Село Дениші відоме дослідникам як населений пункт з XVIII століття, раніше носило назву Дунаєць.
З 1903 р. село належало родині цукрозаводчиків Терещенків, які в 1911 р. й побудували тут палац.
Проєкт палацу (креслення) розробляв відомий архітектор Павло Іванович Голандський. Він отримав замовлення на проектування палацу 1910 року. Будівництво ускладнювалось тим, що замовник (Надія Володимирівна Терещенко) багато часу проводила за кордоном, тому, приїжджаючи на будівництво часто бачила відмінності із затвердженими кресленнями. Це постійно викликало конфлікти замовника з архітектором. Замовниця будівництва Надія Володимирвна Терещенко (Хлопова) була вдовою землевласника, цукрозаводчика та відомого мецената Федора Артемійовича Терещенка (1832-1894).
Коротка довідка про архітектора Павла Голандського: народився у 1861 році. 1898 року переїхав до Києва і за 20-річне перебування в місті збудував ряд громадських та житлових будинків. Входив до Ради голів Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва. Викладав у КПІ, був вченим секретарем Київського товариства історії архітектури та мистецтва. Працював у Херсонеському музеї (1920-1923р.р.), а з 1923 року перебрався до Сімферополя, працював хранителем Таврійського музею. Був членом Таврійського товариства історії, археології та етнографії. Помер у 1938 році в Сімферополі.
За описами будівля палацу була симетричною, двоповерховою, побудованою в стилі італійського ренесансу. В палаці було 40 кімнат, прикрашали його (крім завнішнього ліпного оздоблення) триповерхові башти.
Вздовж стін палацу були овальні та прямокутні вікна. Для зовнішнього оздоблення палацу будівничі використавували кольоровий світлий цемент з Італії, який іще подекуди зберігся на фасаді палацу. Фігурні елементи палацу були виконані з використанням штукатурки по цеглі, залишки якої також частково збереглися і можуть бути досліджені на хімічний склад.
Палац прикрашений фронтоном. Частково збереглася ліпнина з рослинних орнаментів, античні колони. За описами і збереженими світлинами – фронтон палацу прикрашали барельєфи з немовлятами-музикантами. Дата завершення будівництва точно невідома. В одних джерелах зазначається 1911 рік, в інших – 1912, зустрічається -1913 рік датою завершення спорудження палацу. Після завершення будівництва палац використовувався як заміський будинок.
Поруч з палацом був розбитий парк за проєктом майстра ландшафтної архітектури Арнольда Регеля. За спогадами і свідченнями поряд з палацом були споруджені теплиці, в яких власниця палацу вирощувала екзотичні фрукти. Поряд з палацом іще зовсім нещодавно буди залишки фонтану і льодовні, але вони заросли чагарником.
Коротка довідка про Арнольда Регеля (1856-1917р.р.). Він був сином Едуарда Регеля, який саме в роки навчання та формування сина працював директором Петербурзького ботанічного саду. Це могло вплинути на захоплення сина, який займався паркобудівництвом, ландшафтною архітектурою. Проектував та створював парки в Адлері (який зараз є відомим дендропарком «Південні культури», Естонії («Світлий парк» у місті Нарва-Йиесуу).
. , Після Жовтневого перевороту 1917 року родина Терещенків була вимушена емігрувати до Франції, палац в Денишах був розграбований, почалося його руйнування, бо місцеве населення використовувало цеглу на будівництві сільських будинків та інших споруд.
Більше зображень можна побачити на фб-сторінці Товариства, перейшовши з цього сайту за клавішею “Приєднатися”.
