1972 року на XVII сесії в Парижі ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (яка набула чинності в 1975 році). До початку 1992 року Конвенцію ратифікували 123 країни-члени ООН (в тому числі СРСР у 1988 році).. На середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава-учасниця, а Ліхтенштейн Науру, Сомалі, Південний Судан, Східний Тимор, Тувалу не були учасниками Конвенції. У 2017 році Ізраїль та США повідомили про вихід з організації.
Найвидатніші культурні та природні цінності, які вважаються надбанням усього людства, представлені у Списку світової спадщини ЮНЕСКО яка відноситься до сфери культури. А світова спадщина – це природні чи створені людиною об’єкти, над якими ЮНЕСКО бере шефство і робить все, щоб їх зберегти і зробити популярними.
Станом на 2020 рік у списку Світової спадщини знаходилося 1121 об’єкт (зокрема 869 культурних, 213 природних і 39 змішаних) з 167 країн.
Статус об’єкта Світової спадщини дає визначеним об’єктам такі переваги:
– додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів;
– підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються;
– сприяє популяризації включених у Список об’єктів і розвитку альтернативних видів природокористування (у першу чергу, екологічного туризму);
– забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки об’єктів Світової культурної і природної спадщини, у першу чергу, з Фонду Світової спадщини;
– сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження природних і культурних об’єктів.
. По кількості об’єктів всесвітньої спадщини лідирують Італія, Китай, Іспанія, Німеччина, Франція, Індія, Мексика, Велика Британія. ЮНЕСКО надає кожному об’єкту Світової спадщини ідентифікаційний номер; але нові включення часто поповнюють попередні об’єкти в рамках їх розширення.
Віднесення об’єкту до списку світової спадщини ЮНЕСКО передбачає наявність певних критеріїв. Для об’єктів культурної спадщини таких критеріїв шість. Для природних об’єктів – чотири.
Культурні критерії:
– об’єкт є шедевром людського творчого генія;
– об’єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей протягом певного періоду часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів;
– об’єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує досі або вже зникла;
– об’єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю чи ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії;
– об’єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, є зразком культури (чи культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив незворотних змін;
– об’єкт безпосередньо чи матеріально пов’язаний з подіями або чинними традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО цей критерій повинен переважно використовуватися разом з ще якимось критерієм чи критеріями).
Природні критерії:
– об’єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості;
– об’єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам’ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом геоморфічних чи фізіоґрафічних особливостей;
– об’єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, які відбуваються в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних угруповань;
– об’єкт включає найважливіше або найзначніше природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової наукової цінності.
До Списку Світової спадщини ЮНЕСКО внесено сім об’єктів на території України
(див http://pamjatky.org.ua/nadbannya-ukra%d1%97nsko%d1%97-istori%d1%97-kulturi-tradici%d1%97-u-spisku-obyektiv-svitovo%d1%97-spadshhini-yunesko/).
