ЗАХИСНИК ПАМ’ЯТОК (до 65-річчя Олени Миколаївни Титової)

Титова Е.Н.Титова Олена Миколаївна – знана і відома людина в Україні. Кандидат історичних наук, доктор філософії, старший науковий співробітник, доцент, заступник голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), директор Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, Заслужений працівник культури України, член Українського національного комітету ICOMOS, відомий учений – археолог, музеєзнавець, пам’яткознавець, краєзнавець. Не можна перерахувати усі таланти й здобутки цього знаного науковця. Знайомство з Оленою Миколаївною – це дарунок долі. Бо коли поруч у житті зустрічається така талановита людина, людина з високою громадянською позицією, невтомною енергією, прекрасна духовно, людяна і відповідальна, чудовий педагог і вмілий організатор, то віриться, що в нашому суспільстві повинно все налагодитися в галузі пам’яткоохоронної справи. Закоханість в історію рідного краю, цікава, захоплююча багатогранна наукова робота, вболівання за справу – результат непересічних здобутків. Олена Миколаївна – автор понад 300 наукових публікацій з пам’яткознавства, історії, теорії та методики охорони культурної спадщини, археології та історії доби первісності, пізнього середньовіччя, зокрема, п’яти монографій та навчальних посібників. Науковий керівник 8 кандидатів історичних наук зі спеціальності 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. Багато років є одним із керівників секції археології Київського відділення Малої академії наук, за що неодноразово нагороджувалася почесними відзнаками Президії НАН України. Коло наукових інтересів О.М. Титової різностороннє та різнобарвне. Це дослідження теорії та методики пам’яткознавства, проблеми теорії та методики музеєфікації пам’яток археології, збереження та популяризації культурної спадщини, історії та археології первісної доби, часу козацтва в Україні (є одним із ініціаторів та беззмінним організатором міжнародної науково-практичної конференції з історії та археології України козацької доби – «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні», що відбувається з 1991 р. щороку в УТОПІК і вважається найбільш представницьким форумом в Україні із даної проблематики). Почуття глибокої духовності, любов до історії, культури українського народу спонукають Олену Миколаївну до того, що вона бере безпосередню особисту участь у збереженні пам’яток історії та культури, готуючи відповідні довідки, запити, виступаючи на громадських слуханнях щодо культурної спадщини. Є автором близько 100 статей до Зводу пам’яток історії та культури Київської, Полтавської, Чернігівської, Черкаської, Житомирської областей. Розробляє наукові засади нормативних пам’яткоохоронних документів, дослідження й охорони пам’яток археології, історії України. Починаючи з другої половини 1990-х років брала активну участь у підготовці проекту Закону України «Про охорону та використання пам’яток історії та культури», розробленого УТОПІК, обговоренні проектів Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини». Як представник УТОПІК входила до робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань культури і духовності, створеної в 2003 р. для розробки змін і доповнень до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (зміни і доповнення прийняті у 2004 р.), а також підготовки проекту Закону України «Про затвердження загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004–2010 роки». Працювала (з 1997 до 2010 р.) доцентом кафедри охорони культурної спадщини і музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтва. Є членом бюро Головної ради УТОПІК, Кваліфікаційної ради з проблем охорони археологічної спадщини України, Польового комітету Інституту археології НАН України, головою Експертної комісії щодо занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, заступником голови Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини, членом науково-експертної комісії Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України, головою Вченої ради Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, а також членом спеціалізованої вченої ради зі спеціальності 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство, що діє при згаданій академічній інституції.

О.М. Титова є головним редактором збірника наукових праць «Праці Центру пам’яткознавства», заступником головного редактора збірників наукових праць «Ніжинська старовина» та «Сіверщина в історії України», членом редакційної колегії журналу «Питання історії науки і техніки» й кількох інших наукових видань. Беззаперечний її авторитет серед пам’яткоохоронців-однодумців. Держава належним чином оцінила вклад О.М. Титової в загальну скарбницю історії та культури українського народу. За значні особисті досягнення у сфері охорони культурної спадщини, високий професіоналізм, внесок у виховання наукової молоді О.М. Титова нагороджена Почесним званням «Заслужений працівник культури України» (2003 р.), Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2002 р.), Подякою Київського міського голови (2002 р.), Почесною грамотою Київського міського голови (2004 р.), Грамотою Управління освіти Києва (1997 р.), Грамотою Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації (2003 р.), Почесною Грамотою Президії Національної Академії наук України (2014 р.), Почесною Грамотою Верховної Ради України (2012 р.), Почесною Грамотою Міністерства культури України (2017 р.).

Тож побажаємо Вам, Олено Миколаївно, подальших здобутків, оптимізму, наснаги, підтримки колег, віри в майбутнє. Залишайтесь завжди молодою душею. Щасти Вам на цьому шляху!