Архів за 14 Жов 2017


Відзначення 50-ої річниці від часу поновлення діяльності Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»

22089896_1514520501949113_5822103278646247066_n

ГО “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури” і  Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і УТОПІК вже протягом кількох років має честь співпрацювати з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця»: співробітники наших установ обопільно брали участь у наукових форумах, круглих столах, конференціях, організованих Вашим музеєм і нашими організаціями.

22042107_1514526031948560_157992118830297216_o

Віримо, що й надалі наша співпраця буде не менш продуктивною і взаємокорисною, спрямованою на укріплення позицій українського наукового пам’яткознавства, а також на вирішення практичних пам’яткоохоронних проблем.

Щиро вдячі за Ваше запрощення на урочисту подію, яка пройшла у теплій та дружній обстановці!

22008147_1514522291948934_7602520711034564903_n


Міжнародна наукова конференція «Дослідження старожитностей Чернігово-Сіверського краю»

У рамках відзначення 50-річчя Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» 5-6 жовтня 2017 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Дослідження старожитностей Чернігово-Сіверського краю».

У конференції взяли участь дослідники з Києва, Мюнхена, Чернігова, Чигирина, Одеси, Чугуєва (Харківська область), Ніжина та Батурина.

Одною з головних тем було питання збереження пам’яток. Зокрема, цій проблемі приділила увагу науковців заступник директора з музейної справи Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Ірина Пироженко у доповіді «Проблеми збереження Замкової гори м. Києва — пам’ятки національного значення України».

Із цікавістю учасники конференції заслухали, зокрема, доповіді про історичні дослідження: «Пам’яткознавчі аспекти дослідження ансамблю Соборної площі в Ніжині» (Сергій Зозуля — старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури); «Документи з історії дослідження А. Праховим старожитностей Чернігова у фондах Національного заповідника «Софія Київська» (В’ячеслав Корнієнко — доктор історичних наук, старший науковий співробітник, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська»); «Чернігів та його фортеця у ХVI ст.» (Олександр Бондар — старший науковий співробітник  Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського); «Смерть Святослава Ярославича 1076 р.: внаслідок хвороби чи таємне вбивство?» (Олег Васюта — заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»).

Не менш цікавими були і доповіді, присвячені археологічним дослідженням: «До питання про хронологію використання цегли-пальчатки у мурованому будівництві Чернігова» (Олена Черненко — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка); «Дослідження В.П. Коваленка 1979 р. у районі Красного мосту» (Юрій Ситий — старший науковий співробітник Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка); «Оздоблення церков Антонієвих печер у ХІХ ст.» (Володимир Руденок — завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»).

Низка доповідачів розповіли про дослідження церковної історії, зокрема, Андрій Глухенький (молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Борисоглібський собор як кафедральний храм Чернігівської єпархії УАПЦ у 20-х роках ХХ ст.»Федір Юхно (аспірант кафедри історії України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка) — «Священик Седлер Петро Іванович та Радянська влада».

Мистецькому напрямку присвятили увагу науковці: Анатолій Адруг(кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка) — «Мистецтво Чернігова др. пол. ХVІІ ст.  поч. ХVІІІ ст.»; Сергій Павленко (шеф-редактор журналу «Сіверянський літопис») — «Імовірне зображення гетьмана І. Мазепи та його дружини на іконі «Деісус» з іконостасу Вознесенської церкви (смт. Березна Чернігівської області)»Алла Гаркуша  (завідувач науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Монументальний живопис першої чверті ХІХ ст. Спасо-Преображенського собору у Чернігові, як об’єкт досліджень і охорони».

 За результатами конференції «Дослідження старожитностей Чернігово-Сіверського краю» планується у 2018 році видати збірник наукових праць «Чернігівські старожитності».

Організатори Міжнародної наукової конференції: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток та культури.

Фото Сергія Чернякова, «Чернігів стародавній».


ill1