Надбання української історії, культури, традиції у Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО
Завдяки об’єктам, які ходять до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, держава отримує престиж у світі, промоцію її культурного та історичного надбання.
Головною метою Списку є зробити відомими та захистити унікальні об’єкти. А щоб до нього потрапити, об’єкт має відповідати певним культурним або природнім критеріям. Також присутність об’єктів у цьому Списку дозволяє зберігати об’єкти в належному стані, мати пріоритетне фінансування у реставрації, реконструкції, утриманні, охороні, науковому дослідженні, а також сприяє розвитку туристичної галузі та залученню інвестицій. Також присутність об’єктів у Списку сприяє більшій увазі з боку влади та громади.
Статус об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні мають 7 об’єктів – шість культурних та один природній. дає значні переваги. Це
– Собор Святої Софії в Києві з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська лавра
– ансамбль історичного центру міста Львів, до якого входять Високий замок і Підзамче, середмістя, ансамбль Собору Святого Юра
– транскордонний об’єкт науково-культурної спадщини «Дуга Струве» (це єдине надбання одразу 10 держав – України, Білорусі, Естонії, Латвії, Литви, Молдови, Норвегії, Росії, Фінляндії та Швеції)
– резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів у місті Чернівці
– дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі (16 дерев’яних церков Карпатського регіону України та Польщі внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 2011 р, 8 із них розташовані в Україні)
– стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора
– букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи.
Відповідно до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, Україною внесено на розгляд та прийнято ЮНЕСКО рішення про включення до нематеріальної культурної спадщини
– петриківський декоративний розпис
– козацькі пісні Запоріжжя і Подніпров’я
– традицію косівської мальованої кераміки
– кримсько-татарський орнамент орьнек.
Туристи, які приїжджають до України, з радістю повертаються додому із сувенірами з елементами петриківського розпису та предметами косівської кераміки, оздобленими розписами гуцульських майстрів.
