Спотворений силует Лаври

Експерти виявили нові об’єкти на території пам’ятки ЮНЕСКО. У Мінкульті про ситуацію знають і шукають компроміс із церквою.

На території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника експерти виявили три нові споруди, які не належать до комплексу пам’ятки. Їх будують з нуля чи перебудовують на основі старих приміщень на замовлення Української православної церкви Московського патріархату, яка править богослужіння у храмах Києво-Печерської лаври. На жаль, крім релігійного життя, церква веде активну будівельну діяльність на території заповідника, добудовує готельні приміщення для паломників, помешкання для ченців, церковні крамнички і навіть перебудовує ввізні ворота, які є пам’яткою ХVIII століття (на цій проблемі «День» акцентував увагу в матеріалі «Як захистити Лавру від… церкви?» у № 62-63 за 8—9 квітня 2016 року). Адміністрація заповідника мовчки за цим спостерігає, а в разі появи претензій експертів показує документ, що всі перебудови, надбудови та капітальні будівництва — це всього лише реконструкція утрачених приміщень, до того ж, погоджена з Міністерством культури.

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЯК ШИРМА

На перший погляд, до зовнішнього вигляду соборів та інших церковних приміщень на його території немає жодних претензій, виглядає все вишукано, охайно та естетично. А от корпуси, які належать заповіднику, потребують ремонтів. Бюджетних грошей для цього бракує. Як зазначила член колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Ірина НІКІФОРОВА, можливо, через те, що церква доглядає за територією, зокрема, займається благоустроєм, керівництво Києво-Печерського заповідника не хоче сваритися з настоятелем Києво-Печерської лаври. Такий собі обмін — згода на будь-які перетворення на території пам’ятки ЮНЕСКО за рахунок певних преференцій. Це лише здогадки громадських активістів. Та є реальні факти, які нещодавно зафіксували фахівці Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, провівши на території Лаври своєрідне виїзне засідання.

«На цьому виїзному засіданні були присутні представники заповідника. Зазначу, що робочу групу УТОПІК для вивчення ситуації в заповіднику було створено ще рік тому, але її робота весь час блокувалася, — продовжила Ірина Нікіфорова. — У заповіднику кажуть, що нове будівництво не ведеться, про це вони пишуть і в ЮНЕСКО, і заявляють на сесіях Центру всесвітньої спадщини, що це все реконструкція утрачених приміщень, а нові об’єкти будуються для того, щоб запобігти зсуву ґрунтів. Усі дозволи вони отримували ще до часів Євромайдану в Міністерстві культури. Колегія УТОПІК просила показати документи, що ці будівництва дійсно законні, але під різними приводами нам відмовляють».

«ЦЕ ЗНИЩЕННЯ ПАМ’ЯТКИ»

«Ми виявили, що на місці колишнього овочесховища виросла чотириповерхова споруда з гострокінцевим дахом та ще й з підземним в’їздом, — продовжила експерт. — Під стіною Лаври, а це буферна зона, де раніше стояли будівельні вагончики, будується капітальна споруда, зараз залиті фундаменти, і це точно не відновлення утрачених приміщень. Але найбільше мене обурило, що на будинку колишньої інфекційної лікарні поставили купол, високий та громіздкий, це зміна параметрів і взагалі знищення пам’ятки. Адже лікарню збудували на початку ХІХ століття, вона належить до державного реєстру пам’яток. І що найжахливіше, це зміна зовнішнього вигляду святині. Силует Лаври і так спотворений!»

Ірина Нікіфорова наголошує, що коли Центр всесвітньої спадщини включав Києво-Печерську лавру разом із Національним заповідником «Софія Київська» до списку пам’яток, які перебувають під охороною ЮНЕСКО, святиня на київських пагорбах мала зовсім інший вигляд, аніж зараз. Не було такої кількості готелів, крамничок та інших господарських споруд. Якщо церква потребує розширення, то всі кроки, пов’язані з будівництвом, перебудовою чи реконструкцією, слід погоджувати в Міністерстві культури та ЮНЕСКО.

«Якщо необхідно здійснити якусь реконструкцію, хоча перебудову овочесховища у чотириповерхівку важко нею назвати, то слід подати всі проекти і документи на погодження в ЮНЕСКО, як цього вимагає міжнародне законодавство. Якщо вони дозволять і не побачать загрози для пам’ятки, то можна це робити. Але не можна порушувати процедуру, потрібно діяти за законом. А тут виходить, що роблять все, що хочуть», — додала Ірина Нікіфорова.

ЩОБ ПОЧУЛА ЦЕРКВА

Наразі експерти УТОПІК готують звернення до Центру всесвітньої спадщини та Міністерства культури, щоб звернули увагу на нові об’єкти на території Лаври. Як запевнив «День» Олександр ЄПІФАНОВ, начальник управління охорони культурної спадщини Міністерства культури, у відомстві пильно стежать за всіма новими об’єктами в заповіднику.

«Ми завжди реагуємо на появу таких точкових об’єктів, — пояснив чиновник. — Насправді ця проблема вирішується — я вважаю, що вона виникла через те, що немає діалогу з церквою. Але коли ми почали говорити з представниками Києво-Печерської лаври, от, наприклад, з приводу останнього об’єкта, де йдеться про укріплення схилу, то вони повністю розробили проект підпірної стіни і пройшли всі погодження. Інша річ, що існує злочинний документ, План організації території, який було погоджено раніше, але, на жаль, до нього не вносяться корегування. Зміни до Плану організації території повинен ініціювати заповідник. Оскільки цього не відбувається, церква, можливо, вважає, що можна рухатися за цим документом. Слід розуміти, що в церкви є своє життя, їм треба розміщувати десь паломників, а ті, хто опікується пам’ятками, має просто до них доносити необхідну інформацію, що ми й намагаємося робити. Можливо, заповідник у цьому напрямі трохи недопрацьовує, але насправді церква чує. До прикладу, в буферній зоні планують зробити тимчасову споруду для розміщення паломників, ми обговорили з ними всю етапність дій, пояснили, як треба підготувати матеріали для ЮНЕСКО, і церква погодилась діяти відповідно до нашої покрокової інструкції».

ЕКСПЕРТНЕ НЕПОРОЗУМІННЯ

УТОПІК уже не вперше звинувачує заповідник у мовчазному потуранні примхам церкви. У березні минулого року пам’яткоохоронне товариство оприлюднило постанову колегії «Про незаконне будівництво на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника». В адміністрації закладу натомість підготували відкритий лист, у якому переконували, що «все будівництво, яке здійснювалося останні роки на території заповідника, було спроектоване й погоджене відповідно до вимог чинного законодавства». І звісно ж, про будь-які зміни в заповіднику інформують ЮНЕСКО.

До речі, навесні Київ відвідувала спеціальна моніторингова місія Центру всесвітньої спадщини, щоб побачити стан Лаври та Софії на власні очі. У Міністерстві культури наразі опрацьовують отриману від експертів відповідь. Усіх подробиць поки що не розкривають, та як стало відомо громадськими активістам, які теж зустрічалися з міжнародними фахівцями, у звіті зазначено, що жодної загрози для Лаври через забудову буферних зон і території святині не виявлено! Чесно кажучи, така позиція насторожує, втім, для початку дочекаємось офіційного представлення звіту ЮНЕСКО.

Інна ЛИХОВИД, «День»+
Рубрика:
Газета: