XХІХ Міжнародна науково-практична конференція “НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ В УКРАЇНІ”

Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України

Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню
пам’яток історії, культури і заповідних територій

Історико-культурна асоціація «Україна – Туреччина»

Ніжинська міська рада

XХІХ Міжнародна науково-практична конференція 

НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК
КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ В УКРАЇНІ

(присвячена 400-річчю заснування Ніжинського реєстрового козацького полку та 395-річчю надання Ніжину Магдебурзького права)

11–13 червня 2020 р.

м. Ніжин Чернігівської області

 

Конференція присвячується підсумкам досліджень пам’яток козацької доби в Україні за останні роки, плануванню робіт на 2020 рік. Будуть працювати секції:

– пам’яток археології та музейних пам’яток;

– історії та краєзнавства козацької доби;

– писемних джерел та історіографії;

– тюркологічних досліджень.

Конференція відбудеться 11–13 червня 2020 р. у приміщенні Ніжинської міської ради (м. Ніжин Чернігівської обл., пл. Івана Франка, 1) та Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського (вул. Якова Батюка, 14). Проїзд: від залізничного вокзалу до зупинки «Площа Івана Франка» маршрутним таксі №№ 2, 3к, 5, 7а, 11, 13, 15, 16 та 39 (для останнього маршруту обов’язково запитати, чи їде в центр міста). Автовокзал знаходиться поруч із залізничним вокзалом (перейти через пішохідний міст). Більшість автобусних рейсів північного напрямку (заїзд до Ніжина з боку міжнародної траси Кіпті – Бачівськ) прямують до автовокзалу через центр міста, відтак, можна вийти на вказаній вище зупинці.

Орієнтовний порядок роботи конференції:

 11 червня (четвер) 2020 року: засідання Наукового круглого столу «395 років Магдебурзького права в Ніжині: історичний досвід та сучасна практика місцевого самоврядування на теренах Лівобережної України» (початок о 12.00); пленарне засідання конференції (початок о 15.00).

12 червня (п’ятниця) 2020 року: тематична екскурсія історичним середмістям «Ніжин козацький» (початок о 9.00); засідання секцій конференції (початок об 11.00).

13 червня (субота) 2020 року: екскурсійна поїздка для учасників конференції (за бажанням) до гетьманських столиць – міст Батурин і Глухів (виїзд о 7.00).

Для складання програми роботи конференції та бронювання проживання просимо надіслати заповнену заявку для участі в роботі конференції з темою Вашого виступу не пізніше 15 травня 2020 р.

Планується видати збірку матеріалів конференції (офіційне періодичне наукове видання, зареєстроване Мін’юстом України). Для публікації матеріалів доповіді необхідно надати електронну версію на носії (під час реєстрації) або надіслати її на e-mail виключно на цю електронну адресу: ukrtopik@gmail.com із поміткою в темі повідомлення «для 29 козацької конференції».

Вимоги до оформлення матеріалів:

  • Текст виконаний у текстовому редакторі Word з розширенням *.doc; шрифт Times New Roman Cyr, кегль 10, інтервал 1, поля 2,0 см з усіх боків, абзацний відступ – 0,5 см обсягом до 5–6 сторінок формату А4. На першій сторінці у правому верхньому кутку – ім’я, прізвище автора (шрифт жирний: Оксана Черних), у дужках (назва міста: Київ), посада, вчена ступінь: доцент кафедри історії України [назва установи], кандидат історичних наук. Назву статті друкувати по центру звичайними літерами (шрифт жирний: Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні).
  • Літературу і джерела слід наводити у квадратних дужках з їх наскрізною нумерацією після тексту статті (напр.: [3, с. 25], де перша цифра – номер джерела у списку; друга – сторінка. Література оформлюється відповідно до вимог ДАК МОН України.
  • Таблиці та малюнки (ілюстрації, графіки, схеми тощо – не більше 5 од.) окремим файлом кожна, на тому ж або окремому носії; розширення не менше 200 dpi, їхні розміри не повинні перевищувати ½ сторінки та представлені окремо у форматі *.jpg або *.tiff. Не допускаються схеми та малюнки у вигляді малюнків MS Word. (кожна ілюстрація має бути обов’язково підписана та позначена в тексті) (список ілюстрацій – окремим файлом!)
  • Нумерацію сторінок не ставити !

УВАГА! МАТЕРІАЛИ, ВИКОНАНІ НЕ ЗА ВКАЗАНИМИ ВИМОГАМИ,  

ДРУКУВАТИСЯ НЕ БУДУТЬ!!!

 Можлива заочна участь у роботі конференції – лише друк матеріалів, а також участь без публікації матеріалів – за заявленою темою доповіді чи повідомлення.

 Організаційний внесок за участь у конференції не передбачений. Учасники конференції оплачують розміщення матеріалів у збірнику (редагування матеріалів, упорядкування та макетування збірника), що складає 200 грн. (з наданням електронної версії збірки у форматі *.pdf) або 300 грн. (з наданням електронної версії збірки у форматі *.pdf та 1 (одного) авторського примірника збірника, надрукованого на паперовому носію). Оплату можна надіслати на р/р (бажано), який вказаний на останній сторінці цього файлу, або (за неможливості надіслати переказ) здійснити під час реєстрації.

ОСТАННІЙ ТЕРМІН ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДО ДРУКУ ТА ЙОГО ОПЛАТИ

11 червня 2020 р.

Проїзд, проживання та харчування учасників конференції за рахунок сторони, що відряджає, або за власний рахунок

Телефони для довідок:       +380-96-632-04-82 (Гоменюк Валентина Миколаївна)

+380-68-902-93-74 [viber] (Зозуля Сергій Юрійович)

E-mail: ukrtopik@gmail.com

О Р Г К О М І Т Е Т


ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ГЛУХІВ»

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА

Національної академії наук України

і Українського товариства охорони пам’яток
історії та культури

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 

Запрошуємо вас взяти участь у роботі
дев’ятнадцятої всеукраїнської науково-практичної конференції «СІВЕРЩИНА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ»

 

Дата і місце проведення конференції: 27–29 травня 2020 р.,

Національний заповідник «Глухів», вул. Шевченка, 30, Сумська обл., Україна.

Тематичні напрями роботи конференції:

– археологічні дослідження на території Сіверщини;

– землі Сіверщини києворуської доби та ранньомодерного часу;

– Сіверщина в добу Гетьманщини;

– історико-культурний розвиток Сіверщини у ХІХ – на початку ХХІ ст.;

– розвиток музейної та пам’яткоохоронної справи в Україні;

– проблеми збереження культурної спадщини у заповідниках.

До початку роботи конференції буде виданий черговий збірник наукових праць «Сіверщина в історії України», який планується включити до Переліку наукових фахових видань України.

Оргкомітет приймає до 01 лютого 2020 р. заявки установленої форми (додається) на участь у роботі конференції та до 01 березня 2020 р. тексти статей за темою власних наукових досліджень обсягом до 0,5 авт. арк. (20–25 тис. знаків з пробілами або 6 сторінок формату А 4) в роздрукованому й електронному вигляді.

Редакційна колегія збірника залишає за собою право відбору статей для включення їх до збірника «Сіверщина в історії України» та до програми конференції виключно виходячи з тематики.

Тексти, оформлені без дотримання зазначених вимог і надані після зазначеного терміну, будуть автоматично відхилятися (вимоги додаються).

Можлива участь у роботі конференції без публікації матеріалів – за заявленою темою доповіді чи повідомлення.

Про видатки (друк, присвоєння індексу DОІ тощо) буде повідомлено у персональному запрошенні на конференцію.

Заявки та статті приймаються за адресою: Національний заповідник «Глухів», вул. Шевченка, 30, м. Глухів, Сумська обл., Україна, 41400 або на e-mail: dikz@ukr.net; тел./факс (05444) 2-35-57, моб. тел. (066)3434832 Жукова Світлана Петрівна.

Запрошення на конференцію буде надіслано додатково.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок сторони, що їх відряджає, або за власний рахунок учасників конференції.

Оргкомітет


ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ VІ МІЖНАРОДНІ СПАСЬКІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ

НІЖИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ імені ІВАНА СПАСЬКОГО

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «ГЕТЬМАНСЬКА СТОЛИЦЯ»

НІЖИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені МИКОЛИ ГОГОЛЯ

НІЖИНСЬКА МІСЬКА РАДА

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ VІ МІЖНАРОДНІ СПАСЬКІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ присвячені 400-річчю створення Ніжинського козацького реєстрового полку, 395-річчю заснування Батуринської фортеці та 100-річчю відкриття у Ніжині першого публічного музею Наукові читання відбудуться 16–18 вересня 2020 р. у м. Ніжин і м. Батурин Чернігівської обл.

Час і місце реєстрації та робочий розпорядок проведення читань будуть повідомлені в запрошені, яке буде надіслане персонально кожному учаснику після підтвердження ним безпосередньої участі у роботі читань.

Роботу під час проведення наукових читань планується проводити за такими основними напрямами:  ніжинська родина науковців, церковних і громадських діячів Спаських у соціокультурному просторі;  дослідження регіональної історії й етнології Північно-Дніпровського Лівобережжя та відображення його результатів у музейних колекціях і зібраннях;  вивчення рухомих і нерухомих об’єктів культурної спадщини Північно-Дніпровського Лівобережжя, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства означеного регіону;  актуальні теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології.

У межах проведення читань 16 вересня 2020 р. відбудеться засідання круглого столу «Досвід функціонування земської медицини на теренах Північно-Дніпровського Лівобережжя у контексті сучасних суспільних трансформацій в Україні», присвяченого 145-річчю від дня народження видатного діяча земської медицини на теренах Чернігово-Сіверщини М.М. Кашпровської. Матеріали за результатами роботи наукових читань будуть надруковані у збірнику наукових праць «Ніжинська старовина». Для публікації матеріалів необхідно надіслати їх електронну версію на будь-якому носії (крім дискет FDD 3,5”) (можливий варіант скопіювати з флеш-носія (USB) під час реєстрації) на вказану нижче електронну поштову скриньку з поміткою у темі «VІ Спаські читання» (вимоги до оформлення матеріалів додаються до даного інформаційного повідомлення. УВАГА! Без електронної версії матеріал друкуватися не буде! Матеріали, надіслані до 25 червня 2020 р. включно, будуть опубліковані у поточному випуску збірника наукових праць «Ніжинська старовина», що буде надрукований до початку роботи читань, матеріали надіслані після 25 червня 2020 р. будуть надруковані у наступному випуску, що буде надрукований після проведення читань (орієнтовно наприкінці 2020 р.). Для безпосередніх учасників читань друк матеріалів безоплатний, авторський примірник викупається за собівартістю друку у вигляді частини організаційного внеску. Для учасників, що не братимуть безпосередньої участі в роботі читань, але бажатимуть отримати публікацію – оплата у вигляді видавничого внеску становитиме частину собівартості друку тиражу з розрахунку вартості частки однієї публікації даного випуску. Розмір організаційного та видавничого внеску буде вказаний у запрошенні. Можлива також участь у читаннях без публікації матеріалів (у такому разі вартість авторського примірника до організаційного внеску не входитиме). Робочі мови наукових читань: українська, білоруська, російська, польська, англійська. Заявку (встановленої форми, додається до даного інформаційного повідомлення) для участі в наукових читаннях просимо надіслати на вказаний наприкінці даного інформаційного повідомлення e-mail не пізніше 25 червня 2020 р. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок виключно за тематикою доповідей. У разі включення теми доповіді чи повідомлення до програми читань, оргкомітет зобов’язується відіслати не пізніше 5 вересня 2020 р. персональне запрошення за вказаною учасником адресою. Підтвердити свою безпосередню участь, а також потребу бронювання номеру чи місця в готелі або намір отримати публікацію без безпосередньої участі у читаннях прохання не пізніше 10 вересня 2020 р. включно (можливі варіанти поселення та їх вартість буде вказана у запрошенні). Витрати на проїзд, проживання та харчування учасників наукових читань – частково за власний рахунок (або за рахунок сторони, що відряджає); для учасників наукових читань, що мають учений ступінь доктора наук (доктар навук, doktor habilitowany, doctor of sciences) проживання, котре не оплачуються відряджуючою стороною, – за рахунок організаторів читань.

Телефони для довідок: Зозуля Сергій Юрійович, голова оргкомітету: +380-68-353-5957 (моб.)

Дмитренко Наталія Михайлівна, відповідальний секретар оргкомітету: +380-4631-71268 (роб.); +380-68-946-3519 (моб.)

e-mail для заявок до участі: zp_conferences@ukr.net

для матеріалів до друку: zp_vydannja@ukr.net

О Р Г К О М І Т Е Т


Шановні жінки! Членкині Українського товариства охорони пам’яток історії та культури!

2397

Всіх вас вітаємо з жіночим днем – 8-го березня!

Бажаємо щирої радості, веселих свят, успішної діяльності, щасливого сяйва в очах!

З Повагою і Любов’ю

Голова Товариства  Марина Бур’янова


МКМС: 1081 об’єктів архітектури у Полтавській області занесено до Держреєстру нерухомих пам’яток України

З 01 січня 2020 року до Державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено 2789 пам’яток культурної спадщини за категорією місцевого значення. Міністерство культури, молоді та спорту України продовжує роботу з наповнення Реєстру і наказом від 25.02.2020 № 1062 до Реєстру занесено 1081 пам’ятку місцевого значення у Полтавській області, серед яких: «Будинок Земельного банку» на Першотравневому проспекті, 10 у м. Полтаві, який споруджено у 1901 р. за проектом відомого архітектора О. І. Ширшова у стилі французько-італійського ренесансу; «Єпархіальне училище» по вул. Генерала Ляскіна, 2 у м. Лубни, яке збудоване у 1907 році за проектом архітектора О.М. Бекетова; «Споруда піраміда-усипальня» у с. Комендантівка Кобеляцького району, яка є родовою усипальницею Білевичів, побудована морським офіцером Олександром Дмитровичем Білевичем, висотою 15 м, в основі якої лежить квадрат 10х10 м.

  • Будинок земельного банку

https://mkms.gov.ua/news/3594.html?fbclid=IwAR0ZBAqD3KbgWjGogJgZWsj-7KxA8w7axaIrkGQowT4lmCPE3LEXUow1HCo


ПОРЯДОК  ДЕННИЙ

засідання Колегії Головної ради Товариства

27 лютого 2020  р.

о 16-00 год.

1. Звіт Голови ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури в Рівненській області».

Доповідає: Голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури в Рівненській області»  ЛЕЙЧУК С.І.

2. Про підготовку круглого столу «Гуманітарна реінтеграція Донбасу».

 Доповідає: голова ГО «УТОПІК»  БУР’ЯНОВА М. І.

3. Відновлення роботи ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури в Полтавській області», призначення Головою Храмова Андрія  Валентиновича  та створення відокремленого підрозділу «Генічинська  організація  Громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» в Херсонській області без статусу юридичної особи та призначення Головою Галіча Сергія Григоровича.

Доповідає: інспектор з кадрів ГО «УТОПІК» МАЗУР Л.О.

4. Про створення робочої групи для ознайомлення з роботою Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Доповідає: відповідальний секретар  ГО «УТОПІК» ГОРЬКОВА А.О.

5. Про створення робочої групи для ознайомлення з роботою Національного музею народної архітектури та побуту України.

Доповідає: голова ГО «УТОПІК» БУР’ЯНОВА М. І.

6. Про створення відокремленого підрозділу «Центр пам’яткознавтва ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

Доповідає: заступник голови ГО «УТОПІК»  ПАРХОМЕНКО М.Т.

7.Про несанкціоновану забудову міського парку – в межах пам’ятки місцевого значення «Забудова історичного центру міста Нова Каховка».

Доповідає: заступник Голови ГО «УТОПІК»  ТИТОВА О.М.

8.Різне.

Голова Товариства, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України  М.І. Бур’янова

Відповідальний секретар ГО «УТОПІК», кандидат історичних наук  А.О.Горькова


ПОСТАНОВА

Пленуму Головної ради

 ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

 м. Київ                                                                                       20 грудня 2019 року

 

Актуальні проблеми збереження культурної

спадщини України та шляхи їх вирішення

 

Збереження культурної спадщини – це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження,  утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів  культурної спадщини (ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Ці питання держава не зможе вирішити без партнерства з громадськими організаціями. Однією із найпотужніших і найвідданіших пам’яткоохоронній справі організацій є Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (далі – Товариство).

На території України знаходиться понад 140 тис. різночасових пам’яток культурної спадщини, які репрезентують її багатонаціональну культуру як систему ціннісних орієнтирів суспільства та джерело самоідентифікації нашого народу. З них понад 10000 пам’яток (близько 7 відсотків) внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (далі – Реєстр). Занесення об’єктів культурної спадщини до Реєстру реалізується дуже повільно. Останнім часом ця процедура дещо спростилася,  однак залишаються  проблеми на регіональному рівні, оскільки місцева влада не завжди зацікавлена у внесенні об’єктів культурної спадщини до Реєстру.

Тільки на чверть населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, розроблені історико-архітектурні опорні плани, як складові генеральних планів.

Як показує моніторинг стану пам’яток археології, що знаходяться в правовому статусі земель історико-культурного призначення, вони  не обліковуються належним чином у Реєстрі. Самі пам’ятки (кургани, городища, поселення) не позначені охоронними знаками, а їх території та охоронні зони не винесені в натурі (на місцевості), що призводить до технічних помилок щодо закріплення меж земельних ділянок і сприяє нищенню цих  пам’яток або нерідко завдає їм нищівної шкоди. Масового характеру в країні з метою пограбування набули незаконні археологічні розкопки та скарбошукацтво так званих «чорних археологів» Ці несанкціоновані розкопки досягли загрозливого обсягу. Втрати   непоправні.

Значна кількість законів України, які безпосередньо регулюють питання  охорони та використання культурної спадщини  («Про культуру», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність»), не забезпечують досягнення поставленої мети щодо забезпечення її збереження.

Важлива проблема збереження культурної спадщини – невизначеність  зон охорони пам’яток, територіальних меж заповідників та неоформленість прав на володіння земельними ділянками, чим зумовлюється безконтрольне та безкарне нищення нерухомої  спадщини.

Загрозою збереження культурної спадщини є різні будівельні проекти,  які цілеспрямовано руйнують середовище пам’яток архітектури та містобудування, ведуть до нового хаотичного будівництва в історичних ареалах міст і селищ. У сучасних умовах набрали загрозливих масштабів руйнівні процеси у вигляді відпрацьованої системи  втручання в історичне середовище.

Великі виклики пам’яткоохоронній діяльності ставить процес децентралізації місцевої влади.

Відсутність чіткого розподілу повноважень у сфері охорони культурної спадщини і стратегії збереження надбання, а також професійно-обізнаної структури та системи аналізу, координації і контролю в цій сфері призвели до того, що  не створені умови для пріоритетного значення державної політики в сфері охорони культурної спадщини. Чинна система містить очевидні значні ознаки корупції.

Заслухавши та обговоривши доповідь Голови ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» Бур’янової М.І.,  Пленум Головної ради   Товариства

                                      ПОСТАНОВЛЯЄ:

  1. Підтримати постанову Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 995 щодо створення в системі центральних органів виконавчої влади окремих самостійних органів, які будуть реалізовувати державну політику в сфері охорони та збереження культурної спадщини, – Державної служби культурної спадщини України та Державної інспекції культурної спадщини України;
  2. Запропонувати керівництву Товариства докласти зусиль для забезпечення участі представників Товариства в роботі сформованих у найближчому майбутньому Громадських рад при новостворених центральних органах виконавчої влади (Міністерство культури, молоді та спорту; Державна служба охорони культурної спадщини; Державна інспекція культурної спадщини);
  3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією запровадити систему оцінки земельних ділянок, де знаходяться пам’ятки/об’єкти археологічної спадщини, у зв’язку з масштабною приватизацією сільськогосподарських земель. З цією метою  необхідно розробити і запровадити в практику пам’яткоохоронної діяльності  археологічну карту України з визначенням території і зон охорони пам’яток;
  4. Звернутися до голови Верховної Ради України та голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з наступним:  надати роз’яснення щодо обставин та законних причин зняття з розгляду «Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини» (реєстраційний № 0895 від 29.08.2019 р., колишній з/п № 8202 від 26.03.2018 р.), який пройшов перше читання; повернути згаданий законопроект на голосування в другому читанні до залу засідань Верховної Ради саме в тій редакції, яка була підтримана Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 02.09.2019 р.;
  5. Констатуючи катастрофічний стан української реставрації, зниження  її науково-методичного та фахового рівня, сприяти відновленню та застосуванню на практиці кращих надбань вітчизняної реставраційної школи та світових досягнень;
  6. Провести роботу з відновлення спеціальних науково-реставраційних майстерень в Товаристві та його місцевих підрозділах, де мають працювати фахівці-реставратори;
  7. Започаткувати створення Інтелектуального центру вироблення державної політики у галузі дослідження, реставрації та утримання пам’яток – державної бюджетної структури, яка б замкнула на собі комплекс наукових проблем охорони пам’яток – від дослідження  та видання монографій до реставрації;
  8. Сприяти Державі у залученні інвестицій в економіку країни шляхом подальшого розвитку туристичної галузі: консолідувати організації Товариства, його місцеві підрозділи з відомствами туристичної галузі з метою створення дієвої інфраструктури, формування іміджу України на міжнародній арені як країни з давніми історичними пам’ятками, народними традиціями;
  9. Узагальнити успішний досвід діяльності у сфері туризму Кам’янець-Подільської міськрайонної організації Товариства і рекомендувати поширювати його, в першу чергу, в історичних містах, які охоплені прокладеними туристичними маршрутами; запропонувати керівництву Товариства після створення Державного агентства розвитку туризму України налагодити з ним ефективну співпрацю, запропонувавши підтримку «культурного туризму» та екскурсійне супроводження фахівцями Товариства туристичних груп;
  10. Звернутися до Міністерства розвитку громад та територій України з проханнями: не затверджувати проект ДБНу про реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, оскільки в запропонованому документі містяться неприйнятні норми, які невиправдано ускладнять проведення елементарних ремонтних робіт; повернути згаданий проект ДБН на новий розгляд до Міністерства культури, молоді та спорту України;
  11. Колегії Головної ради Товариства впродовж наступного року провести вивчення питання «Про науково-методичну роботу та стан збереження предметів музейного фонду і об’єктів культурної спадщини Національного музею народної архітектури та побуту України у 2017-2019 роках»;
  12. Організаціям Товариства активніше залучати молодь до вивчення та популяризації культурної спадщини: сприяти участі у пам’яткоохоронних толоках, оглядах творчих робіт дітей та молоді під гаслом «Збережемо спадщину – збережемо Україну!»; розробити для шкільної молоді електронні книги-словнички «Пам’ятки історії. Знай та зберігай» як додатки до засобів мобільного зв’язку з окремими розділами регіонів, картами, туристичними маршрутами; розробити та сприяти введенню до шкільного курсу «Рідний край» окремого розділу «Пам’ятки історії та культури мого краю»; для студентської молоді (істориків, археологів, архітекторів, будівельників, мистецтвознавців, менеджерів та інших молодих спеціалістів) створювати при пам’яткоохоронних органах відповідні клуби, проводити воркшопи, освітні семінари.

 Сьогодні надзвичайно важливо поєднати зусилля держави і громадськості  для збереження культурної спадщини на засадах рівноправного і зацікавленого партнерства і спільної діяльності з  подальшого економічного, соціального і культурного розвитку країни.

Голова Товариства,кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України  М.І. Бур’янова     

Вчений секретар ГО «УТОПІК»,кандидат історичних наук А.О.Горькова

                                            

 

 

 

 


Святвечір у Рівному – на головній площі постав величний Дідух

Українські православні традиції, що їх вивчає та популяризує «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області», у всій своїй повноті повертаються у Рівне.

Як і обіцяло Товариство, на Святвечір 6 грудня 2020 року, о 16 годині, з дозволу міського керівництва, воно встановило на майдані Незалежності величного Дідуха. Це подарунок місту, містянам, усім українцям, до свята православного Різдва.

Фото 1. Дідух – давній православний символ Творця та Світлого Ірію у Рівному

Особливістю цього Дідуха є його розміри та форма. Загальна висота Дідуха від бруківки, до вершечка зірки-хреста (включаючи престол) становить 4,3 метра.

Крім того Дідух відповідає усім сакральним вимогам стосовно ієрархії Світлого Ірію та Прави. Він стоїть на трьох ногах, які творять конусну форму, та має чотири канонічних рівні. Вінчається Дідух дванадцятикутною зіркою – символом Творця.

Фото 2. Так виглядає рівненський Дідух після встановлення на Святвечір 2020 р.

До створення величного Дідуха доклали свої зусилля багато членів Товариства, та особливо жіноча секція «Берегиня», які займаються відтворенням давніх українських ремесел: ткацтва, вишивання, виготовлення оберегів і т. п.

Саме ці майстрині у 2019 році засіяли й зібрали урожай жита, для виготовлення Дідухів, цього та інших, і майже півтора місяця займались кропіткою роботою над подарунком для міста Рівного.

Фото 3. Руками цих працьовитих жінок був виготовлений унікальний Дідух

На Святвечір, для встановлення Дідуха у центрі Рівного, зібрались члени Товариства, небайдужі рівняни, ті хто сприяє роботі Товариства.

Всім охочим були роздані друковані матеріали, які пояснюють значення українських Колядних традицій, символіку Дідуха та особливості Святвечора та зустрічі Різдва Нового Кола Року.

Українці мають знати, що Коляда – це низка свят, які славлять Творця та всю Небесну ієрархію Світлого Ірію, душі славних предків.

Фото 4. Рівняни з захопленням оцінюють величного рівненського Дідуха

Зрозуміло, що усі фінансові витрати, усі підготовчі роботи, формування каркасу Дідуха, його перевезення та установка, не могла відбутися без сприяння усіх членів «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Рівненської області».

Товариство є дружньою організацією, яка має на меті дослідження та відновлення основ української культури, українських духовних традицій, вивчення давнього Православного Світогляду і донесення його знань суспільству.

Фото 5. Група з членів Товариства перед дарованим Рівному Дідухом

Члени Товариства хотіли б, щоб усі рівняни та гості міста ставились би до такого поважного символу, як Дідух, з належною повагою. Бо він є сакральним православним символом, найшанованішим у наших давніх православних предків.

Варто також розуміти, що неналежне ставлення до символу Творця та Світлого Ірію, може несподівано гукнутись тим, хто не шанує Боже.

Фото 6. Рівняни з задоволенням фотографуються перед рівненським Дідухом

Дарований Товариством Дідух має простояти на головній площі міста щонайменше до кінця Водохреща, тобто до 21 січня 2020 року.

Тому запрошуємо усіх рівнян та гостей міста приїхати у центр міста, побачити цей величний православний символ, показати його своїм дітям і внукам!

Фото 7. Пам’ятна таблиця про дарування Товариством Дідуха місту Рівному

І як казали наші предки сотні й тисячі років тому:

Коляда народилась!

Славимо її!

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області


Шановні колеги!

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури щиро вітає всіх

з Новим 2020 роком та Різдвом Христовим!

 Ось і підійшов ще один рік до кінця! Трохи шкода, бо в минуле відходять ті чудові події, які згуртували наше Товариство. Але не турбуйтеся, адже попереду ще багато нового, яке нам належить пережити разом! Нехай все, що прийде в Новому році, принесе нам тільки зміни на краще, нехай наша повсякденна праця, пошуки і знахідки будуть сприяти  охороні та збереженню культурної спадщини України, подальшому духовному піднесенню та культурному розвитку нашого народу!

З Новим роком та Різдвом Христовим, дорогі друзі!

Голова Товариства, кандидат історичних наук,

Заслужений працівник культури України  Бур’янова М.І.

12

 

 


Підсумки Всеукраїнського конкурсу творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну»

Закінчився Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну», який в цьому році Українське товариство охорони пам’яток історії та культури провело його разом із Українським державним інститутом культурної спадщини Міністерства культури України, за підтримки Міністерства освіти і науки України та за участі  Інституту модернізації змісту освіти.

Це вже четвертий такий захід, спрямований до залучення дітей та підлітків до усвідомлення значення культурної спадщини в еволюційному розвитку держави і кожної людини, до участі їх  у виявленні в регіонах, де вони проживають, забутих або маловідомих пам’яток історії та культури, заохотити їх до вивчення історії, походження, до охорони та популяризації пам’яток; з метою виховання у молоді історичної пам’яті, формування почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та інших народів, що проживають на території України

Результати своїх пошуків та творчого натхнення на розгляд журі представили молоді дослідники з чотирнадцяти областей України і міста Києва. 118 учнів представили  свої роботи. Найбільш активними в цьому році, як і в минулі роки  були навчальні заклади Донецької області (39 робіт), Тернопільська (11 робот), активно попрацювали школи у Сумській області (13 робіт) та Хмельницькій області (15 робіт)

Роботи розглядалися у кількох номінаціях: – Малюнок пам’ятки;

– Художня вишивка, яка відображає пам’ятку;

– Скульптура малих форм з глини, соломи, вербового прута, текстилю, дерева

     Представлені також картини, створені в техніці бісерної вишивки і навіть скульптурне моделювання.

Відмітимо також, що активно долучилися до творчої роботи керівники учнівських робіт: як вчителі історії, так і викладачі культурології, образотворчого мистецтва, суспільних дисциплін, зарубіжної літератури. Серед педагогів, що взялися допомагати молоді з цікавим, проте досить нелегким завданням описати та змалювати пам’ятки, є і заступники директорів, і керівники художніх гуртків, і вчителі-організатори. Таким чином, українські школярі мали змогу привернути увагу до регіональних пам’яток, що потребують збереження, продемонструвавши власні таланти, фантазію і творчі підходи. Кожна робота по-своєму цікава та унікальна, кожна свідчить про талант і творчу індивідуальність юного автора.

Авторів робіт ми можемо назвати юними пам’яткознавцями, вони  виконують основну свою функцію – пробуджують суспільну цікавість до багатої історії України, де поряд зі значними та усім відомими подіями не меншу вагу мають події локальні, мало кому відомі. Те ж саме можна сказати і про пам’ятки – досліджуючи та популяризуючи усім знайомі та затребувані серед туристів, не варто забувати про ті, які чекають свого часу бути поміченими та оціненими – і, на жаль, через свій стан та людську байдужість можуть не дочекатися. Тому Українське товариство охорони пам’яток історії та культури намагається докласти зусиль, щоб ці пам’ятки культурної спадщини були збережені для майбутніх поколінь.

Підсумки Конкурсу були проведені 19 грудня 2019р. на День Миколая.

Результати Конкурсу за посиланням Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну»

 


Пленуму Головної ради ГО “УТОПІК”

Сьогодні, 20 грудня 2019 року відбувається засідання Пленуму Головної ради ГО “УТОПІК”. Основна тема Плену: “Актуальні проблеми збереження культурної спадщини України та шляхи їх вирішення”. На засіданні зареєструвалось 51 член Головної ради та 10 представників з громадськості, державних органів з охорони культурної спадщини та наукових товариств.79721358_852088771904463_2132080151519821824_n   79933332_852088435237830_8792198135410589696_n80391308_852088485237825_903959597830635520_n 79996800_852088568571150_2038142855909736448_n80405145_852088645237809_486325275844411392_n 80799924_852088365237837_9182204500444708864_n
79846370_852088608571146_3275668730847166464_n79703469_852088508571156_3366214157639614464_n


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Всеукраїнський конкурс  творчих робіт

«Збережемо  спадщину – збережемо Україну» 

В цьому році Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (далі – УТОПІК) разом із Українським державним інститутом культурної спадщини (далі – УДІКС) проводить Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну».

Мета Конкурсу – зацікавити дітей пам’ятками культурної спадщини, заохотити їх до вивчення історії, походження пам’яток.

Конкурс проводиться з 15 листопада 2019 року по 19 грудня 2019 року за наступними номінаціями:

– Малюнок пам’ятки (розмір не менше А-4);

– Художня вишивка, яка відображає пам’ятку;

– Скульптура малих форм з глини, соломи, вербового прута, текстилю, дерева (висота та ширина не більше 50 см)

              На  Конкурс приймаються роботи, виконані тільки особисто учасником. Один учасник має право заявити до участі не більше 2-х  робіт.

      Особи, які бажають взяти участь в Конкурсі, надсилають Заявку (форма додається), фото пам’ятки та своїх творчих робіт (об’ємні роботи – в декількох ракурсах, площинні – в одному ракурсі) на електронну адресу ukrtopik1966@gmail.com  до 21 листопада 2019 р.

      Члени Оргкомітету відбирають роботи за представленими матеріалами для участі в Конкурсі. Автори робіт сповіщаються про результати відбору по електронній пошті, з якої надійшли роботи в електронному вигляді, не пізніше 26 листопада 2019 року.

   До 12 грудня 2019 року учасники, які отримали повідомлення, надсилають оригінали творчих робіт Новою Поштою на відділення № 31 або особисто привозять  на адресу: 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19, ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури». Отримувач і консультант – Мазур Людмила Олександрівна, моб.тел. 067-269-65-03; 066-006-70-84.

Творча робота супроводжується етикеткою, що містить наступну інформацію: назва пам’ятки, розміри, техніка виконання, номінація; прізвище, ім’я та вік (дата народження автора); назва школи, району,  області; прізвище ім’я, по-батькові та посада  керівника роботи (вчитель, викладач, майстер і т.ін.) Етикетка надійно прикріплюється до лицьової сторони роботи. (Форма додається).

        З 12 по 19 грудня 2019 р. оформлюється  виставка відібраних та представлених творчих робіт у виставковій залі Галереї «Печерська» ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» за адресою: 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19.

Підведення підсумків Конкурсу,  відкриття виставки представлених робіт та нагородження учасників Дипломами,  а вчителів, які допомагали у підготовці робіт,  Подяками, відбудуться у День Святого Миколая, 19 грудня 2019р. о 12-00 за адресою: м. Київ, вул..Лаврська,9, корпус 19.

     На офіційному сайті організаторів Конкурсу (Українського державного інституту культурної спадщини: https://www.spadshina.org.ua/ та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: http://pamjatky.org.ua/?page_id=420) розміщуються списки учасників Конкурсу, фото кращих творчих робіт лауреатів та переможців фіналу Конкурсу з відповідними коментарями про авторів.

   Всі права на роботи, надіслані на Конкурс, переходять до організаторів Конкурсу. Роботи не підлягають поверненню авторам.  Роботи можуть бути використані в редакціях журналів для виготовлення друкованих матеріалів та тиражування, висвітлені на сайті УДІКС та УТОПІК, при організації конференцій, семінарів, нарад, презентацій, виставок для реалізації на благодійних аукціонах, транслюванні на телебаченні, а також для передачі в дитячі будинки, реабілітаційні центри, соціальні заклади тощо.

Витрати, пов’язані з виконанням та надсиланням робіт, з отриманням дипломів та подяк, з проїздом на відкриття виставки здійснюються за кошт учасників або меценатів.

P.S. у всіх матеріалах, що направляються, обов’язково вказувати назву області.

Додаток:

1. Положення про Всеукраїнський конкурс творчих робіт.Етикетка

2.Форма Заявки на участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Збережемо спадщину – збережемо Україну» на 1 стор

3.Форма етикетки на 1 стор.

4. Інформаційний лист конкурс.

Голова Товариства,

кандидат історичних наук,                                                 

Заслужений працівник культури України                                       М.І.Бур’янова


ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідання Колегії Головної ради ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

12 листопада  2019 р.

о 16-00 год.

  1. Щодо принципових архітектурних рішень проекту реставрації пам’ятки архітектури місцевого значення – будинку контори єврейського кладовища по вул.Мельникова, 44.

Доповідає: член Колегії Товариства Юрченко Сергій Борисович.

  1. Щодо стану збереження пам’яток культурної спадщини Національного історико – етнографічного заповідника «Переяслав».

Доповідає: Голова ГО «Громадська рада Переяслава» Кабанець Валерій Григорович.

  1. Щодо необхідності створення каталогу пам’яток архітектури Київської області.

Доповідає: член Колегії Товариства Биков Іван Юрійович.

  1. Різне

 

Голова Товариства,

кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова                                                                     

Відповідальний секретар ГО «УТОПІК», кандидат історичних наук

А.О. Горькова

 


3 жовтня 2019 р. о 11.00

в залі засідань Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (2 поверх) відбувся захист дисертації

 

МУРАВСЬКОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ

«Музеї закладів вищої освіти Західної України у контексті історичного розвитку (ХІХ – поч. ХХІ ст.)»,

поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю

26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство.

 

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Гріффен Леонід Олександрович.

Офіційні опоненти:

Маньковська Руслана Вікторівна, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України;

Рижева Надія Олександрівна, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та археології Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського;

Вербицька Поліна Василівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка».

IMG-8add2ded5c2b5ea1d4e9407c8c7b6969-V IMG-c57cad46fc5f5aae2025eadddd6504f1-V IMG-0b7d61151c9a227c84556645b5219496-V


Наукова конференція «Спеціальні історичні дисципліни в контексті «речового» та «візуального» поворотів європейської гуманітаристики»

IMG-9d6bd7e9a6da3abca883c002964bd8dc-V4 жовтня 2019 року відбулась наукова конференція, присвячена сучасному стану та імовірним перспективам/проблемам розвитку спеціальних історичних дисциплін.

Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Інститут археології НАН України, Центральний державний історичний архів України, Центр пам’яткознавства НАН України та Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Центральний державний кінофотофоно архів України імені Г.С. Пшеничного, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей історії України.

Сучасний стан та імовірні перспективи/проблеми розвитку спеціальних історичних дисциплін вимагають спеціального обговорення. Пропонована науковій спільноті тема конференції «Спеціальні історичні дисципліни в контексті «речового» та «візуального» поворотів» передбачає обговорення як теоретико-методологічних, так і практичних проблем, з якими стикаються фахівці зі спеціальних історичних дисциплін, особливо у звʼязку зі зростанням дослідницького інтересу до матеріальних та візуальних джерел у контексті так званих «речового» та «візуального» поворотів в європейській гуманітаристиці.

Програма


Вітаємо новий склад членів Спеціалізованої вченої ради Д.38.134.01 та майбутнього доктора історичних наук за спеціальністю 26.00.05. – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. Бажаємо плідної співпраці!

IMG_20190910_17165610 вересня 2019 р. о 14.00

в залі засідань Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (2 поверх) відбуся захист першої докторської дисертації

 Дисертант

МАШТАЛІР  ВАДИМ  ВІТАЛІЙОВИЧ

на тему:

«Військово-історичне музейництво в Україні: передумови, становлення та розвиток

(кінець ХІХ – початок XXI століть)»,

поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю

26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство.

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Гріффен Леонід Олександрович.

Офіційні опоненти:

Даниленко Віктор Михайлович, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України другої половини XX століття Інституту історії України Національної академії наук України;

Пустовалов Сергій Жанович, доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв;

Фурман Ігор Іванович, доктор історичних наук, доцент, начальник кафедри історії війн і воєнного мистецтва Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

 


Сівер-Етно-Фест – 2019

6 вересня 2019 року Національний заповідник «Глухів» спільно з Центром пам’яткознавства Національної академії наук України та Українським товариством охорони пам’яток історії і культури провели Другий фестиваль етнокультури та народних промислів «Сівер-Етно-Фест – 2019». Взагалі ідея проведення фестивалю на українсько-російському прикордонні, з метою підтримки та пропагування національної нематеріальної культурної спадщини, нележить керівнику Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК Сергію Зозулі.

  

  

Цьогоріч на «Сівер-Етно-Фесті» були представлені етнолокації українських промислів та автентичних ремесел, а саме: гончарство, ковальство, лозоплетіння, різьбярство, ткацтво, килимарство, малярство, витинанка, вишивка та ін. Відвідувачі та шанувальники народних традицій мали можливість отримати майстер-класи із помелу борошна на відновлених автентичних кам’яних жорнах і випіканням традиційного хліба; майстер-класи для дорослих і дітей із гончарства, ковальства; майстер-клас із прасування рубелем та прання праниками; ознайомитися із особливістю зважування вагами XIX ст.; із давніми традиціями бджолярства; технологією національної кухні народів, що населяли територію історичної Чернігово-Сіверщини. Були також організовані виставки-продажі робіт майстрів народних ремесел.

  

У «Сівер-Етно-Фест – 2019» взяли участь професійні та аматорські фольклорні вокальні та танцювальні колективи із Глухова та Глухівського району, Путивля, Шостки, Ямполя, Кролевця, Конотопа, Сум, Батурина, Ніжина й Ніжинщини; Макіївки, Мрина та Плоского Носівського району Чернігівської області, Києва тощо.

  

Одним із найбільш пам’ятних для учасників та гостей фестивалю став зірковий виступ на сцені Заповідника Народного артиста України, знаного кобзаря, лідера музичного гурту «Хорея козацька» – Тараса Компаніченка (м. Київ).

  

Організатори та співорганізатори «Сівер-Етно-Фест – 2019» дякують усім, хто своєю участю й особистим вкладом продемонстрував любов до Сіверщини, до міста Глухова, до автентичних українських традицій. Чекаємо на вас у 2020 році у Глухові на Третьому фестивалі «Сівер-Етно-Фест – 2020»!

  

https://nz-hlukhiv.com.ua/novini/siver-etno-fest-2019-2.html


«СіверЕтноФест-2019» на українсько-російському прикордонні

2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_01 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_02 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_032019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_072019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_06 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_05

Минулого року Національний заповідник «Глухів» спільно з Центром пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії і культури у 2018 р. започаткували проведення фестивалю етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест», який покликаний підтримувати та пропагувати національну нематеріальну культурну спадщину. Фестиваль проходив на території пам’ятки історії та архітектури «Садибний будинок Кочубеїв» у м. Глухові, яка у цей день перетворилася на живий майданчик, де проводилися майстер-класи і виставки-продажі робіт майстрів народних промислів і ремесел, виступи аматорських і професійних вокальних колективів і сольних виконавців, пізнавально-розважальні заходи, дегустація страв національної кухні, приготовленої працівниками Національного заповідника «Глухів».

6 вересня 2019 року відбудеться II Глухівський фестиваль етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест – 2019».

Формат Фестивалю передбачає:

  • етнолокації та проведення майстрами історичної Чернігово-Сіверщини майстер-класів народних автентичних промислів: гончарства, ковальства, лозоплетіння, різьбярства, ткацтва, килимарства, малярства, витинанки, вишивки тощо;
  • представлення традицій вітчизняного бджолярства;
  • демонстрацію технологій національної кухні народів, що населяють територію історичної Чернігово-Сіверщини;
  • організацію виставок-продажів робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;
  • виступи просто неба творчих вокальних і танцювальних колективів та сольних виконавців.

Цього року плануються окремі локації з ковальського мистецтва, ткацтва, гончарства, різьбярів по дереву; справжньою родзинкою стане демонстраційний майстер-клас із помелу борошна на відновлених автентичних кам’яних жорнах і випікання традиційного хліба від Національного-історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (м. Батурин).

Також до виступів вокальних етноколективів і сольних виконавців додадуться виступи танцювальних етноколективів; хедлайнером виконавської частини фестивалю буде знаменитий кобзар, лідер музичного гурту «Хорея козацька», народний артист України Тарас Компаніченко (м. Київ).

Загалом, очікуються учасники фестивалю із Глухова та Глухівського району, Путивля, Шостки, Ямполя, Кролевця, Конотопа, Сум, Батурина, Ніжина й Ніжинщини; Макіївки, Мрина та Плоского Носівського району, Чернігова, Києва тощо.

Тож, Національний заповідник «Глухів» і Центр пам’яткознавства НАН і УТОПІК запрошує всіх поціновувачів національної автентики, шанувальників народних традицій, етномистецтва загалом до давнього Глухова – колишньої столиці України-Гетьманщини. В нинішніх умовах військового протистояння на сході України, окупації частини нашої держави Російською Федерацією, етнофестиваль в українському Глухові покликаний зберігати та популяризувати на північно-східному українсько-російському прикордонні національну нематеріальну культурну спадщину, сприяти формуванню загальнонаціональної ідентичності, вчити знати й любити Україну.

Офіційне відкриття Фестивалю о 10-й ранку 6 вересня 2019 р. на території Музею археології Національного заповідника «Глухів» (територія пам’ятки архітектури «Садибний будинок Кочубеїв») (м. Глухів Сумської обл., вул. Т. Шевченка, 30, Національний заповідник «Глухів»; маршрутка від автостанції – № 6, зупинка «Національний заповідник «Глухів» або пішки (1 квартал, біля 300 м) від Глухівського міського краєзнавчого музею – зупинка міжміського автобусу на вимогу біля музею).

Заявки на участь у фестивалі подаються до оргкомітету за тел. +380-5444-23557 (Жукова Світлана Петрівна), +380-66-7854333 (Савицька Людмила Іванівна), або на е-mail: dikz@ukr.net

Офіційний веб-сайт Національного заповідника «Глухів»: https://nz-hlukhiv.com.ua


ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ ВНЕСЕНО 12 ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 12 об’єктів культурної спадщини національного значення

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 12 об’єктів культурної спадщини за категорією національного значення. Відповідну постанову схвалено на засіданні Уряду 21 серпня.

А саме, це: 4 об’єкта культурної спадщини  Дніпропетровської області –   Будинок громадського зібрання(1912 рік, м. Дніпро,вул. Воскресенська, 6), Будинок міської управи (1903 рік, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 47), Будинок земської лікарні (1837-1845  роки, м. Дніпро, пл. Соборна, 14), Вознесенська церква (1824 рік, с. Семенівка Криничанського району); 6 об’єктів  у  Львівській області –  Будинок канцелярії Галицького сейму (1907 – 1909 роки, м. Львів, вул. Листопадового чину, 5а), Адміністративний будинок (1886 – 1887 роки, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16),Будівля Галицького сейму (1877 – 1881 роки, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 9), Каплиця св. Параскеви  (1739 – 1741 роки, с. ПідкаміньБродівськогорайону), Монумент (XVII століття, с. Новий Милятин Буського району), Каплиця Богоявлення Господнього(1600 рік,1762 рік, с. Новий Став Кам’янка-Бузького району); Палац (об’єм фасадної будівлі) у місті Одеса (1829-1830 роки, середина ХІХ століття, 1949 – 1953 роки,Приморський бульвар, 9) та Житловий будинок «Слово» у місті Харкові (1926-1929 роки, 1930 – 1996 роки, вул. Культури, 9).

«У 2017 році, після довготривалого блокування, Міністерству культури вдалося відновити наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток, і за цей час до нього було внесено сотні  пам’яток за категорією як національного, так і місцевого значення. Завдяки цьому унікальні об’єкти були врятовані від руйнації або непрофесійної,  вандальної реконструкції. Ми молода держава, але з тисячолітньою історією, і ті пам’ятки,  які в нас є,  дають нам великі сенси та усвідомлення  свого славного історичного  коріння, саме тому дуже важливо зберегти цю культурну спадщину для наших нащадків» , – наголосив Міністр культури України  Євген Нищук.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245506385&cat_id=244913751


IMG_0856Kолектив ГО «Українське товариство охорони пам’яток та культури» та Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК з глибоким сумом сприйняв скорботну звістку про раптову передчасну смерть нашого колеги, голови Донецької обласної організації ГО «УТОПІК», завідувача Бахмутського відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, відомого археолога, музеєзнавця, краєзнавця Сергія Йосиповича Татаринова.

Висока професійна майстерність Сергія Йосиповича, його життєва мудрість, організаторський талант назавжди лишаться у вдячній пам’яті українських істориків та пам’ятокзнавців високими зразками для наслідування.

Висловлюємо щирі, глибокі співчуття рідним і близьким.

Бібліографія та біблографічний покажчик наукових та науково-популярних праць Татаринова Сергія Йосиповича