Архів за Травень 2018


Громадська лабораторія “Час Надбання”

Друзі, колеги, готуючись до парламентських слухань 18 квітня 2018 рю, ми з вами обговорювали доцільність проведення окремих зустрічей присвячених моделюванню дієздатної галузі збереження культурного надбання.
Отже, у нас з вами є така можливість, починаємо 18 травня 2018 р. об 11.00!

Таку ініціативу вже розцінили і підтримали:
Національна спілка архітекторів України (НСАУ),
Інститут архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ,
ГО «Громада Андріївський Узвіз»,
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури,
Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК.

Пропонуємо долучитись до серії Експертних семінарів з проектування дієздатної галузі збереження нерухомого культурного надбання в Україні.
Головна мета семінарів: спроектувати сучасну дієздатну галузь збереження культурної спадщини в Україні й представити її на державний законодавчий рівень.
Провідні завдання: обмін пропозиціями щодо формування дієвої моделі галузі; окреслення процесів, які визначають суть сфери збереження культурної спадщини; визначення суб’єктів сфери і особливостей взаємодії між ними, прав та зобов’язань тощо;
напрацювання дієздатних в існуючому правовому полі алгоритмів діяльності галузі, системи вертикалі підпорядкування та горизонтальних зв’язків місцевих рівнів, формування попереднього переліку необхідних законопроектів, норм, порядків та інших підзаконних актів.

До участі в семінарі запрошуються фахівці, котрі мають досвід організації й проведення досліджень, науково-проектних робіт, реставраційної діяльності, управління в пам’яткоохоронній сфері, громадської діяльності у сфері збереження культурного надбання.
Шановні колеги! Ваш досвід є дуже важливим і необхідним в ситуації, коли треба подолати стан руйнації галузі в Україні та вийти на сучасний європейський рівень пам’яткоохоронної діяльності.

Перший Експертний семінар розпочнеться
18 травня 2018 р. об 11.00
у Білій залі Будинку Архітектора (м. Київ, вул. Б.Грінченка,7)
Тривалість роботи (орієнтовно) до 17.00
Контактна особа з організаційних питань:
Ольга Рутковська тел.096-571-80-97, 050-220-19-21
Реєстрація участі за посиланням: https://docs.google.com/…/1TjfnJIgiNaVbr8C9vu5Ax2CQJLD…/edit

Попередня інформація для підготовки до участі в семінарі:
Підсумковий інформаційний матеріал за результатами парламентських слухань, що відбулись 18 квітня 2018 р. у Верховній Раді України:
«У Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» (відео)
http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/157307.html

Довідкова інформація останнього опублікованого звіту Рахункової палати України:
«Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури України на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках, здійснення заходів з охорони, паспортизації, інвентаризації та реставрації пам’яток культурної спадщини» (від 24 листопада 2015 року)
http://document.ua/pro-rezultati-auditu-efektivnosti-vikori…

https://www.facebook.com/heritagetime/posts/1851944578440629


Знайомимо із передбаченими заходами на ТРАВЕНЬ 2018 р.

1111131886560_1850300988604988_6999956906114547712_nДо 9 травня з 12.00 до 18.00 в галереї “Печерська” працює виставка “Андріївський узвіз. Історичне місто. Повернення в майбутнє”, створена за ініціативи ГО “Громада Андріївський Узвіз” (самостійне ознайомлення з експозицією можливе в галереї з 9 до 20 травня). На ній вашій увазі представлені копії історичних фото Андріївського узвозу, сучасні мистецькі роботи Анастасия Григорьева, Вика Суханова (Viktoria Sukhanova) та зібрання видань Книжный клуб Булгакова, Издательство ВАРТО, присвячені нашому Історичному Місту.

18 травня відбудеться перший захід з серії Експертних семінарів з проектування дієздатної галузі збереження нерухомого культурного надбання в Україні.
Захід організовано за ініціативи Національної спілки архітекторів України (НСАУ), Інституту архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ, Громадської лабораторії “Час Надбання”, ГО «Громада Андріївський Узвіз», Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК.
До участі запрошуються фахівці, котрі мають досвід організації й проведення досліджень, науково-проектних робіт, реставраційної діяльності, управління в пам’яткоохоронній сфері, юридичної та фінансово-економічної практики в галузі, громадської діяльності у сфері збереження культурного надбання.
Семінар триватиме в Будинку Архітектора, в Білій залі з 11.00 до 17.00. Довідки з організаційних питань за
тел.096-571-80-97, 050-220-19-21
Реєстрація участі за посиланням: https://docs.google.com/…/1TjfnJIgiNaVbr8C9vu5Ax2CQJLD…/edit

24 травня на черговому засіданні Дискусійного клубу відбудеться річний звіт діяльності та презентація проектів ГО “Громада Андріївський Узвіз”. Запрошуємо всіх зацікавлених!
Засідання клубу почнеться о в галереї “Печерська” о 17.00,
реєстрація з 16.30.

Будьте з нами!
Слідкуйте будь ласка за анонсами!

https://www.facebook.com/heritagetime/


Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Ул. Сагайдачного, 41

Здание на ул. Сагайдачного, 41 располагается частично на самой улице, частично – на Контрактовой площади – оно полукругом огибает место встречи двух пространств. На противоположной стороне улицы располагается полукруглый ресторан «Пузата хата», а напротив – сквер с памятником Гетману Петру Сагайдачному и далее руины многострадального Гостиного двора.

1 августа 2017г. ПАО «Поділ», назвавшее себя одним из собственников дома на ул. Сагайдачного,41 провело разведку боем, направив письмо Управлению охраны культурного наследия Департамента культуры КГГА с сомнениями по поводу того, является ли здание памятником архитектуры? Люди, занимающиеся торговлей и предоставлением услуг, засомневались.

30 августа 2017 г. в адрес ПАО «Поділ» был направлен однозначный ответ, подписанный начальником Управления А.Никоряком: да, является, и приведены пояснения, почему. Казалось бы, инцидент исчерпан. Но не тут – то было. Переписка продолжается до сил пор, и дело дошло до судебных разбирательств. Привлечение суда в спорах между собственниками памятников архитектуры и специалистами, которые разрабатывают необходимую документацию и, пройдя через все законные инстанции (а это не просто!), заносят объект в Госреестр, дело не новое. Доходит до абсурда. Так, решением суда знаменитый «Замок Барона» на ул. Ярославов вал, 1 был объявлен не памятником архитектуры!

Надеюсь, в этом случае такого не произойдет. Собственник (арендатор) памятника архитектуры, кем бы он ни был, согласно ЗУ «Об охране культурного наследия» обязан подписать охранный договор с уполномоченными на это местными или государственными службами и выполнять все требования этого договора. И точка. При этом не сомневаться: памятник – не памятник – это не его сфера деятельности. Если охранный договор не был заключен, за это собственник должен быть наказан, хотя такого прецедента еще не было. В Киеве более 3500 памятников архитектуры. Я не удивлюсь, если охранные договора подписало менее 10% собственников, так как отсутствует служба, которая бы контролировала этот процесс. Управление охраны культурного наследия КГГА этим не занимается (см. ниже). Тогда, что и как она охраняет?!

Вместо заключения договора и выполнения его условий, собственники (арендаторы) памятника архитектуры, спокойно живут, некоторые ждут, когда памятник сам разрушиться (проходят 10-летия!), и освободит место под ностройку, другие (как в нашем случае) – хотят более эффективно использовать место расположения здания – памятника. Они нанимают юристов и «специалистов», которые пытаются доказать, что памятник архитектуры не является таковым, а значит его можно надстроить, реконструировать. И идут в атаку на чиновников. А те воспринимают это очень серьезно и начинают оправдываться (если они до этого не договорились вместе «угробить» памятник). Судя по всему, по дому № 41 – не договорились, но… все еще может быть. В такой стране живем.

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Расположение дома на ул. Сагайдачного, 41 (обведен красной линией) на карте. Это центральная часть ГИАЗ «Древний Киев»

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Вид на Контрактовую площадь сверху. В центре – полуразрушенный Гостиный двор, вверху слева ул. Сагайдачного, № 41 – угловое здание справа

Теперь о самом здании, которое торговцы хотят лишить статуса памятника. Вот что известно из документации, подготовленной специалистами ГИАЗ «Древний Киев» при разработке учетной документации. «Жилой дом с магазинами» был построен одноэтажным в 1820-1821 гг. в стиле классицизм. В 1837, 1840 гг. был надстроен второй этаж и сделаны пристройки со стороны ул. Сагайдачного и Контрактовой площади по проекту известного киевского архитектора Людвика Станзани, который с 1833 по 1847 гг. был главным архитектором Киева. В 1986-1990 гг. здание было реставрировано с элементами реконструкции и приспособлением под современные нужды по проекту известного киевского архитектора – реставратора Валентины Шевченко (автора реставрации Контрактового дома, воссоздания Гостиного двора, Трапезной Михайловского монастыря и др. объектов.( – авт).

Валентина Петровна сумела, использовав существующие конструкции, приспособить часть здания под гастроном с уникальным интерьером и стеклянным фонарем, обеспечив естественное освещение помещения. Подобное трудно найти в Киеве. Подходя к зданию невозможно предположить об этом – небольшая дверь с надписью «СЕЛЬПО», а внутри! Судя по всему, хозяева хотят все это уничтожить и построить нечто громыхающее по своему вкусу. Иначе, зачем лишать памятник архитектуры его статуса?

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Вид на дом на ул. Сагайдачного, 41 со стороны Контрактовой площади

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Дом на ул. Сагайдачного, 41

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

РИС. Интерьеры гастронома в доме на ул. Сагайдачного, 41

Я попросила заведующую Отделом изучения памятников ГИАЗ «Древний Киев» Марину Виноградову – специалиста высокого уровня, дать мне подробную справку о доме на ул. Сагайдачного, 41. См. ниже.

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Как охраняют памятники архитектуры в Киеве?

В марте 2018 г. собственники здания продолжили «давить» на чиновников своими сомнениями. Дошло до того, что ПАТ «Поділ» в заявлении в суд привело результаты строительно-технического обследования дома по ул. Сагайдачного, 41 некого ООО «Центр судебных экспертиз «Альтернатива». «Альтернатива» утверждает, что при реставрации нарушена аутентичность конструкций здания за счет создания помещения гастронома со световым фонарем (помещение, которым собственники пользуются уже много лет). Кстати, Центр «Альтернатива» в интернете обвиняют в том, что он не имеет четкого профиля (занимается экспертизой «чего изволите»). Но чиновники КГГА трудятся над ответом. И я вполне допускаю, что найдется суд, который сможет принять решение о том, что памятник архитектуры более не памятник. И это страшно.

На мой информационный запрос в Департамент культуры КГГА о том, кто и на каких основаниях  является владельцем здания – памятника архитектуры (выкупил, арендует у киевской общины и как давно?),  был ли оформлен охранный договор, я получила ответ (см. ниже), что знание об этом  не входит в компетенцию Управления охраны культурного наследия,  собственник не обращался в Управление о заключении охранного договора (поэтому его и нет).  Господин Никоряк подтвердил, что охранный договор отсутствует, а кто является собственником памятника архитектуры, их не интересует (не обязаны знать). Это к тому, что и как охраняет Управление охраны культурного наследия?

Хочу напомнить начальнику Управления охраны культурного наследия, что еще 11.10.2017 г. постоянная комиссия Киевсовета по вопросам культуры  при рассмотрении хода дел по реализации петиции «Унеможливити знищення історичних памяток в місті Києві» https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=13,  дала  его подразделению ряд поручений:

2. органу охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати на адресу Комісії, та автору петиції:

- аналіз шляхів доведення пам’яток міста Києва до руйнації до 06.11.2017;

- інформацію про об’єкти культурної спадщини міста Києва комунальної форми власності, по яких охоронні договори не укладені ( на адресу Комісії);(а що відносно пам’ятників архітектури Києва, які перебувають у приватній власності, їх не треба охороняти? – авт.)

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

На мой запрос ответил и Департамент коммунальной собственности КГГА (см. ниже). Заместитель директора Департамента не помнит того времени, когда все киевские дома принадлежали киевской общине (очень молод, наверное). Историю продажи дома киевской властью (когда и за сколько) он не знает – нет таких данных. Заключение охранных договоров не входит в компетенцию Департамента. Хотя, ведь все так просто: заключаешь договор купли – продажи (аренды), и в нем, если речь идет о памятнике архитектуры, учитывается необходимость заключения охранного договора. Если нет охранного договора с Управлением охраны культурного наследия, договор купли – продажи не заключается. Почему два подразделения КГГА до сих пор между собой не договорились? Вероятно, чиновникам подходит такая ситуацию неразберихи… или туго соображают? Поэтому огромное количество киевских памятников архитектуры имеют жалкий вид, а то и стоят настоящие руины, до которых никому нет дела.

Будем наблюдать, удастся ли собственникам дома на ул. Сайгайдачного, 41, вывести его из Госреестра.

Собственники памятника архитектуры на ул. Сагайдачного, 41 в Киеве хотят вывести его из Госреестра. Зачем?

Но есть надежда

26  марта 2018 г. группой депутатов Верховной Рады (Н.Княжицким, И.Луценко, Д.Белоцерковцем) были внесены изменения в некоторые законы Украины по вопросам усовершенствования системы охраны культурного наследия (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини» №8202).http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH6BU00A.html   Хотелось бы, чтобы закон был принят. Но  вполне возможно сопротивление со стороны депутатов, чиновников, застройщиков, собственников памятников. Удастся ли его преодолеть, покажет время.

Авторы рассмотрели многие вопросы, в том числе связанные с собственниками памятников архитектуры: заключение – не заключение охранных договоров, доведение памятников до разрушения и ответственности за свои действия (или бездействие).

Хочу обратить внимание на пункты, связанные с наказанием за не заключение охранных договоров на памятники архитектуры (объекты культурного наследия) и разрушение памятников.

«умисне не укладення у встановлені законодавством строки власником (орендарем, користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини охоронного договору або порушення передбаченого охоронним договором режиму використання пам’ятки, щойно виявленого об’єкту культурної спадщини,

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб, і для посадових осіб – від ста п’ятдесяти до трьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

недодержання вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини”, невиконання приписів відповідного органу охорони культурної спадщини та (або) вимог, передбачених охоронними договорами, а також доведення об’єктів культурної спадщини до стану руйнації, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території,

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб, а для посадових осіб у розмірі від двохста до п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

проведення будь-яких робіт на пам’ятці, щойно виявленому об’єкті культурної спадщини, їх території, охоронюваній археологічній території, охоронних зонах, історичних ареалах населених місць без погодження та дозволів відповідного органу охорони культурної спадщини, передбачених Законом України “Про охорону культурної спадщини”, або з відхиленням від них,

тягне за собою накладення штрафу, і для посадових осіб – у розмірі від п’яти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на фізичних осіб, у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

http://savekyiv.info/articles/sobstvenniki-pamyatnika-arkhitektury-na-ul-sagaydachnogo-41-v-kieve-khotyat-vyvesti-ego-iz-gosreestra-zachem


IMG_20180517_124334 (1)17 травня 2018 року в Центрі пам’яткознавства НАН України і УТОПІК відбулось урочисте засідання Вченої ради Центру. Було обговорено ряд актуальних питань на тему дослідження, охорони та збереження культурної спадщини України, зокрема прозвучала наука доповідь здобувача Центру Литвиненка Ярослава Володимировича «Інтер’єри Ближніх та Дальніх печер Києво-Печерської лаври, як об’єкти культурної спадщини України».

Було презентовано результати  видавничої діяльності Центру. IMG_20180517_111157У 2018 р. Центром пам’яткознавства НАН України і УТОПІК вже опубліковано понад 10 наукових видань за історичною, пам’яткоохоронною та музеєзнавчою тематикою. Центр пам’яткознавства видав і взяв участь у виданні монографій, довідників, тематичних збірників (колективних наукових праць), збірників наукових праць, бібліографічних посібників, журналів, газет обсягом 215,03 друкованих аркушів.IMG_20180517_111143

Значна увага приділяється організації та проведенню наукових конференцій, зокрема щорічних, яких Центр організував і вже провів у 2018 році – 4, проведено кілька круглих столів та панельних дискусій на пам’яткознавчу тематику.


пррр1


21-25 ТРАВНЯ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ МУЗЕЙНОЇ ГАЛУЗІ ВІДБУДЕТЬСЯ СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

З 21 по 25 травня у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться семінар-практикум на тему «Актуальні питання організації та проведення державної експертизи культурних цінностей (предметів декоративно-ужиткового мистецтва)», організований Міністерством культури України.

Для участі в семінарі-практикумі запрошені працівників музейної галузі, яким надано право проведення державної експертизи культурних цінностей.

Під час проведення семінару-практикуму планується охопити широке коло проблем проведення державної експертизи культурних цінностей та ознайомити її учасників з роботою музейних закладів м. Києва, яким надано право проведення державної експертизи культурних цінностей (предметів декоративно-ужиткового мистецтва).

Семінар-практикум розпочне свою роботу 21 травня о 10.30 під головуванням заступника Міністра культури України Тамари Мазур.

Контактна особа Відділі з питань переміщення культурних цінностей – Шман Світлана (телефон: 272-48-02).

 http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245368423&cat_id=244913751


Вічна пам’ять Глібу Юрійовичу Івакіну

22 травня 2018 р., на 72-му році життя відійшов у вічність видатний український археолог, доктор історичних наук, професор, член–кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Гліб Юрійович Івакін

Gleb Ivakin

 

Колектив ГО “УТОПІК” і Центру пам’яткознавства НАНУ висловлює щире співчуття родині і близьким Гліба Юрійовича.
Вічна пам’ять!


РЕЗОЛЮЦІЯ за результатами Круглого столу «Проблеми збереження пам’яток в урбанізованому середовищі» (стіл №2 «Буферні зони. Софійська площа») м. Київ 29.03.2018

images (9)Учасники круглого столу – представники Заповідників, проектних, науково-дослідних, громадських організації, виконавчих органів та органів місцевого самоврядування – за результатами обговорення «Проб недостатньо забезпеченим, включаючи законодавче закріплення статусу буферної зони, плану управління. Серед заходів із збереження історико-культурної спадщини: учасники круглого столу визначили: Інженерно-технічні:

1. Проведення постійного комплексного моніторингу технічного стану пам’яток. a. Дослідження існуючих автентичних матеріалів на пам’ятках на міцність, динамічні характеристики та розміри відшаровування тиньку за допомогою сучасних неруйнівних методів. Створення динамічних паспортів на пам’ятки. b. Удосконалення моніторингу шумового і вібраційного навантажень на пам’ятки із застосуванням сучасного обладнання.

2. Відновлення гідрогеологічної мережі свердловин (особливо в гідрогеологічні охоронній зоні Заповідника) для моніторингу гідрогеологічної ситуації.

3. Створення єдиного координаційного центру по геотехнічних проблемах в місті, який міг би здійснювати у тому числі гідрогеологічний моніторинг по мережі свердловин на території буферної зони з метою попередження негативного техногенного впливу на пам’ятки.

4. Необхідність здійснення реконструкції Софійській площі з урахуванням наукових досліджень ДУ «Науковий Центр аерокосмічних досліджень землі інституту геологічних наук НАН України» щодо техногенного впливу на пам’ятку великої площі існуючого мощення (утворення «острова тепла»).

Містобудівні:

1. Затвердження у відповідності до чинного законодавства Генерального плану міста Києва, та його складової – історико-архітектурного опорного плану.

2. Проведення комплексної оцінки впливу на архітектурну спадщину, включаючи розроблення візуальних 3D моделей, усіх потенційних проектів, з метою забезпечення аналізу й уникнення їх впливу на об’єкт і його візуальну цілісність. (Рекомендації ЮНЕСКО, Звіт моніторингової місії, 2017)

3. Накладення офіційної заборони на усі раніше видані й заплановані нові дозволи на будівництво в охоронній зоні об’єкту та в межах прилеглої до нього території, до того як Центр всесвітньої спадщини та дорадчі органи ознайомляться з оцінкою їх впливу на об’єкт (Рекомендації ЮНЕСКО, Звіт моніторингової місії, 2017).

4. Розроблення та затвердження на загальнодержавному та муніципальному рівні відповідних нормативно-правових актів з метою попередження неприйнятних містобудівних перетворень та будь-яких потенційних загроз визначній універсальній цінності об’єкту. 5. Розроблення проекту регенерації забудови охоронних зон з урахуванням пам’яткоохоронних обмежень та забезпеченням збереження традиційного характеру середовища.

6. Здійснення контролю за містобудівної діяльністю з метою попередження порушень пам’яткоохоронних вимог в охоронних (буферних) зонах.

7. Залучення потенціалу міської громади щодо контролю порушень у сфері містобудування шляхом надання інформації за допомогою сучасних технологій (мобільні додатки, електронний портал тощо).

8. Посилення відповідальності забудовників за порушення пам’ятко- охоронних вимог в охоронних зонах пам’яток.

Для здійснення вищезазначених заходів учасники круглого столу вважають необхідним:

1. Міністерству культури України: визначити правовий статус Плану управління об’єктами Всесвітньої спадщини, включаючи забезпечення його обов’язкової реалізації відповідальними особами на всіх рівнях.

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва і житлово- комунального господарства України:за провадити жорсткі регулятивні норм з метою недопущення зведення висотних будівель в межах охоронних зон пам’яток а також дотримання параметрів висотності будівель, що підлягають реконструкції.

3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі («Український науково-дослідний і учбовий центр проблем стандартизації, сертифікації і якості» (УКРНІУЦ): удосконалити нормативну базу щодо допустимого шумового і вібраційного навантаження на пам’ятки).

4. Київській міській державній адміністрації: накласти офіційну заборону на усі раніше видані й заплановані нові дозволи на будівництво в охоронній зоні об’єкту та в межах прилеглої до нього території, до того як Центр всесвітньої спадщини та дорадчі органи ознайомляться з оцінкою їх впливу на об’єкт (Рекомендації ЮНЕСКО, Звіт моніторингової місії, 2017); обмежити проведення масових заходів на Софійській площі. Відповідно з рішенням Київської міської ради від 24.06.1999 р. № 317/418 дозволяти лише загальнодержавного та загальноміського характеру в супроводі класичної або духовної музики. Всі музичні заходи з використанням звукопідсилювальної апаратури заборонити та перенести в інші місця дислокації;  відновити гідрогеологічну мережу свердловин центральної частини міста;  створити координаційний центр при КМДА по геотехнічних проблемах в місті, на прикладі КП «СУППР».  затвердити Генеральний план та історико-архітектурний опорний план міста у найближчі терміни;  посилити контроль з боку відповідальних органів по забудові і реконструкції будівель та споруд в охоронних зонах.  провести міжнародний конкурс на розроблення проекту реконструкції Софійської площі.

5. Патрульній поліції у м. Києві. Департаменту патрульної поліції:  посилити контроль за виконанням нормативних актів, що регулюють рух дорожнього транспорту в історичному центрі м. Києва (зокрема, щодо несанкціонованого паркування на Софійській площі, нехтування обмежувальними дорожніми знаками тощо).

6. Національному заповіднику «Софія Київська: Звернутись до Міністерства культури України щодо: передбачення у державному бюджеті 2018- 2019 років видатків для проведення досліджень та створення системи комплексного моніторингу (у т.ч. контролю шумо – вібро- та теплонавантаження) будівель і території Заповідника та його охоронної (буферної) зони з впровадженням супутникових технологій; необхідності поставити в пріоритети міністерства на найближчі роки питання фінансування дослідних та технічних заходів для забезпечення належного мікробіологічного стану у Софійському соборі. Крім цього учасники круглого столу домовились продовжити співпрацю з вищезазначених питань. З метою доведення результатів проведення круглого столу до широкого загалу, його учасникам пропонується оприлюднити інформацію про хід проведення заходу та текст резолюції на своїх офіційних веб-сайтах та сторінках у соцмережах.


IMG_20180524_16513324 травня 2018 року відбувалась зустріч представників мережі «VIA REGIA –Культурний шлях Ради Європи» та членів Громадської організацій «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури». Під час зустрічі обговорили ряд актуальних питань на тему охорони та збереження культурної спадщини України, а також інших країн Європи.  Іноземні гості ознайомились з основними напрямами діяльності ГО «УТОПІК», здобутками та перспективними планами організації. Представили інформацію про діяльність сучасної мережі VIA REGIA, яка на сьогодні разом із підрозділами нараховує понад 150 членів в Україні, Польщі, Німеччині та Франції.

IMG_20180525_001011 IMG_20180524_165155 IMG_20180524_165207


Фотозвіт з відкриття виставки в гелереї “Печерська”у стінах Громадської організації Українське товариство охорони пам’яток історії та культури

33488330_1671136009648436_8609625578238115840_n  33576486_1671131902982180_3604030053052055552_n 33602791_1671133379648699_7055379331605856256_n33580953_1671134649648572_1276276156508667904_n 33656548_1671133549648682_5086734376599814144_n33757411_1671137272981643_4700518036736573440_n  33745697_1671135642981806_9104090667511971840_n33540489_1671136682981702_775442425303793664_n 33678430_1671137856314918_1771721542003064832_nЗапрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку! «Галерея Печерська» ( вул.Лаврська9, корп.19, ІІ-й поверх).


24-26 травня 2018 р. в м. Конотопі відбулась ХІІІ-та Всеукраїнська науково-практична конференція «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи»

IMG_3942

Одразу після Всесвітнього дня музеїв – 18 травня –пройшла ХІІІ-та Всеукраїнська науково-практична конференція «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи». Форум був організований Центром пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, Відділом культури і туризму Конотопської міської ради, Асоціацією працівників музеїв технічного профілю, Академією інженерних наук України, Державним політехнічним музеєм пр и НТУУ (КПІ).

IMG_20180529_140723

У мальовничому зеленому куточку Сумщини – місті Конотопі – 24-26 травня зібралися близько 50-ти представників майже тридцяти музейних, наукових та пам’яткоохоронних установ України. Музеєзнавці обговорили актуальні питання музейної справи. Географія учасників була достатньо широкою – Київ, Миколаїв, Львів, Конотоп, Харків, Полтава, Черкаси, Житомир, Чернігів, Переяслав, Запоріжжя. Програма конференції була досить насиченою, за результатами конференції видано збірник наукових доповідей.

IMG_3955 IMG_3968 IMG_3970IMG_3977 IMG_3984 IMG_3989 IMG_3990 IMG_4013 IMG_4014 IMG_4018

 

IMG_20180525_124243IMG_20180525_130515

Голова асоціації працівників музеїв технічного профілю, провідний науковий співробітник Центру

Л.О.Гріффен


Шановні колеги! 

Ваш досвід є дуже важливим і необхідним в ситуації, коли треба подолати стан руйнації галузі в Україні та вийти на сучасний європейський рівень пам’яткоохоронної діяльності!

Національна спілка архітекторів України (НСАУ), Інститут архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ, Громадська лабораторія «Час Надбання»ГО «Громада Андріївський Узвіз»Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК

запрошують вас до участі у серії Експертних семінарів з проектування дієздатної галузі збереження нерухомого культурного надбання в Україні.

МЕТА:

Ø  опрацювати сучасну дієву модель діяльності зі збереження культурного надбання в Україні у контексті загальносвітових тенденцій шляхом визначення її основних елементів (форм) та введення спадщини в актуальні ситуації сьогодення;

Ø  опрацювати механізми інтегрування цих форм з державними, громадськими та приватними структурами, забезпечених законодавством, гнучкою податковою політикою, прийомами і способами організації діяльності зі збереження надбання на засадах економічного регулювання.

ПРОВІДНІ ЗАВДАННЯ для серії семінарів ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ УКРАЇНИ: 

Ø  Ø  обмін пропозиціями щодо формування дієвої моделі галузі;

Ø  Ø  окреслення процесів, які визначають суть сфери збереження культурного надбання;

Ø  Ø  визначення суб’єктів сфери і особливостей взаємодії між ними, прав та зобов’язань тощо;

Ø  Ø  напрацювання дієздатних в існуючому правовому полі алгоритмів діяльності галузі, системи вертикалі підпорядкування та горизонтальних зв’язків місцевих рівнів;

Ø  Ø  формування попереднього переліку необхідних законопроектів, норм, порядків та інших підзаконних актів. 

Звіт щодо результатів Першого експертного семінару, проведеного 18 травня 2018 року:http://heritagetime.com.ua/zvit_seminar

Безпосередні завдання для опрацювання та надання пропозицій на Другому експертному семінарі:

1.Актуальність диференційного підходу в системі заходів зі збереження пам’яток за видами (на приклад, особливості збереження пам’яток історії у порівнянні з пам’ятками містобудування, архітектури, ландшафту). Суть предмету охорони.

2.Ефективна процедура наповнення Державного реєстру.

3.Експертна оцінка та грошова оцінка пам’ятки. Особливості страхування.

4. Поняття «територія пам’ятки» в системі формування та використання земель історико-культурного призначення та містобудівній практиці.

5.Пропозиції з подолання недоліків процедур з визначення (розробки) та затвердження науково-проектної документації з визначення історичних ареалів, історико-архітектурних опорних планів та зон охорони пам’яток та їхня роль в сучасній містобудівній практиці. (За наявності надати коментарі до законопроекту 6403, посилання на який розміщено на https://facebook.com/story.php?story_fbid=1861026354199118&id=1810710752564012)

6.Суб’єкти діяльності й особливості взаємодії між ними, права, зобов’язання тощо.

7. Система управління діяльністю зі збереження культурного надбання (рівні: національний, регіональний та місцевий).

8. Формати участі експертів та громадськості у процесах прийняття рішень зі збереження культурного надбання.

9. Фінансування робіт: організація робочих процесів, формати отримання фінансування.

10. Організація системи підготовки професійних кадрів у галузі збереження культурного надбання.

11.   Глосарій

ФОРМАТ: Експертний семінар, тобто колективна робота експертів над визначеним завданням: спроектувати дієву сучасну модель діяльності зі збереження культурної спадщини в Україні.

Цей формат принципово відрізняється від інших, приміром, від наукової конференції. Всі учасники Експертного семінару працюють в режимі офлайн на рівних на досягнення спільного результату. Внесок кожного є дуже важливим, оскільки дає змогу отримати повноцінний, придатний до реалізації результат.

До участі в семінарі запрошуються фахівці, котрі мають досвід організації й проведення досліджень, науково-проектних робіт, реставраційної діяльності, управління в пам’яткоохоронній сфері, громадської діяльності у сфері збереження культурного надбання.

Другий експертний семінар розпочнеться

31 травня 2018 р. об 11.00

у Білій залі Будинку Архітектора (м. Київ, вул. Б.Грінченка,7)

Тривалість роботи (орієнтовно) до 16.00

Контактна особа з організаційних питань:

Ольга Анатоліївна Рутковська

тел.096-571-80-97050-220-19-21