Архів за Листопад 2018


Презентация1


30 жовтня 2018 року відбулось засідання Колегії Головної ради Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проведення чергового Пленуму Головної ради ГО «УТОПІК» :

- визначення дати проведення;

- затвердження теми основної доповіді.

Доповідала: Голова Товариства Бур’янова  М.І

2. Про реставрацію пам’ятки архітектури національного значення – Покровської церкви в с. Сулимівка Бориспільського району Київської обл.

Доповідав:член Колегії Головної ради  ГО«УТОПІК Юрченко С.Б.

3. Про проект змін і доповнень до Статуту ГО «УТОПІК».

Доповідає: інспектор з кадрів ГО «УТОПІК» Мазур Л.О.

4. Про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Спеціального наукового реставраційно-виробничого управління ГО «УТОПІК» (начальник – Гарматюк П.Й.), проведеної Комісією, створеною Розпорядженням Голови Товариства від 18.01.2018р. №2.

Доповідав: Голова Комісії – Дибкалюк А. І., член Головної Ради Товариства.

5. Про досвід роботи із збереження та популяризації культурної спадщини в Рівненській обл.

Доповідав: Голова ГО  «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури в Рівненській області» Лейчук С.І.

 


Британія поверне колекцію бронзових виробів, вивезених з Африки

Британський музей погодився повернути колекцію бронзових виробів до Нігерії на тлі закликів міжнародної спільноти провести реституцію об’єктів культурного надбання країн Африки, які були вивезені звідти в колоніальний період. Про це повідомляє The Times.

Колекція під назвою “Бенінська бронза” була вивезена з Африки британськими військами в 1897 році. До неї входять понад 1000 латунних пластин із зображеннями з палацу правителя Бенінської держави. Тепер експонати передадуть музею, створеному в Нігерії.

 

Директор Британського музею відвідав Нігерію наприкінці серпня та зустрівся з представниками нового музею, щоб обговорити процес передачі експонатів та допомогти у розвитку інституту в місті Бенін-Сіті. Однак для повернення цінностей рішення лише музею недостатньо, його має схвалити парламент. Нагадаємо, уряд Франції має намір провести реституцію об’єктів культурного надбання країн Африки. Під реституцію можуть потрапити експонати Музею на набережній Бранлі у Парижі, який містить близько 70 тисяч об’єктів з Африки на південь від Сахари.
https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/11/22/7089706/

П О С Т А Н О В А

 КОЛЕГІЇ ГОЛОВНОЇ РАДИ 

ГО «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМЯТОК

ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ» 

м. Київ                                 № 8 /2                                    «30» жовтня  2018 р.

Про підготовку та проведення

Пленуму Головної ради ГО «Українське товариство

охорони пам’яток історії та культури»

Розглянувши інформацію Голови громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (далі – ГО «УТОПІК») Бур’янової  М. І. про проведення чергового Пленуму Головної ради ГО «УТОПІК», Колегія Головної ради Товариства

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1.Провести 20 грудня 2018 року  об 11-00 Пленум Головної ради ГО «УТОПІК» за адресою: м.Київ, вул.Лаврська, 9. корпус 19.

2.Затвердити  Порядок денний Пленуму:

Порядок денний:

  1. Про роботу Головної ради Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури».

Доповідає: Голова Товариства Бур’янова  М.І.

  1. Звід пам’яток історії та культури та завдання ГО «УТОПІК» з обліку пам’яток культурної спадщини.

Доповідає: член Колегії Головної ради  ГО «УТОПІК»  Кот С.І.

3.Про проект змін і доповнень до Статуту ГО «УТОПІК»,затвердженого у 2016р.

Доповідає: інспектор з кадрів ГО «УТОПІК» Мазур Л.О.

  1. Різне.

Голова Товариства,

кандидат історичних наук,

Заслужений працівник культури України М.І. Бур’янова

                               

Вчений секретар Товариства,

кандидат історичних наук А.О. Горькова


Семінар “Оцифровані колекції та електронний облік в секторі культурної спадщини”

Наприкінці листопада в Києві зазвичай проводиться щорічний семінар “Оцифроване надбання: консолідація, інтеграція, креативність”, присвячений питанням цифрового збереження спадщини.
Разом із семінаром проводиться Фестиваль оцифрованого контенту.
За ініціативою виконавців проектів-переможців конкурсу УКФ-2018, які є постійними учасниками заходів “Оцифроване надбання”, вирішено цьогорічний захід присвятити питанням реалізації проектів УКФ,
пов’язаних з оцифровуванням і створенням ЕІР, а під час Фестівалю оцифрованого контенту продемонструвати результати таких проектів. Зазвичай на наших заходах здійснюється обговорення актуальних технологічних питань, тому плануємо обговорення проблем, рішень і перспектив технологій електронного обліку.
ЗАПРОШУЄМО ПРЕДСТАВНИКІВ проектів-переможців конкурсу УКФ і усіх зацікавлених взяти участь у Спеціальному семінарі “ОЦИФРОВАНІ КОЛЕКЦІЇ ТА ЕЛЕКТРОННИЙ ОБЛІК В СЕКТОРІ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ”  29-30 листопада 2018 року в м. Київ.
Локація: Національний історико-архітектурний музей “Київська Фортеця”, м. Київ, вул. Госпітальна, 24 а, Київська фортеця
Онлайнова реєстрація:

У Конотопі представили ілюстрований каталог “100 перлин музею” + ФОТО

23 листопада 2018 року у великій вист

авковій залі Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М.Лазаревського, в рамках проекту «Запровадження автоматизованої системи обліку та управління музейними фондами Конотопського міського краєзнавчого музею ім.О.М.Лазаревського», відбулася презентація ілюстрованого каталогу «100 перлин музею», що вмістив кращі фондові експонати музейної колекції та їх описи.

З вітальним словом до присутніх звернулася секретар Конотопської міської ради Тетяна Сизон, яка відзначила важливість збереження та популяризації надбань Конотопського міського краєзнавчого музею ім.О.М.Лазаревського та висловила сподівання на подальшу співпрацю закладів культури міста з грантодавцями у сфері залучення інвестицій у місто.

Директор Конотопського міського краєзнавчого музею ім.О.М.Лазаревського Наталія Верба висловила слова вдячності Українському культурному фонду за допомогу у оцифровуванні та поширенні інформації про музейні фонди серед широкого загалу.

Від імені редакційної колегії виступив керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства Національної академії наук України й Українського товариства охорони пам’яток історії і культури Сергій Зозуля, який зазначив на значущості для подальших наукових досліджень ілюстрованого каталогу «100 перлин музею» та висловив сподівання щодо подальшої співпраці.

Нікого не залишила байдужим представлена під час заходу виставка робіт художників – учасників міського пленеру «Барви Малевича».

Приємним подарунком для присутніх стали музичні виступи викладача дитячої музичної школи №1 Бориса Костюченка та вокального ансамблю «Домінанта»дитячої музичної школи №1 (керівник Олександр Єрьомін).


http://konotop.in.ua/novosti/ostann-novini/u-konotopi-predstavili-ilyustrovaniy-katalog-100-perlin-muzeyu-foto/


І Всеукраїнський археологічний з’їзд відбувся у Ніжині

57859352

З 23 по 25 листопада 2018 року у м. Ніжин на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя проходив І Всеукраїнський археологічний з’їзд, повідомляє Інститут археології.


На з’їзді були присутні 166 фахівців, (що становить близько половини всього археологічного фаху нашої країни), які проголосили та заслухали близько 150 доповідей на засіданнях 8-ми секцій. Напрямки археологічної діяльності в Україні – це багатовекторна сфера, в якій виокремлюється як суто науковий, так і науково-прикладний, науково-популярний, освітній, музейний та інші напрямки. Всі вони є важливими та взаємопов’язаними складовими, якими не можна нехтувати, виходячи із реалій сучасного життя.

Робота з’їзду проходила у форматі тематичних секцій та круглих столів:

Археологічна інформація (створення, обробка, аналіз, візуалізація, використання)
Історія науки
Археологія кам’яної доби
Археологія енеоліту — бронзового віку
Племена раннього залізного віку і античний світ Північного Причорномор’я
Археологія ранніх слов’ян
Археологія Давньої Русі, пізнього середньовіччя та нового часу
Київ і східний світ

Ознайомитись з тезами доповідей можна за посиланням.
В археологічному з’їзді, зокрема, взяли участь наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», викладачі Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

На підставі заслуханих доповідей, роботи круглого столу, обговорень у кулуарах з’їзду можна виокремити наступні напрямки, на яких мають бути зосереджені зусилля спільноти:

– визначення загальної стратегії наукових і науково-прикладних досліджень за умови створення тактичних підходів щодо кожного конкретного наукового напрямку;
– подальше накопичення і впорядкування джерельної бази всіх культурно-хронологічних періодів археології України, створення інтерактивних баз даних для підготовки на її основі фундаментальних узагальнюючих праць;
– вивчення та реконструкція на широкому історичному тлі ключових проблем давньої історії України як дописемної так і писемної – питань культурогенезу, етногенезу, стародавньої економіки, політичного процесу тощо;
– системне опрацювання накопичених колекцій артефактів, створення баз даних з метою введення цих матеріалів до наукового обігу, оскільки вітчизняна археологічна наука володіє значною кількістю еталонних для світової археології колекцій;
– необхідність відновлення теоретичного напрямку, який є підґрунтям для моделювання ходу історико-археологічного та загалом історико-культурного процесу;
– серед найактуальніших завдань, що відповідає викликам часу, є вивчення слов’янської прабатьківщини і формування найперших слов’янських племінних, етнокультурних і державних утворень, послідовного утворення найдавнішої літописної «Руської Землі», а потім – української держави; системне дослідження пам’яток козацької доби та пам’яток епохи модерну;
– розвиток актуальних напрямків ландшафтної та експериментальної археології, створення науково-обгрунтованих реконструкцій жител, одягу, реконструкцій ремісничої діяльності тощо;
– популяризація досягнень археології суспільству шляхом читання лекцій, створення виставок, проведення екскурсій, створення наукового підґрунтя для туристичних путівників, маршрутів тощо;
– збереження і передача знань майбутнім поколінням українських археологів є найважливішою коротко- і довгостроковою перспективою нашого фаху в цілому;
– сприяння створенню та впорядкуванню нових музейних експозицій, виставок, створення археологічних заповідників різного рівня підпорядкування;
– проведення аналізів здобутого археологічного матеріалу методами природничих наук; впровадження сучасних методів геоінформаційних досліджень, які дозволяють дослідникам на сучасному рівні вирішувати комплекс наукових питань, пов’язаних з виявленням, фіксацією, дослідженням, реконструкціями, збереженням та моніторингом археологічних пам’яток;
– створення проблемно орієнтованих автоматизованих баз даних; використання методів неінвазивних досліджень; створення цифрової облікової документації у вигляді геоінформаційних паспортів на кожну пам’ятку;
– постійний моніторинг стану пам’яток археології; створення археологічних карт відповідно до окремих культурно-хронологічних періодів;
– системний розвиток підводної археологічної спадщини в зоні річок та морській акваторії України;
– тісна співпраці з мас-медіа, широке висвітлення досягнень вітчизняної археологічної науки в пресі; а також наполеглива співпраця з органами законодавчої і місцевої виконавчої влади з питань охорони і збереження національної археологічної спадщини.

Учасники з’їзду за результатами роботи прийняли резолюцію 

https://oldchernihiv.com/i-vseukrayinskyj-arheologichnyj-z-yizd-vidbuvsya-u-nizhyni/


Привітання Президента НАН України академіка Б.Є. Патона з нагоди 100-річного ювілею Національної академії наук України

Дорогі колеги!

Щиро вітаю всіх нас із видатною датою — 100-річчям від часу заснування нашої Академії!

Створення Української академії наук свого часу стало логічним підсумком тривалого розвитку наукової думки в нашій країні. Наша Академія пройшла довгий і гідний шлях, поділяючи злети та труднощі Батьківщини на всіх етапах її новітньої історії. Вона не раз засвідчувала свою відданість ідеалам наукової об’єктивності, академічної доброчесності та глибокої демократичності. Академія успішно поєднувала виплекані наукові традиції з новаторськими підходами до організації дослідницького процесу та впровадження одержаних результатів у практику суспільного життя.

В основу вищої наукової організації України було покладено задум Володимира Івановича Вернадського, за яким вона від початку мала і донині має визначальну особливість — об’єднує не тільки окремих учених, а й науково-дослідні установи, що, безперечно, є надійною базою як для ефективного розвитку вже наявних наукових напрямів, так і для започаткування багатьох нових.

Головним завданням Академії завжди був і залишається всебічний розвиток фундаментальних досліджень. Однак не менш важлива особливість діяльності НАН України — постійна спрямованість на вирішення актуальних практичних проблем. Цьому значною мірою сприяли органічне поєднання фундаментальних досліджень із прикладними, а також розвиток належної інфраструктури, насамперед дослідно-виробничої бази. Така організація роботи в Академії неодноразово давала змогу за потреби об’єднувати зусилля вчених для вирішення комплексних проблем різного характеру.

Зі здобуттям Україною незалежності НАН України вкотре вчасно та ефективно відреагувала на новопосталі потреби держави. По-перше, в умовах розриву економічних зв’язків і фактично цілковитої руйнації галузевої науки вона взяла на себе наукове супроводження економіки й окремих високотехнологічних виробництв. А по-друге, здійснила докорінну переорієнтацію всієї сфери своїх соціогуманітарних досліджень, започаткувавши або відновивши низку наукових напрямів, конче необхідних для становлення незалежної України.

Академія традиційно не залишається осторонь проблем, актуальних для нашого суспільства, особливо тепер, коли для України настали часи випробувань на міцність економічною кризою, анексією Криму, збройним конфліктом на Донбасі. Ми, зокрема, спрямували свої зусилля на задоволення потреб вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

Зараз Академія, як і вся національна наукова сфера, перебуває в досить складному становищі. Проте не можна не згадати й про позитивні прикмети доби. Серед них — ухвалення нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яка заклала засади прогресивних змін у вітчизняній науці, а також інтенсифікація процесів інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Перетинаючи рубіж першого століття свого існування, Академія намагається дивитися в завтрашній день з надією та оптимізмом. Переконаний, що найкращі часи української науки ще попереду. Тож зичу всім нам витримки, наполегливості та піднесеності духу, щоб і далі працювати для користі нашого народу та в ім’я розвитку науки й людства.

Хай живе Академія! Слава науковцям!

З глибокою повагою,

Президент Національної академії наук України
академік НАН України Б.Є. Патон

Світлина від Національна академія наук України.


У КИЄВІ ВІДБУЛОСЬ ХІІ ЗАСІДАННЯ ЗМІШАНОЇ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ПОВЕРНЕННЯ ТА РЕСТИТУЦІЇ ВТРАЧЕНИХ ТА НЕЗАКОННО ПЕРЕМІЩЕНИХ ПІД ЧАС ТА ВНАСЛІДОК ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

image004

За результатами ХІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань поверненнята реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок  Другої світовоївійни культурних цінностейякий тривав 27-28 листопада у Києві, сторонами було підписано  Протокол. Документ підписали співголови Змішаної українсько-німецької комісії- перший заступник Міністра культури України Світлані Фоменко та  Посол з особливихдоручень Федерального міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Янсен. Протоколом було засвідчено конструктивну співпрацю обох сторін у питанні повернення та реституції культурних цінностей. Ключовим питанням культурної співпраці Україна  Німеччина завжди був і залишається переговорний процес стосовно повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війникультурних цінностей. Зокрема, в Протоколі зафіксовані наміри сторін продовжувати фахові контакти й обмінінформацією щодо ідентифікації та досліджень переміщених внаслідок війни культурнихцінностей, а також поглибити тісний контакт на експертному рівні та обміну  досвідом міжукраїнськими та німецькими фахівцями. Очікуєтьсящо ХІІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок  Другої світової війникультурних цінностей відбудеться восени 2019 року в Німеччині.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245438982&cat_id=244913751