Шановні пам’яткоохоронці України!

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури  щиро і сердечно вітає вас і дирекцію Національного музею народної архітектури та побуту України зі славним 50-річним ювілеєм  одного із найкращих  народних музеїв нашої держави та славетних скансенів світової культурної спадщини.

Ми пишаємось здобутками Музею, як ті, що мають безпосереднє відношення до його створення.

Невеликий екскурс в історію, яка свідчить, що в кожній сфері суспільного життя є люди, котрі за будь-яких пануючих систем чи режимів чесно робили і роблять свою справу не оглядаючись  на кон’юктуру моменту, на зміни політичних векторів, бо працюють на Державу, на народ і їм не потрібно перебудовуватися чи випрошувати індульгенції у нової влади.

Таких людей визначний український поет Борис Олійник називав Добротворцями. Саме вони – Добротворці, в середині 60-х років XX ст. переймалися створенням найпотужнішої і найавторитетнішої громадської організації країни – Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, створеного в 1966 році. До його заснування причетний справжній цвіт української нації. Досить сказати, що у витоків Товариства стояли видатні державні діячі, вчені, етнографи, архітектори, археологи, історики  –  Тронько П.Т., Толочко П.П., Брайчевський М.Ю., Гончар І.М., Логвин Г.Н.; відомі українські письменники Максим Рильський, Микола Бажан, Олесь Гончар, Павло Загребельний; талановиті артисти і художники  Наталія Ужвій, Гнат Юра, Платон Майборода, Андрій Штогаренко, Михайло Дерегус та багато інших.

Ідея створення Музею архітектури та побуту належить Троньку Петру Тимофійовичу, який тоді був заступником Голови Ради Міністрів  і за розподілом обов’язків опікувався також і сферою охорони історико-культурної спадщини та очолював новостворене Товариство.

На виконання постанови Ради Міністрів України  від 6 лютого 1969року №105  Виконком Київської міської ради депутатів трудящих Рішенням №824 від 27 травня 1969 року відвів земельну ділянку для будівництва першої черги музею в с.Пирогові в Московському районі м.Києва.

З усіх кінців України звозилися до Києва унікальні садиби, окремі будівлі, церкви, вітряні млини, вироби народних майстрів.

Будівництво самого Музею здійснювалося  Спеціальним будівельно-реставраційним управлінням – структурною одиницею Товариства, Будівництво, всі роботи з відбору, обстеження, закупівлі, проведення  проектних робіт та встановлення архітектурних експозицій Музею фінансувалося  Товариством за власний кошт.

В серпні 1976року будівництво першої черги Музею Товариством було завершено і Рада Міністрів України Постановою від 10.09.1976 року №440  «Про завершення будівництва Музею в с.Пирогів» визначила порядок будівництва другої черги Музею. Для цього Рішенням Виконкому Київради від 21.04.1988року №383 Товариству було відведено земельну ділянку площею 35 га і запропоновано відселити з ділянки відводу громадян в кількості 92 родини с.Пирогів.

З 1988 року по 1991 рік за рахунок коштів Товариства було відселено 38 родин із 19 будинків.

Таким чином, будівництво першої черги Музею та інші витрати, пов’язані з підготовчими роботами, з будівництвом другої черги Музею, Товариство профінансувало за рахунок власних коштів в сумі понад 50 млн.крб.

Бюджет Товариства формувався  за рахунок членських внесків. Якщо на день I-го Зїзду в Товаристві було 9 млн. осіб, то на кінець 80-х років XXст. в ньому нараховувалося  понад 20 млн. індивідуальних і колективних членів, які платили внески, що давало можливість не тільки далі будувати Музей, але й утримувати дирекцію Музею.

З 1992 року по 2003 рік у зв’язку із змінами соціально-економічних умов у державі  на утримання Музею Товариству було надане  фінансування з державного бюджету. У 2003 році фінансування Музею з держбюджету відповідно до Бюджетного кодексу України було припинено у зв’язку з тим, що Музей належав до громадської організації.

Після того, як всі спроби забезпечити фінансування не дали результатів, Товариство змушене  було звернутися з пропозицією до Кабінету Міністрів України передати Музей у відання НАН України без зміни форми власності. Це сталося у липні 2004 року, пізніше Музей був переданий Міністерству культури в сферу управління.

Такий короткий огляд втілення в життя наймасштабнішого проекту, здійсненого Українським товариством охорони пам’яток історії та культури в минулі десятиліття, результатом якого стало створення Національного музею народної архітектури та побуту України, на площі 150 га з встановленими понад 300 архітектурними об’єктами і фондами, де зберігаються близько 80 тис. експонатів.

Вважаємо за необхідне в день славного 50-річчя від імені всіх памяткоохоронців низько вклонитися працівникам  – корифеям Музею, які ще серед нас і продовжують дбати про його славу. Це – Лідія Орел, Світлана Щербань, Надія Зяблюк, Раїса Свирида, Сергій Верговський, Тамара Василенко, Віра Максим та й багато інших. Вони багато зробили і роблять  для того, щоб Музей в Пирогові  став рідним для кожного українця.

Новій дирекції Музею побажаємо бути гідними послідовниками творців Музею і успіхів у щоденній роботі.

Голова Товариства, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова