства культури, чи готує відомство офіційну заяву стосовно інформації про забудову буферної зони Києво-Печерської лаври та чи повідомлятиме про це Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відповіді чекаємо.

Громадськість побоюється, що Національний заповідник «Софія Київська» та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, котрі стоять у списку пам’яток ЮНЕСКО під одним номером, таки втраплять у так званий чорний список, тобто стануть претендентами на вибуття з реєстру. Експерти хвилюються не лише за реакцію Комітету, а й за те, що Київ безповоротно втрачає історичне обличчя. Поява висотки навпроти дзвіниці Лаври стане ще одним потворним мазком по ньому.

«ТАК ПОПРАЦЮВАВ ЗАМОВНИК»

Елітний житловий комплекс «Лавра» наразі існує на паперах. Але його розвіртуалізації нічого не заважає. За планом зонування Києва та проектами детальних планів територій, які торік з великими скандалами розробляла Київрада, територія фабрики «Київ» є зоною житлової багатоповерхової забудови. Хоча за Генеральним планом-2020, за яким досі живе столиця, ця місцина є промисловою зоною. А це зовсім інше цільове призначення, навантаження на існуючу інфраструктуру та й інше функціональне сусідство з лаврою.

Проект детального плану території для місцини Печерськ ще не затверджений міською радою. Однак, як з’ясували ЗМІ, у протоколі засідання містобудівної ради йдеться, що депутати підтримали ідею «функціонального перетворення території колишніх промислових підприємств і розміщення на них житлово-громадської забудови». Йдеться про територію колишньої взуттєвої фабрики «Київ».

«Так попрацював замовник, — коментує зміну цільового призначення земель Микола ПАРХОМЕНКО, член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) на громадських засадах. — Будувати там можна і треба, але дозовано, не більше, ніж у п’ять поверхів. Тобто дозволяється малоповерхове будівництво, котре не заважатиме пам’ятці ЮНЕСКО. Але задекларувати можна менше, а потім, як на вулиці Гончара, 17—23 біля Софії Київської, збудувати більше, ніж передбачено у проекті. По всьому місту так робиться: спочатку інвестори відхоплюють земельну ділянку, показують владі поблажливий проект, а потім у процесі будівництва його змінюють».

ХИТРЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

На думку пам’яткознавця, замість житлового комплексу біля Лаври були б доречними парк, сквер або об’єкт соціального значення. Але ні місту, ні забудовнику від цього жодної вигоди, адже продаж квартир, та ще поруч зі святинею — це хороший прибуток. Експерт охрестив цю місцину новими «Печерськими Липками». Для цього є всі підстави, адже детальний план території для Печерська передбачає житлову забудову на інших земельних ділянках біля Лаври. Так, на вулиці Лейпцизькій, 13 холдингова компанія «Київміськбуд» уже зводить житло еліт-класу з каскадною поверховістю від семи до 17 поверхів. На вулиці Лаврська, 6 планується готельно-офісний центр з підземним паркінгом. Закон нібито забороняє появу таких об’єктів у буферній зоні пам’ятки ЮНЕСКО, та є одна хитрість, на яку йдуть інвестори, щоб це оминути.

«Якщо закон і генплан міста не дозволяють будувати у даному місці, забудовники замовляють інший документ — історико-містобудівне обґрунтування (науково-проектна документація яка визначає, чи можна будувати і реконструювати об’єкти та споруди у межах певного історичного ареалу і граничні параметри таких об’єктів. — Авт.). Це документ, який придумали чиновники часів Віктора Януковича. Якщо він проходить погодження у Міністерстві культури, а як правило Мінкульт його схвалює, тоді, навіть попри заборону закону та ЮНЕСКО, інвестор має на руках документ, який дозволяє йому будувати що завгодно», — пояснює Микола Пархоменко.

ЧОМУ МОВЧИТЬ ЗАПОВІДНИК?

Так само, як Мінкульт, грає у мовчанку Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Головний архітектор заповідника Яків ДІХТЯР пояснив «Дню», що доки забудовник не подав на затвердження міністерства історико-містобудівне обґрунтування свого об’єкту та його проект, заповідник не може нічого зробити.

«Інформації про погодження проекту чи історико-містобудівного обґрунтування ще немає: Мінкульт їх не отримував, днями ми запитували про це у відомства, — додає Яків Діхтяр. — Заповідник ознайомлюватись з цими документами не уповноважений. Єдине, що ми можемо зробити, якщо вони з’являться, — звертатись до Міністерства культури, щоб не поспішали їх погоджувати, а проінформували насамперед ЮНЕСКО про наміри щодо такого будівництва».

На думку Миколи Пархоменка, заповідник мав би давно бити на сполох, закликати громадськість до захисту святині і розповісти про ситуацію ЮНЕСКО. До речі, Комітет всесвітньої спадщини планував свій візит до Києво-Печерського заповідника ще минулої осені, щоб перевірити, як дбають про пам’ятку. Певні порушення експерти УТОПІК зафіксували майже рік тому (про це «День» писав у матеріалі «Як захистити Лавру від… церкви?» у №62—63 за 8—9 квітня 2016 року). Згодом візит відклали до весни.

Р.S.Коли верстався номер, «День» отримав від Міністерства культури відповідь на запит. Нас запросили взяти участь у брифінгу щодо звіту про стан збереження об’єкту всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра (Україна)» і виконання рекомендацій 40-ї сесії ЮНЕСКО. У Мінкульті обіцяють, що на брифінгу ми зможемо дізнатися відповіді на свої запитання. Подія відбудеться 3 лютого. «День» слідкує за розвитком ситуації.

Інна ЛИХОВИД, «День»

http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/lavra-proty-lavry


Заява

8 лютого цього року народний депутат Олексій Гончаренко забруднив червоною фарбою історичний фрагмент Берлінської стіни на території Німецького посольства, написав слово «НЕІП» (ні), пояснивши свій вчинок протестом проти висловлювання посла Німеччини в Україні Ернеста Райхеля про те, що відсутність російських військ не є обов’язковою умовою проведення виборів на Донбасі. Члени Головної Ради Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» вважають недопустимим боротися в такий спосіб з пам’ятками історії і  нашими, і світовими, тим більше що будучи депутатом Верховної Ради України і делегатом ПАРЄ від України він має можливість висловлювати свої протести в цивілізаційний формі.

Голова Товариства

к.і.н М.І.Бур’янова


ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ СХВАЛИЛА У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ФОНД”.

9 лютого Верховна Рада України схвалила за основу у першому читанні проект Закону України «Про Український культурний фонд».
Під час свого виступу Міністр культури України Євген Нищук звернувся до народних депутатів з проханням підтримати цей законопроект.

«Підтримка цього законопроекту є надзвичайно важливою, адже це підтримка з вашого боку молодих виконавців, мистецьких проектів та культурних об’єктів», – сказав Євген Нищук.
Також Міністр культури України зазначив, що важливою особливістю цього фонду є прозорість його діяльності, що забезпечуватиметься структурою органів управління, експертним відбором та моніторингом виконання культурних і мистецьких проектів, а також публічним представленням результатів реалізованих проектів.

Відповідний законопроект був розроблений групою народних депутатів з метою сприяння розвитку культури та мистецтв України, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, а також широкого доступу громадян до національного культурного надбання та підтримка культурного розмаїття.
Діяльність Українського культурного фонду забезпечуватиметься Наглядовою радою Фонду і Дирекцією на громадських засадах.
Наглядова рада Фонду, яка забезпечуватиме контроль за діяльністю Фонду, формуватиметься з двох осіб, яких визначає Президент України, двох осіб, визначених Міністерством культури України, двох представників від закладів культури, двох представників від громадських об’єднань та Голови Фонду, який призначатиметься на посаду Міністерством культури України з числа кандидатур (не більше трьох), визначених Наглядовою радою Фонду.

Основна діяльність Фонду – стимулювання розробки і впровадження сучасних культурних і мистецьких проектів, сприяння виробленню конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного культурного продукту. А також виступатиме стартовим майданчиком для підтримки мистецьких дебютів, у тому числі за рахунок надання грантів та стипендій.
Важливим напрямом роботи Фонду стане експертний відбір, фінансування та моніторинг виконання культурних і мистецьких проектів, реалізація яких забезпечуватиметься за підтримки Фонду.
Серед основних завдань Фонду також збереження, актуалізація і популяризація національного культурного надбання, підтримка реалізації міжнародних проектів, популяризація української культури та мистецтв, формування міжнародного позитивного іміджу України.
Обов’язковою умовою завершення будь-якого проекту, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду, визначається публічне представлення результатів виконання проекту, а також розміщення звіту про використання коштів у рамках проекту на офіційному веб-сайті.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245197150&cat_id=244913751


У МІНКУЛЬТУРИ ОБГОВОРИЛИ ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ СЕКТОРУ КУЛЬТУРИ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ УКРАЇНИ У СПРАВАХ ЮНЕСКО НА 2017 РІК

image002Під головуванням першого заступника Міністра культури України Світлани  Фоменко відбулося перше засідання членів сектору культури та культурної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

Під час засідання  розглядався звіт про діяльність Національної комісії України у справах ЮНЕСКО за 2016 рік, зокрема підготовлений та направлений Мінкультури до ЦВСЮНЕСКО  Звіт про стан збереження об’єкту всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра (Україна)» і виконання рекомендацій 40-ї сесії КВС ЮНЕСКО (м. Стамбул, 2016) та  заходи, що вживаються з метою збереження цієї історичної та культурної пам’ятки.

Також  під час засідання обговорювався  план роботи сектору культури та культурної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО на  2017 рік.

З поміж іншого,  розглядались пропозиції Мінкультури щодо включення до плану роботи  Нацкомісї  низки заходів з розробки та реалізації законодавчих ініціатив, підзаконних актів, а також проведення комунікаційних заходів – круглих столів, навчальних візитів, семінарів та конференцій.

Учасники зустрічі висловили  бажання  долучити до роботи сектору Національної комісії України у справах ЮНЕСКО групу фахівців та експертів, акцентувавши свою роботу на двох фахових напрямках – культури та культурної спадщини,  що дозволить  більш ефективно планувати та реалізовувати  покладені на нього завдання.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245199077&cat_id=244913751

 


МІНКУЛЬТУРИ НАГОЛОШУЄ НА НЕОБХІДНОСТІ ВЖИТИ ЗАХОДІВ ДЛЯ НЕДОПУЩЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ІСТОРИКО-АРХЕОЛОГІЧНОГО ПРОЕКТУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ АР КРИМ ТА МІСТА СЕВАСТОПОЛЬ

У зв’язку з анонсованими  намірами окупаційної влади АР Крим і британських вчених-археологів з університету міста Брістоля та англійського військово-історичного журналу реалізувати спільний історико-археологічний проект, пов’язаний з подіями Кримської війни 1853-1856 років, зокрема проведення спільних археологічних розкопок, видання книг та журналів відповідного спрямування та організації молодіжних археологічних таборів для російських та британських студентів (http://newsyou.info/britanskie-arxeologi-sobirayutsya-realizovat-krupnyj-proekt-v-krymu), Мінкультури звернулося до МЗС України з листом щодо направлення ноти протесту МЗС РФ та МЗС Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Міністерство культури України звертає увагу, що будь-яке втручання у цілісність об’єктів  культурної спадщини, що знаходяться на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, розцінюватимуться Українською Стороною як порушення Росією своїх обов’язків як держави-окупанта з покладенням на неї за такі дії міжнародно-правової відповідальності.

А також вимагає від РФ як держави, що здійснює тимчасову незаконну окупацію українських територій, забезпечити виконання своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом.

Мінкультури просить Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії вжити заходів для недопущення відвідування  окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь громадянами Великобританії (у т.ч. британськими археологами з університету міста Брістоля та англійського військово-історичного журналу) та наголошує на необхідності дотримання режиму в’їзду на окуповану територію України, встановленого діючим законодавством України.

Мінкультури звернулося до Генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової із закликом засудити протиправні дії РФ як країни-окупанта та вжити заходів щодо відновлення правового порядку згідно Конвенцій ЮНЕСКО.

Наголошуємо, що резолюціями Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року та 71/205 від 19 грудня 2016 року, рішеннями 194-ї, 195-ї, 196-ї, 197-ї, 199-ї та 200-ї сесій Виконавчої Ради ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», ухвалених протягом 2014-2016 років, підтверджується суверенітет і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Відповідно до статті 3 Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини від 16.01.1992 кожна держава-член  зобов’язується запровадити за допомогою  діючих у   відповідній державі   процедур правову систему охорони археологічної спадщини, а саме запровадити процедуру видання попереднього  спеціального дозволу на розкопки та інші види  археологічної  діяльності.

Україна таку процедуру запровадила Законами України «Про охорону археологічної спадщини» та «Про охорону культурної спадщини».   Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведення археологічних розвідок,  розкопок,  інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони,  в історичних ареалах населених  місць,  а  також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, здійснюється   за   дозволом,   виданим центральним   органом   виконавчої  влади,  що  реалізує  державну політику  у  сфері  охорони  культурної  спадщини.

Станом на сьогодні Мінкультури не видавалося жодних дозвільних документів на проведення робіт на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Також Мінкультури привертає увагу, що археологічна спадщина України потребує особливого режиму захисту, передбаченого положеннями Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 року, Стороною якої є Російська Федерація.

Крім цього, відповідно до положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року держава, що здійснює окупацію, зобов’язана забезпечити належну охорону культурних цінностей та повагу до них.

Також наголошуємо, що відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Згідно статті 32 Рекомендацій, що визначають принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок  від 05.12.1956, у разі збройного конфлікту, держави-члени ЮНЕСКО, що окупували територію тієї чи іншої держави, повинні утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій ними території. 

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245199067&cat_id=244913751


Засідання Колегії Головної ради УТОПІК

2 лютого 2017 року відбулося засідання Колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури з наступним порядком денним:

1. Про перспективи пам’яткоохоронної діяльності у Хмельницькій області

Доповідає: член Колегії Головної ради Товариства

Монастирський Денис Анатолійович

2. Про поновлення громадської інспекції Товариства

Доповідає: заступник голови Товариства

Кожушко Богдан Васильович

3.Про план роботи організацій Товариства на 2017 рік.

Доповідає: заступник голови Товариства

Титова Олена Миколаївна

4. Різне.

З цих питань прийнято наступні постанови:

1. 1/1 Про громадську інспекцію Товариства у сфері охорони культурної спадщини 

2. 2/1 Про створення Хмельницької обласної організації Товариства

3. 3/1 Про план роботи організацій Товариства на 2017 рік


Охорону пам’яток заповідник “Межибіж” обговорить з громадою

16806776_1406024362782025_6574925657794052705_n_resizedПоряд з унікальними пам’ятками історії, архітектури, археології можна прожити все життя – але й не здогадуватися, які величезні можливості відкриває їхня дбайлива охорона та використання. Це засвідчило соціологічне опитування щодо обізнаності мешканців Меджибізької об’єднаної територіальної громади у питаннях пам’яткоохоронної діяльності, яке було проведено 19 лютого 2017 р.

87 мешканців Меджибожа та сіл Требухівці і Ставниця, тобто кожен сотий дорослий місцевий житель був проанкетований у рамках підготовки до консультацій з громадськістю на тему: “Співпраця Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” з Меджибізькою ОТГ щодо дотримання пам’яткоохоронного законодавства і збереження історичної забудови”.

Соціологічне дослідження провели спільно Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” та студенти Української Академії лідерства, які приїхали на Хмельниччину з 18 областей України для практичного навчання та волонтерської роботи. Результати анкетування засвідчили, що мешканці Меджибізької об’єднаної громади у своїй більшості ще не надто усвідомлюють, якою потужною основою для соціального розвитку та добробуту є історичні пам’ятки Меджибіжчини, і що цю історико-культурну основу треба заради цього зберігати та відновлювати. Однак, громадська думка вже починає активізуватися в цьому напрямку, і, наприклад, близько 20% меджибіжчан назвали необхідність реставрації пам’яток необхідною умовою для розвитку туризму та супутньої інфраструктури.

Повністю результати соціологічного опитування будуть проаналізовані під час консультацій з громадськістю: “Співпраця Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” з Меджибізькою ОТГ щодо дотримання пам’яткоохоронного законодавства і збереження історичної забудови”, які відбудуться у конференц-залі меджибізької фортеці 23 лютого 2017 р. об 11:00. 

http://prostir.museum/ua/post/38828


28 музеїв зустрінуться у Слов’янську на Донеччині

З 21 по 24 лютого 2017 року у рамках проекту «Музей відкрито на ремонт: Слов’янськ, Лисичанськ» на базі Слов’янського краєзнавчого музею проходитиме воркшоп «Сучасні методи роботи музею». Участь у проекті візьмуть 28 музеїв із Луганщини і Донеччини, а також Києва, Дніпра та інших міст України.

У рамках воркшопу будуть представлені результати першого етапу проекту «Музей відкрито на ремонт», який проходив із листопада 2016 року по лютий 2017 року у Слов’янському та Лисичанському краєзнавчих музеях. У програмі воркшопу презентація сучасної техніки та її можливостей для музейних досліджень і просвітницької діяльності, яку отримала «Музейна лабораторія» Слов’янського краєзнавчого музею від проекту «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри (UCBI)» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Окрім того, відбудеться ряд лекцій, дискусій та обговорень на тему осучаснення методів та форматів роботи музею (виставкова діяльність; робота з фондами; дослідницька, просвітницька, комунікаційна функції музею).

Спікерами воркшопу стануть запрошені експерти у сфері комунікацій, митці, представники музеїв та культурних інституцій: Національний художній музей України, Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького та інші.

До участі у воркшопі зголосилися близько 40-ка музейників із Донецької і Луганської областей,  також спікери з Києва та Дніпра і інших міст.

«МУЗЕЙ ВІДКРИТО НА РЕМОНТ» – проект, який триватиме протягом чотирьох місяців із листопада 2016 по березень 2017 року у  Слов’янському (Донеччина) і Лисичанському (Луганщина) краєзнавчих музеях. Дослідницький проект під час якого до роботи музеїв будуть залучені куратори, оновлено матеріально-технічну базу, організовано навчання для музейних працівників та розроблено і реалізовано комунікаційну концепцію для кожного музею. Результатом проекту стануть виставки, ряд освітніх заходів для музейників та відвідувачів і методологічні рекомендації для подальшого розвитку музеїв.

Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру реалізується проектом «Музей відкрито на ремонт: Слов’янськ і Лисичанськ» у рамках Української ініціативи зміцнення громадської довіри (UCBI) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

http://prostir.museum/ua/post/38833


100 робіт Тетяни Яблонської покажуть на ретроспективній виставці в Національному художньому музеї

invitation1_resized24 лютого 2017 року Національний художній музей України до 100-річчя від дня народження видатної української художниці Тетяни Яблонської відкриває ретроспективну ювілейну виставку «І спогади, і мрії». На виставці буде представлено близько 100 творів живопису й графіки, матеріали з родинного архіву, які охоплюють основні періоди творчості художниці.

Виставка «І спогади, і мрії» – це спроба відобразити напружений діалог Тетяни Яблонської з класиками минулого й сучасності, спроба сприйняти та пережити історію через пейзажі та споглядальні сюжетні твори. ЇЇ роботи не втрачають свого значення завдяки послідовній розробці «вічних тем»  та розвитку найкращих традицій класичного українського живопису. Творчість Тетяни Яблонської визначає основні тенденції українського мистецтва другої половини ХХ століття. Її  твори – «Хліб» (1949), «Лебеді» (1966), «Юність» (1969), «Життя продовжується» (1971), «Льон» (1977) – увійшли до скарбниці національної  культури.

Учениця славетного живописця й педагога Федора Кричевського, Тетяна Яблонська формувалася як митець, в умовах соціалістичного реалізму, проте їй вдалося актуалізувати традиції світового та вітчизняного фігуративного мистецтва. Кожний період творчої біографії художниці відкриває новий етап її стилістичних пошуків та роздумів. І кожен раз Яблонська постає унікальним живописцем, який глибоко відчуває сенс життя та світу.

«І спогади, і мрії» – так спершу називалася картина «Життя продовжується», одна з найцікавіших у музейній колекції. Ця назва підказала ідею виставки, яка побудована навколо особистості художниці.

Ретроспективна ювілейна виставка буде розгорнута в трьох виставкових залах, починаючи з першої самостійної картини «Перед стартом» (1947) і завершуючи пастелями останніх років життя. Про деякі картини, які важливі для уявлення про масштаб творчого доробку художниці – «Хліб» (1949), «Безіменні висоти»(1969), «Стара Флоренція»(1973), «Льон» (1977), буде розказано завдяки чисельним підготовчим малюнкам, етюдам, ескізам. Експозиція надає рідкісну можливість простежити народження шедевру від задуму до його втілення.

«Зараз я прийшла до висновку, що у мистецтві головне – особистість художника, його безпосередня почуття, поезія його душі й уміння захопити цим глядача. Тут не може бути ніякого самоствердження, ніяких пошуків оригінальності, ніякого епатажу. Все це “від лукавого”». Тетяна Яблонська, 1997.

Паралельно з виставкою проводиться освітня програма, мета якої – створити простір для спілкування та дискусії, побудувати своєрідний міст між різними періодами творчості художниці та сьогоденням. До програми входить цикл лекцій, кінопокази, зустрічі з художниками, кураторські та авторські екскурсії. Для дітей програма буде включати майстер-класи та екскурсії.


Туристичним селом 2016-го року стало Гоголеве на Полтавщині

Днями фінішував перший етап всеукраїнського соціального проекту про українське село «Сільський ревізор». Київські журналісти проводили ревізію об’єктів соціальної інфраструктури у Полтавській, Чернігівській, Одеській, Київській, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Черкаській областях.

За п’ятибальною шкалою оцінювався кожен об’єкт соціальної сфери у селі: школа, дитсадок, фельдшерсько-акушерський пункт, амбулаторія, пошта, сільська  рада, будинок культури, бібліотека, музей, стадіон, магазин, ферма, підприємства. Досліджувалися (теж у балах) стан доріг, вуличного освітлення, чистоти узбіч, водойм, допомога АТО та інше. Публікувався також сільський бюджет, де було вказано, звідки надходять соціальні кошти, куди і як витрачаються.

«На національному рівні підняти проблему інфраструктури українського села; показати, що воно може бути комфортним місцем для проживання; перевірити, як про нього піклуються аграрії та держава», – так озвучила місію проекту його керівник Дарина Козоріз.

Творча група проекту щомісяця на декілька днів поселялася в обраному селі, спілкувалася з усіма, кого зустрічала. Показати українську громаду зсередини, її спільні і слабкі сторони – мета «Сільського ревізора».
Інспектування почали із батьківщини автора «Ревізора» – села Гоголевого на Шишаччині (Полтавська область). За рік журналісти відвідали десять сіл, кожне із яких отримало нагороду та кошти на розвиток власної інфраструктури.

За результатами голосування Гоголеве здобуло почесне звання «Туристичне село року 2016» та подарунковий сертифікат на суму 10 000 грн.

Головну нагороду та сертифікат від «Сільського ревізора» у 100 000 грн. отримало село Денихівка Тетіївського району на Київщині.

На церемонії нагородження, що відбулася в Києві, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова зазначила: «Я пораділа, що є різні успішні села: портові, що мають бюджет у кілька десятків мільйонів гривень, та невеликі, котрі мають тисячі гривень. Проте кожне село знайшло свою особливість, певну локальну «фішку», яку можна розвивати».

Ми теж вдячні творчій групі проекту за те, що привернули увагу громадськості до людей української землі, людей українського села. Такий проект потрібний, бо він ще більше згуртовує громади, вселяє впевненість, що наші села заслуговують на добре слово і підтримку, а люди достатньо відкриті і готові до співпраці з інвесторами.

Село – це колиска нашої культури. Вдячні всім, хто нас підтримав і віддав свої голоси за всесвітньовідоме село Гоголеве.

Тож не пропустіть шанс розповісти про своє село та отримати перемогу в одній із номінацій «Сільського ревізора» чи навіть стати «Селом року 2017».

http://prostir.museum/ua/post/38840


Палац Сенявських у Меджибізькій фортеці: відбудова триває

P2100228_resizedУ 2017-й рік Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” увійшов, практично завершуючи перший етап реставрації палацу Сенявських, до недавнього часу найбільш зруйнованої, а водночас найскладнішої і найцікавішої частини Меджибізької фортеці.

Завдяки рішенням Хмельницької обласної ради про фінансування першочергових протиаварійних та консерваційних робіт відновлено палацову стіну, яка розсипалася наприкінці 2014 року. Цей етап реставраційних робіт є початком реального відродження унікального архітектурного об’єкту. За сприяння депутатського корпусу обласної ради тривають підготовчі роботи для подальшої повномасштабної реставрації усього палацового комплексу Меджибізької фортеці, з подальшим використанням палацових корпусів і оборонних споруд під музеї.

IMG_3272_resized

В процесі виконання робіт споруджено спеціальну металеву конструкцію, яка фіксує аварійну частину палацу на час проведення реставрації. Палац накрито дахом, відсутність якого впродовж півстоліття й призвела до руйнування будівлі. Тривають інші дослідницькі, археологічні та інженерні роботи всередині палацу та в його підземних частинах.

Впродовж 2015 та 2016 років з обласного бюджету на проектувальні та реставраційні роботи у Меджибізькій фортеці спрямовано 7 млн. 793,5 тис. грн., з них 1 млн. 320 тис. грн. у 2015 році та 6 млн. 473,5 тис. грн. у 2016 році. На сьогоднішній день всі види та об’єми робіт відповідно до розробленої науково проектної документації на попередні та першочергові протиаварійні роботи на споруді палацу виконані повністю.

Нагадаємо, що Меджибізьку фортецю, яка є унікальним зразком оборонної та палацової архітектури XVI-XIX століть, наприкінці 1950-х років з дозволу тодішньої влади почали розбирати на будівельні матеріали. Каміння та все, що вдавалося здобути внаслідок такого масштабного вандалізму, йшло на ремонти доріг та господарських споруд. Пізніше знищувати фортецю припинили, оголосили пам’яткою архітектури національного значення. Час від часу проводились реставраційні роботи, але для відновлення головної резиденції Меджибожа завжди бракувало фінансування.

Впродовж 2015 та 2016 років з обласного бюджету на проектувальні та реставраційні роботи у Меджибізькій фортеці спрямовано 7 млн. 793,5 тис. грн., з них 1 млн. 320 тис. грн. у 2015 році та 6 млн. 473,5 тис. грн. у 2016 році. На сьогоднішній день всі види та об’єми робіт відповідно до розробленої науково проектної документації на попередні та першочергові протиаварійні роботи на споруді палацу виконані повністю.

Нагадаємо, що Меджибізьку фортецю, яка є унікальним зразком оборонної та палацової архітектури XVI-XIX століть, наприкінці 1950-х років з дозволу тодішньої влади почали розбирати на будівельні матеріали. Каміння та все, що вдавалося здобути внаслідок такого масштабного вандалізму, йшло на ремонти доріг та господарських споруд. Пізніше знищувати фортецю припинили, оголосили пам’яткою архітектури національного значення. Час від часу проводились реставраційні роботи, але для відновлення головної резиденції Меджибожа завжди бракувало фінансування.

Тим більш вагомою є справа реставрації цієї частини Меджибізької фортеці на сьогоднішній день, коли у складний та напружений для країни час Хмельницька область відроджує одну із своїх найцінніших пам’яток – свідчення нашої європейської історії, військових традицій та прагнення до мирного життя.

http://prostir.museum/ua/post/38826


До Дня пам’яток історії та культури (18 квітня)

Керівникам відокремлених підрозділів

ГО «Українське товариство охорони

 пам’яток історії та культури»

 Громадська організація «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» започатковує  ВСЕУКРАЇНСЬКУ ПАМ’ЯТКООХОРОННУ ТОЛОКУ «ДОГЛЯНУТА  СПАДЩИНА».

           Дата проведення Першої  Толоки – 13 квітня 2017 року.

Мета проекту: привернути увагу до  стану справ щодо захисту і збереження культурної спадщини України державних та громадських організацій і установ управлінського, екологічного та пам’яткоохоронного напряму, виборних та інших органів територіальних громад,  органів управління освіти і освітніх установ, суб’єктів туристичної діяльності та інших зацікавлених установ та осіб.

Щорічне проведення Всеукраїнської Толоки сприятиме  дієвому громадському контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, розвитку  культурного середовища, збереженню автентичності  історичних культурних ландшафтів, їх туристичного потенціалу, ефективному використанню місцевих природно-рекреаційних ресурсів, створенню туристично-привабливого іміджу України як держави, багатої на пам’ятки історії та культури, що дозволить скоригувати уявлення про феномен культурної спадщини, принципи її збереження та актуалізації  в якості  ресурсу економічного розвитку регіону і держави.

Проведення Толоки має неабияке виховне значення. Вона сприятиме єднанню та консолідації сил, які стоять на захисті культурного надбання України.

Участь дітей та підлітків у Толоці сприятиме поширенню їх знань, конкретному вивченню історії та походження історичних пам’яток, вихованню  історичної пам’яті, формування почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та  інших народів, що проживають на території України та за її межами.

Підсумки Першої Толоки будуть висвітлені на сайті Товариства, в засобах масової інформації.

Для організації та проведення Першої Толоки прошу провести відповідну роботу на місцях, а саме:

  • до 3 березня 2017 р. створити Штаби для проведення Толоки; проробити це питання з державними і громадськими організаціями та установами на місцях: управлінського, екологічного та пам’яткоохоронного напряму, з суб’єктами туристичної діяльності, з членами територіальних громад, з освітніми установами та ін.; проінформувати  і залучити до її організації та висвітлення місцеву владу,  бізнес-структури та ЗМІ, інших зацікавлених установ та осіб;
  • до 7 березня 2017 р. надіслати до штабу УТОПІК ( на адресу: 01015, Київ, вул. Лаврська 9, корп. 19  або на e-mail: <utopik-ukraine@yandex.ru>) для включення до загального плану проведення Толоки  наступну інформацію:
  • обраний для проведення Толоки об’єкт чи об’єкти;
  • координати контактної  особи;
  • інформацію про організаторів та партнерів.

наприкінці дня 13 квітня надіслати до штабу УТОПІК коротку інформацію про підсумки проведення Першої Толоки на місцях.

Для проведення Толоки радимо обрати  такі об’єкти:

  • об’єкти, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;
  • замки, фортеці, старі млини, кам’яниці;
  • щойно виявлені пам’ятки історії та культури;
  • будівлі, що мають історичну цінність;
  • цвинтарі, поховання воїнів, що загинули під час Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів, учасників АТО;
  • природно-ландшафтні заповідники, меморіальні сквери тощо
  • та ін.

Для висвітлення цілей та мети Толоки плануємо провести в приміщенні Товариста (м.Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19) у двадцятих числах березня прес-конференцію.

 

Голова Товариства,

кандидат історичних наук,  Заслужений працівник культури України

М. І.  Бур’янова


У КИЄВІ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВИДАТНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНИЦІ ТЕТЯНІ ЯБЛОНСЬКІЙ

image00224 лютого у Києві на будинку за адресою провулок  Мар’яненка,14  урочисто відкрито меморіальну дошку Герою України, народній художниці України, лауреату  Національної премії України  імені Тараса Шевченка, академіку Академії мистецтв України Тетяні Яблонській,  ім’я якої є своєрідним символом українського образотворчого мистецтва.

Цього року видатній українській художниці виповнюється 100 років з дня народження. Впродовж усього свого творчого життя Тетяна Яблонська брала участь у численних всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних виставках, серед яких найвідоміші: у 1956 році — XXVIII Міжнародна художня виставка у Венеції (Бієнале), у 1958 році — Всесвітня виставка в Брюсселі, де Тетяна Яблонська була нагороджена бронзовою медаллю за картину «Хліб» (1949). Починаючи зі студентських років, мала більш ніж 30 персональних виставок у Лондоні, Будапешті, Києві  та  інших містах України.

У 1997 році ЮНЕСКО назвало Тетяну Яблонську художником року, а в 2000 році Міжнародний біографічний центр у Кембриджі удостоїв її звання «Жінка року». Це престижне звання присвоюється лише яскравим і самобутнім особистостям, чиї досягнення визнані в міжнародному масштабі.

«Постать Тетяни Яблонської  – унікальна для української культури. Її полотна – живі, яскраві, сповненні життя.  Кожна з її робіт – справді «картина – роман», «народна епопея», унікальна історія людини, як частини великого народу. Твори Яблонської – наш національний художній скарб, насичений  теплотою і почуттям захоплення навколишнім світом. Держава ж має зберігати та популяризувати імена та творчість таких Геніїв, аби, натхненні  ними, в Україні народжувалися нові видатні імена», – говорить Міністр культури України Євген Нищу.

Нагадаємо, що до 100-річчя  з дня народження цієї видатної постаті у вітчизняному образотворчому мистецтві відбудуться  пам’ятні  події та заходи. Так, 14 лютого у Київському національному музеї російського мистецтва відкрилась виставка  до дня народження Тетяни Яблонської, яка діятиме  до 12 березня. У Національному музеї літератури України діятиме виставка, яка представить  ліричні  пейзажі художниці 80-х років.

Сьогодні, 24 лютого  в день народження Тетяни Яблонської  відкрилась виставка у Національному художньому музеї України, яка представляє творчі роботи  художниці всіх періодів творчості .

Національний банк України випустив монету до 100-річчя народної художниці Тетяни Яблонської , а до кінця лютого видавництво Родовід  планує випустити книгу «Тетяна Яблонська», яка представить  зібрання творів художниці у колекції Запорізького художнього музею.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245204902&cat_id=244913751


У КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИК УЧАСНИЦІ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ, ПОЕТЕСІ ОЛЕНІ ТЕЛІЗІ

image002 (1)На території Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” відкрили пам’ятник учасниці українського визвольного руху, поетесі Олені Телізі. У церемонії відкриття взяли участь представники Уряду, духовенства, КМДА, громадські діячі, учнівська та студентська молодь.

Предстоятель Української Православної церкви Київського патріархату Філарет під час освячення пам’ятника Олені Телізі  наголосив, що цією подією  український народ вшановує  пам’ять всіх  борців, які віддали своє життя за Незалежність української держави. Під час свого виступу  Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко підкреслив, що відкриття пам’ятника поетесі й діячці ОУН Олені Телізі у Бабиному Яру розвінчує російські міфи про роль і місце українських патріотів, зокрема ОУН, у Другій світовій війні.

Заступник Глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко акцентував увагу на тому, що відкриття  цього пам’ятника є знаковою подією – повернення історичної пам’яті. Міністр культури України Євген Нищук, у свою чергу, під час виступу  підкреслив, що відкриття пам’ятника Олені Телізі  є  визнанням її  значного  внеску  у відстоювання української державності, справжнього патріотизму, а також її  творчого внеску у вітчизняну культурну скарбницю. Що в свою чергу, за  його словами, сприятиме активнішому залученню молоді до вивчення біографії і творчості поетеси.
Автори скульптурної композиції:  Олександра Рубан, Віктор Липовка та Іван Єршов.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245205513&cat_id=244913751