ПОСТАНОВА

Пленуму Головної ради

 ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»

 м. Київ                                                                                       20 грудня 2019 року

 

Актуальні проблеми збереження культурної

спадщини України та шляхи їх вирішення

 

Збереження культурної спадщини – це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження,  утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів  культурної спадщини (ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Ці питання держава не зможе вирішити без партнерства з громадськими організаціями. Однією із найпотужніших і найвідданіших пам’яткоохоронній справі організацій є Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (далі – Товариство).

На території України знаходиться понад 140 тис. різночасових пам’яток культурної спадщини, які репрезентують її багатонаціональну культуру як систему ціннісних орієнтирів суспільства та джерело самоідентифікації нашого народу. З них понад 10000 пам’яток (близько 7 відсотків) внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (далі – Реєстр). Занесення об’єктів культурної спадщини до Реєстру реалізується дуже повільно. Останнім часом ця процедура дещо спростилася,  однак залишаються  проблеми на регіональному рівні, оскільки місцева влада не завжди зацікавлена у внесенні об’єктів культурної спадщини до Реєстру.

Тільки на чверть населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, розроблені історико-архітектурні опорні плани, як складові генеральних планів.

Як показує моніторинг стану пам’яток археології, що знаходяться в правовому статусі земель історико-культурного призначення, вони  не обліковуються належним чином у Реєстрі. Самі пам’ятки (кургани, городища, поселення) не позначені охоронними знаками, а їх території та охоронні зони не винесені в натурі (на місцевості), що призводить до технічних помилок щодо закріплення меж земельних ділянок і сприяє нищенню цих  пам’яток або нерідко завдає їм нищівної шкоди. Масового характеру в країні з метою пограбування набули незаконні археологічні розкопки та скарбошукацтво так званих «чорних археологів» Ці несанкціоновані розкопки досягли загрозливого обсягу. Втрати   непоправні.

Значна кількість законів України, які безпосередньо регулюють питання  охорони та використання культурної спадщини  («Про культуру», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність»), не забезпечують досягнення поставленої мети щодо забезпечення її збереження.

Важлива проблема збереження культурної спадщини – невизначеність  зон охорони пам’яток, територіальних меж заповідників та неоформленість прав на володіння земельними ділянками, чим зумовлюється безконтрольне та безкарне нищення нерухомої  спадщини.

Загрозою збереження культурної спадщини є різні будівельні проекти,  які цілеспрямовано руйнують середовище пам’яток архітектури та містобудування, ведуть до нового хаотичного будівництва в історичних ареалах міст і селищ. У сучасних умовах набрали загрозливих масштабів руйнівні процеси у вигляді відпрацьованої системи  втручання в історичне середовище.

Великі виклики пам’яткоохоронній діяльності ставить процес децентралізації місцевої влади.

Відсутність чіткого розподілу повноважень у сфері охорони культурної спадщини і стратегії збереження надбання, а також професійно-обізнаної структури та системи аналізу, координації і контролю в цій сфері призвели до того, що  не створені умови для пріоритетного значення державної політики в сфері охорони культурної спадщини. Чинна система містить очевидні значні ознаки корупції.

Заслухавши та обговоривши доповідь Голови ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» Бур’янової М.І.,  Пленум Головної ради   Товариства

                                      ПОСТАНОВЛЯЄ:

  1. Підтримати постанову Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 995 щодо створення в системі центральних органів виконавчої влади окремих самостійних органів, які будуть реалізовувати державну політику в сфері охорони та збереження культурної спадщини, – Державної служби культурної спадщини України та Державної інспекції культурної спадщини України;
  2. Запропонувати керівництву Товариства докласти зусиль для забезпечення участі представників Товариства в роботі сформованих у найближчому майбутньому Громадських рад при новостворених центральних органах виконавчої влади (Міністерство культури, молоді та спорту; Державна служба охорони культурної спадщини; Державна інспекція культурної спадщини);
  3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією запровадити систему оцінки земельних ділянок, де знаходяться пам’ятки/об’єкти археологічної спадщини, у зв’язку з масштабною приватизацією сільськогосподарських земель. З цією метою  необхідно розробити і запровадити в практику пам’яткоохоронної діяльності  археологічну карту України з визначенням території і зон охорони пам’яток;
  4. Звернутися до голови Верховної Ради України та голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з наступним:  надати роз’яснення щодо обставин та законних причин зняття з розгляду «Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини» (реєстраційний № 0895 від 29.08.2019 р., колишній з/п № 8202 від 26.03.2018 р.), який пройшов перше читання; повернути згаданий законопроект на голосування в другому читанні до залу засідань Верховної Ради саме в тій редакції, яка була підтримана Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 02.09.2019 р.;
  5. Констатуючи катастрофічний стан української реставрації, зниження  її науково-методичного та фахового рівня, сприяти відновленню та застосуванню на практиці кращих надбань вітчизняної реставраційної школи та світових досягнень;
  6. Провести роботу з відновлення спеціальних науково-реставраційних майстерень в Товаристві та його місцевих підрозділах, де мають працювати фахівці-реставратори;
  7. Започаткувати створення Інтелектуального центру вироблення державної політики у галузі дослідження, реставрації та утримання пам’яток – державної бюджетної структури, яка б замкнула на собі комплекс наукових проблем охорони пам’яток – від дослідження  та видання монографій до реставрації;
  8. Сприяти Державі у залученні інвестицій в економіку країни шляхом подальшого розвитку туристичної галузі: консолідувати організації Товариства, його місцеві підрозділи з відомствами туристичної галузі з метою створення дієвої інфраструктури, формування іміджу України на міжнародній арені як країни з давніми історичними пам’ятками, народними традиціями;
  9. Узагальнити успішний досвід діяльності у сфері туризму Кам’янець-Подільської міськрайонної організації Товариства і рекомендувати поширювати його, в першу чергу, в історичних містах, які охоплені прокладеними туристичними маршрутами; запропонувати керівництву Товариства після створення Державного агентства розвитку туризму України налагодити з ним ефективну співпрацю, запропонувавши підтримку «культурного туризму» та екскурсійне супроводження фахівцями Товариства туристичних груп;
  10. Звернутися до Міністерства розвитку громад та територій України з проханнями: не затверджувати проект ДБНу про реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, оскільки в запропонованому документі містяться неприйнятні норми, які невиправдано ускладнять проведення елементарних ремонтних робіт; повернути згаданий проект ДБН на новий розгляд до Міністерства культури, молоді та спорту України;
  11. Колегії Головної ради Товариства впродовж наступного року провести вивчення питання «Про науково-методичну роботу та стан збереження предметів музейного фонду і об’єктів культурної спадщини Національного музею народної архітектури та побуту України у 2017-2019 роках»;
  12. Організаціям Товариства активніше залучати молодь до вивчення та популяризації культурної спадщини: сприяти участі у пам’яткоохоронних толоках, оглядах творчих робіт дітей та молоді під гаслом «Збережемо спадщину – збережемо Україну!»; розробити для шкільної молоді електронні книги-словнички «Пам’ятки історії. Знай та зберігай» як додатки до засобів мобільного зв’язку з окремими розділами регіонів, картами, туристичними маршрутами; розробити та сприяти введенню до шкільного курсу «Рідний край» окремого розділу «Пам’ятки історії та культури мого краю»; для студентської молоді (істориків, археологів, архітекторів, будівельників, мистецтвознавців, менеджерів та інших молодих спеціалістів) створювати при пам’яткоохоронних органах відповідні клуби, проводити воркшопи, освітні семінари.

 Сьогодні надзвичайно важливо поєднати зусилля держави і громадськості  для збереження культурної спадщини на засадах рівноправного і зацікавленого партнерства і спільної діяльності з  подальшого економічного, соціального і культурного розвитку країни.

Голова Товариства,кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України  М.І. Бур’янова     

Вчений секретар ГО «УТОПІК»,кандидат історичних наук А.О.Горькова