Архів за 01 Бер 2018


Презентація документального фільму “Зберегти не можна зруйнувати”

28277097_1822456648056089_5551863501770660727_n8 лютого 2018 року у дискусійному клубі “Час надбання” лабораторії, за підтримки Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та  ГО “Громада Андріївський Узвіз” відбулась довгоочікувана прем’єра фільму-розслідування “Зберегти не можна зруйнувати”, створеного Благодійним фондом “Харків з тобою”, режисера Павла Сіроменко та сценаристки Татьяна Омельченко.
На нашему майданчику відбувся другий в Києві презентаційний показ чудового результату кількамісячної кропіткої роботи з величезним матеріалом, опрацьованим на прикладах Харкова, Києва, Львову, Одеси, Полтави, Івано-Франківська, Ужгорода із залученням близько 50-ти експертів.
В дискусії брали активну участь Марина Бур’янова, Виктор Гриза (Viktor Griza), Марина Кучеренко, Віталій Білецький (Vitaliy V. Beletskiy), Горошко Олена (Goroshko Olena), Олена Бекетова (Ребека Бека (Elena Rofe), Olena Kupina, Василь Карапулько,Воронецький Юрій, Сергій Куценко, Женя Фельдман та всі бажаючі. Модерувала захід Ольга Рутковская.
Найбільш актуальні теми обговорення лежали в площині суспільних зусиль в удосконалення правового поля, необхідності нових форм популяризації та актуальності надбання, можливостях подальшого розвитку проекту і, звичайно, трансляції фільму-розслідування для широких верств громадян України.
Ми вітаємо колег з Харкова з чудовою роботою, що є справжнім досягненням в царині популяризації цінностей культурного надбання!

Сайт фільму: http://zberehty-ne-mozhna-zruynuvaty.gobackmedia.com/


Гостинний двір повернули державі

Київський апеляційний господарський суд підтримав позицію прокуратури Києва і повернув державі будівлю “Гостинного двору”.

“У середу, 28.02.2018, Київський апеляційний господарський суд підтримав принципову позицію прокуратури міста Києва та повернув державі будівлю “Гостинного двору”, що розташована на Контрактовій площі у Києві”, – йдеться у повідомленні.

Постанова суду задовольнила апеляційну скаргу прокуратури у повному обсязі.

“Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким розірвав договір оренди та зобов’язав приватну структуру повернути державі будівлю Гостинного двору”, – зазначають у столичній прокуратурі.

Як відомо, Гостинний двір – торговельний комплекс на Контрактовій площі у Києві, збудований у 1809 році.

Постановою Кабінету міністрів №1380 від 15 серпня 2011 року Гостинний двір було виведено з Державного реєстру пам`яток архітектури.

20 вересня 2012 року Київрада передала “Укрреставрації” в оренду на 5 років земельну ділянку під Гостинним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.

Керівником “Укрреставрації” є Дмитро Ярич, який працював юристом у дружини Андрія Кравця, наближеного до екс-президента Віктора Януковича. Його ще називали “загоспоспом Януковича”.

3 серпня 2012 року Віктор Янукович виключив Гостиний двір з Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

24 червня 2014 року Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі.

4 липня 2014 року Київрада розірвала договір оренди з ПАТ “Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство “Укрреставрація” від 16 жовтня 2012 року.

За рішенням суду земельна ділянка під Гостинним двором була повернута місту, а будівлі в кінці 2014 року був присуджений охоронний статус – пам’ятка архітектури місцевого значення.

24 листопада 2015 року Окружний адмінсуд Києва визнав незаконною та нечинною постанову Кабміну “Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві зі списку пам’ятників архітектури, що перебувають під охороною держави”.

У вересні 2016 року Господарський суд Києва відмовив фонду Держмайна у поверненні архітектурної пам’ятки Гостиного Двору у державну власність.

Гостиний двір стоїть без даху, вікон і штукатурки ще з зими 2013 року.

Українська правда

Кабмін ініціює посилення відповідальності за “чорну” археологію

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідні документи розміщені на офіційному порталі ВРУ, передає Гал-інфо.

Відтак, пропонується покарання за незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини.

Зокрема, у проекті закону сказано, що незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Умисне доведення об’єкта культурної спадщини до руйнування чи знищення власником об’єкта культурної спадщини або уповноваженим ним органом (особою) чи органом (особою), у володінні, користуванні чи управлінні якої перебуває об’єкт культурної спадщини, карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років з конфіскацією пам’ятки культурної спадщини або без такої.

Умисне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин карається штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У документі зазначено, що умисне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин карається штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії вчинені щодо пам’ятки національного значення або щодо пам’ятки, включеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять з об’єктів археологічної спадщини карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії вчинені службовою особою з використанням службового становища карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

https://galinfo.com.ua/news/kabmin_initsiyuie_kryminalnu_posylennya_vidpovidalnosti_za_chornu_arheologiyu_282091.html