Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” (щодо визначення поняття “пам’ятка культурної спадщини”)

Ухвалено Закон «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини»)».

Документом поширено статус пам’ятки культурної спадщини на об’єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності чинним Законом до вирішення питання про їх включення (невключення) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Відповідний законопроект зареєстровано за №5678.

Проект вноситься   народними депутатами України: Подоляк І.І., Єленський В.Є., Княжицький М.Л., Матіос М.В.

Закон УкраЇни

Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини»)

 Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 І. Внести до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333; 2005 р., № 5, ст. 114; 2007 р., № 33, ст. 440; 2009 р., № 8, ст. 105; 2011 р., № 4, ст. 22, № 32, ст. 316, № 34, ст. 343; 2013 р., 40, ст.535; 2014 р., № 14, ст. 248, № 22, ст. 816; 2015 р., № 21, ст.133; 2016 р., № 10, ст.103) такі зміни:

  1. Пункт 5 частини першої статті 1 викласти у такій редакції:

«пам’ятка культурної спадщини (далі – пам’ятка) – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;».

  1. У частині першій статті 13 слова «Із занесенням до Реєстру на об’єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам’ятки» виключити.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради   України Парубій А.В.                                        

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до

Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини»)

  1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Визначення пам’ятки культурної спадщини, закріплене в чинній редакції абзацу 6 частини першої статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також практика застосування вказаної норми судами, викликали звужене розуміння пам’ятки, чим створено загрозу повної втрати пам’яток, які набули відповідного статусу до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» та є пам’ятками  національного чи місцевого значення, включеними до списків (переліків) пам’яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури». Зокрема, власники таких пам’яток відмовляються визнавати їх охоронний статус як пам’ятки, укладати охоронні договори тощо.

Так, відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам’ятка культурної спадщини (далі – пам’ятка) – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» об’єкти, включені до списків (переліків) пам’яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», визнаються пам’ятками відповідно до цього Закону.

А відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 16.12.2004 N 2245-IV об’єкти, включені до списків (переліків) пам’яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам’ятками відповідно національного чи місцевого значення.

Разом з тим, як приклад, постановою Вищого господарського суду України від 22 жовтня 2013 року у справі № 910/3461/13, а також постановою Верховного Суду України від 09.09.2014 у справі № 3-66гс14 встановлено той факт, що правовий статус пам’ятки об’єкт культурної спадщини набуває лише з моменту занесення його до державного реєстру.

Таким чином, у зв’язку з негативною судовою практикою, а також з метою запобігання в подальшому розбіжностей щодо визначення поняття «пам’ятки» постала гостра необхідність конкретизувати цей термін, який би міг застосовуватися як до об’єктів, що включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України згідно з нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини», так і до пам’яток, взятих на державний облік як пам’ятки історії, культури, архітектури, археології, монументального мистецтва тощо відповідно до вимог законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини».

  1. Цілі та завдання проекту Закону.

 Основною метою прийняття законопроекту є збереження за об’єктами, які набули статусу пам’ятки до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», статусу пам’яток, шляхом уточнення визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини» в статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

 

  1. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проектом Закону пропонується внести такі зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

- визначити пам’ятку культурної спадщини як об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України ;

- встановити можливість поширення на всі складові елементи об’єкта культурної спадщини, що становлять предмет його охорони,
правового статусу пам’ятки не лише після внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

 

  1. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання.

 Основними нормативно-правовими актами, що регулюють ці питання, є Конституція України №254к/96-ВР від 28.06.1996 року, Закон України «Про охорону культурної спадщини» №1805-III від 8 червня 2000 року.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

 Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

  1. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття проекту Закону

 Ці пропозиції є важливими в подальшому реформуванні та вдосконаленні системи державного захисту та охорони культурної спадщини.

Народні депутати України  Подоляк І.І., Єленський В.Є., Княжицький М.Л., Матіос М.В.