До 150-річчя від дня народження видатного Українця, археолога, мистецтвознавця, етнолога, архівіста, музейника, пам’яткознавця, громадського діяча Миколи Федотовича Біляшівського

bilyash5ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури” та Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК відзначаючи разом з усією українською громадою 150-річчя від дня народження видатного Українця, археолога, мистецтвознавця, етнолога, архівіста, музейника, пам’яткознавця, громадського діяча Миколи Федотовича Біляшівського, уклінно вклоняються його славетним справам і шляхетним звершенням.

 Микола Федотович зробив значний внесок у розвиток музейної справи, вивчення, збереження та охорону пам`яток культурної спадщини. Він був одним із фундаторів та директором Київського міського художньо-промислового музею (нині Національний художній музей України), колекції якого лягли в основу зібрань Національного музею українського народно-декоративного мистецтва, Національного музею історії України, Національного музею Т.Г. Шевченка. Сприяв формуванню в Києві російської Картинної галереї, музею західного та східного мистецтва.
Завдяки йому врятовано від знищення коштовні мистецькі колекції київських меценатів Терещенків, Ханенків. Велику роботу провів Микола Федотович щодо будівництва та організації роботи Полтавського,  Чернігівського, інших музеїв, а також відкриття відділів українського мистецтва та етнографії як в українських музеях, так і в Москві та Петербурзі. Був фундатором  історико-краєзнавчого музею Волині в місті Городок Рівненської області. Микола Федотович включав до своїх обов’язків організацію виставок, поїздки в експедиції, участь у роботі численних товариств, листування з багатьма вченими і діячами культури.

Величезний доробок Миколи Федотовича у вивченні та інтерпретації пам’яток археології України – досліджував  ранньослов’янські могильники на Волині, дюнні стоянки вздовж Дніпра, пам’ятки первісності, давньоруського часу на горі Кисилівка, Верхня Юрковиця у Києві, на Княжій горі у Каневі, трипільської культури поблизу села Колодисте на Уманщині та села Борисівка на Київщині. Оприлюднював та популяризував археологічну спадщину в якості члена редакції журналу «Киевская старина», головного редактора додатку до нього «Археологическая летопись Южной России».

М.Ф.Біляшівський – один із засновників Київського товариства охорони пам`яток старовини та мистецтва. Засновник та керівник Київського кустарного товариства. Був депутатом першої Державної думи Росії, в якій став одним із ініціаторів створення “Українського клубу”; членом Центральної Ради; комісаром з охорони пам`яток Київської губернії, керівником відділу музеїв і охорони пам`яток Генерального секретаріату, дійсним членом Комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини при народному комісаріаті освіти УРСР. Працював у Кабінеті українського мистецтва, Етнографічній комісії АН УРСР, Етнографічному товаристві України тощо. Був обраний почесним членом Української академії мистецтв, одним із перших дійсних членів кафедри археології Академії наук УРСР.

Микола Федотович розробляв засади державної системи охорони культурної спадщини, ставши автором проекту першого закону України про охорону пам`яток історії, культури і мистецтва, склав програму створення національних і регіональних музеїв, музейної реформи в Україні на наукових засадах. Обстежив та провів фотофіксацію пам`яток багатьох регіонів, брав участь у роботі комісії по виданню альбомів українських старожитностей, віддав багато зусиль для збереження архітектурних пам’яток. Брав активну участь в організації дренажних робіт навколо Андріївської церкви, створив комісію у справах дослідження та реставрації Софіївського та Військово – Микільського соборів, обстежував пам`ятки культової архітектури Києва.

Життя та діяльність Миколи Федотовича Біляшівського є правдивим прикладом самовідданого служіння Батьківщині, відданості обраній справі. Теоретичні і практичні досягнення М.Ф.Біляшівського необхідні для нинішніх громадян України і прийдешніх поколінь.

Голова ГО «Українського товариства пам’яткознавства охорони пам’яток історії та культури», кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України 

Бур’янова М.І.    

Директор Центру НАН України і УТОПІК, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України

Титова О.М.