Інформація про Пленум Головної ради Громадської організації “Українське товариство охорони памяток історії та культури”

Згідно Рішення Бюро Колегії Головної Ради від 02.09.2021р. №4/2 Черговий Пленум Головної Ради ГО “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури” (далі — Товариство) відбувся 21 грудня 2021р.

Для тих, хто не мав можливості бути присутніми на Пленумі, був організований дистанційний онлайн-зв’язок на платформі ZOOM.

На початку роботи Пленуму Голова Товариства Бур’янова М.І. привітала всіх з 55-ю річницею Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Нагадала, що у витоків заснування Товариства стояла інтелігенція кінця 60-х років минулого століття, яка усвідомлювала еволюційне, доленосне значення культури, культурної спадщини для становлення та розвитку держави і кожної людини. Це були відомі вчені, історики, археологи, архітектори, реставратори старожитностей, музейники, артисти, художники, музиканти, композитори. Серед інших фундаторів Товариства були названі пошановані у світі академік Петро Тимофійович Тронько та академік Петро Петрович Толочко, які в свій час були обрані Головою Товариства і очолювали його майже чверть століття кожний. Кількість членів Товариства зростала з року в рік і в кінці 80-х початку 90-х років ХХ ст. їх було до 20 мільйонів осіб. Товариство стало фаховою громадською організацією, справжнім методичним центром пам’яткоохоронної роботи. Зібрані членські внески цільово направлялися на реставрацію пам’яток. Було створено Національний музей народної архітектури та побуту України, на створення та діяльність якого Товариство витратило загалом 50 млн.доларів США; значні кошти були направлені на створення подібних музеїв в Переяславі та Львові. Понад 5 млн. карбованців Товариство виділило на будівництво Музею історії Великої вітчизняної війни в Києві, 14 млн 676 тисяч крб. на відтворення Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Значні кошти були направлені на реставрацію таких визначних пам’яток архітектури як Софійський собор у Києві; П’ятницька церква, Борисо-Глібський та Успенський собори в Чернігові; пам’ятки Новгорода-Сіверського, Львова та Севастополя; на упорядкування пам’ятних місць, пов’язаних з життям і творчістю Тараса Шевченка та багатьох інших об’єктів культурної спадщини.

Збереження культурної спадщини було і залишається одним із головних чинників формування української національної ідентичності, невід’ємної складової всесвітнього культурного доробку людства і в той же час є обов’язком і відповідальністю держави і громадськості перед прийдешнім поколінням.

В усі часи й епохи, в усіх народів реальне буття, культурний і духовний розвиток тримаються на підмурках традицій народу, на стовпах власної історії.

Потім на Пленумі було заслухано Звіт Голови Товариства Бур’янову М.І. про роботу Головної ради Товариства за період 2020-2021рр. та обговорено концепцію Стратегії Товариства щодо охорони, збереження та популяризації культурної спадщини України на 2022-2027 роки..

В Звіті було відмічено, що 2020-2021 роки – період жорстокого, адаптивного карантину не тільки в Україні, а й у всьому світі. Він відзначився негативними процесами на здоров’ї населення, соціальному і економічному розвитку держави. Певні труднощі лягли і на роботу Товариства. Перш за все погіршився зв’язок виконавчих органів Головної ради з регіональними підрозділами Товариства, загальмувався процес утворення нових підрозділів, не розпочався облік кількісного і якісного складу пам’яткоохоронців Товариства, погіршилася просвітницька, виставкова діяльність тощо.

Дотримуючись умов карантину, встановленого низкою Постанов Кабінету Міністрів України, КМДА щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою короновірусом, Товариство продовжувало працювати. Регулярно проводилися засідання Бюро і Колегії Головної ради. Поточна робота включала:

• проведення засідань колегії Головної ради Товариства та Бюро Колегії у загальній кількості – 7. На засіданнях було прийнято ряд важливих постанов: напрацювання консолідованих громадських пропозицій щодо трансформацій у законодавчій сфері (обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№4561); проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища» (№4562). Обговорення концепції проєкту заявки на включення Чорнобильської зони до Попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО) тощо;
• продовження роботи по відновленню старих та створенню нових підрозділів. За цей час створено 9 підрозділів, працюємо над відновленням роботи підрозділів Полтавської та Черкаської обласних організацій Товариства, проводимо консультування їхніх представників із пам’яткоохоронних питань;
• налагодження партнерських відносин із профільними організаціями у сфері охорони культурної спадщини, з Посольством Литовської Республіки в Україні тощо з метою реалізації просвітницьких, наукових та творчих проєктів;
• модернізацію інтернет-ресурсів Товариства; історико-документальну фільмографію;

– проведення мистецьких виставок, зокрема виставки відомої української мисткині Наталії Павлусенко «Гетьман Пилип Орлик та «Герої козацької України» та ін.;

• підготовку та проведення п’ятого Всеукраїнського конкурсу творчих робіт дітей та юнацтва «Збережемо спадщину – збережемо Україну».

Особливо слід відзначити розширену Колегію Головної ради Товариства, 16 липня 2020 р. “Обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові». В її роботі взяли участь члени Колегії, активісти, представники департаментів та управлінь культури 14 областей. На Колегії обговорювалися і вносилися правки, доповнення, зміни до проєкту закону Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІПУ). Всі ці матеріали були направлені Міністерству з пропозицією створення Робочої групи для доопрацювання проєкту названого закону, але Міністерство проігнорувало звернення Товариства і уперто “проштовхувало” проєкт закону для прийняття його Верховною Радою України. Зупинити цей недолугий і навіть шкідливий проєкт вдалося лише завдяки принципіальній позиції Комітету гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України та інших державних інституцій. Комітет створив Робочу групу, до складу якої увійшли знані фахові пам’яткоохоронці, археологи, історики, архітектори, мистецтвознавці. В результаті її роботи проєкт був відкладений на доопрацювання.

Виклик часу зорієнтував Товариство на пошук нових форм роботи щодо збереження культурної спадщини та її популяризації. Основною формою зв’язку з регіональними підрозділами та іншими громадськими організаціями стали он-лайн зустрічі на платформі ЗУМ. Продуктивно і творчо пройшли он-лайн зустрічі з підрозділами Товариства Дніпропетровської, Харківської, Рівненської, Хмельницької областей.

Продовжується робота, пов’язана з питаннями реставрації та консервації мозаїк, виконаних на Святопокровській церкві села Пархомівка — пам’ятка національного значення. У 2021 році Товариство взяло ці питання під свою опіку, провело певні дослідження, які виявили порушення закону «Про охорону культурної спадщини», а також «Закону про місцеве самоврядуваня». Ця пам’ятка національного значення, яка була визнана такою ще у 1979 році ( Постанова Ради Міністрів УРСР №442 від 6 вересня 1979 р.) але на сьогодні не значиться у Державному реєстрі пам’яток ні в розділах національного значення, ні місцевого значення.

На однім із засідань Колегії Головної ради Товариства обговорювався розроблений Товариством проєкт “Гуманітарна реінтеграція – необхідна умова встановлення миру на Донбасі”, головним девізом якого став вислів: “Повертати потрібно не тільки землі, але й людей” . Проєкт передбачає вивчення історико-культурного потенціалу Донеччини шляхом проведення інвентаризації збережених пам’яток та об’єктів культурної спадщини, що не перебувають на державному обліку. Це дозволить створити наукову базу відомостей про різні види пам’яток, сприятиме розвитку туристичної діяльності, створенню культурно-креативних просторів, інтегруванню культури в щоденні громадські практики Донеччини. Результативним аспектом формування національної свідомості та патріотизму у дітей та молоді буде їх залучення до конкурсу “Збережемо спадщину — збережемо Україну”. Діяльність Товариства в напрямку аналізу гуманітарних реінтеграційних процесів підтримали Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України та Донецька облдержадміністрація.

На жаль карантинні обмеження не дали можливості втілити цей проєкт в життя. Але важливим моментом на цьому напрямі стало відновлення роботи Донецької обласної організації Товариства, яку зараз очолює Губанов Олексій Володимирович-кандидат архітектури, доцент Донбаської національної академії будівництва та архітектури.

І ще одна важлива справа, якою опікувалося Товариство, це збереження пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник (ІХ-ХІІІ століття)» в Голосіївському районі м. Києва, в найстарішій частини нашого міста. Цій справі теж присвячувалися засідання Бюро і засідання Колегії Головної ради Товариства. У 2021р. Товариство підтримало ініціативу Інституту археології НАН України про створення в Китаєво археологічного заповідника.

В серпні місячці 2021 року Товариство стало переможцем відбору успішних кейсів/практик взаємодії влади та громади у вирішенні питань місцевого значення в рамках проведення ярмарку проєктів громадських організацій “ТОП-100”, організатором якого став Департамент суспільних комунікацій Київської міської держадміністрації. Що цікаво, що в нашому місті працюють 16 тис. громадських організацій і майже в кожному статуті цих організацій є пункти збереження традицій, розвитку культури і духовності. Думаю, що це хороша база для роботи над культурною спадщиною в партнерстві з ними.

У 2021 році була оновлена і оголошена програма П’ятого Конкурсу-Огляду творчих робіт дітей та юнацтва “Збережемо — збережемо Україну”, до проведення якого приєдналися громадські організації “Інвестиції у спадщину і культуру”, “Зодче коло”, Всеукраїнське товариство “Просвіта імені Тараса Шевченка”, надали свою підтримку Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України.

Цей Конкурс — огляд був доповнений номінаціями:

– Літературний твір на тему культурної спадщини рідного краю, селища, міста;

-Відеосюжети, створені індивідуально чи командою. У відео мав бути об’єкт або зображення історико-культурної спадщини (картина, ікона, будинок, маєток, замок, руїни, курган тощо);

-Цифрова ілюстрація. Роботи створені в комп’ютерних графічних програмах/додатках за допомогою будь-якого гаджету. Малюнок мав носити сюжетний характер із зображенням груп людей чи окремих постатей, одягнених у стилізований одяг, який відповідає епосі та періоду побудови тієї історичної пам’ятки, яка буде зображена на малюнку.

Ці номінації поширили діапазон можливостей творчих проявів дітей, підлітків та студентства бо з’явилась можливість творити конкурсні роботи із застосуванням гаджетів та інших сучасних пристроїв. В Конкурсі- огляду взяло участь понад 500 осіб: малеча віком до 9 років та підлітки і студентство до 18 років включно, а скільки ще вчителів, батьків, дідусів, бабусь приєдналися до пошуків та вивчення історичних матеріалів походження об’єктів культурної спадщини рідного краю, малої батьківщини, перейнялися значенням культурного надбання та необхідністю охорони та збереження культурної спадщини.

Проведення таких конкурсів-оглядів свідчить про те, що вони є важливою складовою національно-патріотичного виховання дітей та молоді і формування глибокої зацікавленості у підростаючого покоління до історії, української мови, збереження культурної спадщини, до пам’яткоохоронної роботи. Підтвердженням цьому стало запитання конкурсантки-п’ятикласниці з Краматорська під час підведення підсумків одного із Конкурсів та вручення їй відповідного Диплому: “А як можна вступити у ваше Товариство?”

Цікавою була робота над створенням історико-документального фільму “Мій вічно юний Київ”, який 29 січня 2021 року в Софії (Болгарія) отримав Гран-Прі на VIII Міжнародному Кіно–Теле Фестивалі ”Слав’янска казка” в Євразійському просторі.

Багато часу забрали судові процеси, пов’язані із Спеціальним науково- реставраційним виробничим управлінням Товариства.

Хочу подякувати всім членам Головної ради, Головам обласних організацій і новостворених підрозділів Товариства, моїм заступникам Кожушко Б.В., Титовій О.М., Пархоменку М.Т., відповідальному секретарю Горькової А.О. і особливо секретарю Мазур Л.О. за активну співпрацю на ниві збереження культурної спадщини.

Концепція Стратегії Товариства щодо охорони, збереження та популяризації культурної спадщини України на 2022-2027 рр.

На сьогодні в Україні понад 140 тисяч пам’яток культурної спадщини, 80 відсотків з них потребують консервації та реставрації, 30 відсотків знаходиться в аварійному стані. На ці роботи в нашій державі завжди хронічно не вистачало і не вистачає коштів.

Як сказав Міністр культури та інформаційної політики О.Ткаченко “збереження культурної спадщини багато років в нашій державі було не на часі”.

Аналіз роботи з питань збереження культурної спадщини в роки незалежності України свідчить про недостатнє використання державою сектору культурної спадщини в економічному, соціальному і культурному розвитку країни.

В цьому напрямку слід активніше використовувати позитивний досвід європейських країн: Голландії, Данії, Німеччини, Польщі, Чехії, Франції, Португалії, Іспанії та інших країн. Прикладом ставлення влади до збереження культурної спадщини є Велика Британія, яка вважає спадщину важливим джерелом економічного процвітання та зростання. В звіті за 2019 рік «Спадщина та економіка», який видає позавідомча державна інституція Великої Британії, повідомляється, що завдяки діяльності сектора культурної спадщини було досягнуто 36,6 млрд фунтів стерлінгів валової доданої вартості, у тому числі 14,7 млрд безпосередньо в самому секторі, решта – в галузях, що здійснювали постачання тієї чи іншої продукції, або послуг для сектора спадщини, а також додатково створено 563509 робочих місць.

Запозичення перетворення культурної спадщини в активний сектор з можливостями саморозвитку і самофінансування, який здатний завдяки креативному підприємництву створити нові конкурентні культурні та креативні продукти, зняло б з державного та місцевого бюджету значну частину фінансового навантаження на охорону і збереження культурної спадщини.

На наш погляд успіху в цій справі можна досягнути тільки завдяки спільним конструктивним діям державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу та пам’яткоохоронної громадськості, використовуючи для цього великий потенціал обласних територіальних громад, яких в Україні вже понад 1,5 тисячі. Необхідно також поєднати ці дії з економічним, соціальним розвитком, сферою туризму, з інфраструктурою територіальних громад і просвітницькою роботою з проблем збереження культурної спадщини. Така спільна діяльність сприятиме також створенню нових робочих місць для молоді та національно-патріотичному вихованню населення.

В останні роки наша державна влада почала тісніше працювати з бізнесом на терені культурної спадщини, проводити різні форуми, укладати меморандуми, угоди тощо. В той же час майже відсутня співпраця з громадськими пам’яткоохоронними організаціями. Влада продовжує ігнорувати діяльність Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, якому виповнилося 55 років, вважаючи його залишком комуністичного режиму, забуваючи про те, що всі державні установи і організації родом «звідти», і, головне, забуваючи про те, що жодна громадська організація за всю історію свого існування не була такою багаточисельною і не доклала стільки зусиль і не внесла стільки коштів в розвиток економіки України, в збереження національної культурної спадщини як Товариство. Ще раз нагадую, що протягом 1996-1990-х років Товариство інвестувало в дослідження, консервацію і реставрацію пам’яток історії та культури понад 450 млн.крб. Це по-перше, по-друге пора перестати вважати громадські пам’яткоохоронні організації непримиримими опонентами влади чи “мертвими організаціями”. До речі, так вважають ті, хто на “плечах” Товариства увійшов до до Верховної ради України та інших державних керівних органів. Таке ставлення до однієї з найстаріших громадських організацій країни приведе до втрати надійного, дійового партнера з питань збереження культурної спадщини. Ми завжди готові працювати разом на благо України, на її розвиток та процвітання.

Пошуки форм і методів роботи Українського товариство охорони пам’яток історії та культури в нових історичних умовах привели до необхідності розроблення Стратегії Товариства щодо охорони, збереження та популяризації культурної спадщини. Для розробки Стратегії пропоную затвердити склад Робочої групи; ввести до складу Колегії нових членів, які входять до Робочої групи.

Ця Стратегія базуватиметься на нормативно-правових засадах Конституції України, Закону України “Про охорону культурної спадщини”, Закону України “Про громадські об’єднання” та інших нормативних актах з питань охорони та збереження культурної спадщини.

Мета Стратегії

Створити механізми реалізації успішної Програми дій у сфері охорони, збереження та популяризації нерухомої культурної спадщини, що в свою чергу сприятиме розвитку туристичної галузі, модернізації транспортних шляхів сполучення, залучення інвестицій та поліпшенню інвестиційного клімату, створенню нових робочих місць, інтегруванню місцевих громад до процесів охорони та збереження нерухомої культурної спадщини, патріотичному вихованню населення, зближенню жителів різних регіонів, економічному їх зростанню і як наслідок — процвітанню України як європейської держави.

Звітували Пленуму Заступники Голови Товариства за роботу у 2020–2021 роках Титова О.М., Кожушко Б.В., Пархоменко М.Т.

З інформацією про діяльність за 2020–2021 рр. виступили в залі та он-лайн на платформі ZOOM керівники відокремлених підрозділів Товариства: Вінницької обласної організації Давиденко Г.В., Волинської обласної організації Сущук О.П., Дніпровського обласного центру Тимощенко Н.А., Запорізького обласного центру Стойчев В.М., Київської обласної організації Биков І.Ю., Одеської обласної організації Мотирєва Н.М., Обласної організація в Рівненській області Лейчук С.І., Харківського міського центру захисту історико-культурної спадщини Ліхолєтов Я.В., Шосткінського міського центру Чанцева-Коваленко О. М.

В інформаціях керівників відокремлених підрозділів Товариства за 2020–2021рр. розкрито найбільш вагомі досягнення, серед яких: внесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, запобігання їхньому руйнуванню; сприяння у створенні та розвитку національних історико-культурних заповідників, музеїв; робота у дорадчих органах з охорони культурної спадщини; налагодження міжнародних та локальних зв’язків із фахівцями та активістами; участь у міжнародних та всеукраїнських наукових та практичних конференціях, публікація наукових та популярних видань; організація та проведення виставок; святкування ювілеїв відомих діячів науки та культури й історичних дат тощо.

Виступили члени Колегії Товариства Кучеренко М.Й., члени Головної ради Соловйова М.М., Карапулька В.В.

Всі виступаючі схвалили роботу Головної ради, Заступників Голови Товариства, відокремлених підрозділів.

З пропозицією щодо відкладення проведення чергового XII  з’їзду Товариства виступила Заступник Голови Товариства Титова О.М., яка повідомила, що Колегія це питання розглядала на своєму засіданні 02 вересня 2021р. протокол №4 і прийняла рішення винести на Пленум пропозицію відкласти проведення чергового XII  з’їзду Товариства на період після закінчення пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (підстава: постанови Кабінету Міністрів України щодо пандемії від 25 березня 2020 р. N 338, від 9 грудня 2020 р. N1236, від 15.12.2021 N 1336; Протоколи засідання Постійної комісії КМДА з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 18.03.2021 №20  та від 27.08.2021р. №53).

Учасники Пленуму одноголосно підтримали цю пропозицію.

Заступник Голови Товариства Титова О.М. також запропонувала у зв’язку з відкладенням проведення чергового XII  з’їзду Товариства на період після закінчення пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», продовжити виконавчим органам повноваження на час до проведення чергового XII  з’їзду Товариства: Голові Товариства Бур’яновій Марії Іванівні, Заступникам Голови Товариства Кожушку Богдану Васильовичу, Пархоменку Миколі Трохимовичу, Титовій Олені Миколаївні, Відповідальному секретарю Товариства Горьковій Анастасії Олексіївні, Членам Колегії Головної ради Товариства, Членам Головної ради Товариства.

Учасники Пленуму одноголосно підтримали цю пропозицію.

ПОСТАНОВА ПЛЕНУМУ

1. Схвалити та затвердити звіт Голови Товариства про діяльність Головної ради Товариства за 2020–2021 рр.
2. Роботу ГО «УТОПІК» у 2020–2021 рр. визнати задовільною та такою, що відповідає загальній стратегії розвитку, основним напрямам діяльності та планам Товариства.
3. Схвалити концепцію Стратегії Товариства щодо охорони, збереження та популяризації культурної спадщини України на 2022-2027 рр. та затвердити склад Робочої групи по розробці Стратегії (Додаток 2 до Протоколу).
4. Ввести до складу Колегії нових членів, які входять до вищезазначеної Робочої групи (Додаток 3 до Протоколу).
5. Взяти до відома та затвердити звіти заступників голови Товариства за 2020–2021 рр.
6. Роботу заступників голови ГО «УТОПІК» за 2020–2021 рр. визнати задовільною та такою, що відповідає загальній стратегії розвитку, основним напрямам діяльності та планам Товариства.
7. Прийняти до відома інформації про діяльність відокремлених підрозділів Товариства за 2020–2021 рр.:

Вінницької обласної організації, Волинської обласної організації, Дніпровського обласного центру, Запорізького обласного центру, Київської обласної організації, Одеської обласної організації, Обласної організація в Рівненській області, Харківського міського центру захисту історико-культурної спадщини, Шосткінського міського центру.

1. Підтримати пропозицію Лейчука С. І. щодо ініціювання створення почесної нагороди – ордена Івана Богуна.
2. Відкласти проведення чергового XII  з’їзду Товариства та відзначення 55-річчя Товариства до закінчення карантину, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2.
3. Продовжити повноваження виконавчих органів Товариства на час до проведення чергового XII з’їзду Товариства, відкладеного через карантин, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2, саме:

• Голові Товариства Бур’яновій Марії Іванівні.
• Заступникам Голови Товариства:

Кожушку Богдану Васильовичу.

Пархоменку Миколі Трохимовичу

Титовій Олені Миколаївні.

• Відповідальному секретарю Товариства Горьковій Анастасії Олексіївні
• Членам Колегії.
• Членам Головної ради.

Голова Товариства Бур’янова М.І. виступила із заключним словом.

Головуючий Кожушко Б.В. на цьому закрив Пленум