Підгірці в національній програмі “Велика реставрація”

В рейтинговому списку об’єктів-претендентів для проведення реставраційних і відновлювальних робіт на фінансування у 2021 році є комплексна реставрація з пристосуванням Замкового комплексу в Підгірцях з урахуванням пам’ятки архітектури національного значення – Палац Підгорецького замку (пам’ятка архітектури 1635-1640, 1779 рр.), пам’ятки архітектури національного значення  – Костел св. Йосифа (пам’ятка архітектури 1763 р.), пам’ятки архітектури національного значення – Гетьманський заїзд (пам’ятка архітектури кін. XVII ст.) та об’єкта культурної спадщини   Парку-пам’ятки  садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Підгорецький замок” у с. Підгірці, Бродівського району, Львівської області.

Замок споруджено протягом 1635-1640 рр. на місці старого укріплення, яке згадується у 1530 р. Будувався він під керівництвом відомих архітекторів Андре дель Акви і Гійома Левассера де Боплана за вказівкою тодішнього власника Бродів і Підгорець коронного гетьмана Станіслава Конецпольського — одного з найбільших магнатів Речі Посполитої.

Про призначення замку сповіщав напис латинською мовою на мармуровій таблиці при вході: “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок”. Саме для відпочинку і був споруджений замок у Підгірцях.

Впродовж віків замок відвідало чимало відомих осіб, зокрема були тут монархи: польські королі Владислав ІV і Ян Собеський, австрійський цісар Франц-Йозеф, російський цар Петро І, німецький кайзер Вільгельм. Розкіш внутрішнього оздоблення замку у поєднанні з його витонченою архітектурою та навколишньою природою справляли на відвідувачів неповторні враження. Чудові описи підгорецького ансамблю залишили француз де Алейрак, поляк Станіслав Освенцім, російський поет Федір Глінка та інші мандрівники.

У XVII-XVIII ст. замок зазнавав руйнувань та реконструкцій, кілька разів змінював власників. Один з них — Вацлав Жевуський — зібрав у замку велику колекцію цінних картин, книг, зброї, меблів. Тут була чудово оздоблена їдальня — величезний зал, прикрашений портретом гетьмана Конецпольського на стелі і цілою серією портретів державних і духовних діячів. Чорний мармуровий стіл, перевезений з Олеська, на якому хрестили короля Яна ІІІ, більярд і старовинне фортепіано додавали інтер’єру неповторної краси. Була в замку кармазинова кімната, а також китайський, золотий, дзеркальний, мозаїчний, зелений кабінети. Усі цінності, що зберігалися в кабінетах і залах відповідали їх назвам. Окрім цього, в замку був арсенал, величезна бібліотека та архів. Окремо зберігалися особисті речі короля Яна ІІІ Собеського і трофеї, здобуті у битвах Вацлавом і Северином Жевуськими.

У палаці відбувалися гучні забави, що тривали тижнями і на які з’їжджалася навколишня шляхта. Їх прикрашали феєрверки, військові паради та гарматні залпи. У замковому парку прогулювалися рідкісні птахи. До нашого часу птахи, як і розкішні замкові інтер’єри, на жаль, не збереглися. Але палац, незважаючи на свій жалюгідний стан, вражає красою.

У радянські часи його активно використовували як декорації, коли потрібно було показати Європу. Вітчизняні та іноземні кінематографісти облюбували Підгорецький замок. Тут знімались фільми: “Богдан Хмельницький”, “Потоп”, “Три мушкетери”, “Дике полювання короля Стаха”, “Помилка Оноре де Бальзака” та інші. У фільмі “Три мушкетери”, наприклад, замок “знімався” в ролі Лувру.

Має замок і свого привида — Білу Пані. Кажуть, це душа зведеної зі світу дружини Северина Жевуського. Працівники музею стверджують, що неодноразово бачили її у палаці. Востаннє її бачили під час реставраційних робіт у підземеллі одночасно троє осіб.

Неповторного вигляду замковому комплексу надає парк, у зелені якого потопають замок, заїжджий двір та ряд інших споруд. В давнину саме парк справляв на відвідувачів найсильніше враження.

До замкового комплексу належать костел св. Йосифа (1763), заїжджий двір (кін. XVII ст.) з сонячним годинником та замковий парк зі спорудами (XVII-XVIII ст.). Неподалік від замку росте 400-річна липа.

З 1997 р. після передачі замку Львівській галереї мистецтв за безпосередньої участі  Бориса Григоровича Возницького ( https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ) тут розпочалися реставраційні роботи, які тривають і донині.

Використані матеріали ресурсу https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/zl/pidhirtsi/sights/castle/