5 березня 2021 року російські окупанти вщент спалили дерев’яну церкву Вознесіння Господнього у селі Лук’янівка Броварського району Київської області. Ця церква була збудована у 1879 році і була цінним об’єктом культурної спадщини Київщини. У 2020 році Київська обласна організація ГО “УТОПІК” провела обміри храму, його планували занести до Державного реєстру пам’яток… Але – не судилося…..
Вознесенська церква була одною з двадцяти трьох дерев’яних історичних церков 18-початку 20 століть, які збереглися в межах Лівобережної Київщини. Церква була розташована в західній частині села, на рівній місцевості, біля головної дороги. Існують відомості про будівництво у Лук’янівці церкви Різдва Христового у 1762 році. На 1781 рік в селі вже був свій храм. У кінці XIX століття при ньому діяли недільна школа та бібліотека. У 1879 році стару церкву розібрали і навпроти, через дорогу, збудували новий, більший храм, який освятили на честь Вознесіння Господнього. Церква була дерев’яна, хрещата, на цегляному фундаменті, з прибудованою шатровою дзвіницею, збудована у єпархіальному стилі. Мала один гранчаний світловий верх з шоломовидним куполом. Планування було класичне – бабинець, середохрестя, вівтар, бічні рамена, що разом утворювали планувальний хрест. Зі сходу між раменами були прибудовані невеликі зруби паламарки та різниці. Дзвіниця – двоярусна, струнка, типу “восьмерик на четверику”, завершувалася шатром з декоративною маківкою. Всі зруби церкви – прямокутні в плані. Рамена з трикутними фронтонами. Церква мала три входи – головний та бічні, прикрашені двоколонними ганками. Був збережений різьблений декор будівлі – вишукані карнизи ганків, лиштви вікон, орнаментовані пояси цокольної частини на під карнизом. В інтер’єрі зберігалися первісний неокласичний іконостас 19 століття та окремі ікони 18 століття, які були частиною іконостасу попереднього храму 1762 року.
Храм пережив дві війни і радянських богоборців. У 1993 році був переданий релігійній громаді. Дуже тяжко про це писати, але є непідтверджена інформація, що священик цієї церкви співпрацював з російськими окупантами…… Знищення російськими мародерами Вознесенського храму з усіма інтер’єрами є важким злочином проти культурної спадщини і величезною втратою для Київщини.
Література:
1. Міста і села України. Київщина. Історико-краєзнавчі нариси”- т.1 – Київ.2009 – С. 83
2. “Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.” – Київ, 1989 – С.96
3. “Справочная клировая книга по Полтавской епархіи на 1912 годъ” – Полтава, 1912 – С.190
Биков Іван, в.о. голови Київської обласної організації ГО Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, архітектор, реставратор, член науково методичної ради Міністерства культури України
