Цю виставку повинен відвідати кожний український етнограф!

Прекрасно, що науковці Національного музею народної архітектури і побуту України оперативно згуртувалися і зробили таку потужну акцію!

Виставка –  “Музей моя доля”, присвячена  діяльності видатного вченого-етнографа, заслуженого працівника культури України, активного громадського діяча – Олексія Долі відкрилася в Нацмузеї в Пирогові.

Це наш колега!З 1987 по 2008 рік  Олексій Доля  працював у Національному музеї народної архітектури та побуту України, досліджував  фольклор, народні ремесла, брав участь в організації етнографічних експедицій, зробив величезний внесок у розбудову музею, активно займався науковою діяльністю. – розповіла Оксана Теодозіївна Повякель – В.о. генерального директора НМНАПУ.-Після роботи в НМНАПУ Олексій Доля  працював  Директором Центру фольклору і етнографії, був доцентом кафедри фольклористики Інституту філології. Видатний етнограф  активно популяризував історико-культурну спадщину нашого народу як в Україні, так і за її межами.

З початком бойових дій на Сході України  Олексій Доля активно займався волонтерством. 30 листопада 2017 року був відзначений премією громадської організації «Євромайдан SOS» – «Волонтер року».

4  грудня 2017 року на 54 році життя  Олексій Доля пішов із життя  після тривалої хвороби.

Виставка працює в експозиції  «Українське село 60-х – 70-х років ХХ ст.»  (садиба з с. Кагамлик Глобинського району Полтавської обл.) .

-Я знав Олексія Долю багато років. Завжди захоплювався його енергією, патріотизмом, професіоналізмом, – зазначив екс-президент України Віктор Ющенко під час відкриття виставки. – Саме на таких людях тримається Україна!

Виставку відвідала група студентів-журналістів Інституту філології і масових комунікацій Університету “Україна”. Ми оглянули експозицію, поспілкувалися з директором музею Оксаною Повякель, Президентом В.Ющенком, науковцями… Було дуже цікаво! Спасибі!

Велика подяка заступнику Генерального директора музею Вадиму Логвінову за розкішну екскурсію закладом! Мали нагоду побувати в таких місцях, куди не пускають туристичні потоки…

Ось як описується історія музею на офіційному сайті закладу: Формування експозиції майбутнього музею Пирогів  почалося ще1969 року, автором ідеї створення музею був Петро Тимофійович Тронько.

Перша черга експозиції музею була відкрита 1976 року, друга – 1982року.

Відомий дослідник народного будівництва В.Самойлович за підтримки провідного етнографа К. Гуслистого розробив досконалу на той час етнічно-мистецьку концепцію та тематичний план музейного комплектування. У конкурсі на найкращий ескізний проект музею, що представляв на архітектурному факультеті Художнього інституту відомий архітектор П.Костирко, здобув перевагу проект архітектора В.Романова, який є автором експозиції «Середня Наддніпрянщина».

Жодний навчальний заклад не готував у той час фахівців для створення такого музею. За цю справу взялися справжні ентузіасти, які любили й цінували народну культуру: В.Баранько, С.Верговський,  Л. Гура, Н. Зозуля, В.Красенко, І.Мусатова, Л.Орел, В.Романов, Р.Свирида, С.Смолінський, С.Щербань та інші.

Урочисті закладини першої пам’ятки відбулися 17 квітня 1971 року. Це хата із с. Красна Попівка з Луганщини. На покуті замуровано таблицю з списком працівників муз

ею, які зводили цю хату.

У 70-і роки минулого століття політична ситуація в Україні була складною. Іноземні гості цікавились українським селом, його побутом, проте їх майже не пускали в села, натомість інтуристів із Києва возили в показове с. Ксаверівка.

На момент відкриття музею Пирогово в 1976 році його територія становила 120 га, на яких було розміщено більше 150 споруд – пам’яток української архітектури та побуту. Усі вони були згруповані в 5 експозицій: Середня Надніпрянщина, Полтавщина,Слобожанщина, Полісся і Поділля. Центром музею є розташована на узвишші шоста експозиція – група вітряків. Друге життя одержали також перевезені до музею дерев’яні церкви — унікальне явище світової архітектури.

У процесі формування фондів музею експонати доводилося збирати по всій території України. Через те що в музеї спочатку планували створити окремі експозиції, які б передавали особливості архітектури та побуту історичних регіонів України, то виникли складності, пов’язані з підбором експонатів, характерних для конкретного історичного регіону. Так вдалося знайти і доставити до музею унікальну українську хату 16 століття, найдавнішу на сьогоднішній день в усій Україні.

Колектив музею виконав грандіозну експедиційно-пошукову роботу зі створення архітектурних і мистецько-побутових фондів та експозиції у стислі терміни до відкриття у 1976 році.

До музею також були перевезені дерев’яні церкви, вітряки й інші пам’ятки архітектури та побуту.

Деякі експонати, необхідні для створення експозицій, знайти не вдалося, тому вони були відновлені під керівництвом істориків з усіма деталями. Але основний фонд музею складають збережені до цього часу архітектурні споруди, які були створені українцями багато століть тому.

У Пирогові нині дуже красиво! Свіжий сніг, дзвінке морозне повітря, тиша. Ідеальне місце!

Найбільший скансен Європи чекає гостей! Не гайте час – найближчими вихідними поїдьте!

Ростислав Тригуб, студент Університету “Україна”

Цікава стаття. Стаття добра про достойних людей, про спадщину, про історичну пам’ять і майбутнє. Да й Пирогово необхідно відвідати в найближчий час, запрошую всіх. Пирогово це найбільший в Європі скансен. Автор сказав, що “…формування експозиції майбутнього музею Пирогів почалося ще 1969 року, автором ідеї створення музею був Петро Тимофійович Тронько..”. Про одне автор забув нагадати, про те що на той час академік П.Т.Тронько був головою ГО “Українське Товариство Охорони Пам’яток Історії та Культури””. Більш того, Національний музей народної архітектури та побуту України створено за кошти саме цього товариства, відповідно за наші з вами коштиі, бо членами цього товариства було близько 20.000.000 громадян України.

Анатолий Фролов