Архів за 22 Лют 2017


100 робіт Тетяни Яблонської покажуть на ретроспективній виставці в Національному художньому музеї

invitation1_resized24 лютого 2017 року Національний художній музей України до 100-річчя від дня народження видатної української художниці Тетяни Яблонської відкриває ретроспективну ювілейну виставку «І спогади, і мрії». На виставці буде представлено близько 100 творів живопису й графіки, матеріали з родинного архіву, які охоплюють основні періоди творчості художниці.

Виставка «І спогади, і мрії» – це спроба відобразити напружений діалог Тетяни Яблонської з класиками минулого й сучасності, спроба сприйняти та пережити історію через пейзажі та споглядальні сюжетні твори. ЇЇ роботи не втрачають свого значення завдяки послідовній розробці «вічних тем»  та розвитку найкращих традицій класичного українського живопису. Творчість Тетяни Яблонської визначає основні тенденції українського мистецтва другої половини ХХ століття. Її  твори – «Хліб» (1949), «Лебеді» (1966), «Юність» (1969), «Життя продовжується» (1971), «Льон» (1977) – увійшли до скарбниці національної  культури.

Учениця славетного живописця й педагога Федора Кричевського, Тетяна Яблонська формувалася як митець, в умовах соціалістичного реалізму, проте їй вдалося актуалізувати традиції світового та вітчизняного фігуративного мистецтва. Кожний період творчої біографії художниці відкриває новий етап її стилістичних пошуків та роздумів. І кожен раз Яблонська постає унікальним живописцем, який глибоко відчуває сенс життя та світу.

«І спогади, і мрії» – так спершу називалася картина «Життя продовжується», одна з найцікавіших у музейній колекції. Ця назва підказала ідею виставки, яка побудована навколо особистості художниці.

Ретроспективна ювілейна виставка буде розгорнута в трьох виставкових залах, починаючи з першої самостійної картини «Перед стартом» (1947) і завершуючи пастелями останніх років життя. Про деякі картини, які важливі для уявлення про масштаб творчого доробку художниці – «Хліб» (1949), «Безіменні висоти»(1969), «Стара Флоренція»(1973), «Льон» (1977), буде розказано завдяки чисельним підготовчим малюнкам, етюдам, ескізам. Експозиція надає рідкісну можливість простежити народження шедевру від задуму до його втілення.

«Зараз я прийшла до висновку, що у мистецтві головне – особистість художника, його безпосередня почуття, поезія його душі й уміння захопити цим глядача. Тут не може бути ніякого самоствердження, ніяких пошуків оригінальності, ніякого епатажу. Все це “від лукавого”». Тетяна Яблонська, 1997.

Паралельно з виставкою проводиться освітня програма, мета якої – створити простір для спілкування та дискусії, побудувати своєрідний міст між різними періодами творчості художниці та сьогоденням. До програми входить цикл лекцій, кінопокази, зустрічі з художниками, кураторські та авторські екскурсії. Для дітей програма буде включати майстер-класи та екскурсії.


Туристичним селом 2016-го року стало Гоголеве на Полтавщині

Днями фінішував перший етап всеукраїнського соціального проекту про українське село «Сільський ревізор». Київські журналісти проводили ревізію об’єктів соціальної інфраструктури у Полтавській, Чернігівській, Одеській, Київській, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Черкаській областях.

За п’ятибальною шкалою оцінювався кожен об’єкт соціальної сфери у селі: школа, дитсадок, фельдшерсько-акушерський пункт, амбулаторія, пошта, сільська  рада, будинок культури, бібліотека, музей, стадіон, магазин, ферма, підприємства. Досліджувалися (теж у балах) стан доріг, вуличного освітлення, чистоти узбіч, водойм, допомога АТО та інше. Публікувався також сільський бюджет, де було вказано, звідки надходять соціальні кошти, куди і як витрачаються.

«На національному рівні підняти проблему інфраструктури українського села; показати, що воно може бути комфортним місцем для проживання; перевірити, як про нього піклуються аграрії та держава», – так озвучила місію проекту його керівник Дарина Козоріз.

Творча група проекту щомісяця на декілька днів поселялася в обраному селі, спілкувалася з усіма, кого зустрічала. Показати українську громаду зсередини, її спільні і слабкі сторони – мета «Сільського ревізора».
Інспектування почали із батьківщини автора «Ревізора» – села Гоголевого на Шишаччині (Полтавська область). За рік журналісти відвідали десять сіл, кожне із яких отримало нагороду та кошти на розвиток власної інфраструктури.

За результатами голосування Гоголеве здобуло почесне звання «Туристичне село року 2016» та подарунковий сертифікат на суму 10 000 грн.

Головну нагороду та сертифікат від «Сільського ревізора» у 100 000 грн. отримало село Денихівка Тетіївського району на Київщині.

На церемонії нагородження, що відбулася в Києві, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова зазначила: «Я пораділа, що є різні успішні села: портові, що мають бюджет у кілька десятків мільйонів гривень, та невеликі, котрі мають тисячі гривень. Проте кожне село знайшло свою особливість, певну локальну «фішку», яку можна розвивати».

Ми теж вдячні творчій групі проекту за те, що привернули увагу громадськості до людей української землі, людей українського села. Такий проект потрібний, бо він ще більше згуртовує громади, вселяє впевненість, що наші села заслуговують на добре слово і підтримку, а люди достатньо відкриті і готові до співпраці з інвесторами.

Село – це колиска нашої культури. Вдячні всім, хто нас підтримав і віддав свої голоси за всесвітньовідоме село Гоголеве.

Тож не пропустіть шанс розповісти про своє село та отримати перемогу в одній із номінацій «Сільського ревізора» чи навіть стати «Селом року 2017».

http://prostir.museum/ua/post/38840


Палац Сенявських у Меджибізькій фортеці: відбудова триває

P2100228_resizedУ 2017-й рік Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” увійшов, практично завершуючи перший етап реставрації палацу Сенявських, до недавнього часу найбільш зруйнованої, а водночас найскладнішої і найцікавішої частини Меджибізької фортеці.

Завдяки рішенням Хмельницької обласної ради про фінансування першочергових протиаварійних та консерваційних робіт відновлено палацову стіну, яка розсипалася наприкінці 2014 року. Цей етап реставраційних робіт є початком реального відродження унікального архітектурного об’єкту. За сприяння депутатського корпусу обласної ради тривають підготовчі роботи для подальшої повномасштабної реставрації усього палацового комплексу Меджибізької фортеці, з подальшим використанням палацових корпусів і оборонних споруд під музеї.

IMG_3272_resized

В процесі виконання робіт споруджено спеціальну металеву конструкцію, яка фіксує аварійну частину палацу на час проведення реставрації. Палац накрито дахом, відсутність якого впродовж півстоліття й призвела до руйнування будівлі. Тривають інші дослідницькі, археологічні та інженерні роботи всередині палацу та в його підземних частинах.

Впродовж 2015 та 2016 років з обласного бюджету на проектувальні та реставраційні роботи у Меджибізькій фортеці спрямовано 7 млн. 793,5 тис. грн., з них 1 млн. 320 тис. грн. у 2015 році та 6 млн. 473,5 тис. грн. у 2016 році. На сьогоднішній день всі види та об’єми робіт відповідно до розробленої науково проектної документації на попередні та першочергові протиаварійні роботи на споруді палацу виконані повністю.

Нагадаємо, що Меджибізьку фортецю, яка є унікальним зразком оборонної та палацової архітектури XVI-XIX століть, наприкінці 1950-х років з дозволу тодішньої влади почали розбирати на будівельні матеріали. Каміння та все, що вдавалося здобути внаслідок такого масштабного вандалізму, йшло на ремонти доріг та господарських споруд. Пізніше знищувати фортецю припинили, оголосили пам’яткою архітектури національного значення. Час від часу проводились реставраційні роботи, але для відновлення головної резиденції Меджибожа завжди бракувало фінансування.

Впродовж 2015 та 2016 років з обласного бюджету на проектувальні та реставраційні роботи у Меджибізькій фортеці спрямовано 7 млн. 793,5 тис. грн., з них 1 млн. 320 тис. грн. у 2015 році та 6 млн. 473,5 тис. грн. у 2016 році. На сьогоднішній день всі види та об’єми робіт відповідно до розробленої науково проектної документації на попередні та першочергові протиаварійні роботи на споруді палацу виконані повністю.

Нагадаємо, що Меджибізьку фортецю, яка є унікальним зразком оборонної та палацової архітектури XVI-XIX століть, наприкінці 1950-х років з дозволу тодішньої влади почали розбирати на будівельні матеріали. Каміння та все, що вдавалося здобути внаслідок такого масштабного вандалізму, йшло на ремонти доріг та господарських споруд. Пізніше знищувати фортецю припинили, оголосили пам’яткою архітектури національного значення. Час від часу проводились реставраційні роботи, але для відновлення головної резиденції Меджибожа завжди бракувало фінансування.

Тим більш вагомою є справа реставрації цієї частини Меджибізької фортеці на сьогоднішній день, коли у складний та напружений для країни час Хмельницька область відроджує одну із своїх найцінніших пам’яток – свідчення нашої європейської історії, військових традицій та прагнення до мирного життя.

http://prostir.museum/ua/post/38826


До Дня пам’яток історії та культури (18 квітня)

Керівникам відокремлених підрозділів

ГО «Українське товариство охорони

 пам’яток історії та культури»

 Громадська організація «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» започатковує  ВСЕУКРАЇНСЬКУ ПАМ’ЯТКООХОРОННУ ТОЛОКУ «ДОГЛЯНУТА  СПАДЩИНА».

           Дата проведення Першої  Толоки – 13 квітня 2017 року.

Мета проекту: привернути увагу до  стану справ щодо захисту і збереження культурної спадщини України державних та громадських організацій і установ управлінського, екологічного та пам’яткоохоронного напряму, виборних та інших органів територіальних громад,  органів управління освіти і освітніх установ, суб’єктів туристичної діяльності та інших зацікавлених установ та осіб.

Щорічне проведення Всеукраїнської Толоки сприятиме  дієвому громадському контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, розвитку  культурного середовища, збереженню автентичності  історичних культурних ландшафтів, їх туристичного потенціалу, ефективному використанню місцевих природно-рекреаційних ресурсів, створенню туристично-привабливого іміджу України як держави, багатої на пам’ятки історії та культури, що дозволить скоригувати уявлення про феномен культурної спадщини, принципи її збереження та актуалізації  в якості  ресурсу економічного розвитку регіону і держави.

Проведення Толоки має неабияке виховне значення. Вона сприятиме єднанню та консолідації сил, які стоять на захисті культурного надбання України.

Участь дітей та підлітків у Толоці сприятиме поширенню їх знань, конкретному вивченню історії та походження історичних пам’яток, вихованню  історичної пам’яті, формування почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та  інших народів, що проживають на території України та за її межами.

Підсумки Першої Толоки будуть висвітлені на сайті Товариства, в засобах масової інформації.

Для організації та проведення Першої Толоки прошу провести відповідну роботу на місцях, а саме:

  • до 3 березня 2017 р. створити Штаби для проведення Толоки; проробити це питання з державними і громадськими організаціями та установами на місцях: управлінського, екологічного та пам’яткоохоронного напряму, з суб’єктами туристичної діяльності, з членами територіальних громад, з освітніми установами та ін.; проінформувати  і залучити до її організації та висвітлення місцеву владу,  бізнес-структури та ЗМІ, інших зацікавлених установ та осіб;
  • до 7 березня 2017 р. надіслати до штабу УТОПІК ( на адресу: 01015, Київ, вул. Лаврська 9, корп. 19  або на e-mail: <utopik-ukraine@yandex.ru>) для включення до загального плану проведення Толоки  наступну інформацію:
  • обраний для проведення Толоки об’єкт чи об’єкти;
  • координати контактної  особи;
  • інформацію про організаторів та партнерів.

наприкінці дня 13 квітня надіслати до штабу УТОПІК коротку інформацію про підсумки проведення Першої Толоки на місцях.

Для проведення Толоки радимо обрати  такі об’єкти:

  • об’єкти, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;
  • замки, фортеці, старі млини, кам’яниці;
  • щойно виявлені пам’ятки історії та культури;
  • будівлі, що мають історичну цінність;
  • цвинтарі, поховання воїнів, що загинули під час Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів, учасників АТО;
  • природно-ландшафтні заповідники, меморіальні сквери тощо
  • та ін.

Для висвітлення цілей та мети Толоки плануємо провести в приміщенні Товариста (м.Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19) у двадцятих числах березня прес-конференцію.

 

Голова Товариства,

кандидат історичних наук,  Заслужений працівник культури України

М. І.  Бур’янова