Архів за 13 Жов 2017


Прес-реліз

DSC_3374

6 жовтня 2017 року в  рамках акції, присвяченої збереженню об’єктів культурної та природної  спадщини  в міському урочищі Китаєве, в ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (УТОПІК) відбулась науково-практична конференція «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні».

Учасниками комунікативного заходу були представники  органів виконавчої влади, громадських організацій, музейних, бібліотечних установ, заповідників і національних парків, науково-дослідних  інститутів у сфері екології та культури.

DSC_3394

Метою конференції стало обговорення сучасних потреб і можливостей вивчення, охорони та збереження культурних ландшафтів в Україні.

У вступному слові Марина Бур’янова, голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», наголосила на унікальності культурного ландшафту в Китаєві і на необхідності його охорони та збереження для нащадків.

У доповіді «Культурні ландшафти як об’єкт культурної спадщини» начальник управління культури та релігій Київської облдержадміністрації, в.о. голови Київської  обласної організації УТОПІК Ігор Подолянець порушив  основні проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні, акцентував увагу на необхідності імплементації цього поняття в пам’яткоохоронне законодавство України, створення належної системи ідентифікації, обліку, паспортизації та збереження основних видів культурного ландшафту відповідно до європейських конвенцій, підписаних та ратифікованих Україною.

У доповідях Анни Звіряки (к. і. н., генеральний директор ПОГ «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України) та Валерії Ієвлевої (к. арх., старший науковий співробітник Інституту дизайну і ландшафтного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Мінкультури України) проаналізовано вітчизняний та міжнародний досвід охорони та використання   ландшафтних об’єктів культурної спадщини.

Генеральний директор Незалежного інтелектуального центру Сергій Корецький підкреслив, що одним з пріоритетних завдань, які стоять перед українською державою, є збереження національних ландшафтів. Реалізація цього статусу має відбуватися через постійно діючу програму «Національні ландшафти України», виконання якої належить до компетенції Кабінету Міністрів України, а контроль – до компетенції Ради національної безпеки України.

Голова Київської спілки Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олена Сердюк в презентації «Китаєве – Керняве: історичні долі та майбутнє» запропонувала модель створення на базі об’єктів культурної і природної спадщини в Китаєві культурного резервату за зразком музеєфікованих об’єктів давньої столиці Литви – Керняве, що позитивно було сприйнято учасниками конференції.

Старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Всеволод Івакін ознайомив присутніх із результатами розвідкових робіт на посаді Китаївського археологічного комплексу у 2017 році та необхідності його наукового дослідження на постійній основі.

Доповідь доктора географічних наук Юліана Тютюнника та кандидата біологічних наук  Раїси Матящук (відділ дендрології та паркознавства Інституту еволюційної екології НАН України) була присвячена проблемам охорони і збереження парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія», підкреслено загрозу її знищення.

Володимир Гнера (к.і.н., науковий співробітник Інституту археології НАН України) продемонстрував присутнім можливості фіксації стану пам’яток та оточуючого середовища за допомогою сучасних електронних пристроїв, що, безперечно, увійде до методичного арсеналу засобів сучасної пам’яткоохоронної роботи.

Насамкінець, Алла Бартош (старший науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника) у своїй доповіді  акцентувала увагу на таких елементах монастирського культурного ландшафту Києво-Печерської Лаври як малі форми архітектури, зокрема чавунного ливарства.

У ході роботи конференції було обговорено ряд питань: щодо можливості створення меморіального скансену в зоні відчудження, необхідності зближення позицій між екологами та спеціалістами у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, створення загальної платформи для обговорення спільних проблем, форми залучення представників релігійних  культів для участі у виробленні важливих рішень з охорони культурної та природної спадщини, вдосконалення законодавства в умовах проведення реформи децентралізації.

DSC_3357

За результатами роботи конференції підготовлено пропозиції щодо вивчення та збереження культурних ландшафтів в Україні, напрямів розвитку пам’яткоохоронної справи.

7 жовтня 2017 року учасники конференції відвідали урочище Китаєве, де вони ознайомились з пам’ятками археології (екскурсію проводив заступник голови Київської обласної організації УТОПІК Олег Сєров), історії (екскурсовод – член Спілки екскурсоводів Києва Олена Кухарська) та природи (заступник директора НПП «Голосіївський» Олег Годуна). Після екскурсії учасники конференції взяли участь у місцевому фестивалі «Китаївська фортеця», присвяченому збереженню  урочища і довкілля від забудови.

 Підготував Олег Сєров

 


Ухвала

Науково-практичної конференції «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів України»

6.10.2017 р.

Зважаючи на те, що Рада Безпеки ООН 24.03.2017 р. одностайно ухвалила Резолюцію 2347  про захист культурної спадщини, а Єврокомісія та ЮНЕСКО  оголосили 2018 рік роком  культурної спадщини, учасники науково-практичної конференції «Проблеми вивчення та збереження культурних ландшафтів України»  прийшли до наступного:

  • нація формується на основі природних та культурних ландшафтів;
  • сила і різноманіття ландшафтів – багатство нації;
  • нація повинна свої ландшафти знати і берегти.

Українські ландшафти, як об’єкти природної та культурної спадщини, українська нація і українська держава повинні мати узагальнене бачення проблеми втрати своїх ландшафтів і виробити спільний механізм їх комплексного вивчення, охорони та збереження.

Сьогодні в усьому світі існує проблема комплексного територіального  підходу щодо збереження культурної і природної спадщини, в тому числі і культурних ландшафтів. Свідченням тому є документи ЮНЕСКО щодо охорони всесвітньої культурної та природної спадщини (1972), Севільська конвенція з ландшафтів (1992), що підписані і ратифіковані Україною.

  Заслухавши наукові доповіді щодо розглянутої проблематики, учасники науково-практичної конференції наголошують на необхідності введення  поняття «культурний ландшафт», що відповідає сучасній європейській ідеології охорони культурної спадщини, як специфічної категорії культурної спадщини, до українського пам’яткоохоронного законодавства. Культурні ландшафти в цьому контексті потрібно розглядати як результат взаємодії між природою та людиною.

Учасники конференції, обговоривши нагальні проблеми вивчення та охорони культурних ландшафтів, виходять із наступними пропозиціями:

  1. Звернутися до Уряду України з проханням прийняти постанову щодо відновлення з 2018 р. Міжвідомчої Координаційної Ради з питань охорони культурної спадщини при Кабінеті Міністрів України.
  2. Просити Кабінет Міністрів України створити при Міжвідомчій Координаційній Раді групу (Міністерство культури України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Національна академія наук України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) з розробки Програми виявлення, ідентифікації, охорони та збереження культурних ландшафтів України як об’єктів національної спадщини.
  3. Просити Міністерство регіонального будівництва України долучити науковців та громадськість до розробки містобудівних базових нормативів та планувальних норм, а також до розробки містобудівної документації державного, регіонального та місцевого рівнів.
  4. Запропонувати Міністерству культури України, Міністерству екології та природних ресурсів України разом з громадськими організаціями провести протягом 2018 року комунікативні заходи (круглі столи, семінари, конференції) щодо розробки механізмів спільної охорони природної та культурної спадщини.
  5. Просити Інститут культурної спадщини Міністерства культури України (Пламенецька О.А.) разом з фахівцями УТОПІК розробити детальний план заповідної території в Китаєві Голосіївського району м.Києва (в тому числі з ур. Самбурки та Буряківщина) з метою створення на базі об’єктів культурної та природної спадщини культурного резервату як структурного підрозділу заповідника «Стародавній Київ» та затвердити на сесії Київської міської ради.
  6. Просити УТОПІК об’єднати зусилля пам’яткоохоронної громадськості щодо проведення парламентських слухань в сесійній залі Верховної ради України  з обговорення нової стратегії охорони природної та культурної спадщини України.
  7. Просити Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (Титова О.М.) включити до наукового плану роботи на 2018 рік тему: «Аналіз та моніторинг культурних ландшафтів України».
  8. Звернутися до Київської міської державної адміністрації з проханням вирішити питання щодо заборони скидати стічні води в струмок Стратівка на території пам’ятки-парку садово-паркового мистецтва жіночому Свято-Пантелеймонівському монастирю (м. Київ, вул. Лебедєва).
  9. Просити УТОПІК більш активно залучати до пам’яткоохоронної діяльності релігійні установи та організації. Вивчити питання щодо можливості відновлення діяльності Церковно-історичного товариства.
  10. Просити адміністрацію Чорнобильської зони разом з громадськістю вивчити питання щодо створення державної установи – «Чернобильський культурний та природний резерват», як складової біосферного радіаційного заповідника.
  11. Просити Міністерство екології та природних ресурсів України включити акваторію р. Нивка (права притока Ірпеня) до складу НПП «Голосіївський».