В цьому дописі піде мова про будинок, споруджений всередині 19 століття, пов’язаний із перебуванням там відомих діячів літератури та відомого лікаря, котрий якимось дивом досі зберігся, хоч і в жалюгідному стані.
Є запитання до позиції районної влади: чому вона досі не ввела будинок до переліку пам’яток місцевого значення. Можливо, саме тому пам’ятка стрімко руйнується й залишається бездоглядною?
На хуторі Тимки поблизу с. Стара Басань Бобровицького район чудом вцілів будинок з мезоніном, споруджений в середині 19 століття для Аделії Данилівни Кринської. Частиною садиби є будинок із мезоніном – один із небагатьох, що залишився без змін ззовні і всередині, зразок садибного будівництва XIX століття в Україні. Дерев’яний мезонін був прикрашений нетиповим для цього регіону різбленням, в кімнатах були печі, оздоблені кахлями. На вікнах – хоч і просте, проте – вітражне скло. На мезонін вели дерев’яні сходи з різбленими перилами. Невеличкий дерев’яний різблений балкон мезоніну відкривав чудовий краєвид на лісовий масив.
Це була зразкова садиба, розташована неподалік старих винокурень, які існували на хуторі. Більшу частину садиби займали ліси. Будинок був зведений на великий тінистій галявині поблизу річки Басанки. Іще й досі в чагарниках поряд з старим будинком можна надибати на вкопані в землю своєрідні ванни, які колись були викладені кахлями і, можливо, використовувалися господарями садиби для літніх водних моціонів.
Щодо винокурні. З 1859 року в джерелах згадується розташована на березі річки Басанки винокурня, яка проіснувала на хуторі Тимки до початку ХХ століття. Володів нею керівник Козелецького повітового дворянства, губернський гласний від Козелецького повіту Болеслав Іванович Кринський. У 1904—1905 роках тут було виготовлено найбільше продукції серед усіх 6 винокурень у повіті.
Власниця садиби – Аделія Данилівна Кринська (уроджена Гзовська) була рідною сестрою дружини Олексія Лєскова. Тут «у розкішних і просторих Тимках» неодноразово гостював письменник Микола Лєсков. В книзі спогадів “Життя Миколи Лєскова” читаємо: “В зиму 1881-1882 років приїхали в столицю (С-Пб) декілька київських свояків. Серед них була рідна сестра Клотильди Данилівни Лєсковой – Адель Данилівна Кринська, власниця багатих Тимок, де я прогостював не одне літо, та майбутній її чоловік та сусід по маєтку Дмитро Михайлович Пашковський”.
Прізвище “Лєсков” ми більше знаємо по братові Олексія – письменнику Миколі Семеновичу Лєскову. Менше, на жаль, знаємо про самого Олексія Лєскова. А поміж тим, Олексій Семенович Лєсков був відомим київським лікарем, доктором медицини, у 1887 році – головний санітарний лікар Києва, у 1893-1898 – директор Олександрівської лікарні, член Київської міської управи, дійсний статський радник.
Споруд середини 19 століття в Бобровицькому районі Чернігівської області небагато, тому видається дивною байдужість влади в питанні збереження та охорони саме цього унікального об’єкту та локальної історії, пов’язаної з цією садибою. За цим лінком можна ознайомитися з переліком пам’яток Бобровицького району. Як видно, серед них будинок з мезоніном на хуторі Тимки відсутній. Маємо підстави поставити запитання: чому?
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C/%D0%91%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD
На території цієї садиби та в самому будинку до 2007 року функціонувала школа-інтернат для дітей з розумовими відхиленнями. Після їх переміщення в новозбудовану школу будинок залишився без будь-якого догляду. У 2017 вандали зруйнували усi старовиннi печi з кахлiв всередині будинку. Під дощами вже давно прийшов в аварійний стан дах, мезонін, ганки.
Нам лишається сподіватися, що цю пам’ятку вбережуть від руйнування та знайдуть можливість її музеєфікації.
При підготовці був використаний матеріал та світлини Романа Маленкова з ресурсу «Україна Інкогніта».
Більше світлин можна побачити на фб-сторінці Товариства. Для цього потрібно перейти за кнопкою “Приєднатися” на цьому сайті.
