Українське товариство охорони пам’яток історії а культури з глибоким сумом повідомляє, що на 83 році життя , після тяжкої хвороби, відійшла у Вічність Булаєвська Наталія Іванівна, залишивши після себе  добру пам’ять за невтомну працю на ниві  збереження   культурної спадщини Київщини.

Народилася Наталія Булаєвська 5 вересня 1939 року в с. Терешки на Вінниччині. Після закінчення Барської середньої школи №2  з 1956 року працювала у районній газеті «Червоний промінь». У 1966 році закінчила факультет редагування масової літератури Львівського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, працювала заступником редактора, а згодом редактором районної газети «Колос» у смт Погребище Вінницької області. Переїхавши на постійне місце проживання до Києва, трудилась у редакції  «Українського історичного журналу».

Майже 35 років свого життя Наталія Іванівна присвятила дослідженню та збереженню культурної спадщини Київської області. Була багаторічною очільницею Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Вона докладала багато зусиль до висвітлення питань стану, охорони та збереження культурної спадщини України, її значення для духовного розвитку людини і та країни, була автором понад 100 наукових статей і досліджень, тривалий час вела на Українському радіо рубрики «Голос Києва», «Пам’ятки історії та культури Київщини». Багато уваги приділяла створенню місцевих осередків в Київській області, організовувала їх діяльність і зробила цю організацію однієї з кращих в Україні. Тривалий час була членом Колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, входила до складу керівних органів Всеукраї́нського фонду відтво́рення видатни́х пам’ято́к істо́рико-архітекту́рної спа́дщини і́мені О. Гончара́, Націона́льної спі́лки краєзна́вців Украї́ни. Є її вагомий внесок і у висвітлення питань Церкви Покрови Пресвятої Богородиці в с.Пархомівка, брала участь у створенні Меморіального музею-садиби Івана Семеновича Козловського в селі Мар’янівка та відродженні там яблуневого саду тощо.

Наталія  Іванівна  брала активну участь у створенні  меморіального комплексу на Букринському плацдармі в с. Балико-Щучинка, у врятуванні  і відродженні  Кагарлицького парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва поч. ХІХ ст., у дослідженні фактів перебування М.В.Гоголя та його родини в Кагарлику. Закінчила та видала останню книгу свого чоловіка, відомого краєзнавця Олександра Салія  «Микола Гоголь: з Одеси – до Кагарлика».

За свою невтомну працю 1993 року була удостоєна почесного звання «Заслужений працівник культури України», у 2005 року нагороджена відзнакою Кагарлицької міської ради «За заслуги перед містом».

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, вся громада Київщини глибоко сумують у зв’язку з кончиною Наталії Іванівни Булаєвської і висловлюють рідним і близьким щирі співчуття