ПОСТАНОВА

Пленуму Головної ради

 ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

 м. Київ                                                                                       20 грудня 2019 року

 

Актуальні проблеми збереження культурної

спадщини України та шляхи їх вирішення

 

Збереження культурної спадщини – це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження,  утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів  культурної спадщини (ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Ці питання держава не зможе вирішити без партнерства з громадськими організаціями. Однією із найпотужніших і найвідданіших пам’яткоохоронній справі організацій є Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (далі – Товариство).

На території України знаходиться понад 140 тис. різночасових пам’яток культурної спадщини, які репрезентують її багатонаціональну культуру як систему ціннісних орієнтирів суспільства та джерело самоідентифікації нашого народу. З них понад 10000 пам’яток (близько 7 відсотків) внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (далі – Реєстр). Занесення об’єктів культурної спадщини до Реєстру реалізується дуже повільно. Останнім часом ця процедура дещо спростилася,  однак залишаються  проблеми на регіональному рівні, оскільки місцева влада не завжди зацікавлена у внесенні об’єктів культурної спадщини до Реєстру.

Тільки на чверть населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, розроблені історико-архітектурні опорні плани, як складові генеральних планів.

Як показує моніторинг стану пам’яток археології, що знаходяться в правовому статусі земель історико-культурного призначення, вони  не обліковуються належним чином у Реєстрі. Самі пам’ятки (кургани, городища, поселення) не позначені охоронними знаками, а їх території та охоронні зони не винесені в натурі (на місцевості), що призводить до технічних помилок щодо закріплення меж земельних ділянок і сприяє нищенню цих  пам’яток або нерідко завдає їм нищівної шкоди. Масового характеру в країні з метою пограбування набули незаконні археологічні розкопки та скарбошукацтво так званих «чорних археологів» Ці несанкціоновані розкопки досягли загрозливого обсягу. Втрати   непоправні.

Значна кількість законів України, які безпосередньо регулюють питання  охорони та використання культурної спадщини  («Про культуру», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність»), не забезпечують досягнення поставленої мети щодо забезпечення її збереження.

Важлива проблема збереження культурної спадщини – невизначеність  зон охорони пам’яток, територіальних меж заповідників та неоформленість прав на володіння земельними ділянками, чим зумовлюється безконтрольне та безкарне нищення нерухомої  спадщини.

Загрозою збереження культурної спадщини є різні будівельні проекти,  які цілеспрямовано руйнують середовище пам’яток архітектури та містобудування, ведуть до нового хаотичного будівництва в історичних ареалах міст і селищ. У сучасних умовах набрали загрозливих масштабів руйнівні процеси у вигляді відпрацьованої системи  втручання в історичне середовище.

Великі виклики пам’яткоохоронній діяльності ставить процес децентралізації місцевої влади.

Відсутність чіткого розподілу повноважень у сфері охорони культурної спадщини і стратегії збереження надбання, а також професійно-обізнаної структури та системи аналізу, координації і контролю в цій сфері призвели до того, що  не створені умови для пріоритетного значення державної політики в сфері охорони культурної спадщини. Чинна система містить очевидні значні ознаки корупції.

Заслухавши та обговоривши доповідь Голови ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» Бур’янової М.І.,  Пленум Головної ради   Товариства

                                      ПОСТАНОВЛЯЄ:

  1. Підтримати постанову Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 995 щодо створення в системі центральних органів виконавчої влади окремих самостійних органів, які будуть реалізовувати державну політику в сфері охорони та збереження культурної спадщини, – Державної служби культурної спадщини України та Державної інспекції культурної спадщини України;
  2. Запропонувати керівництву Товариства докласти зусиль для забезпечення участі представників Товариства в роботі сформованих у найближчому майбутньому Громадських рад при новостворених центральних органах виконавчої влади (Міністерство культури, молоді та спорту; Державна служба охорони культурної спадщини; Державна інспекція культурної спадщини);
  3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією запровадити систему оцінки земельних ділянок, де знаходяться пам’ятки/об’єкти археологічної спадщини, у зв’язку з масштабною приватизацією сільськогосподарських земель. З цією метою  необхідно розробити і запровадити в практику пам’яткоохоронної діяльності  археологічну карту України з визначенням території і зон охорони пам’яток;
  4. Звернутися до голови Верховної Ради України та голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з наступним:  надати роз’яснення щодо обставин та законних причин зняття з розгляду «Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини» (реєстраційний № 0895 від 29.08.2019 р., колишній з/п № 8202 від 26.03.2018 р.), який пройшов перше читання; повернути згаданий законопроект на голосування в другому читанні до залу засідань Верховної Ради саме в тій редакції, яка була підтримана Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 02.09.2019 р.;
  5. Констатуючи катастрофічний стан української реставрації, зниження  її науково-методичного та фахового рівня, сприяти відновленню та застосуванню на практиці кращих надбань вітчизняної реставраційної школи та світових досягнень;
  6. Провести роботу з відновлення спеціальних науково-реставраційних майстерень в Товаристві та його місцевих підрозділах, де мають працювати фахівці-реставратори;
  7. Започаткувати створення Інтелектуального центру вироблення державної політики у галузі дослідження, реставрації та утримання пам’яток – державної бюджетної структури, яка б замкнула на собі комплекс наукових проблем охорони пам’яток – від дослідження  та видання монографій до реставрації;
  8. Сприяти Державі у залученні інвестицій в економіку країни шляхом подальшого розвитку туристичної галузі: консолідувати організації Товариства, його місцеві підрозділи з відомствами туристичної галузі з метою створення дієвої інфраструктури, формування іміджу України на міжнародній арені як країни з давніми історичними пам’ятками, народними традиціями;
  9. Узагальнити успішний досвід діяльності у сфері туризму Кам’янець-Подільської міськрайонної організації Товариства і рекомендувати поширювати його, в першу чергу, в історичних містах, які охоплені прокладеними туристичними маршрутами; запропонувати керівництву Товариства після створення Державного агентства розвитку туризму України налагодити з ним ефективну співпрацю, запропонувавши підтримку «культурного туризму» та екскурсійне супроводження фахівцями Товариства туристичних груп;
  10. Звернутися до Міністерства розвитку громад та територій України з проханнями: не затверджувати проект ДБНу про реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, оскільки в запропонованому документі містяться неприйнятні норми, які невиправдано ускладнять проведення елементарних ремонтних робіт; повернути згаданий проект ДБН на новий розгляд до Міністерства культури, молоді та спорту України;
  11. Колегії Головної ради Товариства впродовж наступного року провести вивчення питання «Про науково-методичну роботу та стан збереження предметів музейного фонду і об’єктів культурної спадщини Національного музею народної архітектури та побуту України у 2017-2019 роках»;
  12. Організаціям Товариства активніше залучати молодь до вивчення та популяризації культурної спадщини: сприяти участі у пам’яткоохоронних толоках, оглядах творчих робіт дітей та молоді під гаслом «Збережемо спадщину – збережемо Україну!»; розробити для шкільної молоді електронні книги-словнички «Пам’ятки історії. Знай та зберігай» як додатки до засобів мобільного зв’язку з окремими розділами регіонів, картами, туристичними маршрутами; розробити та сприяти введенню до шкільного курсу «Рідний край» окремого розділу «Пам’ятки історії та культури мого краю»; для студентської молоді (істориків, археологів, архітекторів, будівельників, мистецтвознавців, менеджерів та інших молодих спеціалістів) створювати при пам’яткоохоронних органах відповідні клуби, проводити воркшопи, освітні семінари.

 Сьогодні надзвичайно важливо поєднати зусилля держави і громадськості  для збереження культурної спадщини на засадах рівноправного і зацікавленого партнерства і спільної діяльності з  подальшого економічного, соціального і культурного розвитку країни.

Голова Товариства,кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України  М.І. Бур’янова     

Вчений секретар ГО «УТОПІК»,кандидат історичних наук А.О.Горькова

                                            

 

 

 

 


Святвечір у Рівному – на головній площі постав величний Дідух

Українські православні традиції, що їх вивчає та популяризує «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області», у всій своїй повноті повертаються у Рівне.

Як і обіцяло Товариство, на Святвечір 6 грудня 2020 року, о 16 годині, з дозволу міського керівництва, воно встановило на майдані Незалежності величного Дідуха. Це подарунок місту, містянам, усім українцям, до свята православного Різдва.

Фото 1. Дідух – давній православний символ Творця та Світлого Ірію у Рівному

Особливістю цього Дідуха є його розміри та форма. Загальна висота Дідуха від бруківки, до вершечка зірки-хреста (включаючи престол) становить 4,3 метра.

Крім того Дідух відповідає усім сакральним вимогам стосовно ієрархії Світлого Ірію та Прави. Він стоїть на трьох ногах, які творять конусну форму, та має чотири канонічних рівні. Вінчається Дідух дванадцятикутною зіркою – символом Творця.

Фото 2. Так виглядає рівненський Дідух після встановлення на Святвечір 2020 р.

До створення величного Дідуха доклали свої зусилля багато членів Товариства, та особливо жіноча секція «Берегиня», які займаються відтворенням давніх українських ремесел: ткацтва, вишивання, виготовлення оберегів і т. п.

Саме ці майстрині у 2019 році засіяли й зібрали урожай жита, для виготовлення Дідухів, цього та інших, і майже півтора місяця займались кропіткою роботою над подарунком для міста Рівного.

Фото 3. Руками цих працьовитих жінок був виготовлений унікальний Дідух

На Святвечір, для встановлення Дідуха у центрі Рівного, зібрались члени Товариства, небайдужі рівняни, ті хто сприяє роботі Товариства.

Всім охочим були роздані друковані матеріали, які пояснюють значення українських Колядних традицій, символіку Дідуха та особливості Святвечора та зустрічі Різдва Нового Кола Року.

Українці мають знати, що Коляда – це низка свят, які славлять Творця та всю Небесну ієрархію Світлого Ірію, душі славних предків.

Фото 4. Рівняни з захопленням оцінюють величного рівненського Дідуха

Зрозуміло, що усі фінансові витрати, усі підготовчі роботи, формування каркасу Дідуха, його перевезення та установка, не могла відбутися без сприяння усіх членів «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Рівненської області».

Товариство є дружньою організацією, яка має на меті дослідження та відновлення основ української культури, українських духовних традицій, вивчення давнього Православного Світогляду і донесення його знань суспільству.

Фото 5. Група з членів Товариства перед дарованим Рівному Дідухом

Члени Товариства хотіли б, щоб усі рівняни та гості міста ставились би до такого поважного символу, як Дідух, з належною повагою. Бо він є сакральним православним символом, найшанованішим у наших давніх православних предків.

Варто також розуміти, що неналежне ставлення до символу Творця та Світлого Ірію, може несподівано гукнутись тим, хто не шанує Боже.

Фото 6. Рівняни з задоволенням фотографуються перед рівненським Дідухом

Дарований Товариством Дідух має простояти на головній площі міста щонайменше до кінця Водохреща, тобто до 21 січня 2020 року.

Тому запрошуємо усіх рівнян та гостей міста приїхати у центр міста, побачити цей величний православний символ, показати його своїм дітям і внукам!

Фото 7. Пам’ятна таблиця про дарування Товариством Дідуха місту Рівному

І як казали наші предки сотні й тисячі років тому:

Коляда народилась!

Славимо її!

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області


Шановні колеги!

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури щиро вітає всіх

з Новим 2020 роком та Різдвом Христовим!

 Ось і підійшов ще один рік до кінця! Трохи шкода, бо в минуле відходять ті чудові події, які згуртували наше Товариство. Але не турбуйтеся, адже попереду ще багато нового, яке нам належить пережити разом! Нехай все, що прийде в Новому році, принесе нам тільки зміни на краще, нехай наша повсякденна праця, пошуки і знахідки будуть сприяти  охороні та збереженню культурної спадщини України, подальшому духовному піднесенню та культурному розвитку нашого народу!

З Новим роком та Різдвом Христовим, дорогі друзі!

Голова Товариства, кандидат історичних наук,

Заслужений працівник культури України  Бур’янова М.І.

12

 

 


Підсумки Всеукраїнського конкурсу творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну»

Закінчився Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну», який в цьому році Українське товариство охорони пам’яток історії та культури провело його разом із Українським державним інститутом культурної спадщини Міністерства культури України, за підтримки Міністерства освіти і науки України та за участі  Інституту модернізації змісту освіти.

Це вже четвертий такий захід, спрямований до залучення дітей та підлітків до усвідомлення значення культурної спадщини в еволюційному розвитку держави і кожної людини, до участі їх  у виявленні в регіонах, де вони проживають, забутих або маловідомих пам’яток історії та культури, заохотити їх до вивчення історії, походження, до охорони та популяризації пам’яток; з метою виховання у молоді історичної пам’яті, формування почуття патріотизму, глибокої поваги до історико-культурних надбань українського та інших народів, що проживають на території України

Результати своїх пошуків та творчого натхнення на розгляд журі представили молоді дослідники з чотирнадцяти областей України і міста Києва. 118 учнів представили  свої роботи. Найбільш активними в цьому році, як і в минулі роки  були навчальні заклади Донецької області (39 робіт), Тернопільська (11 робот), активно попрацювали школи у Сумській області (13 робіт) та Хмельницькій області (15 робіт)

Роботи розглядалися у кількох номінаціях: – Малюнок пам’ятки;

– Художня вишивка, яка відображає пам’ятку;

– Скульптура малих форм з глини, соломи, вербового прута, текстилю, дерева

     Представлені також картини, створені в техніці бісерної вишивки і навіть скульптурне моделювання.

Відмітимо також, що активно долучилися до творчої роботи керівники учнівських робіт: як вчителі історії, так і викладачі культурології, образотворчого мистецтва, суспільних дисциплін, зарубіжної літератури. Серед педагогів, що взялися допомагати молоді з цікавим, проте досить нелегким завданням описати та змалювати пам’ятки, є і заступники директорів, і керівники художніх гуртків, і вчителі-організатори. Таким чином, українські школярі мали змогу привернути увагу до регіональних пам’яток, що потребують збереження, продемонструвавши власні таланти, фантазію і творчі підходи. Кожна робота по-своєму цікава та унікальна, кожна свідчить про талант і творчу індивідуальність юного автора.

Авторів робіт ми можемо назвати юними пам’яткознавцями, вони  виконують основну свою функцію – пробуджують суспільну цікавість до багатої історії України, де поряд зі значними та усім відомими подіями не меншу вагу мають події локальні, мало кому відомі. Те ж саме можна сказати і про пам’ятки – досліджуючи та популяризуючи усім знайомі та затребувані серед туристів, не варто забувати про ті, які чекають свого часу бути поміченими та оціненими – і, на жаль, через свій стан та людську байдужість можуть не дочекатися. Тому Українське товариство охорони пам’яток історії та культури намагається докласти зусиль, щоб ці пам’ятки культурної спадщини були збережені для майбутніх поколінь.

Підсумки Конкурсу були проведені 19 грудня 2019р. на День Миколая.

Результати Конкурсу за посиланням Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну»

 


Пленуму Головної ради ГО “УТОПІК”

Сьогодні, 20 грудня 2019 року відбувається засідання Пленуму Головної ради ГО “УТОПІК”. Основна тема Плену: “Актуальні проблеми збереження культурної спадщини України та шляхи їх вирішення”. На засіданні зареєструвалось 51 член Головної ради та 10 представників з громадськості, державних органів з охорони культурної спадщини та наукових товариств.79721358_852088771904463_2132080151519821824_n   79933332_852088435237830_8792198135410589696_n80391308_852088485237825_903959597830635520_n 79996800_852088568571150_2038142855909736448_n80405145_852088645237809_486325275844411392_n 80799924_852088365237837_9182204500444708864_n
79846370_852088608571146_3275668730847166464_n79703469_852088508571156_3366214157639614464_n


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Всеукраїнський конкурс  творчих робіт

«Збережемо  спадщину – збережемо Україну» 

В цьому році Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (далі – УТОПІК) разом із Українським державним інститутом культурної спадщини (далі – УДІКС) проводить Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Збережемо  спадщину – збережемо Україну».

Мета Конкурсу – зацікавити дітей пам’ятками культурної спадщини, заохотити їх до вивчення історії, походження пам’яток.

Конкурс проводиться з 15 листопада 2019 року по 19 грудня 2019 року за наступними номінаціями:

– Малюнок пам’ятки (розмір не менше А-4);

– Художня вишивка, яка відображає пам’ятку;

– Скульптура малих форм з глини, соломи, вербового прута, текстилю, дерева (висота та ширина не більше 50 см)

              На  Конкурс приймаються роботи, виконані тільки особисто учасником. Один учасник має право заявити до участі не більше 2-х  робіт.

      Особи, які бажають взяти участь в Конкурсі, надсилають Заявку (форма додається), фото пам’ятки та своїх творчих робіт (об’ємні роботи – в декількох ракурсах, площинні – в одному ракурсі) на електронну адресу ukrtopik1966@gmail.com  до 21 листопада 2019 р.

      Члени Оргкомітету відбирають роботи за представленими матеріалами для участі в Конкурсі. Автори робіт сповіщаються про результати відбору по електронній пошті, з якої надійшли роботи в електронному вигляді, не пізніше 26 листопада 2019 року.

   До 12 грудня 2019 року учасники, які отримали повідомлення, надсилають оригінали творчих робіт Новою Поштою на відділення № 31 або особисто привозять  на адресу: 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19, ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури». Отримувач і консультант – Мазур Людмила Олександрівна, моб.тел. 067-269-65-03; 066-006-70-84.

Творча робота супроводжується етикеткою, що містить наступну інформацію: назва пам’ятки, розміри, техніка виконання, номінація; прізвище, ім’я та вік (дата народження автора); назва школи, району,  області; прізвище ім’я, по-батькові та посада  керівника роботи (вчитель, викладач, майстер і т.ін.) Етикетка надійно прикріплюється до лицьової сторони роботи. (Форма додається).

        З 12 по 19 грудня 2019 р. оформлюється  виставка відібраних та представлених творчих робіт у виставковій залі Галереї «Печерська» ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» за адресою: 01015, Україна, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19.

Підведення підсумків Конкурсу,  відкриття виставки представлених робіт та нагородження учасників Дипломами,  а вчителів, які допомагали у підготовці робіт,  Подяками, відбудуться у День Святого Миколая, 19 грудня 2019р. о 12-00 за адресою: м. Київ, вул..Лаврська,9, корпус 19.

     На офіційному сайті організаторів Конкурсу (Українського державного інституту культурної спадщини: https://www.spadshina.org.ua/ та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: http://pamjatky.org.ua/?page_id=420) розміщуються списки учасників Конкурсу, фото кращих творчих робіт лауреатів та переможців фіналу Конкурсу з відповідними коментарями про авторів.

   Всі права на роботи, надіслані на Конкурс, переходять до організаторів Конкурсу. Роботи не підлягають поверненню авторам.  Роботи можуть бути використані в редакціях журналів для виготовлення друкованих матеріалів та тиражування, висвітлені на сайті УДІКС та УТОПІК, при організації конференцій, семінарів, нарад, презентацій, виставок для реалізації на благодійних аукціонах, транслюванні на телебаченні, а також для передачі в дитячі будинки, реабілітаційні центри, соціальні заклади тощо.

Витрати, пов’язані з виконанням та надсиланням робіт, з отриманням дипломів та подяк, з проїздом на відкриття виставки здійснюються за кошт учасників або меценатів.

P.S. у всіх матеріалах, що направляються, обов’язково вказувати назву області.

Додаток:

1. Положення про Всеукраїнський конкурс творчих робіт.Етикетка

2.Форма Заявки на участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Збережемо спадщину – збережемо Україну» на 1 стор

3.Форма етикетки на 1 стор.

4. Інформаційний лист конкурс.

Голова Товариства,

кандидат історичних наук,                                                 

Заслужений працівник культури України                                       М.І.Бур’янова


ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідання Колегії Головної ради ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

12 листопада  2019 р.

о 16-00 год.

  1. Щодо принципових архітектурних рішень проекту реставрації пам’ятки архітектури місцевого значення – будинку контори єврейського кладовища по вул.Мельникова, 44.

Доповідає: член Колегії Товариства Юрченко Сергій Борисович.

  1. Щодо стану збереження пам’яток культурної спадщини Національного історико – етнографічного заповідника «Переяслав».

Доповідає: Голова ГО «Громадська рада Переяслава» Кабанець Валерій Григорович.

  1. Щодо необхідності створення каталогу пам’яток архітектури Київської області.

Доповідає: член Колегії Товариства Биков Іван Юрійович.

  1. Різне

 

Голова Товариства,

кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

М.І. Бур’янова                                                                     

Відповідальний секретар ГО «УТОПІК», кандидат історичних наук

А.О. Горькова

 


3 жовтня 2019 р. о 11.00

в залі засідань Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (2 поверх) відбувся захист дисертації

 

МУРАВСЬКОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ

«Музеї закладів вищої освіти Західної України у контексті історичного розвитку (ХІХ – поч. ХХІ ст.)»,

поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю

26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство.

 

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Гріффен Леонід Олександрович.

Офіційні опоненти:

Маньковська Руслана Вікторівна, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України;

Рижева Надія Олександрівна, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та археології Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського;

Вербицька Поліна Василівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка».

IMG-8add2ded5c2b5ea1d4e9407c8c7b6969-V IMG-c57cad46fc5f5aae2025eadddd6504f1-V IMG-0b7d61151c9a227c84556645b5219496-V


Наукова конференція «Спеціальні історичні дисципліни в контексті «речового» та «візуального» поворотів європейської гуманітаристики»

IMG-9d6bd7e9a6da3abca883c002964bd8dc-V4 жовтня 2019 року відбулась наукова конференція, присвячена сучасному стану та імовірним перспективам/проблемам розвитку спеціальних історичних дисциплін.

Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Інститут археології НАН України, Центральний державний історичний архів України, Центр пам’яткознавства НАН України та Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Центральний державний кінофотофоно архів України імені Г.С. Пшеничного, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей історії України.

Сучасний стан та імовірні перспективи/проблеми розвитку спеціальних історичних дисциплін вимагають спеціального обговорення. Пропонована науковій спільноті тема конференції «Спеціальні історичні дисципліни в контексті «речового» та «візуального» поворотів» передбачає обговорення як теоретико-методологічних, так і практичних проблем, з якими стикаються фахівці зі спеціальних історичних дисциплін, особливо у звʼязку зі зростанням дослідницького інтересу до матеріальних та візуальних джерел у контексті так званих «речового» та «візуального» поворотів в європейській гуманітаристиці.

Програма


Вітаємо новий склад членів Спеціалізованої вченої ради Д.38.134.01 та майбутнього доктора історичних наук за спеціальністю 26.00.05. – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. Бажаємо плідної співпраці!

IMG_20190910_17165610 вересня 2019 р. о 14.00

в залі засідань Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (2 поверх) відбуся захист першої докторської дисертації

 Дисертант

МАШТАЛІР  ВАДИМ  ВІТАЛІЙОВИЧ

на тему:

«Військово-історичне музейництво в Україні: передумови, становлення та розвиток

(кінець ХІХ – початок XXI століть)»,

поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю

26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство.

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Гріффен Леонід Олександрович.

Офіційні опоненти:

Даниленко Віктор Михайлович, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України другої половини XX століття Інституту історії України Національної академії наук України;

Пустовалов Сергій Жанович, доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв;

Фурман Ігор Іванович, доктор історичних наук, доцент, начальник кафедри історії війн і воєнного мистецтва Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

 


Сівер-Етно-Фест – 2019

6 вересня 2019 року Національний заповідник «Глухів» спільно з Центром пам’яткознавства Національної академії наук України та Українським товариством охорони пам’яток історії і культури провели Другий фестиваль етнокультури та народних промислів «Сівер-Етно-Фест – 2019». Взагалі ідея проведення фестивалю на українсько-російському прикордонні, з метою підтримки та пропагування національної нематеріальної культурної спадщини, нележить керівнику Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК Сергію Зозулі.

  

  

Цьогоріч на «Сівер-Етно-Фесті» були представлені етнолокації українських промислів та автентичних ремесел, а саме: гончарство, ковальство, лозоплетіння, різьбярство, ткацтво, килимарство, малярство, витинанка, вишивка та ін. Відвідувачі та шанувальники народних традицій мали можливість отримати майстер-класи із помелу борошна на відновлених автентичних кам’яних жорнах і випіканням традиційного хліба; майстер-класи для дорослих і дітей із гончарства, ковальства; майстер-клас із прасування рубелем та прання праниками; ознайомитися із особливістю зважування вагами XIX ст.; із давніми традиціями бджолярства; технологією національної кухні народів, що населяли територію історичної Чернігово-Сіверщини. Були також організовані виставки-продажі робіт майстрів народних ремесел.

  

У «Сівер-Етно-Фест – 2019» взяли участь професійні та аматорські фольклорні вокальні та танцювальні колективи із Глухова та Глухівського району, Путивля, Шостки, Ямполя, Кролевця, Конотопа, Сум, Батурина, Ніжина й Ніжинщини; Макіївки, Мрина та Плоского Носівського району Чернігівської області, Києва тощо.

  

Одним із найбільш пам’ятних для учасників та гостей фестивалю став зірковий виступ на сцені Заповідника Народного артиста України, знаного кобзаря, лідера музичного гурту «Хорея козацька» – Тараса Компаніченка (м. Київ).

  

Організатори та співорганізатори «Сівер-Етно-Фест – 2019» дякують усім, хто своєю участю й особистим вкладом продемонстрував любов до Сіверщини, до міста Глухова, до автентичних українських традицій. Чекаємо на вас у 2020 році у Глухові на Третьому фестивалі «Сівер-Етно-Фест – 2020»!

  

https://nz-hlukhiv.com.ua/novini/siver-etno-fest-2019-2.html


«СіверЕтноФест-2019» на українсько-російському прикордонні

2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_01 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_02 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_032019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_072019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_06 2019_09_06_Глухів_Фестиваль СіверЕтноФест_фото_05

Минулого року Національний заповідник «Глухів» спільно з Центром пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії і культури у 2018 р. започаткували проведення фестивалю етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест», який покликаний підтримувати та пропагувати національну нематеріальну культурну спадщину. Фестиваль проходив на території пам’ятки історії та архітектури «Садибний будинок Кочубеїв» у м. Глухові, яка у цей день перетворилася на живий майданчик, де проводилися майстер-класи і виставки-продажі робіт майстрів народних промислів і ремесел, виступи аматорських і професійних вокальних колективів і сольних виконавців, пізнавально-розважальні заходи, дегустація страв національної кухні, приготовленої працівниками Національного заповідника «Глухів».

6 вересня 2019 року відбудеться II Глухівський фестиваль етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест – 2019».

Формат Фестивалю передбачає:

  • етнолокації та проведення майстрами історичної Чернігово-Сіверщини майстер-класів народних автентичних промислів: гончарства, ковальства, лозоплетіння, різьбярства, ткацтва, килимарства, малярства, витинанки, вишивки тощо;
  • представлення традицій вітчизняного бджолярства;
  • демонстрацію технологій національної кухні народів, що населяють територію історичної Чернігово-Сіверщини;
  • організацію виставок-продажів робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;
  • виступи просто неба творчих вокальних і танцювальних колективів та сольних виконавців.

Цього року плануються окремі локації з ковальського мистецтва, ткацтва, гончарства, різьбярів по дереву; справжньою родзинкою стане демонстраційний майстер-клас із помелу борошна на відновлених автентичних кам’яних жорнах і випікання традиційного хліба від Національного-історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (м. Батурин).

Також до виступів вокальних етноколективів і сольних виконавців додадуться виступи танцювальних етноколективів; хедлайнером виконавської частини фестивалю буде знаменитий кобзар, лідер музичного гурту «Хорея козацька», народний артист України Тарас Компаніченко (м. Київ).

Загалом, очікуються учасники фестивалю із Глухова та Глухівського району, Путивля, Шостки, Ямполя, Кролевця, Конотопа, Сум, Батурина, Ніжина й Ніжинщини; Макіївки, Мрина та Плоского Носівського району, Чернігова, Києва тощо.

Тож, Національний заповідник «Глухів» і Центр пам’яткознавства НАН і УТОПІК запрошує всіх поціновувачів національної автентики, шанувальників народних традицій, етномистецтва загалом до давнього Глухова – колишньої столиці України-Гетьманщини. В нинішніх умовах військового протистояння на сході України, окупації частини нашої держави Російською Федерацією, етнофестиваль в українському Глухові покликаний зберігати та популяризувати на північно-східному українсько-російському прикордонні національну нематеріальну культурну спадщину, сприяти формуванню загальнонаціональної ідентичності, вчити знати й любити Україну.

Офіційне відкриття Фестивалю о 10-й ранку 6 вересня 2019 р. на території Музею археології Національного заповідника «Глухів» (територія пам’ятки архітектури «Садибний будинок Кочубеїв») (м. Глухів Сумської обл., вул. Т. Шевченка, 30, Національний заповідник «Глухів»; маршрутка від автостанції – № 6, зупинка «Національний заповідник «Глухів» або пішки (1 квартал, біля 300 м) від Глухівського міського краєзнавчого музею – зупинка міжміського автобусу на вимогу біля музею).

Заявки на участь у фестивалі подаються до оргкомітету за тел. +380-5444-23557 (Жукова Світлана Петрівна), +380-66-7854333 (Савицька Людмила Іванівна), або на е-mail: dikz@ukr.net

Офіційний веб-сайт Національного заповідника «Глухів»: https://nz-hlukhiv.com.ua


ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ ВНЕСЕНО 12 ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 12 об’єктів культурної спадщини національного значення

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 12 об’єктів культурної спадщини за категорією національного значення. Відповідну постанову схвалено на засіданні Уряду 21 серпня.

А саме, це: 4 об’єкта культурної спадщини  Дніпропетровської області –   Будинок громадського зібрання(1912 рік, м. Дніпро,вул. Воскресенська, 6), Будинок міської управи (1903 рік, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 47), Будинок земської лікарні (1837-1845  роки, м. Дніпро, пл. Соборна, 14), Вознесенська церква (1824 рік, с. Семенівка Криничанського району); 6 об’єктів  у  Львівській області –  Будинок канцелярії Галицького сейму (1907 – 1909 роки, м. Львів, вул. Листопадового чину, 5а), Адміністративний будинок (1886 – 1887 роки, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16),Будівля Галицького сейму (1877 – 1881 роки, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 9), Каплиця св. Параскеви  (1739 – 1741 роки, с. ПідкаміньБродівськогорайону), Монумент (XVII століття, с. Новий Милятин Буського району), Каплиця Богоявлення Господнього(1600 рік,1762 рік, с. Новий Став Кам’янка-Бузького району); Палац (об’єм фасадної будівлі) у місті Одеса (1829-1830 роки, середина ХІХ століття, 1949 – 1953 роки,Приморський бульвар, 9) та Житловий будинок «Слово» у місті Харкові (1926-1929 роки, 1930 – 1996 роки, вул. Культури, 9).

«У 2017 році, після довготривалого блокування, Міністерству культури вдалося відновити наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток, і за цей час до нього було внесено сотні  пам’яток за категорією як національного, так і місцевого значення. Завдяки цьому унікальні об’єкти були врятовані від руйнації або непрофесійної,  вандальної реконструкції. Ми молода держава, але з тисячолітньою історією, і ті пам’ятки,  які в нас є,  дають нам великі сенси та усвідомлення  свого славного історичного  коріння, саме тому дуже важливо зберегти цю культурну спадщину для наших нащадків» , – наголосив Міністр культури України  Євген Нищук.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245506385&cat_id=244913751


IMG_0856Kолектив ГО «Українське товариство охорони пам’яток та культури» та Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК з глибоким сумом сприйняв скорботну звістку про раптову передчасну смерть нашого колеги, голови Донецької обласної організації ГО «УТОПІК», завідувача Бахмутського відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, відомого археолога, музеєзнавця, краєзнавця Сергія Йосиповича Татаринова.

Висока професійна майстерність Сергія Йосиповича, його життєва мудрість, організаторський талант назавжди лишаться у вдячній пам’яті українських істориків та пам’ятокзнавців високими зразками для наслідування.

Висловлюємо щирі, глибокі співчуття рідним і близьким.

Бібліографія та біблографічний покажчик наукових та науково-популярних праць Татаринова Сергія Йосиповича


У КИЄВІ ВІДКРИВСЯ ПЕРШИЙ В УКРАЇНІ ІННОВАЦІЙНИЙ МУЗЕЙ “СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ”

У Києві відкрився перший в Україні інноваційний музей історії, де минуле поєднується з сучасними технологіями. Тут представлені п’ять епох: стародавня історія (від трипільців до слов’ян); історія Русі (від княгині Ольги до короля Данила Романовича); козацька доба (від засновника традицій Запорізької Січі Байди Вишневецького до гетьмана Івана Мазепи); відродження нації і боротьба за незалежність (від УНР до героїчної оборони України в російсько-українській війні); сучасна Україна (відомі сучасники).

«Я дуже радий, що в Україні з’являються нові музеї. Цей унікальний сучасний музей, завдяки новим формам, використанню новітніх технологій дає можливість кожному відвідувачу повернутися в ту чи іншу історичну епоху. Через мультимедійні засоби кожен може відчути себе причетним до важливих історичних подій та національних героїв України, пережити незабутні емоції», – говорить Міністр культури України Євген Нищук.

До уваги відвідувачів – 100 фігур видатних українців. Над кожною фігурою працювала ціла команда вчених, скульпторів, костюмерів, дизайнерів, перукарів, візажистів, та професійних зброярів.

У музейному просторі розміщено 25 сюжетних композицій, де кожну інсталяцію супроводжує інтерактивний аудіо та відео контент, запахи, пристрої віртуальної реальності, що дає відвідувачу відчути атмосферу епохи, в якій він перебуває. Зовнішній вигляд історичних постатей, їхній вік та одяг відповідають тому часу, коли відбувалась подія, показана в сюжеті, або тому періоду, коли вони були на піку своєї слави чи в період найбільшого піднесення.

Музей також обладнаний дитячий простором – у кожній експозиції є контент, що цікаво читається та легко запам’ятовується дітьми, у кожному сюжеті museumSelfie та 24 діорамами в форматі 3D.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245502962&cat_id=244913751


Результати проведення Другого Всеукраїнського Музейного Форуму

3-5 липня 2019 року в місті Переяслав-Хмельницький в Україні відбувся Другий Всеукраїнський Музейний Форум, на якому обговорювались актуальні питання розвитку музейної справи в нашій країні. Форум організований Переяслав-Хмельницькою міською радою разом з Центром пам’яткознавства НАН України і УТОПІК та рядом інших організацій на ознаменування 1112-ї річниці міста на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди».

На форум з’їхалося близько 120-ти музейників, науковців, освітян, мистецтвознавців,  представники органів державної влади. На урочистому відкритті заходу, яке відбулося в актовому залі Переяслав-Хмельницького державного університету імені Григорія Сковороди присутніх привітав проректор університету з науково-педагогічної роботи, кандидат педагогічних наук, доцент Валерій Троценко, заступник міського голови Валентина Губенко, заступник директора Центру пам’яткознавства, доктор технічних наук, професор Леонід Гріффен.

Захопливу виставку своїх робіт презентували батько Дацюк Вадим Броніславович разом із сином Віктором. Проект стосується човникових рейдів стратегічної авіації союзників по антигітлерівській коаліції в 1944 році, що ввійшли в історію під назвою “Операція “Френтік”. Загальний підхід до створення композиції – ” Від архівних фото – до сюжетів діарам”.

ІІ Всеукраїнський музейний форум тривав три дні. В перерві між секційними засіданнями музейники з інших міст мали змогу побувати в найпопулярніших музеях Переяслава (а їх, на хвильку, в місті аж 24! Й ще планується відкриття нових).   Неймовірний музей Т. Шевченка, музей кобзарства, музей трипільської культури – це далеко неповний перелік музейної скарбниці Переяслава, що її змогли побачити музейники. Найбільш відважні навіть мали змогу зіграти на музичних інструментах в музеї кобзарства та загадати бажання, кинувши монетку в таємне місце музею археології Переяслава. Фінального дня форуму музейники відвідали переяславський скансен, на території якого розміщуються зразки жител, храмів та предметів матеріальної культури Середньої Наддніпрянщини з часів первісної людини й до поч. ХХ століття.

ІІ Всеукраїнський музейний форум став місцем, де музейники зі всієї України отримали спробу найти шляхи вирішення низки проблем, що стоять на шляху збереження та популяризації пам’яток минулого. Форум не був би можливим без енергійності і наполегливості корифеїв музеєзнавства і пам’яткознавства Гріффена Леоніда Олександровича, Константинова Володимира Олександровича та міської ради м. Переяслава-Хмельницького.

Першого дня форуму також відбулась цікава екскурсія-ознайомлення з творчими доробками учасників Всеукраїнського пленеру 2019 року “Червень у Переяславі”.

Близько 60 дітей міста взяли участь у майстер-класах, організованих науковцями НІЕЗ “Переяслав” та учасниками форуму.

21-300x19915-300x22512-300x2258-300x225DSC_0122-1-300x199 DSC_0128-300x199

 


Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК

Інститут досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва НАНУ

ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»

Академія інженерних наук України

Академія наук вищої освіти України

Асоціація працівників музеїв технічного профілю

Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ»

Музей історії ПрАТ «НКМЗ»

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ №1

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь в роботі 18-ої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки», присвяченій 85-річчю ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод». Конференція відбудеться 26-28 вересня 2019 р. в м. Краматорську.
Розпорядок роботи конференції:
26 вересня. 9-00 – 12-00 Заїзд учасників і поселення. 11-00 – 12-00 Реєстрація учасників. 12-00 – 13-00 Екскурсія по заводу. 13-00 – 14-00 Обід. 14-00 – 17-00 Відкриття конференції. Пленарне засідання. 17-30 – 19-30 Товариська зустріч.
27 вересня. 9-00 – 12-30 Екскурсія в Святогірську Лавру. 12-30 – 13-30 Обід. Повернення до Краматорська. 14-00 – 17-00 Секційні засідання.
28 вересня. 9-00 – 12-00 Підведення підсумків. 12-00 – 15-00 Екскурсія по музеях міста. З 15-00 Від’їзд учасників.
Для своєчасного формування програми конференції і завчасного видання її матеріалів заявку на участь (форма заявки додається, ім’я файлу, напр., «Петренко. Заявка») і текст доповіді (три сторінки в редакторі Word кегель 14 через 1 інтервал, ім’я файлу, напр., «Петренко») просимо надати в Оргкомітет не пізніше 30 червня 2018 року за адресою lagrif@i.ua. Просимо не використовувати спеціальне форматування.
Запрошення на конференцію буде надіслано після отримання заявки.
Телефони для довідок: 066-800-18-83; 067-407-65-76.

З повагою

Голова Оргкомітету,
Заслужений діяч науки
і техніки України,
д.т.н., професор Гріффен Л.О.

Заявка
на участь в 18-ій Всеукраїнській конференції
«Актуальні питання історії науки і техніки»
26-28 вересня 2019 р. в м. Краматорську

1. П.І.П.

2. Вчене звання, ступінь

3. Посада

4. Місце роботи

5. Адреса

6. Телефон, факс

7. E-mail

8. Тема доповіді

9. Потреба в житлі (так, ні)


Всеукраїнська науково-практична конференція «Усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького: історія, міфи, сучасний стан»

2KonfBohdanHmeln2019

8 липня 2019 року за участю провідних істориків, археологів, теологів, геофізиків, етнологів та музеєзнавців України відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького історія, міфи, сучасний стан». Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут археології НАН України, Православна Церква України, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Громадська організація «Фонд Великий Льох», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

 


Резолюція Круглого столу, присвяченого темі «Розвиток урочищ Китаєво, Болгарське, Самбурки з погляду громади, її інтересів та перспективи розвитку міста»

Громадська організація

Спадщина КИТАЄВА

Тел. +380 050 854 36 46                     korbuddecor@gmail.com

Ми, учасники круглого столу, усвідомлюючи важливість збереження культурної, історичної, природної спадщини, якими є вищеозначені урочища. А також занепокоєні тим, що на даний час відсутня чітка державна політика щодо збереження і розвитку даної території, 

Дійшли висновків:

  1. Прискорити розробку, погодження та затвердження облікової документації на об’єкти (городище, курганні могильники, печери, а також територію посаду площею 35 га, Свято-Троїцький монастир).
  1. Ініціювати створення Робочої комісії для розроблення Програми сталого розвитку урочищ Китаєво, Болгарське, Самбурки на основі та з урахуванням історико-культурного, природного потенціалу територій та інтересів громади.

  1. Звернутись з клопотанням проти забудови до вищеозначених урочищ, поки Комісія не підготує висновки і не будуть проведені громадські обговорення.

  1. Провести загальні збори місцевих громад щодо створення Асоціації громадських організацій і об’єднань самоврядування Голосіївського району з подальшим розширенням членів.

  1. Підготувати клопотання у вигляді Додатку про сприяння римсько-католицькій громаді Києва у вирішенні справи щодо відродження храму-костьолу св. Миколая у м. Києві.

  1. Кожному з представників присутніх організацій надати свої пропозиції, а також призначити своїх представників для Робочої комісії згідно з п.2 в якості Додатків до 20.07.19р.

Прийнято 20 червня 2019 року

Учасники круглого столу:

  1. Настасенко О.Г – голова Голосіївської РДА

  1. Поживанов М.А – громадський діяч.

  1. Миколаєнко Ю.І – керівник міського штабу ПП «Сила і честь».

  1. Прокопів В.В – заступник міського голови, секретар КМР, депутат Київради VII–VIII скликань.

  1. Парцхаладзе Л.Р – заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ.

  1. Полуйко В.Ю – заступник міністра екології та природних ресурсів.

7.Мальований А.М – начальник управління екології та природних ресурсів.

8.Епіфанов О.В – начальник управління охорони культурної спадщини.

  1. Никоряк О.Д – директор Департаменту охорони культурної спадщини.

  1. Чабай В.П – директор Інституту археології НАН України.

11.Олейник О.П – віце-президент Національної спілки архітекторів.

  1. Муха В.В – голова Комісії КМР з питань культури, туризму та інформаційної політики.

  1. Міщенко О.Г – голова Комісії КМР з питань містобудування, архітектури і землекористування.

  1. Свістунов О.В – директор Департаменту містобудування і архітектури.

  1. Бур’янова М.А – голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури.

  1. Ізотов А.О – керівник відділу регіональних досліджень архітектурної та містобудівної спадщини та розвитку історичних територій «УкрНДІпроектреставрація».

  1. Чорнобров О.Ю – в.о. директора НПП «Голосіївський».

  1. Фролов А.О– голова КМЦ Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

  1. Дюжев С.А – архітектор, розробник Генплану 2020.

  1. Сердюк О.М – директор ГС «КМО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури».

  1. Погребинський М.П – кореспондент в газеті «Сільські вісті» та Всеукраїнський журнал «Корупціонер в Україні», голова ГО «Екозагін».

  1. Хрутьба А.А – еколог.

  1. Могильний Г.- громадський діяч.

24 .Дегтярук В.І – голова ОСН «Вуличний комітет «Вулиця Ягідна (Самбурки)»

  1. Дерипапа В.В –голова ГО «Китаєве».

  1. Сєров О.В –археолог.

  1. Корженевський С.В – голова ГО «Спадщина Китаєво»

Коментарі і додатки від учасників круглого столу.

 Додаток 1

Коментарі, археологічний аспект:

Китаївське давньоруське місто являє собою досить складну поселенську структуру. Городище займає поверхню та відроги китаївської гори з ділянками пласких верхівок, оточеної з півночі та північного заходу та заходу улоговиною Китаївського струмка, з півдня та південного заходу – глибокими ярами, а зі сходу долиною р. Дніпро. Дослідники ототожнюють городище з містом Пересічен, яке згадується у літописі під 1154 та 1161 р. З півдня та південного заходу від городища знаходяться дві курганні групи поховань, які являли собою некрополь цього давньоруського міста. На початку ХVІІІ ст. навпроти городища на іншому березі струмка виникає Свято-Троїцька Китаївська пустинь, печери якої розташовані на схилі городища з його західного боку. Інша група печер знаходиться в ур. Виноградному за 0,65 км на південний захід від городища.

         Біля підніжжя городища на протилежному лівому березі струмка (зараз його перетворено на каскад ставків, що впадає у Дніпро), розташоване селище-посад. У 1960–70-х рр. експедицією Інституту археології під керівництвом І.І. Мовчана тут було закладено розвідкові шурфи, які дали можливість визначити наявність культурного шару давньоруського часу. Встановлено, що на значній площі селища-посаду товщина культурного шару сягає близько 50 см. Археологічні розвідки 2017 р. на північному-заході та заході від городища підтвердили думку про те, що саме тут розташовувався неукріплений посад давньоруського Пересічена. Досліджено залишки житлових та господарських споруд, зібрано велику колекцію артефактів давньоруського часу, в тому числі хрест-енколпіон та молівдовул. Встановлено чіткі межі розповсюдження культурного шару на поселенні.

З археологічної точки зору, вказаний посад разом з городищем та курганними могильниками є складовою частиною великого археологічного комплексу, пов’язаного с функціонуванням давньоруського міста Пересічен.

Необхідне скласти відповідну облікову документацію, яка окрім пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» (постанова КМУ № 928 від 03.09.2009, охоронний № 260026-Н), буде включати всі археологічні пам’ятки Китаївського археологічного комплексу (городище, два курганних могильника, поселення, печерні комплекси тощо). Для цього необхідно провести масштабні археологічні розвідки по всій території, зазначеній в резолюції.

 


Градостроительное преступление: как «осваивают» деньги на строительстве мемориала Голодоморов в Киеве

Сегодня активно ведется строительство второй очереди Мемориала памяти жертв голодоморов в Парке Славы рядом с Киево-Печерской лаврой (первая очередь – Свеча памяти — там же). Специалистов и киевлян удивляет многое: нарушение законодательства об охране культурного наследия – склоны Днепра, историческая местность (охраняемая ЗУ зона); строительство ведется в буферной зоне Киево – Печерской лавры (охраняемая ЮНЕСКО зона), инженерная геология участка строительства (слабые оползнеопасные водонасыщенные грунты) и, конечно, стоимость строительства – около 1, 4 млрд грн.

Площадь сооружения 15086 кв. метров. Стоимость 1 кв. метра общей площади подземного трехэтажного здания составляет около 92,8 тыс грн. (в элитных клубных домах в центре Киева – 3,5 – 4 тыс. грн). Еще один вопрос: насколько было необходимо разворачивать дорогостоящее строительство при огромном количестве плохо обеспеченных людей в стране? Кому нужно это строительство? Создается впечатление о циничном «освоении» чиновниками денег из госбюджета.

Три этажа под землей – так будет выглядеть Мемориал жертвам голодоморов на поверхности. Для того, чтобы не раздражать ЮНЕСКО сверху крыша покрывается дерном. Вид со стороны Свечи памяти.

Задумывая строительство второй очереди Мемориала памяти жертв голодоморов, автор проекта архитектор Миргородкий вначале 2017 года сообщал о сумме 500 млн грн, но высказывал мысль о возможном увеличении стоимости из-за строительства на склонах.  21 ноября 2017 года премьер-министр Украины Владимир Гройсман в эфире телеканала «Прямой» сообщил, что стоимость второй очереди Мемориала памяти жертв голодомора обойдется в 700 миллионов гривен. В декабре 2018 г. Кабмин увеличил финансирование строительства до 1 млрд 183 млн грн. Еще 175, 5 млн было выделено на реконструкцию «Свечи памяти» (первая очередь мемориала). Сегодня уже известна сумма в 1 млрд 400 млн грн. Думаю, что это не конец.

СТРОИТЕЛЬСТВО «СВЕЧИ ПАМЯТИ» — ОПЫТ НИЧЕМУ НЕ НАУЧИЛ

Строительство Свечи памяти (первой очереди строительства Мемориала) с обширным подземным помещением (т.н. «склепом») для демонстрации фильмов сопровождалось коррупционными скандалами: в 2008 г. (начало строительства) было обнаружено повышение стоимости строительных работ и операций с бюджетными средствами на сумму 3 млн. грн.  В конце ноября 2011 г. «Обозреватель» опубликовал статью «Мемориал жертвам голодомора: ни дня без скандала».
Статья все о том же: о значительном превышении сметы, о хищениях государственных средств.
Счетная палата Украины заявила, что на строительство памятника было потрачено в 5 раз больше средств, нежели это предусматривалось проектной документацией и запланированными бюджетными ассигнованиями. Кроме воровства, увеличению стоимости строительства способствовали очень сложные геологические условия – слабые обводненные оползнеопасные грунты. Строить тяжелые массивные сооружения на склонах нельзя! Это очень дорого и опасно.

Предостережения об опасности оправдались. Сегодня Свеча памяти и подземное помещение под ней находятся в аварийном состоянии. Стены пропитаны влагой, на них развился грибок, людям находиться в помещениях нельзя. Так что выделение 175,5 млн грн на реконструкцию оправдано – другого способа сохранить памятник нет.

Свое мнение о месте строительства второй очереди Мемориала высказал в 2009 году ученый — гидрогеолог Института геологии НАН Украины Вадим Рыбин: «Особую опасность представляет участок, расположенный ниже по склону, на котором планируют возвести здание музея (вторая очередь Мемориала – авт.)  Он находится в т. н. оползневом цирке. При этом собираются вырубить удерживающие склон деревья. Я уверен, что даже комплекс гидрогеологических сооружений не сможет остановить оползневый процесс. Строить что-либо на этих склонах категорически нельзя — это чревато серьезными последствиями.
Однако все же в случае строительства здания музея на склоне ниже Свечи его придется капитально укреплять, а такие работы вполне могут потянуть на миллиард гривен без каких-либо гарантий того, что ступени лестницы не поплывут сразу же, и здание простоит долго. Правильнее было бы выбрать для сооружения музея другую, не такую сложную в оползневом отношении площадку».

Рыбин назвал предполагаемую сумму затрат только на укрепление склонов, без гарантий устойчивости склонов и самого здания при курсе доллара к гривне 7.7 — почти 130 млн долларов. Сегодня, при курсе доллара 26.1 суммы в 1 млрд 400 млн грн (54 млн долларов) явно не хватит на то, чтобы удержать здание в оползнеопасном цирке. Сегодня понятно: если мемориал построят, то затем ежегодно начнут выделять деньги из госбюджета на укрепление того, что построили.

После выхода в свет в октябре 2016 г. Постановления Кабмина № 754  о начале подготовительных работ к строительству второй очереди мемориала, киевская власть быстро откликнулась выделением Киевсоветом 22 ноября 2016 года  огромного по размерам (4,42 га) земельного участка для его строительства.

В пояснительной записке были перечислены все охранные статусы участка, но на это никто не обратил внимания. Детальный план территории отсутствовал.

Депутаты проголосовали «за».

ОТВЕТ ЮНЕСКО НЕ ОДНОЗНАЧНЫЙ

Отведенную ему роль сыграло и Министерство культуры. В ЮНЕСКО была направлена информация о планировании строительства рядом с Киево-Печерской лаврой второй очереди мемориала. Министр Нищук сообщил прессе о том, что все условия экспертов министерством выполнены. Я попросила Минкультуры прислать мне текст ответа ЮНЕСКО.

Представители ЮНЕСКО постоянно напоминают Киеву, что в охранной зоне памятника мирового наследия — Киево-Печерской лавры не следует строить сооружения, нарушающие хрупкое равновесие днепровских склонов и «конкурирующие» с сооружениями лавры в панораме города. В проекте Миргородского здание «утоплено» в ложбине, а крыша покрывается дерном – не конкурирует. Но что будет со склонами?!

Я не знаю, что именно (какие документы, чертежи) послал министр культуры в ЮНЕСКО, но ответ на послание не такой однозначный, как это представлено Нищуком. В разделе «Оценка и комментарии» текста ответа отмечается, что масштаб поданной документации не дает возможности ИКОМОС (Международный совет по сохранению памятников и достопримечательных мест) полностью и детально оценить архитектурное качество запланированного строительства (использование конструкций, материалов, систему обслуживания зеленых насаждений и др.). Было бы целесообразно иметь изображения фасадов зданий (значит, их нет – авт.) и что очень важно, вид сверху — крышу следует рассматривать как пятый фасад. Далее указывается, что наличие подземных сооружений может привести к необходимости строительства специальных объектов (труб, вытяжек и др.). Как они будут выглядеть, не ясно. В заключительной части выводов, ИКОМОС предлагает Украине до реализации проекта предоставить ИКОМОС дополнительные чертежи и технико-экономические расчеты, а местным органам власти уделить особое внимание, как самому проекту, так и его реализации. К сожалению, в документе ничего не сказано о «хрупком равновесии днепровских склонов». Но у меня есть сомнения в правильности и полноте присланного перевода.
Наши чиновники восприняли ответ ИКОМОС как одобрение и быстренько взялись за дело. Но киевские склоны могут разрушить это сооружение, как и «склеп» Свечи памяти.

НЕМНОГО ОБ ИСТОРИЧЕСКОМ ЗНАЧЕНИИ ТЕРРИТОРИИ ПАРКА СЛАВЫ

Территория Парка Славы – это место расположения древнего села Берестове, в котором располагалась загородная резиденция Князя Владимира. Историки сообщают, что князь жил в двухэтажном каменном доме. Впоследствии здесь располагались резиденции и усыпальницы многих киевских князей, в том числе основателя г. Москвы Юрия Долгорукого. Каменная Спасо-Преображенская церковь была построена в конце XI – начале XII столетия. Сегодня она называется Церковь Спаса на Берестове. Церковь — выдающееся произведение киевской архитектурно-строительной школы времен Руси и один из пяти древнейших храмов Киева.

Вся территория Парка Славы должна оставаться охраняемой ЗУ и неприкосновенной. Но, для чиновников, не ценящих историю, это место является ценным ресурсом для самопиара и «освоения» денег.

Строительство второй очереди Мемориала ведется полных ходом, но ничего не слышно об археологических раскопках. Если они были, то неужели археологи ничего не нашли?!

«Освоение» денег из бюджета (местного и государственного) на строительстве различного рода сооружений часто практикуется в Украине и является чудовищным проявлением коррупции государственных и местных органов власти.

Примером масштабного «освоения» денег госбюджета является строительство автомобильно-железнодорожного «Моста Кирпы», когда в 2004 г. под выборы для Януковича было открыто финансирование и строительство по проекту, не прошедшему госэкспертизу, что привело к возведению 7 аварийных опор. Строился (и ремонтировался) мост около 9 лет. Периодически открывался премьер-министром Азаровым. Мост до сих пор не принят госкомиссией в эксплуатацию. Стоимость его фантастическая – около 11 млрд грн (примерно 1 млрд евро), при этом его невозможно нормально эксплуатировать. Максимум, что может по нему передвигаться – это иногда 5 вагонов электрички на медленном ходу и легковые автомобили. Вопрос был всеми правительствами «замят». Журналист Денис Казанский сравнил стоимость строительства уникального Виадука Мийо во Франции, проложенного через долину реки Тарн и «Моста Кирпы». Виадук Мийо стоит 400 млн евро.

Строительство Подольско-Воскресенского моста в Киеве из этой же серии. Оно ведется уже много лет. Периодически выделяются деньги, которые «пропадают».

Недавний пример – строительство ускоренными темпами веломоста Кличко между двумя старинными парками – Владимирской горкой и Крещатым киевскими чиновниками и застройщиками из городского бюджета за 470 млн грн. Сейчас госэкспертиза пытается выяснить, откуда взялась такая сумма? В 2017 году, говоря о строительстве веломоста, чиновники сообщали о стоимости строительства в 70 – 80 млн грн. Мост не введен в эксплуатацию, но уже открыт для посетителей. Внизу на склонах под мостом остались не убранными части железобетонных конструкций с открытой арматурой. Разрушается лестница, ведущая к памятнику Крещения Руси (Магдебургскому праву).

Интересно, откуда возьмутся огромные средства на строительство (на медицину, образование, зарплаты бюджетникам и пенсии их нет), и что дальше ждет проект строительства второй очереди Музея Голодомора, который собираются открыть примерно через год – к 85 годовщине трагических событий? Поживем – увидим. Интересно будет потом прочесть выводы Счетной палаты. Жаль живописные склоны – изуродуют же. И все «для освоения» средств.

Ирина Карманова

https://dengi.informator.ua/2019/06/25/gradostroitelnoe-prestuplenie-kak-osvaivayut-dengi-na-stroitelstve-memoriala-golodomorov-v-kieve/ fbclid=IwAR16AcQFq_9jje49tJ5IWALU9fMzRJVIPlQ_j7ZaVr1nDZ-4OP2uYE1bfZs