Четверту позицію в рейтинговому списку національного проекту «Велика реставрція» http://pamjatky.org.ua/proekt-velika-restavraciya-plani-na-2021-rik/ посідає необхідність виготовлення проектно-кошторисної документації
на проведення ремонтно-реставраційних робіт
пам’ятки архітектури національного значення ХІV-ХVІІ ст.
Галицького замку в місті Галич.
Галицький замок на півночі Івано-Франківської області був зведений упродовж XІV – XVІІ ст. і розташований на вершині стрімкої Замкової гори на правому березі річки Дністер. У свій час це була одна з найдавніших і найбільш укріплених фортець Галичини.
Перші дерев’яні укріплення тут з’явилися ще за часів панування волинського князя Любарта https://volart.com.ua/art/lubart/tkt19.htm у 1350 р. після того, коли землі Галицько-Волинського князівства увійшли до складу Польщі. Хоча за свідченнями писемних джерел згадки про укріплену дерев’яну цитадель на цьому місці датуються ще 1114 р. Дослідники припускають, що фортеця використовувалася для оборони княжої пристані на Дністрі. У XІV ст. дерев’яний замок кілька разів переходив у власність від одного монарха до іншого, пізніше перетворився у резиденцію галицького старости, звідси походить його інша назва – “Старостинський”. Упродовж XV ст. фортеця вважалася однією з найбільших у Галичині. У 1509 р. дерев’яний замок вистояв під час облоги волохів, проте у ХVІ ст. все-таки був знищений вогнем.
У 1490 р. Галицький замок штурмувала селянська армія під проводом Мухи https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B8_1490%E2%80%941492. Упродовж 1594 – 1621 р. твердиня витримувала напади турків з татарами, найбільш руйнівними місцевому населенню запам’яталися напади у 1594, 1612 і 1621 р. У період визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Khmelnytskyj_B твердиню тримало в облозі козацьке військо Семена Височана https://pidru4niki.com/11221213/istoriya/semen_visochan_kerivnik_kozatsko-selyanskogo_povstannya_galichini_polkovnik_viyska_pidgirskogo_polkov, а влітку 1649 р. замок захопила армія Богдана Хмельницького. У 1621 р. галицький староста граф Андрій Потоцький https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_(%D0%B3%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD запросив інженера-фортифікатора Франсуа Корразіні для того, щоб відремонтувати замкові будівлі і здійснити їхню реконструкцію. У 1658 р. фортеця була обведена ще двома лініями оборони і перебудована на муровану оборонну споруду за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника кам’яний замок з п’ятигранними і чотиригранними баштами. Саме тоді у тут з’явився арсенал, підземні склади амуніції, продовольства, дві тераси, канцелярія, приміщення суду тощо. У той час Галицький замок, який збудували з пісковику та цегли, складався з двох частин, які розміщувалися на двох терасах – верхнього укріплення, замку і нижнього подвір’я, яке було оточене мурами з п’ятьма баштами і трьома в’їзними брамами та ще додатково обнесене земляним валом та глибоким ровом. Крім того, у замку знаходилася каплиця св. Катерини.
У 1676 р. турецьке військо повністю зруйнувало і спалило замок, від якого залишилися тільки стіни. І хоча згодом твердиню відбудували, однак неподалік від Галича з’явилося нове місто-фортеця – Станіславів (сучасний Івано-Франківськ), Поступово Галицький замок втратив своє оборонне значення. У середині XVІІІ ст. фортифікаційна споруда перетворилася на руїни, за розпорядженням тогочасного губернатора залишки вцілілих мурів розбирали і використали як матеріал для будівництва міста Галича. Після того, як частково обвалилася княжа гора з мурами замку, австрійська влада у 1796 р. знову вирішила розібрати частину фортифікаційних руїн під керівництвом інженера Антона Гегерштайна. Невеликі вцілілі рештки руїн замку над Галичем стояли упродовж двох століть – аж до кінця XX ст.
З 1997 р. розпочали проведення реконструкції уцілілих фортифікацій з метою створення музею історії старовинного міста Галича. До того часу від твердині збереглися руїни мурів п’ятигранної основної (західної) башти, а також рештки оборонної стіни з бійницями. Окрім того, на території фортеці збереглися численні підвальні приміщення.
При підготовці матеріалу використовувалися ресурси https://drymba.com/uk/1036615-halytskyy-zamok-halych та https://www.karpaty.info/ua/uk/if/fr/halych/sights/zamok/
