Архів за Травень 2019


У селі Садове Гощанського району на Рівненщині, на малій батьківщині Анни Валентинович, лідерки і співзасновниці незалежної профспілки «Солідарність», встановили меморіальну дошку цій польській діячці.

Відкриття пам’ятної дошки, яку розмістили на приміщенні місцевої школи, відбулося 8 квітня. Це стало можливим завдяки зусиллям багатьох осіб і організацій та за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку. Участь у заході взяли родичі Анни Валентинович, зокрема її внук Пьотр Валентинович. У ту мить, коли консул Тереза Хрущ та Пьотр Валентинович знімали з дошки біле полотно, мені пригадався 2008 р. Тоді я вивчав історію польського профспілкового руху, зокрема й діяльність «Солідарності», і планував писати дисертацію у Варшавському університеті. Тож ім’я Анни Валентинович та її роль у знаменитому страйку робітників корабельні імені Леніна у Гданську в серпні 1980 р. мені були відомі. Уже після катастрофи під Смоленськом, під час мого перебування в Рівному, я познайомився з Миколою Пашковцем – фізиком за освітою, але істориком і краєзнавцем за покликанням. А головне, як виявилося, він двоюрідній брат Анни Валентинович. Від нього я дізнався, що знаменита мати «Солідарності» Анна Валентинович – українка за походженням. Доля та харизма цієї діячки мене захопила. Мені захотілося, щоб про неї дізналися в Україні. Нині я працюю над книгою «Лідерка Солідарності». То хто ж вона – Анна Валентинович? Хто ця жінка, ім’я якої після 14 серпня 1980 р. ввійшло в історичну пам’ять і свідомість поляків? І чому її доля має бути цікава українцям? Анна Валентинович (у дівоцтві Любчик) народилася в селі Сінне на Волині (зараз Садове на Гощанщині) 15 серпня 1929 р. у родині протестантів. Батько Назар Любчик взяв шлюб із удовою Єфросинією (Пріською) Пашковець (у польській версії Пашковською), яка вже мала сина від першого шлюбу. Сім’я була багатодітною. Анна була улюбленицею батька. Росла кмітливою, ходила до польської школи. Коли їй виповнилося вісім років, померла мати. Згодом батько одружився вдруге, з удовою Марією, яка мала дітей від першого шлюбу. Родина стала ще більшою, але жили дружно. Війна і прихід радянської влади, а згодом німецька окупація кардинально змінили життя на Волині. Анна закінчила чотири класи і до школи більше не ходила, оскільки змушена була піти в найми до Едмунда Телесніцького. У цій родині вона доглядала за дітьми і працювала по господарству. За тяжку роботу отримувала харчі та одяг. У кінці 1942 р. на Волині активізувалася діяльність польського та українського підпілля, а також червоних партизан. Хлопці з лісу навідувалися до Едмунда Телесніцького, це змусило його покинути Волинь і виїхати із сім’єю німецьким ешелоном під Варшаву. Телесницькі прихопили із собою й Анну, сказавши, що її родина загинула. І попередили: «Якщо скажеш, що ти українка, тебе вб’ють». Довгі роки вона думала, що нікого з рідних у неї більше немає. Життя Анни Валентинович схоже на пригодницький роман. В ньому було багато випадковостей, трагізму та містики, важливих і неординарних моментів. Анна Валентинович була активною громадською діячкою, котра відстоювала права робітників у комуністичній Польщі. У 1978 р. стала співзасновницею Вільних профспілок. 8 серпня 1980 р., за п’ять місяців до виходу на пенсію, Анну Валентинович звільнили з роботи. Коли 14 серпня робітники корабельні у Гданську розпочали страйк, однією з головних їхніх вимог було повернення її на роботу. Кранівниця корабельні стала символом боротьби з комуністичним режимом, неформальною лідеркою профспілок, людиною-легендою, героїнею польського серпня, Анною Солідарність. Спецслужби неодноразово арештовували Анну Валентинович, ув’язнювали, намагалися очорнити її ім’я і навіть знищити фізично. Після виходу з тюрми вона продовжила опозиційну діяльність: допомагала сім’ям арештованих, організовувала голодування і протести. У 1983 р. на знак протесту проти репресій вона повернула Раді Міністрів ПНР свої трудові нагороди: золотий, срібний, бронзовий «Хрести Заслуги». У лютому 1985 р., через п’ять місяців після вбивства спецслужбами ксьондза Єжи Попелушка, організувала ротаційне голодування, до якого протягом понад півроку долучилася 371 особа. Мала також безкомпромісний конфлікт із Лехом Валенсою і тою частиною «Солідарності», яка, на думку Валентинович, зрадила ідеали організації та пішла на угоду з комуністами. Майже 40 років минуло від подій польського серпня 1980 р. Давно немає Радянського Союзу. Вільна демократична Польща посіла важливе місце серед країн ЄС. Президент Лех Качинський 3 травня 2006 р. вручив Анні Валентинович найвищу нагороду Польщі – Орден Білого Орла. За вклад у  боротьбу з комунізмом у 2005 р. американська Фундація пам’яті жертв комунізму відзначила її Медаллю свободи Трумена-Рейгана. Про Валентинович знімають фільми, пишуть книги. І здавалося, що в Польщі про Матір Солідарності все відомо. Але це далеко не так. У жінки була таємниця. У 1996 р. вона дізналася, що її шукають батько і рідня з України. Ця звістка для неї стала несподіванкою і шоком. Можна уявити стан людини, яка через більш ніж 50 років дізналася, що її близькі живі та шукають її. У тому ж році Анна Валентинович відвідала рідню, побувала в Садовому. На жаль, батька вже не було в живих. З того часу Анна ще кілька разів побувала в Україні. Після трагічної загибелі Анни Валентинович у 2010 р. у ЗМІ почали з’являтися відомості про її українське походження. Це стало своєрідною сенсацією, бо такий факт її біографії не був відомий у Польщі. За словами її двоюрідного брата Миколи Пашковця, Анна збиралася відкрити цю таємницю широкому загалу після повернення з Катині. Але доля розпорядилася по-іншому. У біографії Анни Валентинович уже майже немає прогалин. У Польщі усім відомо, що знаменита польська патріотка Анна Солідарність мала українське походження. Чи зменшило це любов і повагу поляків до своєї героїні? Зовсім ні. Значущість постаті Анни Валентинович в історії ще не до кінця оцінена й осмислена. На це потрібен час. Але подія, що відбулася 8 квітня 2019 р. у селі Садовому, дуже важлива. Українське суспільство відкриває для себе постать Анни Валентинович. Вірю, що пам’ять про неї в Україні буде увіковічнено і назвами вулиць, і  створенням музею, і написанням книг, і зйомкою фільмів. У Рік Анни Валентинович українцям і полякам треба ще раз зрозуміти, наскільки ми близькі, хоча й різні. Нам ще потрібно багато зробити на шляху до примирення, проявивши добру волю і мудрість. А історія життя простої української дівчинки з Волині, яка стала відомою польською діячкою, може стати одним із факторів порозуміння.

56551689_2409039652497099_6555541019201372160_o 57210698_2409036462497418_1715434470875594752_n 57272221_2409037035830694_4105873483823579136_o

Валерій КОСТЮКЕВИЧ

Фото: Wikipedia


ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

3-5 липня 2017 року в місті Переяслав-Хмельницький вперше в Україні відбувся Всеукраїнський Музейний Форум, на якому обговорювались актуальні питання розвитку музейної справи в нашій країні. Форум був організований Переяслав-Хмельницькою міською радою разом з рядом інших організацій на ознаменування 1110-ї річниці міста на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди».

Учасники Форуму з задоволенням відзначали успіх заходу, що спонукало їх запропонувати регулярне (що два роки) його проведення. Пропозиція була підтримана організаторами форуму. В результаті прийняте рішення про проведення 3-5 липня 2019 року в м. Переяслав-Хмельницький Другого Всеукраїнського Музейного Форуму.

В програмі Форуму передбачаються науково-практична конференція, круглі столи та панельні сесії, присвячені основним питанням музейної справи, майстер-класи, презентації музеїв та їх виставки, екскурсії, товариські зустрічі і т. ін. Більш детальну інформацію про Форум (у тому числі матеріали Першого Форуму) можна отримати на сайті http://museum-forum.info.

Запрошуємо працівників музеїв, науковців, аматорів – усіх, кому не байдужі проблеми музеїв нашої країни, взяти участь у підготовці та проведенні Другого Всеукраїнського Музейного Форуму. В якості його учасників ви можете зареєструватись на вказаному сайті, а також там же представити матеріал свого виступу на конференції для друку та надати свої пропозиції щодо проведення інших заходів Форуму та форми вашої в них участі. Чекаємо вас на сайті Форуму!

 Оргкомітет


ПРЕС-РЕЛІЗ

Відкритий семінар в рамках Всеукраїнського фестивалю науки

АРХЕОЛОГІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА У ЗОНАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

16 травня, 14:00,

Археологічний музей Інституту археології НАН України (вул. Б. Хмельницького, 15) Організатори: ВГО “Спілка археологів України” та Інститут археології НАН України Інформаційна підтримка: Секція археології і давнього мистецтва ІСОМ України.

Поняття “гуманітарна катастрофа” щодо зон ведення бойових дій та окупованих територій насамперед асоціюється з трагічними поворотами людських доль. Це цілком закономірно, адже життя та здоров’я кожної людини є найвищими гуманістичними цінностями. Однак гуманітарні втрати в “гарячих точках” мають й інші виміри. Зокрема чималої шкоди завдається культурній спадщині, причому в значній кількості випадків йдеться про невідновлювані втрати.

Цей бік гуманітарної ситуації в окупованому Криму та зоні бойових дій на Донбасі практично позбавлений уваги медіа. Постійно “на слуху” хіба що перебіг судової справи щодо “скіфського золота”, арештованого у Нідерландах через претензії Росії на частину матеріалів виставки, що зберігалася у кримських музеях. Насправді ж, проблемних питань у зазначених регіонах набагато більше. Що відбувається з культурною, зокрема, археологічною спадщиною України в зоні бойових дій та на окупованих територіях сьогодні? Чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини?

Відповіді на ці та інші питання у своїх доповідях нададуть ключові спікери семінару:

Ельміра Аблялімова, екс-генеральний директор Бахчисарайського державного історикокультурного заповідника, координатор проектів Кримського інституту стратегічних досліджень – Порушення міжнародного гуманітарного права щодо захисту культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму: пошук міжнародно-правових шляхів/

Сергій Теліженко (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ)

Сем Харді (PhD в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) – Ситуація з археологічною спадщиною в зоні проведення бойових дій (Луганська область) Сем Харді (Ph. D в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) – На лінії вогню: культурна спадщина в гибрідній війні – окупація, руйнація, торгівля, шпигунство та пропаганда.

Вячеслав Баранов (науковий співробітник Інституту археології НАНУ) – Кримська археологія в умовах окупації.

Олександр Малишев (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАНУ) – Міжнародне право і «закривавлені старожитності»: новітні виклики та перспективи

Модератор: Яків Гершкович, Голова Спілки археологів України, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України.

Спеціальні запрошення також направлені до Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерства інформаційної політики України, Комітету з питань культури та духовності Верховної Ради України, Державної прикордонної служби України.

Вхід вільний.

Контакти: Яків Гершкович 093 648 38 36. Акредитація ЗМІ: yagershko@ukr.net Археологічний музей ІА НАН України: 044 235 62 86


Прийміть сердечні вітання з професійним святом — Міжнародним днем музеїв!

Без названияМузеї та заповідники України здійснюють благородну і водночас відповідальну місію, спрямовану на дбайливе збереження та популяризацію унікальних духовних надбань нашого народу, його історико-культурних реліквій.

Високо цінуємо вашу повсякденну працю та творчі зусилля, що сприяють реалізації державної політики у галузі культури. Примноження самобутнього спадку минувшини, забезпечення широкого доступу до безцінних музейних колекцій, збагачення духовних основ суспільства — ось складові Вашої професійної діяльності. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя і добра, нових здобутків в ім’я України.

Колектив ГО “УТОПІК” і Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК


28 травня 2019 року відбулось засідання Колегії Головної ради Товариства

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

  1. Про заплановані розкопки всередині пам’ятки архітектури XVII ст. – Іллінської церкви в с. Суботові Черкаської області.

Доповів: член Колегії Товариства ЮРЧЕНКО Сергій Борисович

  1. Про створення відокремленого підрозділу «Харківський міський центр захисту історико-культурної спадщини Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» без статусу юридичної особи та Голову відокремленого підрозділу «Харківський міський центр захисту історико-культурної спадщини Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури».

Доповів: Голова Товариства  БУР’ЯНОВА Марія Іванівна

  1. Про внесення змін до статуту підприємства об’єднання громадян «Науково-дослідний інститут історії архітектури та містобудування» Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Доповів: член Колегії Товариства ЮРЧЕНКО Сергій Борисович

  1. Інформація про Постанову Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні».

Доповів: заступник Голови Товариства ТИТОВА Олена Миколаївна

5. Про стан збереження пам’яток у Шевченківському національному заповіднику.

Доповів: член Колегії Товариства  ЛІХОВИЙ Ігор Дмитрович 


XVII Міжнародна наукова конференція “Церква – наука – суспільство: питання взаємодії”

61365892_880037148999097_2917479006800445440_n

НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ, м. КИЇВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА ім. О. М. ЛАЗАРЕВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ” ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК “ПЕРЕЯСЛАВ”

УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТА ПРИРОДНИЧИХ НАУК ІМ. ЯНА ДЛУГОША В ЧЕНСТОХОВІ

ЛАБОРАТОРІЯ ГУМАНІТАРНИХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ СТУДІЙ УНІВЕРСИТЕТУ ім. АДАМА МІЦКЕВИЧА В ПОЗНАНІ

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ДОСЛІДНИКІВ ХРИСТИЯНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

XVII Міжнародна наукова конференція “Церква – наука – суспільство: питання взаємодії” присвячується пам’яті митрополита Євгенія (Болховітінова)

Питання до розгляду:

1. Актуальні питання історії Церкви;

2. Історіографічні, джерелознавчі та археографічні проблеми дослідження історії Церкви;

3. Особистість і Церква: історико-біографічні розвідки;

4. Археологічні дослідження пам’яток церковної старовини;

5. Проблеми вивчення та збереження християнських пам’яток;

6. Міжконфесійні відносини: історико-правовий аспект.

Конференція триватиме з 28 травня по 1 червня 2019 року.

Графік роботи та місце проведення засідань (секцій):28 травня:

  • пленарне засідання;
  • робота секцій “Християнська церква в Європі від Раннього Середньовіччя до Нового часу: інтердисциплінарні дослідження” та “Християнська церква ХІХ – початку ХХІ ст.: джерела, історія та історіографія”;

Місце проведення: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

  • 29 травня:
  • робота секції “Дослідження та збереження християнських пам’яток мазепинського бароко: теорія і практика”;

Місце проведення: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

1400–1800 – робота Круглого столу “Вклади і вкладники в релігійній культурі ранньомодерної України”;

Місце проведення: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

  • 30 травня:

1030–1600– робота виїзної секції “Християнські храми Подніпров’я: історія, археологія, архітектура”;

Місце проведення: Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”.

  • 31 травня:

1100–1500– робота секції “Іван Мазепа і його доба в джерелах”;

Місце проведення: ЦДІАК України.

  • 1 червня:

1100–1600 – робота виїзної секції “Церковна археологія Лівобережної України”.

61279286_754910358240509_6436500198091915264_n 61720617_880609192275226_8054354072859312128_o