УТОПІК
  • Menu Canvas
    • ПРО НАС
      • Історія товариства
      • Правління Товариства
      • Статут
    • ПУБЛІКАЦІЇ
    • НАША ДІЯЛЬНІСТЬ
      • Колегії
      • Круглі столи
      • Конкурси
      • Огляди
    • НОВИНИ
    • ДЛЯ ТУРИСТІВ
    • РЕСТАВРАЦІЯ КОНСЕРВАЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ
    • УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА
    • РЕГІОНАЛЬНІ ВІДДІЛЕННЯ
УТОПІК
  • ПРО НАС
    • Історія товариства
    • Правління Товариства
    • Статут
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • НАША ДІЯЛЬНІСТЬ
    • Колегії
    • Круглі столи
    • Конкурси
    • Огляди
  • НОВИНИ
  • ДЛЯ ТУРИСТІВ
  • РЕСТАВРАЦІЯ КОНСЕРВАЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ
  • УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА
  • РЕГІОНАЛЬНІ ВІДДІЛЕННЯ

Чи є надія на відновлення палацу Терещенків у Денишах?

Головна Для туристів Чи є надія на відновлення палацу Терещенків у Денишах?
Для туристів, Новини, публікації

Чи є надія на відновлення палацу Терещенків у Денишах?

13.03.2021
Автор: Товариство
0 Коментарів
836 Переглядів

Село Дениші  відоме дослідникам як населений пункт з XVIII століття, раніше носило назву Дунаєць.
З 1903 р. село належало родині цукрозаводчиків Терещенків, які в 1911 р. й побудували тут палац.

     Проєкт палацу (креслення) розробляв відомий архітектор Павло Іванович Голандський. Він отримав замовлення на проектування палацу 1910 року. Будівництво ускладнювалось тим, що замовник (Надія Володимирівна Терещенко) багато часу проводила за кордоном, тому, приїжджаючи на будівництво часто бачила відмінності із затвердженими кресленнями. Це постійно викликало конфлікти замовника з архітектором. Замовниця будівництва Надія Володимирвна Терещенко (Хлопова) була вдовою землевласника, цукрозаводчика та відомого мецената Федора Артемійовича Терещенка (1832-1894).

Коротка довідка про архітектора Павла Голандського: народився у 1861 році. 1898 року переїхав до Києва і за 20-річне перебування в місті збудував ряд громадських та житлових будинків. Входив до Ради голів Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва. Викладав у КПІ, був вченим секретарем Київського товариства історії архітектури та мистецтва. Працював у Херсонеському музеї (1920-1923р.р.), а з 1923 року перебрався до Сімферополя, працював хранителем Таврійського музею. Був членом Таврійського товариства історії, археології та етнографії. Помер у 1938 році в Сімферополі.

    За описами будівля палацу була симетричною, двоповерховою, побудованою в стилі італійського ренесансу. В палаці було 40 кімнат, прикрашали його (крім завнішнього ліпного оздоблення) триповерхові башти.
Вздовж стін палацу були овальні та прямокутні вікна.  Для зовнішнього оздоблення палацу будівничі використавували кольоровий світлий цемент з Італії, який іще подекуди зберігся на фасаді палацу.  Фігурні елементи палацу були виконані з використанням штукатурки по цеглі, залишки якої також частково збереглися і можуть бути досліджені на хімічний склад. 
     Палац прикрашений фронтоном. Частково збереглася ліпнина з рослинних орнаментів, античні колони. За описами і збереженими світлинами – фронтон палацу прикрашали барельєфи з немовлятами-музикантами.             Дата завершення будівництва точно невідома. В одних джерелах зазначається 1911 рік, в інших – 1912, зустрічається -1913 рік датою завершення спорудження палацу.  Після завершення будівництва палац використовувався як заміський будинок.
     Поруч з палацом був розбитий парк за проєктом майстра ландшафтної архітектури Арнольда Регеля. За спогадами і свідченнями поряд з палацом були споруджені теплиці, в яких власниця палацу вирощувала екзотичні фрукти. Поряд з палацом іще зовсім нещодавно буди залишки фонтану і льодовні, але вони заросли чагарником.

Коротка довідка про Арнольда Регеля (1856-1917р.р.). Він був сином Едуарда Регеля, який саме в роки навчання та формування сина працював директором Петербурзького ботанічного саду. Це могло вплинути на захоплення сина, який займався паркобудівництвом, ландшафтною архітектурою. Проектував та створював парки в Адлері (який зараз є відомим дендропарком «Південні культури», Естонії («Світлий парк» у місті Нарва-Йиесуу).

.     , Після Жовтневого перевороту 1917 року родина Терещенків була вимушена емігрувати до Франції,  палац в Денишах був розграбований, почалося його руйнування, бо місцеве населення використовувало цеглу на будівництві сільських будинків та інших споруд.

Більше зображень можна побачити на фб-сторінці Товариства, перейшовши з цього сайту за клавішею “Приєднатися”.

Світлини виконані під час подорожі у вересні 2019 року.
Article by Товариство


Previous Story
Львівщина. Сколе. Палац баронів Гредлів має можливість бути відреставрованим та стати центром туристичного розвитку
Next Story
Чи залишиться для нащадків історія хутору Тимки, що на Бобровиччині?

Related Articles

ПРОЕКТ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ, план заходів на 2023р

  Однією з умов інтеграції України до європейського та світового...

З Новим 2023 роком!

Останні записи

  • ПРОЕКТ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ, план заходів на 2023р Субота, 4, Бер
  • З Новим 2023 роком! П’ятниця, 30, Гру
  • Положення про Головну Раду Понеділок, 26, Гру
  • Лист Голови Товариства Бур’янової М.І. Президенту України В.О.Зеленському щодо законопроекту №5655 від 11.06.2021 Четвер, 22, Гру
  • Лист №110/03 від 15.12.2022 Щодо законопроєкту П’ятниця, 16, Гру

Теги

Благодійність Новини Освіта Події
Copyright ©2021 УТОПІК. Всі права захищено
SearchPostsLoginCart
Субота, 4, Бер
ПРОЕКТ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ, план заходів на 2023р
П’ятниця, 30, Гру
З Новим 2023 роком!
Понеділок, 26, Гру
Положення про Головну Раду
Четвер, 22, Гру
Лист Голови Товариства Бур’янової М.І. Президенту України В.О.Зеленському щодо законопроекту №5655 від 11.06.2021
П’ятниця, 16, Гру
Лист №110/03 від 15.12.2022 Щодо законопроєкту
Вівторок, 13, Гру
Шановні члени Товариства!

Welcome back,