Архів за Вересень 2017


БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ… КОРРУМПИРОВАННЫХ ЧИНОВНИКОВ И ЗАСТРОЙЩИКОВ

Август 2017 года оказался сложным для Минрегионстроя. Киевляне провели акции протеста против кулуарного принятия новых строительных норм (ДБН – Державні будівельні норми) без общественного обсуждения, а общественные организации ГО «Барви життя» и «Твердиня» обратились с заявлением к министерству и к премьер-министру В.Гройсману с настоятельной просьбой провести общественную экспертизу по ряду незаконных строек в Киеве.

31 июля было направлено заявление замминистра Л.Парцхаладзе, а 3 августа – В.Гройсману.

Пришлось господину Парцхаладзе реагировать на протесты киевлян по поводу новых ДБН (это отдельная тема) и на заявления общественных организаций по поводу незаконных строек.
14 августа министр Г. Зубко выдал распоряжение о создании межведомственной рабочей группы по вопросам законности строительства некоторых объектов Киева, которые вызывают общественный резонанс (перечень см. в заявлениях общественных организаций), а 22 августа был опубликован состав этой группы.  Но мне не удалось открыть на сайте состав группы, хотя ссылка на приложение есть.

23 августа прошло первое заседание рабочей группы. Стало понятно, что в состав группы вошло множество чиновников, как различных министерств, так и КГГА, в том числе тех, кто по долгу службы согласовывал проблемные объекты. Полный состав рабочей группы для меня до сих пор остается загадкой.

Из опыта создания таких рабочих групп знаю, что их состав подбирают так, чтобы при голосовании чиновники оказались в большинстве. Это заседание ознаменовалось скандалом. Оказалось, что в состав рабочей группы не были включены заявители от ГО «Барви життя» и «Твердиня», а также представители жителей районов, протестующие против произвола застройщиков на перечисленных в заявлениях объектах. В знак протестате из них, кто пришел на заседание, покинули его.

Лидия Гончаренко

Одним из авторов заявлений на имя Гроймана и Парцхаладзе является Лидия Гончаренко. С этой хрупкой внешне, но очень сильной женщиной я познакомилась в июле 2016 г. на заседании Научно-методического совета (НМС) Минкультуры, членом которого была несколько лет. Три человека от ГО «Барви життя», в том числе Лидия Гончаренко, терпеливо ожидали завершения заседания совета.

В Управление охраны культурного наследия Минкультуры их привела новость о том, что Минкультуры согласовало строительство 14 высоток на территории бывшего Сенного рынка (ул. Бульварно-Кудрявская, 15а,17). Они хотели узнать, рассматривал ли совет Историко-градостроительное обоснование (ИГО) этого строительства. Не рассматривал. Попросили начальника управления Епифанова поставить ИГО на рассмотрение совета – тот отказался.
Позже я узнала, что они обращались с этой же просьбой к министру Е.Нищуку, но он не захотел вникать в проблему, а перенаправил их к своему заместителю – Т.Мазур. Та во время общения с киевлянами высказала мысль, что исторического Киева не существует (т.е. – строить высотки можно везде!), поэтому она и подписала ИГО (фактически согласовала проект) и выставлять ИГО на рассмотрение совета не считает нужным – лично ей и так все ясно. В дальнейшем на все просьбы от общественности Киева отозвать согласование ИГО, Т. Мазур отвечала отказом.

Я старалась помочь активистам ГО «Барви життя». В первый их приход на заседание совета убедила коллег попросить Епифанова поставить ИГО на рассмотрение совета. Епифанов отказался, никак это не обосновывая. Я написала статью «Совет Минкультуры не рассматривал ИГО проекта застройки территории Сенного рынка в Киеве» . Но это не помогло изменить ситуацию – строительство ведется уже год, несмотря на акции протеста, выводы о незаконности строительства Национального союза архитекторов, обращения в прокуратуру и другие, принимаемые киевлянами меры.

В этом году к протестным акциям присоединилась группа Юлии Никитиной в ФБ «Сінний монстр Київміськбуду», которая сейчас насчитывает более 1000 человек. Они организовывали акции протеста, искали пути воздействия на киевскую и центральную власти. Помогала им известная журналистка Соня Кошкина. Не получилось – чиновники непреклонны – строительство продолжается. Сегодня они участвуют в заседаниях, проводимых Парцхаладзе.

Здесь я хочу напомнить еще об одном очень важном объекте, способном разрушить все дома, расположенные рядом с ним. Это ЖК «Сигнатюр» на ул. Мечникова, 11 а. Комплекс строится на подрезанном на 20 метров в глубину склоне, на котором выше расположены террасы с рядами 5-этажных домов.

Дом на ул. Марьяненко, 7 пострадал первым, его укрепили, но оползневые процессы продолжаются по всему склону. Квартиры в высотном ЖК уже продаются, хотя он еще в стадии строительства. Я писала об этом чудовищном объекте, но киевская и центральная власти его не «замечают», что чревато глобальной катастрофой.

Я беседую с Лидией Гончаренко – инициатором рассмотрения проблемных строек Минрегионстроем

- Лидия, почему Вы активно боретесь против незаконных строек? Что послужило причиной? С чего началось?

Все началось с того, что в мой двор на ул. Жилянской, 120 б, в, пришел застройщик Войцеховский. С 2012 г. начался масштабный конфликт между жителями исторических зданий и наглыми киевскими застроечными силами, которые пытались показать, что им можно все. До этого я 12 лет занималась журналистикой, издавала свое туристическо-автомобильное издание и даже не представляла себе, что меня ожидает. Столкнувшись с проблемой, увидев ужасные последствия разрушения исторического дома на ул. Жилянской, 120 б, я начала изучать градостроительную документацию, законы Украины и собирать (объединять) таких же недовольных происходящим людей.
Три года активной борьбы в своем дворе дали бесценный опыт. Было все: разбитые окна в квартирах, угрозы, постоянные столкновения с титушками и бездеятельность власти. События Революции достоинства изменили ситуацию и дали шанс на лучшую жизнь, тогда мы и добились решения Киевсовета об устройстве сквера рядом с нашим домом. Сквер есть – это достижение. Но надежды на то, что ситуация с застройкой Киева улучшится, оказались напрасными, потому что на смену Войцеховскому пришли более умелые и циничные комбинаторы, последствия деятельности которых мы увидим через несколько лет.

- В обращении в Минрегионстрой и к Гройсману перечислены адреса строек, с которыми у застройщиков и киевлян возникли проблемы. Как складывался этот список? Никольской слободки в списке нет, но акции протеста проводились. Список не полный?

С протестными акциями под Кабмином мы выступали много раз. В последнем заявлении от ГО «Барви життя» на имя Гройсмана мы указали в основном те объекты, от которых страдают и против сооружения которых активно выступают киевляне сегодня. Такие объекты как ЖК на Никольской слободке, ТЦ над станцией метро «Героев Днепра», на Андреевском спуске также часто попадали в тексты наших заявлений в разные органы власти, мы говорили о них на акциях протеста.

- Вы ушли с заседания, проводимого Парцхаладзе 23 августа. Почему?

После подачи заявлений в Минрегионстрой (31.07.2017 г.) и на имя Гройсмана (03.08.2017г.) мы увидели, как формируется рабочая группа по рассмотрению строительных киевских проблем. В нее не был включен ни один житель-активист, протестующий против проблемной стройки, ни один общественный деятель, который стоял рядом с жителями районов. Большинство членов группы – удобные для чиновников и застройщиков люди.
Заявление в Минрегионстрой мы (я – от ГО «Барви життя» и Ю.Федоренко от ГО «Твердыня») подали на личном приеме у замминистра Л.Парцхаладзе. Мы просили провести общественные экспертизы проектов, в соответствии с постановлением Кабмина 976, а не создание «рабочих групп», деятельность которых себя исчерпала и дискредитировала, потому что в них обычно большинство составляют чиновники, которые выдают или согласовывают проектную документацию, и заинтересованные в продвижениях своих проектов застройщики. На некоторых из них уже открыты криминальные дела. Поэтому… какая там легитимность?!
Я не вошла в состав рабочей группы, потому что в Кабмине и в Минрегионстрое знают мою принципиальную позицию – я там, где люди и для людей. Я свою позицию озвучивала и раньше. Я говорила, что не войду в рабочую группу без людей – жителей проблемных участков, потому что пропадает смысл создания группы, в которой голос киевлян не нужен чиновникам. И еще… я говорю правду, которая многим не нравится.

-Что удалось сделать (например, приостановить или остановить строительство) и на каких объектах? Как Вы действовали?

Седьмой год я активно помогаю киевлянам искать правду и бороться, потому что мой опыт и мое стремление к победе стали толчком для изменения ситуации: на ул. Саксаганского, 11, где мы вместе остановили застройщика; на проулке Святошинском, 2; на ул. Л.Курбаса, 3; на ул. Саксаганского, 135, 129б и др. Там, где люди хотят победить, рано или поздно это случается. Сейчас помогаю всеми силами и методами киевлянам в решении проблем на ул. Ревуцкого, 8, Ревуцкого, 40, ул. Бульварно-Кудрявской, 15 а, 17 (территория бывшего Сенного рынка), ул. Олеся Гончара, 38 б, ул. Мечникова, 11 а, ул. Коперника, 7 и др. Это очень сложные объекты, потому что чиновники согласовали все, нарушая при этом законодательство. Поэтому открыты криминальные дела, и продолжается долгий путь борьбы.

-Борьба киевлян с застройщиками и чиновниками, которые выдали разрешения для перечисленных объектов, длится давно. С разными объектами по – разному: есть 10-летние истории, как с Мечникова, 11 а, есть совсем свежие – застройка территории бывшего Сенного рынка – с лета 2016 г. Но есть объекты, которые уже построены или строительство близится к завершению. Что можно сделать с ними? Чего Вы ждете от высших госструктур? От Парцхаладзе и Гройсмана? От Минкультуры?

Опыт борьбы, например, в моем дворе на ул. Жилянской, 120б, 120 в, на проулке Святошинском, 2 и других показывает, что действовать нужно по трем направлениям: юридическом, информационном и активном (акции протестов). Люди должны учиться, получать знания в юридической сфере и законодательстве, должны объединяться, выходить на акции и доносить широкому кругу киевлян о проблемах на своих территориях. Это путь к успеху.

Если хоть одно из этих направлений не действует, и люди, надеясь на то, что кто-то поможет в их дворе, будут сидеть дома, тогда будет высотка перед окнами, торговый центр или заправка. Я всегда говорю киевлянам, когда прихожу на встречи, что вас ждут годы борьбы и испытаний. Кто это понимает, тот побеждает. Кто хочет решить все проблемы за месяц, тот разочаровывается и сдается.

Вот пример – ул. Коперника, 7. Человек в возрасте – казак Ю.Руголь – уже четвертый год не сдается и борется за свой исторический дом.

Ему угрожали, отравляли птиц, били членов семьи, но люди не сдались и показывают невероятную выдержку и стойкость, поэтому Господь помогает пройти этот путь.

Я верю, что Юрий Борисович победит, и всеми силами ему помогаю. Есть активисты, которые боролись против варварской застройки территории Сенного рынка и попали под бандитский пресс застройщика. На учителя, жителя ул. Бульварно- Кудрявской, 15, была организована «травля». Его преследовали дома и на работе.

Распространяли сплетни, оскорбляли, давили на руководство учреждения, в котором он работал, и даже на Министерство просвещения. Это сказалось на его здоровье. Мы пытались его защитить – проводили акции рядом с СБУ и МВД и открыли криминальные дела на преследователей этого человека.

-Можно ли что-то исправить в ходе строительства (понизить этажность, какие-то объекты, еще не построенные, убрать из проектов)?

Игры в понижение этажности новостроек, покраску старых домов киевлянам, чтобы закрыли глаза на застройки и т.д., – это методы десятилетней давности. Тогда еще подписывали с людьми «меморандумы», лгали людям, а затем, после выборов, как на ул. Анри Барбюса, 28,(исторический центр) продолжили высотную застройку двора, снеся перед этим крепкое здание детского сада и вырубив прекрасные старые деревья.

Мошенники всегда найдут способ обдурить людей, поэтому садиться с ними за один стол, даже имея депутатов – посредников, дело пустое. Только принципиальная позиция может спасти ситуацию. Если строится незаконно, сколько бы не было этажей, в соответствии с законом, такое здание или сооружение должно быть снесено. Это время настанет, иначе мы не выйдем из мрака и будем топтаться в дерьме. Закон есть, и его должны выполнять все.
Мы верим, что времена изменятся, и тема с преступными застройками станет страшным прошлым. Я имею опыт участия во многих рабочих группах, встречах с прокурорами, депутатами, чиновниками, чтобы понять, что сила только в сердцах и действиях людей: «На каждую силу найдется другая сила». Господь с теми, у кого в сердце правда. Я в это верю.

Уже после нашего разговора с Лидией Гончаренко, 29 августа ряд киевских общественных организаций, среди которых ГО «Барви життя», «Твердиня», «Стоп свавіллю», «Громада Андріївський узвіз», объединение «Сила громад» опять собрались под Кабмином. Требовали провести Общественные экспертизы по проблемным стройкам. В акции приняли участие депутаты Киевсовета Наталия Манойленко, Игорь Мирошниченко, известный в Киеве активист – урбанист Виктор Глеба, бывший депутат Киевсовета Елена Терещенко-Ескина, юрист Александр Дядюк и много других активных и не равнодушных киевлян, в том числе жителей проблемных районов. К участникам акции вышел представитель секретариата Кабмина. Ему передали более 10 заявлений, на которые Кабмин должен дать ответы в течение 10 дней.

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”


Інтерв’ю з головою ГО «УТОПІК» Бур’яновою Мариною Іванівною на телеканалі «Київ», програма « У центрі уваги» від 05.09.2017 року

Скандал навколо виборів ген директора Національного заповідника Києво-Печерська Лавра. Спілка архітекторів, Спілка художників, Товариство охорони пам’яток історії та культури заявляють про порушення Мінкультом законодавства про вибори керівника закладу культури. У центрі Києва у пам’ятки архітектури обвалився балкон. Йдеться про садибу українського художника Олександра Мурашка. Будинок є національною архітектурною пам’яткою, він був побудований в 1913 році, охороняється державою, а його пошкодження карається законом.


Мінкультури шукає порядних людей, що обиратимуть Наглядову раду Українського культурного фонду

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Український культурний фонд» на Міністерство культури України покладено завдання щодо обрання до складу Наглядової ради Фонду представників закладів культури та громадських об’єднань шляхом проведення рейтингового інтернет-голосування у порядку, встановленим Законом та Положенням про Український культурний фонд.

У голосуванні щодо обрання до складу Наглядової ради Фонду працівників закладів культури мають право брати участь виключно заклади культури незалежно від форми власності, які зареєстровані в установленому порядку і провадять діяльність на території України.

У голосуванні щодо обрання до складу Наглядової ради Фонду представників громадських об’єднань мають право брати участь виключно громадські об’єднання у сфері культури, які зареєстровані в установленому порядку і провадять діяльність на території України.

З 11 по 24 вересня 2017 року

Міністерство культури України проводить реєстрацію осіб, уповноважених закладами культури та громадськими об’єднаннями у сфері культури на право здійснення голосування. 

Для участі в процедурі рейтингового інтернет-голосування з обрання відповідної частини складу Наглядової ради Фонду заклади культури та громадські об’єднання у сфері культури на адресу електронної пошти ucf@mincult.gov.uaнадсилають наступні документи:

1) копія документа від закладу культури або громадського об’єднання у сфері культури, що підтверджує повноваження особи на здійснення голосування (із зазначенням реквізитів електронного цифрового підпису особи, уповноваженої на голосування), підписана електронним цифровим підписом керівника (зразок додається);

2) копія виписки з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій та (або) витяг із Статуту (Положення) закладу культури або громадського об’єднання щодо цілей і завдань його діяльності, засвідчені в установленому порядку, що підтверджує повноваження особи на здійснення голосування, підписана  електронним цифровим підписом керівника;

3) сертифікати електронного цифрового підпису особи, уповноваженої на голосування;

4) згода особи, уповноваженої на здійснення голосування, на обробку та оприлюднення персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”, підписана електронним цифровим підписом особи, уповноваженої на голосування (зразок додається).

Вищезазначені документи подаються у форматі pdf. Кожен файл має бути вкладеним в лист окремо. Не приймаються до розгляду файли-архіви (ZIP, RAR тощо).

Відповідальність за достовірність поданих документів та інформації несуть заклади культури та громадські об’єднання у сфері культури.

Часом подання документів вважається час фактичного отримання листа Мінкультури.

У відповідь на надісланий від закладів культури та громадських об’єднань у сфері культури пакет документів Мінкультури надає підтвердження про його отримання та реєстрацію особи, уповноваженої на голосування, електронним листом впродовж 3-х робочих днів.

Повідомлення Мінкультури відправляється на адресу, з якої надіслані документи, із зазначенням дати та часу отримання пакету документів.

Довідково. Відповідно до Указу Президента України від 25 травня 2017 року № 133 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовано санкції до поштових сервісів, зокрема, «Яндекс», «Яндекс. Україна», «Mail.ru», «Mail.uа» Мінкультури не прийматиме заявки із зазначених сервісів.

Порядок розгляду поданих документів та підстави для відмови визначаються згідно з Положенням «Про Український культурний фонд» та чинним законодавством.

По завершенню реєстрації осіб, уповноважених на голосування, Мінкультури проведе рейтингове інтернет-голосування щодо обрання відповідної частини складу Наглядової ради Фонду.

Під час участі в рейтинговому інтернет-голосуванні заклад культури чи громадське об’єднання у сфері культури може проголосувати не більше як за дві кандидатури.

Для опрацювання результатів інтернет-голосування Мінкультури утворює лічильну комісію у складі трьох осіб та затверджує її персональний склад відповідним наказом.

Лічильна комісія опрацьовує електронний протокол інтернет-голосування протягом 3-7 днів та оприлюднює його результати на офіційному веб-сайті Мінкультури.

Довідки за телефоном -234-63-88
/головний спеціаліст відділу візуального мистецтва Управління сценічного і візуального мистецтва Бєлоусова Ніна Леонідівна

начальник відділу візуального мистецтва Управління сценічного і візуального мистецтва Крутоголов Євгенія Михайлівна/

Зразок згоди на обробку персональних даних та Рішення про делегування повноважень – на веб-сайті Міністерства культури України

http://prostir.museum/ua/post/39731


Відкритий лист до Міністерства культури України

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (далі  – Товариство)  з  80-х років знаходиться в одному з корпусів (корпус №19) на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (далі – Заповідник).

Впродовж тривалого перебування на території Заповідника ми мали можливість, як ніхто інший, безпосередньо спостерігати за діяльністю багатьох його керівників і можемо не заангажовано оцінити їхню роботу. Нам добре відомі пам’яткоохоронні, музейні та інші проблеми Заповідника. Ми не один раз пропонували, як керівництву Держави, так і директорам Заповідника реальні та конкретні шляхи їх вирішення. На жаль, в більшості випадків нас не почули. Вважаємо, що саме тому нинішня ситуація із знищенням історичного середовища новими забудовами на території пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стала неконтрольованою і була предметом розгляду на трьох останніх сесіях Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Товариство протягом двох останніх років приймало з цього приводу ряд Постанов Колегії Головної ради ГО «УТОПІК», які належним чином були надіслані до Мінкультури та Заповідника.

На сьогодні не на жарт розгорілися пристрасті довкола проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Заповідника. Нас надзвичайно хвилює подальша доля Заповідника, забезпечення його успішної діяльності, відновлення злагодженої співпраці між нашими інституціями. На нашу думку, в проведення конкурсу втрутилася політична складова, яка, до того ж, почала домінувати. Водночас, основне пріоритетне завдання Заповідника – збереження і охорона культурних цінностей, організація доступу для ознайомлення з ними  широких верств населення, як першочергова професійна вимога до майбутнього керівника Заповідника – відійшло на задній план.

Ситуація ускладнилася  недолугістю  окремих норм Закону України «Про культуру», в першу чергу тих, які  регулюють участь громадських організацій у формуванні конкурсної комісії для реалізації процедури конкурсного добору на посаду керівника закладу культури. Саме через це до участі в жеребкуванні було допущено понад 50 громадських організацій, більше половини від яких були не профільними для напрямків діяльності Заповідника. Нам стало відомо, що в  Комітеті з питань культури і духовності ВР України в найближчий час очікується розгляд законопроекту №  6768 від 19.07.2017 щодо вдосконалення конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури, який передбачає внесення суттєвих змін до існуючих статей 211 – 215 згаданого вище Закону. Сподіваємося, що після прийняття законопроекту, суперечливі моменти конкурсу буде усунуто.

Підтримуємо не просте рішення Міністерства культури України щодо призначення на посаду виконуючого обов’язки генерального директора Заповідника особу, яка не бере участі в конкурсі на заміщення вакантної посади.  Це повинно посприяти об’єктивному проведенню конкурсу і забезпечити перемогу найдостойнішому кандидатові.

Голова ГО «УТОПІК», кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова


Некролог

OM_ (1)

Громадська організація “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури” глибоко сумує з приводу смерті українського вченого – кандидата історичних наук, професора з музеології Юрія Андрійовича Омельченка.

Вчений народився 16 червня 1937 р. у Києві. У 1963 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Відтоді упродовж майже 40 років його науково-педагогічна діяльність була так чи інакше пов’язана з кафедрою археології та музеєзнавства цього закладу. У цей період він водночас працював спершу учителем історії у фізико-математичній школі-інтернаті при КДУ та лаборантом на історичному факультеті (1963 – 1966 рр.); потім – науковим співробітником науково-методичного відділу Державного історичного музею УРСР (далі – ДІМ) та старшим науковим співробітником відділу музеєзнавства Міністерства культури УРСР (1967 – 1972 рр.). Саме тоді він ініціював створення у складі науково-методичного відділу ДІМ спеціального підрозділу (пізніше – відділ охорони пам’яток), що здійснював обстеження, облік і паспортизацію пам’яток історії та культури, розробляв нормативні документи.

OM_ (2)

У 1972 р. Ю. А. Омельченко очолив один із відділів Києво-Печерського історико-культурного заповідника (нині – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерська), а через 5 років – сектор шкільних та педагогічних музеїв Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

На другу половину 1960-х – початок 1970-х рр. припадають дослідження вченого маловідомих сторінок з історії музейництва України першої половини ХХ ст. Результатом проведених вишукувань стала підготовлена кандидатська дисертація «Історія музейного будівництва в Україні 1917 – 1932 рр. (на матеріалах музеїв історичного та краєзнавчого профілів»), яка успішно захищена ним у 1972 р.

OM_ (3)

У 1970 – 1980-х рр. вчений приділяв увагу висвітленню історії музейної справи у роки Великої Вітчизняної війни, проблемам збереження пам’ятних місць, пов’язаних з тими подіями, а також організації відповідних експозицій.

Юрій Андрійович на початку 1990-х років підтримав ініціативу академіка НАН України, директора інститута проблем міцності НАН України Г. С. Писаренка зі створення у Києві Політехнічного музею.

У 1977 р. Ю. А. Омельченко при НДІ педагогіки УРСР створив експозицію «Розвиток народної освіти і педагогічної науки в УРСР» (1917 – 1977 рр.), пересувні виставки до 90-річчя А. С. Макаренка, 60-річчя В. О. Сухомлинського, VI з’їзду Педагогічного товариства УРСР та педагогічної виставки, присвяченої IV з’їзду вчителів УРСР (1977 р.). Це стало основою створення ним у 1977 р. як самостійної установи педагогічного музею України при НДІ педагогіки УРСР, перша експозиція якого булла відкрита 1986 р.

З 1990-х рр. вчений поглиблює дослідження з теорії музеології.

ВсOM_ (4)ім, хто слухав лекції Юрія Андрійовича, він запам’ятається як чудовий педагог. Окрім Київського національного університету імені Тараса Шевченка він викладав у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія», Київському національному університеті культури і мистецтв, Київському славістичному університеті, Київському інституті соціальних зв’язків ім Святої княгині Ольги та Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Також Ю. А. Омельченко керував виробничою практикою студентів на базі музеїв Києва, Ленінграду (нині – Санкт-Петербург) та Москви, а також проводив екскурсії по музеям різного профілю. Він читав наступні спецкурси з музеології: «Музеєзнавство», «Основи музеєзнавства», «Музеєзнавство та пам’яткоохоронна діяльність», «Етнографічне музеєзнавство», «Історичний досвід, сучасна теорія і практика музейної справи», «Музейна справа», «Зміст та методика науково-фондової роботи музеїв», «Система обліку та наукової обробки музейних фондів, її понятійний апарат», «Методика експозиційної роботи музеїв», «Організація виставкової діяльності», «Методика науково-просвітньої роботи музеїв», «Методика музейної роботи у школі», «Екскурсійна справа», «Музейне джерелознавство». Також викладав курси «Теорія та історія культури», «Краєзнавство», «Слов’яно-Руська археологія». По всім цим дисциплінам Ю. А. Омельченком підготовлені відповідні програми, деякі з них можна розглядати як невеликі посібники та конспекти лекцій .

Учні Юрія Андрійовича продовжують його справу. Серед них: Л. А. Гайда, Л. О. Данилова, Н. М. Будзинська, Н. Ф. Писаренко, Л. Г. Самойленко, О. В. Харченко.

Дослідження Ю. А. Омельченка у галузі музеології знайшли визнання не тільки в Україні, але і в інших державах Європи. Вчений першим у вітчизняній науці заклав підвалини теорії музеології та її структурних елементів. Його творчий доробок складає 200 праць – монографії, наукові статті, навчальні програми для вищих навчальних закладів, методичні розробки з музеєзнавства, краєзнавства, пам’яткознавства, слов’яно-руської археології.

Головна Рада ГО “УТОПІК”


ДНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ 2017

У вересні 2017року  українські заповідники, музеї та національні парки приєднуються до ініціатив Ради Європи та Європейської комісії  «Днів європейської спадщини» (EHDs), які цьогоріч об’єднанні  єдиною тематикою “Спадщина і природа: простір можливостей». Особливу увагу буде приділяється важливості природної спадщини та навколишньому середовищу. Протягом місяця  в пам’ятних та історичних місцях України триватимуть тематичні заходи та екскурсії.

«Тема цього року Спадщина і природа: простір можливостей» спонукає громадян краще придивитися до світу навколо нас, цінувати його красу, шукати натхнення та знаходити нові цінності природи. Це чудова можливість допомогти людям зрозуміти, як культура людини формує навколишнє середовище, та як природні процеси змінюють культуру», – прокоментував цю подію  Тібор Наврачіч, Комісар ЄС з питань освіти, культури, молоді та спорту.

Довідково

Дні європейської культури (EHDs) (http://www.europeanheritagedays.com/) – спільна ініціатива Ради Європи та Європейської комісії – найпопулярніші культурні заходи, що спільно проводяться різними країнами Європи. Загальноєвропейський характер подій сприяє об’єднанню громадян в європейському вимірі та акцентує увагу на цінності культурної спадщини в 50 державах, що підписали Європейську культурну конвенцію. Щорічно з кінця серпня до початку жовтня організовується понад 70 000 заходів, що допомагають підвищити рівень обізнаності про спільну спадщину Європи та постійну потребу в її захисті, а також створювати спільну культурну спадщину, сприяти інтеграції та сприяти креативності та уяві.

Більше інформації за посиланнями:

European Heritage Days Portal: www.europeanheritagedays.com

Council of Europe: http://www.coe.int/en/web/portal/european-heritage-days

European Commission: https://ec.europa.eu/programmes/creative-europe/actions/heritage-days_en

Facebook: www.facebook.com/EHDays

Twitter: @JEP_EHD #EHDs

Instagram: @europeanheritagedays #EHDs #JEP


Свято Хліба 2017


Національний музей історії України може сповзти у прірву

21768487_1708241119188159_5701485845756209595_nНаціональний музей історії України, що на вул. Володимирській, 2, може сповзти в провалля. Зараз будівля на межі руйнування.

Про це йдеться в листі керівництва музею на адресу Київради, написав депутат міськради Олександр Пабат в Facebook.

Будівля є пам’яткою архітектури. Споруджена на стикові Андріївської та Старокиївської гір у 1937-39 роках. Ця ділянка – зсувонебезпечна.

“За результатами дослідження стану схилу та фундаментів і самої споруди, існує загроза руйнування пам’ятки архітектури та, відповідно, загроза збереженню музейної колекції”, – йдеться в листі.

Загрозу зсуву схилу підтверджує науково-технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування на існуючих пагорбах навколо музею.

Керівництво музею просить міську владу укріпити схил, відремонтувати комунікації та дренажну систему.

“План протизсувних робіт на 2017-й прописаний у програмі економічного і соціального розвитку Києва. Він передбачав роботи на 12-ти зсувонебезпечних локаціях столиці. Але адреси Національного музею історії України у плані на цей рік немає”, – написав Пабат.

111_n 11111_n 1111111_n


Прес-реліз. Презентація колективної монографії «Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини»

 

Афіша_презентація Монографії

26 жовтня 2017 р. о 18:30 у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбудеться презентація колективної монографії «Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини».

Про видання:

Колектив авторів монографії: Буренко В. М., Жукова С. П., Заліський О. С., Заліський С. В., Зозуля С. Ю., Кербут Т. В., Кіяшко Л. Г., Коваленко О. Б., Малик Є. І., Непотенко І. В., Руденок В. Я., Сторчака Н. І., Титова О. М., Тупик С. В., Федорченко А. А.

У колективній монографії висвітлюється історія й основні напрями діяльності історико-культурних заповідників, що знаходяться на території Чернігово-Сіверщини: Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі, Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (м. Батурин), Національного заповідника «Глухів» та Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч».

Монографія створена за принципом «самі про себе» – розділи й відповідні частини переліку пам’яток культурної спадщини та списку рекомендованої літератури написані безпосередньо співробітниками того історико-культурного заповідника, про який ідеться. Перевагою такого підходу є гарна обізнаність авторів зі специфікою діяльності свого закладу, краще за стороннього дослідника розуміння проблем діяльності окремого заповідника, можливість ширше використовувати під час написання розділу як фондові матеріали, так і документи із поточного архіву.

Видання розраховане як для науковців, дослідників українського пам’яткознавства та музеєзнавства, так і для широкого кола читачів, що цікавляться вітчизняною історією та старожитностями.

У презентаціївізьмуть участь:

Титова Олена Миколаївна – директор Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, дійсний член УНК ICOMOS, Заслужений працівник культури України

Зозуля Сергій Юрійович – старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

Філюк Олег Васильович – видавець, історик, музеєзнавець.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Контактні особи: Світлана Кирій, Людмила Рабчевська
тел.: 456-01-72,  e-mail: socio_dnabb@ukr.net

Місце і час проведення: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного

м. Київ, просп. Перемоги, 50  

26жовтня 2017 р.

18:30  


Семинар “Энергетическая реновация (термомодернизация) памятников культурного наследия в г. Одесса”.

121 сентября 2017 года в здании Одесского городского совета прошел семинар “Энергетическая реновация (термомодернизация) памятников культурного наследия в г. Одесса”, который проводится в рамках проекта GIZ “Создание энергетических агентств в Украине” Одесским муниципальным энергетическим агентством (КП “АПРО”). В сессионном зале Одесского городского совета доктор Карл-Хайнц Далем из инженерного бюро города Роденбах презентовал передовой европейский опыт термомодернизации зданий, являющихся объектами культурного наследия.

3Одесса один из первых городов Украины, где обратили внимание на эту проблему, она требует очень детального изучения, так как при производстве работ необходимо сохранять аутентичность архитектурных памятников. Это приоритетная задача которая стоит при реконструкцией зданий, что зачастую идет в разрезе с повышением уровня энергоэффективности.

Практическая часть прошла в центре энергоэффективных технологии Одесского национального политехнического университета, где на практик  е немецкими специалистами было продемонстрирован инновационный процесс внутреннего утепления стен.

О5пыт Германии показывает, что для исторических зданий предпочтительным является внутренняя теплоизоляция с применением капиллярно-активных материалов, которые предотвращают появления грибка и конденсата.

4Выбор материалов для изоляции нужно проводить только на основе расчетов и с учетом технических характеристик здания. Презентованная технология, а так же используемые материалы пока не имеют аналогов в Украине.

Т2аким образом, задача повышения энергоэффективности в исторических зданиях сводится к сложному теплотехническому расчету который учитывает тепло-влажностный режим эксплуатации здания, что позволит сохранить аутентичность здания с использованием правильно подобранных изоляционных материалов.

Оживленные беседы и обмен мнениями создали на семинаре творческую атмосферу, которая станет основой для дальнейшего сотрудничества в области энергетической модернизации памятников архитектуры и объектов культурного наследия.


Театр на Подолі ввели в експлуатацію – ДАБІ

0def3d9-teatr-285Держархбудінспекція України прийняла в експлуатацію скандальну будівлю Театру на Подолі.

Про це “Українській правді” повідомили у прес-службі ДАБІ.

“Сьогодні комісія ДАБІ прийняла рішення, про прийняття об’єкта будівлі Театру на Подолі в експлуатацію”, – сказали у прес-службі.

Співрозмовник видання відзначила, що 27 вересня до ДАБІ прийшов позитивний висновок Української державної будівельної експертизи щодо цієї будівлі, 28 вересня туди виїжджав інспектор ДАБІ.

Як відомо, 26 вересня прес-служба корпорації Roshen повідомила, що проектна документація з реконструкції Театру на Подолі отримала позитивний висновок Української державної будівельної експертизи.

Восени 2016 року киян обурив фасад нової будівлі Київського драматичного театру, зведеного на Андріївському узвозі.

“Українській правді” стало відомо, що Архітектурно-містобудівна рада, яка розглядала проект, зробила зауваження і попросила архітектора Олега Дроздова врахувати їх. Після цього Дроздов повинен був надати проект на розгляд ради для затвердження, але він не з’явився.

Реконструювали театр коштом кондитерської корпорації “Рошен”. Компанія виділила 165 мільйонів гривень.

29 листопада 2016 року фасад нової будівлі театру відкрили.

Архітектор нової будівлі київського академічного театру на Подолі Олег Дроздов стверджує, що не отримував конструктивних пропозицій щодо змін у фасаді театру.

Водночас головний архітектор Києва Олександр Свистунов заявив, що щодо нової будівлі театру будуть громадські обговорення.

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що без врахування думки фахівців і громадськості щодо зовнішнього вигляду будівлі, театр на Подолі не буде зданий в експлуатацію.

У грудні столична влада пообіцяла провести незалежну технічну експертизущодо можливих порушень містобудівного, пам’яткоохоронного законодавства, авторських прав при реконструкції будівлі Театру на Подолі до квітня 2017 року.

27 грудня відбулося перше публічне обговорення Театру на Подолі.

28 грудня 2016 року петиція на сайті Київради з вимогою демонтувати фасад нової будівлі Театру на Подолі набрала необхідні для розгляду 10 тисяч голосів.

29 грудня 2016 року Київрада повідомила, що прийняла до розгляду петицію щодо знесення нового фасаду театру на Андріївському узвозі.

У березні при Департаменті містобудування та архітектури КМДА створили робочу групу, яка займеться врегулюванням ситуації довкола Театру на Подолі.

9 квітня довкола скандального Театру на Подолі прибрали будівельний паркан.

20 квітня стало відомо, що архітектор Герман Волга разом з іншими архітекторами-киянами розробив альтернативний проект будівлі Театру на Подолі.

У вересні на сайті петицій до Київради зареєстрували вимогу ввести скандальну будівлю Театру на Подолі в експлуатацію. Наразі вона зібрала 4,6 тисячі підписів.

Ірина Балачук, Українська правда