Архів за 01 Лют 2018


Прес-реліз

6 лютого 2018 р. о 17:00 у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбудеться  слайд-лекція Дмитра Малакова «Архітектура в акварелях Георгія Малакова» з нагоди 90-річчя від дня народження українського художника-графіка Георгія Малакова.

Про лектора: Дмитро Малаков, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького, автор багатьох видань про Київ та про непересічних особистостей, серед яких, насамперед, – видатні архітектори, чий творчий доробок пов’язаний із прадавнім містом Києвом.

 Про захід:

Георгій Васильович Малаков (10.02.1928–14.06.1979), киянин, Заслужений художник України, фахову освіту художника-графіка отримав у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка та в Київському державному художньому інституті (нині – НАОМА).

Працював у станковій та книжковій графіці у техніці малюнку пером, акварелі, лінориту. Автор серій ліногравюр, присвячених Києву часів Другої світової війни, європейському середньовіччю, романтиці мариністики. Особливою популярністю користувалися книжки, ілюстровані Г. Малаковим, що виходили в Україні друком у 50-70 роках минулого століття.

Серед акварелей художника особливе місце посідає тема пам’яток архітектури. Це – краєвиди рідних київських Липок, мальовничі куточки Києво-Печерської лаври, старовинний Львів, Жовква, будівлі авторства чеського архітектора Іржі Стібрала у Немирові, містечкова забудова Тульчина. Деяких споруд вже немає в натурі.

Спеціально дібраний для лекції в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного ілюстративний ряд, датований 1941–1958 роками, демонструється вперше.

Життю і творчості Г. Малакова присвячено монографії, альбоми, каталоги, спогади. Його роботи зберігаються в художніх та історичних музеях України і за кордоном, а також у приватних збірках. Видання про Георгія Васильовича із фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного будуть представленні на заході.

 


Фундаменти Успенського собору у Крилосі законсервують за сучасними технологіями

Національний заповідник “Давній Галич” уклав угоду про музеєфікацію, консервацію фундаментів Успенського собору ХІІ ст. і реставрацію каплиці Св. Василія Великого XVI ст. у с. Крилос (княжий Галич) із Національним університетом “Львівська політехніка”.

Підписання угоди відбулося в Українському католицькому університеті, Львів. Документ передбачає проведення комплексних наукових студій, зокрема верифікаційних археологічних досліджень пам’яток.
Ці заходи здійснюватимуться під науковим керівництвом професора Миколи Бевзапри співпраці археолога Юрія Лукомського та архітектора Василя Петрика, інформує сайт НЗ “Давній Галич”.
“Кінцевою метою проекту, – зазначив генеральний директор заповідника Володимир Костишин, – є консервація та музеєфікація фундаменту Успенського собору із максимальним залученням сучасних технологій, що не тільки забезпечить збереження пам’ятки національного значення для прийдешніх поколінь, але й приверне увагу паломників і туристів до найвизначнішої християнської святині середньовічного Галича”.
Науково-проектна документація щодо музеєфікації та консервації фундаментів Успенського собору ХІІ ст. і реставрації каплиці вже розроблена.
Учасники Міжнародної наукової конференції, фахівці з археології, архітектури, мистецтвознавства та історії виступили із заявою, в якій такий проект назвали “категорично неприпустимим”.
https://kurs.if.ua/news/fundamenty_uspenskogo_soboru_u_krylosi_zakonservuyut_za_suchasnymy_tehnologiyamy_62569.html

У Києві створять «Пушкінський квартал»

54795-1_largeЧастину історичних будівель у центрі Києва планують занести до реєстру пам’яток під назвою «Пушкінський квартал».

Таке рішення ухвалили 31 січня на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, повідомляється в прес-службі КМДА, передає «Слово і Діло».

«Таким чином, у Києві може з’явитися ще один комплексний пам’ятник містобудування – «Пушкінський квартал», – наголошується в повідомленні.

Йдеться про територію в межах вулиць Пушкінської, Великої Васильківської та бульвару Шевченка.

«Саме там зосереджена унікальна колекція пам’яток історії та архітектури 19-початку 20 століття, в тому числі пов’язаних зі створенням УНР, які складають унікальний історичний ландшафт», – підкреслили в КМДА.

Зокрема, до реєстру увійде «Садиба Михельсона» на вулиці Пушкінській і житловий будинок Спілки художників України на вулиці Великій Васильківській, 12, де мешкали скульптор і драматург Іван Кавалерідзе, живописці Тетяна Яблонська та Валентин Литвиненко.

Виділені кошти будуть витрачені на розробку необхідної документації.

«Із загальної кількості споруд у межах кварталу, а їх загалом 36, до об’єктів нерухомої культурної спадщини можна віднести 29. Тому міська влада має намір виділити кошти на розробку науково-облікової документації, щоб включити «Пушкінський квартал» до державного реєстру нерухомих пам’яток України», – зазначив голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Странніков.

Цю ініціативу підтримали Міністерство культури України та ГО “Українське товариство охорони пам’яток історії і культури”.

Раніше Кабмін розширив список пам’яток національного значення.

Нагадаємо також, в Україні запустять перший онлайн-реєстр порятунку об’єктів культурної спадщини.

https://www.slovoidilo.ua/2018/01/31/novyna/suspilstvo/kyyevi-stvoryat-pushkinskyj-kvartal