«СВІТ МЕНЕ НЕ ВПІЙМАВ…»
«Щасливий той, хто поєднав
свою улюблену працю
з суспільною користю.
Це і є істинне життя»
Г. СКОВОРОДА
У листопаді 2022 року Україна відзначатиме 300-річчя Григорія Сковороди. Китайські вчені вважають, що Конфуцій і Сковорода — творці філософії щастя. Суть її для всього світу одна: пізнай і вдосконалюй себе заради творення добра.
Так виглядав ще на початку травня національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, присвячений життю та творчості Григорія Савовича. Він розташований у селі Сковородинівка Золочівської селищної громади Богодухівського району Харківської області, де й похований Сковорода— один з найвідоміших філософів світу.
З його праць почалося утворення багатьох шкіл. Він був послідовником однієї з найновіших філософських течій, яка в той час існувала в Європі. Він, як Бекон і Вольтер, закликав будувати світ розуму, а не страждань. А ще Сковорода був великим мрійником, мандрівним філософом, містиком, байкарем, педагогом та співаком і композитором. Він наближав людину до Бога, та й сам звертався до нього без посередників, священиків і єпископів. Будівля музею – пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, у якій останні роки свого життя працював та біля якої вперше був похований Григорій Сковорода.
Це садиба родини Ковалинських, після 1917 року певний час тут господарював колгосп, згодом була сільська школа. Саме директор школи у 1960 році ініціював створення музею Григорія Сковороди. А вже 1972 року він розширився, набув державного статусу й отримав відповідне фінансування. В експозиції музею були представлені видання творів філософа, наукова і художня література про нього, книги античних, середньовічних та сучасних філософів і поетів, які він вивчав, етнографічні предмети; присвячені йому картини, графічні роботи, скульптури, сувеніри. Зберігалися й особисті речі Сковороди, серед яких – оригінальний годинник Сковороди і копії двох ціпків, з якими мандрував світами філософ, бо справжні згоріли в музеї Слобідської України під час Другої світової війни. Один із зображенням крота, а на другому – рука, що благословляє зустрічного. Ще в експозиції музею була й скрипка, на якій, ймовірно, міг грати Григорій Сковорода, співак і композитор, залюблений в музику…
Є надія, що найцінніші експонати колекції музею, заздалегідь сховані в надійному місці задля уникнення пошкодження культурної спадщини від ворожих дій росії, до 300-річчя філософа повернуться в реконструйоване примішення. Нині воно практично зруйноване, як повідомив глава Харківської обласної воєнної адміністрації Олег Синєгубов: «Національний музей імені Григорія Сковороди у селі Сковородинівка знищений прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня 2022 року. Ворожий снаряд влетів під дах будівлі, почалася пожежа, вогонь одразу охопив усі зали музею». Площа пожежі склала близько 280 кв. м. О 08:05 7 травня загоряння загасили.
Пам’яткоохоронці України вже сьогодні налаштовані на те, що ювілей українського генія, мислителя, якого шанує світ, потрібно відзначати якнайширше, щоб не соромно людям було подивитися в очі. Долучатися мають небайдужі люди на місцях. Восени минулого року я отримала повідомлення від жительки с. Бабаї на Харківщині. За історичними документами, в цьому селищі Григорій Сковорода зупинявся погостювати у свого учня, священника Якова Правицького і тут створив знамениті «Байки Харківські». Збереглися листи Сковороди, де він писав, що перебуваючи у Бабаях, натхненно творив. Раніше написав 15 байок, а тут «умножил ониє в половіну». Отже, «Басні Харківські» стовідсотково написані у Бабаях.
Садиба Щербініних, яку в селищі називають «Садиба Сковороди» є пам’яткою місцевого значення, та, по суті, це руїна, двічі її підпалювали, двічі планували реставрувати. Рік тому на сесії харківської облради вдруге було виділено кошти на відновлення будівлі, в одній частині якої в аварійних умовах проживають люди. Був оголошений тендер на проведення консерваційно-аварійних робіт, архітектори готували проект. Ковід завадив
Волонтери зняли дев’ятихвилинний аматорський фільм з професійними акторами “Сковорода у Бабаях. Мрії…” Вони «запросили» філософа та його учня, священника Якова Правицького, до оселі, в якій 250 років тому вони жили і мріяли та «побачили» разом з глядачами, в якому вона стані.(Фільм за посиланням https://suspilne.media/172199-harkivani-znali-film-sob-zberegti-sadibu-de-ziv- skovoroda).
Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов обласної прокуратури до Височанської селищної ради щодо неналежного утримання садиби у Бабаях, своїм рішенням від 19 жовтня 2021 року зобов’язав селищну раду законсервувати та відремонтувати будинок, привести до належного санітарного, протипожежного та технічного стану об’єкт культурної спадщини. Надіюсь, до ювілею мандрівного філософа приведуть. Потребує уваги держави та нас з вами і музей в Чорнухах на Полтавщині, звідки зробив перші кроки до науки, до мудрості мислитель, яким вже 300 років захоплюється весь світ.
Образ Сковороди навіки закарбований в живописі і скульптурі, в кіномистецтві та музиці, в художній літературі, його ім’ям названо навчальні заклади, вулиці в 40 населених пунктах України. Ворогам не сплюндрувати нашу пам’ять, не змінити наші цінності!
Вже через годину після обстрілу Музею Г. Сковороди в мережі з’явилися твори митців, які засудили терористичну акцію. І так буде щодня, від лиховісного нападу – до перемоги над варварами, що порушують Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954
