Минулий рік став плідним на здобутки для Міністерства культури та інформаційної політики. Загальні підсумки 2021го раніше підбив міністр Олександр Ткаченко. Наразі у серії інтерв’ю заступники й заступниці міністра розкрили деталі цієї роботи, а також поділилися планами розвитку по кожному з напрямів. І завершальна наша бесіда – із заступницею міністра Катериною Чуєвою.

Назвіть основні здобутки та перемоги у 2021 році за напрямом діяльності, що закріплений за Вами у Міністерстві культури та інформаційної політики?

У Міністерстві культури та інформаційної політики я почала працювати з вересня 2021 року. До моїх обов’язків входять питання європейської інтеграції та міжкультурного обміну, а також збереження культурної спадщини.

Попередній рік був знаковим. Адже ініційована Президентом України програма «Велика реставрація» є першою масштабною державною програмою з відновлення пам’яток культурної спадщини за весь період від 1991 року. У 2021 році вона охопила 57 об’єктів. Серед них: Одеська філармонія, Національний художній музей та Консерваторія Чайковського у Києві, Костел у Підгірцях, комплекс на Хортиці, Хотинська фортеця та інші. Це абсолютний рекорд для незалежної України.

Протягом року МКІП плідно співпрацювало з ЮНЕСКО. Кримськотатарський орнамент орьнек увійшов до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства, а борщ «зробив» перший крок до цього списку у форматі підготовлених для ЮНЕСКО документів. Україна увійшла до складу Комітету ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у разі збройного конфлікту, а також до Міжурядового комітету зі сприяння поверненню культурних цінностей.

Крім того, у 2021 році обласні державні адміністрації та КМДА в рамках розробки МКІП Єдиного цифрового реєстру нерухомої культурної спадщини здійснили електронне декларування об’єктів. Після проходження двоетапної верифікації даних Єдиний цифровий реєстр нерухомої спадщини буде доступним для взаємодії з E-construction, Держгеокадастром та іншими держреєстрами. Це дозволить спростити процедуру надання адміністративних послуг, оперативно реагувати на правопорушення стосовно культурної спадщини, забезпечити прозорі та ефективні процеси обліку та захисту.

В рамках євроінтеграційних процесів також варто відзначити кілька важливих кроків. Це підписання в Страсбурзі оновленої Конвенції Ради Європи про спільне кіновиробництво. Вона дозволить українським кінематографістам продовжувати спільне виробництво фільмів з європейськими колегами. Крім того, продовжили участь України у програмі Креативна Європа. Ми також запустили EU4Culture в рамках проєкту «Культурні столиці Європи». Основна мета цієї ініціативи – допомога обраним містам в розробленні та реалізації власної Стратегії розвитку культури. Проєкт фінансується ЄС і реалізується консорціумом на чолі з Goethe-Institute.

Знаковим є і прийняття змін до Закону про культуру. Вони передбачають якісну модернізацію базової мережі закладів культури з урахуванням потреби жителів територіальних громад. Також встановлюють запобіжники проти необґрунтованого скорочення базової мережі закладів культури місцевого рівня.

Також ми продовжували працювати над одним з пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів – щодо протидії хаотичній забудові.

В межах підготовки до участі України у Венеційській бієнале 2022 МКІП вже сплатило внесок за оренду павільйону, де буде розміщений наш мистецький проєкт. Його було обрано через конкурс.

У 2021 році Україна приєдналась до Розширеної часткової угоди про культурні маршрути. Угода допоможе нам розробити та промотувати концепції культурних маршрутів у спільному з Європою культурному просторі.

Які пріоритети Вашої діяльності на наступний рік?

Чимало розпочатих протягом 2021 року проєктів знайдуть своє продовження і у 2022 році.

Серед пріоритетів цього року:

– подальша робота над законопроєктом щодо збереження традиційного характеру історичного середовища та протидії хаотичній забудові;

– продовження програми «Велика реставрація», на яку передбачено рекордний бюджет понад 3 млрд грн;

– друга черга створення Єдиного цифрового реєстру нерухомої культурної спадщини;

– супровід знакових проєктів завершення другої черги будівництва Музею Голодомору геноциду, робіт з реставрації Гостинного двору і Костелу Св. Миколая, проєктування Музею Революції Гідності та ін.

– супровід українського павільйону на Венеційській бієнале;

– реалізація Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами, функціонування програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та низка інших програм і проєктів.

Як, на Вашу думку, повинен розвиватися напрям, за який ви відповідаєте у міністерстві?

Цього року має відбутися низка змін, що матиме важливий вплив на систему збереження та управління культурною спадщиною у середньотерміновій перспективі.

На мою думку, у фокусі роботи на найближчі роки має бути розбудова екосистеми культурної спадщини, виконання зобов’язань України в рамках міжнародних конвенцій. Це тривалий і копіткий процес. МКІП у ньому може і має взяти на себе роль архітектора, однак це потребує певних спроможностей і оновлення організаційної культури.

Протягом цього року сподіваємося щонайменше здійснити внутрішню реорганізацію Управління з охорони культурної спадщини, що допоможе розвинути ці спроможності. Адже від 2019 року система очікувала на початок роботи двох окремих центральних органів виконавчої влади, котрі мали перейняти функції реалізації політики, однак їх запуск було призупинено. Наразі це управління нараховує лише близько 20 співробітників, тоді як мова іде і про вчасне надання адмінпослуг, і про роботу над нормативно-правовими актами, відповіді на численні запити стосовно культурної спадщини, питання Великої Реставрації, координацію роботи підпорядкованих МКІП музеїв та заповідників, роботу з ЮНЕСКО, захист культурної спадщини Криму та інших тимчасово окупованих Росією територій, запобігання нелегальному обігу культурних цінностей і про чимало інших напрямків роботи.

Такі обсяги роботи потребують значно вагомішого ресурсу, а в багатьох випадках, як от у питанні збереження історичних центрів міст або археологічної спадщини, медіа чи освітніх кампаній, спрямованих на формування культури збереження спадщини в українському суспільстві, потрібно об’єднувати зусилля різних учасників екосистеми