Архів за Листопад 2017


Музей монументальної пропаганди СРСР: першим буде пам’ятник Щорсу

630_360_1510069964-6352Київ спільно з Міністерством культури та Інститутом національної пам’яті збирає монументи часів тоталітаризму в музеї під відкритим небом. Першим експонатом буде київський пам’ятник Миколі Щорсу.

Про це повідомляє прес-служба Київради.

“Ставлячи амбітну ціль створити у Києві місце, яке увійде в топ-10 пам’яток столиці, впродовж півроку команда працювала над візією та підходами до реалізації цього важливого освітнього проекту. На сьогодні ми маємо майданчик та концепцію, що може бути реалізована за підтримки ширшої коаліції партнерів”, – розповів ініціатор проекту, заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Прокопів.

Для того, щоб перемістити у новостворюваний у Києві музей під відкритим небом знакові зразки комуністичної монументальної пропаганди, необхідною є співпраця між місцевими громадами, музейниками та державною владою. До такого висновку прийшли ініціатори проекту в процесі роботи над концепцією Музею монументальної пропаганди СРСР.

За словами керівника проекту Максим Бахматова, “концепція музею розроблялася командою проекту за участі провідного міжнародного експерта з музейної справи Міхаеля Фера, і сьогодні ми передаємо наші напрацювання Київській міській раді, Міністерству культури та Інституту національної пам’яті для продовження роботи”.

Як міністр культури Євген Нищук, долучаючись партнером у створенні Музею монументальної пропаганди СРСР, Мінкультури “вбачає можливість реалізувати завдання зі збереження пам’яток мистецтва радянської доби та водночас виконати вимоги декомунізації з очищення громадського простору від тоталітарних символів. Ці високі цілі музею, гадаю, варті того, щоб інституція в майбутньому розраховувала на статус національної”.

Міністерство культури сприятиме музею у залученні до експозиції об’єктів зі всієї території України.

“Очікується, що перший експонат надасть громада міста Києва. Це буде пам’ятник Миколі Щорсу, щодо переміщення якого вже розроблені відповідні проекти демонтажу та монтажу на території музею”, – сказав Прокопів.

Читайте також: Український культурний фонд “поселиться” у Мистецькому Арсеналі

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пояснив, що “ідея створення такого роду музейних установ належить європейським спільнотам, котрі пройшли подібний до нашого шлях долання наслідків тоталітарного минулого. Парк Грутас в Литві та Парк Мементо в Угорщині мають насамперед освітню місію. Але Україна в цьому ряду може запропонувати глибше розуміння тоталітарної пропаганди”.

Відтак Інститут національної пам’яті готовий розпочати консультації щодо концепції музею в рамках Європейської платформи пам’яті та сумління, учасники якої мають вагомий досвід у цій сфері.

Як відомо, з травня 2017 року в Києві розпочалося створення Музею монументальної пропаганди СРСР. Він створюється на території Національного комплексу “Експоцентр України”. Це — проект-дослідження, мета якого — сприяти осмисленню суспільством радянського минулого через збереження, документацію та вивчення об’єктів пропагандистського мистецтва комуністичного режиму на території України.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2339505-muzej-monumentalnoi-propagandi-srsr-persim-bude-pamatnik-sorsu.html


ICOM ВИСЛОВИВ ПІДТРИМКУ ЗУСИЛЛЯМ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ АР КРИМ

 

На численні звернення Міністерства культури України до ІСОМ  щодо порушень РФ  норм міжнародного та українського законодавства на тимчасово окупованій території АР Крим, Міжнародна рада музеїв поінформувала, що з огляду на міжнародний контекстICOM в даний час співпрацює з означеного питання з міжурядовими організаціями, такими як ЮНЕСКО, стосовно потенційного порушення зазначених положень міжнародних конвенцій.«Більш того, відповідно до етичних стандартів професійної діяльності ми працюємо з нашими партнерськими організаціями, серед яких Blue Shield (“Блакитний щит”), ICOMOS, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ та інші, щоб оцінити ситуацію та визначити можливість прийняття спільного рішення, оскільки це є основною причиною для занепокоєння спільноти всесвітньої спадщини.

ICOM та її партнери використовують усі можливості для наголошення на необхідності дотримання норм міжнародного права та міжнародних стандартів щодо збереження культурної спадщини як у мирний час, так і під час військових дій. ICOM рішуче закликає всі сторони утриматися від будь-яких навмисних дій щодо музеїв та археологічних пам’яток, які можуть завдати прямої чи опосередкованої шкоди культурним цінностям, що знаходяться в Криму, і безповоротної втрати відомостей про походження культурних цінностей.

Кожний музей та музейний співробітник повинен поважати Кодекс професійної етики ICOM, затверджений Рекомендацією ЮНЕСКО щодо сприяння та захисту музеїв і музейних колекцій, їхнього різноманіття та ролі у суспільстві 2015 року. Вона була одноголосно погоджена всіма країнами-членами ЮНЕСКО» –  йдеться в листі ICOM.

 

Міжнародна рада музеїв також рекомендує музеям у всьому світі не приймати виставкові експонати від установ, розташованих в Криму, до тих пір, поки не буде вирішено правовий статус регіону.

«За будь-яких обставин, ICOM рішуче наполягає на необхідності поважати незалежність музеїв та цілісність музейних колекцій. Я користуюся цією можливістю, щоб ще раз висловити підтримку з боку ICOM зусиллям України щодо захисту культурної спадщини в рамках чинного національного і міжнародного права та відповідно до етичних норм і практичних інструментів, розроблених ICOM, таких як Кодекс професійної етики ICOM та Червоні списки культурних об’єктів, що знаходяться в небезпеці» – говориться в листі за підписом Президента Міжнародного комітету ради музеїв.


ГОСТИНЫЙ ДВОР И КОНТРАКТОВАЯ ПЛОЩАДЬ: ВМЕСТО СОЗИДАНИЯ – НЕПРОФЕССИОНАЛИЗМ И КОРРУПЦИЯ

Контрактовая площадь – одно из древнейших уникальных мест, с которых начинался Киев. Проект здания Гостиного двора в центре площади был разработан для Киева главным архитектором Санкт- Петербурга Луиджи Руска  примерно в 1806 г., а полностью реализован – украинским архитектором – реставратором Валентиной Шевченко почти через 180 лет – в конце ХХ в. Это редкий случай в истории архитектуры. Площадь и Гостиный двор украинским законодательством признаны памятниками архитектуры и градостроительства. И от этого не уйти.

Во второй половине ХХ в. киевская и центральная (Госстрой Украины) власти совместно с архитекторами планировали превратить площадь с Гостиным двором в туристический центр столицы и успели многое сделать в этом направлении. В.Шевченко была разработана концепция воссоздания площади на исторической основе, которая последовательно осуществлялась.
Сегодня, когда Гостиный двор уже почти 4 года стоит в руинах, а площадь реконструируется по проекту, выбранному жюри из четырех человек закрытого блиц-конкурса, проведенного бывшим главным архитектором Киева С.Целовальником летом 2015 г., я хочу напомнить о необходимости профессионального подхода к проблеме возращения Контрактовой площади ее исторической сути.

ЧТО БЫЛО ЗАДУМАНО СОВЕТСКИМИ АРХИТЕКТОРАМИ, УЧЕНЫМИ И ОБЩЕСТВЕННОСТЬЮ?

В 1976 г. Украинским научно-исследовательским и производственным управлением по заказу властей был разработан проект реконструкции площади на исторической основе (арх. В.Шевченко). Он был одобрен общественностью, получил положительные рецензии доктора искусствоведения Г.Логвина, доктора архитектуры Ю.Асеева, доктора исторических наук К.Стецюка, согласован ученым советом Госстроя Украины, утвержден исполкомом.

На протяжении многих лет по этому проекту были воссозданы Гостиный двор, фонтан «Самсон» с ротондой, церковь Богородицы Пирогощей, колокольня Греческого монастыря, отреставрирован Староакадемический корпус Киево-Могилянской академии, Контрактовый дом. В 1991 г. после обретения Украиной независимости проект перестали финансировать, невыполненными остались работы по восстановлению Магистрата, завершению ансамбля общественного центра Уильяма Гесте и благоустройству площади.
Уже в наше время, летом 2009 г. киевская власть вернулась к идеям, заложенным в проекте В.Шевченко.  К концу 2009 г. институтом «УкрНИИпроектреставрация» была разработана концепция реставрации, ремонта застройки, реконструкции территории, инженерных сетей и благоустройства территории Андреевского спуска, ул. Сагайдачного и Контрактовой площади. Концепцией предусматривалось воссоздание здания Магистрата и комплекса У.Гесте (около 20 тыс. кв. м площади), частью которого является здание Контрактового дома (то, что успели построить в 1815-17 гг.). На разработку этого проекта были потрачены значительные средства из киевского бюджета.

В 2010 г. архитектором Ю.Лосицким был разработан эскизный проект комплекса У.Гесте (с использованием сохранившихся чертежей автора проекта – архитектора Гесте), который был одобрен коллегией Украинского общества охраны памятников истории и архитектуры.

Валентина Петровна Шевченко рассказывала мне о планах возвращения площади ее исторической основы и ауры. Мечтала о том, что рядом с Киево-Могилянской академией появится памятник Галшке Гулевичивне (1577-1642 гг.).  Эта выдающаяся личность 15 октября 1615 г., подарив собственный двор с землей и всем добром монастырю и школе для детей как шляхты, так и из народа, положила начало созданию Киевской братской школы, на основе которой потом была создана Академия. Гулевичивну поддержали киевляне, выдающиеся ученые и деятели культуры того времени. Со временем Киево-Могилянская академия стала центром просвещения, культуры и христианского благочестия, приобрела международное значение.
Еще об одном памятнике на Контрактовой площади говорила Валентина Петровна – архитектору Ивану Григоровичу-Барскому (1713 – 1785 гг.), профессиональная деятельность которого была тесно связана с Подолом. И похоронен он был рядом с церковью Богородицы Пирогощей на Контрактовой площади. Его произведения, которые существуют и сегодня на Подоле: ротонда с фонтаном «Самсон» на Контрактовой площади (воссозданная по проекту В.Шевченко), Покровская церковь, церковь Николы Набережного, корпус Бурсы для учеников Академии и др.

РЕКВИЕМ ПО КОНТРАКТОВОЙ ПЛОЩАДИ

Осенью 2017 г. древнюю Контрактовую площадь, превращенную киевской властью за годы независимости в хаотичную и неприглядную автостоянку с комплексом малых сооружений из разных материалов, начали активно прихорашивать. Проведенный летом 2015 г. наспех в течение недели бывшим главным архитектором Киева С.Целовальником закрытый блиц-конкурс на реконструкцию Контрактовой площади неожиданно дал результаты. Другие проекты, над которыми годами (с 1976г.) трудились опытные архитекторы – реставраторы, изучавшие историю площади и осторожно ее формировавшие, сегодня в расчет не берутся. Многолетний опыт профессионалов чиновникам ни к чему.
На Контрактовой площади убрали киоски и палаточное кафе, поменяли покрытие и посадили деревья. Осуществляется проект, получивший первое место в закрытом блиц-конкурсе «Студии ландшафтной архитектуры Максима Коцюбы» – «Киевская гостиная». Максим Коцюба не имеет специального образования, он окончил Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (аграрный менеджмент). Но в наше время такие мелочи как образование не имеют значения. Наверное, знает, какие деревья и где нужно высаживать. Думаю, он никогда не видел и не вникал в проект В.Шевченко.
Как писала газета «День» в 2015 г. проекты (их было всего 14) оценивали главный архитектор Киева Сергей Целовальник, директор Департамента культуры КГГА Диана Попова, преподаватель Киево-Могилянской академии и культуролог Владислава Осьмак, представительница сообщества «Подоляночка» Ольга Закревская. Правда, в статье был назван другой автор проекта. Но, какая разница?  Сегодня журнал «Хмарочос» называет автором проекта М.Коцюбу.  Историческая площадь превращается в заурядный сквер, каких много может быть в новых районах Киева.
И еще: у меня нет сомнений (такова уж киевская власть!), что на реконструкцию площади чиновников подвигла коммерческая составляющая проекта. От владельцев старых киосков избавились, теперь новые коммерческие сооружения (для своих) будут потихоньку вписываться в пространство площади. У меня также есть большие сомнения в том, что будет создаваться подземный археологический музей (т.н. «Серце Русі»). Два археологических музея (на Почтовой и Контрактовой площадях) – это перебор для чиновников. Быстрее всего, это место зарезервировано под подземный паркинг с учетом завершения реконструкции Гостиного двора под торговый центр ПАО «Укрреставрация», которое терпеливо (4 года) ждет свой звездный час, имея со времен Януковича коррупционные связи во всех структурах нынешней власти – Фонде госимущества, Верховной раде, КГГА и судах.

РЕШЕНИЕ СОВЕТА МИНКУЛЬТУРЫ ПРОИГНОРИРОВАЛИ

Я уже писала о том, что с инициативами и решениями Научно-методического совета (НМС) Минкультуры никто из чиновников не считается. Но в 2015 г. у членов совета еще была надежда на изменение ситуации к лучшему. Совет жил под впечатлением от его реорганизации в 2014 г. (первый приход Е.Нищука на должность министра) – он имел право проявлять инициативу (сегодня – уже нет).
На решение жюри блиц-конкурса по реконструкции Контрактовой площади НМС отреагировал 23 июня 2015 г.
Были приняты решения:
По Гостиному двору:
– для исключения варианта продолжения реконструкции здания под торговый центр (ТЦ)  рекомендовать Министерству культуры отменить согласование проекта реконструкции и приспособления Гостиного двора под торговый центр (автор проекта – А.Миргородский) и рассмотреть его на заседании НМС на предмет соответствия законодательству Украины по охране культурного наследия.
По блиц-конкурсу:
– учитывая, что Контрактовая площадь является памятником градостроительства и архитектуры (Приказ министра культуры №1566 от 21 декабря 2012 г., охр. №947-Кв), уникальным градостроительным и архитектурно-пространственным комплексом, который определяет историческое лицо Подола, рассмотреть предложенный по результатам блиц-конкурса проект благоустройства Контрактовой площади на заседании Научно-методического совета Минкультуры. (Специалисты хотели увидеть проект! – авт.)
Члены Научно-методического совета обратились к КГГА
По Гостиному двору:
– аннулировать договор аренды с ПАО «Укрреставрация» на земельный участок, на котором расположен памятник архитектуры и градостроительства Гостиный двор в соответствии с решением Киевсовета от 3 июля 2014 г.;
– обеспечить проведение до начала осенне-зимнего периода на здании неотложных консервационных работ в соответствии с разработанным проектом;
– организовать поиск инвестора для реставрации Гостиного двора и его приспособления в соответствии с требованиями сохранения памятника архитектуры.
По Контрактовой площади:
– не давать разрешение на начало рабочего проектирования благоустройства Контрактовой площади по результатам конкурса до рассмотрения его концепции НМС и разработке соответствующих рекомендаций;
– при проведении работ по благоустройству Контрактовой площади принять за основу решения проекта регенерации Контрактовой площади на исторической основе, утвержденного в установленном порядке в 1976г., чтобы сохранить преемственность проведения таких работ (автор проекта – архитектор В.Шевченко).
На решение совета не последовало реакции как руководства министерства, так и Департамента культуры КГГА. Это лишний раз подтверждает, что Научно-методическому совету Минкультуры отведена роль органа, используемого как бесплатная рабочая сила при рассмотрении Историко-архитектурных опорных планов исторических городов Украины и для прикрытия действий чиновников (в этом случае специально поставленный председатель совета занимается манипуляциями в пользу застройщиков). Всерьез к деятельности совета никто не относится, а инициативой пренебрегают.

ГОСТИНЫЙ ДВОР

Уже во время проведения конкурса у общественности возникал вопрос: как можно заниматься благоустройством площади, имея в ее центре огражденные забором руины центрального сооружения – Гостиного двора. Но чиновников это не волновало и сейчас не волнует. Хотя в августе этого года киевский градоначальник сделал заявление о том, что столичная власть намерена вернуть в коммунальную собственность Гостиный двор и привести его в надлежащий вид. Но это решение Киевсовет принял еще в 2014 г. Было и намерение разместить в здании Музей истории Киева. Скоро отметим четырехлетие этих намерений власти.
Гостиный двор – боль и надежда киевлян. Я думаю, что никто из участников выступления против превращения Гостиного двора в ТЦ, не забыл события конца мая (День Киева) 2012 г. – кровавого «разгрома» протестующих «Беркутом» 18 февраля 2013 г. Я хочу напомнить об этом. Как-то все быстро забылось. Но ПАО «Укрреставрация» до сих пор в здании.
В ФБ был выставлен ролик на эту тему.

Почти 4 года Гостиный двор брошен на разрушение. В декабре 2015 г. Фонд госимущества, в чьей собственности находится здание, обещал разорвать договор аренды с ПАО «Укрреставрация». Уже 2 года не получается. Арендатор всеми способами тянет время, суды способствуют этому, используя малейшие «зацепки». Способствуют и чиновники всех уровней и депутаты, связанные дружескими (а возможно, и коррупционными) связями с реконструктором. Иначе этот вялотекущий процесс нельзя объяснить.

В мае текущего года я написала статью «Гостиный двор в Киеве превращают в руину: суд требует доказательств»  Достаточно посмотреть на состояние здания, чтобы понять, что оно разрушается. Тем более, что специалистами от профессиональной общественности было дано заключение. Какие нужны доказательства? Но судья Хозяйственного суда г. Киева  К.Головина в конце сентября 2016 г. решила иначе – она отказала ФГИ в разрыве договора аренды с ПАО «Укрреставрация». В декабре 2016 г. Киевским апелляционным судом было принято решение о проведении судебной строительно-технической экспертизы КНИИСЭ (Киевский научно-исследовательский институт судебной экспертизы) и приостановлено рассмотрение дела до получения результатов экспертизы. В конце апреля 2017 г. Киевским апелляционным судом получено ходатайство эксперта КНИИСЭ о предоставлении материалов, необходимых для проведения экспертизы. Рассмотрение ходатайства было назначено на 10 мая.
Месяц назад я отправила запрос в КНИИСЭ. Полученный оттуда ответ  немного озадачил – оказывается, никому нельзя знать о том, как проходит экспертиза, на каком она этапе и когда завершится. Что именно суд должен был передать экспертам, но долго придерживал? Речь ведь идет об экспертизе состояния конструкций здания. Или о чем-то другом? Насколько я поняла, мне ответили в порядке исключения. Весь процесс и его результаты – большая тайна. 

Недавно я позвонила исполнителю ответа на запрос. Он пообещал, что окончательные результаты, возможно, будут к концу этого года.

Пройдет еще одна зима без консервации конструкций Гостиного двора. Похоже, что у ПАО «Укрреставрация» и его пособников из всех органов власти получается разрушить здание или вынудить чиновников создать условия для завершения реконструкции Гостиного двора под ТЦ.
ПАО «Укрреставрация» не теряет надежд построить торговый центр. Об этом свидетельствует его реклама в издании «Комментарии» в июле 2017 г. Много чего обещает… и пишет неправду. В 2011 г. Гостиный двор находился в хорошем состоянии и нуждался только в частичной реставрации и ремонте, а не глобальной перестройке с надстройкой, застройкой внутреннего двора и полным остеклением галерей, созданием дополнительного глубокого подвала над линией метро, что увеличивало его общую площадь в 3 раза и требовало создания паркинга на 390 машин. Все вместе полностью разрушало исторической образ здания и делало невозможным реконструкцию древней площади на исторической основе.
Что же ожидает Контрактовую площадь и Гостиный двор в ближайшие годы при нынешней власти?!

Ирина Карманова, для “Ні корупції!”


Туалети на місці кабінету Грушевського: чим може завершитися псевдо-“реставрація” Київського будинку вчителя

Я не можу зрозуміти, чому саме в рік, коли Україна відзначає 100-річчя Української революції 1917-1921 років комусь дуже припекло зірвати будь-які відзначення такої неймовірно важливої для нашої національної історичної пам’яті дати саме у цьому історичному будинку, де, власне, і розпочинався наш шлях до Незалежності у ХХ столітті.

Спитаєте – що, знову “зрада”? Відповім – я аж ніяк не належу до панікерів. Але факти вперто вибудовуються у логічну лінію.

Навесні–влітку цього року на різних державних рівнях обговорювалася чудова ідея – провести урочисте засідання сучасного українського парламенту Верховної Ради України, присвячене 100-річчю створення Української Центральної Ради – в історичному приміщенні, де саме й працював цей перший український парламент, один із найбільших символів Української революції 1917-1921 роках.

Але тоді на усіх нагнали страху – мовляв, Будинок учителя є в критичному й небезпечному фізичному стані, й існує загроза, що на голови людям у залі впаде дах. І таки переконали наших урядовців не проводити це пам’ятне засідання в колишньому будинку Центральної Ради.

Але дах так і не впав! Більше того, у серпні цього року в ніби “аварійному” Будинку вчителя відбулися зйомки чергової частини серіалу “Слуга народу” за участю “Кварталу-95″! Протягом чотирьох днів тут були сотні людей, тонни техніки! За гроші, звісно.

От і виходить: проводити урочисте засідання Верховної Ради України не можна, бо будинок аварійний. А зйомки “Квартал-95″ – можна, і ніякої небезпеки для людей це не становить!

Більше того, в середині листопада цього року в великій залі Будинку вчителя заплановано проведення конференції одного з найбільших київських університетів! І все нормально з безпекою?!

Як це пояснити з позицій здорового глузду?!

Тепер знову відбувається хвиля нагнітання обстановки й чиниться тиск на суспільну думку щодо “аварійності” Будинку вчителя і його негайного закриття для відвідування, в тому числі й екстреного вивезення звідти експозиції Музею Української революції 1917–1921 років.

У тому числі з’являються якісь акти незрозумілих з точки зору фахових експертиз організацій про ніби катастрофічний стан будинку колишньої Центральної Ради. Чому раптом знову така істерика?

Усе дуже просто – Україна є на порозі відзначення 100-річчя вікопомних Третього Універсалу Української Центральної ради – державно-правового акту, що проголосив створення Української Народної Республіки (прийнятий 7 (20 за н. с.) листопада 1917 р.) та Четвертого Універсалу Української Центральної ради, яким було проголошено незалежність УНР від Росії (прийнятий 9 (22) січня 1918 р.).

І виглядає, що комусь дуже вже залежить, щоб саме в ювілейні річниці цих доленосних рішень Центральної Ради Будинок учителя був повністю виключений з пам’ятних заходів!

Та верхом брутальної насмішки над українською національною пам’яттю має стати заплановане проектом псевдо-“реставрації” Будинку вчителя – колишнього будинку Центральної Ради розміщення туалетів (“вбиралень”, за документами розробників) на тому самому місці, де в часи УЦР розташовувався кабінет голови УЦР Михайла Грушевського!

І доказом цьому є фрагмент плану проведення реконструкції внутрішніх приміщень Будинку вчителя, виставленого публічно і перезнятого 7 листопада цього року. І на плані чітко видно, що впритул до сучасної кімнати Музею Української революції 1917–1921 років планується розмістити “вбиральню”.

Фрагмент плану проведення реконструкції внутрішніх приміщень Будинку вчителя

Але за історичними і сучасними планами, це – кімнати! І за даними експертів, – саме в цих кімнатах розташовувалися кабінети голови Центральної Ради Михайла Грушевського та голови першого українського уряду Генерального секретаріату Володимира Винниченка!

Зокрема, кабінет М. Грушевського був на 2 поверсі – зараз це к. 202, а кабінет В. Винниченка – к. 201. Сучасна експозиція музею Української революції 1917–1921 років – к. 203.

Тож може статися нечуване блюзнірство!

Нагадаю, що указом Президента України від 22 січня 2016 року “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років” доручено забезпечити “дальший розвиток Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України, зокрема щодо розширення сучасної експозиції та можливого відтворення меморіальних кабінетів Голови Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)”.

Це питання внесено до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р “Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року.

Зокрема, там зазначається: “5) розширення сучасної експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України та відтворення меморіальних кабінетів Голови Української Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)”.

Відповідальними визначено Мінкультури, Київська міська держадміністрація, Укрдержархів, Український інститут національної пам’яті, НАН України (за згодою).

 План 2 поверху Педагогічного музею 1910 року. Для збільшення натисніть тут.

Виникає логічне запитання: а де всі ці відповідальні організації зараз, коли навколо Будинку вчителя відбуваються незрозумілі і скандальні процеси?

Я офіційно стверджую, що жоден проект так званої “реставрації” Будинку вчителя як пам’ятки культури національного значення не погоджений в установленому порядку. Зокрема, він має пройти експертизу в Міністерстві культури України і в тому числі – через обговорення на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури.

Відомо, що жорсткого контролю за станом і долею пам’ятки, публічного обговорення проекту реставрації та експертизи врахування у ньому усіх наявних історико-архітектурних та історичних даних вимагає спільне рішення колегії Правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури України та Київської міської організації УТОПІК.

Початок будь-яких робіт на пам’ятці національно значення, а тим більше такій як будинок Центральної Ради в Києві, може відбуватися лише після повної процедури всіх необхідних погоджень.

Усе інше – дії, які підпадають під кримінальну відповідальність. І я вже закликаю Генеральну прокуратуру України втрутитися в ситуацію й доручити Прокуратурі міста Києва видати відповідні приписи щодо припинення будь-яких робіт по Будинку вчителя до завершення процедури погоджень проекту реставрації, поки ще не є пізно!

І треба зробити все можливе, щоб провести в історичній будівлі відповідні урочистості на державному рівні з нагоди 100-ліття Третього та Четвертого Універсалів Української Центральної Ради!

Сергій Кот

Кандидат історичних наук, фахівець з питань повернення та реституції культурних цінностей


«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці «Вічність у пензлі»

«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці під назвою «Вічність у пензлі», що відкрилась 16 листопада у Чернігівському колегіумі. Роботи художників минулого століття зображають пам’ятки архітектури Сіверщини. Багато з цих пам’яток, на жаль, тепер можна побачити лише на полотнах.

Багатство Чернігівського краю — це багато в чому пам’ятки історії та архітектури. Утім, час, люди і погодні умови часто нещадні до них, особливо якщо йдеться про архітектурні пам’ятки. Зберегти цю красу, хай навіть на полотнах, намагались чернігівські художники «Вічністю в пензлі» — виставка їх робіт відкрилась у Чернігівському колегіумі.

Юрій Соболь, генеральний директор архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Ці художники творили у 50-х роках минулого століття, а тому багато з того, що вони зарисували, на превеликий жаль, не збереглося: пам’ятки архітектури, палаци, церкви…»

До виставки долучились представники обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури. Зокрема, вони надали роботи видатного аквареліста Леоніда Могучова. Картини цього художника – справжній урок історії, або ж навіть посібник для реконструкції, адже зображають пам’ятки архітектури у реальному (на той час) їх вигляді.

Віктор Величко, член обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури: «Роботи, які тут представлені, доносять і красу і руйнування. Зокрема, ось руїни Чернігівської духовної консисторії. Зараз ця пам’ятка у ще гіршому стані»

Виставка є одним із заключних заходів до відзначення п’ятдесятиліття «Чернігова стародавнього». Неофіційно її називають «Чернігів, який ми втрачаємо» — багато споруд, які тут зображені, уже втрачено.

Наталія Шумська, співробітник обласного художнього музею: «Наш Чернігів, це одни із найстаріших пам’яток культури, архітектури, і наші нащадки мають знати, який був Чернігів у минулому, щоб робити його кращим у майбутньому».

За інформацією Філії Національної телекомпанії України «Чернігівська регіональна дирекція».

https://www.youtube.com/watch?v=PhbOWZOAhIQ
https://oldchernihiv.com/chernigiv-yakyj-my-vtrachayemo-na-vystavtsi-vichnist-u-penzli/

Суд окончательно вернул Киеву больше 100 га земли в Пирогово

Высший хозяйственный суд Украины 15 ноября оставил без изменений решение судов первой и апелляционной инстанций, которые признали незаконным выделение 102 га земли  в зоне охраняемого ландшафта Национального музея архитектуры и быта Украины в Пирогово.

Таким образом, суд удовлетворил иск Генеральной прокуратуры к Киевскому горсовету, ОКЖК “Педагог” и другим ответчикам о признании недействительными решений, договора аренды, государственных актов и свидетельств, и отсутствии прав коммерческих структур на указанные земельные участки, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу ГПУ.

Согласно сообщению, на территории Киева была реализована схема незаконного присвоения земли, расположенной в пределах исторического ареала города, зоны охраняемого ландшафта Национального музея архитектуры и быта Украины.

С этой целью создавались жилищно-строительные кооперативы, в том числе обслуживающий кооператив жилищного кооператива (ОКЖК) “Педагог”, которые в силу закона имели право бесплатно получить в собственность земельные участки для строительства жилья и обеспечения им членов кооператива.

В то же время установлено, что упомянутый кооператив создан с нарушением требований законодательства, поскольку его основатели не нуждались в улучшении жилищных условий и не планировали их улучшать за счет строительства дома

“Несмотря на указанные требования законодательства, в 2007 году Киевским городским советом безвозмездно предоставлены в собственность этого кооператива земельные участки историко-культурного назначения общей площадью более 102 га стоимостью почти 266 млн грн, которые в соответствии с требованиями ст. 83 Земельного кодекса Украины не могут передаваться в частную собственность”, – напомнили в ГПУ.

https://biz.censor.net.ua/events/3036139/sud_okonchatelno_vernul_kievu_bolshe_100_ga_zemli_v_pirogovo