Архів за 07 Лют 2018


МІНКУЛЬТУРИ ІНФОРМУЄ ЩОДО НЕЗАКОННОГО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Міністерством культури України прийнято рішення про невідкладне вжиття заходів по усуненню перешкод щодо користування земельною ділянкою, яка надана Національному музею історії України у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель музею на вул. Володимирській, 2 у Шевченківському районі м. Києва, зокрема, шляхом пред’явлення відповідних судових позовів.

Незаконна забудова – мала архітектурна форма – знаходиться на земельній ділянці особливо цінних територій та призводить по  пошкодження об’єктів культурної спадщини – пам’ятки національного значення на території охоронної (буферної зони) об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра» місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментом Десятинної церкви (Церкви Успіння Пресвятої Богородиці) від V-IX століття. Згадане питання знаходиться на постійному контролі Міністерства культури України.

Щодо незаконного розміщення на території Національного музею  історії України тимчасової споруди, інформуємо наступне.

Земельна ділянка, на якій, станом на сьогодні, незаконно розміщено Малу архітектурну форму (МАФ), право власності на яку, згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.1012, належить Релігійній громаді УПЦ, Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці належить НМІУ на праві постійного користування згідно акту від 30.06.1999 року,  ІІ КВ №004141.

Єдиним законним користувачем земельної ділянки станом на сьогодні є Національний музей  історії України. Законні права НМІУ, як землекористувача, порушено протиправними діями релігійної громади УПЦ.

Відповідно до п. а) ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов’язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до п.2.1 Статуту, НМІУ є юридичною особою, а відповідно до п.2.6 Статуту Музей має право бути позивачем у суді.

Зважаючи на наведене, за результатами засідання, проведеного 1 лютого 2018 року міжфракційним депутатським об’єднанням «За Київ» спільно з підкомітетом з питань взаємодії з громадянським суспільством комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, на тему: «Незаконна забудова на території Національного музею історії України», Мінкультури в межах повноважень, визначених чинним законодавством, надано окреме доручення директору НМІУ Т.Сосновськійневідкладно вжити заходів по усуненню перешкод щодо користування земельною ділянкою, яка надана Національному музею історії України у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель музею на вул. Володимирській, 2 у Шевченківському районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 29 жовтня 1998 року № 22/123 (Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ № 004141), зокрема, шляхом пред’явлення відповідних судових позовів.

Разом з тим, Мінкультури прийме участь у розгляді справи та повторно надішле до правоохоронних органів звернення, спрямовані на захист пам’ятки національного значення «Місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментом Десятинної церкви (Церкви Успіння Пресвятої Богородиці) від V-IX століття, IX-XIII століття», між вулицями Володимирська, Велика Житомирська та схилами Старокиївської гори (охоронний номер 260010-Н).

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245332291&cat_id=244913751


Фільм про Ніжин вже в мережі

Цієї неділі о 16.30  телеканал ZIK показав новий фільму про музей під відкритим небом — колоритне місто Ніжин з циклу «7 чудес України: історичні міста та містечка». Тепер ви можете переглянути фільм ТУТ.

Ви дізнаєтесь, де в місті побував Пабло Пікасо, чому Ніжина називають «серцем Гетьманщини» та яку страву обов’язково потрібно спробувати.

За сумою результатів Інтернет-голосування та анкетування експертів Оргкомітет визначив такі міста-переможці в акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» (ЗА АБЕТКОЮ):

Бердянськ (Запорізька обл.)
Біла Церква (Київська обл.)
Галич (Івано-Франківська обл.)
Диканька (Полтавська обл.)
Канів (Черкаська обл.)
Ніжин (Чернігівська обл.)
Хуст (Закарпатська обл.)

Крім того, Оргкомітетом було визначено три спецномінації для міст, що мають значний туристичний потенціал і зацікавленість місцевої громади у розвитку своїх населених пунктів. Спецномінаціями відзначено:

Бердичів (Житомирська обл.)
Жовква (Львівська обл.)
Теребовля (Тернопільська обл.)

Нагадаємо, акція «7 чудес України: історичні міста та містечка» стартувала у березні 2016 року. 1 червня серед усіх заявок на участь від представників місцевих громад, громадських організацій, туристичних компаній, вищих навчальних закладів тощо Оргкомітет відібрав 21 фіналіста, які протягом літа-осені мали можливість презентувати для журналістів та громадськості свої міста, щоб позмагатися за звання переможця.

Паралельно з презентаційними прес-турами відбувалося Інтернет-голосування на офіційному сайті акції www.7chudes.in.ua та анкетування експертів.

Церемонія нагородження відбулася у Великій лаврській дзвіниці 9 листопада 2016 р.

Нагадаємо, за результатами різних етапів всеукраїнської акції «7 чудес України» вже відзнято 40 пізнавальних фільмів, які можна переглянути онлайн і завантажити на офіційному сайті акції –

www.7chudes.in.ua.


Ніжинці можуть згадати свою молодість, відвідавши музей «Homo sovieticus»

1 лютого у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулося відкриття музею “Homo sovieticus”.

Homo soveticus – критична або іронічна назва радянської людини. Неологізм складається з латинського homo (людина) і латинізованого епітета «советский – радянський». Вираз популяризований письменником А. Зінов’євим в книзі «Гомо советикус» .

Радянська епоха минула, але її вплив на долі людей важко переоцінити. Тому викладацький колектив Ніжинського державного університету вирішив створити музей  з радянською тематикою. Як зазначають самі ініціатори, музей створений для ознайомленні і пам’яті про нелегкі часи, а не з туги за ними. Натхненники проекту: доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Євген Луняк, кандидати історичних наук, доценти кафедри історії України Євгенія Страшко та Максим Потапенко; професор, завідувач кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу Григорій Самойленко; декан філологічного факультету, кандидат педагогічних наук Олександр Забарний та директор музейного комплексу Анна Парубець.

14-768x861

                  Зазирнути за лаштунки

Журналісти сайту «Нежатин» прийшли до початку офіційного відкриття, що дало змогу зробити  невеликий      екскурс в минуле разом з завідувачем кафедри історії України Луняком Євгеном. Зокрема він звернув увагу на такі «знайомі до болю» кожному радянському громадянину речі, як бабінний магнітофон, касетний відеомагнітофон, ватяний дід мороз і чорно-білий телевізор, для якого не вистачає лише плоскогубців, щоб переключати канали. Інтимного життя в СРСР не було , а методи контрацепції були. Таку знахідку можна було побачити в інсталяції присвяченій студентській кімнаті в гуртожитку, прямісінько в шухлядці тумби лежав невеличкий прямокутничок радянського виробництва. Також в кімнаті студента тихенько на поличці стояв  кубок Ніжинського державного педагогічного інституту за змагання з легкої атлетики 1951 року, вийшовши з нашого рідного університету(тоді інституту) він повернувся до рідної домівки. Євген Луняк також вніс свою краплю в наповнення колекції музейної кімнати.

18-768x512

За словами одного з ініціаторів проекту Максима Потапенка музей спочатку був звичайною архівно-музейною практикою, в ході якої студенти вчаться підбирати і опрацьовувати експонати. До створення радянської атмосфери приєдналися не лише студенти, але й викладачі та техперсонал   університету: «Близько шести років ми збирали матеріал і готувалися до відкриття музею. Сумнозвісні події на сході зробили оприлюднення матеріалів музею в минулі роки досить недоречними, і тому лише зараз ми презентуємо наші надбання. Головна ідея кожної інсталяції, це не стільки побут, скільки людина, яка вийшла з кімнати, але в будь який момент може повернутися.  Це наша історія і нікуди від неї не подінешся.»

34-e1517560257341-768x415

 Декілька важливих слів

Ректор університету Олександр Самойленко зазначив: «Це не зовсім традиційний музей, це перш за все науковий простір, який спрямований на освітній процес. На базі музейної кімнати будуть проходити заняття для студентів, які будуть вивчати різнопланові сторінки української історії.»

28-768x512

Серед присутніх був секретар Ніжинської міської ради Валерій Салогуб, який наголосив: «Дивлячись на музейну кімнату, спостерігається в першу чергу науковий підхід, ретельність з якою підібрані експонати. Годинник, який зараз висить позаду мене на стіні нагадує мені шкільні роки, саме такий висів в нашій школі і відраховував час на уроки і перерви. У тих роках, які сьогодні представлені, є і великі досягнення, і великі втрати, які ми не маємо права забувати. Студенти, що не знають тих років,  мають змогу поринути у минуле, відчути і побачити його!»

                                     Живі манекени

Несподіванкою для всіх присутніх були танцюючі експозиції музею. Студенти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя переодягнулися в костюми минулої епохи і відтворили невеличкі події, яскраві моменти життя. Танцювали та читали творчі доробки,  співали під акомпанемент гітари. Це створило неперевершену атмосферу, справжню машину часу, яка перенесла всіх присутніх у минуле країни, якої вже немає на карті.

http://www.nezhatin.com.ua/news/%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%8E-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82/