Архів за 16 Лип 2018


СПІЛЬНА ЗАЯВА МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ, МІЖНАРОДНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ПАМ’ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ (ІКОМОС), МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ (ІККРОМ) ЩОДО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ “ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ”, ЩО Є СКЛАДОВОЮ ОБ’ЄКТА “ІСТОРИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СТОЛИЦІ КРИМСЬКИХ ХАНІВ В МІСТІ БАХЧИСАРАЙ”, ЯКИЙ ВНЕСЕНИЙ ДО ПОПЕРЕДНЬОГО СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

Міністерство культури України, Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ),

висловлюючи тверду підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів,

усвідомлюючи історичну відповідальність перед нинішнім і прийдешніми поколіннями українців,

виходячи з положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972 року та Резолюції 2347, прийнятої Радою безпеки Організації Об’єднаних Націй у 2017 році,

стурбовані загрозою тотального знищення пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,

висловлюючи спільне прагнення щодо збереження та захисту пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,

заявляють:

Історичний простір міста Бахчисарай, що знаходиться на тимчасово окупованій території України в адміністративному центрі Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, являє собою унікальний міський ландшафт, що сформувався внаслідок розвитку культурних традицій кримськотатарського народу. Саме тут XIV-XVI століттях утворилася столиця Кримського ханства, яка слугувала центром політичного, духовного і культурного життя кримських татар та в центрі якої побудований Бахчисарайський ханський палац, котрий на сьогодні є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури та унікальним палацовим комплексом кола ближньосхідноїцивілізації для Європи, а також національною святинею кримськотатарського народу та національною пам’яткою України, що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», яка внесена до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Культурна спадщина, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, є національним багатством, невід’ємною складовою культурної спадщини України та охороняється міжнародним та національним законодавством.

Збереження національної та всесвітньої культурної спадщини є одним із найважливіших завдань України як незалежної держави, що закріплено в положеннях Основного Закону України – Конституції.

Відповідно до норм і принципів міжнародного права відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території, на весь період незаконної окупації, покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Ситуація, що склалася навколо пам’ятки національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, залишається предметом великої стурбованості України та кримськотатарського народу, особливо щодо стану її збереження, оскільки на пам’ятці ведуться масштабні будівельні роботи без дотримання реставраційних норм та правил, погоджених відповідно до законодавства України, вимог міжнародних норм.

Станом на сьогодні жодних звернень до України з боку Російської Федерації як держави-окупанта (яка, виходячи з положень статті 5 Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, повинна в тісній співпраці з Україною вживати необхідних заходів для збереження культурних цінностей, розташованих на тимчасово окупованій території України) стосовно отримання дозволу на проведення будь-яких робіт на пам’ятці не здійснювалось, що становить реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам’ятки та містить ознаки злочину.

Вищезазначене свідчить про цинічне порушення не лише суверенних прав нашої держави, а й положень таких міжнародних актів, як Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 року, Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини                     від 16.11.1972 року та Резолюція 2347, прийнята Радою безпеки Організації Об’єднаних Націй у 2017 році.

Рішуче засуджуємо агресію Російської Федерації проти України, вимагаємо від Російської Федерації поважати територіальну цілісність і суверенітет України, повернутися до безумовного виконання своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права, зупинити будівельні роботи, що проводяться на пам’ятці національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та вжити необхідних заходів для отримання відповідних дозволів на проведення робіт на цій пам’ятці з дотриманням норм національного та міжнародного законодавства.

Наголошуємо на необхідності забезпечення моніторингу стану культурної спадщини на тимчасово окупованій території України.

Закликаємо Російську Федерацію негайно припинити міжнародні правопорушення.

Звертаємося до світової спільноти із закликом щодо об’єднання зусиль для захисту культурної спадщини України, розташованої на тимчасово окупованій території, включаючи її складову – спадщину кримськотатарського народу – пам’ятку національного значення «Ханський палац», що є складовою об’єкта «Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай», який внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і якому загрожує тотальне знищення.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245387779&cat_id=244913751


“НАША МЕТА – РОЗБЛОКУВАТИ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, РОЗПОЧАТИ МУЗЕЄФІКАЦІЮ ЗНАХІДОК НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ, А ТАКОЖ ПРИСВОЇТИ ДАНОМУ ОБ’ЄКТУ СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТКИ” – ЄВГЕН НИЩУК

У Києві, за участі представників Міністерства культури України, КМДА, пам’яткоохороннихгромадських об’єднань відбулась виїзна нарада, присвячена питанням  вирішення долі історичної пам’ятки –  ділянки прибережного міського кварталу Середньовічного Києва ХІ – ХІХ ст., розташованій на Поштовій площі у м. Києві, занесеної до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології місцевого значення наказом Міністерства культури України від 06.12.2016 № 1162.

image002

 «Об’єкт, на якому ми зараз знаходимося, було віднайдено кілька років тому, він надзвичайно цікавий та цінний з археологічної та історичної точки зору, адже ці знахідки датуються Х-ХІ століттям. Ці фрагменти вулиць стародавнього Києва є свідченням нашої прадавньої історії. Тому дуже важливо, щоб наші фахівці відкривали ці знахідки для України та всього світу», – зазначив Міністр культури Євген Нищук.

«Коли знахідку було відкрито, за ініціативи Мінкультури  їй було надано статус пам’ятки місцевого значення, але разом з тим, протягом тривалого часу навколо цього місця точилися певні дискусії щодо її  подальшої долі. Станом на сьогодні,  питання, пов’язані зі збереженням знахідок та розблокуванням археологічних робіт на Поштовій площі перебувають у сфері відповідальності органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації».

Міністр культури також зазначив, що  враховуючи важливість порушеного питання , а також значущість та зацікавленість у його вирішенні, як з боку фахового середовища, громадськості  так і  важливості на державному рівні даної знахідки, відомство очікує найшвидших дій з боку КМДА з метою збереження віднайденої  пам’ятки.

 «Міністерство культури з моменту виявлення пам’ятки підтримало ініціативу щодо надання цьому об’єкту статусу пам’ятки національного значення, більше того, рік тому ми надсилали до КМДА документ, щодо надання нам облікової документації та рішення консультативної ради КМДА відділу культурної спадщини, що в свою чергу  надало б нам можливість підготувати відповідні нормативно-правові акти для їх утвердження, зокрема, в цьому році ми надіслали лист повторно.», – повідомив  Євген Нищук.

Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак особливо наголосив на важливості історичної знахідки та її важливості  для збереження   культурного  надбання  країни та вивчення багатовікової історії України, відзначивши особливі артефакти віднайдені під час  розкопок, які є свідченням унікальності історії країни  для світової історії.

 Зі свого боку начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк підтвердив інформацію, що КМДА не подавало облікову документацію Міністерству культури України  щодо національного значення. Документація, що була направлена ще у 2017 році стосується статусу місцевого значення.

За підсумками виїзного засідання було досягнуто домовленості  вже 19 липня провести  нараду консультативної ради КМДА з метою оперативного розгляду Мінкультури відповідних матеріалів, передбачених нормативними приписами діючого законодавства.

 «Отримана документація надасть нам можливість врешті почати процес підготовки національного статусу, більше того, зробити розпорядження щодо ревізії  стану, який зараз склався, адже для нас важливо почати певні технічні роботи ще за теплої пори року. Тому надзвичайно важливо у серпні – вересні поновити роботи фахівців для перших антируйнівнихприродніх робіт», – говорить Міністр.

Нагадаємо, що  згадану пам’ятку виявлено в процесі археологічних розкопок у І-му кварталі 2015 року. Вона розташована в історичному середмісті м. Києва, під сучасною Поштовою площею, що обмежується береговою лінією Дніпра, між проїжджою частиною Володимирського узвозу та вул. Боричів узвіз. Межі об’єкту з південного сходу поки не виявлено. Глибина залягання археологічного об’єкта починається з  2,5-8 м.

За результатами археологічних досліджень, здійснених у 2014-2017 роках Державним підприємством “Центр археології Києва” Інституту археології НАН України під керівництвом Сагайдака Михайла Андрійовича, об’єкт складається з дерев’яного настилу дороги, що вела від берегової лінії до центральної частини міста, фрагментів дренажної системи XVIII ст., виявлено горизонти культурного шару XI-XIII ст., що залягають на глибині 5,5-8 м, рештки вуличної забудови XII ст., яка відокремлена лінією парканів з напівколод. Крім того, зафіксовано будівлю, виконану у зрубній техніці, під нею будівлю XI ст. виконану за каркасно-стовповою конструкцією, досліджено залишки майстерні склороба XIII ст.

Обліковою документацією на пам’ятку археології її історична цінність визначена наступним чином: “Об’єкт дає нову інформацію про розвиток містобудування у середньовічному Києві. Завдяки унікальній збереженості дерев’яної забудови XI-XIII ст. характерної для середньовічних міст Київської Русі є високоякісним джерелом для вивчення та реконструкції історичного минулого столиці Київської Русі.”

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=245387877