Вся прикрість полягає у тому, що це не занедбаний будинок, який недоглянутим руйнується під впливом часу, а садиба в пристойному стані і вигляді, яку демонтують задля будівництва на цій землі сучасного готелю.
Громадськість столиці стурбована тим, що почали зносити, демонтувати 120-річну споруду – прибутковий будинок Уткіна, що на вулиці Симона Петлюри, 29. Двоповерховій садибі 120 років, розміщувалася вона на березі річки Либідь. Автором проекту був відомий український архітектор Олександр Вербицький https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Споруду звели з цегли виробництва київського купця Григорія Савича Яська. Маєток належав купцеві другої гільдії Івану Яковичу Уткіну.
Ми б зараз могли не вести мову про руйнування історичного будинку, якби не одна прикра деталь – будинок не мав статусу пам’ятки. І це не можна називати проблемою міста, а потрібно вважати злочинною недбалістю міських чиновників, які за багато років так і не спромоглися вирішити питання про охоронний статус цього та подібних будівель в старій, історичній частині столиці. Тим більше, що прибутковий будинок Уткіна – ЄДИНА дореволюційна будівля кварталу між Жилянською, Льва Толстого, Петлюри та річкою Либідь. Це перша стара (за віком) будівля, яка потрапляла на очі гостям столиці та туристам, які прибували в Київ залізницею.
Демонтувати будівлю почали близько місяця тому, а днями вже розібрали дах та другий поверх. Міністр культури й інформаційної політики О.Ткаченко вимагає провести ретельне розслідування щодо того, хто дав «добро» на знесення історичного будинку купця Уткіна в Києві https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3225866-tkacenko-vimagae-rozsliduvati-hto-dav-dozvil-na-znisenna-budinku-utkina.html
Було б доречно виявити й державних чиновників міської влади, які впродовж багатьох років зволікань так і не розглянули питання надання статусу пам’ятки цьому будинку, довідатися їх аргументи. Можливо, це змусить пришвидшити внесення до списку пам’яток інші київські будівлі, які також з тих чи інших причин опинилися поза увагою тих, хто має опікуватися цими питаннями.
Ми ж пропонуємо вам самостійно вивчити документи, які стосувалися долі як самої будівлі, так і прилеглої території.
2018 – https://kga.gov.ua/table/images/MUO/843_28082018.pdf
2018 – https://e-construction.gov.ua/permits_doc_detail/2471190207962023133 (зверніть увагу: в цьому документі дата внесення останніх змін – 18.01.2021, за 2,5 місяці до демонтажу будинку)
2020 – https://kmr.gov.ua/sites/default/files/2031_4.pdf
Зрозуміло, що частини з цих документів не було б, якби будинок перебував під охороною міської громади і своїм статусом пам’ятки місцевого значення був би захищеним від подібного свавілля.
