Архів за Липень 2018


МІНКУЛЬТУРИ ТА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ УКЛАЛИ МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО З МЕТОЮ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

image002

27 червня  у залі засідання Президії НАН України відбулось підписанняМеморандуму про співробітництво між Міністерством культури України та Національноюакадемією наук України з метою удосконалення державного управління стосовно облікуоб’єктів культурної спадщини, контролю за їх збереженням і використанням, здійснюванимна сучасному інформаційному рівні.

Президент Національної академії наук України Борис Патон наголосив,  що Академіяактивно співпрацює з Мінкультури з широкого кола питань культурного розвиткусуспільства. Зокрема, в рамках підготовки та  вшанування  визначних культурних діячівУкраїни, розробці Концепції державної мовної політики тощо. «На сучасному етапі необхідно посилити взаємодію між Мінкультури і академією у частиніпроблем дослідження і охорони культурної спадщини, розвитку державної культурної ідеї»,- зазначив Борис  Євгенович Патон.

Міністр культури України Євген Нищук висловив переконання, що співпраця з такою потужною  науковою установою  як НАН України, створить всі необхідні умови дляреалізації реформ та новітніх ідей, зокрема, в частині збереження та розвитку об’єктівкультурної спадщини. «Цей Меморандум дасть можливість не поодиноко, а системно підходити до вирішення цілого спектру питань  і напрямків, які дотичні до галузі культури, у тісній співпраці зделегованими від НАН України фахівцями», –  говорить Євген Нищук.

Меморандум визначає пріоритетні напрямки співпраці між сторонами.  Зокрема, цеудосконалення державного управління стосовно обліку об’єктів культурної спадщини, контролю за їх збереженням і використанням, здійснюваним на сучасному інформаційномурівні; сприяння дослідженням зі збереження, охорони, відновлення та використаннякультурної спадщини; створення спільної редакційної колегії та робочої групи длякоординації робіт з розроблення Атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина» на якісному науковому та інформаційному рівні та забезпечення вільногодоступу до інформації про культурну спадщину, історію й культуру України як важливоїчастини світової цивілізації.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245384522

 

 


У КИЄВІ РОЗПОЧАВ РОБОТУ ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ ЯРМАРОК ГРАНТІВ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

image002 (1)2 липня у НСК “Олімпійський” відбувається “Перший міжнародний ярмарок грантів у сфері культури”, організований Національним Бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні за підтримки Українського культурного фонду.

«Цього року розпочав повноцінну роботу Український культурний фонд, який охоплює величезний спектр напрямків підтримки мистецьких проектів, в основу діяльності якого закладено такі ж принципи, як і в європейських програмах, коли кожен гравець, кожен суб’єкт на культурному полі має чіткі правила представлення та  підтримки свого проекту», – говорить Євген Нищук.

«В Україні започатковані також інші культурні інституції нового типу – Український інститут книги, який опікується програмами читання, підтримкою видавництв та українських авторів, промоцією української книги закордоном. Мінкультури відкриває новий грантовий проект за тим же конкурсним принципом, в частині кінематографії з метою підтримку  українського контенту, як у кіновиробництві  повного метру, так  і телесеріалів. Також існує багато планів щодо створення нових інституцій, зокрема,  щодо музейної галузі та  театрального мистецтва. Роботи ще багато, але важливо, що ми переходимо на нову координацію мислення і роботи всередині країни. Для всіх будуть однакові правила гри – для державних інституцій, для громадського та приватного секторів».

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245384805&cat_id=244913751


Харківські активісти вимагають зупинити руйнування історичного центру

2 липня на сайті Харківської міської ради зареєстрували петицію з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста.

Автором петиції від імені ініціативної групи харків’ян #SaveKharkiv виступла керівник напряму “Культурні проекти” фонду “Харків із тобою” Олена Рофе-Бекетова, повідомляє Kharkiv Today.

“Останніми роками в центрі міста ведеться системне знищення історичної пам’яті: будинки, які складають неповторне архітектурне обличчя Харкова і зберігають у собі відбитки історії, доводяться до аварійного стану та руйнуються. Місто втрачає свою культурну, історичну унікальність та економічну привабливість і набуває вигляду неохайного провінційного містечка, кубла для бездомних”, — мовиться в петиції.

Щоб це зупинити, автор петиції висунула низку вимог:

–       зупинити руйнування і знесення будівель у межах історичних ареалів Харкова, які визначені проектом визначення меж історичних ареалів м. Харкова, розробленим УкрНДІпроектреставрація в 2007 році;

–       до кінця 2018 року міська влада повинна дати завдання профільним департаментам розробити й затвердити, а з 2019 року — впровадити в роботу програму зі збереження й використання культурної спадщини Харкова.

-       провести аудит власників і користувачів пам’ятників культурної спадщини, розташованих на території Харкова, наявності договорів між власниками і органами охорони культурної спадщини, а також виконання умов приватизації та охоронного договору.

-       Якщо таких угод немає, вимагати їх укладання. А також карати штрафами, якщо власник чи користувач ухиляється від укладання охоронних договорів і не виконує умови приватизації.

Влада міста повинна буде розглянути петицію, якщоза 90 днів її підпише п’ять тисяч осіб.

Як повідомлялося, на могилі учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

http://www.istpravda.com.ua/short/2018/07/3/152660/


ДЕЛЕГАЦІЯ УКРАЇНИ БЕРЕ УЧАСТЬ У 42-ІЙ СЕСІЇ КОМІТЕТУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

image002 (2d)

Офіційна делегація України бере участь у 42-ій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка проходить з 24 червня по 4 липня у місті Манама (Королівство Бахрейн).

Під час засідання Комітету Всесвітньої спадщини було розглянуто стан збереження об’єктів всесвітньої спадщини, внесено нові об’єкти в Список Всесвітньої спадщини та обговорено низку інших питань пов’язаних з виконанням Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

Українська делегація провела перемовини з пані Рьосслер, директоркою Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з приводу культурної спадщини окупованого Криму, в результаті яких було отримано підтвердження готовності проведення моніторингу стану об’єктів всесвітньої спадщини, розташованих на тимчасово окупованій територіїКриму та фіксації порушень Російською Федерацією міжнародного законодавства в сфері охорони культурної спадщини, за умови забезпечення належного рівня безпеки під час перебування місії на тимчасово окупованій території.

Окрім пленарних засідань 42-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, представники української делегації провели ряд консультативних зустрічей з членами Комітету всесвітньої спадщини і дорадчими органами (ICOMOS таICCROM). За результатами консультацій експертами з охорони всесвітньої культурної спадщини було рекомендовано продовжити роботу з розширення об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська Лавра» за рахунок включення Андріївської й Кирилівської церков та корегування меж буферної зони об`єкта.

Також учасниками сесії та секретаріату Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було відзначено прогрес, досягнутий українською стороною у вдосконаленні нормативно-правової бази, шляхом законодавчого закріплення правового статусу об`єктів всесвітньої спадщини та регулювання відносин в цій сфері.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245385116&cat_id=244913751


Рада рекомендувала Кабміну створити музей на Поштовій площі у Києві

1528373046-9542Верховна Рада України ухвалила постанову «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у м. Києві» (№8541). Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 294 народних депутатів України. Постановою Кабінету міністрів рекомендовано вжити необхідних заходів для збереження об’єктів історико-культурної спадщини на Поштовій площі у Києві. Також уряд має занести об’єкт культурної спадщини «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій площі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією «Пам’ятки національного значення». Київській міській державній адміністрації рекомендовано вжити вичерпних заходів для інформування громадськості стосовно об’єктивного поточного стану щодо музеєфікації об’єкту культурної спадщини та широкого обговорення подальших кроків з метою зменшення соціальної напруги. З голосу народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Левченко вніс пропозицію до проекту постанови – рекомендувати заборонити будь-які будівельні роботи на території Поштової площі та прилеглих територіях, де були виявлені об’єкти історико-культурної спадщини, яку підтримав профільний комітет. Також ВР рекомендувала Кабміну створити Національний музей «Центр Середньовічного Міста» на території відкриття пам’ятки на Поштовій площі Києві. У пояснювальній записці до проекту постанови сказано, що розкопки на Поштовій площі велися з грудня 2014 по березень 2017 р. «Загальна площа розкопок, на яких відбувались археологічні дослідження, на сьогодні перевищує 2000 кв. м. Частину цієї площі – з виявленими дерев’яними парканами, настилами, рештками зрубів та інших споруд – з метою збереження законсервовано під шаром ґрунту. На площі 1300 кв. м розкопками розкрито верхи культурного шару ХІІ ст., попереду ще 4-6 м культурного шару, який необхідно дослідити», – зазначається у записці. Також зазначається, що колекція артефактів та багато знайдених під час розкопок нерухомих об’єктів становлять історичну цінність і науковий інтерес. У документі вказано, що будівництвом і подальшою долею підземного археологічного музею (створеного саме на Поштовій площі») має опікуватися державна влада. Як повідомляв УНІАН, на початку 2015 року під час будівельних робіт на Поштовій площі було виявлено частину вулиці часів Київської Русі та інші артефакти XI-XII століть. У липні 2016 року директор Департаменту культури КМДА Діана Попова заявила, що розкопки стародавнього міста на Поштовій площі продовжуватимуться і що проблем з фінансуванням робіт з консервації та збереження знахідок немає. Однак дослідження були призупинені в березні 2017 року. У грудні 2017 року заступник голови КМДА Олексій Резніков заявив, що через тиск ґрунту з усіх сторін, що виник через будівництво ТРЦ, є загроза подальшої безпечної експлуатації будівель навколо Поштової площі та метрополітену, тому археологічні та будівельні роботи призупинено. З 20 червня 2018 року на Поштовій площі триває безстрокова акція активістів з вимогою створити на місці розкопок музейний простір. Активісти цілодобово перебувають на площі і поширюють інформацію про виявлені археологами знахідки та ситуацію із забудовою території, адже проектом передбачено будівництво торговельного центру. 21 червня депутати Київради підтримали рішення щодо вжиття заходів зі збереження археологічних знахідок на Поштовій площі з метою створення музею, але відхилили пропозиції щодо розірвання інвестиційного договору із забудовником цієї території. Разом з тим активісти заявили, що не припинять акцію, доки не буде рішення про припинення угоди з забудовником Поштової площі. Вони вважають, що рішення Київради стосовно будівництва ТЦ є «відтягуванням часу», у документі немає чіткого формулювання, що на площі створять музей.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/10176149-rada-rekomenduvala-kabminu-stvoriti-muzey-na-poshtoviy-ploshchi-u-kiyevi.html


ВІТАЄМО ГОЛОВУ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ та ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ГО “УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ” БОГДАНА КОЖУШКА З ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ ВІД КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

33098173_1944710058907672_800620764838494208_nКабінет Міністрів України нагородив Кожушка Богдана Васильовича, Голову громадської ради при Міністерстві культури України та Заступника Голови ГО “УТОПІК”, грамотою за вагомий особистий внесок у справу збереження національної культурної спадщини, розвиток музейної справи, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.

Колектив ГО “УТОПІК” вітає Кожушка Богдана Васильовича з вищою Урядовою відзнакою!


СПІЛЬНА ЗАЯВА МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ, МІЖНАРОДНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ПАМ’ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ (ІКОМОС), МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ (ІККРОМ) ЩОДО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ “ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ”, ЩО Є СКЛАДОВОЮ ОБ’ЄКТА “ІСТОРИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СТОЛИЦІ КРИМСЬКИХ ХАНІВ В МІСТІ БАХЧИСАРАЙ”, ЯКИЙ ВНЕСЕНИЙ ДО ПОПЕРЕДНЬОГО СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

Міністерство культури України, Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ),

висловлюючи тверду підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів,

усвідомлюючи історичну відповідальність перед нинішнім і прийдешніми поколіннями українців,

виходячи з положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972 року та Резолюції 2347, прийнятої Радою безпеки Організації Об’єднаних Націй у 2017 році,

стурбовані загрозою тотального знищення пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,

висловлюючи спільне прагнення щодо збереження та захисту пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,

заявляють:

Історичний простір міста Бахчисарай, що знаходиться на тимчасово окупованій території України в адміністративному центрі Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, являє собою унікальний міський ландшафт, що сформувався внаслідок розвитку культурних традицій кримськотатарського народу. Саме тут XIV-XVI століттях утворилася столиця Кримського ханства, яка слугувала центром політичного, духовного і культурного життя кримських татар та в центрі якої побудований Бахчисарайський ханський палац, котрий на сьогодні є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури та унікальним палацовим комплексом кола ближньосхідноїцивілізації для Європи, а також національною святинею кримськотатарського народу та національною пам’яткою України, що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», яка внесена до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Культурна спадщина, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, є національним багатством, невід’ємною складовою культурної спадщини України та охороняється міжнародним та національним законодавством.

Збереження національної та всесвітньої культурної спадщини є одним із найважливіших завдань України як незалежної держави, що закріплено в положеннях Основного Закону України – Конституції.

Відповідно до норм і принципів міжнародного права відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території, на весь період незаконної окупації, покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Ситуація, що склалася навколо пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, залишається предметом великої стурбованості України та кримськотатарського народу, особливо щодо стану її збереження, оскільки на пам’ятці ведуться масштабні будівельні роботи без дотримання реставраційних норм та правил, погоджених відповідно до законодавства України, вимог міжнародних норм.

Станом на сьогодні жодних звернень до України з боку Російської Федерації як держави-окупанта (яка, виходячи з положень статті 5 Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, повинна в тісній співпраці з Україною вживати необхідних заходів для збереження культурних цінностей, розташованих на тимчасово окупованій території України) стосовно отримання дозволу на проведення будь-яких робіт на пам’ятці не здійснювалось, що становить реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам’ятки та містить ознаки злочину.

Вищезазначене свідчить про цинічне порушення не лише суверенних прав нашої держави, а й положень таких міжнародних актів, як Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини                     від 16.11.1972 року та Резолюція 2347, прийнята Радою безпеки Організації Об’єднаних Націй у 2017 році.

Рішуче засуджуємо агресію Російської Федерації проти України, вимагаємо від Російської Федерації поважати територіальну цілісність і суверенітет України, повернутися до безумовного виконання своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права, зупинити будівельні роботи, що проводяться на пам’ятці національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та вжити необхідних заходів для отримання відповідних дозволів на проведення робіт на цій пам’ятці з дотриманням норм національного та міжнародного законодавства.

Наголошуємо на необхідності забезпечення моніторингу стану культурної спадщини на тимчасово окупованій території України.

Закликаємо Російську Федерацію негайно припинити міжнародні правопорушення.

Звертаємося до світової спільноти із закликом щодо об’єднання зусиль для захисту культурної спадщини України, розташованої на тимчасово окупованій території, включаючи її складову – спадщину кримськотатарського народу – пам’ятку національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і якому загрожує тотальне знищення.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245387779&cat_id=244913751


“НАША МЕТА – РОЗБЛОКУВАТИ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, РОЗПОЧАТИ МУЗЕЄФІКАЦІЮ ЗНАХІДОК НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ, А ТАКОЖ ПРИСВОЇТИ ДАНОМУ ОБ’ЄКТУ СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТКИ” – ЄВГЕН НИЩУК

У Києві, за участі представників Міністерства культури України, КМДА, пам’яткоохороннихгромадських об’єднань відбулась виїзна нарада, присвячена питанням  вирішення долі історичної пам’ятки –  ділянки прибережного міського кварталу Середньовічного Києва ХІ – ХІХ ст., розташованій на Поштовій площі у м. Києві, занесеної до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології місцевого значення наказом Міністерства культури України від 06.12.2016 № 1162.

image002

 «Об’єкт, на якому ми зараз знаходимося, було віднайдено кілька років тому, він надзвичайно цікавий та цінний з археологічної та історичної точки зору, адже ці знахідки датуються Х-ХІ століттям. Ці фрагменти вулиць стародавнього Києва є свідченням нашої прадавньої історії. Тому дуже важливо, щоб наші фахівці відкривали ці знахідки для України та всього світу», – зазначив Міністр культури Євген Нищук.

«Коли знахідку було відкрито, за ініціативи Мінкультури  їй було надано статус пам’ятки місцевого значення, але разом з тим, протягом тривалого часу навколо цього місця точилися певні дискусії щодо її  подальшої долі. Станом на сьогодні,  питання, пов’язані зі збереженням знахідок та розблокуванням археологічних робіт на Поштовій площі перебувають у сфері відповідальності органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації».

Міністр культури також зазначив, що  враховуючи важливість порушеного питання , а також значущість та зацікавленість у його вирішенні, як з боку фахового середовища, громадськості  так і  важливості на державному рівні даної знахідки, відомство очікує найшвидших дій з боку КМДА з метою збереження віднайденої  пам’ятки.

 «Міністерство культури з моменту виявлення пам’ятки підтримало ініціативу щодо надання цьому об’єкту статусу пам’ятки національного значення, більше того, рік тому ми надсилали до КМДА документ, щодо надання нам облікової документації та рішення консультативної ради КМДА відділу культурної спадщини, що в свою чергу  надало б нам можливість підготувати відповідні нормативно-правові акти для їх утвердження, зокрема, в цьому році ми надіслали лист повторно.», – повідомив  Євген Нищук.

Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак особливо наголосив на важливості історичної знахідки та її важливості  для збереження   культурного  надбання  країни та вивчення багатовікової історії України, відзначивши особливі артефакти віднайдені під час  розкопок, які є свідченням унікальності історії країни  для світової історії.

 Зі свого боку начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк підтвердив інформацію, що КМДА не подавало облікову документацію Міністерству культури України  щодо національного значення. Документація, що була направлена ще у 2017 році стосується статусу місцевого значення.

За підсумками виїзного засідання було досягнуто домовленості  вже 19 липня провести  нараду консультативної ради КМДА з метою оперативного розгляду Мінкультури відповідних матеріалів, передбачених нормативними приписами діючого законодавства.

 «Отримана документація надасть нам можливість врешті почати процес підготовки національного статусу, більше того, зробити розпорядження щодо ревізії  стану, який зараз склався, адже для нас важливо почати певні технічні роботи ще за теплої пори року. Тому надзвичайно важливо у серпні – вересні поновити роботи фахівців для перших антируйнівнихприродніх робіт», – говорить Міністр.

Нагадаємо, що  згадану пам’ятку виявлено в процесі археологічних розкопок у І-му кварталі 2015 року. Вона розташована в історичному середмісті м. Києва, під сучасною Поштовою площею, що обмежується береговою лінією Дніпра, між проїжджою частиною Володимирського узвозу та вул. Боричів узвіз. Межі об’єкту з південного сходу поки не виявлено. Глибина залягання археологічного об’єкта починається з  2,5-8 м.

За результатами археологічних досліджень, здійснених у 2014-2017 роках Державним підприємством “Центр археології Києва” Інституту археології НАН України під керівництвом Сагайдака Михайла Андрійовича, об’єкт складається з дерев’яного настилу дороги, що вела від берегової лінії до центральної частини міста, фрагментів дренажної системи XVIII ст., виявлено горизонти культурного шару XI-XIII ст., що залягають на глибині 5,5-8 м, рештки вуличної забудови XII ст., яка відокремлена лінією парканів з напівколод. Крім того, зафіксовано будівлю, виконану у зрубній техніці, під нею будівлю XI ст. виконану за каркасно-стовповою конструкцією, досліджено залишки майстерні склороба XIII ст.

Обліковою документацією на пам’ятку археології її історична цінність визначена наступним чином: “Об’єкт дає нову інформацію про розвиток містобудування у середньовічному Києві. Завдяки унікальній збереженості дерев’яної забудови XI-XIII ст. характерної для середньовічних міст Київської Русі є високоякісним джерелом для вивчення та реконструкції історичного минулого столиці Київської Русі.”

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=245387877


РЕЗЮМЕ круглого столу «Культурна спадщина як фактор національної ідентичності та економічного розвитку»” в рамках економіко-гуманітарного форуму Ukrainian ID

“Охорона об’єктів культурної спадщини

є одним із пріоритетних завдань органів

державної влади та органів місцевого самоврядування”

(преамбула Закону України “Про охорону культурної спадщини”)

Культурна спадщина є гордістю розвинутих країн, а ставлення до неї показує цивілізованість держави. Крім гордості за свою країну, яку відчувають мешканці успішних історичних міст усього світу, вони реально відчувають економічні переваги дбайливого ставлення до історичного середовища у вигляді постійного розвитку туризму і пов’язаних з ним галузей економіки. Сталий розвиток багатьох міст світу заснований у великій мірі на успішній роботі величезної кількості громадян, зайнятих в цій сфері. Конкуренція історичних міст і боротьба за туристичні потоки стимулює органи місцевого самоврядування постійно вдосконалювати свою діяльність у сфері охорони культурної спадщини, розробляти комплексні програми та механізми для забезпечення кваліфікованого підвищення статусу історичних територій, ансамблів та збережених об’єктів культурної спадщини.

Зміст таких комплексних програми та механізми їх реалізації відповідно до вимог національного пам’яткоохоронного законодавства, міжнародно-правових актів і зобов’язань, взятих на себе державою Україна, в тому числі зобов’язань перед ЮНЕСКО, має бути пріоритетним для всіх суб’єктів – від органів державної влади і місцевого самоврядування – до кожного громадянина.

Міжнародний центр вивчення, збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM) опублікував інформацію про те, що 7 грудня 2017 року на Європейському культурному форумі в Мілані 2018 рік був офіційно оголошений Європейським Роком культурної спадщини (Україна не приєдналась до цієї ініціативи). У документах форуму сказано, що 2018 рік покликаний акцентувати увагу на багатстві культурної спадщини, її ролі у формуванні почуття загальної ідентичності і у майбутньому Європи. Крім того, культурна спадщина створює зростання і робочі місця в містах і регіонах і займає центральне місце в обмінах Європи з рештою світу. Близько 7,8 млн. робочих місць в ЄС пов’язані зі спадщиною (наприклад, в сфері туризму, виробництва та безпеки). У секторі культурної спадщини ЄС зайнято більше 300.000 чоловік, а 453 зареєстрованих об’єкта ЮНЕСКО роблять Європу регіоном, на який припадає майже половина світового списку всесвітньої спадщини.

Форум збігся з випуском нового огляду Європейської комісії по культурній спадщині та її ролі в сприйнятті європейців. Відповідно до проведеного у вересні-жовтні 2017 року і опублікованого в грудні 2017 року огляду, 8 з 10 європейців вважають, що культурна спадщина не тільки важлива для них особисто, а й для їх спільноти, регіону, країни і Європейського союзу в цілому. Переважна більшість громадян пишається культурною спадщиною, незалежно від того, розташована вона в своєму регіоні або країні, або в іншій європейській країні. Понад 7 з 10 європейців також згодні з тим, що культурна спадщина може поліпшити якість життя. Дослідження також показує, що 9 з 10 вважають, що культурна спадщина має викладатися в школах. Три чверті європейців вважають, що держави-члени ЄС повинні виділяти більше ресурсів для захисту культурної спадщини.

Те, що відбувається зараз по всій Україні з пам’ятками та об’єктами культурної спадщини, є безпрецедентним знищенням нашої історії, нашої ідентичності. Бо саме архітектура, її різноманітність стилів, та результати археологічних вишукувань є найбільш наочними ознаками переживання нашим суспільством тій чи іншої історичної епохи, є свідками, що можуть розповісти нам справжню історію України, її великих синів і дочок та народностей, що заселяють її.

Ми маємо розуміти – якщо ми хочемо, щоб до нас звертались з повагою, щоб в нашу країну, міста, інвестували гроші, ми, перш за все, маємо самі поважати себе та своє культурне надбання. Адже однією з головних ознак цивілізованості суспільства є його відношення до власної історико-культурної спадщини.

Причинами ситуації, що склалась, ми бачимо:

  • відсутність культурної та національної ідентичності суспільства і, як наслідок, відсутність зв’язку між поколіннями та відповідальності як за спадок минулого в сьогоденні так і за країну в цілому;
  • невігластво по відношенню до розуміння цінності, збереження та використання об’єктів історико-культурної спадщини, при чому – на всіх рівнях суспільства;
  • недосконалість існуючої нормативно-правової пам’яткоохоронної бази;
  • міжвідомчу розподіленість в системі охорони пам’яток (цілих 7 окремих міністерств на сьогодні регулюють питання в галузі охорони пам’яток);
  • повністю застарілу пам’яткоохоронну структуру, що не відповідає сучасним викликам та реальному стану речей;
  • повну безкарність злочинів проти культурної спадщини;
  • відсутність підтримки з боку держави меценатів та інвесторів, що вкладаються в сферу збереження культурної спадщини.

Ми вважаємо, що для виправлення існуючої ситуації потрібні наступні дії:

  • Має відбуватися постійна навчальна робота – тренінги, семінари, курси, – з вивчення історії, традицій, культури України та її регіонів; з поясненням економічної складової можливості використання культурної спадщини; з елементами проектного менеджменту. Такі заходи мають проводити разом науковці, фахівці, громадські діячі та економісти.
  • Закон України «Про охорону культурної спадщини» потребує розробки механізмів та порядків роботи Закону. І це має стати одним із найближчих і найважливіших завдань для Кабінету Міністрів та профільного Міністерства. Бо ще з 2010 року Кабінет Міністрів не затвердив порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини, що, серед іншого, призвело до нашого сьогоднішнього стану, коли кожен читає і розуміє Закон таким чином, як вигідно саме йому, а не державі.

Крім того, ми маємо визнати, що знищення архітектурних, історичних, археологічних об’єктів – це результат роботи корупційних схем та взаємодії чиновників і фахівців. Якщо ми хочемо зсунути з мертвої точки роботу Закону та законодавчих, нормативних актів, присвячених питанню збереження культурної спадщини, ми маємо виключити всі «сіри зони», які є або прямим запрошенням до корупції, або завуальованою провокацією до неї.

  • Пропонуємо Міністерству культури створити на національному рівні робочу групу для розробки пакету реформ пам’яткоохоронної сфери України. Адже та модель, що залишилася нам як радянська спадщина, на сьогодні довела свою повну нездатність вирішувати питання збереження та використання історико-культурної спадщини, що є вагомим ресурсом для стабільного розвитку громад та держави в цілому.
  • На законодавчому рівні має бути затверджено порядок створення регіональних міжвідомчих комісій під керівництвом голів облдержадміністрації, до складу яких входять керівники СБУ, МВС та прокуратури, начальники профільних управлінь, представники громадських організацій – по факту скоєння злочинів проти пам’яток культурної спадщини.
  • В державі мають бути створені умови, сприятливі для меценатів та інвесторів. Ми наполягаємо на необхідності внесення змін до Податкового кодексу України, які будуть стимулювати та захищати інтереси законослухняних бізнесменів та меценатів, які або вкладають, або готові вкладати власні кошти в реставраційні роботи, що відповідають законодавству та виконуються висококласними фахівцями. Це може бути надання податкових пільг, податкових канікул, тощо.

Таким чином, запорукою позитивних змін у сфері охорони культурної спадщини України є наявність політичної волі перших осіб державної влади, місцевого самоврядування та об’єднані зусилля представників декількох сфер діяльності: науковців, фахівців-практиків, законотворців, правоохоронців та громадських діячів.

Вдосконалення базової документації за наявності політичної волі керівництва держави і органів місцевого самоврядування дозволить зберегти унікальну історико-культурну спадщину України для нинішнього та майбутнього поколінь, а також сприятиме розвитку туризму і пов’язаних з ним галузей економіки, що забезпечить сталий розвиток історичних міст.

Учасники -спікери круглого столу:

Володимир МЕЩЕРЯКОВ, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, кандидат архітектури, доцент, творча архітектурна майстерня М-СТУДІО (Одеса)

Наталія Миколаївна МОТИРЕВА, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, голова правління Одеської обласної організації ГО “УТОПІК”

Олена РОФЕ-БЕКЕТОВА, керівник БФ “Харків з тобою”. Ініціатор створення документального фільму “Зберегти не можна зберегти”. (Харків)

Олена ЖУКОВА, завідувачка кафедрою пам’яткознавства і музеєзнавства Харківської академії культури (Харків)

Томас БРУННЕР топ-менеджер, агро-інвестор та меценат проекту «Друг філармонії
Дніпра» (Дніпро)

Олена ТЕРЕЩЕНКО, громадська діячка, член Координаційної ради об’єднання громадських організацій «Київське Віче» (Київ)

Андрій ШЕЛЮГІН, екс-начальник управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради,  член Одеської обласної організації ГО “УТОПІК”

Дмитро ІВАНОВ, в.о.  керівник Благодійного літературно-мистецького фонду Володимира Затуливітра, очільник Канівського відділення«Національного екологічного центру України»

 «Національного екологічного центру України»


Музей киевских древностей на Почтовой площади: что происходит?

Начиная с февраля 2014 г. (начала войны с Россией) ошеломленные  украинцы не перестают задавать себе вопросы: кто мы такие, какова наша правдивая история, кто наши герои и  кто нам Россия? За годы советской власти между Украиной и Россией сформировались тесные экономические  связи, почти в каждой семье украинцев есть родственники или друзья оттуда. Находившийся долгие годы в полусне народ начал прозревать и пытаться дать новую оценку происходящему. Оказалось, что президент России Путин не может спокойно жить без  Киева (Украины), которые он считает прадавней родиной россиян. Киевского Кн. Владимира он считает своим, родным.  Новое значение обрели  факты, связанные с историей Украины и Киева для народа,  но не для властвующей вороватой,  циничной и бездуховной «элиты».

 Киевляне стали  внимательнее присматриваться к историческому культурному наследию столицы. Совершенно уникальным событием явилось открытие Анной Гончаренко (Аннабелла Морина в ФБ) древнего русла реки Почайны и нанесение его на карту Киева в новом Историко-архитектурном опорном плане Киева (более года назад разработанном, но так и не принятом КГГА). По преданию, на месте слияния  Почайны и Днепра Кн. Владимир крестил киевлян в 988 г. Никто не ожидал, что в 2018 году станцию метро «Петровка» переименуют в «Почайну». Это случилось…. потому что большой коммерческой ценности  у территории,  прилегающей к руслу реки, не было,  а с мелкими комбинаторами от власти общественность сумела разобраться.

Но не об этом сейчас пойдет речь. А о строительстве торгового центра площадью около 10 000 кв метров (ТРЦ) под древней киевской Почтовой площадью  –  коммерческом проекте, задуманном Януковичами еще во времена его правления.  Но именно на этой территории река  Почайна когда-то вливалась в Днепр, и здесь располагалось очень важное для киевлян общественное пространство – водные ворота  города. О возникновении проекта  незаконного ТРЦ,  его инвесторах и их пособниках от власти подробно  рассказал еще в октябре 2015 г.  журналист Максим Савчук (Радио Свобода): «Інвестиційна яма на Поштовій площі (розслідування)».

Экскурсия под Почтовой площадью. Почти все артефакты накрыты, и если ничего не делать, могут пропасть.

Сегодня уже нет сомнений в том, что нынешняя власть (как центральная, так и киевская) являются преемниками и продолжателями дел клана Януковичей. Именно поэтому для чиновников имеет  принципиальное значение строительство под Почтовой площадью ТРЦ   – они подельники и друзья инвесторов. Об этом же свидетельствует ситуация, сложившаяся с Гостиным двором на Контрактовой площади – те же действующие лица и те же подельники. И опять ТРЦ – нажитые нечестным путем деньги нужно куда-то вкладывать. А что может быть лучше ТРЦ?! На большее фантазии не хватает.

Артефакты под площадью

И должно было так случиться, что археологи (а проведение археологических исследований перед началом строительства в таких местах обязательно!) обнаружили древнюю киевскую улицу и множество артефактов. Для киевлян это стало волнующей сенсацией, а для чиновников – преградой для осуществления их коммерческого замысла. Чтобы не ссорится с общественностью, которая активно начала продвигать идею создания уникального киевского музея, подобного  музеям археологических артефактов в городах Европы, чиновники начали активно врать, утверждая, что и они восхищены находками и намерены сделать все необходимое для создания Музея.

О давней ненависти чиновников к археологии (мешает новому строительству!) известный киевский ученый – археолог Михаил Сагайдак писал в статье«Уночі екскаватор зрівняв усе з землею. Залишилися тільки 4,5 тисячі фотографій». Это, в частности, о раскопках на территории торгового центра «Глобус» на Площади независимости  и др.

О первых раскопках на Почтовой площади  ученый рассказал  в интервью«Місто під містом: що знайшли археологи під Поштовою площею?»    Несмотря на значительные трудности (высокая влажность – там постоянно вода, которую нужно откачивать, чиновники раскопки то останавливают, то разрешают продолжать),  за прошедшие почти 4 года специалистами была открыта древняя улица со значительным количеством деревянных фрагментов (настилов, ограждений) и других деталей, найдены части деревянной посуды, давние захоронения и множество интересных  артефактов, свидетельствующих о бурной жизни киевлян  на этом участке киевского Подола. Длина исследуемого участка 140 м, глубина раскопа – 5 метров, но археологи намерены опуститься еще ниже. Пока обнаружены культурные слои XV –XVIвв.,  XVII –XVIIIвв., и даже XI -XIII вв.

О своем разочаровании действиями КГГА и Киевсовета Михаил Сагайдак написал в письме к киевлянам. Он утверждает, что чиновники лишь имитируют бурную деятельность, на самом деле не хотят   способствовать археологам в выполнении их работы. В целом создается впечатление, что властные структуры преследуют иные цели … построить ТРЦ.

Обращение М.Сагайдака к киевлянам

Обратился Михаил Андреевич и к министру культуры Украины Е.Нищуку с жалобой на местную киевскую власть, которая создает критическую ситуацию для сохранения артефактов, периодически останавливая финансирование и проведение работ от 3 месяцев до более полугода. Тормозится выполнение программы консервации найденных  фрагментов  древней улицы. Археологи вынуждены сами осуществлять работы по консервации, которые   не могут надежно защитить находки. Ученый просит министра привлечь к проведению мониторинга, разработке рекомендаций по срочной защите находок и подготовке плана консервационно-реставрационных  работ  специалистов Национального реставрационного центра при Минкультуры, которые уже имеют опыт работы с Центром археологии Киева. Ученый также просит выдать ему разрешение на доступ к памятнику археологии на его имя, которые ему уже  выдавали в 2014-2017 гг.

Обращение М.Сагайдака к министру культуры Е.Нищуку
Члены общественной инициативной группы ««Музей на Поштовій площі»». Слева направо: А. Мисюра, П. Михайленко, М.Сагайдак, А.Белецкий,  А.Гончаренко ( Аннабелла Морина)

Чиновники тянут время, чтобы хрупкие находки  разрушились от плохих условий  содержания, и тогда… ТРЦ во всей своей красе!!! 

С начала первых находок под площадью прошло около 4 лет. О позиции и действиях местных киевских чиновников можно узнать из статьи,опубликованной изданием «КиевВласть» 5 июля 2018 г. под названием «Алексей Резников: “Музей на Почтовой будет. Любые иные заявления – домыслы и манипуляция”. Советую прочесть ее заключительную часть, потому что до этого идут упреки в сторону ученого – археолога Михаила Сагайдака (не сдает вовремя отчеты! Куда, кому?) и ссылки на бессмысленную переписку КГГА с Минкультуры.

Чтобы понять, почему переписка бессмысленная, достаточно прочесть ответ Минкультуры от 6 июля 2018 г. «Реагування на критику: відповідь Міністерства культури на заяву заступника голови Київської міської державної адміністрації Олексія Резнікова». Две структуры власти  сбрасывают друг на друга вину за полное равнодушие к наследию и несохранение бесценных киевских артефактов. Самое замечательное в этом ответе следующее утверждение: «Водночас слід зауважити, що надання статусу “національного” розкопкам, які є процесом пізнання історичного минулого шляхом вивчення решток матеріальної культури, є неможливим з точки зору права у сфері охорони культурної спадщини, оскільки його надають виключно пам’яткам культурної спадщини». Узнаю почерк  замминистра Тамары Мазур, юриста по образованию, не имеющей профильного образования в сфере охраны культурного наследия, видимо, и  опыта посещения исторических городов мира, по мнению которой, раскопки и руины, например, античных и других древних городов, не относятся к объектам культурного наследия. Министр Нищук, видимо, так доверяет своему заму, что не включает критическое мышление при чтении подобных заявлений. А, может, и сам такой же.

Один из уникальных европейских подземных Музеев археологических находок (г.Лондон, Великобритания)
Алексей Резников

Но вернемся к документам, изложенным в статье-интервью Резникова. Из одного из них следует, что в октябре 2015 г. КГГА  было выдано распоряжение № 1055 « О сохранении, исследовании и консервации археологических находок на участке прибрежного квартала Средневекового Киева на Почтовой площади». В 2016 г. «Дирекцией строительства путевых и транспортных сооружений» (заказчик работ) была проведена процедура открытых торгов,  в результате которых появился победитель – ТОВ «Науково-практичний центр реконструкції історичного середовища» (смущает слово «реконструкції» вместо сохранения» – авт..). Правда, в договоре есть уточнение: НПЦ должен предоставлять услуги по сохранению исторических памятников и строений и должен провести комплекс исследований для создания подземного археологического музея на Почтовой площади в Киеве». Сумма договора с этой, как потом оказалось, «фейковой» организацией, на 2017 г. составила почти 18 млн грн. из бюджета Киева. И что же произошло дальше? В 2017 г. НПЦ было выполнено работ на 1, 25 млн грн. Программа работ не выполнялась, а само НПЦ исчезло из поля зрения заказчика – он его «потерял» (см. документ ниже). Заказчик начал искать другого исполнителя работ по сохранению археологических находок, но, судя по всему,  не нашел до сих пор.

Так происходит в КГГА в тех случаях, когда нежелательный объект любыми способами пытаются уничтожить. Примером может служить реставрация зданий-памятников архитектуры Усадьбы художника А.Мурашко. В начале года деньги выделялись, однако к концу года не «осваивались», какие-то работы велись, но крыши зданий продолжали течь и процессы разрушения памятников продолжались. Вот такая подлая циничная схема уничтожения киевских ценностей ради наживы. Ну и попутно пропадают деньги. Куда делись 1, 25 млн. грн, вроде потраченных на выполнение заказанной работы (интересно, какой именно?) «фейковой» НПЦ? Был ли проведен аудит? И можно ли было передавать такой организации документы исследований, проведенных Центром археологии Киева и артефакты на хранение?

Как КГГА создало и как потеряло одну фейковую организацию

Тему «Музей на Почтовой площади» киевские чиновники активно используют для туристических поездок. Так, была поездка в Краков, где они посмотрели, как устроен подземный археологический музей под одной из центральных площадей города.

Поездка в Краков, на переднем плане и.о. начальника Департамента охраны культурного наследия КГГА  А.Никоряк

Недавно съездили в Китай за 500 тыс грн  ознакомиться с опытом сохранения артефактов. Нужное дело.

Ну, а инвестор – застройщик не дремлет – угрожает судом за расторжение инвестиционного договора.  Предупреждал же Кличко, что инвестор очень потратился! Но это другая тема.

Деятельность общественности

Инициативная группа киевлян в ФБ – «Музей на Поштовій площі» – давно и упорно продвигает идею создания полноценного подземного музея  археологических находок под площадью. 26 апреля 2017 г. была опубликована петиция «Просимо врятувати безцінні історичні артефакти та археологічні розкопки на Поштовій площі!», которая набрала 13284 голоса. Киевсовет ее рассмотрел. В Хронике событий 3 марта 2018 г.  дается поручение тому же А.Резникову (см. выше) решить вопросы укрепления конструкций над раскопками, сохранения (консервации) находок и организовать разработку технического задания для выполнения этих работ.  Резников считает, что всем этим должно заниматься Министерство культуры. Т.е. требования петиции киевской властью не выполняются.

Киевлянами проводятся многочисленные акции в поддержку создания музея. Инициативной группой на протяжении последних лет предпринимались попытки воздействовать на активность чиновников КГГА и депутатов Киевсовета.  Был направлен ряд обращений к  чиновникам разных ведомств и подготовлено обращение к премьер-министру Гройсману (в настоящее время собирают подписи). Члены группы пытаются активно взаимодействовать с  депутатами Киевсовета и ВР.  Недавно раскопки посетил министр культуры Е.Нищук и наобещал что-то смутное.  Значительным достижением группа считает принятие  ВР 5 июля Постанови Верховної Ради України  «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у місті Києві».

После красивой преамбулы о значении истории Киева для Украины Верховная  Рада  дает Кабинету министров 4 рекомендации.  Меня смущает слово рекомендует. В Украине не выполняют Законы Украины.  Будут ли выполнять рекомендации?!

Текст Постановления ВР от 5 июля 2018 г.

В проекте Постановления, поданном депутатами Ю.Левченко и А.Ильенко,  текст  звучит более жестко, и именно такой текст поддерживала киевская общественность, но после рассмотрения текста Комитетом по культуре и духовности он существенно преобразился. В тексте инициаторов Постановления вместо слова «рекомендовать» написано: «неотложно принять меры». Есть разница? О чем говорит приведенное сравнение?  Те, кто сегодня у власти, и  клан Януковичей – одна команда и преследуют они одни и те же цели.

Текст Постановления ВР от киевской общественности и депутатов ВР Ю.Левченко и А.Ильенко

Будьте бдительны, товарищи!

Ирина Карманова, для “Блогерів”


Шановна Олено Миколаївно!!!

!!!IMG_20180718_112944

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого Дня народження!
Зичимо Вам міцного здоров’я, особистого щастя, злагоди, та чудового настрою, родинного затишку та сімейного добробуту.
Нехай завжди Вас супроводжує вдача, постійно зігріває тепло людської вдячності, а будні і свята наповнюються радістю, світлом та любов’ю рідних та близьких.
Вічної молодості Вашій душі та доброти серцю, здійснення всіх Ваших планів та сподівань!

Колектив ГО “УТОПІК” і

Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК