І Всеукраїнський археологічний з’їзд відбувся у Ніжині

57859352

З 23 по 25 листопада 2018 року у м. Ніжин на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя проходив І Всеукраїнський археологічний з’їзд, повідомляє Інститут археології.


На з’їзді були присутні 166 фахівців, (що становить близько половини всього археологічного фаху нашої країни), які проголосили та заслухали близько 150 доповідей на засіданнях 8-ми секцій. Напрямки археологічної діяльності в Україні – це багатовекторна сфера, в якій виокремлюється як суто науковий, так і науково-прикладний, науково-популярний, освітній, музейний та інші напрямки. Всі вони є важливими та взаємопов’язаними складовими, якими не можна нехтувати, виходячи із реалій сучасного життя.

Робота з’їзду проходила у форматі тематичних секцій та круглих столів:

Археологічна інформація (створення, обробка, аналіз, візуалізація, використання)
Історія науки
Археологія кам’яної доби
Археологія енеоліту — бронзового віку
Племена раннього залізного віку і античний світ Північного Причорномор’я
Археологія ранніх слов’ян
Археологія Давньої Русі, пізнього середньовіччя та нового часу
Київ і східний світ

Ознайомитись з тезами доповідей можна за посиланням.
В археологічному з’їзді, зокрема, взяли участь наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», викладачі Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка.

На підставі заслуханих доповідей, роботи круглого столу, обговорень у кулуарах з’їзду можна виокремити наступні напрямки, на яких мають бути зосереджені зусилля спільноти:

– визначення загальної стратегії наукових і науково-прикладних досліджень за умови створення тактичних підходів щодо кожного конкретного наукового напрямку;
– подальше накопичення і впорядкування джерельної бази всіх культурно-хронологічних періодів археології України, створення інтерактивних баз даних для підготовки на її основі фундаментальних узагальнюючих праць;
– вивчення та реконструкція на широкому історичному тлі ключових проблем давньої історії України як дописемної так і писемної – питань культурогенезу, етногенезу, стародавньої економіки, політичного процесу тощо;
– системне опрацювання накопичених колекцій артефактів, створення баз даних з метою введення цих матеріалів до наукового обігу, оскільки вітчизняна археологічна наука володіє значною кількістю еталонних для світової археології колекцій;
– необхідність відновлення теоретичного напрямку, який є підґрунтям для моделювання ходу історико-археологічного та загалом історико-культурного процесу;
– серед найактуальніших завдань, що відповідає викликам часу, є вивчення слов’янської прабатьківщини і формування найперших слов’янських племінних, етнокультурних і державних утворень, послідовного утворення найдавнішої літописної «Руської Землі», а потім – української держави; системне дослідження пам’яток козацької доби та пам’яток епохи модерну;
– розвиток актуальних напрямків ландшафтної та експериментальної археології, створення науково-обгрунтованих реконструкцій жител, одягу, реконструкцій ремісничої діяльності тощо;
– популяризація досягнень археології суспільству шляхом читання лекцій, створення виставок, проведення екскурсій, створення наукового підґрунтя для туристичних путівників, маршрутів тощо;
– збереження і передача знань майбутнім поколінням українських археологів є найважливішою коротко- і довгостроковою перспективою нашого фаху в цілому;
– сприяння створенню та впорядкуванню нових музейних експозицій, виставок, створення археологічних заповідників різного рівня підпорядкування;
– проведення аналізів здобутого археологічного матеріалу методами природничих наук; впровадження сучасних методів геоінформаційних досліджень, які дозволяють дослідникам на сучасному рівні вирішувати комплекс наукових питань, пов’язаних з виявленням, фіксацією, дослідженням, реконструкціями, збереженням та моніторингом археологічних пам’яток;
– створення проблемно орієнтованих автоматизованих баз даних; використання методів неінвазивних досліджень; створення цифрової облікової документації у вигляді геоінформаційних паспортів на кожну пам’ятку;
– постійний моніторинг стану пам’яток археології; створення археологічних карт відповідно до окремих культурно-хронологічних періодів;
– системний розвиток підводної археологічної спадщини в зоні річок та морській акваторії України;
– тісна співпраці з мас-медіа, широке висвітлення досягнень вітчизняної археологічної науки в пресі; а також наполеглива співпраця з органами законодавчої і місцевої виконавчої влади з питань охорони і збереження національної археологічної спадщини.

Учасники з’їзду за результатами роботи прийняли резолюцію 

https://oldchernihiv.com/i-vseukrayinskyj-arheologichnyj-z-yizd-vidbuvsya-u-nizhyni/